| dbpprop:abstract
|
- Russianism, Russism, or Russicism is an influence of Russian language on other languages. In particular, Russianisms are Russian or russified words, expressions, or grammar constructs used in Slavic languages, languages of CIS states and languages of the Russian Federation. However, the scope of the Russian language influence is wider. For example, in Italian language Russisms rank fifth and sixth after Anglicisms, Gallicisms, Germanisms, Hispanisms, and Arabisms. The difference between russianisms (russisms) in, say, the Italian language and the Ukrainian language is that in Italian Russisms stay for original Russian notions which did not exist in Italian and thus, Italian had to loan such words to describe Russian reality, whilst Ukrainian uses Russianisms to replace existing Ukrainian words, which describe Ukrainian reality. In his own researches Jovan Ajduković reinterpret and innovate the "theory of transfer" of lexical borrowing (е.g. , Rudolf Filipović 1986, 1990) and introduce the "theory of approximate copying and activation" of contact-lexemes. In the "theory of transfer", the concept of Russianism (Russism) in lexicographical sources in the broader sense means (1) an unmotivated or motivated word of Russian origin which has kept a strong formal-semantic connection with the corresponding word in Russian (e.g. Serb. baćuška, votka, dača, samizdat, sputnjik, uravnilovka), (2) an unmotivated or motivated word of Russian origin which has partially or completely lost its formal-semantic connection with the original Russian word owing to adaptation (e.g. Serb. blagovremen, iskrenost, istina, pravda, ljubimac, ljubimica, predostrožan, predostrožnost), (3) an unmotivated or motivated word of non-Russian origin borrowed through Russian (e.g. Serb. agitprop, agitpropovski, almaz, bandura, aul, kilka, tajga, čaj, korsak, jantar, kumis, kaftan, aršin) and (4) an unmotivated or motivated of Russian or non-Russian origin borrowed into the receiving language through a transmitter language (e.g. Maced. boljar, kolhoz, sovhoz, kolhozovština). For example, the transmitter language in Russian-Macedonian language contacts is Bulgarian or Serbian . In the "theory of approximate copying and activation" (so-called "Ajdukovic's Theory of Contacteme"), the concept of Russianism (Russism) means a word having one or more "independent contactemes", which have arisen under the dominant influence of Russian (e.g. Serb. vostok, nervčik, knjiška, bedstvo, krjak). Jovan Ajduković introduce the term "contacteme" for the basic unit of contact on each separate level of language. He distinguish "contact-phoneme", "contact-grapheme", "contacteme in distribution of sounds", "prosodic contacteme", "derivational contacteme", "morphological contacteme", "semantic contacteme", "syntactic contacteme", "stylistic contacteme", "contact-lexeme" and "contact-phraseme" (e.g. Serb. čovek u futroli, Baba Jaga, pali borac, planska privreda, široke narodne mase, Sve srećne porodice liče jedna na drugu, svaka nesrećna porodica nesrećna je na svoj način) (see also Ajdukovic's Homepage).
- Rusycyzmy to zapożyczenia rosyjskie, wyrazy, ich znaczenia i formy, związki wyrazowe i konstrukcje językowe przejęte lub wzorowane na języku rosyjskim.
- Русизм — слово русского происхождения, вошедшее в другой язык.
- Русизм (росіянізм) — в українській мові невмотивоване запозичення з російської мови, що виникло внаслідок русифікації та повсякденних масових мовних контактів українського населення з носіями російської мови. До русизмів відносять: окремі слова, наприклад: тормозити замість гальмувати, порівняйте рос. тормозить; самольот замість літак, порівняйте рос. самолёт; січас замість зараз, порівняйте рос. сейчас;, зросійщене значення співзвучного українського слова, наприклад: неділя в значенні тиждень, порівняйте рос. неделя; гостра біль замість гострий біль; по кордону замість уздовж кордону, порівняйте рос. по границе; зросійщена вимова українського слова, наприклад: налєво замість наліво, порівняйте рос. налево; пашли! замість пішли! (ходімо!), порівняйте рос. пошли!. скальковані російські словотворчі моделі, наприклад: співпадати замість збігатися, порівняйте рос. совпадать; самий розумний замість найрозумніший, порівняйте рос. самый умный. скальковані російські вирази, наприклад: шкода до сліз замість шкода, аж плач бере, порівняйте рос. жалко до слёз; кидатися в очі замість впадати в око, порівняйте рос. бросаться в глаза; залізна дорога замість залізниця, порівняйте рос. железная дорога. Разом із тим, не всі елементи, що здаються русизмами, є такими, адже поза літературною українською мовою залишилися й давньоукраїнські слова, які були відкинуті тими, хто упорядковував літературну мову наприкінці XIX ст. Сюди відносяться такі слова, як наприклад, строїти (= будувати), город (= місто). Ці слова подаються як українські ще на початку XX ст. упорядником «Словаря української мови» Грінченком, але до складу сучасної літературної мови не входять. Русизми суть особливо характерні для суржика, а також для російськомовних, які говорять українською, але погано її опанували. У написанні наукових, публіцистичних та літературних творів рекомендується уникати русизмів (це, звичайно ж, не стосується русизмів, вжитих свідомо — для характеристики особи або персонажу). Це ж стосується й літературного мовлення. Вживання русизмів знижує літературну вартість мови, зводячи її до рівня просторіччя.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
