| dbpprop:abstract
|
- The Russian Soviet Federative Socialist Republic, also called the Russian Soviet Federated Socialist Republic, the Russian SFSR and the RSFSR for short, was the largest and most populous of the fifteen Soviet republics of the Soviet Union and became the Russian Federation after the collapse of the Soviet Union. It was by far the largest sub-national entity in the world by area and 2 in population after the Indian state of Uttar Pradesh. The capital was Moscow, also the capital of the Soviet Union.
- Die Russische Sozialistische Föderative Sowjetrepublik (RSFSR) (russ. Росси́йская Сове́тская Федерати́вная Социалисти́ческая Респу́блика; Rossijskaja sowetskaja federatiwnaja sozialistitscheskaja respublika) war die älteste, größte und bevölkerungsreichste Unionsrepublik der Sowjetunion. Sie wurde kurz nach der Oktoberrevolution am 7. November 1917 gegründet und gehörte 1922 zu den Gründungsmitgliedern der neu gegründeten Sowjetunion. Kurz vor deren Auflösung im Dezember 1991 wurde sie dann unter dem Namen Russische Föderation bzw. Russländische Föderation als juristischer Nachfolger der Sowjetunion unabhängig. Der Wahlspruch der RSFSR lautete: Пролетарии всех стран, соединяйтесь! Proletarii wsech stran, sojedinjaites! / Proletarier aller Länder, vereinigt euch!
- La República Socialista Federada Soviètica de Rússia (RSFSR) era la república més gran i més poblada de les 15 que formaven la Unió Soviètica. Després del col·lapse de la Unió Soviètica va passar a ser la Federació Russa. La república es va crear el 7 de novembre de 1917. El 10 de juliol de 1918 va ser acceptada la Constitució soviètica de 1918. Va ser una de les repúbliques fundadores de la Unió Soviètica el 1922. La capital era la mateixa que la de la URSS, és a dir, Moscou La RSFS de Rússia va deixar de formar part de la Unió el 12 de desembre de 1991, 14 dies abans del col·lapse. Posteriorment, es va abandonar el sistema soviètic i el nom es va canviar a Federació Russa. El 21 de desembre del mateix any es creà —sense la participació de les tres repúbliques bàltiques— la Comunitat d'Estats Independents.
- Ruská sovětská federativní socialistická republika (rusky Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика, zkratka RSFSR) byla největší svazovou republikou Sovětského svazu.
- La República Socialista Federativa Soviética de Rusia, abreviado en RSFS de Rusia era la más extensa y más poblada de las 15 antiguas repúblicas de la URSS y se convirtió en la Federación Rusa tras el colapso de la Unión Soviética. Su capital era Moscú, que también era la capital de la URSS. Era de lejos la entidad subnacional más grande del mundo en extensión y la segunda en población tras Uttar Pradesh, en India. Tras la disolución de la Unión Soviética, Sichuan, en China, se convirtió en la segunda entidad subnacional más poblada, hasta 1997, cuando se dividió.
- Venäjän sosialistinen federatiivinen neuvostotasavalta, lyhyemmin Venäjän SFNT (ven. Росси́йская Сове́тская Федерати́вная Социалисти́ческая Респу́блика, Rossijskaja Sovetskaja Federativnaja Sotsialistitšeskaja Respublika, lyh. Росси́йская СФСР tai РСФСР, Rossijskaja SFSR tai RSFSR) eli Neuvosto-Venäjä, oli sekä pinta-alaltaan että väkiluvultaan suurin Neuvostoliiton tasavalloista. Venäjän sosialistisen federatiivinen neuvostotasavalta oli Venäjän keisarikunnan seuraajavaltio ja sen pohjalle muodostui Neuvostoliiton lakkauttamisen yhteydessä nykyinen Venäjän federaatio. Vuoteen 1922 Venäjän sosialistinen federatiivinen neuvostotasavalta oli itsenäinen valtio, mutta Neuvostoliiton perustamisessa se yhdistettiin yhdeksi neuvostotasavallaksi ja käytännössä sen valta siirrettiin Neuvostoliitolle.
- La République socialiste fédérative soviétique de Russie (RSFS de Russie ou RSFSR), en russe Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика (Rossiïskaïa Sovietskaïa Federativnaïa Sotsialistitcheskaïa Respoublika, Rossiïskaïa SFSR) était l'une des 15 républiques soviétiques de l'ex-URSS au moment de sa disparition. La RSFSR correspondait géographiquement exactement à l'actuelle Fédération de Russie. Elle était de facto la république dominante de l'Union soviétique, tant politiquement qu'économiquement. La RSFSR représentait les 3/4 du territoire, plus de la moitié de la population, les 2/3 de l'industrie et environ la moitié de la production agricole de l'URSS.
- La Repubblica socialista federativa sovietica russa, detta anche Repubblica socialista federata sovietica russa, RSFS russa o RSFSR, fu la più estesa e più popolosa delle quindici ex-repubbliche sovietiche, e diventò l'odierna Russia dopo il collasso dell'Unione Sovietica. La nazione fu istituita il 7 novembre 1917, succedendo alla breve Repubblica Russa, come prima e più importante conseguenza politica della Rivoluzione d'ottobre. Il 10 luglio 1918 la Costituzione sovietica del 1918 fu accettata ed entrò in vigore. Entrò a far parte dell'Unione Sovietica nel 1922, un evento poi pienamente formalizzato dalla Costituzione sovietica del 1924. In Occidente si parla spesso di Russia Bolscevica per riferirsi a questo Stato nel periodo tra il 1917 e il 1922, mentre documenti russi dell'epoca riportano la dicitura Repubblica Russa (Российская Республика, Rossijskaja Respublika) e Repubblica Sovietica (Советская Республика, Sovetskaja Respublika). Il potere nel Paese veniva esercitato dal Presidente del Praesidium del Soviet Supremo della RSSF Russa (per come è stato chiamato più di recente), e la capitale era Mosca, che peraltro era anche capitale dell'Unione Sovietica. La Repubblica Federativa Russa svolse sempre un ruolo egemone all'interno dell'Unione, sia per le dimensioni nettamente superiori a qualsiasi altra repubblica sorella, sia per la preponderanza nazionale, linguistica e culturale russa tra le genti della nazione. Questo giustifica i motivi per cui erano impropriamente definiti russi i cittadini sovietici di qualsivoglia nazionalità o residenti entro i confini di altre Repubbliche Sovietiche. Nonostante il prestigio culturale ed economico della Russia e a dispetto di numerosi tentativi di russificazione di molte zone dell'URSS perpetrati all'epoca di Stalin (peraltro georgiano), il Partito Comunista Sovietico non riconobbe mai formalmente una preponderanza russa e, ai vertici del Partito, giunsero soggetti di tutte le nazionalità. La RSSF Russa si staccò dall'Unione il 12 novembre 1991, un mese e 14 giorni prima che l'Unione stessa si disgregasse. In seguito proprio a quest'evento, la RSSFR ripudiò il sistema socialista e affrontò una dura epoca di riforme, prima di tutto nel nome: l'attuale nome di Federazione Russa si deve a Boris El'cin, il quale ne fu il primo presidente federale dopo aver ricoperto la carica di Presidente del Praesidium. La Comunità degli Stati Indipendenti(CSI), fondata poco dopo la rottura dell'URSS, riunì in modo abbastanza elastico le ex-repubbliche sovietiche, fatta eccezione per Estonia, Lettonia e Lituania.
- ロシア・ソビエト連邦社会主義共和国（ロシア・ソビエトれんぽうしゃかいしゅぎきょうわこく；露: Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика；略称:РСФСР）は、ソビエト社会主義共和国連邦の構成国の一つ。日本では、ロシア・ソビエト社会主義連邦共和国、ロシア連邦共和国とも呼ばれる。面積、人口共に連邦構成国内最大であった。旧暦1917年10月25日の十月革命で成立、1922年、白ロシア・ソビエト社会主義共和国、ウクライナ社会主義ソビエト共和国とともにソビエト連邦を形成。1991年に成立したロシア連邦の前身とも言える。 連邦国家であるため、国（ソビエト連邦）の中の国（ロシア連邦共和国）に国（自治共和国）があるという珍しい国家形態が形成された。1991年のソビエト連邦解体時点では、ロシア本土と合わせ17の共和国から構成されていた。
- Russische Socialistische Federatieve Sovjetrepubliek (RSFSR), was de benaming van het Russische deel van de Sovjet-Unie. Het werd geformeerd uit de delen die onder controle stonden van Bolsjewistisch Rusland in november 1917 en trad in december 1922 toe tot de Sovjet-Unie, die dat jaar werd opgericht. Sindsdien is de omvang grotendeels hetzelfde gebleven, afgezien van een aantal annexeringen en grenscorrecties met de Baltische staten en Finland en het afstaan van de Krim aan de Oekraïense SSR. Eind 1991 viel de Sovjet-Unie uiteen en werd de RSFSR dientengevolge ook opgeheven. Het staat sindsdien bekend onder de naam Russische Federatie. Het had bij de laatste volkstelling van 1989 ruim 147 miljoen inwoners. De hoofdstad was Moskou, dat tevens de hoofdstad vormde van de Sovjet-Unie.
- Den russiske sosialistiske føderative sovjetrepublikk var den største av de femten republikkene i Sovjetunionen, og også den med flest innbyggere. Da Sovjetunionen ble oppløst, ble sovjetrepublikken til dagens Russland. Hovedstaden i republikken var Moskva, som også var hovedstad for Sovjetunionen. Staten ble opprettet 7. november 1917. 10. juli 1918 ble den sovjetiske grunnloven godtatt. Republikken ble en del av Sovjetunionen i 1922, og ble formalisert i den sovjetiske grunnloven av 1924. Begrepet Bolsjevik-Russland blir ofte brukt om perioden 1917-1922. I offisielle russiske dokumenter fra den tida, ble republikken kalt en russisk republikk og en sovjetisk republikk . Nikita Khrustsjov overførte Krim fra Den russiske sosialistiske føderative sovjetrepublikk til Den ukrainske sosialistiske sovjetrepublikk i 1955. Den russiske sosialistiske føderative sovjetrepublikk var en del av Sovjetunion fram til 12. desember 1991, 14 dager før Sovjetunionen opphørte å eksistere. Etter Sovjetunionens kollaps var Den russiske sosialistiske føderative sovjetrepublikk imot et sosialistisk system og gikk gjennom flere reformer. Republikken fikk navnet Den russiske føderasjon under president Boris Jeltsin.
- Rosyjska Federacyjna Socjalistyczna Republika Radziecka (zwana też Rosyjską Federacyjną Socjalistyczną Republiką Sowiecką) - największa powierzchniowo i ludnościowo z 15 republik dawnego Związku Radzieckiego. Rosja Sowiecka powstała jako państwo w 1917 roku i potwierdzenie swego istnienia uzyskała poprzez konstytucję z 1918 roku. W wyniku porozumienia z 30 grudnia 1922 stała się jedną z czterech części składowych ZSRR i pozostała nią aż do rozwiązania Związku umową z 8 grudnia 1991 roku. Formalnym szefem państwa było Prezydium Rady Najwyższej RFSRR, a funkcję szefa rządu pełnił przewodniczący Rady Komisarzy Ludowych RFSRR, a później przewodniczący Rady Ministrów RFSRR. Faktyczna władza była skupiona w rękach sekretarza generalnego RKP(b), WKP(b) i KPZR. Stolicą RFSRR był przez parę miesięcy Piotrogród, w 1918 roku przeniesiono ją do Moskwy. W grudniu 1991 roku RFSRR przekształciła się w Federację Rosyjską, która zachowała nie tylko ciągłość prawną z Rosyjską FSRR ale i całym ZSRR (przykładem tego jest chociażby stałe miejsce w Radzie Bezpieczeństwa ONZ czy własność obiektów dyplomatycznych).
- | Fez parteda URSS: - Desde - Até | 7 de novembro de 1917 30 de dezembro de 1922 12 de dezembro de 1991 | Área - Total - % água | A maior da URSS 17.075.200 km² 0,5% | População - Total - Densidade | A maior da URSS 147.386.000 8,6/km² | Moeda | Rublo (рубль) | Fuso horário | UTC +2 a +11 | Hino | Hino da República Socialista Federativa Soviética da Rússia A República Socialista Federativa Soviética da Rússia (Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика em russo), conhecida também pela sigla RSFSR ou RSFS da Rússia (РСФСР) foi a mais extensa e a mais povoada das repúblicas da União Soviética. Sua capital era Moscou, que também era a capital da URSS.
- RSFS Rusă (Republica Sovietică Federală Socialistă Rusă) (în limba rusă Росси́йская Сове́тская Федерати́вная Социалисти́ческая Респу́блика, РСФСР) a fost cea mai mare şi cu populaţia cea mai numeroasă dintre fostele republici sovietice, după colapsul Uniunii Sovietice transformându-se în Federaţia Rusă. Statul a fost proclamat pe 7 noiembrie 1917. Pe 10 iulie 1918 a fost adoptată Constituţia sovietică. A devenit parte componentă a Uniunii Sovietice în 1922, actul politic fiind oficializat prin Constituţia sovietică din 1924. Pentru perioada 1917 – 1922 se foloseşte de cele mai multe ori termenul de Rusia bolşevică. În documentele oficiale ruseşti ale vremii termenele folosite au fost Republica Rusă (Российская республика) sau Republica Sovietică (Советская республика). Ţara a fost condusă de Preşedintele Sovietului Suprem, (ultimul titlu dintr-o serie mai lungă). Capitala era la Moscova, care era şi capitala Uniunii Sovietice. RSFS Rusă a încetat să mai fie o parte a URSS-ului pe 12 decembrie 1991, la 14 zile de la începutul procesului de dezintegrare a Uniunii Sovietice. După această dată, Rusia a renunţat la sistemul socialist şi a păşit pe drumul reformelor economice şi politice. Ţara a fost rebotezată Federaţia Rusă, primul preşedinte fiind Boris Elţîn. Comunitatea Statelor Independente (CSI), formată după prăbuşirea URSS-ului, formată la început doar din Federaţia Rusă, Ucraina şi Kazahstan, o entitate care încerca să fie o replică a UE, are azi între membrii săi pe fostele republici sovietice cu excepţia ţarilor baltice,.
- Росси́йская Сове́тская Федерати́вная Социалисти́ческая Респу́блика (РСФСР, Российская Федерация, Россия, Советская Россия) — первое в мире социалистическое государство, созданное в результате Октябрьской Революции в России, c 1922 по 1991 годы — союзная республика СССР, самая крупная по площади, населению и экономической мощи. На её долю приходилось три четверти территории и свыше половины населения, две трети промышленной и около половины сельскохозяйственной продукции Советского Союза. После распада СССР стала независимым государством, с 25 декабря 1991 года носит нынешнее название — Российская Федерация.
- Ryska socialistiska federativa sovjetrepubliken (Ryska SFSR) var den största sovjetrepubliken. När Sovjetunionen bildades 1922, var Ryska SFSR en av fyra delstater (sovjetrepubliker). Efterhand bildades flera delstater i Sovjetunionen. De flesta bildades genom att delar av Ryska SFSR knoppades av och blev egna sovjetrepubliker inom unionen. De centralasiatiska sovjetrepublikerna tillkom på detta sätt under perioden 1929-1936. Ryska SFSR genomgick också ett par förändringar i utbredning efter andra världskriget. Kaliningrad oblast tillfördes 1946 och Karelsk-Finska SSR, som hade avskilts från Ryska SFSR 1940 blev åter en del av Ryska SFSR 1956. Krim överfördes till Ukrainska SSR 1954. Den 8 december 1991 blev republiken en självständig stat, Ryska federationen, genom att Sovjetunionen upplöstes.
- Rusya Sovyet Federatif Sosyalist Cumhuriyeti, (RSFSC) Sovyetler Birliği'nin en büyük cumhuriyetidir. Ekim Devrimi'nin ardından 7 Kasım 1917'de kurulmuştur, 1922 tarihinde yeni oluşturulan Sovyetler Birliği'nin bir parçası olmuştur. 12 Aralık 1991 tarihinde yerine kurulan Rusya Federasyonu yasal varisidir.
- Росі́йська Радя́нська Федерати́вна Соціалісти́чна Респу́бліка, РРФСР (рос. Росси́йская Сове́тская Федерати́вная Социалисти́ческая Респу́блика) — офіц. назва рос. ком. держави, яка була утворена в наслідок збройного повстання більшовиків проти Тимчасового Уряду дем. Рос. республіки в листопаді 1917 (Жовтнева революція). Рев. уряд, — Совет нар. комісарів (Совнарком) на чолі з В. Леніним домігся схвалення перевороту 2 Всеросійским з'їздом совєтів у Петрограді. Назва РРФСР була прийнята в січні 1918, а 10 липня 1918 5 Всеросійський з'їзд совєтів схвалив конституцію РРФСР. Творці РРФСР уважали нову державну формацію за спадкоємця колишньої Росії, але коли окремі країни на її території — Україна, Білорусь, балтицькі й закавказькі народи — оформились у національні держави, уряд РРФСР, під впливом міжнар. і воєнних обставин, тактично визнав їх незалежність (17. 12. 1917 Совнарком Росії визнав УНР), а пізніше розпочав проти них інтервенцію. З метою прикриття інтервенції виглядом гром. війни, уряд РРФСР користувався місц. сов. урядами та військ. формаціями, в яких основну ролю відогравали росіяни. Три збройних напади РРФСР проти України в 1917 — 21 мали на меті ліквідувати укр. нац. державність і відновити єдність кол. Росії. З цією метою утворено Українську Радянську Соціалістичну Республіку, яка була твором рос. комуністів та уряду РРФСР. Вже під час громадянської війни УРСР стала залежною від РРФСР, хоч формально існували між ними союзно-договірні зв'язки. Роль рос. комісарів при укр. рад. уряді та прероґативи гол. рос. командування в УРСР і централізованих органів РКП(б) перевищували компетенції держ. органів УРСР та КП(б)У. На основі т. зв: військ. -політ. союзу між РРФСР й ін. сов. республіками, декретованого рос. Совнаркомом 1. 6. 1919, УРСР, БРСР, Литва і Латвія підпорядкували зверхництву сов. Росії такі справи: військ. , ради нар. господарства, фінанси і працю. 28. 12. 1920 уряди РРФСР і УРСР підписали «роб. -сел. союзний договір», який оформив попередньо декретований союз, зводячи фактично УРСР до становища автономної одиниці РРФСР. Формально УРСР продовжувала бути «самостійною» аж до утворення СРСР у грудні 1922 (див. Союз Рад. Соц. Республік). У колах РКП(б) роблено заходи в 1921-23 включити сов. республіки до складу РРФСР на базі автономности. Перемогла з тактичних міркувань більш поміркована концепція союзного зв'язку тих республік з РРФСР. РРФСР була задумана больш. партією як «федеративна» держава, в рамках якої народи і національності Росії мали б самовизначитися як автономні одиниці; в 1919 — 23 були утворені автономні респ. і обл. деяких народів на території РРФСР (Тат. , Башкирська, Карельська, Киргизька, Туркестанська та ін.). Але, поза назвою, РРФСР не мала федеративного характеру. Справами національностей і складових частин «федерації» відав Народився комісаріат у справах національностей, очолюваний Сталіном. Дри наркоматі діяла дорадча рада з представників окремих національностей, у тому ч. і таких, які входили до складу ім. сов. респ. Напередодні утворення СРСР у складі РРФСР було 7 автономних респ. , 9 автономних обл. ; під безпосереднім впливом РРФСР були також 2 «нар. » сов. республіки, а в т. зв. союзно-договірних взаєминах перебували 5 окремих сов. республік, у тому ч. УРСР. Взаємини останніх з РРФСР так само характеризували тісне підпорядкування рос. держ. органам, централізація різних ділянок управління, уніфікація законодавства та політики. 30.12.1922 створено союз республік СРСР, до якого увійшли РРФСР, УРСР, Білор. РСР та Закавказька Рад. Федеративна Соц. Республіка (Азербайджан, Вірменія і Грузія). Фактично СРСР був продовженням РРФСР. Складові частини РРФСР часто міняли своє конституційне становище, утворювалися нові автономні респ. , обл. або нац. округи, деякі одиниці здобували статус союзних респ. і виходили із складу РРФСР, ін. змінювали свою територію і назви. У 1954 Кримська область (до 1944 Крим. АРСР) була передана до складу УРСР. У 1973 до складу РРФСР входили такі одиниці: 16 автономних респ. , 5 автономних обл. , 10 нац. округ, б країв і 49 обл. (два останні типи є адміністративнотериторіяльного, а не нац. -політ. характеру). Територія РРФСР становила 17,1 млн км, тобто 76 % всієї території СРСР, а населення (1973) 132,5 млн — 53,4 % всього населення СРСР. За переписом 1970 ч. росіян 107,7 млн (82,8 % людности республіки), татар 4 758 000 (3,7 %), українців 3346000 (2,9 %), чувашів 1637000 (1,3 %), башкирів 1 181 000 (0,9 %), мордви 1 177 000 (0,9 %); ін. народи РРФСР кількісно понад півмлн: білоруси, євреї, німці, удмурти, марійці, чеченці. В РРФСР жило ще понад 100 менших національностей і мовних груп. Насправді ч. нерос. національностей було вищим, бо радянські переписи з 1959 і 1970 — невірні. За переписом 1926 на територїї РРФСР (у сучасних межах) жило 6 872 000 українців. Вони жили переважно на укр. етнічній (суцільній і мішаній) території, частково в розпорошенні (переважно у великих етнічних островах). Розміщення українців у РРФСР, за В. Кубійовичем, було 1926 (у тис. і % всього населення) таке: За сов. переписом 1959 ч. українців в РРФСР зменшилося до 3359000. Насправді на осіб укр. походження можна дати приблизне число — понад 9 млн. Третя кількісно національність — українці — не мають в РРФСР жадної нац. територіяльної одиниці, хоч укр. населення творить більшість у поданих вище краях. Яке є їхнє справжнє число невідомо, бо супроти укр. , білор. та ін. нац. груп в РРФСР провадиться посилена русифікація. З правно-устроевого погляду РРФСР не мала повних ознак федерації: існувала однопалатна система (Верховна Рада РРФСР); уряд (Рада Мін. та Верховний Суд й ін. центр. респ. органи) не відтворювала федерального складу держави. Його осідком була Москва, яка одночасно була столицею СРСР. В РРФСР не було окремої, бодай формальної партійної організації, як у випадку ін. союзних респ. , бо КПРС на ділі була рос. партією. У 1956 Хрущов утворив окреме бюро ЦК КПСС для РРФСР (ліквідоване в 1966). Не зважаючи на назву, РРФСР є скорше унітарним держ. організмом.
- 俄罗斯苏维埃联邦社会主义共和国（Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика，РСФСР），苏联最大的加盟共和国，简称俄罗斯联邦或俄罗斯。俄罗斯面积约占原苏联的3/4，人口约是原苏联的2/3。首都莫斯科，莫斯科也是苏联的首都。 1917年11月7日，列宁领导的十月革命获得胜利，成立了俄罗斯苏维埃联邦社会主义共和国，当时把这个新生的社会主义国家简称为苏俄。1922年12月30日，俄罗斯联邦、乌克兰、白俄罗斯和外高加索联邦（包括阿塞拜疆、亚美尼亚和格鲁吉亚）这四个苏维埃社会主义共和国一起，正式成立苏维埃社会主义共和国联盟，简称苏联。1991年12月25日，苏联解体，俄罗斯苏维埃联邦社会主义共和国最高苏维埃决定将国家正式名称改为俄罗斯联邦，简称俄罗斯。俄罗斯和其他除波罗的海三国之外的其他加盟共和国一道组成了独立国家联合体，俄罗斯继承了原苏联在联合国安理会的席位，成为联合国常任理事国之一。 俄罗斯联邦的自治共和国和自治州： 16个苏维埃社会主义自治共和国： *巴什基尔苏维埃社会主义自治共和国； 布里亚特苏维埃社会主义自治共和国； 达吉斯坦苏维埃社会主义自治共和国； 卡巴尔达—巴尔卡尔苏维埃社会主义自治共和国； 卡尔梅克苏维埃社会主义自治共和国； 卡累利阿苏维埃社会主义自治共和国； 科米苏维埃社会主义自治共和国； 马里苏维埃社会主义自治共和国； 莫尔多维亚苏维埃社会主义自治共和国； 北奥塞梯苏维埃社会主义自治共和国； 鞑靼苏维埃社会主义自治共和国； 图瓦苏维埃社会主义自治共和国； 乌德穆尔特苏维埃社会主义自治共和国； 车臣—印古什苏维埃社会主义自治共和国； 楚瓦什苏维埃社会主义自治共和国； 雅库特苏维埃社会主义自治共和国。 5个自治州： 阿迪格自治州； 戈尔诺—阿尔泰自治州； 犹太自治州； 卡拉恰伊—切尔克斯自治州； 哈卡斯自治州。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
