| dbpprop:abstract
|
- Russenorsk (Norwegian for "Russo-Norwegian") was a dual-source pidgin language in the Arctic combining elements of Russian and Norwegian, created by Russian traders and Norwegian fishermen from northern Norway and the Russian Kola peninsula. It was used extensively in Northern Norway for about 150 years in the so-called Pomor trade, i.e. , the barter trade between Russians and Norwegians in the north. The first attested word in Russenorsk is from the 18th century; the 19th century, however, was the main period of its use. Russenorsk is important as a test case for theories concerning pidgin languages since it was used far away from most of the other documented pidgins of the world. An interesting sociolinguistic feature is that there was no social difference between its users. A special morphological feature is the verb ending -om, probably taken from a (poorly attested) Russian-English pidgin in Arkhangelsk. As is common in the development of pidgins and trade languages, the interaction of fishermen, and traders with no common language necessitated the creation of some minimal form of communication. Like all pidgins, Russenorsk had a rudimentary grammar and a restricted vocabulary, mostly composed of words essential to Arctic fishing and trade and did not particularly deal with unrelated issues. About 400 different words are attested. Russenorsk has been referred to in the literature (e.g. by S. Romaine and others) as an example of a stable pidgin.
- Russenorsk war eine gemeinhin als Pidgin bezeichnete Sprache, die Elemente des Russischen und des Norwegischen vereinte. Bei dieser Mischung einer slawischen Sprache mit einer germanischen Sprache, stammten etwa 39% des Gesamtvokabulars aus dem Russischen, 47% aus dem Norwegischen und 14% aus anderen Sprachen. Die Sprache wurde im 18. und 19. Jahrhundert im arktischen Grenzgebiet zwischen russischen und norwegischen Händlern, Fischern und Seeleuten gebraucht - auf Spitzbergen, der russischen Halbinsel Kola, der norwegischen Finnmark (Nordnorwegen) und Nordfinnland (Finnland war bis 1917 ein autonomer Teil des Zarenreichs). Ihr Vokabular beschränkte sich aber im Wesentlichen auf für den Handel benötigte Dinge. Nach der russischen Oktoberrevolution 1917 kam die Sprache außer Gebrauch.
- Russenorsk je pidžinový jazyk, kombinující v sobě prvky norštiny a ruštiny. Vznikl v komunitě ruských obchodníků a norských rybářů v arktických oblastech. Užíván byl v oblasti norsko-ruské hranice. K rozšíření tohoto jazyka vedl hlavně čilý směnný obchod mezi oběma komunitami a také skutečnost, že jak pro Rusy, tak pro Nory v arktických oblastech bylo problematičtější spojit se s jinými oblastmi jejich země než se sebou navzájem. Jazyk byl používán zhruba od 17. století (první doložené slovo) až do 20 století. Říjnová revoluce v Rusku v roce 1917 však velmi ztížila možnost kontaktů mezi ruskou a norskou komunitou. Tím se i snížila potřeba společného dorozumívání. K ztrátě významu jazyka vedla i výrazná změna společné hranice mezi Norskem a Ruskem, které ztratilo roku 1917 formální svrchovanost nad Finskem. V roce 1919 obsadilo Finsko oblast kolem městečka Petsamo, čímž byla až do roku 1944 přerušena i společná hranice mezi Ruskem a Norskem. Úplně poslední doložená transakce v tomto jazyku byla uzavřena v roce 1923. Ze sociologického hlediska bylo zajímavé, že jazyk byl užíván napříč sociálními vrstvami. Některé morfologické jevy v jazyce russenorsk jsou přičítány vlivu ještě jiných jazyků. Například koncovka -om u sloves, pochází možná z pidžinizované angličtiny užívané v přístavu Archangelsk. Avšak toto tvrzení není zcela přesvědčivě doložitelné. Gramatika jazyka russenorsk byla velmi jednoduchá jako u všech pidžinových jazyků. Byla prokázána existence asi 400 slov. V drtivé většině se slovní zásoba týkala problematiky obchodu, lovu a rybolovu (případně souvisejících témat jako počasí), omezeně zasahovala do politiky a hudby. Slova jazyka byla ovlivněna či přejata v 50 % případů z norštiny, v 40 % z ruštiny a dále se v jazyku projevovaly vlivy angličtiny, holandštiny, dolnoněmčiny, finštiny, francouzštiny, švédštiny a sámských (laponských) jazyků.
- Le russenorsk (ou russonorsk, rusnorsk, russo-norvégien) était un pidgin combinant des éléments de russe et de norvégien. Cette langue de communication fut créée au XVIII et au XIX siècles par des commerçants, des pêcheurs et des marins. Elle était utilisée dans les régions arctiques du Spitzberg, de la péninsule de Kola, du Finnmark et du nord de la Finlande. Sa grammaire était rudimentaire, et son vocabulaire surtout restreint au domaine commercial. On estime qu’elle comportait environ 50% de mots d’origine norvégienne, et 40% d’origine russe, le reste provenant d’emprunts au suédois, à l’allemand, à l’anglais, au français et d’autres langues encore. Elle était également surnommée Moja på tvoja, parodie d’une phrase en mauvais russe signifiant à peu près « Je peux parler dans ta langue ». Après la Révolution russe de 1917, le russenorsk est sorti de l’usage.
- Il Russonorsk o Russenorsk era una lingua pidgin (in russo Руссено́рск o Pуссоно́рск) che combinava elementi del russo e del norvegese, creata dai commercianti e dai balenieri della Norvegia settentrionale e della Penisola di Kola. Un altro nome della lingua era Moja på tvoja (dalle parole russe моя "mio", по "per" твоя "tuo", che significava all'incirca io per te, cioè "Posso parlare la tua lingua"). Come accade normalmente nello sviluppo di lingue pidgin, l'interazione di marinai, pescatori e commercianti i quali non parlano una sola lingua portò al bisogno della creazione di alcune forme minime di comunicazione. Come tutti i pidgin il russonorsk non era un sistema di comunicazione completo. Aveva una grammatica rudimentale e un vocabolario ristretto composto soprattutto di parole essenziali alla pesca artica e al commercio ittico e non possedeva quindi termini relativi ad argomenti che non fossero correlati.
- Russenorsk was een pidgintaal uit het noordelijke deel van Europa die Russische en Noorse taalelementen combineerde. Het werd gesproken in de 18de, 19de en het eerste deel van de 20ste eeuw.
- Russenorsk var et pidginspråk som før første verdenskrig ble brukt som hjelpespråk i handelssamkvemmet mellom Nord-Norge og Nordvest-Russland, den såkalte Pomorhandelen. Språket bestod av en blanding av i hovedsak norsk språk (særlig nordnorske dialekter) og russisk språk. Om lag 400 ord er bevart av språket, det meste gjengivelser av samtaler mellom en nordmann og en russer der de diskuterer priser, handel, vær og vind samt familieliv.
- Język russenorsk - (pol. język rosyjsko-norweski), jeden z języków pidżynowych; używany był w XVIII, XIX i XX wieku aż do Rewolucji październikowej w 1917. Powstał na skutek więzi handlowych Rosjan i Norwegów w rejonie północnej granicy rosyjsko-norweskiej i na wyspach Svalbardu. Te związki rosyjsko-norweskie w trudno dostępnych okolicach północnej Skandynawii, Morza Norweskiego i Morza Barentsa były silniejsze niż z południowymi, macierzystymi regionami obydwu krajów. Po roku 1917, kiedy Imperium Rosyjskie przekształciło się w Rosję Radziecką, a jeszcze później w ZSRR, kontakty międzynarodowe obywateli tego kraju uległy drastycznemu ograniczeniu, w związku z czym w znacznym stopniu zmniejszyła się potrzeba posługiwania się wspólnym, zrozumiałym i dla Rosjan, i dla Norwegów językiem russenorsk. Ostatnią transakcję zawarto w nim w 1923 roku. Niektórzy badacze twierdzą, że była to odmiana języka norweskiego z bardzo silnymi wpływami słownictwa rosyjskiego. Jego słownictwo zawężało się jednak do pewnych dziedzin, jak myślistwo, wielorybnictwo, rybołówstwo i handel. Miał on ok. 300 słów i bardzo prostą gramatykę .
- Руссено́рск, руссоно́рск, или «Моя-по-твоя» (норв. Moja på tvoja) — смешанный русско-норвежский язык (один из примеров пиджина), обслуживавший общение поморских и норвежских торговцев на северном побережье Норвегии. Существовал с 1750 по 1920 годы, когда велась активная морская торговля зерном и рыбой между Норвегией и Поморьем. В руссенорске зафиксировано около 400 слов, 50% лексики — из норвежского языка, 40% — из русского, остальные заимствованы из английского, нидерландского, нижненемецкого, финского и саамского.
- Russenorsk var ett pidginspråk som användes i norra Norge och nordvästra Ryssland fram till och med första världskriget och ryska revolutionen. Språket var främst uppbyggt av norska och ryska, men även inslag från andra språk fanns. Russenorskans ordförråd var kraftigt begränsat och rörde framför allt fiske, handel och väder. Totalt finns cirka 400 ord dokumenterade; av dessa kom ca 50% från norska, 40% från ryska och resten från andra språk såsom engelska, holländska, plattyska, finska och samiska. I de södra lappmarkerna fanns ett annat pidginspråk som kallades för borgarmålet.
- Русено́рськ, русоно́рськ, або «Моя-по-твоя» (Moja på tvoja) — змішана російсько-норвезька мова (один з прикладів піджина), призначена для спілкування поморських і норвезьких торговців на північному узбережжі Норвегії. Існувала з 1750 по 1920 роки, коли велась активна морська торгівля зерном і рибою між Норвегією і Помор'ям. У русенорській мові зафіксовано біля 400 слів, 50 % лексики — з норвезької мови, 40 % — з російської, решта запозичень з англійської, голландської, нижньонімецької, фінської і саамскої. Так як збереглися лише письмові тексти, не можна з точністю стверджувати, як саме звучала ця мова. Вимова могла не зовсім відповідати текстовим матеріалам. Руссенорськ була усною мовою з низьким статусом, адже вона не була ні нормальною російською, ні нормальною норвезькою мовою. Під час торгу мова жестів і міміки мала майже таке ж значення, як те, що вимовлялося вголос. Невідомо, чи складалась ця мова тільки з окремих постійних зворотів, до яких додавалися жести й імпровізації, чи в неї була якась постійна мовна структура зі своїм словниковим запасом. Але відомо, що поступово мова набула порівняно стабільне ядро, що складається зі слів і виразів. Існуючі приклади користування мовою були записані, починаючи з кінця XVIII ст. Для полегшення спілкування між собою під час торгу північнонорвезькими рибалками та поморами було створено спільну мову. Ця торгівельна мова називалася руссенорском. Існує ще одна назва: "моя-по-твоя", від російських займенників моя і твоя та широко використовуваного прийменника "по". Руссенорск був мовою-піджином, тобто змішаною мовою, створенною в результаті контактів як мінімум двох різних мовних груп. Найбільш відомі піджини, що виникли в європейських колоніях на Сході, на островах Карибського моря, в Південній Америці та Африці. Сфера застосування піджинів обмежена тому, що вони ні для кого не є рідною мовою. Більша частина вокабуляру руссенорска, природно, мала відношення до промислової та комерційної термінології або була пов'язана з ритуалом торгу. Всього в руссенорсці зареєстровано трохи менше 400 слів, половина з них згадується в письмових джерелах тільки один раз. Постійне ядро мови складалося приблизно з 150 слів. Близько 50% слів норвезького походження, 40% - російського. Інші слова - запозичення з інших мов,зокрема, англійської, голландської, нижньонімецкої, фінської та саамскої. Наприклад, слово грот походить від голландського або нижньонімецкого «великий, багато», а дієслово сліпом - від англійського «спати». Частина лексики, як, наприклад, слово скаффом (є) можна віднести до міжнародного війсково-морського жаргону. Переважання в лексиці слів норвезького походження можна пояснити тим фактом, що мовою користувалися, головним чином, у Норвегії. Майже всі приклади були записані в Норвегії.
|
| rdfs:comment
|
- Russenorsk (Norwegian for "Russo-Norwegian") was a dual-source pidgin language in the Arctic combining elements of Russian and Norwegian, created by Russian traders and Norwegian fishermen from northern Norway and the Russian Kola peninsula. It was used extensively in Northern Norway for about 150 years in the so-called Pomor trade, i.e. , the barter trade between Russians and Norwegians in the north.
- Russenorsk war eine gemeinhin als Pidgin bezeichnete Sprache, die Elemente des Russischen und des Norwegischen vereinte. Bei dieser Mischung einer slawischen Sprache mit einer germanischen Sprache, stammten etwa 39% des Gesamtvokabulars aus dem Russischen, 47% aus dem Norwegischen und 14% aus anderen Sprachen. Die Sprache wurde im 18. und 19.
- Russenorsk je pidžinový jazyk, kombinující v sobě prvky norštiny a ruštiny. Vznikl v komunitě ruských obchodníků a norských rybářů v arktických oblastech. Užíván byl v oblasti norsko-ruské hranice. K rozšíření tohoto jazyka vedl hlavně čilý směnný obchod mezi oběma komunitami a také skutečnost, že jak pro Rusy, tak pro Nory v arktických oblastech bylo problematičtější spojit se s jinými oblastmi jejich země než se sebou navzájem.
- Le russenorsk (ou russonorsk, rusnorsk, russo-norvégien) était un pidgin combinant des éléments de russe et de norvégien. Cette langue de communication fut créée au XVIII et au XIX siècles par des commerçants, des pêcheurs et des marins. Elle était utilisée dans les régions arctiques du Spitzberg, de la péninsule de Kola, du Finnmark et du nord de la Finlande. Sa grammaire était rudimentaire, et son vocabulaire surtout restreint au domaine commercial.
- Il Russonorsk o Russenorsk era una lingua pidgin (in russo Руссено́рск o Pуссоно́рск) che combinava elementi del russo e del norvegese, creata dai commercianti e dai balenieri della Norvegia settentrionale e della Penisola di Kola. Un altro nome della lingua era Moja på tvoja (dalle parole russe моя "mio", по "per" твоя "tuo", che significava all'incirca io per te, cioè "Posso parlare la tua lingua").
- Russenorsk was een pidgintaal uit het noordelijke deel van Europa die Russische en Noorse taalelementen combineerde. Het werd gesproken in de 18de, 19de en het eerste deel van de 20ste eeuw.
- Russenorsk var et pidginspråk som før første verdenskrig ble brukt som hjelpespråk i handelssamkvemmet mellom Nord-Norge og Nordvest-Russland, den såkalte Pomorhandelen. Språket bestod av en blanding av i hovedsak norsk språk (særlig nordnorske dialekter) og russisk språk. Om lag 400 ord er bevart av språket, det meste gjengivelser av samtaler mellom en nordmann og en russer der de diskuterer priser, handel, vær og vind samt familieliv.
- Język russenorsk - (pol. język rosyjsko-norweski), jeden z języków pidżynowych; używany był w XVIII, XIX i XX wieku aż do Rewolucji październikowej w 1917. Powstał na skutek więzi handlowych Rosjan i Norwegów w rejonie północnej granicy rosyjsko-norweskiej i na wyspach Svalbardu. Te związki rosyjsko-norweskie w trudno dostępnych okolicach północnej Skandynawii, Morza Norweskiego i Morza Barentsa były silniejsze niż z południowymi, macierzystymi regionami obydwu krajów.
- Руссено́рск, руссоно́рск, или «Моя-по-твоя» (норв. Moja på tvoja) — смешанный русско-норвежский язык (один из примеров пиджина), обслуживавший общение поморских и норвежских торговцев на северном побережье Норвегии.
- Russenorsk var ett pidginspråk som användes i norra Norge och nordvästra Ryssland fram till och med första världskriget och ryska revolutionen. Språket var främst uppbyggt av norska och ryska, men även inslag från andra språk fanns. Russenorskans ordförråd var kraftigt begränsat och rörde framför allt fiske, handel och väder.
- Русено́рськ, русоно́рськ, або «Моя-по-твоя» (Moja på tvoja) — змішана російсько-норвезька мова (один з прикладів піджина), призначена для спілкування поморських і норвезьких торговців на північному узбережжі Норвегії.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
