| dbpprop:abstract
|
- Razumovsky or Rozumovsky is a Ukrainian-Russian comital family whose remaining branch went into exile in Austria in the early 19th century. Notable representatives include: Aleksey Grigorievich Razumovsky (1709-1771) - favorite and morganatic husband of Empress Elizabeth, created Count of the Holy Roman Empire in 1742 and Count in Russia in 1745. Kirill Grigorievich Razumovsky (1728-1803) - officially his younger brother, rumored to be a son from an earlier marriage, the last hetman of Left (1750-1764) and Right (1754-1764) Bank Ukraine, last Duke of the Zaporozhian Host (1754-1769), created Count of the Russian Empire in 1745. Aleksey Kirilovich Razumovsky (1748-1822) - the latter's first son, minister of education of the Russian Empire from 1806-1816, highly criticised by Pushkin for his reactionary stance; Andrey Kirilovich Razumovsky (1752-1836) - Kirill's second son, who was the Extraordinary and Plenipotentiary Ambassador of the Russian Empire at the Congress of Vienna. Andrey was created the HSH Prince in 1815 and settled there in the end, dying with no progeniture, whereby his title became extinct. Infamous for his participation in the murder of Gustav III of Sweden and Paul I of Russia, he was architect of the Second Partition of Poland. He is mostly remembered for his patronage of the arts, especially the composer Ludwig van Beethoven: Beethoven both wrote the Razumovsky Quartets (Op. 59 Nos. 1, 2, and 3) for Andrey and dedicated the 5th and 6th Symphony to him. Image:anichkov palace. jpg|Anichkov Palace, St. Petersburg. Image:Gorenki. jpg|Gorenki Palace, Balashikha. Image:Sankt Petersburg-Universität. jpg|Razumovsky Palace, St. Petersburg Image:Baturyn Place. JPG|Hetman's Palace, Baturyn. image:Palais_Rasumofsky. jpg|Palais Rasumofsky, Vienna. Grigory Kirillovich Razumovsky (1759-1837) - the fifth son of Kirill, known from his writings in the West as Gregor or Grégoire, a geologist, botanist and zoologist, as well as prominent political dissenter with Czarist Russia, who lost his Russian titles in 1811 and was subsequently incorporated into the Bohemian nobility and accorded the rank of Count in the Austrian Empire. Gregor was the first to describe and classify the Triturus Helveticus Razoumovsky. Leon Grigorievich Razumovsky (1816-1868), grandson of Kirill, envoy of Saxe-Coburg to the court of Napoleon III. Father of Camillo Lvovich Razumovsky. Camillo (Lvovich) Razumovsky (1853-1917), philanthropist in Moravian Silesia, built numerous churches, schools and hospitals around Opava and in Western Ukraine, caused a commotion by flaunting the social conventions of the 19th Century Vienna when he married a woman of the Jewish faith. Andreas (Andreievich) Razumovsky (1929-2002), grandson of the latter, well-known political analyst and media figure in Germany and Austria, was expelled from Czechoslovakia where he was posted as correspondent of the Frankfurter Allgemeine Zeitung in 1967 for warning of an imminent invasion by Warsaw Pact troops, analysed and published a book in 1981 on the centrifugal forces leading to the dismembering of Yugoslavia, and was widely criticised in the Austrian media landscape for his support of the Freedomite Party of Austria led by Jörg Haider. Dorothea Razumovsky (*1935), well-known media-figure and political analyst, widely criticised for adopting a stance during conflicts arising from the dismemberment of Yugoslavia that was interpreted as being too pro-Serb. Katharina Razumovsky (*1961), daughter of the aforementioned, artist living in Vienna, Austria. Gregor Razumovsky (*1965), son of the aforementioned, President of the Razumovsky Society for Art and Culture which supports artistic exchange and co-operation between East and West. The Razumovsky Society for Art and Culture, in German Razumovsky-Gesellschaft für Kunst und Kultur patrons the Vienna Razumovsky Quartet. Gregor Razumovsky is Honorary President of the European Institute for the furtherance of Democracy, an Austrian-based Think-tank serving to study and further European Union.
- Разумо́вские — княжеский, графский и дворянский род.
- Файл:Alex K Kyrylo Rozumovskyi. svg 100px Розумовські — графський рід козацького походження з Чернігівщини. Яків Романович і син його Григорій Розум були реєстровими козаками козелецької сотні київського полку. Файл:Alexei Rasumowski. jpg Олексій Розумовський Файл:Andreas razumovsky. jpg Андрій Розумовський Старший син Григорія Розумовського — Олексій Розумовський, згодом граф, обер-еґермайстер і генерал-фельдмаршал (1756), був (з 1731) співаком придворної капели в Петербурзі й фаворитом царівни Єлисавети Петрівни, яка, ставши імператрицею, таємно одружилася з ним. Завдяки цьому вся родина Розумовських та їх родичі й свояки дістали великі маєтки, посади і впливи в Російській Імперії. За підтримкою Олексія Розумовського, було відновлено гетьманство в Україні, й гетьманом став його брат Кирило Розумовський. Кирило Розумовський — останній гетьман Лівобережної України, граф, російський генерал-фельдмаршал, президент Петербурзької академії наук. Був одружений з родичкою цариці — К. Наришкіною. З їх синів, старший — граф Олексій Розумовський, був міністром народної освіти (1810—1816), сприяв поширенню мережі початкових шкіл та гімназій, дбав про поліпшення методів навчання, цікавився особливо природничими науками і в своєму підмосковному маєтку — с. Горенках створив великий батанічний сад і зібрав найбільшу в Імперії бібліотеку з природознавства; разом з тим він був містиком і масоном та віцепрезидентом Російського Біблійного Товариства. Його нешлюбні діти дістали ім'я Перовських. Другий син гетьмана — граф (з 1814 — князь, з 1815 — світлійший князь) Андрій Розумовський, російський дипломат, був послаником у Неаполі (1777-84) і Швеції (1786-88), амбасадором в Австрії (1790-99, 1801-07) і керівником російської делегації на Віденському Конгресі (1814—1815); сам добрий скрипаль (член струнного квартету), був меценатом мистецтва, протектором і приятелем Бетховена (який присвятив Розумовському три струнні квартети, опус 59, а також 5 і 6 симфонії), знав Гайдна й Моцарта, зібрав картинну галерею й побудував у Відні, де постійно жив після відставки, кілька репрезентативних будов, на що витратив величезні кошти, чим спричинив занепад своїх маєтків в Україні, які потім перейшли до Скарбу. Третій син гетьмана, граф Григорій Розумовський, вчений мінералог, почесний член Російської Академії і багатьох європейський наукових товариств, оселився у Моравії, де діти його (від другого шлюбу, не визнаного в Росії) та їх нащадки створили австрійську лінію графів Розумовських, яка існує й досі (російська лінія Розумовських вигасла ще в другій чверті 19 ст.).
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
