| dbpprop:abstract
|
- The term race or racial group usually refers to the categorization of humans into populations or groups on the basis of various sets of heritable characteristics. The most widely used human racial categories are based on salient visual traits, and self-identification. Conceptions of race, as well as specific ways of grouping races, vary by culture and over time, and are often controversial for scientific as well as social and political reasons. The controversy ultimately revolves around whether or not the concept of race is biologically warranted; the ways in which political correctness might fuel either the affirmation or the denial of race; and the degree to which perceived differences in ability and achievement, categorized on the basis of race, are a product of inherited (i.e. , genetic) traits or environmental, social and cultural factors. Some argue that although race is a valid taxonomic concept in other species, it cannot be applied to humans. Many scientists have argued that race definitions are imprecise, arbitrary, derived from custom, have many exceptions, have many gradations, and that the numbers of races delineated vary according to the culture making the racial distinctions; thus they reject the notion that any definition of race pertaining to humans can have taxonomic rigour and validity. Today many scientists study human genotypic and phenotypic variation using concepts such as "population" and "clinal gradation". Many contend that while racial categorizations may be marked by phenotypic or genotypic traits, the idea of race itself, and actual divisions of persons into races or racial groups, are social constructs. However, the concept of race may be useful in forensic anthropology. According to forensic anthropologist George W. Gill, "race denial" not only contradicts biological evidence, but may stem from "politically motivated censorship" in the belief that "race promotes racism".
- Lidský druh není zcela stejný a dělí se na jednotlivé lidské rasy. Základní dělení obsahuje 4 rasy (starší literatura uváděla pouze 3). Jednotlivé rasy mají některé fyzické rozdíly jako např. barvu kůže. Z vědeckého hlediska nebylo nikdy prokázáno, že by některá lidská rasa byla vývojově nadřazená ostatním. Jsou to: negroidní - afrických a amerických černochů (někdy označovaná jako Afro-američané) a melanéská skupina. Označována nesprávně jako černoši. australonéská rasa europoidní - patří sem indoevropská skupina, semitská a matinská. Označována nesprávně jako běloši. mongoloidní - mongolská a indiánská skupina. Označována nesprávně jako asiati. Někteří antropologové odlišují ještě rasu kapoidní - kterou vydělují a odlišují od rasy negroidní. Svoje označení mají také míšenci jednotlivých ras: Mestici – Mulati – Zambové – Malgaši – Kreolové – Proces stírání rozdílů mezi rasami se nazývá amalgamace.
- Ihmisrotu on termi, jota käytetään luokiteltaessa ihmisiä ryhmiin esimerkiksi ulkonäköpiirteiden, maantieteellisen alkuperän tai geeniperimän perusteella. Rotuihin luokiteltaessa sovelletut perusteet, samoin kuin käsitteen "rotu" määritelmät, ovat hyvin kirjavia. Kaikki tutkijat eivät pidä ihmisrodun käsitettä tarpeellisena, eikä sitä nykyisin yleensä pidetä biologisesti perusteltuna. Myös Unesco on ihmispopulaatioista puhuttaessa suositellut jo vuonna 1950 luopumista termistä "rotu". Perinteiset länsimaiset rodun määritelmät ovat perustuneet näkyviin eroihin erityisesti ihonvärissä. Tavallisimmin on erotettu kolme, joskus neljäkin päärotua, joista on ihonvärin mukaan käytetty nimityksiä valkoinen, keltainen ja musta rotu, joskin niiden ohella on käytetty myös termejä kaukasoidit, mongolidit ja negridit. Intiaanit on toisinaan luettu keltaiseen rotuun, toisinaan taas erilliseksi "punaiseksi" roduksi. Kaikki nämä on eri luokitteluissa jaettu vielä pienempiin ryhmiin. Kokonaan eri roduiksi on lisäksi monesti luokiteltu muassa pygmit, khoisanit ja australidit, joiden osuus maapallon väestöstä on kuitenkin paljon pienempi kuin kolmen päärodun. Eräissä kulttuureissa on kehitetty rotuluokituksia sosiaalisin tai taloudellisin perustein. Käsitykset roduista ja tietyistä rotujaotteluista ovat vaihdelleet kulttuurista ja historian ajankohdasta toiseen. Kiistanalaisuutta lisää myös rodullisten käsitysten vaikutus ihmisten sosiaaliseen identiteettiin. Näkemykset vaihtelevat siitä, onko rotu vain kansanomainen nimitys vai ihmislajin tieteelliseen tutkimukseen kelpaava käsite. Rotu on käsitteenä aina sisältänyt myös muita kuin puhtaasti ihmisten erilaiseen ulkonäköön liittyviä merkityksiä. Jo taksonomian isän Carl von Linnén rotuluokittelussa ryhmiin liitettiin luonteenpiirteitä, ja myöhemmin Francis Galtonin kehittämässä "tieteellisessä rasismissa" siitä tuli ihmisryhmien arvottamisen väline. Varhaisten rotututkijoiden ja suuren yleisön mielenkiinto on kohdistunut oletuksiin ihmisen ulkoisten ominaisuuksien kytkeytymisestä henkisiin ominaisuuksiin kuten älykkyyteen ja luonteenlaatuun. Useiden tutkijoiden mukaan "rotu" siten kuin se esimerkiksi Yhdysvalloissa käsitetään, on 1700-luvulla kehitetty sosiaalinen järjestelmä, jolla viitattiin kolonialismin yhteen tuomiin väestöryhmiin kuten intiaaneihin, afrikkalaisiin ja eurooppalaisiin Amerikan mantereella. Rotuajattelu ihmisten eroja korostavana ideologiana levisi myös muihin maanosiin. Rotuluokitteluista muodostui tapa erottaa, arvottaa ja hallita kolonisoituja ja myöhemmin 1800-luvun lopussa myös eurooppalaisia kansoja. Luokitteluilla on oikeutettu epätasa-arvoisuuteen perustuvia sosiaalisia, taloudellisia ja poliittisia toimintatapoja ja järjestelmiä. 1930- ja 1940-luvulla kansallissosialistit Saksassa tuhosivat rotuoppien varjolla noin 11 miljoonaa "alempiin rotuihin" kuulunutta ihmistä, mikä osaltaan johti rodun käsitteeseen kohdistuvaan yltyvään kritiikkiin toisen maailmansodan jälkeen.
- La notion de race humaine est une tentative d'application à l'espèce humaine du concept de race, qui définit des sous-groupes dans une espèce animale. Alors qu'on a longtemps cru pouvoir définir des races humaines différentes par la couleur de la peau ou selon l'origine géographique supposée, l'état actuel des connaissances en génétique et en anthropologie physique montre que ces critères sont arbitraires car ils n'ont pas de validité scientifique dans la mesure où les groupes humains ainsi définis ne correspondent pas à des populations humaines particulièrement homogènes ni à des lignées généalogiques distinctes. Au contraire, à l'échelle planétaire, la population humaine présente un très fort degré de croisement génétique qui fait que la variabilité génétique entre individus issus d'une même race ainsi définie est supérieure à la variabilité entre ces races. Avec l'évolution des connaissances, des critères plus biologiques ont parfois été proposés pour définir des races humaines. Au cours de la première moitié du XX siècle, on a ainsi tenté d'utiliser les groupes sanguins à cet effet. Mais pas plus que la couleur de la peau, ce facteur biologique ne correspond à une réalité géographique ou généalogique. De même, si récemment, on a pu identifier, au sein de l’humanité, sept groupes d’ascendance à partir de l'ADN mitochondrial, ceux-ci sont loin de correspondre aux notions archaïques de race; de fait, six de ces haplogroupes se trouvent sur le continent africain. Du point de vue historique, le terme « race » a été employé pour désigner des groupes se différenciant par leur religion (e.g. , la race juive) ou encore par leur nationalité, notamment dans les discours nationalistes du XIX siècle. A l'heure actuelle, le terme de « race » conserve souvent une connotation négative liée aux nombreuses dérives racistes dans son utilisation. Néanmoins, en particulier dans les pays anglophones comme les États-Unis d'Amérique ou le Canada, le terme race (ou « ethnicity ») demeure utilisé dans le langage courant pour faire référence à l'origine ethnique déclarée par un individu, généralement sans qu'il n'y ait de consensus sur les divisions admises pour ce faire. Cette pratique totalement admises dans ces pays reste très peu répandue dans d'autres pays comme la France, où l'utilisation dans un cadre officielle d'une mention raciale fait l'objet d'un débat très vif tandis que le terme consacré est celui de « type », suivi d'une précision géographique : européen, maghrébin... . Au Québec, on utilise le terme « origine ethnique », suivi de la nationalité. On peut parler de la race humaine, au singulier, pour désigner l'ensemble de l'humanité. Cet usage (plus courant en anglais, mais survient aussi en français, en concurrence avec « le genre humain ») suppose justement l'unicité de la race humaine, autrement dit qu'il n'existe pas de races multiples. D'aucuns d'ailleurs aiment à dire "soit on considère qu'il y a qu'une seule race humaine, soit on considère qu'il y a 6 milliards de races humaines".
- 人種（じんしゅ）とは、形態的特徴を参考にして[[ヒトを[[分類したもの。 生物学および[[自然人類学においては、ヒト属を[[ホモ・サピエンス（現生人類）、[[ホモ・ネアンデルターレンシス（ネアンデルタール人）、[[ホモ・エレクトス・ペキネンシス（北京原人）などに分類する。ホモ・サピエンス以外のヒト属の種が絶滅した現在では、現生人類はホモ・サピエンスの1種のみである。 人種（Race）とはこのような種（Species）ではなく、他の生物における[[地域個体群や[[亜種と同様の用いられ方をしている。
- Het begrip menselijk ras vooronderstelt dat een groep mensen te onderscheiden zou zijn op basis van uiterlijke en genetische kenmerken. De moderne wetenschappelijke ontdekkingen laten echter zien dat de verschillen tussen deze zogenaamde "rassen" kleiner zijn dan de verschillen binnen deze groepen. Het begrip "menselijk ras" is en wordt echter veelvuldig politiek misbruikt en dit heeft reeds meermaals tot genocide geleid. In de antropologie sprak men ooit, met name in navolging van het werk van Johann Friedrich Blumenbach (1752-1840), over "menselijke rassen". Blumenbach vond ook de indertijd gebruikelijke namen uit, waaronder de termen Kaukasisch, Mongoloïde, Amerikaans en Ethiopisch, feitelijk op geografische in plaats van op genetische eigenschappen gebaseerd. De moderne genetische inzichten stellen daarentegen aan de hand van DNA-onderzoek zelfs de vraag aan de orde of niet ook de chimpansee tot het mensengeslacht behoort.
- Menneskerase er en gruppe av arten menneske (Homo sapiens) som har rasemessige fellestrekk. Vitenskapsfolk og politikere har opp gjennom tidene forsøkt å dele inn verdens befolkning i menneskeraser på forskjellige måter, særlig etter ytre kropps- og ansiktstrekk, hudfarge, hårtype og liknende. Også geografisk utbredelse og historisk opphav har spilt inn. Det fins imidlertid ingen allment akseptert inndeling, noe som har minst to årsaker. For det første er enhver inndeling i raser, også når det gjelder dyr og andre arter, basert på skjønn og ikke utelukkende på vitenskapelige undersøkelser. For det andre har rasebegrepet blitt misbrukt – og lett lar seg misbruke – ideologisk og/eller politisk.
- Tradycyjnie i najprościej, ludzi dzieliło się (lub dzieli) na następujące kategorie rasowe: Biała rasa człowieka Czarna rasa człowieka Żółta rasa człowieka Mieszańcy Pojęcie rasy ludzkiej jest współcześnie kontrowersyjne. W roku 1985 przeprowadzono badanie, mające na celu sprawdzenie, ilu amerykańskich antropologów uznaje istnienie ras ludzkich. Na pytanie: "Istnieją biologicznie rasy gatunku Homo sapiens", przecząco (a więc odrzucając pojęcie rasy) odpowiedziało: 41% antropologów fizycznych 53% antropologów kulturowych Podobne badanie w 1999 roku dało następujący wynik: 69% antropologów fizycznych 80% antropologów kulturowych W Polsce w roku 2001, pojęcie rasy odrzucone zostało przez 25% antropologów. Badania genetyczne ostatnich lat nie wykazują, żeby pojęcie rasy (lub przynależności etnicznej) miało uzasadnienie genetyczne.
- Ра́са — система человеческих популяций, характеризующихся сходством по комплексу определённых наследственных биологических признаков. Черты, характеризующие разные расы, зачастую появляются как результат адаптации к различным условиям среды, происходившей в течение многих поколений. Критерием отличия расы от вида является отсутствие существенных препятствий для создания плодовитого потомства, что приводит к образованию множества переходных форм в области смешения рас. Содержание понятия «раса», в целом, более или менее однозначно воспринимается разными исследователями, однако, в деталях имеются существенные расхождения, разные школы антропологов выделяли от четырёх до семи основных рас и десятки малых антропологических типов.
- Ras är en numera i det svenska språket knappt använd indelning av människor i olika grupper utifrån olika yttre karakteristika. Däremot talar man om ras i fråga om djur för att särskilja subkategorier av arter eller underarter, då i synnerhet domesticerade sådana. Begreppet ras vad gäller indelning av människor har blivit kraftigt ifrågasatt, bla. a. på grund av hur det utnyttjats. samt p.g.a. av att det blivit allt mer möjligt för vetenskapen att mäta genetiska likheter och olikheter. , En majoritet av genetikerna och antropologerna går inte ens med på att det skulle finnas en ras (underförstått att det tidigare funnits flera). Århundraden av slaveri, Europas historia av kolonisation, massutrotningen av indianer, pogromer och etnisk rensning, i synnerhet förintelsen på framförallt judar, samt uppfattningen att vissa "raser" står högre än andra, har medfört att FN genom Unesco sedan 1945 arbetat för att att vederlägga föreställningen om ras som ett vetenskapligt koncept. Samtidigt har man kunnat konstatera att det i de västerländska språken saknas ett korrekt begrepp i de situationer det är praktiskt eller nödvändigt att göra en ytlig och icke-rasistisk indelning baserat på hudfärg, hårstruktur m.m. Etnicitet och folkgrupp har inte riktigt denna betydelse, och begrepp som klin, som används i betydelsen geografisk gradient i djur- och växtpopulation, fungerar inte riktigt när det gäller människopopulationer.
- Раса — у фізичній антропології біологічний таксон виду "людина розумна", який відповідає підвиду тварин (породам). Визначається за фенотипом і генотипом. Традиційне фенотипічне визначення раси характеризуються спільними спадковими фізичними ознаками (формою черепа; меншою мірою зростом, кольором очей та пігментацією волосся). Новітнє визначення за генотипом трактує термін раса як сукупність певних генетичних показників, які притаманні тій чи іншій популяції. Традиційно виділяються три великі раси: негроїдна, європеоїдна і монголоїдна. Деякі дослідники виділяють також і австралоїдну. Раса визначає в антропології групу людей з основною сукупністю спадкових прикмет, які відрізняють її від іншої класифікаційної і приналежної до того самого роду одиниці. Поняття раси є біологічною особливістю, і тому його не треба змішувати з народом і його мовою, релігією, культурою й історичними та економічними умовами, в яких він живе. Оточення впливає винятково на зони, вигляд індивіда й обмежується тільки його життям. Взаємні схрещування рас витворюють типи, що являють собою посередню форму між двома і більше расами та у пізніших спадкових процесах повертаються загалом до батьківського виду або устабілізовуються. Поодинокі раси заселяють більші географічні простори, де вони творять смуги з означеною расовою формацією, до складу якої входить кілька рас тієї самої відміни, як надрядного класифікаційного поняття, і тільки їх відсотковою кількістю одна формація різниться від іншої — сусідньої. Тому при расових висновках вихідною точкою у дослідах є популяція, тобто расова спільнота на даній території при безперервному втримуванні взаємного схрещування. Найбільша проблема в визначенні рас полягає в труднощах визначення характеристик, детерміністичних для кожної раси. Як і у біологічній таксономії, поява генетичних методів порівняння значно порушила нашу уяву щодо походження і взаємовідношень біологічних видів. Різні раси мають набагато менші відмінності, а сучасні генетичні методи ще не дозволяють отримати достатній об’єм даних для повномасштабного аналізу, тому поділ людства на раси слід деякими сучасними дослідниками розглядається як застаріла класифікація, яка буде змінена у майбутності. На додаток до цього, у західних країнах дослідження цієї галузі обмежені по причині активного використання модифікованої расової теорії у фашистській ідеології. Серед дослідників рас й расових формацій Європи визначилися Жан Денікер і Ян Чекановський. Денікер виділив у Європі 6 засадничих рас і 4 мішані; Чекановський звів їх на генетичній основі до 4 засадничих (нордійська, середземноморська, арменоїдна і лапоноїдна) і їх 6 мішаних типів (динарський, альпійський, сублапоноїдний, північно-західний, субнордійський і літоральний).
- 种族也称做人种，是在体质形态或遺傳特徵上具有某些共同特色的人群，划分时可以根據外在特征（如肤色、髮色、面部骨骼结构等）、基因、以及自我认同为标准。“种族”这一概念以及种族的具体划分都是具有相当争议性的课题，其在不同的时代和不同的文化中都有差异，种族的概念也牵涉到诸如社会认同感以及民族主义等其他范畴。 20世纪以前，科学家普遍认为，人类分为若干个本质主义方式划分的（即以不可缺的特征来划分的）种族，如尼格罗人种（黑种人）、蒙古人种（黄种人）、高加索人种（白种人）等。但自1940年代起，演化科学家开始淘汰这种理论。另外，种族长期以来理解为一种科学分类，即将种族视为一个分类的层次，如将种族等同于亚种；但1960年代起，群体遗传学研究中新出现的数据以及模型也使一些科学家开始质疑这种理解，而转而以群体、特征线等其他概念来研究人类内部的差别。1990年代以来，基因体学以及分支系统学研究中新出现的数据和模型也使科学界对人类起源有了新的认识，使一些科学家转而用世系而非特征来定义种族的划分，并且认为种族应该理解为模糊集合，统计群体，或广义的家族。 有许多演化学家以及社会学家认为，基于近年来的生物学研究结果，任何对于人类种族的定义，都缺乏科学分类的严谨性和正确性；“种族”的定义是不准确的，随意性的，政治化的，约定俗成的，随文化视角的差异而变化，种族应该视为一种社会建构。但也有其他科学家认为，“种族”概念并非毫无根据，“种族”概念和多位点基因数据之间的确有关联，而试图摒弃“种族”概念的真正动机，主要为政治原因而非科学。 目前，各个学科对于“种族”是什么，是否存在，到底有几个，应该如何定义，如何理解，如何分析等问题，尚无定论或共识。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
