| dbpprop:abstract
|
- A posad was a settlement, often surrounded by bulwarks and a moat, by a town or a kremlin, but outside the town/kremlin, or by a monastery in the 10th to 15th centuries. Usually it was inhabited by craftsmen and merchants, known as posadskiye lyudi (posad people). In the Russian Empire a posad was a small semi-urban settlement. A number of posads evolved into towns. Those by a kremlin often gave rise to local toponyms, such as Nagorny Posad (Uphill Settlement), and Kazanski Posad for the historical center of Kazan. Those by a monastery often gave rise to cities named after the monastery, e.g. , Sergiev Posad is named after the nearby Troitse-Sergiyeva Lavra. See also Pavlovsky Posad, Mariinsky Posad and Gavrilov Posad.
- Die Possad ist eine dem Kreml vorgelagerte Stadt in mittelalterlichen russischen Städten. Sie befindet sich außerhalb der schützenden Kremlmauern, wurde später aber oftmals auch mit einer Mauer befestigt. Im Possad siedelten sich meistens die Kaufleute und Handwerker an, die dort ihre Waren auf dem Markt verkauften. Einige russische Städtenamen enthalten heute noch das Wort Possad: Gawrilow Possad Mariinski Possad Pawlowski Possad Sergijew Possad
- Un posad era un campamento de colonos en Rusia en los siglos X a XV. Normalmente su poblacion eran artesanos y comerciantes, y se les llamaba posadskiye lyudi (gente del posad). Muchos posads se convirtieron en pueblos. Aquellos que tenian una fortaleza recibian el nombre de esta, como Nagorny Posad (campamento sobre la montanna), o Kazanski Posad, centro historico de Kazan. Los que crecian alrededor de un monasterio lo hacian de este, como Sergiev Posad, que vine del Monasterio de la Trinidad y de San Sergio.
- Le mot posad, retranscrit souvent en français en possad (pour le s dur) désigne entre les X et XV siècles un village (ou colonie de peuplement) souvent situé derrière des remparts ou palissades et une douve, mais ne faisant pas partie de la ville fortifiée. Les posady étaient habités par des artisans et des marchands. Le mot posad devient un terme officiel pendant l'empire russe pour désigner un type de village semi-urbain. La toponymie russe compte de nombreuses occurrences du mot posad : Kazanski Posad, le centre historique de la ville de Kazan, Pavlovsky Posad dans l'oblast de Moscou ou Serguiev Possad, littéralement : le village de saint Serge. Un posadnik est aussi dans la Russie médievale un représentant élu de la ville (Novgorod est la première ville à mettre en place cette institution, puis Pskov).
- Een posad was een nederzetting, vaak omringd met bolwerken en een slotgracht, buiten een grotere plaats, klooster of kremlin van de 10e tot de 15e eeuw. Een posad werd vaak bewoond door ambachtslieden en handelaren. Omdat de posads vaak van hout waren, werden ze meestal bij aanvallen verwoest; ofwel door de vijand zelf of door brand. In het Russische Rijk was een posad een kleine semi-urbane nederzetting. Een aantal posads groeiden uit tot steden, zoals Mariinski Posad, Pavlovski Posad en Sergiev Posad. Posads bij een kremlin deden vaak lokale toponiemen ontstaan, zoals Nagorni Posad ('bergopwaartse nederzetting'), Kazanski Posad (historisch centrum van Kazan). Posads bij een klooster groeiden soms uit tot steden, die de naam kregen van het klooster (Sergiev Posad voor de Troitse-Sergieva Lavra).
- En posad var en bosetning, ofte omgitt av festningsverker og en vollgrav, beliggende ved, men utenfor, en by eller en kreml, eller ved et kloster mellm 900- og 1400-tallet. Innbyggerne var vanligvis håndverkere og handelsmenn, kjent som posadskije ljudi (posadfolk). I det russiske keiserrike ver en posad en liten, halv-urban bosetning. Mange posader utviklet seg til byer. De som lå ved en kreml forårsaket ofte lokale stedsnavn, som Nagornyj Posad (Den øvre bosetningen), og Kazanskij Posad for det historiske senteret i Kazan. De som lå ved et kloster ble ofte til byer oppkalt etter klosteret, som Sergijev Posad som er oppkalt etter det nærliggende Troitse-Sergijeva Lavra. Se også Pavlovskij Posad, Mariinskij Posad og Gavrilov Posad.
- Поса́д (подо́л) — первоначально населённая область за пределами кремля или детинца; та часть, которой город прирастал, где находилось торжище и ремесленные слободы. Во время нападения врага посад, обыкновенно, полностью уничтожался — если не врагом, то пожаром. Население посада или укрывалось в кремле, или погибало (если кремль был небольшим, либо враг подходил неожиданно, так что ворота крепости приходилось закрывать в спешке). В Киевской Руси посад назывался подолом (от расположения посада ниже города-крепости, построенного как правило, на горе). Название посад закрепляется в Северно-Восточной Руси в XII — XIII веках. Позже посадами стали называть населённые пункты, приобретшие городской статус, но не являющиеся городом в историческом смысле. Например: Гаврилов Посад Мариинский Посад Павловский Посад Сергиев Посад
- Посад — за Київської Русі торгово-реміснича частина північно-руських міст, пізніше у Росії торгово-промислові осередки, які не мали фортеці, але вважалися містами. Спочатку неукріплену торгово-ремісничу частину давньоруського міста називали поділ, через те, що розташовувалася вона нижче за місто-фортецю. З ХІІ-ХІІІ століття в князівствах Північно-Східної Русі, а пізніше і в Московському поширення набуває назва посад. Посад у Північній Русі, пізніше Московії та Росії знаходився за межами кремля або дитинця — це було по суті торгівельно-ремісниче передмістя, де зазвичай розміщалися торжище та ремісничі квартали. У період XIII—XVI століття, коли посади у північно-руських (пізніше російських) містах стають повноправними частинами міст, з числа заможних і родовитих городян обирають посадника. У XVII—XVIII століттях посадами у Росії називалися торгово-промислові осередки, які, хоча і не мали фортеці, зараховували до міст, а їх населення — до складу посадських людей, тобто ті населенні пункти, які історично не мали статусу міста. В Україні термін посад з'являється лише після 1654 року внаслідок Переяславської ради, але поширення набуває виключно на Слобожанщині — переважно у Стародубському та Ніжинському полках. Після поділу в Російській імперії посадських людей на купецтво і міщан наприкінці XVIII століття назва посад вийшла з ужитку, проте вона зберігається у топонімах — назвах міст Центральної Росії (Сергіїв Посад, Гаврилів Посад, Маріїнський Посад, Павловський Посад тощо) та деяких районів міст, зокрема, історичний центр Казані називається Казанським посадом.
|
| rdfs:comment
|
- A posad was a settlement, often surrounded by bulwarks and a moat, by a town or a kremlin, but outside the town/kremlin, or by a monastery in the 10th to 15th centuries. Usually it was inhabited by craftsmen and merchants, known as posadskiye lyudi (posad people). In the Russian Empire a posad was a small semi-urban settlement. A number of posads evolved into towns.
- Die Possad ist eine dem Kreml vorgelagerte Stadt in mittelalterlichen russischen Städten. Sie befindet sich außerhalb der schützenden Kremlmauern, wurde später aber oftmals auch mit einer Mauer befestigt. Im Possad siedelten sich meistens die Kaufleute und Handwerker an, die dort ihre Waren auf dem Markt verkauften. Einige russische Städtenamen enthalten heute noch das Wort Possad: Gawrilow Possad Mariinski Possad Pawlowski Possad Sergijew Possad
- Un posad era un campamento de colonos en Rusia en los siglos X a XV. Normalmente su poblacion eran artesanos y comerciantes, y se les llamaba posadskiye lyudi (gente del posad). Muchos posads se convirtieron en pueblos. Aquellos que tenian una fortaleza recibian el nombre de esta, como Nagorny Posad (campamento sobre la montanna), o Kazanski Posad, centro historico de Kazan.
- Le mot posad, retranscrit souvent en français en possad (pour le s dur) désigne entre les X et XV siècles un village (ou colonie de peuplement) souvent situé derrière des remparts ou palissades et une douve, mais ne faisant pas partie de la ville fortifiée. Les posady étaient habités par des artisans et des marchands. Le mot posad devient un terme officiel pendant l'empire russe pour désigner un type de village semi-urbain.
- Een posad was een nederzetting, vaak omringd met bolwerken en een slotgracht, buiten een grotere plaats, klooster of kremlin van de 10e tot de 15e eeuw. Een posad werd vaak bewoond door ambachtslieden en handelaren. Omdat de posads vaak van hout waren, werden ze meestal bij aanvallen verwoest; ofwel door de vijand zelf of door brand. In het Russische Rijk was een posad een kleine semi-urbane nederzetting.
- En posad var en bosetning, ofte omgitt av festningsverker og en vollgrav, beliggende ved, men utenfor, en by eller en kreml, eller ved et kloster mellm 900- og 1400-tallet. Innbyggerne var vanligvis håndverkere og handelsmenn, kjent som posadskije ljudi (posadfolk). I det russiske keiserrike ver en posad en liten, halv-urban bosetning. Mange posader utviklet seg til byer.
- Поса́д (подо́л) — первоначально населённая область за пределами кремля или детинца; та часть, которой город прирастал, где находилось торжище и ремесленные слободы. Во время нападения врага посад, обыкновенно, полностью уничтожался — если не врагом, то пожаром.
- Посад — за Київської Русі торгово-реміснича частина північно-руських міст, пізніше у Росії торгово-промислові осередки, які не мали фортеці, але вважалися містами.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
