| dbpedia-owl:abstract
|
- Esteve I va ser Papa entre els anys 254 i 257. El bisbe Cebrià de Cartago defensava que si tornaven a l'Església, els heretges havien de ser batejats de nou, tal com ho afirmaren els sínodes celebrats a Cartago els anys 255 i 256. Esteve I adreçà una carta a Cebrià condemnant la pràctica dels segons baptismes; com que Cebrià va mantenir les seves postures, s'arribà a una ruptura entre les comunitats de Roma i Cartago, que no va resoldre's pas fins mort Esteve I. Se li coneixen dues epístoles que no s'han conservat: Ad Cyprianum Ad Episcopos Orientales contra Helenum et Firmilianum
- Svatý Štěpán I. byl 23. papežem katolické církve od 12. května 254 do 2. srpna 257. Štěpán I. byl patrně původem Řek, ale již narozený v Římě. Jeho otec se jmenoval Jovius. Štěpán byl jáhnem, spravujícím jeden ze sedmi římských církevních obvodů a jako budoucího papeže jej označil již jeho předchůdce Lucius I.. Štěpán I. byl papežem v poměrně klidné době vlády císaře Valeriána a mohl se tak věnovat vnitřním záležitostem církve. Velmi energicky se snažil prosazovat nadřazenost Říma nad ostatními křesťanskými obcemi. Základní spor, který svatý Štěpán vedl zejména se svatým Cypriánem a některými biskupy z Asie a Afriky spočíval v tom, zda je platný křest udělený kněžími, kteří byli jako heretici vyobcováni z církve. Marcian, biskup v Arles, dokonce odmítal takovým osobám udělit svaté přijímání. Štěpán rozhodl ve prospěch těchto věřících a Marciana a některé další biskupy odvolal z funkce. V této souvislosti se uvádí jeho památná věta, která se zařadila mezi často citované výroky: „Nihil innoventur, nisi quod traditium est“ (Žádné novoty, držte se tradice) a možná formovala i základní stanovisko církve na několik století dopředu. Podle legendy se 2. srpna 257 shromáždili věřící na mši v katakombách Luciny. Když Štěpán usedl na papežský trůn, vtrhli do katakomb římští vojáci a Štěpána sťali. Až do 18. století bylo křeslo uchováváno stále se stopami krve. Jiné věrohodné prameny však tuto událost nepotvrzují. Patrně došlo k záměně osob se Štěpánovým nástupcem Sixtem II. , který se prokazatelně stal jednou z prvních obětí pronásledování křesťanů v roce 258. Sv. Štěpán I. byl původně pohřben v Kalixtových katakombách. Papež Pavel I. však nechal jeho tělo přenést do kláštera San Silvestro in Capite. Katolická církev uctívá památku sv. Štěpána 2. srpna.
- Stephan I. , auch der heilige Stephan, war Bischof von Rom vom 12. Mai 254 bis zu seinem Tode. Er entstammte aus dem römischen Julier-Geschlecht. Sein Name stammt aus dem Griechischen und bedeutet „der Bekränzte“.
- Pope Saint Stephen I served as Bishop of Rome from 12 May 254 to 2 August 257. Of Roman birth but of Greek ancestry, he became bishop of Rome in 254, having served as archdeacon of Pope Lucius I, who appointed Stephen his successor. Following the Decian persecution of 250–251, there was disagreement about how to treat those who had lapsed from the faith, and Stephen was urged by Faustinus, Bishop of Lyon, to take action against Marcian, Bishop of Arles, who denied penance and communion to the lapsed who repented, the position called Novatianism, after Novatian, later declared a heretic, who held for the strictest approach. Stephen held that converts who had been baptized by splinter groups did not need re-baptism, while Cyprian and certain bishops of the Roman province of Africa held rebaptism necessary for admission to the Eucharist. Stephen's view eventually won broad acceptance. He is also mentioned as having insisted on the restoration of the bishops of León and Astorga, who had been deposed for unfaithfulness during the persecution but afterwards had repented. The Depositio episcoporum of 354 speaks of Pope Stephen I as not a martyr. In the year 258, the emperor Valerian began persecuting Christians, and Stephen was sitting on his pontifical throne celebrating Mass for his congregation when the emperor's men came and beheaded him on 2 August 257. As late as the 18th century, the chair was preserved, still stained with blood. St Stephen I's feast day in the Roman Catholic Church is celebrated on 2 August When in 1839 the new feast of St Alphonsus Mary de Liguori was assigned to 2 August, Saint Stephen I was mentioned only as a commemoration within the Mass of Saint Alphonsus. The revision of the calendar in 1969 removed the mention of Saint Stephen I from the General Roman Calendar, but, according to the General Instruction of the Roman Missal, the 2 August Mass may now everywhere be that of Saint Stephen I, unless in some locality an obligatory celebration is assigned to that day, and some continue to use pre-1969 calendars that mention a commemoration of Saint Stephen I on that day. Pope Saint Stephen I is the patron of Hvar.
- Esteban I fue el 23. papa de la Iglesia católica. Se le atribuye la prohibición de que las vestiduras eclesiásticas fueran empleadas para usos mundanos. Su festividad se conmemora el 2 de agosto.
- Pyhä Stefanus I oli paavi 12. maaliskuuta 254 – 2. elokuuta 257. Hän oli syntynyt Rooman valtakunnassa kreikkalaiseen sukuun. Siihen aikaan kirkkoa ravistelivat sekä sisäiset kiistat että ulkoiset viholliset. Keisari Deciuksen vainoissa oli kuollut monia kristittyjä. Kirkon sisällä pohdittiin sitä, pitääkö hairahtuneille antaa anteeksi. Pyhimystarinassa kerrotaan että 2. elokuuta 257 Stephenus oli seuraajineen pitämässä marttyyrien muistopalvelusta katakombeissa, kun keisarin miehet tulivat paikalle ja katkaisivat paavin kaulan. Tämän jäljiltä 2. elokuuta on Stephenuksen muistopäivä, ja veren tahrimaa tuolia on säästetty pyhäinjäänteenä. Myöhempi tutkimus on kyseenalaistanut tarinan, joka on voinut sekaantua seuraavana vuonna tapahtuneisiin vainoihin.
- Étienne I est le 23 pape de l'Église catholique romaine et succède à Lucius I le 12 mai 254. Noble romain, il est élu pape dans les catacombes de Saint-Calixte devant la communauté de fidèles par les prêtres qui avaient un titre et par les diacres qui remplissaient une charge ecclésiastique. Son pontificat, qui dure jusqu'au 2 août 257, s'insère entre deux vagues de persécutions mais connaît une crise interne à l'Église particulièrement grave et mène celle-ci au bord de la rupture avec les Église d'Orient et celle d'Afrique. Comme ses deux prédécesseurs Étienne est favorable à la réintégration des chrétiens apostats sous la persécution de Dèce et repentis depuis. Mais le problème se pose aussi pour les clercs. Ils avaient le devoir de donner l'exemple, y compris dans le martyre, et Étienne refuse de réintégrer deux évêques d'Espagne qui avaient échappé à la persécution en produisant des certificats attestant qu'ils avaient sacrifié aux dieux païens. Il fait de même envers l'évêque d'Arles, qui depuis, dans une totale inconséquence, était passé aux novatiens. Étienne exige de la totalité des Églises chrétiennes qu'elles se conforment à la tradition romaine en ce qui concerne le baptême des hérétiques, des schismatiques et des chrétiens apostats, à savoir une simple imposition des mains de l'évêque, la confirmation, puisque ce sont des personnes qui dans le passé ont déjà été baptisées. Mais les Églises d'Orient et d'Afrique exigent un nouveau baptême. Étienne est un personnage autoritaire et il accepte mal cette indépendance. Un conflit s'engage avec Cyprien, l'évêque de Carthage, menacé par Étienne I d'excommunication. Cyprien reçoit le soutien des Églises d'Asie mineure, de Syrie et de Cappadoce. Alarmé le patriarche d'Alexandrie, Denys, joue les médiateurs mais en vain. C'est la mort de Cyprien, puis celle d'Étienne le 2 août 257 qui met fin à cette querelle et évite la rupture. On raconte qu'il fut décapité sur son siège pontifical par les soldats pendant qu'il présidait un office religieux dans les catacombes de Saint-Calixte. Il est inhumé dans la crypte des Papes de la catacombe de Saint-Calixte bien que sa pierre tombale ne fut jamais retrouvée. On le fête le 2 août.
- I. Szent István,, a 23. pápa a kereszténység történetében. 254. március 21-e körül választották meg I. Lucius pápa utódjának, és Novatianus ellenpápa ellenfelének. Haláláig uralkodott.
- ステファヌス1世（Papa Stephanus I, ?-257年8月2日）はローマ教皇（在位,254年-257年8月2日）。ギリシャ系の出身であった。彼が教皇に選ばれたころは、キリスト教への迫害もさることながら、それに伴って起こった問題に教会が揺れていたころであった。それはデキウス帝の迫害下で信仰を捨てた信徒が再び教会へ戻ることを望むとき共同体に向けてよいのか、また再び洗礼を受けさせるべきか、といった問題であった。これに関しては教皇はキプリアヌスと一致しており、ローマの伝統にしたがって異端者でも教会に戻ったものにはその洗礼の有効性を認め再洗礼の必要がないと全教会に指示したが、アフリカの諸教会はこれにしたがわなかった。また、ステファヌス1世に関して特筆すべきことは初めてローマ司教の持つ優越性を主張していたことにある。これが教皇意識の萌芽であるとみなすと教会史家は多い。カトリック教会の聖人であり、記念日は8月11日。 ステファノスを殉教者とみなすのは、後代の伝承による。ヤコブス・デ・ウォラギネの『黄金伝説』はその殉教のようすについて次のように伝える。 時の皇帝ウァレリアヌスとガリエヌスは、まず教皇の配下の聖職者10名を捕らえ裁判もなく斬首した。翌日には教皇自身も捕らえられマルス神殿に連行されたがステファヌスが「どうかこのこけおどしの建物を倒してください」と主に祈ったために、神殿の大部分が倒壊した。逃げまどう多くの人々を尻目に教皇はその足で聖女ルキアが葬られている教会に向かい、皇帝によってさらに多くの兵士を差し向けられたが少しも恐れず聖務を続け、そのまま斬首された。
- 교황 스테파노 1세는 제23대 로마 교황이다. 스테파노 1세는 《주교들의 목록》에 기록되어 있긴 하나 초대 로마 전례서에는 그를 순교자로 공경하지 않았다. 《교황의 책》에서는 오히려 순교자가 아니라고까지 주장하였다. 짧은 재위로 인해 교회 행정과 교리 면에서 약간의 문제들이 일어났다. 데키우스 황제의 기독교 박해 말기에 히스파니아의 메리다의 미르시알과 아스토르가의 바실리데스 주교가 이교의 신에게 제물을 봉헌하고 증명서를 받았다고 하여 주교직에서 물러나게 되자 바실리데스가 개인적으로 스테파노 1세를 찾아가 자신과 마르시알의 복직을 얻어냈다. 이 소식을 접한 치프리아노와 아프리카의 주교들은 회의를 열어 히스피니아의 교회들에 편지를 보내어 두 주교를 복직시키지 말도록 권유하였다. 그 후 리옹의 주교 파우스티누스는 치프리아노에게 2통의 편지를 보내어 이단자 노바시아노와 연결되어 있던 아를의 마르치아노를 단죄하자 치프리아노는 그 사건에 개입할 마음이 없어 스테파노 1세에게 편지를 보내어 마르치아노를 교회의 직책에서 물러나게 하였다. 치프리아노와 스테파노 1세 사이에 이단자가 거행한 세례의 유효성에 대한 논쟁이 일어났다. 북아프리카, 안티오키아, 소아시아에서는 이단자들이 집전한 세례성사는 일반적으로 무효로 인정되었다. 그러나 로마, 알렉산드리아, 팔레스타인에서는 유효하게 인정되어 이단자들은 안수로써 죄 사함을 받고 교회와 화해를 하였다. 255년 평신도 마그누스의 요청에 의해 치프리아노가 교회 밖에 있는 이단자들은 죄 사함을 받을 수 없다고 논증하자 255년 카르타고의 교회회의는 이를 지지하였다. 이에 치프리아노는 256년 71명의 주교들이 참석한 회의의 결과를 로마에 보냈다. 그의 사절단이 이단자로 취급되자 로마 교회와 카르타고 교회는 갈라서게 되었다. 치프리아노는 스테파노 1세에게 편지를 보내어 각 주교는 자기 교구에서 주인이라는 점을 강조하였다. 스테파노 1세도 강경하게 맞섰다. 그러자 치프리아노는 256년 9월 1일에 소집된 주교 87명의 지지를 얻어 카파도키아 지역 카에사리아의 주교 피르밀리아노에게 편지를 보내어 상황을 설명하고 지지를 호소하였다. 피르밀리아노가 보낸 편지는 스테파노 1세를 심하게 비판하는 내용으로 되어 있으며 이단자들이 거행한 세례를 인정하는 로마 교회의 가르침을 신랄하게 공격하고 있다. 스테파노 1세가 이들을 파문하였는지는 알려지지 않고 있다. 그 후 알렉산드리아의 성 디오니시오스 주교가 스테파노 1세에게 편지를 보내어 양자를 조절하였다. 발레리아누스 황제가 기독교에 박해를 가했을 때 스테파노 1세는 세상을 떠났다.
- Stefanus I was de 23e paus van de Rooms-katholieke Kerk. Hij bekleedde zijn ambt in een tijd die zich kenmerkte door grote druk op de Kerk, zowel van binnen als van buiten. Tijdens de vervolgingen onder keizer Decius, waren veel christenen van hun geloof gevallen. Hierdoor ontstond de discussie of men deze weer in gratie moest aannemen. Met Cyprianus boog hij zich over de vraag of deze mensen ook een hernieuwde doop moesten ondergaan. Ze verschilden hierover van mening. Hij vervreemdde zich van Cyprianus en een deel van de Kerk door zijn besluit dit niet verplicht te maken. De ruzie werd groter, waarna Cyprianus geëxcommuniceerd werd. Ook de hernieuwde instelling van de bisschoppen van León en Astorga leidde tot conflicten. Deze waren, uit veiligheidsoverwegingen, ook van hun geloof gestapt. Stefanus zou voorstander zijn geweest van hun hernieuwde macht, hoewel ook beweerd wordt dat hij ze als 'voorbeeld' zou hebben gestraft door ze niet opnieuw aan te stellen. Stefanus wordt als heilige vereerd. Zijn gedenkdag is 2 augustus. Zijn hoofd wordt in Speyer (Duitsland) als relikwie vereerd. Sinds 1961 wordt Paus Stefanus I niet meer als martelaar erkend door de Katholieke Kerk. Zijn heiligheid is niet betwist. Cosimo de Medici herdacht een slag die op 2 augustus 1554 door Toscane werd gewonnen met de instelling van de Heilige en Militaire Orde van Sint-Stefanus Paus en Martelaar.
- Stefan 1 var pave fra 12. mai 254 til 2. august 257.
- Stefan I – święty Kościoła katolickiego, papież w okresie od 12 maja 254 do 2 sierpnia 257. Podczas jego pontyfikatu narodził się spór o ważność chrztu apostatów i heretyków. Niektórzy biskupi Afryki Północnej oraz Azji Mniejszej uważali, że pragnący powrócić po wyparciu się wiary do wspólnoty Kościoła muszą przyjąć powtórnie chrzest. Stefan I był temu zdecydowanie przeciwny, co niemal doprowadziło do zerwania jedności z tymi Kościołami. W tym samym czasie antypapieżem był Nowacjan. Jest czczony 1 sierpnia.
- O Papa Estêvão I foi o 23º papa. Foi eleito em 12 de Maio de 254 e morreu em 2 de Agosto de 257. Sucedeu o Papa Lúcio I. Nasceu em Roma, oriundo de famílias nobres romanas, teve desavenças com as Igrejas de África e da Ásia, a respeito da supremacia da sede de Roma. Enfrentou São Cipriano de Cartago devido à questão do rebatismo dos hereges e pela reabilitação dos bispos Basílides de Leão e Marcial de Mérida, que tinham sido acusados de apostasia. Sob o seu pontificado, intensificaram-se as lutas cismáticas dos seguidores do antipapa Novaciano. De acordo com alguns historiadores foi martirizado nas perseguições do imperador Valeriano, enquanto que para outros foi decapitado pelos soldados de Décio, na cadeira pontifícia, em 2 de agosto de 257, durante uma cerimônia religiosa realizada na catacumba de São Calisto em que explicava o significado da noite da santa de compartilhar o cálice e o pão e a santidade e grandeza de se servir a Deus. A festa de São Estêvão, para a Igreja Católica, é celebrada no dia 2 de Agosto. Em 1969 uma revisão no calendário removeu o seu dia, mas, de acordo com a Instrução Geral do Missal Romano, a Missa de 2 de Agosto deverá ser, em qualquer lugar, a missa para São Estêvão. Estêvão é o patrono de Hvar, Croácia.
- Стефан I — епископ Рима с 12 мая 254 по 2 августа 257. Казнён по приказу императора Валериана. Почитается как священномученик в Православной и Католической церквях Стефан известен своим диспутом с карфагенским епископом Киприаном по вопросу о допустимости крещения еретиков. Как следует из сохранившихся посланий Киприана к папе, африканские епископы грозили Риму расколом церкви. Подоплекой спора был вопрос о верховенстве над испанскими епископами, на которое притязали как Рим, так и Карфаген.
- Stefan I, född i Rom, död 2 augusti 257 i Rom, var påve från den 12 maj 254 till sin död, 2 augusti 257. Helgon i katolska kyrkan, med festdag 2 augusti.
- Святи́й Стефа́н I, двадцять третій папа Римський, за походженням римлянин. Під час його понтифікату виник спір про важливість хрещення апостатів і єретиків. Окремі єпископи Північної Африки та Малої Азії підтримували необхідність повторного хрещення осіб, які відступилися від християнської віри. Стефан I не підтримав ці пропозиції. Загинув смертю мученика під час правління римського імператора Валеріана, похований у катакомбах Калікста.
- Giáo hoàng Stêphanô I là giám mục của Rôma và là vị giáo hoàng thứ 23 của Giáo hội Công giáo Rôma. Theo Niên giám Tòa Thánh năm 1862 thì ông lên ngôi vào năm 253 và làm giáo hoàng trong 4 năm 6 tháng. Niên giám Tòa Thánh năm 2003 xác định triều đại của ông bắt đầu vào ngày 12 tháng 5 năm 254 và kết thúc vào ngày 2 tháng 8 năm 257. Triều đại của ông xen vào giữa hai cuộc bách hại Giáo hội Công giáo, nhưng trải qua một cuộc khủng hoảng nội bộ trong lòng Giáo hội, đặc biệt nghiêm trọng và dẫn đưa Giáo hội đến bờ vực đoạn tuyệt với các Giáo hội Đông phương và Giáo hội Phi châu.
- 教宗斯德望一世（Papa Stefano I，生年不詳、生於羅馬—257年8月2日卒於羅馬），原名不詳，約於254年3月12日至257年8月2日在位為羅馬教宗。
|
| rdfs:comment
|
- Esteve I va ser Papa entre els anys 254 i 257. El bisbe Cebrià de Cartago defensava que si tornaven a l'Església, els heretges havien de ser batejats de nou, tal com ho afirmaren els sínodes celebrats a Cartago els anys 255 i 256. Esteve I adreçà una carta a Cebrià condemnant la pràctica dels segons baptismes; com que Cebrià va mantenir les seves postures, s'arribà a una ruptura entre les comunitats de Roma i Cartago, que no va resoldre's pas fins mort Esteve I.
- Svatý Štěpán I. byl 23. papežem katolické církve od 12. května 254 do 2. srpna 257. Štěpán I. byl patrně původem Řek, ale již narozený v Římě. Jeho otec se jmenoval Jovius. Štěpán byl jáhnem, spravujícím jeden ze sedmi římských církevních obvodů a jako budoucího papeže jej označil již jeho předchůdce Lucius I.. Štěpán I. byl papežem v poměrně klidné době vlády císaře Valeriána a mohl se tak věnovat vnitřním záležitostem církve.
- Stephan I. , auch der heilige Stephan, war Bischof von Rom vom 12. Mai 254 bis zu seinem Tode. Er entstammte aus dem römischen Julier-Geschlecht. Sein Name stammt aus dem Griechischen und bedeutet „der Bekränzte“.
- Pope Saint Stephen I served as Bishop of Rome from 12 May 254 to 2 August 257. Of Roman birth but of Greek ancestry, he became bishop of Rome in 254, having served as archdeacon of Pope Lucius I, who appointed Stephen his successor.
- Esteban I fue el 23. papa de la Iglesia católica. Se le atribuye la prohibición de que las vestiduras eclesiásticas fueran empleadas para usos mundanos. Su festividad se conmemora el 2 de agosto.
- Pyhä Stefanus I oli paavi 12. maaliskuuta 254 – 2. elokuuta 257. Hän oli syntynyt Rooman valtakunnassa kreikkalaiseen sukuun. Siihen aikaan kirkkoa ravistelivat sekä sisäiset kiistat että ulkoiset viholliset. Keisari Deciuksen vainoissa oli kuollut monia kristittyjä. Kirkon sisällä pohdittiin sitä, pitääkö hairahtuneille antaa anteeksi. Pyhimystarinassa kerrotaan että 2.
- Étienne I est le 23 pape de l'Église catholique romaine et succède à Lucius I le 12 mai 254. Noble romain, il est élu pape dans les catacombes de Saint-Calixte devant la communauté de fidèles par les prêtres qui avaient un titre et par les diacres qui remplissaient une charge ecclésiastique.
- I. Szent István,, a 23. pápa a kereszténység történetében. 254. március 21-e körül választották meg I. Lucius pápa utódjának, és Novatianus ellenpápa ellenfelének. Haláláig uralkodott.
- ステファヌス1世（Papa Stephanus I, ?-257年8月2日）はローマ教皇（在位,254年-257年8月2日）。ギリシャ系の出身であった。彼が教皇に選ばれたころは、キリスト教への迫害もさることながら、それに伴って起こった問題に教会が揺れていたころであった。それはデキウス帝の迫害下で信仰を捨てた信徒が再び教会へ戻ることを望むとき共同体に向けてよいのか、また再び洗礼を受けさせるべきか、といった問題であった。これに関しては教皇はキプリアヌスと一致しており、ローマの伝統にしたがって異端者でも教会に戻ったものにはその洗礼の有効性を認め再洗礼の必要がないと全教会に指示したが、アフリカの諸教会はこれにしたがわなかった。また、ステファヌス1世に関して特筆すべきことは初めてローマ司教の持つ優越性を主張していたことにある。これが教皇意識の萌芽であるとみなすと教会史家は多い。カトリック教会の聖人であり、記念日は8月11日。 ステファノスを殉教者とみなすのは、後代の伝承による。ヤコブス・デ・ウォラギネの『黄金伝説』はその殉教のようすについて次のように伝える。 時の皇帝ウァレリアヌスとガリエヌスは、まず教皇の配下の聖職者10名を捕らえ裁判もなく斬首した。翌日には教皇自身も捕らえられマルス神殿に連行されたがステファヌスが「どうかこのこけおどしの建物を倒してください」と主に祈ったために、神殿の大部分が倒壊した。逃げまどう多くの人々を尻目に教皇はその足で聖女ルキアが葬られている教会に向かい、皇帝によってさらに多くの兵士を差し向けられたが少しも恐れず聖務を続け、そのまま斬首された。
- 교황 스테파노 1세는 제23대 로마 교황이다. 스테파노 1세는 《주교들의 목록》에 기록되어 있긴 하나 초대 로마 전례서에는 그를 순교자로 공경하지 않았다. 《교황의 책》에서는 오히려 순교자가 아니라고까지 주장하였다. 짧은 재위로 인해 교회 행정과 교리 면에서 약간의 문제들이 일어났다. 데키우스 황제의 기독교 박해 말기에 히스파니아의 메리다의 미르시알과 아스토르가의 바실리데스 주교가 이교의 신에게 제물을 봉헌하고 증명서를 받았다고 하여 주교직에서 물러나게 되자 바실리데스가 개인적으로 스테파노 1세를 찾아가 자신과 마르시알의 복직을 얻어냈다. 이 소식을 접한 치프리아노와 아프리카의 주교들은 회의를 열어 히스피니아의 교회들에 편지를 보내어 두 주교를 복직시키지 말도록 권유하였다.
- Stefanus I was de 23e paus van de Rooms-katholieke Kerk. Hij bekleedde zijn ambt in een tijd die zich kenmerkte door grote druk op de Kerk, zowel van binnen als van buiten. Tijdens de vervolgingen onder keizer Decius, waren veel christenen van hun geloof gevallen. Hierdoor ontstond de discussie of men deze weer in gratie moest aannemen. Met Cyprianus boog hij zich over de vraag of deze mensen ook een hernieuwde doop moesten ondergaan. Ze verschilden hierover van mening.
- Stefan 1 var pave fra 12. mai 254 til 2. august 257.
- Stefan I – święty Kościoła katolickiego, papież w okresie od 12 maja 254 do 2 sierpnia 257. Podczas jego pontyfikatu narodził się spór o ważność chrztu apostatów i heretyków. Niektórzy biskupi Afryki Północnej oraz Azji Mniejszej uważali, że pragnący powrócić po wyparciu się wiary do wspólnoty Kościoła muszą przyjąć powtórnie chrzest. Stefan I był temu zdecydowanie przeciwny, co niemal doprowadziło do zerwania jedności z tymi Kościołami. W tym samym czasie antypapieżem był Nowacjan.
- O Papa Estêvão I foi o 23º papa. Foi eleito em 12 de Maio de 254 e morreu em 2 de Agosto de 257. Sucedeu o Papa Lúcio I. Nasceu em Roma, oriundo de famílias nobres romanas, teve desavenças com as Igrejas de África e da Ásia, a respeito da supremacia da sede de Roma. Enfrentou São Cipriano de Cartago devido à questão do rebatismo dos hereges e pela reabilitação dos bispos Basílides de Leão e Marcial de Mérida, que tinham sido acusados de apostasia.
- Стефан I — епископ Рима с 12 мая 254 по 2 августа 257. Казнён по приказу императора Валериана. Почитается как священномученик в Православной и Католической церквях Стефан известен своим диспутом с карфагенским епископом Киприаном по вопросу о допустимости крещения еретиков. Как следует из сохранившихся посланий Киприана к папе, африканские епископы грозили Риму расколом церкви. Подоплекой спора был вопрос о верховенстве над испанскими епископами, на которое притязали как Рим, так и Карфаген.
- Stefan I, född i Rom, död 2 augusti 257 i Rom, var påve från den 12 maj 254 till sin död, 2 augusti 257. Helgon i katolska kyrkan, med festdag 2 augusti.
- Святи́й Стефа́н I, двадцять третій папа Римський, за походженням римлянин. Під час його понтифікату виник спір про важливість хрещення апостатів і єретиків. Окремі єпископи Північної Африки та Малої Азії підтримували необхідність повторного хрещення осіб, які відступилися від християнської віри. Стефан I не підтримав ці пропозиції. Загинув смертю мученика під час правління римського імператора Валеріана, похований у катакомбах Калікста.
- Giáo hoàng Stêphanô I là giám mục của Rôma và là vị giáo hoàng thứ 23 của Giáo hội Công giáo Rôma. Theo Niên giám Tòa Thánh năm 1862 thì ông lên ngôi vào năm 253 và làm giáo hoàng trong 4 năm 6 tháng. Niên giám Tòa Thánh năm 2003 xác định triều đại của ông bắt đầu vào ngày 12 tháng 5 năm 254 và kết thúc vào ngày 2 tháng 8 năm 257.
- 教宗斯德望一世（Papa Stefano I，生年不詳、生於羅馬—257年8月2日卒於羅馬），原名不詳，約於254年3月12日至257年8月2日在位為羅馬教宗。
|
