| dbpedia-owl:abstract
|
- 수분(受粉)은 꽃가루가 식물에 전이되어 수정을 거쳐 유성 생식에 이를 수 있게 하는 과정을 가리킨다. 가루받이라고도 한다. 수분에 대한 연구는 식물학, 원예, 곤충학, 생태학과 같은 수많은 원칙과 함께한다. 꽃과 꽃가루 매개자(화분수) 사이에 상호 작용하는 과정을 가리키는 이 수분 과정은 18세기 크리스티안 슈프렝겔이 처음 발표하였다. 열매를 맺는 과정이 수분의 최종 결과인 수정 작용에 의지하는 까닭에 원예와 농업에 중요하다.
- Pölytys on siemenkasvien siitepölyn joutumista emin luotille, jonka seurauksena on hedelmöitys. Pölyttäminen on siemenkasvien lisääntymiselle välttämätöntä. Pölytys voi tapahtua tuulen, veden, hyönteisten, lintujen, lepakoiden tai muiden nisäkkäiden välittämänä.
- Bestäubung (Blütenbestäubung) ist die Übertragung des Pollens (des Blütenstaubs, der Pollenkörner) mit den darin befindlichen Spermazellen auf die empfänglichen weiblichen Blütenteile. Bei den Samenpflanzen (Spermatophyten) wird bei der Bestäubung Pollen auf die Narbe des Fruchtblatts abgelagert. Das auskeimende Pollenkorn entspricht einem männlichen Gametophyten, der weibliche Gametophyt befindet sich im Fruchtblatt der Blüte und wird dort von Integument und Nucellus eingehüllt.
- Zapylenie – zjawisko występujące u roślin kwiatowych, polegające na przeniesieniu ziarna pyłku na znamię słupka. Kwiaty posiadają specjalne przystosowania do tego celu. Znamiona ich słupków są kleiste, a pyłek jest zwykle bardzo niewielkich rozmiarów.
- A megporzás, beporzás vagy idegen szóval pollináció a virágos vagy magvas növények (Spermatophyta) szaporodásának az a mozzanata, melynek során a hímivarsejteket tartalmazó virágpor (pollen) a nyitvatermők esetében közvetlenül a magkezdeményre (ovulum), a zárvatermők virágaiban pedig először a termő bibe részére kerül (ahonnan a bibeszál sejtközötti járataiba pollentömlőt növesztve ér el a magkezdeményhez). A pollen célba juttatása (különösen a zárvatermőknél) összetett feladattá vált.
- 受粉（じゅふん）とは、種子植物において花粉が雌性器官に到達すること。被子植物では雌蕊（しずい、めしべ）の先端（柱頭）に花粉が付着することを指し、裸子植物では大胞子葉の胚珠の胚孔に花粉が達することを指す。種子植物の有性生殖において重要な過程である。 花粉は被子植物では雄蕊（ゆうずい、おしべ）の葯（やく）で、裸子植物では葯もしくは小胞子葉の花粉嚢で形成され、移動して受粉・受精する。同一個体内での受粉を自家受粉、他の個体の花粉による受粉を他家受粉という。この受粉過程で、どのように花粉が移動するかによって、種子植物の受粉様式を風媒、水媒、動物媒（虫媒、鳥媒など）、自動同花受粉に分類する。裸子植物の大部分は風媒花である。 被子植物では、自家不和合性・雌雄異熟 ・異形花柱花といった自家受粉・自家受精を防ぐ機構が発達した植物種も存在する。それらの機構は遺伝的多様性の維持と近交弱勢の防止の役割を持っている。 受粉は英語"pollination"の翻訳語であり、ほかに授粉・送粉（そうふん）・花粉媒介（かふんばいかい）の用語も用いられる。受粉の研究は植物学・園芸学・動物学・生態学・進化生物学など多くの学術分野に関連しており、受粉に関する専門的な学術分野としては送粉生態学（花生態学・受粉生態学）、受粉生物学（送粉生物学）および花粉学"palynology"などがある。 以下、本記事では特に断りが無い限り、被子植物の受粉について記述する。被子植物では、受粉後に花粉から花粉管が伸び、それが柱頭組織中に進入して胚珠に到達し、卵細胞が花粉管の中の精核と融合することで受精が成立する。
- La polinización es el proceso de transferencia del polen desde los estambres hasta el estigma o parte receptiva de las flores en las angiospermas, donde germina y fecunda los óvulos de la flor, haciendo posible la producción de semillas y frutos.
- Опыле́ние растений — этап полового размножения семенных растений, процесс переноса пыльцы с пыльника на рыльце пестика или на семяпочку. При этом тычинки — мужские органы, а пестик (семяпочка) — женский — из него при удачном оплодотворении может появиться семя.
- 授粉指的是裸子植物和顯花植物把雄性配子，即花粉，從花藥傳到雌蕊的柱頭，使雌性配子受精的過程。80%的種子植物靠生物 （例如蜜蜂、蝴蝶、果蝠）傳播花粉，其餘則靠風 （例如稻）、水等媒界傳播花粉。
- Pollination is the process by which pollen is transferred in the reproduction of plants, thereby enabling fertilization and sexual reproduction. In spite of a common perception that pollen grains are gametes, like the sperm cells of animals, this is incorrect; pollination is a phase in the alternation of generations: each pollen grain is a male haploid plant, a gametophyte, adapted to being transported to the female gametophyte, where it can achieve fertilization by producing the male gamete (or gametes, in the process of double fertilization). As such the Angiosperm successful pollen grain (gametophyte) containing the male gametes gets transported to the stigma, where it germinates and its pollen tube grows down the style to the ovary. Its two gametes travel down the tube to where the gametophyte(s) containing the female gametes are held within the carpel. One nucleus fuses with the polar bodies to produce the endosperm tissues, and the other with the ovum to produce the embryo Hence the term: "double fertilization". In gymnosperms the ovule is not contained in a carpel, but exposed on the surface of a dedicated support organ such as the scale of a cone, so that the penetration of carpel tissue is unnecessary. Details of the process vary according to the division of Gymnosperms in question. The receptive part of the carpel is called a stigma in the flowers of angiosperms. The receptive part of the gymnosperm ovule is called the micropyle. Pollination is a necessary step in the reproduction of flowering plants, resulting in the production of offspring that are genetically diverse. The study of pollination brings together many disciplines, such as botany, horticulture, entomology, and ecology. The pollination process as an interaction between flower and vector was first addressed in the 18th century by Christian Konrad Sprengel. It is important in horticulture and agriculture, because fruiting is dependent on fertilisation, which is the result of pollination.
- La pollinisation est le mode de reproduction privilégié des plantes angiospermes et gymnospermes (70 % à 90 % des angiospermes sont pollinisés par une espèce animale). Il s'agit du processus de transport d'un grain de pollen depuis l'étamine (organe mâle) vers les stigmates (organe femelle) soit par autofécondation (concerne une minorité de plantes telles que les légumineuses ou les graminées) soit par fécondation croisée (le pollen d'une fleur se dépose sur les stigmates d'une autre fleur de la même espèce, processus qui fait souvent intervenir un insecte pollinisateur tel que l'abeille). Le grain de pollen doit creuser un petit tunnel pour arriver dans l'ovaire qui contient l'ovule pour rendre possible la fécondation. C'est un des services écosystémiques rendus par la biodiversité, très important pour l'agriculture et la culture des arbres fruitiers. Le nombre et la variété des pollinisateurs influent fortement sur la biodiversité végétale et inversement. Il a été récemment montré que la production de fruits et graines augmente dans les écosystèmes ou jardins présentant la plus grande diversité de plantes et de pollinisateurs. De plus, si l'on examine deux ans après leur plantation un ensemble de plantes variées, il reste environ 50 % d'espèces de plantes en plus sur le site où la diversité d'insectes est la plus élevée, par rapport à celles pollinisées par un ensemble moins varié d'insectes. Or, les pollinisateurs sont globalement en régression sur toute la planète, et tout particulièrement dans les régions industrialisées et d'agriculture intensive de l'hémisphère nord.
- Bestuiving is een belangrijke stap in de voortplanting van zaadplanten: de overdracht van stuifmeelkorrels (waarin de mannelijke geslachtscellen of zelfs alleen de spermakernen worden gevormd) uit de helmhokjes van de meeldraad naar de stempel van de stamper. De stempel en stijl zit bovenop het vruchtbeginsel dat één of meer eicellen (vrouwelijke geslachtscel) bevat. De studie van bestuiving vindt plaats in vele disciplines, zoals plantkunde, tuinbouw, entomologie en ecologie. Bestuiving is belangrijk in de tuinbouw omdat de meeste plantvruchten zich niet zullen ontwikkelen als de eicellen niet worden bevrucht.
- La pol. linització consisteix en el transport del gra de pol·len que es correspon amb la micròspora des del sac pol·línic de l’estam fins a l’estigma, o fins al micròpil on finalment germinarà. Es tracta, per tant, és un pas important en la reproducció de les plantes amb llavors, de manera que els diversos grups d’espermatòfits han adquirit evolutivament complexos mecanismes de pol·linització i molt eficients. Els grans de pol·len no germinen si no és en un lloc de la planta que els ha engendrat o d'una altra de la mateixa espècie –o d'espècie semblant excepcionalment– i aquest lloc, en les angiospermes, és l'estigma. La pol·linització és un fet notable per a la planta, no sols com a precursora de la fecundació, sinó també perquè estimula una part tan important de la flor com és l’ovari a continuar un desenvolupament que, altrament, acabaria. A voltes, es dona el fenomen de l'autogàmia que consisteix en l'encreuament de cèl·lules sexuals provinents de gametòfits originats d’un mateix esporòfit. Així, l'autogàmia té lloc quan una flor es pol·linitza amb el seu mateix pol·len. Quan hi ha pol·linització d'una flor per una altra flor del mateix individu, es parla de geitonogàmia, i quan el pol·len prové d'una flor d'un altre individu (pol·linització encreuada), el resultat és el fenomen de l'al·logàmia. En termes generals, l’autogàmia és és més favorable que l’al·logàmia pel que fa a la genètica de poblacions. Amb tot, en alguns casos molt concrets (plantes d’ambients especialment pobres en fauna pol·linitzadora), la pròpia biologia floral afavoreix l’autogàmia, davant la possibilitat de manca de reproducció i, en conseqüència, de supervivència de l'espècie.
- Polinização é o ato da transferência de células reprodutivas masculinas (núcleos espermáticos)através dos grãos de pólen que estão localizados nas anteras de uma flor para o receptor feminino (estigma) de outra flor(da mesma espécie), ou para o seu próprio estigma. Pode-se dizer que a polinização é o ato sexual das plantas espermatófitas, já que é através deste processo que o gameta masculino pode alcançar o gameta feminino e fecundá-lo. A transferência de pólen pode ser através de fatores bióticos, ou seja, com auxílio de seres vivos, ou abióticos, através de fatores ambientais. Os tipos gerais de polinização são os seguintes: Anemofilia: através do vento; Entomofilia: Termo geral para todos os meios de polinização através de insetos, mas é um termo mais usado para polinização efetuada por abelhas, vespas e moscas; Cantarofilia: com auxílio de besouros; Psicofilia: efetuada por borboletas; Falenofilia: através de mariposas; Ornitofilia: polinização feita por aves; Hidrofilia: através da água; Artificial: através do homem; Quiropterofilia:polinização feita por morcegos; Malacofilia:polinização feita por moluscos; Pode haver também a auto-polinização, quando uma flor recebe seu próprio pólen. Em muitos casos, a flor possui mecanismos que rejeitam o pólen produzido em suas anteras, o que assegura a reprodução sexuada, ou seja, que haja intercâmbio de genes com outros indivíduos da espécie. No entanto, indivíduos de algumas espécies não apresentam esses mecanismos, e aproveitam-se de seu próprio pólen para produzir sementes e garantir a estabilidade de sua população. Alguns destes mecanismos são: Dicogamia: consiste no amadurecimento dos órgãos reprodutores em épocas diferentes; a dicogamia pode ser de dois tipos: Protandria: quando amadurecem em primeiro lugar os órgãos masculisnos e posteriormente os órgãos femininos. Protoginia: quando amadurecem primeiramente os órgãos femininos e posteriormente os órgãos masculinos. Dioicia: aparecimento de indivíduos com sexos separadoss: uma planta masculina e outra feminina. Hercogamia: ocorre uma barreira física, que separa com filetes curtos e estiletes longos. Heterostilia: ocorrência, nas flores, de estames com filetes curtos e estiletes longos Auto-esterilidade: neste caso, a flor é estéril ao pólen que ela mesma produziu. Entre as Gimnospermas a polinização é quase sempre anemófila. Especula-se que isso seja conseqüência do momento em que estas plantas evoluíram, quando não havia insetos especializados na coleta de pólen, como abelhas. A pequena variedade de meios de polinização neste grupo reflete-se na pouca variação morfológica de suas estruturas reprodutivas. Em contraste, entre as Angiospermas, o surgimento de flores coincidiu com o surgimento de abelhas, borboletas, mariposas, aves e mamíferos, e a estrutura reprodutiva destas plantas foi selecionada de forma a atrair estes animais, surgindo então uma miríade de formas, tamanhos, cores, aromas e texturas, cada uma de acordo com uma estratégia mais ou menos específica de atração de polinizadores. Surgiram novas estruturas, como nectários, anteras com pólen estéril, ornamentações, pétalas comestíveis, glândulas de perfume, óleo e resina, todos recursos benéficos a aqueles animais que asseguram que suas flores sejam visitadas e seu pólem carregado para outra flor da mesma espécie. O sucesso das Angiospermas entre os outros grupos vegetais, no que se refere à polinização, deve-se à elasticidade morfológica das flores de Angiosperma e sua capacidade de adaptação a diferentes agentes polinizadores (entre outros fatores)
- L'impollinazione è il trasporto di polline dalla parte maschile a quella femminile dell'apparato riproduttivo della stessa pianta o di piante diverse. L'impollinazione rappresenta il principale meccanismo di riproduzione delle Gimnosperme e delle Angiosperme. Esistono due tipi principali di impollinazione: l'autoimpollinazione o impollinazione autogama, si verifica allorquando il polline passa direttamente dall'antera di un fiore allo stigma dello stesso fiore. Le piante che praticano questo tipo di impollinazione sono dette autogame. la impollinazione incrociata o impollinazione eterogama, si verifica allorquando il polline viene trasportato dall'antera di un fiore allo stigma del fiore di un individuo differente della stessa specie. Le piante che praticano questo tipo di impollinazione sono dette allogame. Il trasporto può essere mediato da diversi vettori: insetti uccelli pipistrelli piccoli marsupiali e mammiferi molluschi vento acqua uomo
- Pollinering är ett system för sexuell befruktning som används av en majoritet av den delen av växtarterna som blommar och sätter frö, fanerogamer. Systemet är en sexuell fortplantning analogt med det hos djur. Det finns två huvudsakliga typer av pollinering; korspollinering och självpollinering. Pollineringen kan ske i huvudsak på två sätt, med vinden eller med hjälp av djur så kallade pollinatörer. Genom att söka föda (i form av pollen och/eller nektar) överför pollinatören pollen från växtens hanorgan, ståndarna, till honorganen, pistillen. Det är också själva definitionen av pollinering: Överföring av pollenkorn från ståndarna på en blomma till pistillens märke på en annan. De små pollenkornen hos växterna motsvarar djurens sädesceller och utgör befruktingsceller som är specialiserade på spridning och förflyttning för att nå den andra typen av befruktningscell, ägget. Växter som pollineras av pollinatörer har utvecklat olika typer av belöningar till besökarna. Det handlar främst om nektar och pollen, men också i vissa fall oljor och fettrika utväxter. Många av dessa växter har också utvecklat stora och färgrika strukturer, till exempel kronblad, och dofter för att visa att här finns det en belöning att hämta. Ibland har kronbladen också mönster som vägleder djuret till de delar där belöningen och befruktningsmekanismen finns. En säregen variant av pollinering förekommer hos flugblomster, vars blomma liknar och till och med luktar som honor av vissa grävstekelarter, och därigenom lockar stekelhanar att försöka para sig med blomman. En misslyckad parning för stekeln som när den upptäcker det redan har tagit upp pollen. Ofta försöker den igen med en annan blomma och för därmed över pollen till pistillen. Här är alltså blommans metod att åstadkomma sin befruktning ett lurendrejeri och inte en belöning.
- Pollinering, tidligere kalt bestøvning, er overføring av pollenkorn mellom blomster eller innen en blomst for at det skal kunne foregå en befruktning og frø kan dannes. Hos dekkfrøede planter overføres pollen fra åpne pollenknapper til arret. Hos nakenfrøede planter overføres pollen direkte til frøanlegget (mikropyle). Selv om plantenes organ for reproduksjon, blomsten, hos de fleste arter er tokjønnete er sjølpollinering ikke regelen. Mye av den utrolige variasjonen i form og farge hos blomstene, skyldes nettopp plantenes tilpasninger til krysspollinering.
- Opylení je děj přenosu pylu na pestík u rostlin. U krytosemenných rostlin je pyl přenášen na bliznu a nikoliv přímo na vajíčko jako u nahosemenných rostlin. Zralé pylové zrno je tvořeno větší buňkou vegetativní a menší generativní. Ta se později rozdělí na dvě buňky spermatické. Opylení nejčastěji zprostředkovává: vítr voda opylovač hmyz jiný živočich Pokud se na opylování podílí živočich, je celý proces silně ovlivněn jevem zvaným koevoluce. Při ní se opylovač snaží získat nektar či pyl při co nejnižším vynaloženém úsilí, zatímco rostlina se snaží zajistit, aby její květy byly správně opyleny.
- Thụ phấn là một bước rất quan trọng trong quá trình sinh sản ở thực vật có hạt; là quá trình chuyển những hạt phấn (còn gọi là bào tử đực) tới lá noãn, cấu trúc chứa noãn (còn gọi là bào tử cái). Phần tiếp nhận hạt phấn của noãn gọi là núm nhụy đối với hoa của thực vật hạt kín và lỗ noãn đối với thực vật hạt trần. Việc nghiên cứu sự thụ phấn liên quan tới nhiều bộ môn khoa học như: thực vật học, làm vườn, côn trùng học và sinh thái học. Sự thụ phấn là rất quan trọng đối với nghề làm vườn vì hầu hết các quả của cây trồng sẽ không phát triển được nếu nhụy của nó không được thụ phấn. Quá trình thụ phấn như là sự phản ứng giữa hoa và các nhân tố bên ngoài như côn trùng, gió, con người v.v. đã được Christan Konrad Sprengel công bố vào thế kỷ 18.
- Запилення — процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки. Воно відбувається під час цвітіння рослин. Розрізняють два способи запилення: самозапилення і перехресне. Після того, як у пилкових мішках сформується пилкове зерно, стінки пиляків підсихають, розтріскуються, що зумовлює вивільнення пилку. Розрізняють самозапилення, коли пилок потрапляє на приймочку тієї самої квітки, й перехресне запилення, при якому пилок із квіток однієї рослини потрапляє на приймочки квіток іншої. Спосіб запилення залежить від будови й фізіологічних особливостей квітки, зовнішніх умов довкілля тощо. Для запилення необхідно, щоб пилок за допомогою комах, вітру чи води потрапив на приймочку маточки. Зовнішній шар оболонки пилкового зерна має у своєму складі речовини терпеноїдної природи, які обумовлюють її захисні властивості щодо несприятливих умов довкілля. В її порожнинах також локалізовані білки, які контролюють функціонування системи сумісності пилку і приймочки, в тому числі внутрішньовидову та міжвидову несумісність. Внутрішня частина оболонки, крім целюлози і пектинових речовин, містить білки, які забезпечують взаємне розпізнавання пилку і приймочки маточки, та гідролітичні ферменти (кислу фосфатазу, протеазу, РНК-азу тощо). Вони концентруються коло пор проростання й активуються при контакті пори з тканинами приймочки. При попаданні на приймочку маточки пилок починає набрякати. Згодом утворюється пилкова трубка, стінки якої складаються з інтини і проходять через пори в екзині. Утворення пилкової трубки стимулюється речовинами, які виділяються приймочкою у відповідь на споріднений пилок, що потрапив на неї. Механізм розпізнавання до кінця не розкритий, проте відомо, що при контакті глікопротеїнів екзини з несумісною приймочкою зразу ж починається утворення калози, яка ізолює пилкове зерно. Проростання несумісного пилку може зупинитися і в тканинах приймочки чи стовпчика. Попадає на приймочку маточки різний пилок, але проростає лише сумісний. У випадку сумісності активуються кутиназа й інші гідролітичні ферменти інтини, які пом’якшують стінки клітин маточки чим сприяють росту пилкової трубки. При цьому початкові етапи проникнення пилкової трубки визначаються її позитивною гідротропічною реакцією, а кінцеві – позитивною хемотропічною реакцією на речовини, що виділяються тканинами мікропіле, синергідами та яйцеклітиною. У стовпчику маточки пилкова трубка переміщується між клітинами чи - у деяких видів – по пектинових шарах клітинних стінок. Провідна тканина стовпчика постачає пилковій трубці поживні речовини та активатори росту. Пилкові трубки секретують ферменти, які розпушують кутин приймочки і пектинові речовини серединних пластинок клітинних стінок; а також ауксин, який бере участь в ініціації розвитку плоду. Зразу ж після запилення змінюються біохімічні процеси у зав’язі: спостерігається надходження фосфору, зміна в ній розподілу білків і вуглеводів. У регуляції подібних процесів велику роль відіграють електрофізіологічні явища. При запиленні квітів у приймочках появляється потенціал дії, який поширюється у напрямку зав’язей. Потенціал дії, очевидно, виконує сигнальну функцію, так як зав’язь відповідає на електрофізіологічний сигнал зміною метаболізму, з якого починається підготовка жіночої репродуктивної системи до запліднення. Після запилення відбувається процес запліднення – злиття чоловічої статевої клітини з жіночою.
|
| rdfs:comment
|
- 수분(受粉)은 꽃가루가 식물에 전이되어 수정을 거쳐 유성 생식에 이를 수 있게 하는 과정을 가리킨다. 가루받이라고도 한다. 수분에 대한 연구는 식물학, 원예, 곤충학, 생태학과 같은 수많은 원칙과 함께한다. 꽃과 꽃가루 매개자(화분수) 사이에 상호 작용하는 과정을 가리키는 이 수분 과정은 18세기 크리스티안 슈프렝겔이 처음 발표하였다. 열매를 맺는 과정이 수분의 최종 결과인 수정 작용에 의지하는 까닭에 원예와 농업에 중요하다.
- Pölytys on siemenkasvien siitepölyn joutumista emin luotille, jonka seurauksena on hedelmöitys. Pölyttäminen on siemenkasvien lisääntymiselle välttämätöntä. Pölytys voi tapahtua tuulen, veden, hyönteisten, lintujen, lepakoiden tai muiden nisäkkäiden välittämänä.
- Bestuiving is een belangrijke stap in de voortplanting van zaadplanten: de overdracht van stuifmeelkorrels (waarin de mannelijke geslachtscellen of zelfs alleen de spermakernen worden gevormd) uit de helmhokjes van de meeldraad naar de stempel van de stamper. De stempel en stijl zit bovenop het vruchtbeginsel dat één of meer eicellen (vrouwelijke geslachtscel) bevat. De studie van bestuiving vindt plaats in vele disciplines, zoals plantkunde, tuinbouw, entomologie en ecologie.
- La pol. linització consisteix en el transport del gra de pol·len que es correspon amb la micròspora des del sac pol·línic de l’estam fins a l’estigma, o fins al micròpil on finalment germinarà. Es tracta, per tant, és un pas important en la reproducció de les plantes amb llavors, de manera que els diversos grups d’espermatòfits han adquirit evolutivament complexos mecanismes de pol·linització i molt eficients.
- Pollination is the process by which pollen is transferred in the reproduction of plants, thereby enabling fertilization and sexual reproduction.
- Pollinering, tidligere kalt bestøvning, er overføring av pollenkorn mellom blomster eller innen en blomst for at det skal kunne foregå en befruktning og frø kan dannes. Hos dekkfrøede planter overføres pollen fra åpne pollenknapper til arret. Hos nakenfrøede planter overføres pollen direkte til frøanlegget (mikropyle). Selv om plantenes organ for reproduksjon, blomsten, hos de fleste arter er tokjønnete er sjølpollinering ikke regelen.
- Bestäubung (Blütenbestäubung) ist die Übertragung des Pollens (des Blütenstaubs, der Pollenkörner) mit den darin befindlichen Spermazellen auf die empfänglichen weiblichen Blütenteile. Bei den Samenpflanzen (Spermatophyten) wird bei der Bestäubung Pollen auf die Narbe des Fruchtblatts abgelagert. Das auskeimende Pollenkorn entspricht einem männlichen Gametophyten, der weibliche Gametophyt befindet sich im Fruchtblatt der Blüte und wird dort von Integument und Nucellus eingehüllt.
- Opylení je děj přenosu pylu na pestík u rostlin. U krytosemenných rostlin je pyl přenášen na bliznu a nikoliv přímo na vajíčko jako u nahosemenných rostlin. Zralé pylové zrno je tvořeno větší buňkou vegetativní a menší generativní. Ta se později rozdělí na dvě buňky spermatické. Opylení nejčastěji zprostředkovává: vítr voda opylovač hmyz jiný živočich Pokud se na opylování podílí živočich, je celý proces silně ovlivněn jevem zvaným koevoluce.
- La pollinisation est le mode de reproduction privilégié des plantes angiospermes et gymnospermes (70 % à 90 % des angiospermes sont pollinisés par une espèce animale).
- Zapylenie – zjawisko występujące u roślin kwiatowych, polegające na przeniesieniu ziarna pyłku na znamię słupka. Kwiaty posiadają specjalne przystosowania do tego celu. Znamiona ich słupków są kleiste, a pyłek jest zwykle bardzo niewielkich rozmiarów.
- A megporzás, beporzás vagy idegen szóval pollináció a virágos vagy magvas növények (Spermatophyta) szaporodásának az a mozzanata, melynek során a hímivarsejteket tartalmazó virágpor (pollen) a nyitvatermők esetében közvetlenül a magkezdeményre (ovulum), a zárvatermők virágaiban pedig először a termő bibe részére kerül (ahonnan a bibeszál sejtközötti járataiba pollentömlőt növesztve ér el a magkezdeményhez). A pollen célba juttatása (különösen a zárvatermőknél) összetett feladattá vált.
- L'impollinazione è il trasporto di polline dalla parte maschile a quella femminile dell'apparato riproduttivo della stessa pianta o di piante diverse. L'impollinazione rappresenta il principale meccanismo di riproduzione delle Gimnosperme e delle Angiosperme. Esistono due tipi principali di impollinazione: l'autoimpollinazione o impollinazione autogama, si verifica allorquando il polline passa direttamente dall'antera di un fiore allo stigma dello stesso fiore.
- Polinização é o ato da transferência de células reprodutivas masculinas (núcleos espermáticos)através dos grãos de pólen que estão localizados nas anteras de uma flor para o receptor feminino (estigma) de outra flor(da mesma espécie), ou para o seu próprio estigma. Pode-se dizer que a polinização é o ato sexual das plantas espermatófitas, já que é através deste processo que o gameta masculino pode alcançar o gameta feminino e fecundá-lo.
- 受粉（じゅふん）とは、種子植物において花粉が雌性器官に到達すること。被子植物では雌蕊（しずい、めしべ）の先端（柱頭）に花粉が付着することを指し、裸子植物では大胞子葉の胚珠の胚孔に花粉が達することを指す。種子植物の有性生殖において重要な過程である。 花粉は被子植物では雄蕊（ゆうずい、おしべ）の葯（やく）で、裸子植物では葯もしくは小胞子葉の花粉嚢で形成され、移動して受粉・受精する。同一個体内での受粉を自家受粉、他の個体の花粉による受粉を他家受粉という。この受粉過程で、どのように花粉が移動するかによって、種子植物の受粉様式を風媒、水媒、動物媒（虫媒、鳥媒など）、自動同花受粉に分類する。裸子植物の大部分は風媒花である。 被子植物では、自家不和合性・雌雄異熟 ・異形花柱花といった自家受粉・自家受精を防ぐ機構が発達した植物種も存在する。それらの機構は遺伝的多様性の維持と近交弱勢の防止の役割を持っている。 受粉は英語"pollination"の翻訳語であり、ほかに授粉・送粉（そうふん）・花粉媒介（かふんばいかい）の用語も用いられる。受粉の研究は植物学・園芸学・動物学・生態学・進化生物学など多くの学術分野に関連しており、受粉に関する専門的な学術分野としては送粉生態学（花生態学・受粉生態学）、受粉生物学（送粉生物学）および花粉学"palynology"などがある。 以下、本記事では特に断りが無い限り、被子植物の受粉について記述する。被子植物では、受粉後に花粉から花粉管が伸び、それが柱頭組織中に進入して胚珠に到達し、卵細胞が花粉管の中の精核と融合することで受精が成立する。
- La polinización es el proceso de transferencia del polen desde los estambres hasta el estigma o parte receptiva de las flores en las angiospermas, donde germina y fecunda los óvulos de la flor, haciendo posible la producción de semillas y frutos.
- Опыле́ние растений — этап полового размножения семенных растений, процесс переноса пыльцы с пыльника на рыльце пестика или на семяпочку. При этом тычинки — мужские органы, а пестик (семяпочка) — женский — из него при удачном оплодотворении может появиться семя.
- Pollinering är ett system för sexuell befruktning som används av en majoritet av den delen av växtarterna som blommar och sätter frö, fanerogamer. Systemet är en sexuell fortplantning analogt med det hos djur. Det finns två huvudsakliga typer av pollinering; korspollinering och självpollinering. Pollineringen kan ske i huvudsak på två sätt, med vinden eller med hjälp av djur så kallade pollinatörer.
- Запилення — процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки. Воно відбувається під час цвітіння рослин. Розрізняють два способи запилення: самозапилення і перехресне. Після того, як у пилкових мішках сформується пилкове зерно, стінки пиляків підсихають, розтріскуються, що зумовлює вивільнення пилку. Розрізняють самозапилення, коли пилок потрапляє на приймочку тієї самої квітки, й перехресне запилення, при якому пилок із квіток однієї рослини потрапляє на приймочки квіток іншої.
- Thụ phấn là một bước rất quan trọng trong quá trình sinh sản ở thực vật có hạt; là quá trình chuyển những hạt phấn (còn gọi là bào tử đực) tới lá noãn, cấu trúc chứa noãn (còn gọi là bào tử cái). Phần tiếp nhận hạt phấn của noãn gọi là núm nhụy đối với hoa của thực vật hạt kín và lỗ noãn đối với thực vật hạt trần. Việc nghiên cứu sự thụ phấn liên quan tới nhiều bộ môn khoa học như: thực vật học, làm vườn, côn trùng học và sinh thái học.
- 授粉指的是裸子植物和顯花植物把雄性配子，即花粉，從花藥傳到雌蕊的柱頭，使雌性配子受精的過程。80%的種子植物靠生物 （例如蜜蜂、蝴蝶、果蝠）傳播花粉，其餘則靠風 （例如稻）、水等媒界傳播花粉。
|
