The Peace of Prague of 30 May 1635 was a treaty between the Holy Roman Emperor, Ferdinand II, and most of the Protestant states of the Empire. It effectively brought to an end the civil war aspect of the Thirty Years' War; however, the war still carried on due to the continued intervention on German soil of Spain, Sweden, and, from mid-1635, France.

PropertyValue
dbpprop:abstract
  • The Peace of Prague of 30 May 1635 was a treaty between the Holy Roman Emperor, Ferdinand II, and most of the Protestant states of the Empire. It effectively brought to an end the civil war aspect of the Thirty Years' War; however, the war still carried on due to the continued intervention on German soil of Spain, Sweden, and, from mid-1635, France. Negotiations towards the agreement had been instigated by the Elector of Saxony, John George I, who whilst being a Lutheran prince had nonetheless been an ally of the Emperor until the Swedish intervention in 1630. Years of fighting, an inability to reimpose Roman Catholicism by force, and the need to put an end to the intervention of foreign powers in German affairs all combined to bring Ferdinand to the table with a degree of willingness to make concessions towards the Lutheran princes. The main terms of the treaty were: The Edict of Restitution of 1629 was effectively revoked, with the terms of the Peace of Augsburg of 1555 being re-established as at 12 November 1627. Formal alliances between states of the Empire were prohibited. The armies of the various states were to be unified with those of the Emperor as an army for the Empire as a whole. Amnesty was granted to the enemies of the Emperor (with the exception of the former Elector Palatine, Frederick V). As well as bringing to an end the fighting between the various states, the treaty also brought to an end religion as a source of national conflict; the principle of cuius regio, eius religio was established for good within the Empire. In return for making concessions in this area, Ferdinand gained the alliance of the Lutheran princes both in the struggle against the Swedish intervention, and against the expected intervention of France. Ferdinand was also forced to make individual concessions to some of the major states to get them to sign the treaty: Saxony was granted the Margraviates of Lower and Upper Lusatia by Ferdinand in his capacity as King of Bohemia, Brandenburg had its claim to Pomerania confirmed, and even Bavaria, which had supported the Emperor throughout the war, extracted some minor concessions.
  • Der Prager Friede vom 30. Mai 1635 zwischen dem Kaiser und der katholischen Liga auf der einen Seite und Kursachsen auf der anderen Seite beendete den Krieg zwischen den Reichsständen und dem Kaiser, denn bis auf Bernhard von Sachsen-Weimar und den Landgrafen von Hessen-Kassel ratifizierten nach und nach alle Reichsfürsten diesen Friedensschluss. Ein allgemeiner Frieden in Deutschland konnte aber nicht hergestellt werden, weil Frankreich und Schweden weiter gegen den Kaiser kämpften. Noch mehr als zehn Jahre dauerte der Krieg, bis 1648 der Westfälische Frieden geschlossen wurde. Dabei sind viele Bestimmungen des Prager Friedens übernommen worden.
  • Pražský mír ze 30. května 1635 uzavřený mezi císařem a katolickou ligou na jedné straně a Kurfiřtstvím saským na straně druhé, ukončil konflikt mezi říšskými stavy a císařem v rámci třicetileté války, neboť tuto mírovou dohodu, až na Bernarda Sasko-Výmarského a landkrabata z Hessen-Kasselu postupně ratifikovali všichni zeměpáni. Všeobecný mír však v Německu nemohl být nastolen, protože Francie a Švédsko dál pokračovaly v tažení proti císaři. Válka dále trvala až do roku 1648, kdy byl uzavřen vestfálský mír. Přitom bylo přejato mnoho ustanovaní přijatých v Pražském míru.
  • La Paz de Praga del 30 de mayo de 1635 fue un tratado entre el Emperador del Sacro Imperio Romano Germánico, Fernando II, y la mayoría de los estados protestantes del Imperio. Éste eficazmente llevó al final del aspecto de la guerra civil de la Guerra de los Treinta Años; sin embargo, la guerra continuó debido a la continuada intervención en terreno alemán de España, Suecia, y, desde mitades de 1635, Francia. Las negociaciones hacia el acuerdo fueron instigadas por el elector de Sajonia, Juan Jorge I, que aunque siendo un príncipe luterano no fue sin embargo un aliado del Emperador hasta la intervención sueca en 1630. Años de luchas, una incapacidad de volver a imponer el catolicismo por fuerza, y la necesidad de llegar a un final en la intervención de potencias extranjeras en los asuntos alemanes, todo combinado llevó a Fernando a la mesa con un grado de buena voluntad para hacer concesiones hacia los príncipes luteranos.
  • La Paix de Prague est un traité de la Guerre de Trente Ans signé le 30 mai 1635 entre l’empereur Ferdinand II et l’Electeur de Saxe, qui accepte de reconnaître la dignité électorale de la Bavière alors que l’empereur suspend l’application de l’Édit de Restitution. L’électeur de Saxe obtient définitivement la Lusace. Jean-Georges Ier de Saxe, n'ayant jamais été un féroce opposant de l'Empereur, proposa la paix. La Paix de Prague fut donc signée le 30 mai 1635. En bref, l'Édit de Restitution était suspendu pour une période de 40 ans, après quoi l'empereur pourrait décider du règlement religieux. Le situation territoriale devait revenir à celle du 12 novembre 1627. Les opposants de Ferdinand furent graciés à l'exception de ceux qui s'étaient déclarés avant l'invasion de 1630. La Paix de Prague fut ouverte à toute entité allemande qui voulait accepter ses termes, beaucoup d'états allemands promulguèrent la paix, y compris les membres de la Ligue d'Heilbronn. Ironiquement, cette paix contribua à la poursuite de la guerre car le Brandebourg signa à la condition que la Suède soit d'accord pour lui céder la Poméranie. La Suède, évidemment, ne pouvait pas accepter la perte de son pied-à-terre sur le rive sud de la Mer Baltique.
  • La Pace di Praga venne stipulata il 30 maggio 1635 durante la Guerra dei Trent'Anni tra l'imperatore del Sacro Romano Impero Ferdinando II d'Asburgo e gli stati protestanti dell'Impero. Esso pose termine alla guerra civile all'interno del conflitto, anche se esso continuò a causa dei continui interventi sul suolo germanico di Spagna, Svezia e Francia. I negoziati per giungere alla firma del trattato furono promossi e sollecitati dall'elettore di Sassonia Giovanni Giorgio I, il quale, pur di fede protestante, era rimasto fedele all'imperatore fino all'intervento svedese del 1630. Anni di guerre interminabili, l'impossibilità di imporre la restaurazione della fede cattolica e la necessità di porre fine all'intervento straniero in territorio germanico spinsero l'imperatore Ferdinando II a sedere al tavolo delle trattative e a fare alcune concessioni ai principi luterani. I termini principali del trattato furono: la revoca dell' Editto di Restituzione del 1629 e il ripristino dei termini della pace di Augsburg del 1555. la proibizione di future alleanza formali tra gli Stati membri dell'Impero. l'unificazione di tutti gli eserciti degli Stati imperiali in un'unica armata al servizio dell'Imperatore. l'amnistia generale per tutti gli avversari dell'Imperatore con l'eccezione del precedente Elettore del Palatinato Federico V. Oltre a porre fine alle lotte intestine tra i vari stati che componevano l'Impero, esso pose anche termine alla religione come motivo di conflitto, con l'istituzione del principio cuius regio, eius religio all'interno dei territori imperiali. In cambio di queste concessioni l'Imperatore ottenne l'appoggio dei principi luterani contro l'invasore svedese e contro l'imminente invasione francese. Oltre alle concessioni emanate nel trattato, l'Imperatore dovette emanare particolari garanzie per alcuni Stati. Fu così che la Sassonia ottenne il margraviato della Bassa Lusazia e dell' Alta Lusazia ed il Brandeburgo ebbe confermato il suo possesso della Pomerania, persino la Bavaria, che pure era stata al fianco dell'Imperatore durante la guerra civile, ottenne delle concessioni.
  • プラハ条約とは、三十年戦争の過程で神聖ローマ皇帝フェルディナント2世が、1635年5月30日にボヘミアのプラハで結んだ和平条約である。皇帝と、プロテスタント連合軍（ハイルブロン同盟）を率いてきたザクセン・ワイマール公ベルンハルトとの和解であった。 この条約に至るまで、皇帝軍には紆余曲折があった。ボヘミアの反乱からデンマーク戦争において優位に立ちながら、スウェーデン王グスタフ2世アドルフの侵攻によって一気に窮地に立たされたのである。皇帝フェルディナント2世は、やむなくヴァレンシュタインを復帰させる。ヴァレンシュタインは1632年のリュッツェンの戦いにおいて、グスタフ・アドルフを戦死させながらも敗走し、2年後の1634年に暗殺された。この年、プロテスタント諸侯とスウェーデンの間でハイルブロン同盟が結ばれている。 しかし皇帝軍はこの年、三十年戦争最大の大勝利を手にする。ネルトリンゲンの戦いにおいてスウェーデン・プロテスタント諸侯軍を壊滅させたのである。皇帝は一時的ではあるが、三十年戦争の主導権を握ったのである。プロテスタント諸侯軍は一気に窮地に陥った。何よりもベルンハルトのスウェーデンとの決別が決定的であった。皇帝はこの期を逃さなかった。1年掛かりでベルンハルトを抱き込み、1635年の5月30日のプラハ条約にこぎ着けるのである。ただし皇帝は、1629年に発布したプロテスタントの権利を圧迫する「復旧令」を取り下げての和解であった。それは、プロテスタント諸侯もカトリック諸侯と等しく、所領と諸処の権利を有する事を認めることであった。束の間であったが、これはフェルディナント2世の勝利を表すものであった。 プラハ条約はドイツの各諸侯の署名により批准されることになっていたが、カトリック諸侯側の主力であったバイエルン公マクシミリアン1世は自軍の権力の放棄を認めず、署名を拒否した。皇帝はやむを得ずバイエルン公に大幅な譲歩して署名に合意させた。バイエルン公の署名は、新旧問わずドイツ諸侯の相次ぐ署名へと導いた。条約の署名に頑として拒否したのは、スウェーデンを除けばヘッセン＝カッセル方伯ヴィルヘルム5世、ブラウンシュヴァイク＝リューネブルク公、プファルツ伯カール・フリードリヒ（1632年に死んだ元ボヘミア王・プファルツ選帝侯フリードリヒ5世の子）だけであった。 1636年には、レーゲンスブルク選帝侯会議で皇帝フェルディナント2世の子フェルディナント（フェルディナント3世）がローマ王に選出された。ハプスブルク家の権威は絶頂であるかの様であった。しかし戦争は終結しなかった。フェルディナント2世の示した和平は、結局ドイツ国内だけのものであった。しかし、この条約はドイツ内でしか効果はなく、他方で同じハプスブルク家のスペインが、オランダと八十年戦争を継続していた。 スウェーデンはこの条約によって窮地に追い詰められた。帝国諸侯のほとんどが裏切ったため、スウェーデン軍はポンメルンに押し込められた。しかし、スウェーデンの驚異的な粘り腰の戦略はここから始まったのである。スウェーデン宰相オクセンシェルナはフランスと同盟を結び、さらにオランダとも結びついた。フランス宰相リシュリューはここへ至り、直接介入の意志を露わにした。そしてベルンハルトもハイルブロン同盟の指揮官に戻り、条約は破綻した。 結局この条約は破綻し、フェルディナント2世は1637年に失意のうちに逝去した。フランス参戦によって三十年戦争は泥沼化し、一層ドイツの荒廃を招来させたのである。
  • De Vrede van Praag 30 mei 1635 was een verdrag tussen het Heilige Roomse Rijk, Ferdinand II van het Heilige Roomse Rijk, en het merendeel van de protestantse staten van het Rijk. Het was strijd tussen Duitse staten onderling die deel uitmaakte van de Dertigjarige Oorlog. Deze oorlog ging nog door ten gevolge van interventies op Duitse bodem door Spanje, Zweden en vanaf 1635 Frankrijk. De religieuze verdeling van het Rijk werd voor 40 jaar 'bevroren' volgens het Restitutie-edict van 1629 op de situatie van 1627. In ruil kreeg Ferdinand een samenwerking met Lutherse vorsten in de strijd tegen de Zweedse inval en de verwachte Franse inval.
  • Празький мир - року заключений між імператором Священної Римської імперії, Фердинандом II Габсбургом, і протестантскьмими князями імперії. За його умовами передбачалося анулювання Едикту про Реституцію і повернення до Аугсбургзького миру. Окрім того, було домовлено про об'єднання армії імператора і армій німецьких князів в армію Священної Римської Імперії. Накладалась заборона на утворення коаліцій між князями і був легалізований кальвінізм. Принцип cuius regio, eius religio (чия влада, того і віра) був назавжди встановлений в межах Імперії. В обмін на релігійні поступки, Фердинанд отримав альянс лютеранських принців як допомогу в боротьбі проти шведського втручання, так і проти очікуваного втручання Франції. Фактично Празький мир завершив громадянську і релігійну війну в рамках Священної Римської Імперії, далі Тридцятилітня війна продовжувалась як боротьба проти домінування Габсбурґів у Європі.
dbpprop:forProperty
dbpprop:hasPhotoCollection
dbpprop:reference
dbpprop:wikiPageUsesTemplate
rdfs:comment
  • The Peace of Prague of 30 May 1635 was a treaty between the Holy Roman Emperor, Ferdinand II, and most of the Protestant states of the Empire. It effectively brought to an end the civil war aspect of the Thirty Years' War; however, the war still carried on due to the continued intervention on German soil of Spain, Sweden, and, from mid-1635, France.
  • Der Prager Friede vom 30. Mai 1635 zwischen dem Kaiser und der katholischen Liga auf der einen Seite und Kursachsen auf der anderen Seite beendete den Krieg zwischen den Reichsständen und dem Kaiser, denn bis auf Bernhard von Sachsen-Weimar und den Landgrafen von Hessen-Kassel ratifizierten nach und nach alle Reichsfürsten diesen Friedensschluss. Ein allgemeiner Frieden in Deutschland konnte aber nicht hergestellt werden, weil Frankreich und Schweden weiter gegen den Kaiser kämpften.
  • Pražský mír ze 30. května 1635 uzavřený mezi císařem a katolickou ligou na jedné straně a Kurfiřtstvím saským na straně druhé, ukončil konflikt mezi říšskými stavy a císařem v rámci třicetileté války, neboť tuto mírovou dohodu, až na Bernarda Sasko-Výmarského a landkrabata z Hessen-Kasselu postupně ratifikovali všichni zeměpáni. Všeobecný mír však v Německu nemohl být nastolen, protože Francie a Švédsko dál pokračovaly v tažení proti císaři.
  • La Paz de Praga del 30 de mayo de 1635 fue un tratado entre el Emperador del Sacro Imperio Romano Germánico, Fernando II, y la mayoría de los estados protestantes del Imperio. Éste eficazmente llevó al final del aspecto de la guerra civil de la Guerra de los Treinta Años; sin embargo, la guerra continuó debido a la continuada intervención en terreno alemán de España, Suecia, y, desde mitades de 1635, Francia.
  • La Paix de Prague est un traité de la Guerre de Trente Ans signé le 30 mai 1635 entre l’empereur Ferdinand II et l’Electeur de Saxe, qui accepte de reconnaître la dignité électorale de la Bavière alors que l’empereur suspend l’application de l’Édit de Restitution. L’électeur de Saxe obtient définitivement la Lusace. Jean-Georges Ier de Saxe, n'ayant jamais été un féroce opposant de l'Empereur, proposa la paix. La Paix de Prague fut donc signée le 30 mai 1635.
  • La Pace di Praga venne stipulata il 30 maggio 1635 durante la Guerra dei Trent'Anni tra l'imperatore del Sacro Romano Impero Ferdinando II d'Asburgo e gli stati protestanti dell'Impero. Esso pose termine alla guerra civile all'interno del conflitto, anche se esso continuò a causa dei continui interventi sul suolo germanico di Spagna, Svezia e Francia.
  • De Vrede van Praag 30 mei 1635 was een verdrag tussen het Heilige Roomse Rijk, Ferdinand II van het Heilige Roomse Rijk, en het merendeel van de protestantse staten van het Rijk. Het was strijd tussen Duitse staten onderling die deel uitmaakte van de Dertigjarige Oorlog. Deze oorlog ging nog door ten gevolge van interventies op Duitse bodem door Spanje, Zweden en vanaf 1635 Frankrijk.
  • Празький мир - року заключений між імператором Священної Римської імперії, Фердинандом II Габсбургом, і протестантскьмими князями імперії. За його умовами передбачалося анулювання Едикту про Реституцію і повернення до Аугсбургзького миру.
rdfs:label
  • Peace of Prague (1635)
  • Prager Frieden (1635)
  • Pražský mír (1635)
  • Paz de Praga
  • Paix de Prague
  • Pace di Praga (1635)
  • プラハ条約 (1635年)
  • Vrede van Praag (1635)
  • Празький мир 1635
owl:sameAs
skos:subject
foaf:page
is dbpprop:redirect of