| dbpprop:abstract
|
- Nicholas Roerich, also known as Nikolai Konstantinovich Rerikh (alternative transliteration), was a Russian painter, philosopher, scientist, writer, traveler, public figure. He created about 7000 paintings (many of them are exhibited in well-known museums of the world) and about 30 literary works. N. Roerich is an author of idea and initiator of International Pact for protection of artistic and academic institutions and historical sites and a founder of international movement for culture defense. Roerich earned several nominations for the Nobel Prize.
- Nicholas Roerich war ein russischer Maler und Schriftsteller. Der Vater Konstantin Fjodorowitsch, kam aus Lettland, schwedischer Abstammung, die Mutter, Maria Wassiljewna Kalaschnikowa, von Ostrowa, kam aus einer tatarisch/russischen Familie. Er initiierte den Roerich-Pakt, einen Vorläufer der Haager Konvention zum Schutz von Kulturgut bei bewaffneten Konflikten und gründete gemeinsam mit seiner Ehefrau Helena Roerich auf Initiative ihrer geistigen Führer, der Meister der Weisheit, die theosophische Vereinigung Agni Yoga (Lebendige Ethik). Sein ältester Sohn Juri wurde ein bekannter Asienwissenschaftler.
- Nikolái Konstantínovich Roerich (en ruso se pronuncia «Rérij») es ilustre artista ruso, filósofo, escritor, arqueólogo, viajero, persona pública. Error en la cita: Nicholas RoerichNacimientoFallecimientoNacionalidadOcupación, Patrimonio de Antonina Ivanovna Pojarkova (* -) fue una destacada, y . Realizó importantes exploraciones botánicas al [editar] Abreviatura La Pojark. se emplea para indicar a Nicholas Roerich como autoridad en la descripción y de los vegetales. Realizó una extensa y exhaustiva labor taxonómica, identificando y clasificando más de 450 nuevas, las que publicaba habitualmente en : Trudy Bot. Inst. Akad. Nauk S.S.S.R. ; Novosti Sist. Vyssh. Rast. ; Fl. URSS, ed. Komarov; Bot. Mater. Gerb. Bot. Inst. Komarova Akad. Nauk S.S.S.R. ; Bot. Journ. , URSS; Journal Botanique de l'URSS; Fl. Murm. Prov. ; Referat. Nauch. -Issl. Rab. Akad. Nauk SSSR, Biol. ; Bot. Zhurn. ; Opred. Rast. Kavk. ; Notul. Syst. Inst. Bot. Komarov. Acad. Sci. URSS; Čas. Nár. Mus. , Odd. Přír. [editar] Referencias ↑ Рерих Николай Константинович // Большая биографическая энциклопедия : — Рерих Николай Константинович // Русская философия: словарь/Под общ. ред. М. А. Маслина / В. В. Сапов. — М. : Республика, 1995 : — Рерих Николай Константинович // Краткий философский словарь / А. П. Алексеев, Г. Г. Васильев и др. ; Под ред. А. П. Алексеева — 2-е изд. , перераб. и доп. — М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. : — Рерих Николай Константинович // С. Левит. Культурология. XX век. Энциклопедия. , 1998 г. : — Рерих Николай Константинович / Новейший философский словарь /Грицанов А. А.. — Научное издание. — Минск: В. М. Скакун, 1999 г. — 896 с. : — Рерих Николай Константинович // Биографический словарь : — Рерих Николай Константинович // Современная энциклопедия : — Рерих Николай Константинович // Большая советская энциклопедия : — Рерих Николай Константинович // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона : — Рерих Николай Константинович // Энциклопедия «Кругосвет» : — Рерих Николай Константинович // Современный Энциклопедический словарь. Изд. «Большая Российская Энциклопедия», 1997 г. : — Nikolai Konstantinowitsch Roerich // Meyers Konversations Lexikon. Online-version Siendo creador de más de 7.000 lienzos (muchos de los cuales se encuentran en galerías famosas por todo el mundo) y de más de 30 obras literarias, es también autor de la idea e inspirador del Acuerdo Internacional sobre la protección de las instituciones artísticas, científicas y los monumentos históricos (Pacto Roerich), así mismo como fundador del movimiento internacional de protección de la cultura. ↑ Recolecciones botánicas en el Cáucaso ↑ Algunas nuevas especies [editar] Enlaces externos *Archivo:Wikispecies-logo. svg tiene un artículo sobre . * Antonina Ivanovna Pojarkova en
- Nicholas Roerich oli venäläissyntyinen 1920-luvulla Yhdysvaltoihin muuttanut taidemaalari, graafikko, lavastustaiteilija, teosofi, kirjailija, arkeologi ja henkinen opettaja. Roerich on ollut kahdesti (1929 ja 1935) ehdolla Nobelin rauhanpalkinnon saajaksi. Roerich tunnetaan myös Agni joogan perustajana.
- Nicolas Roerich, aussi connu sous le nom de Nikolai Konstantinovitch Rerikh (en russe Николай Константинович Рерих), était un peintre russe. Il fut le père du tibétologue George Roerich (alias Youri Roerich) et de l'artiste Svetoslav Roerich. Nicolas et sa femme Helena Roerich furent les cofondateurs de l'Agni Yoga Society. Né à Saint-Pétersbourg, il voyage autour du monde jusqu'à sa mort à Naggar, Vallée du Kulu au Panjâb, en Inde. Après des études de droit, il s'intéresse à la littérature, à la philosophie, à l'archéologie et tout spécialement à l'Art. Il participe également au début de l'aventure des Ballets russes. Il visite pour la première fois New York en 1920. Après avoir visité les États-Unis, sa femme et lui s'établissent dans la ville, fondant le Master Institute of the United States.
- Roerich passò la maggior parte della gioventù nei pressi di Gatčina. Qui sviluppò l'interesse per la caccia, la storia naturale e l'archeologia. Scrisse racconti di avventure e illustrò una storia basata sull'incontro con un orso. L'artista Michail O. Mikeshine vide i suoi disegni e lo incoraggiò dandogli le prime lezioni di pittura. Nicolaj voleva intraprendere la carriera artistica, ma il padre, famoso avvocato, decise che doveva studiare legge. E così fece entrambi gli studi iscrivendosi all’Accademia di Belle Arti e all’Università di San Pietroburgo. Nel 1898 gli venne assegnata una cattedra all’Istituto Imperiale Archeologico e nel 1901 sposò Helena Ivanovna Shaposhnikov, nipote del compositore Modest Musorgskij e pronipote del generale russo Kutuzov, colui che riuscì a sconfiggere Napoleone nel 1812. Ebbero due figli: Georgij, uno scienziato, e Svjatoslav, un artista. Nei primi anni del 1900, il professor Roerich dipingeva, organizzava scavi archeologici, studiava architettura, teneva conferenze e scriveva di arte e archeologia. Su invito dell’impresario Sergei Diaghilev, diventò membro della società Mondo dell’Arte di Pietroburgo e per qualche tempo ne fu anche presidente. Nel 1906 venne nominato Direttore della Scuola per l’Incoraggiamento alle belle Arti in Russia. Nel 1907 applicò il suo talento al disegno di scene e costumi per Djagilev e per il balletto di Igor Stravinsky La Sagra della Primavera. L’anno seguente diventò membro del consiglio della Società Imperiale di Architettura e nel 1909 fu eletto accademico dell’Accademia Imperiale Russa di Belle Arti. All’inizio della rivoluzione bolscevica nel marzo del 1917, Maksim Gorkij riunì a San Pietroburgo i connazionali che si occupavano di arte. Elessero un Comitato che si riuniva al Palazzo d’Inverno e Roerich ne fu il presidente per soli due mesi. In quel periodo era candidato per l’ufficio di ministro delle belle arti per questa sua capacità, ma non accettò l’alta carica.
- ニコライ・コンスタンチノヴィチ・リョーリフ（Николай Константинович Рёрих, 1874年10月9日 - 1947年12月13日）は、ドイツ系ロシア人の画家。美術界と法曹界で訓練を積んでおり、文学や哲学、考古学に関心を寄せた知識人でもあった。一般的には、ストラヴィンスキーの《春の祭典》の着想・構想・舞台デザインに関わった美術家として名高く、しばしば音楽史においてドイツ語名のニコライ・レーリヒ（N. Roerich）で言及されている。サンクトペテルブルクで裕福な公証人の家庭に生まれ、世界各地で流浪の生涯を送った後、インドのパンジャブで最期を迎えたコスモポリタンである。渡米後は英語風にニコラス（Nicholas）と名乗った。イェレナ夫人ともども神智学の導師として活動し、共同でアグニ・ヨーガ協会を設立した。息子のユーリ・リョーリフはジョージ・ディ・レリックの英語名でチベット学の研究者となり、息子のスヴャトスラフは画家・建築家となった。
- Nikolaj Konstantinovitsj Rjorich, ook wel Nicholas Roerich of Nikolai Rerikh was een Russisch kunstschilder, filosoof, archeoloog, schrijver en reiziger. Rjorich schilderde meer dan 7000 schilderijen; deze worden in de 21e eeuw in bekende musea over de gehele wereld tentoongesteld. Hij schreef verder nog 30 literaire werken. Nikolaj Rjorich voerde in zijn tijd internationaal de beweging voor cultuurbescherming aan en is bedenker en schrijver van het Rjorich-pact, een initiatief voor de bescherming van artistieke en academische instituties en historische vindplaatsen. Nikolaj Rjorich ontving in 1929 een nominatie voor de Nobelprijs.
- Nicholas Roerich, russisk Nikolaj Konstantinovitsj Rerikh (Николай Константинович Рерих), kunstmaler, esoteriker og forsker. Han var sønn av Konstantin F. R. , av svensk/litauisk slekt og Marie V. Kalasjnikova. Roerich studerte rettsvitenskap ved St. Petersburgs universitet 1898 og utdannet seg til maler ved Det keiserlige Kunstakademi samme steds. I 1900 var han i Paris for første gang og ble elev hos bl.a. Cormon. Hans kunst fra denne perioden regnes normalt som nordisk modernisme. Den 28. oktober 1901 giftet han seg med Helena Sjaposjnikova (siden kjent som Helena Roerich). Med henne fikk han sønnene Jurij Roerich, senere kjent filolog og tibetolog, og Svetoslav Roerich, også han kunstmaler. 1906 ble han leder for den private kunstskolen i St. Petersburg som han totalreformerte. På begynnelses av 1900-tallet ble han mest kjent for sine teaterdekorasjoner, ikke minst til Stravinskys Vårofferet. hans mest kjente maleri fra denne perioden er Himlenes Kamp som var et forvarsel om 1. verdenskrig. Under Den russiske revolusjonen bodde han i Finland, og omkring 1920 kom han til USA, som han reiste gjennom med staffeli og utstillinger. 1921 grunnla han Master Institute of United Arts i New York. I 1924 ble det første Roerichmuseum åpnet samme sted, og 1925 - 1928 gjennomførte han sammen med familien en stor reise gjennom sentralasia, som nesten endte i en katastrofe i Tibet vinteren 1927-1928. I 1935 opprettet han Roerichpakten, en internasjonal avtale som tar sikte på bevaring av verden store kulturskatter under krig. Nicholas Roerich var tilhenger av H. P Blavatskys teosofi, og han besøkte det teosofiske hovedkvarteret i Adyar i Sørindia flere ganger. Der henger også hans maleri "Budbringeren" som er tilegnet Madame Blavatsky. Mange av hans verker har religiøse temaer, særlig knyttet til tibetansk buddhisme. Han skreiv også flere bøker om religiøse temaer, og oversatte sammen med sin kone H. P. Blavatskys hovedverk Den Hemmelige Lære til russisk. I perioden 1929 - 1947 bodde han i Kullu i India hvor han og familien grunnla et Urushvaty, et internationalt forskningssenter, hvor man bl.a. arbeidet med det materiale som man hadde samlet inn under ekspedisjon ene i India og Sentral-Asia som fortsatte i 1930-årene. Roerich døde i hjemmet sitt i Kullu 1947. Han etterlot seg ca. 7.000 malerier, tegninger og teaterdekorasjoner, omkring 30 bøker, og et utall av brev og artikler. Hans siste, interessanteste og vanskeligst tolkbare verk er Den skjulte Skatt.
- Mikołaj Konstantinowicz Roerich, ros. Николай Константинович Рерих – rosyjski artysta malarz, grafik, scenograf, myśliciel, podróżnik, badacz dawnych kultur, pisarz i poeta – związany z ugrupowaniem artystycznym "Mir isskustwa". Autor nowatorskich opracowań scenograficznych do inscenizacji dzieł Rimskiego-Korsakowa, Borodina, Lope de Vegi, Wagnera, Strawińskiego i Maeterlincka. Namalował dekoracje i kostiumy, współtwórca libretta do fenomenalnego przedstawienia Święta wiosny Igora Strawińskiego, zrealizowanego przez "Balety Rosyjskie" Diagilewa, którego premiera miała miejsce 29 maja 1913 roku w Paryżu.
- Nikolai Konstantinovich Rerich, Nicholas Roerich, na grafia inglesa, foi um pintor, escritor, historiador, poeta e professor espiritual (líder intelectual) russo. Educado no seio de uma família apologista da paz, interessava-se por literatura, filosofia, arqueologia e, especialmente, arte. A família de seu pai, Konstantin Fyodorovich Roerich é de origem escandinava, o sobrenome significa "rico em glória" remonta aos Vikings. Um dos primeiros Roerichs foi Cavaleiro Templário no séculoXIII, outros foram líderes políticos e militares, incluindo um oficial sueco que lutou na campanha russo-sueca contra 'Pedro, o Grande'_ seus descendentes, guardando sua fé luterana, se estabeleceram no noroeste da Rússia. Em 1860, casou-se com Maria Vasilievna Kalashnikova, com quem teve Lidia, Nicolas, Boris e Vladimir. Nicolas foi batizado na Igreja Ortodoxa Russa, religião de sua mãe, de linhagem puramente russa. Nicolas Roerich nasceu em 27 de setembro em São Petersburgo, Leningrado, e foi primeiramente educado no país e, posteriormente, no exterior. Frequentava simultaneamente, na Universidade de São Petersburgo, a Escola de Direito, a Faculdade de História e Filologia, A Academia de Artes e o Instituto de Arqueologia. Depois de estudar na Rússia, prosseguiu seus estudos em Paris, e viajou através da Europa. Possuia uma memória fora-de-série. Casou-se com Helena, e tiveram dois filhos, Yuri e Svetoslav, pintor como seu pai. Helena Roerich traduziu parte da obra de Blavatsky. Sua obra consta de 6000 pinturas, afrescos em Igrejas e Edifícios Públicos, desenhos para mosaicos e motivos arquitetônicos. Realizou a pintura de cenários e figurinos de várias óperas: de Wagner, Moussorgsky, Borondin, Rimsky-Korsakov, Ibañez, e Maeterlinck. Trabalhou com Igor Stravinsky, A Sagração da Primavera, a qual teve coreografia de Vaslav Nijinsky e música e argumento de Roerich, também criador do cenário e figurinos folclóricos, onde sua criação foi baseada no leitmotiv. Como autor e erudito escreveu livros de Arte, Culturas, Filosofia e Humanitarismo. Publicou perto de 30 volumes, além de muitos ensaios e artigos. Escreveu No Coração da Ásia, e Shambhala, entre outras obras, que incluem poemas. Como explorador e cientista, realizou pesquisa arqueológica e escavações na Rússia. Organizou e conduziu uma expedição de 5 anos a Ásia central (1924-1928). Em 1935, outra expedição, desta vez para a China, incluindo a Mongólia. Visitou, na década de 20, Nova Iorque, nos EUA, onde, junto com a sua esposa, fundou várias fundações de mecenato cultural e de teosofia. Depois de viver na cidade estadunidense, Roerich percorreu a Ásia, estabelecendo-se, em 1928, na Índia, país muito conhecido pelos seus líderes pacificadores e teósofos. Ali fundou o Instituto Himaláico de Arqueologia. No ano seguinte foi nomeado para o Nobel da Paz pela Universidade de Paris. Teve o apoio veemente de Albert Einstein, H. G. Wells e Bernard Shaw. Em 1935, recebeu a segunda nomeação. Preocupado com a paz mundial criou a Pax Cultura, que, como símbolo, tinha uma cruz vermelha, representando esta a arte e a cultura. Roerich faleceu em Punjab, na Índia. Foi cremado e suas cinzas espalhadas diante das montanhas que tanto amava e retratou em quase sete mil trabalhos. A maioria das suas obras conserva-se hoje em museus europeus, como o Museu Nacional de Artes da Letónia e o Museu Nicholas Roerich em Nova Iorque.
- Никола́й Константи́нович Рéрих (в ряде источников — Рёрих, о фамилии см. подробнее) — русский художник, философ, учёный, писатель, путешественник, общественный деятель
- Nicholas Roerich (Nikolaj Konstantinovitj Rjorich), född 9 oktober 1874 i Sankt Petersburg, död 13 december 1947 i Kullu i Indien, var en rysk målare, vetenskapsman och resenär, son till Konstantin Roerich, av svenskt/lettiskt släkt, och Marie V. Kalasjnikova. Roerich tog juristexamen vid S:t Petersburgs universitet 1898 och utbildade sig till målare vid Kejserliga konstakademin i samma stad. 1900 for han till Paris för första gången och blev där elev hos bland andra Cormon. Hans konst från den perioden räknas till det som kallas nordisk modernism. 1901 gifte han sig med Jelena J. Sjaposjnikova och fick med henne sönerna Jurij Roerich, senare känd filolog och tibetolog, och Svetoslav Roerich, även han konstmålare. 1906 blev han rektor for den privata konstskolan i S:t Petersburg, som han reformerade. I början av 1900-talet blev han mest känd för sina uppsättningar inom teatern, med bland annat Le Sacre du Printemps. Den mest kända tavlan från perioden är "Himlens kamp" där han förutspår första världskriget. Under den ryska revolutionen var han bosatt i Finland och omkring 1920 kom han till USA där han gjorde resor med sitt staffli och ställde ut sina tavlor. 1921 grundade han Master Institute of United Arts i New York. 1924 öppnades det första Roerichmuseet i New York och 1925-1928 genomförde han den stora centralasiatiska expedition där hela hans familj deltog, och som var nära att sluta i katastrof i Tibet vintern 1927-1928. 1935 undertecknades hans Roerich' pakt (Pax Cultura), om bevarandet av världens stora kulturskatter. 1929-1947 var han bosatt i Kullu i Indien där han och hans familj grundade ett Urusvati, ett internationellt forskningscenter, där de bland annat arbetade med det material som de samlat in under expeditionerna i Indien och Centralasien, som fortsatte på 1930-talet. Roerich avled i sitt hem i Kullu 1947. Han lämnade efter sig omkring 7.000 målningar, ritningar och teaterdekorationer, cirka trettio böcker och en okänd mängd brev och artiklar. Hans sista verk var Den dolda skatten.
- Nicholas Roerich Helena Roerich Yuri Roerich Svetoslav Roerich
- Микола Костянтинович Реріх - художник, філософ, археолог, мандрівник і письменник з всесвітньо визнаним ім’ям. Закінчив Петербурзьку Академію Мистецтв, з 1909 акад. ; працював також в Україні в галузі монументального мистецтва; з 1920 перебував у США та Індії. 1903-06 за ескізами Реріха виконано дві мозаїки («Покрова») для церкви у с. Пархомівці на Київщині, 1910 мозаїки для Троїцького собору Почаївської Лаври. Микола Реріх народився в 1874 році в Петербурзі у сім'ї юриста. Там же закінчив гімназію, а потім, юридичний факультет університету і паралельно Академію мистецтв по класу професора А. І. Куінджі. Микола Реріх у юному віці перебував під впливом таких видатних україністів свого часу як Шевченко, Гоголь, Куїнджі, Костомаров, Мордовцев, Микешин. Останній підмічає незвичайні художні здібності у Миколи, дає перші уроки малювання і переконує батька віддати хлопця в ту ж художню Академію, у якій вчився і жив Т. Г. Шевченко, меморіальну майстерню якого утримував Микешин. В ній же Микешин давав і перші уроки Миколі. Там Реріх почув і побачив твори Шевченка. Вони його вразили назавжди. "Кобзар" став настільною книгою для Реріха. Він провезе її потім з собою по всьому світу і вперше познайомить з "Кобзарем" Індію. Ось що розповів старший син Реріхів, Юрій, під час перебування у Києві в січні 1959 року: «"Кобзар" належав до улюблених книжок батька і часто читався в сімейному колі Реріхів. Батько впродовж всього життя дуже любив Шевченка". Реріх багато подорожував і захоплювався Україною, її мовою і культурою. Я не знаю таких співучих і музикальних народів, як український і прибалтійський - писав Реріх на схилі життя». [1] Знання історії, захоплення археологією і етнографією дали йому можливість вільно писати картини на теми Древньої Русі, створюючи жанр історичного пейзажу. Глибокий сприйнятливий природній розум, поєднаний із постійним поповненням знань і вражаючою працездатністю, дозволили Миколі Костянтиновичу ще у молоді роки стати енциклопедично освіченою людиною. Роздуми Реріха як історіка і філософа були направлені на вивчення спільності коренів культур Заходу і Сходу. В 20-х роках, на основі отриманих раніше запрошень, М. К. Реріх організовує виставки своїх картин в Швеції, Данії, Центральній Європі, а потім в Америці. Виставки принесли художнику світову славу. В Нью-Йорку був створений музей і культурний центр ім. М. К. Реріха. Саме в Америці набрала реальних форм ідея художника про Центрально-Азіатську експедицію. Експедиція тривала чотири з половиною роки. За цей час були зібрані колекції, записані древні перекази та легенди Сходу, які дали можливість співставити їх зміст із європейськими сагами, билинами, піснями і дійти до висновку про спільність коренів двох регіонів і єдність індо-європейської культури. Ніхто, мабуть, не зробив так багато за своє життя, як Микола Костянтинович і його дружина Олена Іванівна. Понад сім з половиною тисяч живописних полотен, дванадцять книг складної філософської системи “Жива Етика”, численні літературно-філософські твори, організація різних культурних закладів у Європі та Америці, враховуючи відомий Музей М. Реріха в Нью-Йорку, дві великі експедиції, організація Інституту Гімалайських досліджень в Кулу (Індія), з якими співпрацювали найвидатніші вчені світу, починаючи з Альберта Ейнштейна і закінчуючи академіком М. І. Вавіловим. М. К. Реріх був ініціатором Пакту про захист культурних цінностей під час збройних конфліктів. При сучасному здичавінні і знищенні залишків культурних досягнень великого минулого, його постать піднімалась як напружений докір, як останній символ творця і співця, що кличе до Краси вічної. Картини М. К. Реріха духовний злет художника, здатного фарбами на полотні піднімати глибокі філософські проблеми, які хвилювали і будуть хвилювати людство, допоки існує життя на Землі. Дивлячись на його роботи, відчуваєш печать вічності і мудрого спокою, велич і значимість. В театральному мистецтві М. К. Реріх здійснив революцію. Разом із Бенуа (французький художник) сприяли тому аби театрально-декоративне мистецтво стало самостійним жанром поряд із акторським, режисерським, музичним. Слава Реріха-художника перекрила славу Реріха-поета. А між тим, літературна творчість Миколи Костянтиновича є не лише своєрідним вираженням його світогляду, але й оригінальним явищем російської літератури початку ХХ ст. Творчість М. К. Реріха несе у собі відлуння синтезу двох великих культур Західної і Східної. Пафос реріхівського мистецтва в перетворені людини, в розширенні та витонченні свідомості, в закликах слідувати шляхом світла. Реріх поєднує найновіші дослідження науки і древні вірування. Для нього не існує часу плинного, істини тимчасової. Устремління у Вічність характерна риса творчості Реріха.
|
| rdfs:comment
|
- Nicholas Roerich, also known as Nikolai Konstantinovich Rerikh (alternative transliteration), was a Russian painter, philosopher, scientist, writer, traveler, public figure. He created about 7000 paintings (many of them are exhibited in well-known museums of the world) and about 30 literary works. N.
- Nicholas Roerich war ein russischer Maler und Schriftsteller. Der Vater Konstantin Fjodorowitsch, kam aus Lettland, schwedischer Abstammung, die Mutter, Maria Wassiljewna Kalaschnikowa, von Ostrowa, kam aus einer tatarisch/russischen Familie.
- Nikolái Konstantínovich Roerich (en ruso se pronuncia «Rérij») es ilustre artista ruso, filósofo, escritor, arqueólogo, viajero, persona pública. Error en la cita: Nicholas RoerichNacimientoFallecimientoNacionalidadOcupación, Patrimonio de Antonina Ivanovna Pojarkova (* -) fue una destacada, y . Realizó importantes exploraciones botánicas al [editar] Abreviatura La Pojark. se emplea para indicar a Nicholas Roerich como autoridad en la descripción y de los vegetales.
- Nicholas Roerich oli venäläissyntyinen 1920-luvulla Yhdysvaltoihin muuttanut taidemaalari, graafikko, lavastustaiteilija, teosofi, kirjailija, arkeologi ja henkinen opettaja. Roerich on ollut kahdesti (1929 ja 1935) ehdolla Nobelin rauhanpalkinnon saajaksi. Roerich tunnetaan myös Agni joogan perustajana.
- Nicolas Roerich, aussi connu sous le nom de Nikolai Konstantinovitch Rerikh (en russe Николай Константинович Рерих), était un peintre russe. Il fut le père du tibétologue George Roerich (alias Youri Roerich) et de l'artiste Svetoslav Roerich. Nicolas et sa femme Helena Roerich furent les cofondateurs de l'Agni Yoga Society. Né à Saint-Pétersbourg, il voyage autour du monde jusqu'à sa mort à Naggar, Vallée du Kulu au Panjâb, en Inde.
- Roerich passò la maggior parte della gioventù nei pressi di Gatčina. Qui sviluppò l'interesse per la caccia, la storia naturale e l'archeologia. Scrisse racconti di avventure e illustrò una storia basata sull'incontro con un orso. L'artista Michail O. Mikeshine vide i suoi disegni e lo incoraggiò dandogli le prime lezioni di pittura. Nicolaj voleva intraprendere la carriera artistica, ma il padre, famoso avvocato, decise che doveva studiare legge.
- Nikolaj Konstantinovitsj Rjorich, ook wel Nicholas Roerich of Nikolai Rerikh was een Russisch kunstschilder, filosoof, archeoloog, schrijver en reiziger. Rjorich schilderde meer dan 7000 schilderijen; deze worden in de 21e eeuw in bekende musea over de gehele wereld tentoongesteld. Hij schreef verder nog 30 literaire werken.
- Nicholas Roerich, russisk Nikolaj Konstantinovitsj Rerikh (Николай Константинович Рерих), kunstmaler, esoteriker og forsker. Han var sønn av Konstantin F. R. , av svensk/litauisk slekt og Marie V. Kalasjnikova. Roerich studerte rettsvitenskap ved St. Petersburgs universitet 1898 og utdannet seg til maler ved Det keiserlige Kunstakademi samme steds. I 1900 var han i Paris for første gang og ble elev hos bl.a. Cormon.
- Mikołaj Konstantinowicz Roerich, ros. Николай Константинович Рерих – rosyjski artysta malarz, grafik, scenograf, myśliciel, podróżnik, badacz dawnych kultur, pisarz i poeta – związany z ugrupowaniem artystycznym "Mir isskustwa". Autor nowatorskich opracowań scenograficznych do inscenizacji dzieł Rimskiego-Korsakowa, Borodina, Lope de Vegi, Wagnera, Strawińskiego i Maeterlincka.
- Nikolai Konstantinovich Rerich, Nicholas Roerich, na grafia inglesa, foi um pintor, escritor, historiador, poeta e professor espiritual (líder intelectual) russo. Educado no seio de uma família apologista da paz, interessava-se por literatura, filosofia, arqueologia e, especialmente, arte. A família de seu pai, Konstantin Fyodorovich Roerich é de origem escandinava, o sobrenome significa "rico em glória" remonta aos Vikings.
- Никола́й Константи́нович Рéрих (в ряде источников — Рёрих, о фамилии см. подробнее) — русский художник, философ, учёный, писатель, путешественник, общественный деятель
- Nicholas Roerich (Nikolaj Konstantinovitj Rjorich), född 9 oktober 1874 i Sankt Petersburg, död 13 december 1947 i Kullu i Indien, var en rysk målare, vetenskapsman och resenär, son till Konstantin Roerich, av svenskt/lettiskt släkt, och Marie V. Kalasjnikova. Roerich tog juristexamen vid S:t Petersburgs universitet 1898 och utbildade sig till målare vid Kejserliga konstakademin i samma stad. 1900 for han till Paris för första gången och blev där elev hos bland andra Cormon.
- Nicholas Roerich Helena Roerich Yuri Roerich Svetoslav Roerich
- Микола Костянтинович Реріх - художник, філософ, археолог, мандрівник і письменник з всесвітньо визнаним ім’ям. Закінчив Петербурзьку Академію Мистецтв, з 1909 акад. ; працював також в Україні в галузі монументального мистецтва; з 1920 перебував у США та Індії.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
