| dbpprop:abstract
|
- Musique concrète (French for "concrete music" or "real music"), is a form of electroacoustic music that utilises acousmatic sound as a compositional resource. The compositional material is not restricted to the inclusion of sonorities derived from musical instruments or voices, nor to elements traditionally thought of as "musical". The theoretical underpinnings of the aesthetic were developed by Pierre Schaeffer, beginning in the late 1940s.
- Die Musique concrète („Konkrete Musik“) ist eine Musikrichtung, bei der Klänge aus Natur, Technik und Umwelt mit dem Mikrofon aufgenommen und durch Montage, Bandschnitt, Veränderung der Bandgeschwindigkeit, und Tapeloops elektronisch verfremdet werden. Einflüsse sind vor allem im italienischen Futurismus zu finden. Die Namensgebung geht auf einen Artikel des französischen Ingenieurs Pierre Schaeffer, der 1943 am französischen Rundfunk RDF für diese Zwecke den club d'essai in Paris gründete, aus dem Jahr 1949 zurück. Der Begriff sollte als Abgrenzung zur klassischen Richtung der Abstrakten Musik sein. Nach Ansicht Schaeffers geht die Bewegung bei der klassischen Musik vom Abstrakten ins Konkrete (Komposition), umgekehrt verhält es sich hier: vom Konkreten (Alltagsgeräusche) wird das Abstrakte durch Klangverfremdung geschaffen. Da zu dieser Zeit nur in Deutschland mit dem Tonbandgerät gearbeitet wurde, war Schaeffer zunächst nur auf Direktschnittaufnahmen auf Schallplatten angewiesen. Das Programm etudes de bruits wurde 1948 erstmals ausgestrahlt, u.a. mit der etude pour chemin de fer wo die verschiedensten Geräusche von Dampflokomotiven und Eisenbahnwagen zu hören sind. Während seiner Arbeiten entwickelte Schaeffer das Modell des objét sonore, eines allgemeinen und abstrakten Schemas zur Klassifizierung von Klangstrukturen zwischen Einzelklang und Musikstück als Ganzes. Diese Musikanschauung zog einen erbitterten Disput mit Anhängern der Kölner Schule nach sich, vor allem mit dem Komponisten Pierre Boulez ergaben sich Streitereien über zeitgenössische Musikästhetik. Boulez warf Schaeffer vor, eher ein Handwerker als ein Musiker zu sein, und dass seine Art, Musik zu erzeugen, einer "Bricolage" (Bastelarbeit) gleiche, was Schaeffer nicht zurückwies; im Gegenteil sei „die Geschichte der Musik an sich […] eine Entwicklung durch Bricolage“. So kam es, dass auch Afrikanische Musik in seinen Werken Verwendung fand. Durch die gegensätzlichen Auffassungen sprach man sogar von einem Zweiten Eisernen Vorhang. Praktisch wurden die auch persönlichen Differenzen aufgehoben, als in Köln Karlheinz Stockhausen, der zuvor bei Schaeffer gearbeitet hatte, 1955-56 den Gesang der Jünglinge komponierte, der Sprache, Gesang und elektronische Klänge gleichberechtigt nicht nur vermischte, sondern ineinander übergehen ließ. Seither lassen sich diese Richtungen immer schwerer auseinander halten; Elektronische Musik etablierte sich bald als Oberbegriff, daher entstand der abgrenzende, aber noch kontroverse Begriff Elektroakustische Musik. 1951 übernahm Pierre Henry den club d´essai, aus dem nun die Groupe de Recherches de (la) Musique Concrète wurde. Henry arbeitete später mehr an der Involvierung der Rockmusik mit elektronischen Einflüssen der Konkreten Musik und ist sogar als Vaterfigur des Techno bekannt seit der Neuveröffentlichung (1997) seiner Messe pour le temps présent von 1967. Er arbeitete mit der Gruppe Spooky Tooth, und später den Violent Femmes zusammen. Musique concrète beeinflusste Noisemusik und gab der Entwicklung des Hörspiels und akustischen Features bedeutende Impulse durch Werke Luc Ferraris (1929–2005).
- Música concreta és el nom que va donar el compositor francès Pierre Schaeffer, a finals de la dècada del 1940, a la música composta de manera "concreta" és a dir, música realitzada directament en una cinta magnetofònica i no pas de manera abstracta anotant les notes sobre un pentagrama. Moltes de les tècniques emprades a la música concreta tingueren posteriorment un paper important en la música electrònica, tot i que una autèntica composició de música concreta es basa única i exclusivament en la combinació i manipulació de sons naturals. Com a exemples podem trobar l'Intermezzo de Mimaroglu, on l'única font sonora és una goma elàstica o també la Música Aquàtica del compositor japonès Takemitsu, basada únicament en gotes d'aigua.
- Musique concrète (čti myzik konkrét) je mezinárodně vžité fracouzské označení pro tzv. konkrétní hudbu. Jakkoli ji lze historicky chápat do určité míry jako hudební směr, jedná se ve své podstatě spíše o druh způsobu vytváření hudby. Musique concrète vznikla jako prostředek, sloužící rozvoji zvukových charakteristik hudby. Na rozdíl od tradiční klasické vážné hudby, kde je základem pro realizaci (abstrakci) hudební myšlenky notace je základem pro konkrétní hudbu "konkrétní" zvuk, se kterým je dále pracováno za použití nejrůznějších technik tak, aby odpovídal zamýšlenému charakteru v dané kompozici.
- La música concreta es un tipo de organización del sonido que se origina en las experiencias del compositor Pierre Schaeffer en los estudios de grabación de la radiodifusión francesa en 1948. Consiste en grabar o generar en cinta magnetofónica, sintetizador o en ordenador, sonidos musicales, no musicales y ruidos concretos, tales como golpes, gritos, ruido de motores, canto de pájaros o mugidos, entre otros; a los que se le llama objetos sonoros. Estas grabaciones son seleccionadas, manipuladas electrónicamente con filtros, reverberación, delay o eco, entre otras técnicas, y finalmente combinadas, pegando trozos de cinta magnetofónica o pegando archivos de audio, formando una especie de montaje sonoro-musical. El compositor trabaja sólo con sonido grabado y la obra final sólo existe como una grabación en cinta o como un archivo de audio digital. Luego se reproduce por medios electroacústicos, tales como reproductores de cinta, amplificador y altavoces. La música concreta actualmente se hace principalmente en computador, pero quedan bastantes fanáticos del sonido analógico.
- Konkreettinen musiikki on erilaisista ympäristöstä nauhoitetuista äänistä koostettua elektronista musiikkia. Se on vastakohta perinteiselle sävellykselle (Musique abstraite, abstrakti musiikki), sillä teosta työstettäessä äänet nauhoitetaan ennen sävellystyötä. Ensimmäisen kerran konkreettista musiikkia esitettiin 1940-luvun lopulla ja 1950-luvun alussa teknologisen kehityksen, erityisesti parempien mikrofonien ja kelanauhureiden, innoittamana. Pariisilainen radiotoimittaja Pierre Schaeffer loi eräät varhaisimmista konkreettisen musiikin teoksista, kuten Étude aux chemis de fer, Étude au piano I ja Étude auz casseroles. Teosten sävellystyössä nauhoitettuja ääniä nopeutettiin, loopattiin ja soitettiin väärään suuntaan. Äänilähteinä teoksissa käytettiin junaa, pianoa ja keittiötarvikkeita. Schaeffer teki myös yhteistyötä toisen konkreettisen musiikin pioneerin, Pierre Henryn kanssa. He loivat muun muassa teoksen Symphonie pour un homme seul ("Yksinäisen miehen sinfonia"). Konkreettista musiikkia yhdisteltiin synteettiseen elektroniseen musiikkiin Edgar Varèsen teoksessa Poème électronique, joka soitettiin Brysselin maailmannäyttelyssä 1958 neljänsadan tarkoin asetellun kaiuttimen kautta Iannis Xenakisin suunnittelemassa erikoispaviljongissa. 1950-luvun jälkeen muut elektronisen musiikin tyylilajit valtasivat konkreettisen musiikin alaa, vaikka sen vaikutus näkyi vielä The Beatlesin ja Pink Floydin kaltaisten yhtyeiden musiikissa. 1980- ja 1990-lukujen aikana perinteinen ja uudentyylinen konkreettinen musiikki lähtivät uuteen nousuun. Digitaalista samplaamista ruvettiin hyödyntämään perinteisten kelanauhurien sijaan, ja monet modernin elektronisen musiikin artistit ottivat vaikutteita konkreettisen musiikin sävellystekniikasta omiin työskentelytapoihinsa.
- La musique concrète (aussi appelée musique pour bande ou art acousmatique) est une musique créée à la fin des années 1940 en France par Pierre Schaeffer. Ce genre se développera dans les pays francophones (France, Belgique, Canada), en Amérique du Sud, au Royaume-Uni… Certains voient les prémisses de la musique concrète chez les bruitistes italiens, mais la différence fondamentale entre le bruitisme (manifestant, certes, une écoute du monde des bruits comme musique mais se réalisant par la fabrication de bruiteurs... ) et la musique concrète est : l'enregistrement (la fixation des sons), puis le travail du son permis par les supports, d'abord sur disque souple, puis sur bande magnétique, K7, enfin CD, mini disc, disque dur, DAT… et, surtout, son écoute au travers des haut-parleurs considérés, dans ce genre musical, comme un écran acoustique ou vont se mettre en scène les images sonores. Tout d'abord, les œuvres ont été composées sur disques souples. Le compositeur préparait ses disques sur lesquels il enregistrait ses sons et ses séquences, puis les plaçait sur plusieurs platines (Pierre Henry parle de huit plateaux), jouant avec des systèmes de clefs. Ainsi il pouvait démarrer et stopper à volonté chaque platine, commencer le son ou la séquence à l'endroit de son choix, faire des variations d'intensité, de vitesse ou encore inverser le sens de rotation du plateau pour lire le son « à l'envers », etc. Chaque plateau était équipé de manivelles permettant glissandos et transpositions. Tous ces plateaux tournaient, contrôlés par celui qui était tout à la fois le compositeur et l'instrumentiste interprète de sa propre musique en train de se faire, pendant qu'une autre platine gravait le résultat, qu'on appelait mixage. Le temps de réalisation, pour ces compositeurs qui avaient acquis tout le savoir faire propre à la musique contemporaine, n'était ni plus long ni plus coûteux que pour ceux qui composaient sur partition et faisaient jouer leurs œuvres par des formations instrumentales. Le magnétophone va faciliter la création concrète en apportant une plus grande précision dans le travail de montage, puisqu'on peut couper la bande et recoller les morceaux, et du mixage car on peut préparer sur plusieurs magnétophones des voies de mixage synchronisées entre elles en mesurant les longueurs de bande magnétique. Toutes les opérations possibles sur platine disque se retrouveront sur magnétophone : variation de vitesse, rotation des plateaux à la main, lecture des sons à l'envers (en retournant le morceau de bande magnétique et non plus en inversant le sens de rotation du moteur), etc. Cet outil va également permettre de mieux prévoir le temps et la forme de la composition fixée sur support, même si les « trouvailles » dues aux expérimentations et au goût du créateur pour le détournement des machines de la radio à des fins artistiques continueront de jouer un rôle important dans ce qu'on appelle la « démarche concrète ». Parallèlement naît l'idée, qui ne cessera de se développer, d'un jeu en direct sur le paramètre de l'espace (spatialisation) lors des concerts de musique concrète, qui donnera lieu à la réalisation de dispositifs variés de haut-parleurs en plus ou moins grand nombre. C'est après avoir écouté, entre autres expériences, un disque souple rayé (1948) que Pierre Schaeffer, homme de radio, s'est rendu compte du changement de perception à l'écoute d'un fragment sonore répété indéfiniment, ainsi que de la capacité de l'oreille à décontextualiser un son. Le terme de « musique concrète » s'opposera à celui de « musique abstraite », musique qui nécessiterait le concours d'un médium (comme la partition) et d'interprètes pour concrétiser l'œuvre conçue par son auteur, alors que le compositeur de musique concrète travaille directement sur le son même (en l'écoutant au travers des haut-parleurs) afin de réaliser et finaliser lui-même sa création. Pierre Schaeffer rend public les premiers résultats de ses recherches en 1952 dans son ouvrage intitulé À la recherche d'une musique concrète. Cette musique consiste alors pour lui à enregistrer des sons (sur disque ou, plus tard, sur bande magnétique) puis à monter ces « objets sonores » de telle sorte que, organisés en phrases et en structure par le moyen du montage, des transformations et du mixage, selon un projet précis et clairement défini, ils acquièrent le statut d'« objets musicaux ».
- Musica concreta (Musique Concrète) è un genere musicale che ebbe origine dalle esperienze del compositore francese Pierre Schaeffer nel 1948. Pierre Schaeffer parla di musica concreta intendendo il suono nella sua completezza; ovverosia il fatto di ascoltare il suono in tutti i suoi aspetti. Tale espressione si collocava in contrapposizione all'idea di "astrazione" che secondo Schaeffer caratterizzava l'approccio musicale dominante (musica elettronica, musica strumentale). Cioè, il pensare la musica per criteri astratti (armonia, contrappunto, notazione, dispositivi logici, etc. ) piuttosto che elaborarla concretamente attraverso il suono e l'ascolto.
- ミュジーク・コンクレートまたはミュージック・コンクレート(musique concrète)は、録音技術を使った電子音楽の一種。具体音楽とも訳される。 楽音ではない、人の声、動物の声、鉄道の音、自然界の音、都市の騒音などを電気的・機械的に変質させ、組み合わせてできあがった音楽作品のジャンル名である。 ミュジーク・コンクレートには、当然ながら譜面は存在せず、録音されたものそのものが作品となる。(作曲者の個人的な備忘録やアイデアの下書きとしてグラフなどを紙面に書くこともあるが、それについてはあくまでスケッチの段階であり、それ自体を作品とはみなさないのが普通である。また記譜法は確定されておらず、完全に個々の作曲家独自のものである。)初期においては円盤（レコード盤）が用いられたが、テープレコーダーの発達によって、後にはテープを用いるのが当然となった。 ミュジーク・コンクレートの創始者は、フランスの電気技師ピエール・シェフェール(Pierre Schaeffer)である。彼は1948年頃からミュジーク・コンクレートの実験を始め、1949年頃からは作曲家ピエール・アンリ （Pierre Henri）とともに種々の実験的作品を作るようになる。 シェフェールらのミュジーク・コンクレート作品は、当初、ラジオを通じて発表され、初めて聴衆を前に公開されたのは、1952年のことという。 やがて多くの作曲家たちがミュジーク・コンクレート作品を手がけるようになった。エドガー・ヴァレーズ、リュック・フェラーリ、ヤニス・クセナキスなどが代表的である。オリヴィエ・メシアンやピエール・ブーレーズなどもミュジーク・コンクレート作品を手がけたが、両者とも後にそれらの作品を撤回している。 シェフェールはラジオフランス内の映像研究組織INA（Institut National d'Audiovisuel）の内部組織として、音楽研究グループGRM（Groupe Recherche Musicale）を作り（総称してINA-GRMとも呼ぶ）、これが現在まで続いているフランスを代表する電子音楽研究組織である。同じフランスでブーレーズが設立した後発のIRCAMがどちらかといえば演奏行為を主体とした生身の技術研究を中心に活動しているのに対し、INA-GRMはその発端の歴史が示すように、よりミュジーク・コンクレートに近い美学にのっとって活動している。両者は長いこと競合関係にあったが、2006年にIRCAM総裁が交替したことによりラジオフランスとの提携を打ち立てたことから、今後は両者の技術協力が進むものと期待される。 日本ではNHK電子音楽スタジオにおいて黛敏郎と諸井誠が、日本における初期のミュジーク・コンクレートの製作に関わったが、それと同時並行して在野では武満徹や湯浅譲二など実験工房の作曲家によって、ミュジーク・コンクレートの歴史の最初期から作曲が試みられていた。特にオートスライドを使用した視覚的要素を含むマルチメディア作品が作られていたことは特筆に価する。 ミュジーク・コンクレートは基本的に、楽音ではない音のみで構成されたものである。時に楽器の音も用いられるが、それは楽音としてではなくひとつの騒音として用いられるのである。しかし、時に楽器演奏とミュジーク・コンクレートを混在させた作品も作られ、例として、カールハインツ・シュトックハウゼンの「少年の歌」が挙げられる。 1957年には長洲忠彦が杉並公会堂に於いてオーケストラ、合唱、ソプラノソロを録音したものに、ミュージック・コンクレートを融合させるという実験的な作品「不知火」（合唱、詩、ミュージックコンクレートによる幻想）を発表した。「不知火」は東芝によりレコード化されている。 現在は編集方法こそコンピュータが中心になったが、INA-GRMなどの電子音響研究施設や各国の公立ラジオ放送、主要な現代音楽祭などではなお多くの作曲家によりミュジーク・コンクレート的音響デザインのテープ音楽作品が多く作られ注目されている。例として電子音楽で権威を誇るコンクールのイタリア賞などが挙げられる。 また今ではコンピュータ・ミュージックの技術やソフトウェアの発展により、PRO-TOOLSなど一部のソフトウェアを用いれば、個人で簡単にミュジーク・コンクレートを作成できるようになった。またその画面表示のデザインによって、視覚的な記譜法もある程度確立されつつある。パリ音楽院では作曲科学生がミュジーク・コンクレートを作曲することが必修課題になっている。もはや具体音をデザインするだけでは作曲における問題提起とはならない時代に来ており、音楽大学やIRCAMなどの研究施設で学ぶ若い作曲家たちはミュジーク・コンクレートを単に作曲するだけでなく、それによって新たな展開を見出すことを迫られている。例えばミュジーク・コンクレートなどのコンピュータ音楽の実習をした後、器楽の作曲にそれらのアイデア(フィルトラージュなど)を生かす試みなどが行われている。 ミュジーク・コンクレートの影響・痕跡は今日の音楽のさまざまなところに発見できる。プログレッシブ・ロックの作品の中には、時おりミュジーク･コンクレートを部分的に取り入れたものがみられ、時により大衆的なロックにおいても、こうした手法が使われることがある。また、ブレイクビーツなどのサンプリングを取り入れた技法は、ミュジーク･コンクレートの子孫であるともいえるであろう。 なお、本来の英語は語順が逆で、concrete musicが正規。musique concrèteというフランス語を日本語に音写するならば、ミュジーク・コンクレートが妥当であると言える。
- Musique Concrète is een Franse muziekstroming waarbij gebruik wordt gemaakt van alledaagse geluiden die met behulp van elektronica worden verwerkt tot composities en geluidscollages.
- Konkret musikk er betegnelsen på musikalske komposisjoner som med utgangspunkt i opptak av naturlige lyder bearbeides elektronisk og settes inn i musikalske sammenhenger der lyden får en selvstendig verdi. I mer eller mindre bearbeidet form kan musikken vekke helt andre assosiasjoner enn lyden var i utgangspunktet. Musique concrète ble lansert av Pierre Schaeffer i Paris i 1950-årene. I musique concrète, som var lyttestyrt, ønsket man å eksperimentere med lydene og se hva man klarte å få til mens man lagde musikken. For musique concrète innebar dette en større grad av prøving og feiling, i motsetning til elektronische musik hvor man på forhånd visste hva man var ute etter og hadde en større grad av kontroll over musikken . I musique concrète lå fokuset på å manipulere allerede eksisterende lyd (naturlig eller akustisk lyd). Både innen elektronische musik og musique concrète er den metriske takten vi kjenner fra tradisjonell musikk helt fraværende .
- Muzyka konkretna - kierunek w muzyce współczesnej, w którym oprócz dźwięków instrumentów lub śpiewu wykorzystuje się realne dźwięki - dźwięki przyrody, odgłosy fabryczne, dźwięki ruchu ulicznego, przypadkowe głosy ludzkie itp. Dźwięki takie są rejestrowane, a następnie preparowane i miksowane w celu osiągnięcia zamierzonego efektu estetycznego. Kierunek ten zainicjował w roku 1948 francuski kompozytor Pierre Schaeffer kompozycją Cinq études de bruits. Muzyka konkretna występuje w czystej formie lub łączona jest z muzyką instrumentalną, wokalną albo elektroniczną. Do tego nurtu zalicza się m. in. takich kompozytorów jak: Pierre Henry, Bernard Parmegiani, Luc Ferrari, François-Bernard Mâche, François Bayle, Michel Chion, Lionel Marchetti.
- Musique concrète (do francês, literalmente, "música concreta") é o nome dado à um tipo de música eletrônica produzida a partir de edição de áudio unida à fragmentos de sons naturais e/ou industriais. A música concreta, engloba todos os processos que incluam a junção de partes completas ou fragmentos de sons "les objects sonores" e que podem ser sons do ambiente e de todo o tipo de ruídos até aos instrumentos musicais. Estes fragmentos são primeiro gravados e modificados posteriormente num estúdio especializado. Note-se que os sons utilizados para fazer música concreta não eram em regra sons obtidos a partir de instrumentos electrónicos. Uma vez que os sons são gravados antes do processo de construção da música em si, ao invés da melodia ser escrita antes que um instrumentista possa transformá-lo em som, pode dizer-se que é o oposto do modo tradicional de composição. O estilo nasceu entre o final da década de 40 e início da década de 50, acompanhando os desenvolvimentos da tecnologia na área de áudio, mais prominentemente com os microfones, e a disponibilidade comercial de gravadores magnéticos, utilizados como tape loops.
- Конкретная музыка — стиль, в основе которого лежит не мелодическая мысль, а совокупность природных шумов и звуков, записанных заранее, и в ряде случаев подвергнутых различным преобразованиям. Толчком к появлению стиля послужили развитие звукозаписывающей техники, появление доступных микрофонов и магнитофонов, и, как следствие, доступность средств звукозаписи для экспериментаторов. Первые звуковые опыты французского инженера-акустика Пьер Шеффера осуществлялись в 1948 г. , он и считается пионером данного направления. Конкретная музыка была совмещена с другими формами электронной музыки при создании Эдгаром Варезом «Poème électronique». Она была представлена в 1958-ом году на Всемирной выставке в Брюсселе с использованием 425 тщательно размещённых громкоговорителей в специальном павильоне, спроектированном Янисом Ксенакисом. Сейчас конкретная музыка чаще всего проявляется в соединении с другими стилями. Повлияла на музыкальный авангард второй половины XX века и на индастриал. После 1950-х гг. конкретная музыка была вытеснена другими формами электронной музыки, хотя её влияние заметно в поп-музыке, в частности в песне «Revolution 9» The Beatles, в конце песни «Bike» Pink Floyd. В 1967—1968 Фрэнк Заппа создал несколько композиций в стиле конкретной музыки. В них слышны причудливое жужжание, гудки и свист рассекаемого воздуха. Традиционная и нетрадиционная конкретная музыка возрождается в 80-х и 90-х гг. Такие исполнители, как Рей Буттиджег и Джон Освальд используют в найденные и специально созданные звуки, применяя различные методы их обработки. Вместо магнитофонной ленты используется компьютер. В 90-х гг. рост популярности всех форм электронной музыки привёл ко второму рождению конкретной музыки. Такие исполнители, как Кристиан Феннес, Франциско Лопез, Эрнесто Родригес, Matmos, Hafler Trio, Arcane Device и Illusion of Safety используют методы конкретной музыки в своём творчестве.
- Konkret musik (Musique concrète) är en term myntad av Pierre Schaeffer 1950. Termen har ofta tolkats att kompositören sammanställer inspelade ljudfragment till ett montage men precis som med exempelvis termen elektroakustisk musik så har olika personer tolkat termen på olika sätt. Istället för att bara omfatta musik skapad utifrån världsliga ljud, vilket ofta tolkats som alla former av ljud som inte skapas med musikinstrument, så menar vissa kompositörer att konkret musik är ett försök att skapa nya möjligheter och uttryck inom musiken. Utgångspunkt för den skriftliga traditionen i klassisk musik har sedvanligen varit abstraktion, där man börjar med att skriva ned musiken med hjälp av noter, som sedan tolkas av musiker till hörbar musik. Konkret musik utgår istället ifrån det konkreta ljudet, iställer för det abstrakta, experimenterar med dem för att sedan abstrahera dem till att bli musikaliska kompositioner. Ett av de stora namnen som ägnat sig åt konkret musik, i hela verk och som delteknik, är Karlheinz Stockhausen.
- Конкретна музика фр. musique concrète - звукові композиції, утворені внаслідок запису на магнітну плівку найрізноманітніших природних або штучних звуків (падання крапель дощу, шум поїзда, голоси птахів і т. д. ), їх електроперетворення, змішування та можнтажу. Як музичний напрямок, конкретна музика виникла у Франції наприкінці 1940-х років. Засновником цього напрямку вважається французький інженер і композитор П'єр Шеффер, що написав у 1950 р. перший значний твір цього напрямку — «Symphonie pour un homme soul». Конкретна музика була сполучена з іншими формами електронної музики при створенні Едгаром Варезом «Poe'me e'lectronique». Вона була представлена в 1958-м року на Всесвітній виставці в Брюсселі з використанням 425-ти ретельно розміщених гучномовців у спеціальному павільйоні, спроектованому Янісом Ксенакісом. Після 1950-х рр. конкретна музика була витиснута іншими формами електронної музики, хоча її вплив помітно в поп-музиці, зокрема в пісні «Revolution 9» групи The Beatles, наприкінці пісні «Bike» групи Pink Floyd. В 1967—1968 Френк Заппа створив кілька композицій у стилі конкретної музики. У них чутні вигадливе дзижчання, гудки й свист повітря, що розсікає. Традиційна й нетрадиційна конкретна музика відроджується в 80-х й 90-х рр. Такі виконавці, як Рей Буттиджег і Джон Освальд використають у знайдені й спеціально створені звуки, застосовуючи різні методи їхньої обробки. Замість магнітофонної стрічки використається дискретний комп'ютер. В 90-х рр. ріст популярності всіх форм електронної музики привів до другого народження конкретної музики. Такі виконавці, як Крістіан Феннес, Франциско Лопез, Ернесто Родригес й Scanner використають методи конкретної музики у своїй музиці. Конкретна музика подібна до електронної музики та сонористики і застосовується для оформлення кінофільмів чи драматичних вистав, а також включення в контекст звичайної музики для надання їй нового забарвлення (напр. шум вітру у творі «Вісник» В. Сильвестрова).
- Musique concrète （法文：具体音乐）是电子音乐的前身。 来自自然界，器具与环境的声响被通过麦克风录制，然后经过剪辑，播放变速，声音异化，磁带运行，电子加工与蒙太奇进行更改，这样就有了Musique concrète。 法国人Pierre Schaeffer(1910-1995)是这类音乐的先驱者，他的具有指导意义的作品是etudes de bruits，该作品于1948年被首次播放。Schaeffer也与Pierre Henry(* 1927) 一起工作过。Pierre Henry 也是Musique concrète的先驱之一。 Musique concrète也是噪声音乐的前身，通过Luc Ferrari (1929-2005)的作品使今日广播剧的发展也受其影响。
|
| rdfs:comment
|
- Musique concrète (French for "concrete music" or "real music"), is a form of electroacoustic music that utilises acousmatic sound as a compositional resource. The compositional material is not restricted to the inclusion of sonorities derived from musical instruments or voices, nor to elements traditionally thought of as "musical". The theoretical underpinnings of the aesthetic were developed by Pierre Schaeffer, beginning in the late 1940s.
- Die Musique concrète („Konkrete Musik“) ist eine Musikrichtung, bei der Klänge aus Natur, Technik und Umwelt mit dem Mikrofon aufgenommen und durch Montage, Bandschnitt, Veränderung der Bandgeschwindigkeit, und Tapeloops elektronisch verfremdet werden. Einflüsse sind vor allem im italienischen Futurismus zu finden.
- Música concreta és el nom que va donar el compositor francès Pierre Schaeffer, a finals de la dècada del 1940, a la música composta de manera "concreta" és a dir, música realitzada directament en una cinta magnetofònica i no pas de manera abstracta anotant les notes sobre un pentagrama.
- Musique concrète (čti myzik konkrét) je mezinárodně vžité fracouzské označení pro tzv. konkrétní hudbu. Jakkoli ji lze historicky chápat do určité míry jako hudební směr, jedná se ve své podstatě spíše o druh způsobu vytváření hudby. Musique concrète vznikla jako prostředek, sloužící rozvoji zvukových charakteristik hudby.
- La música concreta es un tipo de organización del sonido que se origina en las experiencias del compositor Pierre Schaeffer en los estudios de grabación de la radiodifusión francesa en 1948. Consiste en grabar o generar en cinta magnetofónica, sintetizador o en ordenador, sonidos musicales, no musicales y ruidos concretos, tales como golpes, gritos, ruido de motores, canto de pájaros o mugidos, entre otros; a los que se le llama objetos sonoros.
- Konkreettinen musiikki on erilaisista ympäristöstä nauhoitetuista äänistä koostettua elektronista musiikkia. Se on vastakohta perinteiselle sävellykselle (Musique abstraite, abstrakti musiikki), sillä teosta työstettäessä äänet nauhoitetaan ennen sävellystyötä. Ensimmäisen kerran konkreettista musiikkia esitettiin 1940-luvun lopulla ja 1950-luvun alussa teknologisen kehityksen, erityisesti parempien mikrofonien ja kelanauhureiden, innoittamana.
- La musique concrète (aussi appelée musique pour bande ou art acousmatique) est une musique créée à la fin des années 1940 en France par Pierre Schaeffer.
- Musica concreta (Musique Concrète) è un genere musicale che ebbe origine dalle esperienze del compositore francese Pierre Schaeffer nel 1948. Pierre Schaeffer parla di musica concreta intendendo il suono nella sua completezza; ovverosia il fatto di ascoltare il suono in tutti i suoi aspetti. Tale espressione si collocava in contrapposizione all'idea di "astrazione" che secondo Schaeffer caratterizzava l'approccio musicale dominante (musica elettronica, musica strumentale).
- Musique Concrète is een Franse muziekstroming waarbij gebruik wordt gemaakt van alledaagse geluiden die met behulp van elektronica worden verwerkt tot composities en geluidscollages.
- Konkret musikk er betegnelsen på musikalske komposisjoner som med utgangspunkt i opptak av naturlige lyder bearbeides elektronisk og settes inn i musikalske sammenhenger der lyden får en selvstendig verdi. I mer eller mindre bearbeidet form kan musikken vekke helt andre assosiasjoner enn lyden var i utgangspunktet. Musique concrète ble lansert av Pierre Schaeffer i Paris i 1950-årene.
- Muzyka konkretna - kierunek w muzyce współczesnej, w którym oprócz dźwięków instrumentów lub śpiewu wykorzystuje się realne dźwięki - dźwięki przyrody, odgłosy fabryczne, dźwięki ruchu ulicznego, przypadkowe głosy ludzkie itp. Dźwięki takie są rejestrowane, a następnie preparowane i miksowane w celu osiągnięcia zamierzonego efektu estetycznego. Kierunek ten zainicjował w roku 1948 francuski kompozytor Pierre Schaeffer kompozycją Cinq études de bruits.
- Musique concrète (do francês, literalmente, "música concreta") é o nome dado à um tipo de música eletrônica produzida a partir de edição de áudio unida à fragmentos de sons naturais e/ou industriais. A música concreta, engloba todos os processos que incluam a junção de partes completas ou fragmentos de sons "les objects sonores" e que podem ser sons do ambiente e de todo o tipo de ruídos até aos instrumentos musicais.
- Конкретная музыка — стиль, в основе которого лежит не мелодическая мысль, а совокупность природных шумов и звуков, записанных заранее, и в ряде случаев подвергнутых различным преобразованиям.
- Konkret musik (Musique concrète) är en term myntad av Pierre Schaeffer 1950. Termen har ofta tolkats att kompositören sammanställer inspelade ljudfragment till ett montage men precis som med exempelvis termen elektroakustisk musik så har olika personer tolkat termen på olika sätt.
- Конкретна музика фр. musique concrète - звукові композиції, утворені внаслідок запису на магнітну плівку найрізноманітніших природних або штучних звуків (падання крапель дощу, шум поїзда, голоси птахів і т. д. ), їх електроперетворення, змішування та можнтажу.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
