| dbpprop:abstract
|
- Mikhail Alexandrovich Bakunin was a well-known Russian revolutionary and theorist of collectivist anarchism. Born in the Russian Empire to a family of Russian nobles, Bakunin spent his youth as a junior officer in the Russian army but resigned his commission in 1835. He went to school in Moscow to study philosophy and began to frequent radical circles where he was greatly influenced by Alexander Herzen. Bakunin left Russia in 1842 for Dresden, and eventually arrived in Paris, where he met George Sand, Pierre-Joseph Proudhon and Karl Marx. He was eventually deported from France for speaking against Russia's oppression of Poland. In 1849 he was apprehended in Dresden for his participation in the Czech rebellion of 1848. He was turned over to Russia where he was imprisoned in Peter-Paul Fortress in Saint Petersburg. He remained there until 1857, when he was exiled to a work camp in Siberia. He was able to escape via Japan and the USA, and ended up in London for a short time, where he worked with Herzen on the radical journal Kolokol ("The Bell"). In 1863, he left to join the insurrection in Poland, but he failed to reach his destination and spent some time in Switzerland and Italy. Despite his criminal status, Bakunin gained great influence with radical youth in Russia, and all of Europe. In 1870, he was involved in the insurrection in Lyon, which foreshadowed the Paris Commune. In 1868, Bakunin joined the International Working Men's Association, a federation of radical and trade union organizations with sections in most European countries. The 1872 Congress was dominated by a fight between a faction around Marx who argued for participation in parliamentary elections and a faction around Bakunin who opposed it. Bakunin's faction lost the vote on this issue, and at the end of the congress, Bakunin and several of his faction were expelled for supposedly maintaining a secret organisation within the international. The anarchists insisted the congress was rigged, and so held their own conference of the International at Saint-Imier in Switzerland in 1872. Bakunin remained very active in this and the European socialist movement. From 1870 to 1876, he wrote much of his seminal work such as Statism and Anarchy and God and the State. Despite his declining health, he tried to take part in an insurrection in Bologna, but was forced to return to Switzerland in disguise, and settled in Lugano. He remained active in the radical movement of Europe until further health problems caused him to be moved to a hospital in Berne, where he died in 1876. Bakunin is remembered as a major figure in the history of anarchism and an opponent of Marxism, especially of Marx's idea of dictatorship of the proletariat. He continues to be an influence on modern-day anarchists, such as Noam Chomsky.
- Michail Alexandrowitsch Bakunin war ein russischer Revolutionär und Anarchist. Er gilt als einer der einflussreichsten Denker der anarchistischen Bewegung und als deren erster Organisator. Bakunin entstammte einer alten russischen Adelsfamilie und war Artillerieoffizier und Mathematiklehrer. Durch seinen Aufenthalt in Westeuropa mit vielen revolutionären Persönlichkeiten bekannt, nahm er 1848 an den Aufständen in Paris und Prag, sowie 1849 an führender Stelle in Dresden teil. Nach der Niederschlagung wurde Bakunin festgenommen und verbrachte acht Jahre in Gefängnissen und weitere vier Jahre im sibirischen Exil bis ihm die Flucht gelang. Seine revolutionären Aktivitäten konzentrierte er in der Folge auf Polen und Italien und entwickelte seine Ideen eines kollektivistischen Anarchismus. In der Internationalen Arbeiterassoziation war Bakunin die Hauptfigur der Anti-autoritären und mit Generalratsmitglied Karl Marx im Konflikt, was zur Teilung der Internationale führte und gleichzeitig zur Trennung der anarchistischen Bewegung von der kommunistischen Bewegung und der Sozialdemokratie.
- Mikhaïl Aleksàndrovitx Bakunin va ser un filòsof anarquista rus nascut el 8 de maig de 1814 a Priamúkhino i mort l'1 de juliol de 1876 a Berna. Amb els seus escrits va posar les bases del socialisme llibertari.
- Michail Alexandrovič Bakunin byl ruský revolucionář, ideolog anarchismu a národníctva. Vycházel z Fichteho a Hegelovy filozofie, později - jako mladohegelovec - byl pod vlivem Feuerbachových ideí: Bakuninův antiteologizmus. Zúčastnil se revoluce 1848-49. Jako člen vedení I. dělnické internacionály vystupoval proti Karlu Marxovi z anarchistických pozicí. Později byl právě pro neshody s Marxem z internacionály vyloučený. Dějiny interpretoval jako pohyb lidstva z království živočišností do království svobody. Hlavním utlačovatelem lidstva je podle něho stát, protože stát jako forma jakékoli centralizace je jenom novou obdobou otroctví. Náboženství je kolektivní šílenost, zvrácený produkt vědomí utlačovaných mas a církev je druhem nebeské hospody, v které se lid usiluje zapomenout na svoje každodenní strasti. Přechod lidstva ke království svobody předpokládá vyhodit do vzduchu stát a vyloučit ze života lidu princip moci. Namísto státu má nastoupit svobodná federace zemědělských a průmyslovo-řemeslnických sdružení. Lidové masy se podle Bakunina vyznačují socialistickými instinkty a nevyčerpatelností živelné revolučnosti. Bakuninovy myšlenky se rozšířili v 70. letech 19. století v Rusku, Itálii, Španělsku a dalších hospodářsky málo rozvinutých krajinách. V rámci svého kolektivistického anarchismu (anarchokolektivismu) požaduje společné vlastnictví výrobních prostředků a zabavení veškerého majetku církve a státu ve prospěch federativního svazu dělnických sdružení. Výroba by se měla řídit tak, aby se sladila poptávka s nabídkou, státy by produkovaly to, co dokáží vyprodukovat nejefektivněji, pro všeobecné blaho. Svoboda bez socialismu je výsadou a nespravedlností, socialismus bez svobody je otroctvím. Republikánský stát se všeobecným volebním právem může být i despotický, jestli bude dusit vůli a svobodný pohyb svých členů. Bakunin se hlásil k sociálně-demokratickému hnutí.
- Mijaíl Alexándrovich Bakunin (Михаил Александрович Бакунин en ruso), fue un conocido anarquista ruso contemporáneo de Karl Marx. Es posiblemente el más conocido de la primera generación de filósofos anarquistas, siendo considerado uno de los "padres del anarquismo", dentro del cual defendió la tesis colectivista. Además también perteneció a la francmasonería, con la intención de inclinarla hacia postulados anarquistas.
- Mihail Aleksandrovitš Bakunin oli venäläinen anarkisti ja vallankumouksellinen. Bakuninia voidaan pitää yhtenä ensimmäisen sukupolven anarkismin teoreetikoista ja anarkismin oppi-isänä yhdessä Pierre-Joseph Proudhonin kanssa. Bakunin toimi ensimmäisessä internationaalissa ja asettui vastustamaan Karl Marxin pyrkimystä keskittää internationaalin toimintaa kansainvälisen keskusneuvoston alaiseksi, mikä johti lopulta internationaalin hajoamiseen. Bakuninin näkemyksen mukaan työläisten tuli vallankumouksessaan tuhota valtio muiden sorron muotojen kanssa. Bakuninin mukaan Marxin ja tämän kannattajien pyrkimys perustaa "työläisten valtio" johtaisi vain uuden "punaisen diktatuurin" syntyyn. Bakuninilla oli positiivinen ihmiskäsitys ja hänen näkemyksensä mukaan sosialistisessa yhteiskunnassa ei tarvittaisi poliisia, koska rikollisuus johtuu nykyisen yhteiskunnan repressiivisestä luonteesta.
- Mikhaïl Aleksandrovitch Bakounine, francisé en Michel Bakounine, né le 18 mai/30 mai 1814 à Priamoukhino près de Torjok et mort le 1 juillet 1876 à Berne, est un révolutionnaire, un théoricien et un philosophe de l'anarchisme. Il pose dans ses écrits les fondements du socialisme libertaire.
- Mihail Alekszandrovics Bakunyin orosz anarchista forradalmár.
- Ma per conseguire la libertà dai ciechi meccanismi della natura bisogna "agire". L'azione diventa perciò per Bakunin il corrispettivo umano del movimento degli enti e dei sistemi fisici e biologici. Il produrre progresso e il fare giustizia nel mondo umano è il progetto attivistico che viene proposto anche in queste parole: "La natura intima o la sostanza di una cosa non si conosce soltanto dalla somma o dalla combinazione di tutte le cause che l'hanno prodotta, si conosce ugualmente dalla somma delle sue diverse manifestazioni o da tutte le azioni che essa esercita all'esterno. Ogni cosa è ciò che fa [... ] il suo agire e il suo essere sono tutt'uno" (cit. p. 143). L'uomo può divenire il campione dell'azione etica di cambiare il mondo per renderlo più giusto ed equo. Però, per arrivare a questo, non è sufficiente solo pensare bene e proporre idee innovative e giuste: bisogna agire. Ma agire significa anche produrre il nuovo: "Siccome ogni cosa in tutta l'integrità del suo essere non è altro che un prodotto, le sue proprietà o i suoi diversi modi di azione sul mondo esterno, che come abbiamo visto costituiscono tutto il suo essere, sono anch'essi necessariamente dei prodotti" (cit. , p. 150). L'uomo di Bakunin, agendo, produce ciò che intende diventare, e ciò che l'uomo è e sarà è il "prodotto" del suo agire nel rimodellare un mondo dominato da una cieca necessità che produce ingiustizia. L'uomo può quindi prendere il posto di un Dio che non esiste, e "ricreare" un mondo migliore secondo la sua volontà.
- ミハイル・バクーニン（ロシア語:Михаи́л Алекса́ндрович Баку́нин, 英語:Mikhail Alexandrovich Bakunin, 1814年5月30日 - 1876年7月1日）はロシアの思想家で哲学者、無政府主義者、革命家。元東方正教徒で無神論者。
- Michail Alexandrowitsj Bakoenin was een Russisch grondlegger van het anarchisme, die pleitte voor afschaffing van autoriteit. Hij was een tijdgenoot van Karl Marx en diens rivaal binnen de Eerste Internationale. De denkbeelden van Bakoenin wordt het bakoeninisme genoemd.
- Mikhail Aleksandrovitsj Bakunin var en russisk forfatter, revolusjonær og agitator, en av anarkismens forgrunnsfigurer. Han oversatte Karl Marx' verk Das Kapital til russisk. Bakunin blei født nær Moskva og var den eldste sønnen i en russisk godseierfamilie. Han blei utdannet ved en militær skole i St. Petersburg, og blei offiser. Da han sluttet i militæret, tok han fatt på studiet av tysk filosofi i Moskva. Han tilhørte først de ortodokse hegelianere, men etter sin ankomst til Tyskland i 1840 sluttet han seg til venstrehegelianerne. I Tyskland traff han Weitling, og dette ledet han fra opprør i teori til opprør i praksis. Bakunin kom snart til Paris hvor han traff både Proudhon og Marx. I Paris arbeidet han først og fremst for den slaviske nasjonalismens sak, som opptok han på denne tida. I 1847 blei han utvist fra landet på grunn av en tale mot tsaren. I de neste par årene tok han aktivt del i oppstandene i Paris, Praha og Dresden. Oppstanden i Dresden, der han kjempet på barrikadene sammen med Richard Wagner, førte til at han i 1850 blei arrestert og dømt til døden i Sachsen. Isteden blei han utlevert til tsaren. I Russland satt han i fengsel inntil han i 1857 blei deportert til Sibir. Herfra flyktet han i 1861 og kom via Japan og USA til London. Her traff han sin gamle venn Herzen, og samarbeidet med han i tidsskriftet The Bell (Klokken) inntil uoverensstemmelsene mellom dem blei for store. I London traff han igjen Marx. Under oppstandelsen i Polen i 1863 forsøkte han å skape en slavisk støtteaksjon. Dette mislyktes, og han slo seg ned i Italia. Etter at han hadde dannet et internasjonalt brorskapsforbund, utviklet hans syn seg etter hvert til å bli mer anarkistisk. I 1868 trådte Bakunin inn i Den første Internasjonale. Opprinnelig arbeidet han for en sammenslutning mellom Internasjonalen og Liga for fred og frihet, en borgerlig-demokratisk organisasjon. Da dette mislyktes dannet han Den internasjonale allianse for sosialistisk demokrati, og anmodet om opptakelse for denne. Dette blei avslått. På Internasjonalen i Basel i 1869 fremmet Bakunin et forslag om å avskaffe arveretten, mens Marx fremmet forslag om en progressiv arveavgift. Bakunin fikk flertallet med seg og skarp fraksjonsstrid fulgte. Den romanske federasjon av Internasjonalen blei splittet etter skarpe angrep på Bakunin fra generalrådet, men flertallet fulgte Bakunin. En konferanse i London september 1871 dreide seg om han. Den vedtok at politisk arbeid var en del av Internasjonalens oppgave. Den marxistiske delen av den romanske federasjon blei anerkjent, og Bakunin og hans folk konstituerte seg som Jurafederasjonen. Mellom 1869 og 1870, ble Bakunin involvert med den russiske revolusjonære Sergej Netsjajev i en rekke hemmelige prosjekter. Imidlertid brøt Bakunin med Netsjajev på grunn av det Bakunin oppfattet som Netsjajevs "Jesuitt-metoder", der det revolusjonære målet helliget alle midler. I Haag september 1872 vedtok Internasjonalen, etter dyktig fraksjonsvirksomhet av Marx, å ekskludere Bakunin. Han opprettet sin egen anarkistiske Internasjonale, som holdt seg til etter hans død i 1876. Bakunin er den store revolusjonsmaker innen anarkismen, men resultatene svarte ikke alltid til innsatsen han ytet. Han er sentral i utviklingen av moderne anarkistisk aktivisme og ideer. Hans ideal var en kollektiv økonomi basert på selvstyrte enheter. Som midler ville han bruke væpnet oppstand og generalstreik, som skulle knuse statens herredømme. Hans ideer blei dominante i det 20-århundre blant store deler av den radikale arbeiderbevegelsen. Mange av hans ideer er nesten identiske til det man seinere har kalt syndikalisme. Bakunin har påvirket mange fagbevegelser, spesielt i Spania. Bakunin var mer opptatt av å skape revolusjoner enn å skrive bøker. De ting han har skrevet er derfor fragmentariske og ofte uten avslutning. Bakunin on Anarchism, redigert av Sam Dolgoff, er en god samling av Bakunins skrifter. Et kjent sitat fra Bakunin er «Vi er overbevist om at frihet uten sosialisme er privilegier og urett, og at sosialisme uten frihet er slaveri og brutalitet. »
- Michał Aleksandrowicz Bakunin – rosyjski myśliciel i rewolucjonista. Uznawany za jednego z ojców anarchizmu, a ściślej, jego kolektywistycznej wersji.
- Mikhail Aleksandrovitch Bakunin, também aportuguesado em Bakunine ou Bakúnine, foi um teórico político russo, um dos principais expoentes do anarquismo em meados do século XIX. Nascido no Império Russo de uma família proprietária de terras de linhagem nobre, Bakunin passou sua juventude em Moscou estudando filosofia e começou a frequentar os círculos radicais onde foi em grande medida influenciado pelas ideias de Alexander Herzen. Bakunin deixou a Rússia em 1842 para Dresden, e eventualmente chegou a Paris, onde conheceu George Sand, Pierre-Joseph Proudhon e Karl Marx. Ele seria eventualmente deportado da França por discursar publicamente contra a opressão russa na Polônia. Em 1849 Bakunin foi preso em Dresden por sua participação na Rebelião de 1848. Foi levado de volta ao Império Russo onde foi aprisionado na Fortaleza de Pedro e Paulo]] em São Petersburgo. Permaneceu preso até 1857, quando foi enviado para o exílio em um campo de trabalhos forçados na Sibéria. Da Sibéria conseguiu escapar para o Japão chegando aos Estados Unidos, e terminando em Londres por um período curto e tempo, onde ele atuou com Herzen no periódico Radical Kolokol ("O Sino"). Em 1863, ele parte da Inglaterra para se juntar a insurreição na Polônia, mas não consegue chegar ao seu destino permanecendo algum tempo na Suíça e na Itália. Indiferentemente ao status de criminoso, Bakunin tornou-se uma figura de grande influência para a juventude progressista e revolucionária, não só na Rússia, mas por toda a Europa. Em 1870, ele tomou parte na insurreição de Lyon, um dos principais precedentes da Comuna de Paris. Em 1868, Bakunin tornou-se membro da Associação Internacional de Trabalhadores, uma federação de progressistas e organizações sindicais com seções em grande parte dos países europeus. Em 1872 o congresso estava dividido em duas tendências contrapostas: uma delas que se organizava em torno da figura de Marx que defendia a participação em eleições parlamentares e a outra, de caráter libertário, se opunha a esta participação considerada não revolucionária, se articulava em torno de Bakunin. A posição defendida pelo círculo de Bakunin acabaria sendo derrotada em votação, e ao fim do congresso, Bakunin e muitos membros foram expurgados por supostamente manterem uma organização secreta dentro da Internacional. Os anarquistas por sua vez insistiam que o congresso fora manipulado, e que por esse motivo organizariam sua própria conferência da Internacional em Santo-Imier na Suíça depois de 1872. Bakunin manteve-se envolvido com muita atividade no âmbito dos movimentos revolucionários europeus. De 1870 à 1876, ele escreveu grande parte de sua obra seminal, textos como Estadismo e Anarquia e Deus e o Estado. Apesar de sua saúde frágil, tentou tomar parte em uma insurreição em Bolonha, mas foi forçado a retornar para a Suíça em um disfarce, para receber tratamento. Mais tarde, morando em Lugano conviveu com Errico Malatesta. No final de sua vida com muitos problemas de saúde, deixou a Itália para se instalar em um hospital em Berna, onde morreu em 1876. Bakunin é lembrado como uma das maiores figuras da história do anarquismo e um oponente do Marxismo, especialmente das ideias de Marx de Ditadura do Proletariado. Ele continua a ser uma influência aos anarquistas da contemporaneidade, entre estes nomes como Noam Chomsky.
- Fişier:Bakunin Nadar. jpg Mihail Bakunin Fişier:Young Bakunin. jpg Mihail Bakunin Fişier:Mikhail Bakunin and Antonia. jpg Mihail Bakunin Fişier:Bakunin and Anarchism poster. jpg Mihail Bakunin Mihail Alexandrovici Bakunin a fost un cunoscut revoluţionar rus, considerat de mulţi „tatăl anarhismului modern”. Ca activist şi teoretician al mişcării anarhiste, Mihail Bakunin este unul dintre revoluţionarii cu cea mai mare influenţă în Europa din a doua jumătate a secolului al XIX-lea. Provine dintr-o familie aristocrată rusă. Studiază la Sankt Petesburg. Devine ofiţer de cavalerie şi are o revelaţie în ceea ce priveşte despotismul militar: alienarea a la Hegel. Observă mai departe despotismul ţarului şi este revoltat că patriarhul Rusiei susţine politica ţarului. Aduce acuzaţii la adresa sistemului de învăţământ. În 1848, participă la Revoluţia paşoptistă. În 1865 pune bazele organizaţiei „Fraternitatea Internaţionalǎ Revoluţionarǎ”. Condiţiile de aderare erau: 1. ateismul; 2. respingerea statului, a armatei şi a Bisericii; 3. pacifismul, anti-militarismul; 4. acceptarea proprietăţii private şi a principiului redistribuirii. În 1869 publica Regulile revoluţionare. În 1869 pleacă la Lyon, încercând să-l transforme într-un centru revoluţionar. La 28 septembrie 1870 cucereşte primăria din Lyon. Este dat afară din Franţa. Pleacă în Elveţia. Se reîntoarce în Franţa şi participă la Comuna din Paris. Dezamăgit de eşecul Comunei din Paris, în 1873 publică ultima sa carte: Statul şi anarhia. Bakunin considera că sistemul comunist va duce la apariţia unei clase privilegiate reprezentate de birocraţii de stat care vor încerca să profite de bunurile sau proprietăţile luate de la foştii proprietari; Bakunin nu credea că o societate comunistă poate exista.
- Михаи́л Алекса́ндрович Баку́нин — русский мыслитель, революционер, анархист, панславист, один из идеологов народничества.
- Michail Aleksandrovitj Bakunin, född 30 maj 1814, död 1 juli 1876, var en rysk revolutionär och agitator. Han var och är en av anarkismens förgrundsgestalter. Han var även den som översatte Karl Marx verk Kommunistiska Manifestet till ryska.
- Mihail Aleksandroviç Bakunin (Михаил Александрович Бакунин) tanınmış bir Rus anarşisttir. Anarşist düşünürlerin ilk kuşağının temsilcilerindendir ve “anarşizmin babaları” olarak anılan düşünürlerden biridir.
- Файл:Mikhail Bakunin. jpg Бакунін Михайло Олександрович Бакунін Михайло Олександрович - російський політичний діяч, один з головних ідеологів і практиків анархізму. Михайло Олександрович Бакунін народився 18 (30) травня 1814 р. у маєтку свого батька Премухіне. Батько, Олександр Михайлович, молодість провів в Італії, виконуючи обов'язки аташе російської місії у Флоренції. Після повернення пішов у відставку й оселився у тверському маєтку. Він був пов'язаний з декабристами, підтримуючи лінію глави «Союзу порятунку» М. М. Муравйова, й намагався звільнити своїх селян. Михайло Бакунін закінчив Петербурзьке артилерійське училище (1828 — 1832 рр. ) і служив в армії у 1832 — 1834 рр. Потім пішов у відставку й оселився в Москві. Тут він познайомився із М. В. Станкевичем і В. Г. Белінським. 1840 р. поїхав за кордон: спочатку до Німеччини, де деякий час вчився в Берлінському університеті у К. Вердена і Ф. Шеллінга. Пізніше знайомиться з прогресивними діячами О. Руче, В. Вейтлінгом, П. Прудоном, К. Марксом, Ф. Енгельсом. Кинувши навчання, він рішуче пориває з будь-якою теорією й філософією та береться за практику революційної боротьби. На барикадах Праги й Дрездена Бакунін сповнений рішучості втілювати анархію в практику революції. Після поразки повстання він був двічі засуджений судами Саксонії й Австрії до страти. Найганебніша для нього подія — видача Австрією 1851 р. уряду Росії. Після двох років саксонської й австрійської в'язниць він провів сім років в Алексіївському равеліні у Шліссельбурзі й чотири роки у сибірському засланні. 1861 року втік із заслання й з новими силами долучився до Західноєвропейського революційного руху, мріючи залучити до нього Росію. 1864 року він вступає в народне товариство робітників (I інтернаціонал), проте його присутність більше розвалює, ніж зміцнює його. Він створює всередині «Інетрнационалу» 1868 року «Міжнародний альянс соціалістичної демократії», діяльність якого цілком спрямована на практику, за що 1872 року Гаазький конгрес виключив його з рядів «Інтернаціоналу». 1870 року Бакунін серед повстанців Ліона, потім вітає проголошення Паризької комуни, хоча передбачає й навіть намагається запобігти поразці комунарів. Він твердо впевнений у своїх ідеях і практично невразливий як професіонал революції. Він бореться з єдиних злом — всіма формами державності, бажаючи загальнолюдського братства на розвалинах всіх держав. 1873 року вийшла книга М. Бакуніна «Государство и анархия». У ній крім глибокого політичного аналізу стану справ в Європі риторична ставка робилася на «людський чинник» організації «загальноєвпропейського та світового бунту». Обурення народу, доведеного до відчаю, — основа революції. Уже постарілий, хворий, але сповнений натхнення «рятівної боротьби», 1874 р. Бакунін вирушає до Болоньї, щоб взяти участь у повстанні й можливо навіть померти на барикадах. Тяжка хвороба нирок і водянка змушують його переїхати до Швейцарії. У Берні 1 липня 1876 року він помирає в оточенні старих друзів: професора А. Фохта і сім'ї Тейхелів. Тут же він і похований.
- 米哈伊尔·亚利山德罗维奇·巴枯宁（Михаил Александрович Бакунин，1814年5月30日－1876年7月13日），现代无政府主义的创始人。巴枯宁出生于一个俄国的贵族家庭。 马克思和巴枯宁发生过多次冲突。比如马克思在写给德国友人的秘密信件中称，巴枯宁是泛斯拉夫主义党的间谍；而巴枯宁认为，马克思虚荣、恶毒，空谈理论又怯于行动，空谈生命又缺乏生活，喜欢玩弄文字，他们这些人才是彻头彻尾的偏狭的资产阶级。 1872年第一国际代表大会上，巴枯宁被开除出第一国际。晚年隐退家中。 巴枯宁并不像马克思那样创立了一个系统的学说（其继承者克鲁泡特金的著作近似可说是做到这一点）。 巴枯宁的无政府主义思想在国际上的影响很广。中国著名作家李尧棠的笔名巴金也取自于巴枯宁和克鲁泡特金。
|
| rdfs:comment
|
- Mikhail Alexandrovich Bakunin was a well-known Russian revolutionary and theorist of collectivist anarchism. Born in the Russian Empire to a family of Russian nobles, Bakunin spent his youth as a junior officer in the Russian army but resigned his commission in 1835. He went to school in Moscow to study philosophy and began to frequent radical circles where he was greatly influenced by Alexander Herzen.
- Michail Alexandrowitsch Bakunin war ein russischer Revolutionär und Anarchist. Er gilt als einer der einflussreichsten Denker der anarchistischen Bewegung und als deren erster Organisator. Bakunin entstammte einer alten russischen Adelsfamilie und war Artillerieoffizier und Mathematiklehrer. Durch seinen Aufenthalt in Westeuropa mit vielen revolutionären Persönlichkeiten bekannt, nahm er 1848 an den Aufständen in Paris und Prag, sowie 1849 an führender Stelle in Dresden teil.
- Mikhaïl Aleksàndrovitx Bakunin va ser un filòsof anarquista rus nascut el 8 de maig de 1814 a Priamúkhino i mort l'1 de juliol de 1876 a Berna. Amb els seus escrits va posar les bases del socialisme llibertari.
- Michail Alexandrovič Bakunin byl ruský revolucionář, ideolog anarchismu a národníctva. Vycházel z Fichteho a Hegelovy filozofie, později - jako mladohegelovec - byl pod vlivem Feuerbachových ideí: Bakuninův antiteologizmus. Zúčastnil se revoluce 1848-49. Jako člen vedení I. dělnické internacionály vystupoval proti Karlu Marxovi z anarchistických pozicí. Později byl právě pro neshody s Marxem z internacionály vyloučený.
- Mijaíl Alexándrovich Bakunin (Михаил Александрович Бакунин en ruso), fue un conocido anarquista ruso contemporáneo de Karl Marx. Es posiblemente el más conocido de la primera generación de filósofos anarquistas, siendo considerado uno de los "padres del anarquismo", dentro del cual defendió la tesis colectivista. Además también perteneció a la francmasonería, con la intención de inclinarla hacia postulados anarquistas.
- Mihail Aleksandrovitš Bakunin oli venäläinen anarkisti ja vallankumouksellinen. Bakuninia voidaan pitää yhtenä ensimmäisen sukupolven anarkismin teoreetikoista ja anarkismin oppi-isänä yhdessä Pierre-Joseph Proudhonin kanssa. Bakunin toimi ensimmäisessä internationaalissa ja asettui vastustamaan Karl Marxin pyrkimystä keskittää internationaalin toimintaa kansainvälisen keskusneuvoston alaiseksi, mikä johti lopulta internationaalin hajoamiseen.
- Mikhaïl Aleksandrovitch Bakounine, francisé en Michel Bakounine, né le 18 mai/30 mai 1814 à Priamoukhino près de Torjok et mort le 1 juillet 1876 à Berne, est un révolutionnaire, un théoricien et un philosophe de l'anarchisme. Il pose dans ses écrits les fondements du socialisme libertaire.
- Mihail Alekszandrovics Bakunyin orosz anarchista forradalmár.
- Ma per conseguire la libertà dai ciechi meccanismi della natura bisogna "agire". L'azione diventa perciò per Bakunin il corrispettivo umano del movimento degli enti e dei sistemi fisici e biologici.
- ミハイル・バクーニン（ロシア語:Михаи́л Алекса́ндрович Баку́нин, 英語:Mikhail Alexandrovich Bakunin, 1814年5月30日 - 1876年7月1日）はロシアの思想家で哲学者、無政府主義者、革命家。元東方正教徒で無神論者。
- Michail Alexandrowitsj Bakoenin was een Russisch grondlegger van het anarchisme, die pleitte voor afschaffing van autoriteit. Hij was een tijdgenoot van Karl Marx en diens rivaal binnen de Eerste Internationale. De denkbeelden van Bakoenin wordt het bakoeninisme genoemd.
- Mikhail Aleksandrovitsj Bakunin var en russisk forfatter, revolusjonær og agitator, en av anarkismens forgrunnsfigurer. Han oversatte Karl Marx' verk Das Kapital til russisk. Bakunin blei født nær Moskva og var den eldste sønnen i en russisk godseierfamilie. Han blei utdannet ved en militær skole i St. Petersburg, og blei offiser. Da han sluttet i militæret, tok han fatt på studiet av tysk filosofi i Moskva.
- Michał Aleksandrowicz Bakunin – rosyjski myśliciel i rewolucjonista. Uznawany za jednego z ojców anarchizmu, a ściślej, jego kolektywistycznej wersji.
- Mikhail Aleksandrovitch Bakunin, também aportuguesado em Bakunine ou Bakúnine, foi um teórico político russo, um dos principais expoentes do anarquismo em meados do século XIX. Nascido no Império Russo de uma família proprietária de terras de linhagem nobre, Bakunin passou sua juventude em Moscou estudando filosofia e começou a frequentar os círculos radicais onde foi em grande medida influenciado pelas ideias de Alexander Herzen.
- Fişier:Bakunin Nadar. jpg Mihail Bakunin Fişier:Young Bakunin. jpg Mihail Bakunin Fişier:Mikhail Bakunin and Antonia. jpg Mihail Bakunin Fişier:Bakunin and Anarchism poster. jpg Mihail Bakunin Mihail Alexandrovici Bakunin a fost un cunoscut revoluţionar rus, considerat de mulţi „tatăl anarhismului modern”.
- Михаи́л Алекса́ндрович Баку́нин — русский мыслитель, революционер, анархист, панславист, один из идеологов народничества.
- Michail Aleksandrovitj Bakunin, född 30 maj 1814, död 1 juli 1876, var en rysk revolutionär och agitator. Han var och är en av anarkismens förgrundsgestalter. Han var även den som översatte Karl Marx verk Kommunistiska Manifestet till ryska.
- Mihail Aleksandroviç Bakunin (Михаил Александрович Бакунин) tanınmış bir Rus anarşisttir. Anarşist düşünürlerin ilk kuşağının temsilcilerindendir ve “anarşizmin babaları” olarak anılan düşünürlerden biridir.
- Файл:Mikhail Bakunin. jpg Бакунін Михайло Олександрович Бакунін Михайло Олександрович - російський політичний діяч, один з головних ідеологів і практиків анархізму. Михайло Олександрович Бакунін народився 18 (30) травня 1814 р. у маєтку свого батька Премухіне.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
