| dbpprop:abstract
|
- The Mexican Revolution was a major armed struggle that started in 1910 with an uprising led by Francisco I. Madero against longtime autocrat Porfirio Díaz. The Mexican Revolution was characterized by several socialist, liberal, anarchist, populist, and agrarianist movements. Over time the Revolution changed from a revolt against the established order to a multi-sided civil war. After prolonged struggles, its representatives produced the Mexican Constitution of 1917. The Revolution is generally considered to have lasted until 1920, although the country continued to have sporadic, but comparatively minor, outbreaks of warfare well into the 1920s. The Cristero War was the most significant relapse of bloodshed. The Revolution triggered the creation of the National Revolutionary Party in 1929 (renamed the Institutional Revolutionary Party, or PRI, in 1946). Under a variety of leaders, the PRI held power until the general election of 2000.
- Als Mexikanische Revolution wird eine politisch-gesellschaftliche Umbruchsphase bezeichnet, deren Beginn auf das Jahr 1910 datiert wird, als oppositionelle Gruppen um Francisco Madero damit begannen, den Sturz des diktatorisch regierenden mexikanischen Langzeitpräsidenten Porfirio Díaz herbeizuführen. Die Erhebung gegen Díaz war der Beginn einer Serie von zum Teil überaus blutigen Kämpfen und Unruhen, die große Teile Mexikos erfassten, und das Land bis weit in die zwanziger Jahre des 20. Jahrhunderts nicht zur Ruhe kommen ließen. Dabei wurden nicht nur die Interessengegensätze der sehr unterschiedlichen politisch-sozialen Trägergruppen der Mexikanischen Revolution ausgefochten, sondern zum Teil auch eine echte soziale Revolution verwirklicht. Tragend für die sozialrevolutionäre Seite der Revolution war vor allem die zapatistische Bewegung, die sich wiederum auf die Ideen der anarchistischen Magonistas stützte, die unter der Parole Tierra y Libertad („Land und Freiheit“) einen indigenen Kollektivismus und libertären Sozialismus propagierten. Als wesentliche Ergebnisse der langwierigen Kämpfe der Mexikanischen Revolution, die im wesentlichen 1920 abgeschlossen waren, können die gewaltsame politische Verdrängung der alten mexikanischen Oligarchie sowie die Vernichtung bzw. Umformung des porfiristischen Staatsapparates und der vorrevolutionären Armee angesehen werden. Damit ging der Aufstieg einer neuen Führungsschicht aus den Reihen der diversen Revolutionsbewegungen und die Entstehung neuer staatlicher Strukturen einher. Die Verwirklichung bedeutender sozialer Reformen, die einer der wesentlichen Gründe für den Ausbruch der Revolution gewesen war, erfolgte allerdings erst mit beträchtlicher zeitlicher Verzögerung unter der Präsidentschaft von Lázaro Cárdenas del Río.
- La Revolució Mexicana va ser un moviment social i cultural violent, matisat per tendències socialistes i nacionalistes, que es va realitzar de 1910-1917. Aquest moviment va formar el Mèxic del segle XX, ja que va tenir un fort impacte en els treballadors socials i en l'agricultura, i la constitució que es va derivar d'aquest moviment va ser la primera del món que va reconèixer les garanties socials i els drets laborals col·lectius. D'aquest moviment van sorgir personatges internacionals d'esquerra com els pintors Diego Rivera i Frida Kahlo, i els rebels Emiliano Zapata i Pancho Villa.
- La Revolución mexicana fue la primera revolución social del siglo XX cuya etapa o fase armada duró del 1910 al 1920. La revolución empezó como una rebelión en contra de la dictadura de Porfirio Díaz, quien ya tenía más de 30 años en el poder. El movimiento fue liderado por el intelectual y teorista político Francisco I. Madero que con su lema "sufragio efectivo, no reelección" cristalizó el descontento alrededor del país en contra del dictador Díaz. Esta fase terminó con el exilio de Díaz en París y el triunfo de Madero en las elecciones democráticas de 1911. La segunda fase de la Revolución comienza con el desacuerdo entre la antigua clase burguesa porfirista y Madero. Con el apoyo de los Estados Unidos y su embajador en México Henry Lane Wilson, el presidente electo y el vicepresidente José María Pino Suárez son asesinados en 1913, y se impone el dictador Victoriano Huerta como líder del país. No obstante, debido a las acciones de otros revolucionarios que lucharon contra la nueva dictadura, Huerta huyó a los Estados Unidos en 1914. Después de estas dos fases, la Revolución se convirtió en una revolución social con Emiliano Zapata (en el sur) y Pancho Villa (en el norte) luchando por causas sociales como una reforma agraria, justicia social, y educación. No obstante ambos revolucionarios tuvieron que hacer compromisos sociales con los revolucionarios liberal-constitucionalistas como Venustiano Carranza y Álvaro Obregón. La tercera fase es la culminación de la revolución armada con la Constitución Política de los Estados Unidos Mexicanos de 1917, reconocida por haber sido una constitución liberal social y la primera de su tipo en el mundo que aún rige al México de hoy. La Constitución garantizó reformas y derechos liberales (civiles y políticas) y sociales (reforma agraria y legislación laboral progresista). El ideal de la revolución era crear una ciudadanía moderna con derechos y alfabetismo. La Constitución de 1917 fue, quizás, el logro más alto de esta Revolución.
- Meksikon vallankumous, toisinaan tunnettu nimellä Meksikon vuoden 1910 vallankumous oli väkivaltainen yhteiskunnallinen ja kulturellinen liike jota värittivät sosialistiset, nationalistiset ja anarkistiset suuntaukset. Se alkoi Meksikon diktaattorin ja pitkäaikaisen presidentin Porfirio Díaz Morin kukistumisella 1910 vaaliskandaalin jälkiseuraamuksena ja jatkui jopa uuden perustuslain voimaantulon jälkeen vuonna 1917. Väkivaltaisuudet jatkuivat 1920-luvun loppupuolelle asti ja päättyivät vasta kun Partido Nacional Revolucionario (myöhemmin tunnettu nimellä Partido Revolucionario Institucional, suomeksi "Institutionaalinen vallankumouspuolue", lyhenne PRI) vakiinnutti Meksikon valtapuolueena poliittisen yksinvaltansa vuonna 1928 ja sen jälkeen. Tämänkin jälkeen "jatkuvan vallankumouksen" idea vahvistettiin puolueen oppirakennelmissa ja kansallisessa ajattelutavassa tekemällä ero vallankumouksen "aseistetun vaiheen" ja "institutionaalisen vaiheen" välillä. Institutionaalista vaihetta edustanut virallinen puolueretoriikka alkoi hävitä puolueen kielenkäytöstä vasta presidentti Carlos Salinas de Gortarin aikana 1980-luvun lopussa.
- La révolution mexicaine dont le début est fixé officiellement au Mexique au 20 novembre 1910, jour de la Révolution, dura jusqu'au départ en exil de Díaz le 27 mai 1911. Elle est suivie par une guerre civile entre factions révolutionnaires et entre conservateurs et révolutionnaires.
- La rivoluzione messicana fu il movimento armato iniziato nel 1910 per porre fine alla dittatura di Porfirio Díaz e terminato ufficialmente con la promulgazione di una nuova costituzione nel 1917; anche se gli scontri armati proseguiranno fino alla fine degli anni '20. Il movimento ebbe un grande impatto sui circoli di operai, agricoltori e anarchici di tutto il mondo, infatti la Costituzione Politica degli Stati Uniti Messicani del 1917 fu la prima costituzione al mondo a riconoscere le garanzie sociali e i diritti ai lavoratori uniti. Oggi si stima che durante il periodo della rivoluzione siano morte più di 900.000 persone, tra civili e militari.
- メキシコ革命（メキシコかくめい、Revolución Mexicana）とはラテンアメリカで最初の社会革命であり、メキシコのその政治体制を決定づける事件であった。1911年にはじまり、国内を二分する激しい戦いが断続的に10年以上続いた。
- De Mexicaanse Revolutie, ook wel de Revolutie van 1910 (revolución de 1910) genaamd, was een revolutie in Mexico die begon bij de opstand tegen het bewind van Porfirio Díaz in 1910. Ze werd gekenmerkt door verschillende socialistische, anarchistische en liberale bewegingen en leiders en zou het ijkpunt worden voor de moderne geschiedenis van Mexico.
- Den meksikanske revolusjonen var en voldsom sosial og kulturell bevegelse, farget av sosialistiske, nasjonalistiske, og anarkistiske strømninger. Det begynte med den folkelige motstanden mot diktator Porfirio Díaz i 1910 og nådde høydepunktet da en ny grunnlov ble kunngjort syv år senere. Voldsomhetene økte mot slutten av 1920-årene, og det endte med at PRI (Partido Revolucionario Institucional – Det institusjonelle revolusjonspartiet) etablerte et maktmonopol i 1928. Revolusjonen hadde stor innvirkning på bonde- og arbeiderbevegelser internasjonalt, samt anarkistiske bevegelser da den meksikanske grunnlova av 1917 var den første i verden til å anerkjenne kollektive rettigheter for arbeidere. Revolusjonen fostret dessuten internasjonale venstreikoner, som maleren Diego Rivera, opprøreren Emiliano Zapata, og journalisten Ricardo Flores Magón. Den væpna konflikten begynte med en påstand om at general Porfirio Díaz hadde begått valgfusk i 1910. Díaz hadde vært president så godt som avbrutt sia 1876. Presidentperioden hans hadde vært kjennetegna av satsing på industrien og å gjenopprette stabilitet i landet, men dette kom på bekostning av levekåra til arbeider- og bondeklassene. Som et resultat, var rikdom, politisk makt og tilgang til utdanning reservert for bare noen få godseierfamilier og dessuten utenlandskeide selskaper. Motstanderen hans ved valget var Francisco I. Madero fra Det liberale partiet, som var utdanna i utlandet og som hadde sympati for de sosiale reformene som hadde vært fremmet av intellektuelle som Antonio Horcasitas og Flores Magón-brødrene. For å sikre at han ble gjenvalgt, gav Díaz ordre om at Madero ble arrestert, men Madero dro nytte av misnøyen som rådde i landet og som etter en kort periode i eksil i USA kunngjorde San Luis-planen, som erklærte valget for å være ugyldig og oppfordra til væpna folkeopprør mot Díaz-regjeringa den 20. november 1910. Ymse opprørere og populære ledere, som Emiliano Zapata og Aquiles Serdán, svarte på oppfordringa, men var aldri i stand til å danne en forent bevegelse, og de hadde dessuten ulike idealer. I sør kjempa bøndene som var leda av Zapata for å vinne tilbake landet til forfedrene deres, mens troppene til geriljasoldaten Francisco "Pancho" Villa kjempa seg hele vegen opp til grensa mot USA, og kryssa den også noen ganger. Kampen mot den føderale hæren varte bare ei kort stund, ettersom Díaz gikk av og dro i eksil fem måneder seinere. Etter dette ble det likevel en maktkamp mellom ulike opprørere og ideologier. Denne krigen kosta en million meksikanere livet, eller ti prosent av hele befolkningen på den tida. Ved havna i Veracruz arresterte meksikanske tjenestemenn en nordamerikansk sjømann i 1914, noe som førte til at USA okkuperte byen i om lag sju år. I 1916 førte Pancho Villas plyndringstokt på den nordamerikanske sida av meksikanske grensa til at USA sendte en styrke leda av general John Pershing inn i Mexico. Den brukte elleve måneder på å jage Villa i den såkalte Straffeekspedisjonen, før den måtte gi opp. En interimregjering ledet av Francisco León de la Barra ble så dannet, noe som gav presidentstillinga til Madero i 1911. Madero hadde ikke støtte fra sine tidligere allierte, som hevdet at revolusjonens mål ikke var blitt nådd, og han hadde heller ikke støtte fra tilhengerne av det gamle regimet. I 1913 ble han avsatt og drept i et statskupp ledet av general Victoriano Huerta, sammen med visepresidenten sin. Lokale ledere retta nå innsatsen sin mot den nye regjeringa og anklagde Huerta for å ha planlagt mordet på Madero, i ledtog med USAs ambassadør. I et forsøk på å hindre drapet, danna Venustiano Carranza, guvernøren av nordstaten Coahuila, Konstitusjonshæren med det målet å skape fred ved å oppta de fleste av opprørernes krav i ei ny grunnlov. Den kom i 1917, men Madero klarte ikke å bli kvitt problema som i utgangspunktet hadde ført til voldsomhetene. En etter en blei opprørerne avretta. Carranza-regjeringa varte heller ikke lenge. General Álvaro Obregón, som var krigs- og marineminister, gjorde opprør mot Carranza da han så sin egen presidentkampanje lide til fordel for Carranza. Obregón lot Carranza avrette den 21. mai 1920. Carranza hadde da alt tatt livet av Zapata i et bakholdsangrep. Obregón greip makta og oppretta ei rekke fagforeninger, (noen av dem skulle han seinere lede). Han blei etterfulgt av den ekstremt antiklerikale general Plutarco Elías Calles som seinere skulle innføre antireligiøse lover som provoserte fram Cristerokrigen. Han grunnla òg PRI (i begynnelsen kjent som Det nasjonale revolusjonspartiet – Partido Revolucionario Nacional, PRN), som skulle ha presidentene de neste sytti åra. PRN lyktes i å overbevise de fleste av de gjenværende generalene i å oppløse sine egne personlige styrker og danne en forent meksikansk hær. Obregón stilte til gjenvalg i 1928, noe som var forbudt ifølge grunnlova av 1917, og blei faktisk gjenvalgt, men før han fikk tiltre, blei han henretta av en katolsk ekstremist. Triumfen til PRN/PRI markerte begynnelsen på en politisk tradisjon med lojalitet (noen mener underkastelse) overfor presidenten, en tradisjon som varte om lag sytti år, etter som hver president utpekte guvernører til å styre over statene, og utnevne etterfølgerne sine. Dette førte til at PRI i realiteten hadde et monopol på makta.
- Rewolucja meksykańska – ogólna nazwa wydarzeń zachodzących w Meksyku w latach 1910-1917. Początkowo jej celem było obalenie rządów Porfirio Díaza de la Cruz, do czego ostatecznie doszło w 1911. Diaz wyemigrował, a już wkrótce okazało się, że oczekiwania poszczególnych grup społecznych są sprzeczne ze sobą i rozpoczął się kilkuletni okres walk o władzę, która przechodziła z rąk do rąk. Krajem, jedynie teoretycznie w całości, rządzili kolejno Francisco Madero, Victoriano Huerta i Venustiano Carranza. Istotną cechą rewolucji była walka z katolicyzmem, gdyż u podłoża rewolucji, oprócz sporów politycznych, leżał także ateizm, ideologia marksistowska oraz tendencje wolnomularskie niektórych polityków, w tym również prezydentów. Choć w rewolucji brali udział przedstawiciele wszystkich klas społecznych (burżuazja, warstwy średnie, robotnicy oraz chłopi) jej symbolami stali się chłopscy przywódcy Pancho Villa i Emiliano Zapata. W 1917 przyjęto nową, rozszerzającą prawa rolne i pracownicze, konstytucję. Uznaje się, że jej uchwalenie zakończyło wojnę domową, choć walki wojsk rządowych z Zapatą trwały do 1919, a z Villą nawet o rok dłużej. Postanowienia konstytucji mocno uderzyły jednak w Kościół katolicki, który stracił osobowość prawną, a także możliwość organizowania uroczystości religijnych. Zakony uległy kasacie, a księża zostali poddani restrykcyjnym zasadom, m. in. poprzez pozbawienie praw politycznych.
- A Revolução Mexicana foi um grande movimento armado que começou em 1910 com uma rebelião liderada por Francisco I. Madero contra o antigo autocrata general Porfirio Díaz. Primeira das grandes revoluções do século XX, a Revolução Mexicana foi caracterizado por uma variedade de líderes de cunho socialista, liberal, anarquista, populista, e em prol do movimento agrário. A Revolução transformou-se em uma revolta contra a ordem estabelecida por multi-lados do movimento armado. Depois de prolongadas lutas, ela produziu a Constituição mexicana de 1917. A Revolução é geralmente considerado até a década de 1920, embora o país continuou a ter, mas comparativamente menor, focos de revolta. A Guerra Cristera foi onde ocorreu a maior incidência de derramamento de sangue. A Revolução desencadeou a criação do Partido Revolucionário Nacional em 1929. De acordo com uma variedade de líderes, o PRI deteve o poder até as eleições gerais de 2000.
- Мексиканская революция 1910-1917 годов (иногда датой окончания считается 1920 год) — период в истории Мексики, во время которого в стране шла гражданская война, являющаяся одной из самых кровопролитных в истории человечества (потери в ней, по разным источникам, составляют от 300 тысяч до 2 миллионов погибших, при этом население страны в 1910 составляло 15 миллионов человек). Началась как восстание против диктатуры Порфирио Диаса. После того, как Диас был в очередной раз выбран президентом Мексики, лидер демократической оппозиции Франсиско Мадеро призвал мексиканский народ к вооружённому восстанию, начало которого было намечено на 20 ноября 1910. В мае 1911 диктатура Диаса была свергнута, сам он бежал во Францию, временным президентом страны стал Франсиско Леон де ла Барра; в октябре 1911 президентом Мексики был официально избран Мадеро. Новое правительство столкнулось с серьёзными проблемами — с одной стороны, в стране оставалось большое число сторонников старого режима, с другой, повстанцы на юге страны во главе с Эмилиано Сапатой сочли проводимую Мадеро политику предательством революции и начали восстание против него. 18 февраля 1913 генерал Викториано Уэрта произвёл переворот, в ходе которого Мадеро и его заместитель Суарес были лишены своих должностей и арестованы (вскоре они были убиты). Уэрта был провозглашён президентом Мексики. Против Уэрты выступили единые силы повстанцев во главе с крестьянскими вождями Сапатой и Франсиско Вильей и либерально-помещичьими лидерами Венустиано Каррансой и генералом Альваро Обрегоном. Режим Уэрты был поддержан Германией; чтобы лишить Уэрту германской помощи, США предприняли интервенцию в Мексику и оккупировали порт Веракрус. 8 июля 1914 под нажимом США Уэрта ушёл в отставку, временным прездентом был назначен Франсиско Карбахал. Войска повстанцев продолжали наступление на Мехико; в августе 1914 Карбахал бежал из страны, а Мехико занят Каррансой и Обрегоном. Карранса был провозглашён первым руководителем Мексики. В декабре произошла встреча Каррансы и Обрегона с Сапатой и Вильей, в ходе которой лидеры двух различных группировок восставших не смогли прийти к единому мнению; с этого момента борьба велась прежде всего между Каррансой и крестьянскими повстанцами во главе с Сапатой и Вильей. В апреле 1915 правительственные войска Обрегона смогли нанести тяжёлое поражение войскам Вильи в районе Селайи. В течение 1915 Карранса был признан президентом Мексики сначала всеми латиноамериканскими странами, затем США. После того, как повстанцы Вильи 9 марта 1916 перешли границу США и совершили нападение на город Колумбус, США во второй раз предприняли интервенцию в Мексику, которую возглавил генерал Джон Першинг; американцы вели войну и с повстанцами, и с правительственными войсками. Только в феврале 1917 экспедиционный корпус США был выведен из страны. В декабре 1916 в городе Керентаро было созвано учредительное собрание, которое 5 февраля 1917 приняло новую конституцию страны (которая действует до сих пор). Тем не менее, борьба правительственных войск с повстанцами продолжалась ещё несколько лет. Мексиканскую революцию не стоит путать с Войной за независимость Мексики 1810—1821 и мексиканской гражданской войной 1850-х.
- Den mexikanska revolutionen var en våldsam social och kulturell rörelse i Mexiko, färgad av nationalistiska, socialistiska och anarkistiska tendenser. Revolutionen började 1910 och 1911 tvingade statschefen Porfirio Díaz Mori i exil. Revolutionen fortsatte till 1916 och ny konstitution antogs 1917. Oroligheter fortsatte dock till slutet av 1920-talet. År 1929 bildades det politiska partiet "Partido Nacional Revolucionario" (PNR) som senare kom att omvandlas till det nuvarande Partido Revolucionario Institucional (PRI).
- Meksika devrimi (1910-17), 20. yüzyılın ilk büyük devrimi. Meksika devrimi 1876-1910 arasında Meksika'yı yöneten Porfirio Díaz’ın diktatörlüğünü devirmek amacıyla başladı. O tarihte Meksikalılar’ın % 80’i köylüydü. Meksika burjuvazisinin krize çare olabileceği umuduyla Díaz diktatörlüğüne alternatif olarak öne çıkarmaya çalıştıkları Madero, serbest seçim ve tek dönemli başkanlık sistemi gibi politikaları savununca Diaz tarafından tutuklandı. Tutuklu olduğu süreçte düzenlediği seçimlerle kendini yeniden seçtiren Díaz, Madero’yu şartlı salıverdi. ABD’ye kaçmadan önce Díaz’ın başkanlığının geçersizliğini, haksızca el konulan toprakların sahiplerine iadesi talebini ilan eden bir planı da geride bırakan Madero halkı ayaklanmaya çağırdı. (1910) Şubat 1911’de Madero’nun kuzeydeki birliklerin kontrolünü ele geçirmesiyle ayaklanma kısa sürede başarıya ulaşmış gibi görünüyordu. 1 Ekim’de gerçekleşen seçimler ortamı biraz sakinleştirse de hiçbir şey çözümlenmemişti. Madero´nun yavaş ilerleyen reformlarını beğenmeyen Zapata, Plan de Ayala denen acil bir toprak reformu belgesi yayınladı. Belli bir mülkiyet dağıtımından çok toprakların nasıl kullanılacağına köylülerin kendi demokratik seçimleriyle karar verebileceğini içeren bu program, kısa sürede ayaklanmaya damgasını vuracaktı. Çünkü kendisi de bir büyük toprak sahibi olan Madero’nun böyle bir programla uzlaşabilmesi olanaksızdı. Gerçekleşen askeri darbe ile bir burjuva liberali olan Madero da öldürüldü. Kuzeydeki ayaklanmacılar Pancho Villa önderliğinde Kuzey Tümeni olarak yeniden ayaklandılar. Meşruiyetçi burjuvazinin Carranza önderliğinde “Anayasalcı” bloğu yeni bir odaktı. Anarşist PLM’nin de Zapata’nın güçlerine katılmasıyla ülkede üç tane ayaklanmacı güç oluşmuştu. Bu üç gücün oluşturduğu istikrarsız ittifak 15 Ağustos 1914’te başkent Meksika şehrine (Ciudad de México) girdi. Carranza ile yapılan görüşmelerde Ayala Planını yine kabul ettiremeyen Zapata, etkisi altındaki bölgelerde planını uygulamaya devam etti. 24 Kasım’da Zapata’nın birlikleri yeniden başkente girdi. “Anayasalcılar”ın üzerine yürümeme hatası Zapata’nın yanılgılarından biriydi. Bölgeci yaklaşıyordu ve merkezi ordu düşüncesine karşıydı. Ocak 1915’te Anayasalcıların “Harekat Ordusu” yeniden başkente girdi. Panço Villa’nın Kuzey Tümeni yenildi ve 1916’da tamamen ortadan kaldırıldı. Başkenti terketmesine rağmen Morelos eyaletinde hakimiyetini sürdüren Zapata, 7 Nisan 1919’da bir tuzağa düşürülüp öldürüldü. Madero’nun generallerinden Venustiano Carranza devlet başkanı oldu ve yeni bir burjuva anayasa ilan etti. Bu arada Carranza’yı iktidara taşıyan General Obregón, anayasa tartışmaları sırasında hükümetten uzak düşmüştü. 1 Haziran 1919’da başkan adaylığını ilan eden generalin hükümete yönelttiği eleştirilerin arasında Zapata’nın öldürülmesi de vardı. 1920 baharında devlet General Obregón için tutuklama kararı çıkardı. Obregón, destekçisi olan demiryolu işçilerinin yardımıyla işçi kıyafetiyle Zapatista denetimindeki Morelos eyaletine kaçtı. Zapatista hareketini etkisi altına alan General Obregón, on yıllık iç savaş boyunca ilk defa tüm Meksika halkının birleşip uyacağı bir ayaklanma çağrısıyla Carranza diktatörlüğünü devirme hareketini başlattı. İktidara gelen Obregón işçiler için yaptığı vaatlerin birçoğunu yerine getirirken 1917 Anayasasının öngördüğü toprak reformu, güneydeki eyaletlerle sınırlı kaldı. Resim:Porfirio Diaz civilian. jpg|Porfirio Díaz Resim:Francisco Villa. gif|Torreon muharebesinde "Pancho" Villa Resim:Emiliano Zapata en la ciudad de Cuernavaca. jpg|Emiliano Zapata (Cuernavaca, 1911) Resim:Madero en Cuernavaca. jpg|Francisco I. Madero (Cuernavaca)
- Мексика́нська револю́ція 1910—17 — революція в Мексиці, спрямована проти автократичного правління Порфіріо Діаса. Революційно-демократичні рухи на початку 20 ст. в країнах Латинської Америки мали чітко виражені особливості. Це була особлива група країн, які формально вважалися самостійними, а насправді були обплутані густим павутинням фінансової та політичної залежності. У більшості латиноамериканських країн на той час панував режим терористичних диктатур. Рухи народних мас об'єднували виступи робітничого класу, селянства проти капіталізму, так і вступи землевласників, усього народу проти іноземних монополій і антидемократичних режимів. Мексиканська революція 1910—1917 рр. була за своїм характером буржуазно-демократичною. Її головним завданням було повалення диктатури Порфиріо Діаса, проведення аграрної реформи, впровадження буржуазно-демократичних порядків, установлення конституційного ладу, стримування економічної інтервенції США. Проти уряду Діаса виступили спільно буржуазія, робітничий клас і селянство, патріотична інтелігенція. Головною силою революції були Панчо Вільї та Емілано Сапати. Підсумком буржуазно-демократичної революції стало прийняття в лютому 1917 конституції. За цією конституцією запроваджувалось прогресивне трудове законодавство, 8-годинний робочий день, визначались умови і мета аграрної реформи, принципи зовнішньої політики. Головним завоюванням мексиканської революції стало повалення реакційної диктатури Діаса, ліквідація феодально-реакційних порядків, проведення економічних перетворень, усунення залежності від США. Революція розчистила шлях для розвитку національного капіталізму, пробудила інтерес широких мас до політики. Мексиканська революція — це період політичного, соціального і військового конфлікту і сум'яття у Мексиці, що почався 20 листопада 1910 року з заклику Франсиско Мадеро. Збройний конфлікт досяг апогею, коли 21 травня 1911 року диктатор Порфіріо Діас був звалений та його місце на посту президента зайняв Франсиско Мадеро. Але самому Мадеро не вдалося утримати владу і він сам був звалений (а потім розстріляний) в 1913 році, а вся країна була охоплена громадянською війною, кілька політичних та озброєних груп боролося один проти одного за контроль над країною. Головним кроком у напрямку до кінця озброєного конфлікту стало прийняття у 1917 році конституції Мексики (що діє і зараз), ця дата вважається офіційним кінцем революції. Проте, озброєні та політичні сутички продовжувалися до кінця 1920-х років.
- 墨西哥革命（西班牙語：Revolución Mexicana）指的是1910年墨西哥總統波费里奥·迪亚斯被推翻到革命制度黨在1928年開始在墨西哥長達72年的統治為止的時期。
|
| rdfs:comment
|
- The Mexican Revolution was a major armed struggle that started in 1910 with an uprising led by Francisco I. Madero against longtime autocrat Porfirio Díaz. The Mexican Revolution was characterized by several socialist, liberal, anarchist, populist, and agrarianist movements. Over time the Revolution changed from a revolt against the established order to a multi-sided civil war. After prolonged struggles, its representatives produced the Mexican Constitution of 1917.
- Als Mexikanische Revolution wird eine politisch-gesellschaftliche Umbruchsphase bezeichnet, deren Beginn auf das Jahr 1910 datiert wird, als oppositionelle Gruppen um Francisco Madero damit begannen, den Sturz des diktatorisch regierenden mexikanischen Langzeitpräsidenten Porfirio Díaz herbeizuführen. Die Erhebung gegen Díaz war der Beginn einer Serie von zum Teil überaus blutigen Kämpfen und Unruhen, die große Teile Mexikos erfassten, und das Land bis weit in die zwanziger Jahre des 20.
- La Revolució Mexicana va ser un moviment social i cultural violent, matisat per tendències socialistes i nacionalistes, que es va realitzar de 1910-1917. Aquest moviment va formar el Mèxic del segle XX, ja que va tenir un fort impacte en els treballadors socials i en l'agricultura, i la constitució que es va derivar d'aquest moviment va ser la primera del món que va reconèixer les garanties socials i els drets laborals col·lectius.
- La Revolución mexicana fue la primera revolución social del siglo XX cuya etapa o fase armada duró del 1910 al 1920. La revolución empezó como una rebelión en contra de la dictadura de Porfirio Díaz, quien ya tenía más de 30 años en el poder. El movimiento fue liderado por el intelectual y teorista político Francisco I. Madero que con su lema "sufragio efectivo, no reelección" cristalizó el descontento alrededor del país en contra del dictador Díaz.
- Meksikon vallankumous, toisinaan tunnettu nimellä Meksikon vuoden 1910 vallankumous oli väkivaltainen yhteiskunnallinen ja kulturellinen liike jota värittivät sosialistiset, nationalistiset ja anarkistiset suuntaukset. Se alkoi Meksikon diktaattorin ja pitkäaikaisen presidentin Porfirio Díaz Morin kukistumisella 1910 vaaliskandaalin jälkiseuraamuksena ja jatkui jopa uuden perustuslain voimaantulon jälkeen vuonna 1917.
- La révolution mexicaine dont le début est fixé officiellement au Mexique au 20 novembre 1910, jour de la Révolution, dura jusqu'au départ en exil de Díaz le 27 mai 1911. Elle est suivie par une guerre civile entre factions révolutionnaires et entre conservateurs et révolutionnaires.
- La rivoluzione messicana fu il movimento armato iniziato nel 1910 per porre fine alla dittatura di Porfirio Díaz e terminato ufficialmente con la promulgazione di una nuova costituzione nel 1917; anche se gli scontri armati proseguiranno fino alla fine degli anni '20.
- メキシコ革命（メキシコかくめい、Revolución Mexicana）とはラテンアメリカで最初の社会革命であり、メキシコのその政治体制を決定づける事件であった。1911年にはじまり、国内を二分する激しい戦いが断続的に10年以上続いた。
- De Mexicaanse Revolutie, ook wel de Revolutie van 1910 (revolución de 1910) genaamd, was een revolutie in Mexico die begon bij de opstand tegen het bewind van Porfirio Díaz in 1910. Ze werd gekenmerkt door verschillende socialistische, anarchistische en liberale bewegingen en leiders en zou het ijkpunt worden voor de moderne geschiedenis van Mexico.
- Den meksikanske revolusjonen var en voldsom sosial og kulturell bevegelse, farget av sosialistiske, nasjonalistiske, og anarkistiske strømninger. Det begynte med den folkelige motstanden mot diktator Porfirio Díaz i 1910 og nådde høydepunktet da en ny grunnlov ble kunngjort syv år senere. Voldsomhetene økte mot slutten av 1920-årene, og det endte med at PRI (Partido Revolucionario Institucional – Det institusjonelle revolusjonspartiet) etablerte et maktmonopol i 1928.
- Rewolucja meksykańska – ogólna nazwa wydarzeń zachodzących w Meksyku w latach 1910-1917. Początkowo jej celem było obalenie rządów Porfirio Díaza de la Cruz, do czego ostatecznie doszło w 1911. Diaz wyemigrował, a już wkrótce okazało się, że oczekiwania poszczególnych grup społecznych są sprzeczne ze sobą i rozpoczął się kilkuletni okres walk o władzę, która przechodziła z rąk do rąk.
- A Revolução Mexicana foi um grande movimento armado que começou em 1910 com uma rebelião liderada por Francisco I. Madero contra o antigo autocrata general Porfirio Díaz. Primeira das grandes revoluções do século XX, a Revolução Mexicana foi caracterizado por uma variedade de líderes de cunho socialista, liberal, anarquista, populista, e em prol do movimento agrário. A Revolução transformou-se em uma revolta contra a ordem estabelecida por multi-lados do movimento armado.
- Den mexikanska revolutionen var en våldsam social och kulturell rörelse i Mexiko, färgad av nationalistiska, socialistiska och anarkistiska tendenser. Revolutionen började 1910 och 1911 tvingade statschefen Porfirio Díaz Mori i exil. Revolutionen fortsatte till 1916 och ny konstitution antogs 1917. Oroligheter fortsatte dock till slutet av 1920-talet.
- Meksika devrimi (1910-17), 20. yüzyılın ilk büyük devrimi. Meksika devrimi 1876-1910 arasında Meksika'yı yöneten Porfirio Díaz’ın diktatörlüğünü devirmek amacıyla başladı. O tarihte Meksikalılar’ın % 80’i köylüydü. Meksika burjuvazisinin krize çare olabileceği umuduyla Díaz diktatörlüğüne alternatif olarak öne çıkarmaya çalıştıkları Madero, serbest seçim ve tek dönemli başkanlık sistemi gibi politikaları savununca Diaz tarafından tutuklandı.
- Мексика́нська револю́ція 1910—17 — революція в Мексиці, спрямована проти автократичного правління Порфіріо Діаса. Революційно-демократичні рухи на початку 20 ст. в країнах Латинської Америки мали чітко виражені особливості.
- 墨西哥革命（西班牙語：Revolución Mexicana）指的是1910年墨西哥總統波费里奥·迪亚斯被推翻到革命制度黨在1928年開始在墨西哥長達72年的統治為止的時期。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
