| dbpprop:abstract
|
- The Medieval Dalmatian principalities were Early Medieval states that existed in what was roughly considered southern Dalmatia. The southern part of Dalmatia was ruled by the small Slavic Principalities of Pagania/Narenta, Zahumlje/Hum, Travunia and Duklja. Pagania was a minor duchy between Cetina and Neretva. The territories of Zahumlje and Travunia probably spread much further inland and than the current Dalmatia does. Duklja began south of Dubrovnik/Ragusa and spread down to the Skadar Lake. All of these duchies were at the time self-ruled by their Slavic population that was, by religion, mixed pagan and Christian. Duklja, Zahumlje and Travunia were collectively referred to as Red Croatia by De Regno Sclavorum from 753, found in the Chronicle of the Priest of Duklja from the late 12th century, while all four are referred to as Serbian lands, their people originating from White Serbia by De Administrando Imperio by the Byzantine Emperor Constantine VII Porphyrogenitos from around 950. The core part of medieval Croatia was called "White Croatia" and located northwest, between Drniš, Knin and Sinj.
- Файл:Pagania, Zahumlje, Travunia, Duklja. png Княжества средневековой Далмации: Пагания, Захумье, Травуния и Дукля. В раннем средневековье в Южной Далмации располагались небольшие славянские княжества Пагания / Неретва, Захумье / Хум, Травуния и Дукля. Пагания была небольшим княжеством между Цетине и Неретвой. Территории Захумья и Травунии выходили за пределы современной Далмации и вдавались вглубь Балкан, в современную Герцеговину. Дукля занимала территории на юг от Дубровника/Рагузы вплодь до озера Шкодер. Все эти княжества имели самоуправление, были населены славянами, исповедовавшими синкретическую религию - смесь язычества и христианства. Дукля, Захумлье и Травуния упоминаются как Красная Хорватия De Regno Sclavorum в 753 году, и в Хронике дуклинского священника с конца XII века. И вместе с тем, все четыре княжества называются сербскими землями, с населением происходящим из Белой Сербии в De administrando imperio византийского императора Константина VII приблизительно в 950 году. Основная часть средневековой Хорватии в свою очередь упоминается под названием Белой Хорватии, и локализуется на северо-востоке между Дрнышом, Книном и Синью.
- Князівство Паганія (Неретва) мало кордон з Захумл'єм по річці Неретва. Князівство було поділено на три менші князівства. Паганія також контролювала острови Млет, Корчула, Брач, Хвар. Головні міста в Паганії були: фортеці Оміш, Вруля, Макарська, Острог, Лавцен. Паганія піздно прийняла християнство. Народ Паганії (неретвіанці) займалися пиратцтвом. У 827 і 828 вони перекрили повністю торгівлю на Адріатиці, в той час венеціанський флот був в сіцілійських водах. Як тільки флот Венеціанської республіки повернувся, пирати Паганії звільнили шляхи. Також вони були відомі як язичники, в той час коли вони прийняли християнство, всі серби вже були охрещені. Як тільки були файна нагода, мешканці Паганії негайно вирушали в нові рейди. У 834 і 835, вони спіймали і вбили декілька венеціанських торговців, що повертались з Беневенту. Щоб покарати пиратів, венеціанський дож почав військові експедиції проти них в 839. У 840, венеціанці почали експедиції проти неретвіанського князя Людислава, але не вдало. У 846, нова каральна експедиція, на слов'янські землі Паганії, зруйнувала одне з її найважливіших міст - Каорле, хоча неретвіанський опір не припинився, оскільки вони продовжували мужньо протистояти венеціанський окупації. Неретва була під владою сербського правителя, Петара Гоніковича у 9 столітті. Піздніше неретвіанці приєдналися до короля Хорватії Томіслава І в першій половині 10 століття. Після смерті короля Трпмиру Паганія нарешті була включена безпосередньо в сербське королівство князя Часлава Клонимировича з династії Властимиричей у 927-931. Сербський період, у Неретві, характеризується як Золоте століття. У 945 король Хорватії Крешимир помер, і спалахнула громадянська війна. Неретвіанці використали князя Часлава за для анексії хорватських територій і окупували Каз, Вис і Ластовий, а також організувати захист своїх власних островів Млет, Корчула, Брач і Хвар. У 948, венеціанський дож Пьетро III з Криту направив 33 галери проти неретвіанців, але агресія закінчилася військовою поразкою, що з цієї миті Венеції довелося платити регулярно дань неретвіанським князям. Венеціанський дож Петр II Орсеоло остаточно переміг їх в 998 і самопроголосив себе князем Далмації (Dux Dalmatianorum), хоча і без збитку для візантійського сюзеренітету. У 1050, неретвіанці погодилися приєднатися до Королівства Хорватія під владу короля Стефана I. Підйом Дуклії, і відродження сербського царства на сході призвело до окупації Паганії, а також включення її як частину Захумл'я.
|
| rdfs:comment
|
- The Medieval Dalmatian principalities were Early Medieval states that existed in what was roughly considered southern Dalmatia. The southern part of Dalmatia was ruled by the small Slavic Principalities of Pagania/Narenta, Zahumlje/Hum, Travunia and Duklja. Pagania was a minor duchy between Cetina and Neretva. The territories of Zahumlje and Travunia probably spread much further inland and than the current Dalmatia does. Duklja began south of Dubrovnik/Ragusa and spread down to the Skadar Lake.
- Файл:Pagania, Zahumlje, Travunia, Duklja. png Княжества средневековой Далмации: Пагания, Захумье, Травуния и Дукля. В раннем средневековье в Южной Далмации располагались небольшие славянские княжества Пагания / Неретва, Захумье / Хум, Травуния и Дукля.
- Князівство Паганія (Неретва) мало кордон з Захумл'єм по річці Неретва. Князівство було поділено на три менші князівства. Паганія також контролювала острови Млет, Корчула, Брач, Хвар. Головні міста в Паганії були: фортеці Оміш, Вруля, Макарська, Острог, Лавцен.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
