| dbo:abstract
|
- اختلف الباحثون في تعريف لغة الإعلام (بالإنجليزية: Media linguistics) وفي تحديد مميزاتها فأطلقوا عليها تسميات مختلفة مثل اللغة الثالثة التي تتوسط الفصحى والعامية، أو فصحى العصر التي تواكب التطور الاجتماعي والمعرفي لبنية حضارة العرب. اللغة العربية الجديدة التي تستند في أصولها إلى العربية القديمة، وتستجيب لمستجدات العصر والحاجات التعبيرية للناطقين بها، وذهب بعضهم إلى أنها النثر العملي الذي ظهر مع ظهور الصحافة ويقع في منطقة وسطى بين لغة النثر الفني؛ أي لغة الأدب والنثر العادي؛ أي لغة التخاطب اليومي. عُرِّفت أيضا على أنها اللغة التي تمتاز بالبساطة والوضوح، وتنأى ما أمكن عن صفات التعالي على القراء أو التقعر أو الغرابة، وجاءت تسميتها «فصحى العصر» تمييزا لها من «فصحى التراث» وعامية المثقفين والمتنورين وهي جامعة لصحة الفصحى وسلامتها ووضوح العامية وبساطتها. ولأن اللغة أداة الإعلام وبها يتواصَل مع الجمهور المستهدف بالرسالة الإعلاميّة، فقد كان لزاماً على وسائل الإعلام المواءمة بين أداتها اللغوية، ومستوى مستخدمي هذه اللغة إذا أرادت أن تؤدي مهمتها وتحقق هدفها وتحوز رضا الجمهور وتجذبه إليها وتشجعه على متابعتها. (ar)
- Die Medienlinguistik ist eine noch junge Teildisziplin der Linguistik; sie befasst sich einerseits mit der Sprache und dem Sprachgebrauch in medialer Kommunikation und andererseits mit den veränderten Rahmenbedingungen sprachwissenschaftlicher Forschung beim systematischen Einsatz von Webtechnologie. Medienlinguistik steht daher an der Schnittstelle zwischen Sprachwissenschaft und Medienwissenschaft und markiert eine Schlüsselposition in der Entwicklung der Digital Humanities. (de)
- Media linguistics is the linguistic study of language use in the media. The fundamental aspect of media linguistics as a new systematic approach to the study of media language is that media text is one of the most common forms of language existence today. It studies the functioning of language in the media sphere, or modern mass communication presented by print, audiovisual, digital, and networked media. Media linguistics investigates the relationship between language use, which is regarded as an interface between social and cognitive communication practice, and public discourse conveyed through media. Media linguistics is being formed in the process of the differentiation of linguistics as a general theory of language, and is a sub-field of linguistics similar to other fields such as psycholinguistics, sociolinguistics, developmental linguistics, legal linguistics, political linguistics, etc. (en)
- Медиалингви́стика — направление лингвистики, изучающее функционирование языка в медиасфере, или современной массовой коммуникации, представленной печатными, аудивизуальными и сетевыми медиа. Медиалингвистика формируется в процессе дифференциации лингвистики как общей теории языка, а обозначающий её термин оказывает в ряду таких, так психолингвистика, социолингвистика, , , политическая лингвистика и др. Медиалингвистика полидисциплинарна и по составу дисциплин симметрична лингвистике как общей теории языка. Она стремится объяснить частный случай функционирования языка — в условиях массовой коммуникации с её сложной структурой и разнообразными тенденциями изменений — на фоне общих тенденций языковой и речевой культуры. Медиалингвистика тесно связана с медийными практиками современности и предполагает влияние на них, в частности через медиаобразование. (ru)
- Медіалінгвíстика (медійна лінгвістика) — новий напрямок сучасної лінгвістики, що вивчає функціонування мови в засобах масової інформації. Серед важливих передумов виникнення медіалінгвістики є стрімке зростання інформаційно-комунікаційних технологій, створення глобальної мережі медіакомунікації, формування та розвиток єдиного інформаційного простору, становлення та наукове осмислення поняття "мова ЗМІ", визначення його функціонально-стилістичних особливостей та внутрішньої структури тощо. Медіалінгвістика розглядає такі питання, як: теоретичні засади та суспільні передумови виникнення медіалінвгістики, роль ЗМІ в динаміці мовних процесів, функціонально-стилістичний статус медіамовлення, поняття медіатексту як базової категорії медіалінгвістики, опис методів вивчення текстів масової інформації, аналіз лінгвостилістичних ознак основних типів і жанрів медіатекстів та ін. В Україні активне впровадження терміна "медіалінгвістика" пов'язано з працями професора Лариси Шевченко. Першим виданням із медіалінгвістики вважається колективна лексикографічна праця викладачів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Лариси Шевченко, Дмитра Дергача та Дмитра Сизонова "Медіалінгвістика. Словник термінів і понять" (2013) . Коло наукових видань медіалінгвістики невпинно розширюється. До числа таких, зокрема, можна віднести дослідження Т. Ковалевської, О. Селіваної, Н. Слухай, Н. Шумарової, Д. Дергача, Д. Сизонова, М. Штельмах, С. Чемеркіна, О. Стишова, Н. Компанцевої, Д. Баранника та ін. У 2013 році в КНУ імені Тараса Шевченка започатковано нову спеціалізацію "Медіалінгвістика" . В 2014 році українських медіалінгвістів внесено в список учасників міжнародного наукового проекту "Медиалингвистика ХХІ ст." . З 2013 року в міжнародному журналі "Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика" введена спеціальна рубрика "Медійна проблематика в модерній лінгвістиці", що висвітлює сучасні проблеми медіалінгвістики (вип. 26-31) . У квітні 2015 року був проведений перший в Україні круглий стіл з медіалінгвістики "Знаки культури в українських медіа" . З цього ж року українські медіалінгвісти постійно публікуються в міжнародному виданні "Медиалингвистика" , описуючи актуальні проблеми української медіалінгвістики. У звіті Медіалінгвістичної комісії Міжнародного комітету славістів відзначений здобуток Київського наукового осередку медіалінвгістів під керівництвом професора Лариси Шевченко . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Medienlinguistik ist eine noch junge Teildisziplin der Linguistik; sie befasst sich einerseits mit der Sprache und dem Sprachgebrauch in medialer Kommunikation und andererseits mit den veränderten Rahmenbedingungen sprachwissenschaftlicher Forschung beim systematischen Einsatz von Webtechnologie. Medienlinguistik steht daher an der Schnittstelle zwischen Sprachwissenschaft und Medienwissenschaft und markiert eine Schlüsselposition in der Entwicklung der Digital Humanities. (de)
- اختلف الباحثون في تعريف لغة الإعلام (بالإنجليزية: Media linguistics) وفي تحديد مميزاتها فأطلقوا عليها تسميات مختلفة مثل اللغة الثالثة التي تتوسط الفصحى والعامية، أو فصحى العصر التي تواكب التطور الاجتماعي والمعرفي لبنية حضارة العرب. اللغة العربية الجديدة التي تستند في أصولها إلى العربية القديمة، وتستجيب لمستجدات العصر والحاجات التعبيرية للناطقين بها، وذهب بعضهم إلى أنها النثر العملي الذي ظهر مع ظهور الصحافة ويقع في منطقة وسطى بين لغة النثر الفني؛ أي لغة الأدب والنثر العادي؛ أي لغة التخاطب اليومي. (ar)
- Media linguistics is the linguistic study of language use in the media. The fundamental aspect of media linguistics as a new systematic approach to the study of media language is that media text is one of the most common forms of language existence today. It studies the functioning of language in the media sphere, or modern mass communication presented by print, audiovisual, digital, and networked media. Media linguistics investigates the relationship between language use, which is regarded as an interface between social and cognitive communication practice, and public discourse conveyed through media. (en)
- Медіалінгвíстика (медійна лінгвістика) — новий напрямок сучасної лінгвістики, що вивчає функціонування мови в засобах масової інформації. Серед важливих передумов виникнення медіалінгвістики є стрімке зростання інформаційно-комунікаційних технологій, створення глобальної мережі медіакомунікації, формування та розвиток єдиного інформаційного простору, становлення та наукове осмислення поняття "мова ЗМІ", визначення його функціонально-стилістичних особливостей та внутрішньої структури тощо. Медіалінгвістика розглядає такі питання, як: теоретичні засади та суспільні передумови виникнення медіалінвгістики, роль ЗМІ в динаміці мовних процесів, функціонально-стилістичний статус медіамовлення, поняття медіатексту як базової категорії медіалінгвістики, опис методів вивчення текстів масової інформа (uk)
- Медиалингви́стика — направление лингвистики, изучающее функционирование языка в медиасфере, или современной массовой коммуникации, представленной печатными, аудивизуальными и сетевыми медиа. Медиалингвистика формируется в процессе дифференциации лингвистики как общей теории языка, а обозначающий её термин оказывает в ряду таких, так психолингвистика, социолингвистика, , , политическая лингвистика и др. (ru)
|
