The Magnificat (also known as the Song of Mary) is a canticle frequently sung (or spoken) liturgically in Christian church services. The text of the canticle is taken directly from the Gospel of Luke where it is spoken by the Virgin Mary upon the occasion of her Visitation to her cousin Elizabeth. In the narrative, after Mary greets Elizabeth, who is pregnant with the future John the Baptist, the child moves within Elizabeth's womb.

PropertyValue
dbpedia-owl:thumbnail
dbpprop:abstract
  • The Magnificat (also known as the Song of Mary) is a canticle frequently sung (or spoken) liturgically in Christian church services. The text of the canticle is taken directly from the Gospel of Luke where it is spoken by the Virgin Mary upon the occasion of her Visitation to her cousin Elizabeth. In the narrative, after Mary greets Elizabeth, who is pregnant with the future John the Baptist, the child moves within Elizabeth's womb. When Elizabeth praises Mary for her faith, Mary sings the Magnificat in response. The canticle echoes several Old Testament biblical passages, but the most pronounced allusions are to the Song of Hannah, from the Books of Samuel. Along with the Benedictus, as well as several Old Testament canticles, the Magnificat is included in the Book of Odes, an ancient liturgical collection found in some manuscripts of the Septuagint. Within Christianity, the Magnificat is most frequently recited within the Liturgy of the Hours. In Western Christianity, the Magnificat is most often sung or recited during the main evening prayer service: Vespers within Roman Catholicism and Evening Prayer (or Evensong) within Anglicanism. In Eastern Christianity, the Magnificat is usually sung at Sunday Matins. Within protestant groups, the Magnificat may be sung during worship services.
  • Mit den Worten „Magnificat anima mea Dominum“ („Meine Seele preist den Herrn“) beginnt auf lateinisch der psalmartige Lobgesang Marias, mit dem sie nach der Ankündigung der Geburt Jesu durch den Engel Gabriel zu Besuch bei ihrer Base Elisabeth, auf deren prophetischen Willkommensgruß antwortet. Das Magnificat ist eines der drei Cantica des Lukasevangeliums.
  • El Magníficat (en llatí Magnificat) és un himne cristià atribuït a Maria que es canta o es recita sovint en els serveis litúrgics. En l'Església Catòlica Romana forma part integrant de l'ofici de vespres i en l'Església Anglicana forma part de la pregària del vespre. A les Esglésies Catòliques Orientals s'acostuma a cantar durant l'ofici de matines del diumenge. El tema del poema és la joia de Maria per l'encarnació de Jesús. Malgrat que el càntic original es troba en grec a l'Evangeli de Lluc, és més habitual cantar-lo o recitar-lo en llatí o en la traducció a la llengua pròpia dels fidels. El poema ha estat musicat per molts compositors clàssics, dels quals les versions més conegudes són potser les que apareixen a les Vespro della Beata Vergine de Claudio Monteverdi i el Magnificat BWV 243 de Johann Sebastian Bach.
  • Magnificat je chvalozpěv, zpívaný Pannou Marií při návštěvě u sv. Alžběty před narozením Ježíše Krista. Název „Magnificat“ je odvozen od prvního verše v latině (Magnificat anima mea dominum, česky Duše má velebí Pána). Text je obsažen v bibli, formálně navazuje na tradici žalmů. Je užíván v liturgii, v římskokatolické jako součást nešpor, podobně je tomu v anglikánské liturgii. V liturgii je většinou užíváno zhudebnění chvalozpěvu, nejpoužívanější je verze Claudia Monteverdiho, další často používané zhudebnění vytvořil Johann Sebastian Bach.
  • El Magníficat es un canto y una oración cristiana. Proviene del evangelio de Lucas Lucas 1:46-55 y reproduce las palabras que según este evangelista María dirige a Dios cuando visita a su prima Isabel, madre de Juan el Bautista y esposa de Zacarías. El nombre de la oración está tomado de la primera frase en latín, que reza Magnificat anima mea Dominum.
  • Neitsyt Marian ylistysvirsi (myös Marian kiitosvirsi, lat. Magnificat) on nimitys Luukkaan evankeliumin ensimmäisessä luvussa (jakeet 46–55) olevalle runoelmalle, jonka Maria lausuu Elisabetille. (Silloin Maria sanoi) Minun sieluni ylistää Herran suuruutta, minun henkeni riemuitsee Jumalasta, Vapahtajastani, sillä hän on luonut katseensa vähäiseen palvelijaansa. Tästedes kaikki sukupolvet ylistävät minua autuaaksi, sillä Voimallinen on tehnyt minulle suuria tekoja. Hänen nimensä on pyhä, polvesta polveen hän osoittaa laupeutensa niille, jotka häntä pelkäävät. Hänen kätensä on tehnyt mahtavia tekoja, hän on lyönyt hajalle ne, joilla on ylpeät ajatukset sydämessään. Hän on syössyt vallanpitäjät istuimiltaan ja korottanut alhaiset. Nälkäiset hän on ruokkinut runsain määrin, mutta rikkaat hän on lähettänyt tyhjin käsin pois. Hän on pitänyt huolen palvelijastaan Israelista, hän on muistanut kansaansa ja osoittanut laupeutensa Abrahamille ja hänen jälkeläisilleen, ajasta aikaan, niin kuin hän on isillemme luvannut. Latinaksi: Magnificat anima mea Dominum Et exultavit spiritus meus in Deo salutari meo. Quia respexit humilitatem ancillæ suæ: ecce enim ex hoc beatam me dicent omnes generationes. Quia fecit mihi magna qui potens est, et sanctum nomen eius. Et misericordia eius a progenie in progenies timentibus eum. Fecit potentiam in bracchio suo, dispersit superbos mente cordis sui. Deposuit potentes de sede et exaltavit humiles. Esurientes implevit bonis et divites dimisit inanes, Suscepit Israel puerum suum recordatus misericordiæ suæ, Sicut locutus est ad patres nostros, Abraham et semini eius in sæcula. Katolisessa ja luterilaisessa hetkirukousperinteessä magnificat luetaan ehtoopalveluksessa eli vesperissä. Ortodoksisessa perinteessä se luetaan aamupalveluksessa siten, että jokaisen säkeen väliin lisätään: Me ylistämme sinua, joka olet kerubeja kunnioitettavampi ja serafeja verrattomasti jalompi, sinua puhdas Neitsyt, Sanan synnyttäjä, Sinua totinen Jumalansynnyttäjä.
  • Le Magnificat désigne le cantique de la Vierge Marie dont il est question dans l'Évangile selon Luc au chapitre 1, versets 46 à 56 (visite de Marie à Elisabeth). Il est aussi appelé Cantique de Marie. C'est le premier mot de la traduction latine de ce chant de louange. Il fait partie des liturgies romaine et byzantine, et a inspiré de nombreuses œuvres musicales. Chez les protestants, seule l'Église anglicane utilise ce chant, de manière quotidienne, pour le culte du soir. Ce chant a été inspiré du cantique d'Anne, la mère du prophète Samuel. Il traduit le lien profond entre l'espérance et la foi d'Israël et celle des chrétiens.
  • A Magnificat a latin neve annak az egyházi kantikumnak, mellyel Szűz Mária Zakariás feleségének, Erzsébetnek köszöntésére válaszolt. Mária ezekkel a szavakkal közli, hogy Jézussal várandós. Ez az ének Lukács evangéliumában a 1:46-55-ös szám alatt található.
  • Il Magnificat è un cantico contenuto nel primo capitolo del Vangelo di Luca con il quale Maria loda e ringrazia Dio perché si è benignamente degnato di liberare il suo popolo. Per questo è conosciuto anche come cantico di Maria. Il suo nome deriva dalla prima parola della traduzione latina Magnificat anima mea Dominum.
  • マニフィカト　(Magnificat) 「我が心、主を崇め」は キリスト教聖歌のひとつ。ラテン語典礼文の第1語を以ってこのように呼ぶ。テキストは、ルカによる福音書のマリア（マリヤ）の祈り（ルカ1:46-55）による。 東方教会に起源をもつが、9世紀頃に西方教会にも取り入れられた。東方教会では早課にもちいられるが、西方教会では晩課にもちいられる。 現在、正教会では、主に日曜の早課において、9つのイルモスの前に歌われる。一句ごとにマリヤへの賛詞「ヘルウィムより尊くセラフィムに並びなく栄え、操を破らずして神ことばを生みし、実の生神女たる爾（なんじ）を崇め誉む（あがめほむ）」をはさんで歌う。 西方教会ではカンティクムの一つとされ、マニフィカトと呼ぶほか、「聖母マリアのカンティクム」とも呼ぶ。
  • Het Magnificat wordt ook wel de lofzang van Maria genoemd en is te vinden in het evangelie volgens Lukas, 1:46-55. De naam 'Magnificat' dankt het lied aan de eerste woorden in de Latijnse versie, Magnificat anima mea, wat betekent '(mijn ziel) maakt groot'. Maria liet deze woorden klinken bij haar bezoek aan haar nicht Elisabeth terwijl ze in verwachting was van Jezus Christus.
  • Magnificat – kantyk śpiewany w czasie nieszporów. Nazwa pochodzi od pierwszych jego łacińskich słów: „Magnificat anima mea Dominum” („Wielbi dusza moja Pana”). Jest to radosna pieśń dziękczynna, oparta na tekstach ze Starego Testamentu, którą wg Ewangelii św. Łukasza (1, 46-55) wypowiedziała (lub zaśpiewała) Maryja podczas spotkania ze świętą Elżbietą, krótko po Zwiastowaniu. Tekst Magnificat wielokrotnie był wykorzystywany przez kompozytorów różnych epok. Następujący kompozytorzy wykorzystali tekst Magnificat (po łacinie, jeśli nie zaznaczono inaczej; zaznacza się liczbę znanych Magnificat): Guillaume Dufay - trzykrotnie Mikołaj z Radomia - jednokrotnie Jerzy Liban z Legnicy - ośmiokrotnie Mikołaj Zieleński - jednokrotnie (w Offertoria totius anni) Claudio Monteverdi - jako część Nieszporów z 1610 r. Antonio Vivaldi - dwukrotnie, "Magnificat" g-moll RV 610 i 611, z tego dzieło o numerze katalogowym 610 posiada trzy wersje, z których najwcześniejszą jest RV 610b, skomponowana ok. roku 1715 dla zespołu Ospedale della Pieta. Jan Sebastian Bach - Magnificat D-dur BWV 243, wersja pierwotna skomponowana była w tonacji Es-dur i nosi obecnie numer BWV 243a Wolfgang Amadeusz Mozart - trzykrotnie Krzysztof Penderecki
  • Magnificat (também conhecida como Canção de Maria) é um cântico entoado (ou recitado) frequentemente na liturgia dos serviços eclesiásticos cristãos. O texto do cântico vem diretamente do Evangelho segundo Lucas, onde é recitado pela Virgem Maria na ocasião da Visitação de sua prima Isabel. Na narrativa, após Maria saudar Isabel, que está grávida com aquele que será conhecido como João Batista, a criança se mexe dentro do útero de Isabel. Quando esta louva Maria por sua fé, Maria entoa o Magnificat como resposta. O cântico ecoa diversas passagens do Antigo Testamento, porém a alusão mais notável são as feitas à Canção de Ana, dos Livros de Samuel. Juntamente com o Benedictus, e diversos outros cânticos do Antigo Testamento, o Magnificat foi incluído no Livro de Odes, uma antiga coletânea litúrgica encontrada em alguns manuscritos da Septuaginta. No cristianismo, o Magnificat é recitado com mais frequência dentro da Liturgia das Horas. No cristianismo ocidental o Magnificat é mais cantado ou recitado durante o principal serviço vespertino: as Vésperas, no catolicismo romano, e a Oração Vespertina (Evening Prayer ou Evensong, em inglês), dentro do anglicanismo. No cristianismo oriental o Magnificat costuma ser cantado durante as Matinas de domingo. Em certos grupos protestantes o Magnificat pode ser cantado durante os serviços de culto.
  • Файл:Magnificatio. jpg Сандро Боттичелли. Величание Мадонны. 1481—1485, дерево, темпера. Уффици, Флоренция «Магни́фикат» (по первому слову первого стиха «Magnificat anima mea Dominum») — славословие Девы Марии из Евангелия от Луки в латинском переводе. В богослужении католиков магнификат - литургическая и драматургическая кульминация вечерни. Монодические распевы стихов магнификата известны в формах большого респонсория (responsorium prolixum), тракта, верса аллилуйи, антифона и т. д. Наибольшее распространение в традиционном богослужении получил формульный распев магнификата на 8 псалмовых тонов, в обрамлении антифона (на собственный текст). В Англиканской церкви Магнификат является одной из двух неизменных песен вечерни. У лютеран магнификат распевался как на латинский, так и на немецкий (в переводе М. Лютера "Meine Seele erhebt den Herrn") текст. В основе выразительной мелодии немецкого магнификата (использованной, в частности, И. С. Бахом, М. Гайдном и др. ) лежит структурная модель католического псалмового тона. Некоторые западные исследователи возводят её к особой, ладово переменной псалмодии католиков, т. наз. "блуждающему тону" (tonus peregrinus), на который распевался псалом 113 "In exitu Israel". Как бы то ни было, "протокольного" сходства между немецким магнификатом и tonus peregrinus католиков нет. Высочайший образец библейской молитвословной прозы, магнификат вдохновлял сотни композиторов на всём протяжении истории музыки. Среди самых известных авторов многоголосных магнификатов: Джон Данстейбл (Данстейпл), Гильом Дюфаи, Жиль Беншуа, Роберт Фэрфакс, Жоскен Депре, Джованни Пьерлуиджи да Палестрина, Орландо Лассо, Кристобаль де Моралес, Томас Луис де Виктория, Клаудио Монтеверди, Генрих Шютц (Шюц), Иоганн Себастьян Бах, Антонио Вивальди, Вольфганг Амадей Моцарт, Феликс Мендельсон-Бартольди, Ралф Воан-Уильямс, Алан Хованесс, Кшиштоф Пендерецкий, Джон Тавенер, Арво Пярт, Владимир Иванович Мартынов и мн. др. Многоголосные обработки магнификата известны с середины XV века (в т. ч. в технике фобурдона). Расцвет многоголосного магнификата пришёлся на 16-17 вв. (Палестрина написал около 30, Лассо более 100 магнификатов), в стандартном случае псалмодическая мелодия использовалась в нём как композиционная основа. Как правило, многоголосно обрабатывались только чётные стихи магнификата, тогда как нечётные исполнялись по традиции одноголосно (псалмодически). В 18 в. "авторский" магнификат постепенно утрачивает богослужебную функцию, превратившись в пышное концертное произведение с инструментальными интермедиями, "оперными" ариями и вокальными ансамблями. В эпоху романтизма интерес к магнификату угас, а в XX веке возродился с новой силой. В современных католической и протестантской церквах хоровые магнификаты эпохи Ренессанса и эпохи Барокко используются для украшения богослужения в большие праздники. В православном богослужении аналог латинского магнификата - Песнь Пресвятой Богородицы - поётся во время Всенощного бдения (с прибавлением припева "Честнейшую").
  • Magnificat är det latinska namnet på Marias lovsång, som hon enligt Lukasevangeliet 1:46-55 sjöng vid sitt besök hos Elisabet. Hymnen inleds med orden Min själ prisar Herrens storhet. I liturgin har Magnificat sin plats som canticum (latin sång, här Bibelsång) i vespern. Många kompositörer har genom tiderna inspirerats av Marias lovsång och tonsatt texten. För att nämna några, Johan Sebastian Bach, Dietrich Buxtehude och Giovanni Pierluigi da Palestrina.
  • Магні́фікат (лат. magnificat — звеличує) — католицький гімн, у якому висловлюється радість з приводу народження Сина у діви Марії. Написаний на текст Євангеліє від Луки 1:46-47. Входить до складу вечірні. Спочатку магніфікат — це псалом, пізніше — багатоголосний, радісний, тріумфальний твір для солістів, хору і оркестру.
dbpprop:hasPhotoCollection
dbpprop:reference
dbpprop:relatedInstance
rdf:type
rdfs:comment
  • The Magnificat (also known as the Song of Mary) is a canticle frequently sung (or spoken) liturgically in Christian church services. The text of the canticle is taken directly from the Gospel of Luke where it is spoken by the Virgin Mary upon the occasion of her Visitation to her cousin Elizabeth. In the narrative, after Mary greets Elizabeth, who is pregnant with the future John the Baptist, the child moves within Elizabeth's womb.
  • Mit den Worten „Magnificat anima mea Dominum“ („Meine Seele preist den Herrn“) beginnt auf lateinisch der psalmartige Lobgesang Marias, mit dem sie nach der Ankündigung der Geburt Jesu durch den Engel Gabriel zu Besuch bei ihrer Base Elisabeth, auf deren prophetischen Willkommensgruß antwortet. Das Magnificat ist eines der drei Cantica des Lukasevangeliums.
  • El Magníficat (en llatí Magnificat) és un himne cristià atribuït a Maria que es canta o es recita sovint en els serveis litúrgics. En l'Església Catòlica Romana forma part integrant de l'ofici de vespres i en l'Església Anglicana forma part de la pregària del vespre. A les Esglésies Catòliques Orientals s'acostuma a cantar durant l'ofici de matines del diumenge. El tema del poema és la joia de Maria per l'encarnació de Jesús.
  • Magnificat je chvalozpěv, zpívaný Pannou Marií při návštěvě u sv. Alžběty před narozením Ježíše Krista. Název „Magnificat“ je odvozen od prvního verše v latině (Magnificat anima mea dominum, česky Duše má velebí Pána). Text je obsažen v bibli, formálně navazuje na tradici žalmů. Je užíván v liturgii, v římskokatolické jako součást nešpor, podobně je tomu v anglikánské liturgii.
  • El Magníficat es un canto y una oración cristiana. Proviene del evangelio de Lucas Lucas 1:46-55 y reproduce las palabras que según este evangelista María dirige a Dios cuando visita a su prima Isabel, madre de Juan el Bautista y esposa de Zacarías. El nombre de la oración está tomado de la primera frase en latín, que reza Magnificat anima mea Dominum.
  • Neitsyt Marian ylistysvirsi (myös Marian kiitosvirsi, lat. Magnificat) on nimitys Luukkaan evankeliumin ensimmäisessä luvussa (jakeet 46–55) olevalle runoelmalle, jonka Maria lausuu Elisabetille. (Silloin Maria sanoi) Minun sieluni ylistää Herran suuruutta, minun henkeni riemuitsee Jumalasta, Vapahtajastani, sillä hän on luonut katseensa vähäiseen palvelijaansa. Tästedes kaikki sukupolvet ylistävät minua autuaaksi, sillä Voimallinen on tehnyt minulle suuria tekoja.
  • Le Magnificat désigne le cantique de la Vierge Marie dont il est question dans l'Évangile selon Luc au chapitre 1, versets 46 à 56 (visite de Marie à Elisabeth). Il est aussi appelé Cantique de Marie. C'est le premier mot de la traduction latine de ce chant de louange. Il fait partie des liturgies romaine et byzantine, et a inspiré de nombreuses œuvres musicales. Chez les protestants, seule l'Église anglicane utilise ce chant, de manière quotidienne, pour le culte du soir.
  • A Magnificat a latin neve annak az egyházi kantikumnak, mellyel Szűz Mária Zakariás feleségének, Erzsébetnek köszöntésére válaszolt. Mária ezekkel a szavakkal közli, hogy Jézussal várandós. Ez az ének Lukács evangéliumában a 1:46-55-ös szám alatt található.
  • Il Magnificat è un cantico contenuto nel primo capitolo del Vangelo di Luca con il quale Maria loda e ringrazia Dio perché si è benignamente degnato di liberare il suo popolo. Per questo è conosciuto anche come cantico di Maria. Il suo nome deriva dalla prima parola della traduzione latina Magnificat anima mea Dominum.
  • Het Magnificat wordt ook wel de lofzang van Maria genoemd en is te vinden in het evangelie volgens Lukas, 1:46-55. De naam 'Magnificat' dankt het lied aan de eerste woorden in de Latijnse versie, Magnificat anima mea, wat betekent '(mijn ziel) maakt groot'. Maria liet deze woorden klinken bij haar bezoek aan haar nicht Elisabeth terwijl ze in verwachting was van Jezus Christus.
  • Magnificat – kantyk śpiewany w czasie nieszporów. Nazwa pochodzi od pierwszych jego łacińskich słów: „Magnificat anima mea Dominum” („Wielbi dusza moja Pana”). Jest to radosna pieśń dziękczynna, oparta na tekstach ze Starego Testamentu, którą wg Ewangelii św. Łukasza (1, 46-55) wypowiedziała (lub zaśpiewała) Maryja podczas spotkania ze świętą Elżbietą, krótko po Zwiastowaniu. Tekst Magnificat wielokrotnie był wykorzystywany przez kompozytorów różnych epok.
  • Magnificat (também conhecida como Canção de Maria) é um cântico entoado (ou recitado) frequentemente na liturgia dos serviços eclesiásticos cristãos. O texto do cântico vem diretamente do Evangelho segundo Lucas, onde é recitado pela Virgem Maria na ocasião da Visitação de sua prima Isabel. Na narrativa, após Maria saudar Isabel, que está grávida com aquele que será conhecido como João Batista, a criança se mexe dentro do útero de Isabel.
  • Файл:Magnificatio. jpg Сандро Боттичелли. Величание Мадонны. 1481—1485, дерево, темпера. Уффици, Флоренция «Магни́фикат» (по первому слову первого стиха «Magnificat anima mea Dominum») — славословие Девы Марии из Евангелия от Луки в латинском переводе.
  • Magnificat är det latinska namnet på Marias lovsång, som hon enligt Lukasevangeliet 1:46-55 sjöng vid sitt besök hos Elisabet. Hymnen inleds med orden Min själ prisar Herrens storhet. I liturgin har Magnificat sin plats som canticum (latin sång, här Bibelsång) i vespern. Många kompositörer har genom tiderna inspirerats av Marias lovsång och tonsatt texten. För att nämna några, Johan Sebastian Bach, Dietrich Buxtehude och Giovanni Pierluigi da Palestrina.
  • Магні́фікат (лат. magnificat — звеличує) — католицький гімн, у якому висловлюється радість з приводу народження Сина у діви Марії. Написаний на текст Євангеліє від Луки 1:46-47. Входить до складу вечірні.
rdfs:label
  • Magnificat
  • Magnificat
  • Magníficat
  • Magnificat
  • Magníficat (oración)
  • Neitsyt Marian ylistysvirsi
  • Magnificat
  • Magnificat
  • Magnificat
  • マニフィカト
  • Magnificat
  • Magnificat
  • Magnificat
  • Магнификат
  • Magnificat
  • Магніфікат
owl:sameAs
skos:subject
foaf:depiction
foaf:page
is dbpprop:disambiguates of
is dbpprop:redirect of
is owl:sameAs of