| dbpprop:abstract
|
- The monarchs of France ruled, first as kings and later as emperors (the Bonapartes only), from the Middle Ages to 1870. There is some disagreement as to when France came into existence. The earliest possible date would be the establishment of the Merovingian Frankish kingdom by Clovis I in 486 with the defeat of Syagrius, the last Roman official in Gaul. That kingdom's rulers were deposed in the 8th century. The Treaty of Verdun established the Kingdom of Western Francia in 843. In light of these trends, this list begins with Charles the Bald and the Kingdom of Western Francia, originating in 843, the state which would directly evolve into modern France. For earlier Frankish monarchs, see List of Frankish Kings. In addition to the monarchs listed below, the Kings of England and Great Britain from 1340–1360 and 1369–1801 also claimed the title of King of France. For a short time, this had some basis in fact — under the terms of the 1420 Treaty of Troyes, Charles VI had recognized his son-in-law Henry V of England as regent and heir. Henry V predeceased Charles VI and so Henry V's son, Henry VI, succeeded his grandfather Charles VI as King of France. Most of Northern France was under English control until 1435, but by 1453, the English had been expelled from all of France save Calais, and Calais itself fell in 1558. Nevertheless, English and then British monarchs continued to claim the title for themselves until the creation of the United Kingdom in 1801. Various English kings between 1337 and 1422 had also claimed the title of King of France, but only intermittently. The title "King of the Franks" remained in use until the reign of Philip IV. During the brief period when the French Constitution of 1791 was in effect (1791–1792) and after the July Revolution in 1830, the style "King of the French" was used instead of "King of France (and Navarre)". It was a constitutional innovation known as popular monarchy which linked the monarch's title to the people, not to the territory of France.
- Die Liste der Herrscher Frankreichs enthält alle Könige und Kaiser des Landes, beginnend mit dem Vertrag von Verdun 843 bis zum Ende des Zweiten Kaiserreichs 1870. Die Monarchie als Herrschaftsform war während der Ersten (1792–1804) und Zweiten Republik (1848–1852) vorübergehend abgeschafft. Erst mit der Dritten Republik (ab 1871) konnte sich die republikanische Staatsform endgültig durchsetzen.
- 843-877 : Carles II el Calb, fill de Lluís I el Pietós 877-879 : Lluís II el Tartamut, fill de l'anterior 879-882 : Lluís III, fill de l'anterior 879-884 : Carloman II, govern conjunt amb el seu germà Lluís III 884-887 : Carles III el Gras, nebot de Carles el Calb 887-898 : Odó I, fill de Robert el Fort, comte d'Anjou 898-922 : Carles III el Simple, fill de Lluís II 922-923 : Robert I, germà d'Odó I 923-936 : Rodolf I, duc de Borgonya 936-954 : Lluís IV, fill de Carles III el Simple 954-986 : Lotari I, fill de l'anterior 986-987 : Lluís V l'Indolent, fill de l'anterior
- Francouzští panovníci vládli od středověku až do roku 1870, napřed jako králové, poté i jako císaři. Mnoho středověkých historiků bylo toho názoru, že historie Francie nezačíná dříve než za vlády dynastie Kapetovců v roce 987; jako nejdřívější datum se objevuje 843 - rok podpisu Verdunské smlouvy, která rozdělila tehdejší franskou říši na tři části. Z dnešního hlediska se však založení Francie datuje do 5. století, kdy král Chlodvík I. vytvořil celistvou říši sjednocením Franků. Tento seznam začíná rokem 843, předchozí panovníky obsahuje seznam franských králů. Karel Veliký, i když je považován za francouzského panovníka, také založil Svatou říši římskou a uznává se jako jeden z vládců Německa. Řada panovníků tehdejší Anglie se prohlašovala za francouzské krále, i když v roce 1453 Francie vyhostila všechny Angličany ze svého území.
- Tämä on luettelo Ranskan kuninkaista. Luettelossa ei ole frankkien kuninkaita. Luettelo alkaa Karolingi-suvun Kaarle Kaljupäästä, joka oli Ranskan eikä frankkien kuningas.
- Le dernier monarque de France fut l'empereur Napoléon III, déchu le 4 septembre 1870. La date de naissance de la France est, en revanche, sujette à controverse. La date admise la plus reculée étant l'avènement de Clovis, en 481. Les quatre premiers souverains mérovingiens, plus ou moins légendaires, ne sont généralement pas repris dans les listes des souverains français, mais ils représentent un symbole fort dans l'enracinement de la dynastie, et dans le mythe des origines troyennes de la royauté franque. Par ailleurs, on considère parfois le traité de Verdun de 843 comme « l'acte de naissance de la France ». Dès la fin du Moyen Âge, on commença à numéroter les rois depuis les Mérovingiens, à partir des ancêtres mythiques de la « Première race de France ». Cette numérotation omet bon nombre de rois, car durant les périodes des partages successoraux du royaume, elle ne retient comme seul roi que le souverain de Paris ou de Neustrie. On trouve ainsi les mentions de « Louis XIV, 64 roi de France » du vivant du roi, et Louis XVI était connu comme le « 66 roi de France ». Cette numérotation est donnée à titre purement indicatif.
- Franciaország uralkodóinak listája kezdetét a történészek több időponthoz, ezáltal több személyhez is kötik. Az a vita alapja, hogy Franciaország, mint államalakulat mikor jött létre, tehát mikor vált külön a Frank Birodalomtól. Többek szerint Franciaország uralkodóinak listáját az első frank uralkodók nevével kellene kezdeni, tehát a Meroving-dinasztia tagjaival, hiszen a francia államot hagyományosan I. Frank Klodvig alapította meg. Mégis a legerősebb álláspontot azok képviselik, akik a verduni szerződés megszületésétől, tehát 843-tól kezdve beszélnek Franciaországról, és ezért francia uralkodókról is. A szerződésben felosztották az Európa nagy részére kiterjedő Frank Birodalmat, amelynek nyugati részén megalakult a mai, modern értelemben vett Franciaország elődje. Az alábbi táblázat ezt az utóbbi álláspontot veszi alapul, és Franciaország uralkodóit a verduni szerződéstől kezdődően írja le, tehát a Karoling-dinasztia uralkodóival kezdve.
- Quello che segue è un elenco dei monarchi francesi che hanno governato la Francia dal Medioevo al XIX secolo. Un articolo a parte è dedicato ai capi di stato francesi dal XIX secolo ad oggi. Il vero inizio della monarchia francese è controverso. Gran parte della questione origina dalla nascita della Francia come regno distinto nel Medioevo, ovvero diversi secoli dopo che l'Impero Romano perse il controllo sul territorio che ora costituisce gran parte dell'Europa occidentale e centrale. Molti medievalisti sostengono che l'esistenza della Francia come tale non iniziò fino all'avvento della Dinastia Capetingia nel 987, allorquando si riuscì ad instaurare una regolare ed unitaria successione reale, oppure, volendo anticipare la data, con la costituzione del Regno dei Franchi Occidentali dopo il Trattato di Verdun dell'843. Questa visione comunque è problematica, in parte a causa dell'esistenza di tradizioni secolari che collocano la nascita della Francia nel Regno Franco merovingio fondato da Clodoveo. Questo regno nacque nel V secolo, e i suoi governanti vennero deposti nell'VIII. Questa tradizione è in parte basata sul bisogno dei re Capetingi di rafforzare la loro pretesa al trono. Con il passare del tempo, queste pretese divennero parte dell'identità nazionale francese. Fin dagli anni '90, la questione della nazionalità, specialmente per le nazioni che considerano la loro fondazione nel periodo tra il V e il IX secolo, è stata oggetto di un riesame che ha già prodotto diversi studi interessanti, alcuni dei quali porteranno sicuramente ad un ulteriore ridefinizione del significato di nazione e di come, di conseguenza, il concetto di nazionalità può essere definito. Peraltro, è da aggiungere, dopo il progressivo degradamento del concetto latino di Gallia nell'Alto Medioevo, lo stesso titolo di Re di Francia, l'elaborazione di un nucleo lessicale della lingua francese e, in ultima analisi, la nozione stessa di Francia, non sorsero in un preciso momento storico, ma emersero gradualmente dopo il 987, nelle prime fasi della dinastia Capetingia. Fu solo nel XIII secolo che il titolo di Rex Franciae soppiantò definitivamente quello di Rex Francorum Occidentalium assunto da Carlo il Calvo nell'843 con la creazione del Regno dei Franchi Occidentali. Alla luce di tutte queste considerazioni storiografiche, la lista che segue inizia convenzionalmente con l'incoronazione di Carlo Magno a Sacro Romano Imperatore, avvenuta nella notte di Natale dell'800, evento che, secondo una tradizione postuma, diede inizio all'enumerazione dei sovrani francesi; la stessa lista prosegue poi con la creazione, nell'843, del Regno che si sarebbe evoluto nella Francia moderna. Per i precedenti monarchi Franchi, si veda l'elenco di re franchi.
- フランスでは中世より1870年まで君主が支配した。フランスの支配者は主に王を名乗り、後にボナパルト朝では皇帝を名乗った。「フランス」の成立時期には複数の見解が存在する。もっとも早くに遡ろうとするならば、486年、クロヴィス1世によってローマ帝国のガリアにおける軍司令官シアグリウスが倒され、 メロヴィング朝フランク王国が成立した時となるだろう。フランク王国は8世紀に分裂する。ヴェルダン条約により、843年西フランク王国が成立する。西フランク王国の支配域が、おおよそ、今日のフランスへと展開していくこととなる。 この観点から、この表は、843年、西フランク王国のシャルル禿頭王即位より開始している。それ以前のフランクの君主についてはフランク王国を参照されたい。 以下の表に掲載した以外に、1340年から60年、および1369年から1801年にかけては、イングランドおよびグレート・ブリテンの王もフランス王の称号を自称した。ごく短い期間ではあるが、この称号が実際に一定の根拠を持っていた時期もある。すなわち、1420年のトロワ条約によりシャルル6世はその義子イングランド王ヘンリー5世を摂政および継承者として認めたのである。ヘンリー5世がシャルル6世に先立ったため、ヘンリー5世の子ヘンリー6世は祖父シャルル6世からフランス王の称号を継承した。北フランスの大部分は1435年までイングランドの支配下にあったが、1453年までにイングランドはカレー（およびチャンネル諸島）を除いたフランス全土から敗退し、カレーも1558年にフランスの手に落ちた。しかしながら、イングランドおよびグレート・ブリテンの王は1801年のグレートブリテンおよびアイルランド連合王国成立までフランス王を自称し続けた。1337年から1422年の間にも、断続的に、複数のイングランド王がフランス王を自称している。 君主の称号としては、フィリップ4世までは「フランクの王」 が用いられた。ナバラ王国の王位を兼ねたカペー朝末期（フィリップ4世以降）およびブルボン朝歴代の国王は roi de France et de Navarre （フランスとナバラの王）を称した。1791年憲法が効力を有した短い期間（1791年から92年）および1830年の7月革命後には「フランスの王」 (roi de France) ではなく、「フランス国民の王」 (roi des Français) が用いられた。ボナパルト朝のナポレオン1世、2世、3世は「フランス国民の皇帝」 (empereur des Français) を使用した。 「フランス」の名はゲルマンの一部族であるフランク人に由来する。メロヴィング朝は伝説上の人物とされる部族長ファラモンに遡るが、実際にはじめに王となったのはクロヴィス1世である。その死後、王国は息子たちの間でネウストリア 、パリ、ブルグント、およびアウストラシアに分割される。その後も分裂とメロヴィング朝の王たちの間での闘争が続いた。 やがてメロヴィング朝はカロリング朝にとって代わられる。カロリング家ははじめアウストラシアの宮宰であったが、徐々に統合をすすめ、クロヴィス以来のフランク王国全土統合を成し遂げた。小ピピンが王として即位することでメロヴィング朝は完全に終わる。小ピピンの子シャルルマーニュの広大な支配域は、ルイ敬虔王により分割される。ルイ敬虔王の子ロタール1世の治世下、843年にフランク王国は東フランク王国、ロタリンギア、西フランク王国へと分割された。シャルル禿頭王は西フランク王国の最初の王である。
- Hieronder staat een chronologische lijst van koningen en keizers van Frankrijk. De geschiedenis van Frankrijk is een voortzetting van de geschiedenis van het Frankische Rijk. Zie voor eerdere vorsten: lijst van koningen der Franken.
- Dette er en liste over Frankrikes konger etter Hugo Capet. For en liste over frankiske konger før Hugo Capet, se egen liste over frankiske konger.
- Stworzenie zestawienia władców Francji może nastręczać problemy ze względu na wątpliwości w ustaleniu początku państwa francuskiego. Zwykle przyjmuje się, iż był nim początek dynastii Kapetyngów w 987 roku. W 1464 królowie Francji uzyskali od papieża prawo noszenia tytułu Królów Arcychrześcijańskich. dynastia Karolingów (843-987) dynastia Kapetyngów (987-1328) dynastia Walezjuszów (1328-1589) dynastia Burbonów (1589-1792 i 1814-1830) Pierwsza Republika (1792-1804) Pierwsze Cesarstwo (1804-1815) Monarchia lipcowa (1830-1848) Drugie Cesarstwo (1852-1871)
- Pharamond (410-426) Clodio (426-447) Merovech (447-458) Childeric I (458-481) Clovis I (481-511) Childebert I (511-558) Chlothar I (511-561) Chlodomer (511-524) Theuderic I (511-534) Theudebert I (534-548) Theudebald (548-555) Clotaire I (558-561) Charibert I (561-567) Chilperic I (561-584) Clotaire al II-lea (584-629) Guntram (561-592) Childebert al II-lea (592-595) Theuderic al II-lea (595-613) Sigebert al II-lea (613) Sigebert I (561-575) Childebert al II-lea (575-595) Theudebert al II-lea (595-612) Theuderic al II-lea (612-613) Sigebert al II-lea (613) Clotaire al II-lea (613-629) Dagobert I (623-629) Dagobert I (629-639) Charibert al II-lea (629-632) Chilperic (632) Clovis al II-lea (639-658) Chlothar al III-lea (658-673) Theuderic al III-lea (673) Childeric al II-lea (673-675) Theuderic al III-lea (675-691) Sigebert al III-lea (634-656) Childebert cel Adoptat (656-661) Chlothar al III-lea (661-662) Childeric al II-lea (662-675) Clovis al III-lea (675-676) Dagobert al II-lea (676-679) Theuderic al III-lea (679-691) Clovis al IV-lea (691-695) Childebert al III-lea (695-711) Dagobert al III-lea (711-715) Chilperic al II-lea (715-720) Clotaire al IV-lea (717-720) Theuderic IV (721-737) Childeric al III-lea (743-751)
- | colspan=4 align="center" style="background:#ccccff;"| Династия Каролингов | colspan=4 align="center" style="background:WhiteSmoke;"| Майордомы | colspan=4| Со времен Хлодвига II важную роль начинают играть майордомы — управители дворца. Эта должность была наследственной. Майордомы из рода Пипинидов являлись фактическими правителями государства при бездействующих королях. * Пипин I Ланденский или Пипин Старый, майордом Австразии в 623—629 и 639—640 Ансегизель, майордом Австразии Гримоальд, майордом Австразии Пипин II Геристальский или Пипин Средний, майордом Австразии Карл Мартелл, майордом франков Карломан, майордом Австразии Пипин III Короткий или Пипин Младший, майордом Нейстрии и Австразии В 751 г. Пипин Короткий сверг Хильдерика III, последнего короля династии Меровингов, и был провозглашен королем, став таким образом основателем новой королевской династии Каролингов. | colspan=4 align="center" style="background:WhiteSmoke;"| Короли франков | colspan=4| Пипин III Короткий Карл Великий, король Нейстрии, Аквитании и северной Австразии, с 771 король объединенного королевства франков Карломан I, король Бургундии, Аллемании и южной Австразии Людовик I Благочестивый Лотарь I, до 840 — соправитель отца, Людовика Благочестивого Пипин I, король Аквитании Пипин II, король Аквитании В 843 г. между внуками Карла Великого — Лотарем, Людовиком Немецким и Карлом Лысым — был заключен т. н. Верденский договор о разделе королевства. Лотарь получил Лотарингию (включала в себя часть Италии, Бургундию, Прованс и западные земли Австразии), Людовик Немецкий — земли к востоку от Рейна (то есть Восточно-Франкское королевство, впоследствии Германия), Карл Лысый — земли к западу от Рейна (то есть Западно-Франкское королевство, впоследствии Франция). |colspan=4| | colspan=4 align="center" style="background:PowderBlue;"| Династия Капетингов | colspan=4 align="center" style="background:WhiteSmoke;"| Короли Франции |colspan=4| Гуго Капет, основатель династии Капетингов Роберт II Благочестивый Генрих I Филипп I Людовик VI Толстый Людовик VII Молодой Филипп II Август Людовик VIII Лев Людовик IX Святой Филипп III Смелый Филипп IV Красивый Людовик X Сварливый Иоанн I Посмертный Филипп V Длинный Карл IV Красивый Карл IV не оставил наследников мужского пола, поэтому престол унаследовал его двоюродный брат Филипп, граф Валуа, основав таким образом новую королевскую династию. | colspan=4 align="center" style="background:PowderBlue;"| Династия Валуа (ветвь Дома Капетингов) | colspan=4 align="center" style="background:WhiteSmoke;"| Короли Франции |colspan=4| Филипп VI Иоанн II Добрый Карл V Мудрый Карл VI Безумный Карл VII Победоносный Людовик XI Благоразумный Карл VIII Любезный Людовик XII Отец народа Франциск I Генрих II Франциск II Карл IX Генрих III Династию Валуа подразделяют на три линии: старшую линию — пресеклась со смертью Карла VIII, Орлеанскую линию — пресеклась со смертью Людовика XII (который был единственным её представителем на престоле) и Ангулемскую линию. Со смертью Генриха III, представителя Ангулемской линии, пресеклась вся династия Валуа. Перед смертью последний объявил своим наследником отдалённого своего родича, Генриха де Бурбона, представителя младшей ветви Капетингского дома, происходившего от 6-го сына Людовика IX Святого. | colspan=4 align="center" style="background:PowderBlue;"| Династия Бурбонов (младшая ветвь Дома Капетингов) | colspan=4 align="center" style="background:WhiteSmoke;"| Короли Франции |colspan=4| Генрих IV Великий Людовик XIII Справедливый Людовик XIV Король Солнце Людовик XV Возлюбленный Людовик XVI (Людовик XVII, фактически не царствовал, был признан королём французскими монархистами и некоторыми иностранными государствами) Династия Бурбонов продолжается и поныне, в лице Орлеанского дома, которые претендуют на трон Франции, и ныне правящего Испанского королевского дома, который происходит от внука Людовика XIV, Филиппа V, короля Испании. | colspan=4 align="center" style="background:PowderBlue;"| Династия Бонапартов | colspan=4 align="center" style="background:WhiteSmoke;"| Императоры французов |colspan=4| Наполеон I Бонапарт Наполеон II Бонапарт | colspan=4 align="center" style="background:PowderBlue;"| Реставрация династии Бурбонов | colspan=4 align="center" style="background:WhiteSmoke;"| Короли Франции |colspan=4| Людовик XVIII Карл X | colspan=4 align="center" style="background:PowderBlue;"| Орлеанский дом (ветвь Дома Бурбонов) | colspan=4 align="center" style="background:WhiteSmoke;"| Король французов |colspan=4| Луи-Филипп I | colspan=4 align="center" style="background:PowderBlue;"| Реставрация династии Бонапартов | colspan=4 align="center" style="background:WhiteSmoke;"| Император французов |colspan=4| Наполеон III Бонапарт
- En lista över Frankrikes statsöverhuvuden.
- Fransanın ortaya çıkışı üzerine bazı anlaşmazlıklar mevcuttur. En eski veriler, Roma İmparatorluğu'nun Galya'daki son temsilcisi Syagrius'un, 486 yılında Clovis I tarafından yenilmesiyle kurulan Merovenj krallığına kadar gitmektedir. 8. yüzyılda bu krallık yıkıldı. 843 yılında Verdun Antlaşması ile Batı Frank Krallığı kuruldu, ki bu krallık zaman içerisinde modern Fransa'yı oluşturacaktır. Bu verilerin ışığında, Fransa kralları listesi, Kel Karl (Charles the Bald) (13 Haziran 823 – 6 Ekim 877) ve Batı Frank Krallığı ile başlatılabilir. Daha önceki Frank Krallar için, bkz. Frank Krallar Listesi. Aşağıdaki hükümdarlara ilaveten, İngiltere ve Büyük Britanya kralları da 1340-1360 ve 1369-1801 aralarında Fransa Tahtı'nda hak iddia etmişlrdir. Bu durum aslında temelsiz de değildir. 1420 yılında imzalanan Troyes Barışı ile, Charles VI damadı (antlaşma ile kızı Catherine of Valois ile evlenen) İngiltere Kralı Henry V'i vekil ve varisi olarak tayin etmiştir. Henry V Karl VI'dan önce öldüğü için, oğlu Henry VI dedesinin akabinde Fransa Kralı ünvanını almıştır (henüz 10 aylıkken, ayrıca 8. ayında İngiltere Kralı olmuştur) ve 1435'e kadar Kuzey Fransa'nın önnemli bir bölümü İngiliz Hakimiyetinde kalmıştır. 1453 itibariyle ise İngilizler tüm Fransa'dan çıkarıldılar (Calais 1558 yılına kadar İngilizlerde kaldı). Buna rağmen, İngiliz ve sonra Britiş hükümdarlar, 1801'de Birleşik Krallık'ın kuruluşuna kadar, Fransa Tahtı'nda hak iddia etmeye devam etmişlerdir. 4. Filip (Nisan–Haziran 1268 – 29 Kasım 1314)dönemine kadar "Fransa Kralı" ünvanı kullanımda kalmış, akabinde "Fransa Kralı" ünvanı kullanılmaya başlanmıştır. 1791 Fransız Anayasası'nın yürürlükte olduğu kısa dönem (1791-1792) ve 1830 Temmuz Devrimi sonasında "Fransa (Navarre) Kralı" yerini "Fransızların Kralı"na bırakmıştır. Bu krallığı "toprak-ülke" yerine "halk-millet" ile bağdaştırmaya çalışan anayasal bir icattı.
- | colspan=4 align="center" style="background:silver;"| Династія Каролінгів | colspan=4 align="center" style="background:WhiteSmoke;"| Майордоми | colspan=4| З часу правління Хлодвіга ІІ важливу роль почали відігравати майордоми — управителі палацового господарства. Ця посада стала спадковою і вони перетворились на фактичних правителів держави. * Піпін I Ланденський або Піпін Старий, майордом Австразії в 623—629 і 639—640 Ансегизель, майордом Австразії Гримоальд, майордом Австразії Піпін II Геристальський або Піпін Середній, майордом Австразії Карл Мартелл Карломан, майордом Австразії Піпін III Короткий або Піпін Молодший, майордом Нейстрії та Австразії В 751 р. Піпін Короткий проголосив себе королем, на чому закінчилося правління династії Меровінгів і почалася династія Каролінгів. | colspan=4 align="center" style="background:WhiteSmoke;"| Королі франків | colspan=4| Піпін III Короткий Карл Великий, король Нейстрії, Аквітанії та північної Австразії, з 771 король об'єднаного королівства франків, з 800 р. — імператор Заходу Карломан I, король Бургундії, Аллеманії та південної Австразії Людовик I Благочестивий, імператор Заходу Лотар I, до 840 — співправитель батька, Людовика Благочестивого Піпін I, король Аквітанії Піпін II, король Аквітанії В 843 р. онуки Карла Великого — Лотар, Людовик Німецький і Карл Лисий уклали Верденський договір, згідно якого землі імперії ділилися на три частини. Лотар отримав разом з титулом імператора Лотаринґію, Людовик Німецький — землі на схід від Рейну (Східно-Франкське королівство, пізніше Німеччина), а Карл Лисий — землі на захід від Рейну (Західно-Франкське королівство, майбутня Франція). |colspan=4|
- 这是一个关于法国君主的列表。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
