| dbpprop:abstract
|
- Lent, in Christian tradition, is the period of the liturgical year leading up to Easter. The traditional purpose of Lent is the preparation of the believer — through prayer, penitence, almsgiving and self-denial — for the annual commemoration during Holy Week of the Death and Resurrection of Jesus, which recalls the events linked to the Passion of Christ and culminates in Easter, the celebration of the Resurrection of Jesus Christ. Conventionally it is described as being forty days long, though different denominations calculate the forty days differently. The forty days represent the time that, according to the Bible, Jesus spent in the wilderness before the beginning of his public ministry, where he endured temptation by Satan. This practice was virtually universal in Christendom until the Protestant Reformation. Some Protestant churches do not observe Lent, but many, such as Lutherans, Methodists, and Anglicans do.
- Als Fastenzeit wird im Christentum der Zeitraum der sieben Wochen vor Ostern bezeichnet. Sie erinnert an das 40-tägige Fasten Jesu Christi zur Vorbereitung seines öffentlichen Wirkens. Ihr Beginn, der Aschermittwoch, stellt zugleich das Ende des Karnevals bzw. Faschings dar. Die im Christentum früher für Werktage gebotene Enthaltung von Fleischspeisen und von Tanzveranstaltungen wurde im 20. Jahrhundert merklich gelockert. Für das Volkstanzen wird sie jedoch weiterhin eingehalten. Fastenzeiten gibt es auch in anderen Religionen, z. B. den Fastenmonat Ramadan im Islam. In den Fastenzeiten schreiben oder schlagen die Glaubensgemeinschaften das Fasten vor. Im Christentum ist es in unterschiedlichem Maß in den Kirchen der katholischen Tradition, in der altkatholischen, der anglikanischen und der römisch-katholischen Kirche und auch in der Orthodoxie und im Protestantismus üblich. Ersatzweise und ergänzend sind asketische Verzichte damit gemeint (siehe unten).
- La Quaresma és el període de quaranta dies d'abans de Pasqua que el calendari litúrgic cristià assenyala per a preparar-se per a la Setmana Santa. Comença el Dimecres de cendra i acaba el Diumenge de Rams. L'objectiu de la Quaresma és establir un període de reflexió i penitència en el que els cristians tinguin temps de preparar-se per la celebració pasqual. Tradicionalment també és practica dejuni i abstinència. "Quaresma" deriva del llatí quadragesima, o el "quarantè" dia abans de Pasqua.
- Postní doba či půst je v křesťanství období přípravy na Velikonoce. V západní církvi začíná postní doba Popeleční středou a trvá 40 dní (kromě nedělí). Ve východních církvích začíná „Velký půst“ v pondělí 7. týdne před Velikonocemi a končí v pátek 9 dní před Velikonocemi.
- La cuaresma ? es el periodo del tiempo litúrgico (calendario cristiano) destinado por la iglesia Católica Romana, además de ciertas iglesias evangélicas, aunque con inicios y duraciones distintas, para la preparación de la fiesta de Pascua.
- Suuri paasto eli pääsiäispaasto on paastoaika ennen pääsiäistä. Suuri paasto kestää varhaiskristilliseltä ajalta periytyvän tavan mukaan 40 vuorokautta. Esikuvana tämän pituiselle paastolle on ollut se, että Raamatun mukaan Jeesus vetäytyi ennen julkisen toimintansa aloittamista 40 päiväksi autiomaahan paastoamaan ja rukoilemaan. Eri kirkkokunnat kuitenkin laskevat sen alkamis- ja päättymisajan hieman eri tavalla. Läntisissä kirkoissa, varsinkin katolisen kirkon latinalaisessa riituksessa se alkaa laskiaista seuraavana tuhkakeskiviikkona ja päättyy pääsiäislauantaina, nämä päivät mukaan luettuna. Täten se kestää todellisuudessa 46 vuorokautta, joista kuitenkin vähennetään välissä olevat 6 sunnuntaita, jotka eivät ole paastopäiviä. Myös luterilaisessa kirkkovuodessa nimitetään paastonajaksi samaa aikaa vuodesta, joskin paastoamisesta on käytännössä yleensä luovuttu. Suomalaisiinkin almanakkoihin on kuitenkin merkitty 1. –5. "paastonajan sunnuntait". Ortodoksisessa kirkossa suuri paasto kestää 40 vuorokautta alkaen jo laskiais- eli sovintosunnuntaita seuraavana maanantaina, ja sen lasketaan päättyvän palmusunnuntaita edeltävänä perjantaina. Sunnuntaipäivät lasketaan suuren paaston päiviksi, mutta palmusunnuntaita ja sitä edeltävää Lasaruksen lauantaita ei. Suuren paaston päiviin ei ortodoksisessa kirkossa lasketa myöskään pääsiäistä edeltävää suurta viikkoa. Ortodokseille suuri viikko on silti ankaran paaston aikaa. Sen jälkeen koittaa pääsiäinen. Suurta paastoa edeltää noin neljän viikon mittainen valmistuskausi, jota nimitetään valmistusviikoiksi. Valmistusviikoilla ortodoksit valmistautuvat ruokapaastoon muun muassa vähentämällä eri ruokalajeja vähitellen.
- Le carême est une période de quarante jours — sans compter les dimanches pour les Catholiques; sans compter les dimanches ni les samedis pour les Orthodoxes — précédant Pâques dans le calendrier chrétien. Alors que la fête de Pâques, qui commémore et célèbre la résurrection du Christ, est la plus importante des fêtes de la chrétienté (catholique et orthodoxe), le carême se conçoit comme un temps de préparation à celle-ci. Selon les rites, il commence par le mercredi des Cendres (catholiques) ou par le Lundi pur (orthodoxes) et se termine le samedi saint (catholiques) ou le samedi de Lazare (orthodoxes).
- La Quaresima è uno dei tempi forti che la Chiesa cattolica, e altre chiese cristiane, celebra lungo l'anno liturgico. È il periodo che precede la celebrazione della Pasqua, dura quaranta giorni, ed è caratterizzato dall'invito insistente alla conversione a Dio. Sono pratiche tipiche della quaresima il digiuno ecclesiastico e altre forme di penitenza, la preghiera più intensa e la pratica della carità. È un cammino di preparazione a celebrare la Pasqua che è il culmine delle festività cristiane. Ricorda i quaranta giorni trascorsi da Gesù nel deserto dopo il suo battesimo nel Giordano e prima del suo ministero pubblico. È anche il periodo in cui i catecumeni vivono l'ultima preparazione al loro battesimo.
- 四旬節（しじゅんせつ、ラテン語：Quadragesima）はカトリック教会などの西方キリスト教において復活祭の46日前（四旬とは40日のことであるが、日曜日を除いて40日を数えるので実際には46日前からになる）の水曜日（灰の水曜日）に始まり、前日（聖土曜日）に終わる期間のこと。聖公会では「大斎節」と呼び、プロテスタントの教派によっては「受難節」と呼ぶこともある。復活祭は3月22日から4月25日のいずれかの日曜日に祝われる。通常は2月4日から3月10日のいずれかに始まる。 正教会の「大斎（おおものいみ）」に相当する。但し、正教会における大斎の始まりは日曜日日没（教会暦で言う月曜日・教会暦は日没を一日の境目と捉える）であることや、東方教会の復活祭の日付は西方教会と必ずしも一致しないため、大斎と四旬節は年によって1週から5週ほどのずれを生じていることなどにより、期間には相違がある。
- Vastentijd, Veertigdagentijd of Quadragesima is de periode die begint op Aswoensdag als voorbereiding op het Paasfeest. De veertigdagentijd is een periode van bezinning op de feitelijke christelijke levenspraktijk. Anders dan sommigen denken is het geen periode van continu vasten in de betekenis die er gewoonlijk aan gegeven wordt. Alhoewel er zesenveertig dagen verlopen tussen Aswoensdag en Pasen (einde van de vastentijd) wordt er traditioneel niet gevast op de zes zondagen tijdens die periode waardoor je op veertig dagen uitkomt. In de vroeg-christelijke tijd vastte men tot zonsondergang. Onder andere koning David en de profeet Daniël vastten in voor-christelijke tijden al, om Gods hulp en steun te zoeken . Ook Jezus ging direct na zijn doop vasten . Rond het jaar 250 werd dit vasten uitgebreid naar alle dagen van de Goede Week, terwijl het Concilie van Nicaea in 325 getuigt van een 40-dagen vasten.
- Fastetiden innledes onsdag i den syvende uken før 1. påskedag, og varer i 40 dager. Tiden er til minne om Jesu 40 dagers faste i ørkenen, og 40 er også et tall som tradisjonelt er knyttet til disiplin, hengivelse og forberedelse i Bibelen. Fasten ble tidlig pålagt som en religiøs plikt, men den har senere fått mindre betydning i de protestantiske kirker.
- Wielki Post to czas pokuty, przygotowujący do przeżycia największych świąt dla chrześcijan, Świąt Wielkanocy. Obejmuje on okres liczony od Środy Popielcowej do Mszy Wieczerzy Pańskiej w Wielki Czwartek. Tradycyjnie Wielki Post określany bywa jako czterdziestodniowy, choć w rzeczywistości obejmuje 46 dni kalendarzowych. W pierwszych wiekach Wielki Post obejmował tylko Wielki Piątek i Wielką Sobotę. W III wieku poszczono już cały tydzień, zaś na początku IV wieku, na pamiątkę czterdziestodniowego postu Jezusa na pustyni oraz czterdziestu lat wędrowania Izraelitów po ucieczce z Egiptu, został przedłużony do czterdziestu dni. W VII wieku, Kościół katolicki za początek postu przyjął szóstą niedzielę przed Wielkanocą. Ponieważ niedziele wyłączone były z postu, aby zachować 40 dni pokutnych, ich początek przypadał na środę. Od 1570 roku był to już zwyczaj powszechnie obowiązujący w Kościele. W tym dniu na znak pokuty posypywano głowę popiołem. Papieżowi św. Grzegorzowi I Wielkiemu przypisuje się wprowadzenie okresu przygotowującego do Wielkiego Postu - Przedpościa (Czasu Siedemdziesiątnicy), rozpoczynającego się na dziewięć tygodni przed Wielkanocą i obejmującego trzy kolejne niedziele przed Środą Popielcową: Niedziela Siedemdziesiątnicy (zwana także Niedzielą Starozapustną), Niedziela Sześćdziesiątnicy (zwana także Niedzielą Mięsopustną) i Niedziela Pięćdziesiątnicy (zwana także Niedzielą Zapustną). Aktualnie Przedpościa nie obchodzi się. Wielki Post w Kościele jest traktowany jako czas pokuty i nawrócenia. Jego zaleceniami są post, jałmużna i modlitwa.
- Quaresma, palavra que vem do latim quadragésima, é o período de quarenta dias que antecedem a festa ápice do cristianismo: a ressurreição de Jesus Cristo, comemorada no Domingo de Páscoa
- Păresimile sau Postul Mare, greşit numit şi Postul Paştilor, în creştinism e o perioadă de primăvară de post şi pocăinţă, care durează patruzeci de zile, pentru care data se fixează în funcţie de data Paştilor.
- Вели́кий по́ст — главный (или единственный) продолжительный пост во многих христианских конфессиях, цель которого — приготовление к празднованию Пасхи; также соответствующий период литургического года, отмеченный в богослужении молитвами покаяния и воспоминания крестной смерти и воскресения Иисуса Христа. Установлен в подражание Иисусу Христу, постившемуся в пустыне сорок дней. Длительность Великого поста так или иначе связана с числом 40, однако фактическая его продолжительность зависит от правил исчисления, принятых в данной конкретной конфессии.
- Påskfastan eller bara fastan, quadragesima, är de kristnas fastetid under 40 dagar före påsk d v s fastan pågår under sju veckor, till minne av Jesu frestelse. Fastetidens sjunde och sista vecka heter stilla veckan men är mer känd som påskveckan. Fastlagen (efter medellågtyska vastelavent "dagen före fastan") är benämningen på de tre dagar som kommer närmast före påskfastan. Fastlagen består av fastlagssöndagen (köttsöndagen) samt blåmåndagen (av ty. "blauer Montag"; även fläskmåndagen och korvmåndagen) och fettisdagen (eller Vita tisdagen). Därefter börjar fastan med askonsdagen
- Hristiyanlık inancına göre Paskalya döneminde, 40 gün boyunca hayvansal gıdaları yememek kaydı ile tutulan oruçtur. 2. yy. da yazılan Didakte kitabında Mesih inanalarına çarşamba ve cuma günü oruç tutmalarını buyurmuştur. 2. yüzyıldaki kiliselerin bu orucu Diriliş Bayramı'ndan önce (paskalya) tuttukları bilinmektedir. İslamiyet'teki gibi oruç zamanında (Ramazan ayı) tüm dünyevi gıdalardan uzak tutmaması nedeni ile oruç yerine perhiz ifadesinin kullanılması daha uygundur. İncil'in ilgili bölümlerinde oruç tutulması şu bölümlerle belirtilmiştir; Oruç tuttuğunuz zaman, ikiyüzlüler gibi surat asmayın. Onlar oruç tuttuklarını insanlara belli etmek için kendilerine perişan bir görünüm verirler. Size doğrusunu söyleyeyim, onlar ödüllerini almışlardır. Matta İncili 6: 16 Siz oruç tuttuğunuz zaman, başınıza yağ sürüp yüzünüzü yıkayın. 18 Öyle ki, insanlara değil, gizlide olan Babanız'a oruçlu görünürseniz. Gizlilik içinde yapılanı gören Babanız sizi ödüllendirecektir. Matta İncili 6: 17
- Перша неділя Великого посту називається «неділя збірна». В цей час вже зазвичай тане сніг, тому кажуть: «Неділя збір — тече вода з гір». В цю неділю дівчата варили колись кашу з маком і на короткий час закопували її в землю — «щоб недоля пропала». Червертий тиждень Великого посту — середохресний, бо в середу на цьому тижні відмічають свято хреста. В цей день господині печуть «хрести» з маком і змащують їх медом. Частину «хрестів» зберігають на час сівби. На цьому ж тижні сіють мак, а також розсаду капусти й помідорів, бо існує повір'я, що її обов'язково треба сіяти в піст — «щоб морозу не боялась». П'ятий тиждень поста називається Похвальний, в суботу цього тижня — свято Похвали Пресвятої Богородиці. В цей день не можна працювати, а можна тільки розсаду сіяти. Неділя за тиждень перед Великоднем називається «Вербною», «шутковою» або «квітною», а тиждень перед цією неділею — «вербним». У цей тиждень не можна сіяти конопель і городини, бо «буде ликовате, як верба», а також буряків, бо «будуть гіркі». Шоста субота — Вербна або Лазарева. У Вербну неділю святять вербу. Звичай святити гілля дерев пішов від тих часів, коли люди встеляли пальмовим гіллям дорогу Ісусу, що в'їжджав у Єрусалим на віслюку. Звичай дуже старий, б вже в «Ізборнику» (1073 р. ) згадується «Праздьникъ вьрбьны». Біля церкви збирають велику кількість вербового гілля і після відправи Богослужіння священик окроплює це гілля свяченою водою. Важжається, що це свято дітей, бо під час церковного обходу на вечірні діти носять вербу: кому трапиться найбільша гілка верби — той щасливий. Колись господарі, повертаючись з церкви з освяченим гіллям верби, зразу йшли на город або в поле, аби посадити відразу ж кілька гілок, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту заносили до хати і ставили на покуті під святими образами. Свячена верба завжди була у великій пошані, тому навіть найменше гілля, що залишалось після освячення, палили на вогні, щоб «боронь Боже, під ноги не потрапило». Останній тиждень перед Великоднем називають білим або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і у перший тиждень. Найважливішим днем тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, страсним або живним. Чистий четвер — це свято весняного очищення. Люди чистили все в хатах, коморах, стайнях, на подвір'ї, та прикрашали усе по-святковому. Самі ж купалися, особливо для того, щоб позбутися хвороб. Ввечері у церкві відправлялися «Страсті». У цей день намагаються додержувати урочистий спокій — без сміху, співів, голосних розмов у той час, коли в церкві читають Євангеліє. Повертаючись з церкви, люди намагались донести страсну свічку додому так, щоб вогонь не згас. Для цього робили спеціальні ліхтарі з кольорового паперу або фарбованого скла. У Чистий четвер була традиція колоти кабанчиків та поросят, щоб на Великдень на столі були шинка й ковбаса. А Чистий четвер, за повір'ям, сприяв тому, що у «салі цих свиней ніколи не заведеться нічого — ні противного, ні вредного». Цей звичай зберігався в Україні до початку 30-х років, поки йому не завадило колгоспне господарювання. У Страсну п'ятницю люди віруючі нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Обід зазвичай пісний, навіть рибу не можна їсти — обходяться капустою, картоплею, огірками. Не можна також ні шити, ні прясти, ні рубати дрова й, взагалі, що-небудь тесати сокирою. Не можна також співати, бо «хто співає в Страсну п'ятницю, той на Великдень плакати буде». В п'ятницю господині печуть паски. Куштувати їх до освячення суворо заборонено — гріх. У Великодню суботу роблять крашанки або писанки. Найбільше роблять червоних крашанок, бо вони нагадують про кров Спасителя. Існує багато орнаментів, якими прикрашають писанки — в залежності від регіону країни. В писанкарстві в наш час ввбачають не тільки історичний зміст, а й мистецький. У Великдень до заутрені усі йдуть до церкви. Після святкової літургії святять «свячене», хрестосуються та поздровляють одне одного словами «Христос Воскрес!» та відповіддю «Воїстину Воскрес!». Потім йдуть додому, вмиваються, моляться та й сідають за стіл. Наступає «розговіння».
- 大齋期（亦稱大齋節期；天主教會稱四旬期；基督新教信義宗稱預苦期），是基督宗教的教會年曆一個節期。英文寫作Lent，意即春天。拉丁教會稱Quadragesima，意即四十天（四旬）。 大齋期由大齋首日(聖灰星期三/塗灰日)開始至復活節前日止，一共四十天（不計六個主日）。基督徒以齋戒、施捨、克苦等方式補賠自己的罪惡，準備慶祝耶穌基督的由死刑復活的「逾越奧蹟」。 四十日的時間起源於耶穌在洗者若翰受洗後，到荒野禁食並三退魔鬼以食物、權勢與對天主的信賴的試探。 大齋期的禮儀顏色是紫色，但棕枝主日是用紅色。 由於大齋期的日期與農曆新年一樣以陰曆為參考，因此這兩項活動經常都會重疊。有某些教會為免與農曆新年衝撞，會在必要時把某些儀式順延一個星期舉行。
|
| rdfs:comment
|
- Lent, in Christian tradition, is the period of the liturgical year leading up to Easter. The traditional purpose of Lent is the preparation of the believer — through prayer, penitence, almsgiving and self-denial — for the annual commemoration during Holy Week of the Death and Resurrection of Jesus, which recalls the events linked to the Passion of Christ and culminates in Easter, the celebration of the Resurrection of Jesus Christ.
- Als Fastenzeit wird im Christentum der Zeitraum der sieben Wochen vor Ostern bezeichnet. Sie erinnert an das 40-tägige Fasten Jesu Christi zur Vorbereitung seines öffentlichen Wirkens. Ihr Beginn, der Aschermittwoch, stellt zugleich das Ende des Karnevals bzw. Faschings dar. Die im Christentum früher für Werktage gebotene Enthaltung von Fleischspeisen und von Tanzveranstaltungen wurde im 20. Jahrhundert merklich gelockert. Für das Volkstanzen wird sie jedoch weiterhin eingehalten.
- La Quaresma és el període de quaranta dies d'abans de Pasqua que el calendari litúrgic cristià assenyala per a preparar-se per a la Setmana Santa. Comença el Dimecres de cendra i acaba el Diumenge de Rams. L'objectiu de la Quaresma és establir un període de reflexió i penitència en el que els cristians tinguin temps de preparar-se per la celebració pasqual. Tradicionalment també és practica dejuni i abstinència.
- Postní doba či půst je v křesťanství období přípravy na Velikonoce. V západní církvi začíná postní doba Popeleční středou a trvá 40 dní (kromě nedělí). Ve východních církvích začíná „Velký půst“ v pondělí 7. týdne před Velikonocemi a končí v pátek 9 dní před Velikonocemi.
- La cuaresma ? es el periodo del tiempo litúrgico (calendario cristiano) destinado por la iglesia Católica Romana, además de ciertas iglesias evangélicas, aunque con inicios y duraciones distintas, para la preparación de la fiesta de Pascua.
- Suuri paasto eli pääsiäispaasto on paastoaika ennen pääsiäistä. Suuri paasto kestää varhaiskristilliseltä ajalta periytyvän tavan mukaan 40 vuorokautta. Esikuvana tämän pituiselle paastolle on ollut se, että Raamatun mukaan Jeesus vetäytyi ennen julkisen toimintansa aloittamista 40 päiväksi autiomaahan paastoamaan ja rukoilemaan. Eri kirkkokunnat kuitenkin laskevat sen alkamis- ja päättymisajan hieman eri tavalla.
- Le carême est une période de quarante jours — sans compter les dimanches pour les Catholiques; sans compter les dimanches ni les samedis pour les Orthodoxes — précédant Pâques dans le calendrier chrétien. Alors que la fête de Pâques, qui commémore et célèbre la résurrection du Christ, est la plus importante des fêtes de la chrétienté (catholique et orthodoxe), le carême se conçoit comme un temps de préparation à celle-ci.
- La Quaresima è uno dei tempi forti che la Chiesa cattolica, e altre chiese cristiane, celebra lungo l'anno liturgico. È il periodo che precede la celebrazione della Pasqua, dura quaranta giorni, ed è caratterizzato dall'invito insistente alla conversione a Dio. Sono pratiche tipiche della quaresima il digiuno ecclesiastico e altre forme di penitenza, la preghiera più intensa e la pratica della carità.
- Vastentijd, Veertigdagentijd of Quadragesima is de periode die begint op Aswoensdag als voorbereiding op het Paasfeest. De veertigdagentijd is een periode van bezinning op de feitelijke christelijke levenspraktijk. Anders dan sommigen denken is het geen periode van continu vasten in de betekenis die er gewoonlijk aan gegeven wordt.
- Fastetiden innledes onsdag i den syvende uken før 1. påskedag, og varer i 40 dager. Tiden er til minne om Jesu 40 dagers faste i ørkenen, og 40 er også et tall som tradisjonelt er knyttet til disiplin, hengivelse og forberedelse i Bibelen. Fasten ble tidlig pålagt som en religiøs plikt, men den har senere fått mindre betydning i de protestantiske kirker.
- Wielki Post to czas pokuty, przygotowujący do przeżycia największych świąt dla chrześcijan, Świąt Wielkanocy. Obejmuje on okres liczony od Środy Popielcowej do Mszy Wieczerzy Pańskiej w Wielki Czwartek. Tradycyjnie Wielki Post określany bywa jako czterdziestodniowy, choć w rzeczywistości obejmuje 46 dni kalendarzowych. W pierwszych wiekach Wielki Post obejmował tylko Wielki Piątek i Wielką Sobotę.
- Quaresma, palavra que vem do latim quadragésima, é o período de quarenta dias que antecedem a festa ápice do cristianismo: a ressurreição de Jesus Cristo, comemorada no Domingo de Páscoa
- Păresimile sau Postul Mare, greşit numit şi Postul Paştilor, în creştinism e o perioadă de primăvară de post şi pocăinţă, care durează patruzeci de zile, pentru care data se fixează în funcţie de data Paştilor.
- Påskfastan eller bara fastan, quadragesima, är de kristnas fastetid under 40 dagar före påsk d v s fastan pågår under sju veckor, till minne av Jesu frestelse. Fastetidens sjunde och sista vecka heter stilla veckan men är mer känd som påskveckan. Fastlagen (efter medellågtyska vastelavent "dagen före fastan") är benämningen på de tre dagar som kommer närmast före påskfastan. Fastlagen består av fastlagssöndagen (köttsöndagen) samt blåmåndagen (av ty.
- Hristiyanlık inancına göre Paskalya döneminde, 40 gün boyunca hayvansal gıdaları yememek kaydı ile tutulan oruçtur. 2. yy. da yazılan Didakte kitabında Mesih inanalarına çarşamba ve cuma günü oruç tutmalarını buyurmuştur. 2. yüzyıldaki kiliselerin bu orucu Diriliş Bayramı'ndan önce (paskalya) tuttukları bilinmektedir.
- Перша неділя Великого посту називається «неділя збірна». В цей час вже зазвичай тане сніг, тому кажуть: «Неділя збір — тече вода з гір». В цю неділю дівчата варили колись кашу з маком і на короткий час закопували її в землю — «щоб недоля пропала».
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
