| dbpprop:abstract
|
- Law is a system of rules, usually enforced through a set of institutions. It shapes politics, economics and society in numerous ways and serves as a primary social mediator in relations between people. Contract law regulates everything from buying a bus ticket to trading on derivatives markets. Property law defines rights and obligations related to the transfer and title of personal (often referred to as chattel) and real property. Trust law applies to assets held for investment and financial security, while tort law allows claims for compensation if a person's rights or property are harmed (often considered civil case if filed under an issue of tort law vs. criminal). If the harm is criminalised in penal code, criminal law offers means by which the state can prosecute the perpetrator. Constitutional law provides a framework for the creation of law, the protection of human rights and the election of political representatives. Administrative law is used to review the decisions of government agencies, while international law governs affairs between sovereign nation states in activities ranging from trade to environmental regulation or military action. Writing in 350 BC, the Greek philosopher Aristotle declared, "The rule of law is better than the rule of any individual. " Legal systems elaborate rights and responsibilities in a variety of ways. A general distinction can be made between civil law jurisdictions, which codify their laws, and common law systems, where judge made law is not consolidated. In some countries, religion still informs the law. Law provides a rich source of scholarly inquiry, into legal history, philosophy, economic analysis or sociology. Law also raises important and complex issues concerning equality, fairness and justice. "In its majestic equality", said the author Anatole France in 1894, "the law forbids rich and poor alike to sleep under bridges, beg in the streets and steal loaves of bread. " In a typical democracy, the central institutions for interpreting and creating law are the three main branches of government, namely an impartial judiciary, a democratic legislature, and an accountable executive. To implement and enforce the law and provide services to the public, a government's bureaucracy, the military and police are vital. While all these organs of the state are creatures created and bound by law, an independent legal profession and a vibrant civil society inform and support their progress.
- Recht ist ein System von Regeln mit allgemeinem Geltungsanspruch, das von gesetzgebenden Institutionen geschaffen und nötigenfalls von Organen der Rechtspflege durchgesetzt wird. Als solches besteht es aus der Gesamtheit der Normen, die nach ihrem nationalen oder internationalen Geltungsbereich in Rechtssysteme und das global geltende Völkerrecht eingeteilt sind. Die Jurisprudenz, besonders die Rechtstheorie, unterteilt diese Rechtssysteme des objektiven Rechts wiederum in Rechtsgebiete, die nach methodischen Gesichtspunkten in die drei großen Bereiche des öffentlichen Rechts, Privatrechts und Strafrechts, nach sachlichen oder inhaltlichen Gesichtspunkten in methodenübergreifende Rechtsgebiete wie das Verkehrsrecht, das Wirtschaftsrecht oder das Baurecht gegliedert werden. Aus den genannten Normsystemen ergibt sich für die Normadressaten im Einzelfall eine Berechtigung, wie etwa das Recht auf freie Meinungsäußerung, das Eigentumsrecht, ein Anspruch (zum Beispiel eines Verkäufers auf den Kaufpreis) oder das Recht, von einem Vertrag zurückzutreten. Zur Ermittlung des geltenden Rechts ist von Rechtsquellen auszugehen. Die wichtigste Quelle des objektiven Rechts ist heute das Gesetz. Selbst das Präjudiz aus dem Case Law des anglo-amerikanischen Rechtskreises wird dort immer mehr vom förmlichen Gesetzesrecht (Statutory Law) abgelöst. Das auch im Völkerrecht geltende Gewohnheitsrecht füllt als ungeschriebene Rechtsquelle Lücken in den gesetzlichen Regelungen. Ob es über dieses positive Recht hinaus weitere Rechtsquellen gibt, ist in der Rechtswissenschaft umstritten. Die rechtsphilosophische Richtung der Naturrechtslehre stellt dem positiven Recht ein überpositives Recht gegenüber, ein ewig gültiges, dem menschlichen Einfluss entzogenes Recht, das seine Gültigkeit von der Natur des Menschen oder einer höheren Macht ableitet und nicht legitim durch staatliche Gesetzgebung geändert werden kann. Im Gegensatz zu Moral und Sitte sieht das Recht – vor allem das Strafrecht – staatliche Sanktionen für den Fall vor, dass Verhaltensregeln nicht eingehalten werden. Je nach Gesellschaftsordnung und politischer Auffassung überschneiden sich Recht, Moral und Sitte unterschiedlich stark.
- El dret és un ordre jurídic que s'expressa normativament (conjunt de normes) per regir una societat, regular-ne la conducta i resoldre'n els conflictes inspirat en els postulats de la justícia. L'estudi del concepte del dret el fa una branca anomenada Filosofia del Dret.
- Právo je soubor platných právních norem, tj. příkazů, zákazů a dovolení (obecně pravidel), jimiž právotvorné společenství upravuje přípustné chování a vzájemné vztahy svých členů. Právem v širším slova smyslu je každý takový soubor pravidel; jsou jím např. i pravidla, která platí mezi vězni v téže cele. Právem v užším slova smyslu jsou však pouze taková pravidla, které stanoví a vynucuje stát. V právním státě má stát mocenský monopol, tzn. pouze stát smí prostřednictvím svých orgánů vynucovat dodržování práva. Pravidla, která stát nevynucuje, např. obyčeje, křesťanské Desatero, pravidla slušného chování, ale ani církevní právo, právem v užším smyslu nejsou. Zvláštní postavení v tomto smyslu má smluvní právo. Stát umožňuje, aby kontrahenti platné právo smlouvou rozšířili - výhradně však na vzájemné vztahy - a dodržování uzavřené smlouvy pak vynucuje stejně jako jiné právní normy (zásada pacta sunt servanda). Z hlediska jednoho právního pojetí jsou ustanovení smluv přímo právem, z hlediska druhého je právem pouze povinnost dodržovat smluvní závazky; tento spor má však význam pouze z teoreticko-právního hlediska. Právo prošlo složitým historickým vývojem. Státní mocenský monopol a pojetí práva v podobě, jakou známe z České republiky, je poměrně pozdním a nikoli univerzálním uspořádáním: např. v islámských zemích platí náboženské právo a v některých působí náboženská policie (která má mj. právo přestupce na místě tělesně potrestat), ve Středomoří se uplatňuje právo vendety, v mnoha afrických zemích vynucují právo kmeny nebo kmenové svazy.
- El Derecho es el orden normativo e institucional de la conducta humana en sociedad inspirado en postulados de justicia, cuya base son las relaciones sociales existentes que determinan su contenido y carácter. En otras palabras, es el conjunto de normas que regulan la convivencia social y permiten resolver los conflictos interpersonales. La definición inicial da cuenta del Derecho positivo, pero no explica su fundamento; por ello juristas, filósofos y teóricos del Derecho han propuesto a lo largo de la historia diversas definiciones alternativas, y distintas teorías jurídicas sin que exista, hasta la fecha, consenso sobre su validez. El estudio del concepto del Derecho lo realiza una de sus ramas, la Filosofía del Derecho. Con todo, la definición propuesta inicialmente resuelve airosamente el problema de "validez" del fundamento del Derecho, al integrar el valor Justicia en su concepto. Los conceptos de derecho positivo y el derecho vigente se pueden reducir a que el primero es el que se aplica y el segundo es el que el órgano legislativo publica para ser obedecido en tanto dure su vigencia, mientras no sea sustituido por medio de la abrogación o derogación. Por lo tanto no todo derecho vigente es positivo, Es decir hay normas jurídicas que tienen poca aplicación practica es decir no es derecho positivo pero si es derecho vigente. Desde el punto de vista objetivo, dícese del conjunto de leyes, reglamentos y demás resoluciones, de carácter permanente y obligatorio, creadas por el Estado para la conservación del orden social. Esto es, teniendo en cuenta la validez; es decir que si se ha llevado a cabo el procedimiento adecuado para su creación, independientemente de su eficacia (si es acatada o no) y de su ideal axiológico (si busca concretar un valor como la justicia, paz, orden, ent).
- Laki on valtion suvereenin viranomaisen, tavallisesti kansallisen parlamentin, antama velvoittava säädös. Laajasti ymmärrettynä laeiksi käsitetään myös valtioneuvoston ja tasavallan presidentin antamat asetukset. Laki koostuu muun muassa velvoittavista oikeusnormeista ja sisältää usein erilaisia määritelmiä. Oikeuslähteenä laki on sen soveltajaa vahvasti velvoittava. Oikeusnormit ovat kieltäviä, käskeviä tai sallivia. Oikeusnormit eroavat esimerkiksi moraalisista normeista siten, että oikeusnormi sisältää aina julkisen pakkovallan käytön uhan siten, että oikeusnormin rikkomisesta lainsäätäjä on määrännyt seuraamuksen, kuten oikeustoimen pätemättömyyden, velvollisuuden suorittaa vahingonkorvausta tai rangaistuksen. Lain rikkomuksen tutkii ja seuraamuksen määrää asiallisesti, alueellisesti ja asteellisesti toimivaltainen tuomioistuin. Normihierarkian huipulla on perustuslaki, jonka kanssa ristiriidassa oleva alempi säädös väistyy. Oikeusnormien muodostamaa oikeusjärjestystä tutkii oikeustiede. Rikosoikeudellinen laillisuusperuste kieltää tuomitsemasta ketään teosta, jota ei ole tekohetkellään nimenomaan määrätty rangaistavaksi. Rikollisuutta tutkiva tieteenala on nimeltään kriminologia. Suomen oikeusjärjestys, kuten lähes kaikki länsimaiset oikeusjärjestykset, jaetaan yleensä yksityisoikeuteen ja julkisoikeuteen. Ensin mainittu koskee henkilöiden ja oikeushenkilöiden keskinäisiä suhteita ja viimeksi mainittu näiden suhteita julkisyhteisöihin, kuten kuntiin ja valtioon. Monet yksityisoikeudelliset lain säädökset ovat tahdonvaltaisia, mikä merkitsee, että asianosaiset voivat sopia asioista keskenään toisinkin kuin laissa on säädetty. Tällöin laki tulee sovellettavaksi vain, mikäli toisin ei ole sovittu. Sen sijaan julkisoikeudelliset ja jotkin yksityisoikeudellisetkin säädökset ovat pakottavia eikä niistä saa poiketa sopimuksella.
- Le droit est l'ensemble des règles et normes générales et impersonnelles qui régissent les rapports sociaux et génèrent des prérogatives et droits pour les personnes, susceptibles d'une exécution contrainte institutionnalisée, notamment par l'intervention de la puissance publique, c'est-à-dire de l'État.
- Fájl:JMR-Memphis1. jpg Justitia istennő személyesíti meg a nyugati világban az igazságosságot, a jog morális tartalmát. Általában szemfedővel ábrázolják, ami azt szimbolizálja, hogy az igazságos jog nem tesz különbséget az egyes emberek között, azok származása, hatalma miatt; objektivitásra törekszik, nem jellemzi harag és részrehajlás. Bal kezében egy egyensúlyban lévő mérleget tart, ez jelenti a jogi eljárásban résztvevő felek azonos jogait, azt, hogy a jog előtt mindenki egyenlő. Jobb kezében egy kardot tart, ami a jog hatalmát, állami kikényszeríthetőségét szimbolizálja. A jog a társadalmi normák egyik típusa. A jog kifejezést mind a jogtudományban, mint a köznyelvben több értelemben használjuk, épp ezért sokféle jog meghatározással találkozhatunk. Legáltalánosabban úgy határozhatjuk meg a fogalmát, hogy a jog olyan magatartási szabályok összessége, amelyek keletkezése állami szervekhez kötődik, azokat az állam bocsátja ki, a társadalomban általánosan kötelezőek, és érvényesülésüket az állami szervek végső soron kényszerrel biztosítják. A jog fogalmát két értelemben használhatjuk: jelenti egyfelől a jogosultságot, az alanyi jogot (facultas agendi), tehát azt, hogy bizonyos személynek cselekvési lehetősége van. Másfelől a jog jelenti a jogszabályokat is, a tárgyi jogot (norma agendi).
- Il termine diritto è usato con accezioni differenti: l'insieme ed il complesso delle norme che regolano la vita dei membri della comunità di riferimento; la scienza del giurista, che studia i suscritti sistemi; il giudizio sulla legalità e legittimità delle azioni proprie dello Stato e delle personalità fisiche e giuridiche con cui si rapporta; (spesso al plurale) un valore economico legato ad un tipo di tributo od onere fiscale, oppure una controprestazione. Altri significati ancora possono derivare da fraseologie di dettaglio.
- 法（ほう）とは、道徳などと区別される社会規範の一種である。一般的にイメージされる法の属性としては、一定の行為を命令・禁止・授権すること、違反したときに強制的な制裁（刑罰、損害賠償など）が課せられること、裁判で適用される規範として機能することなどがあげられる。 もっとも、どのような点をもって他の社会規範と区別されるのか、何をして法を法たらしめるのかについては、これまで種々な見解が唱えられてきた。また、法学の各分野ごとに考察の着眼点が異なることもあり、ある分野で妥当する法の定義や内容が別の分野では必ずしも妥当しないこともある。 このような点から、以下の記述では法の定義や内容についての結論を論ずることを避け、伝統的に問題とされた主要な点について概観する。
- Een wet als juridisch begrip is één van de bronnen van het recht. Elke wet is onderdeel van het recht, maar het recht is breder dan enkel wetten. Ook de rechtspraak (jurisprudentie) en de gewoonten zijn rechtsbronnen. De aankondiging van een wet wordt soms een edict genoemd.
- Het recht is een systeem van regels waarmee de mens de samenleving ordent. Het recht ligt steeds vervat in een rechtsbron. Het recht kan worden onderverdeeld in verschillende disciplines, rechtstakken genoemd. De verschillende rechtstakken maken meestal het voorwerp uit van een aparte studieonderdeel in de Rechtenopleidingen aan de universiteiten, maar hangen allemaal samen.
- Jus omdirigeres hit. Se også Jus (drikk). Rettsvitenskap, også kalt jus eller juss eller jura, er læren om rettsregler og juridisk metode. De som utdanner seg innen rettsvitenskap vil etter fullført studium kunne kalle seg jurist. Jurister besitter mange viktige stillinger i samfunnet, blant annet som dommere, advokater og forvaltningstjenestemenn på en rekke forskjellige områder.
- Plik:Portal. svg Portal: Prawo Prawo, a ściślej prawo w ujęciu przedmiotowym, to system norm prawnych, czyli ogólnych, abstrakcyjnych i jednoznacznych dyrektyw postępowania, które powstały w związku z istnieniem i funkcjonowaniem państwa lub innego uporządkowanego organizmu społecznego, ustanowione lub uznane przez właściwe organy władzy odpowiednio publicznej lub społecznej i przez te organy stosowane, w tym z użyciem przymusu. Pojęcie prawa jest również używane na oznaczenie prawa w ujęciu podmiotowym (prawo podmiotowe). Tak rozumiane, występuje, gdy mówimy, że mamy prawo (jesteśmy uprawnieni) do czegoś. Ten artykuł nie dotyczy tak rozumianego prawa.
- A palavra direito possui mais de um significado correlato: sistema de normas de conduta imposto por um conjunto de instituições para regular as relações sociais: o que os juristas chamam de direito objetivo, a que os leigos se referem quando dizem "o direito proíbe a poligamia". Neste sentido, equivale ao conceito de "ordem jurídica". Este significado da palavra pode ter outras ramificações: como o sistema ou conjunto de normas jurídicas de um determinado país ou jurisdição ("o direito português"); ou como o conjunto de normas jurídicas de um determinado ramo do direito. faculdade concedida a uma pessoa para mover a ordem jurídica a favor de seus interesses: o que os juristas chamam de direitos subjetivos, a que os leigos se referem quando dizem "eu tenho o direito de falar o que eu quiser" ou "ele tinha direito àquelas terras". ramo das ciências sociais que estuda o sistema de normas que regulam as relações sociais: o que os juristas chamam de ciência do direito, a que os leigos se referem quando dizem "eu preciso estudar direito comercial para conseguir um bom emprego". Apesar da existência milenar do direito nas sociedades humanas e de sua estreita relação com a civilização (costuma-se dizer que "onde está a sociedade, ali está o direito"), há um grande debate entre os filósofos do direito acerca do seu conceito e de sua natureza. Mas, qualquer que sejam estes últimos, o direito é essencial à vida em sociedade, ao definir direitos e obrigações entre as pessoas e ao resolver os conflitos de interesse. Seus efeitos sobre o cotidiano das pessoas vão desde uma simples corrida de táxi até a compra de um imóvel, desde uma eleição presidencial até a punição de um crime, dentre outros exemplos. O direito é tradicionalmente dividido em ramos, como o direito civil, direito penal, direito comercial, direito constitucional, direito administrativo e outros, cada um destes responsável por regular as relações interpessoais nos diversos aspectos da vida em sociedade. No mundo, cada Estado adota um direito próprio ao seu país, donde se fala em "direito brasileiro", direito português", "direito chinês" e outros. Aqueles "direitos nacionais" costumam ser reunidos pelos juristas em grandes grupos: os principais são o grupo dos direitos de origem romano-germânica (com base no antigo direito romano; o direito português e o direito brasileiro fazem parte deste grupo) e o grupo dos direitos de origem anglo-saxã (Common Law, como o inglês e o estadunidense), embora também haja grupos de direitos com base religiosa, dentre outras. Há também direitos supranacionais, como o direito da União Européia. Por sua vez, o direito internacional regula as relações entre Estados no plano internacional.
- Dreptul derivă din latinescul "directus, ceea ce înseamnă linie dreaptă, riglă, drept. Corespondentul perfect, identic al termenului este "jus" - drept, dreptate, licit.
- Право как один из видов регуляторов общественных отношений представляет собой особую категорию; в теории признано, что его универсальное определение не может быть дано. Согласно дореволюционному Словарю Брокгауза и Ефрона: : Право есть совокупность правил (норм), определяющих обязательные взаимные отношения людей в обществе; это определение П. указывает лишь общие очертания его содержания, между тем вопрос о существе П. , его происхождении и основах до сих пор остается одной из нерешенных в науке проблем. Большая советская энциклопедия, выражая нормативно-позитивистскую позицию марксистско-ленинской науки, определяет, что :Право — это совокупность установленных или санкционированных государством общеобязательных правил поведения (норм), соблюдение которых обеспечивается мерами государственного воздействия. Американские юристы могут говорить о том, что :Право — это система норм, обеспеченная системой институтов. Согласно либертарно-юридическому подходу, выражающему правопонимание одной из наиболее авторитетных философско-правовых школ России: :Право — единство равной для всех нормы и меры свободы и справедливости. Конкретное определение права зависит от типа правопонимания, которого придерживается тот или иной учёный (то есть его представлений о праве). В то же время определения различных школ позволяют наиболее полно представить право. Поэтому для развития правовой науки особенно важен плюрализм, которого не всегда удается добиться в силу традиционной близости этой отрасли знаний к государственной власти. В некоторых определениях или контекстах право может сливаться с системой права (объективным правом), либо правовой системой. При этом право как система права находит выражение в источниках права, а её правовое содержание составляется нормами права. Когда же говорится о праве как о правовой системе, помимо системы права будут подразумеваться и другие правовые явления: правовая культура и правореализация.
- Juridik är läran om rättsreglernas tolkning och tillämpning. Den som yrkesmässigt arbetar med juridik kallas jurist. Det vetenskapliga studiet av juridik kallas rättsvetenskap. Rätten består av ett flertal rättskällor, såsom statuter (skriven rätt), praxis, förarbeten, doktrin och i vissa fall även sedvänja. Med ett gemensamt namn brukar de olika reglerna kallas normer, vilket är något missvisande eftersom ordet kan ha en annan betydelse i andra sammanhang.
- Hukuk, toplumun genel menfaatini veya fertlerin ve toplumun ortak iyiliğini sağlamak maksadıyla konulan ve kamu gücüyle desteklenen kaide, hak ve kanunların bütünüdür. Daha yaygın bir tanımıyla hukuk, adalete yönelmiş toplumsal yaşama düzenidir.
- Зако́н — нормативно-правовий акт, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); встановлене законодавчим органом загальнообов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на підставі Конституції України і повинні відповідати їй. Закон - об'єктивний, істотний, необхідний, сталий зв'язок або відношення між явищами.
- Термін Пра́во вживається у наступних значеннях: 1. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни. Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил (норм) поведінки, що виражають волю панівного класу або більшості народу. 2. Виборювані народом справедливі закони та соціальний лад. 3. Інтереси певної особи, суспільної групи і т. ін. , які спираються на закон, релігійні постулати, давні звичаї тощо, обумовлені постановою держави, установи і т. п. , захист інтересів і можливостей особи щодо участі в чому-небудь, одержання чогось і та ін.. 4. Обумовлена певними обставинами підстава, здатність, можливість робити, чинити що-небудь, користуватися чим-небудь. // Мати у своїй владі. // Перевага, привілей, надані кому-, чому-небудь. // Офіційний дозвіл, допуск до виконання якихось обов'язків, до зайняття певної посади, вступу до вищого навчального закладу і т. ін. Наприклад: Права людини — забезпечені законом можливості мати, користуватися й розпоряджатися соціальними благами й цінностями, користуватися основними свободами у встановлених законом межах. Право вето — суб'єктивне право глави держави відмовитися підписати і ввести у дію закон, що його прийнято парламентом. Право голосу — можливість брати участь в обговоренні й розв'язанні певних питань. Право власності — право, яке охороняється державою і згідно з яким власник володіє, користується та розпоряджається своєю власністю на свій розсуд. Право першої ночі — середньовічний звичай, згідно з яким феодал міг узяти до себе дружину свого васала в першу ніч після весілля. Право петицій — конституційне право громадян звертатися до влади з письмовою вимогою, пропозицією, скаргою. Право притулку — надання державою права в'їзду і безпечного проживання на її території іноземцям, що переслідуються за їхню політичну або наукову діяльність. Магдебурзьке право — феодальне право м. Магдебурга на самоврядування, що поширилося на ряд міст Німеччини, Польщі, Литви та України. 5. Наука, юриспруденція. Галузі Права: Авторське право; Банківське право; Бюджетне право; Земельне право; Корпоративне право (воно ж Господарське); Міжнародне право тощо.
- 法学是社會科學中一门特殊的科学，研究“法”这一特定社会现象及其规律。法學肯定法律對於社會的制約和調整。從而，法學成為教育全體人民遵紀守法，具有特殊的價值。 法學思想最早淵源於春秋戰國時期的法家哲學思想。法学一词，在中国先秦时被称为“刑名之学”，自汉代开始有“律学”的名称。 在西方，古罗马法学家乌尔比安（Ulpianus）对“法学”（古代拉丁语中的Jurisprudentia）一词的定义是：人和神的事务的概念，正义和非正义之学。 现代的法學，是指研究法律的科学。但是关于法学与科学的关系有不同的看法，这主要涉及价值论的研究是不是科学的问题。
- 法律是一系列的規則，通常需要經由一套制度來落實。法律以各種方式影響著每個人的日常生活與整個社會。契約法規定了從買車票到在衍生品市場上買賣利率交換選擇權等各種事物的規則。物權法主要在處理關於動產和不動產的權利義務關係，包含其間的得喪變更應如何進行。信託法應用在如退休基金等投資的規定上。侵權行為法允許某人可以在其權利或利益受到侵害時請求相當的損害賠償。且若此一侵害行為在刑法中被規定屬於犯罪的一種，則透過刑事訴訟法所規定之起訴方法，並得對行為人施以處罰。憲法提供了一個創造法律、保障人權以及選舉的架構；而行政法則允許人民去質疑政府的行政行為，並同時提供救濟之方法。國際法規範了國家間從貿易到環境，乃至於軍事行動等各項事件。古希臘哲學家亞里斯多德於西元前350年寫道。「法治比任何一個人的統治來得更好。」 在不同的地方，法律體系會以不同的方式來闡述人們的法律權利與義務。其中一種區分的方式便是分為歐陸法系和英美法系兩種。而有些國家則會以他們的宗教法條為其法律的基礎。學者們從許多不同的角度來研究自然法，包括從法制史和哲學，或從如經濟學與社會學等社會科學的方面來探討。法律的研究來自於對為何平等、公正和正義等問題的訊問，這並不都總是簡單的。「在其崇高的平等之下，」作家阿納托爾·法郎士於1894年說。「法律同時禁止富人和窮人睡在橋下、在街上乞討和偷一塊麵包。」在一個典型的三權分立國家中，創造和解釋法律的核心機構為政府的三大部門：公正不倚的司法、民主的立法和負責的行政。而官僚、軍事和警力則是執行法律，並且讓法律為人民服務時相當重要的部分。除此之外，若要支持整個法律系統的運作，同時帶動法律的進步，則獨立自主的法律專業人員和充滿生氣的公民社會也是不可或缺的一部分。
|
| rdfs:comment
|
- Law is a system of rules, usually enforced through a set of institutions. It shapes politics, economics and society in numerous ways and serves as a primary social mediator in relations between people. Contract law regulates everything from buying a bus ticket to trading on derivatives markets. Property law defines rights and obligations related to the transfer and title of personal (often referred to as chattel) and real property.
- Recht ist ein System von Regeln mit allgemeinem Geltungsanspruch, das von gesetzgebenden Institutionen geschaffen und nötigenfalls von Organen der Rechtspflege durchgesetzt wird. Als solches besteht es aus der Gesamtheit der Normen, die nach ihrem nationalen oder internationalen Geltungsbereich in Rechtssysteme und das global geltende Völkerrecht eingeteilt sind.
- El dret és un ordre jurídic que s'expressa normativament (conjunt de normes) per regir una societat, regular-ne la conducta i resoldre'n els conflictes inspirat en els postulats de la justícia. L'estudi del concepte del dret el fa una branca anomenada Filosofia del Dret.
- Právo je soubor platných právních norem, tj. příkazů, zákazů a dovolení (obecně pravidel), jimiž právotvorné společenství upravuje přípustné chování a vzájemné vztahy svých členů. Právem v širším slova smyslu je každý takový soubor pravidel; jsou jím např. i pravidla, která platí mezi vězni v téže cele. Právem v užším slova smyslu jsou však pouze taková pravidla, které stanoví a vynucuje stát. V právním státě má stát mocenský monopol, tzn.
- El Derecho es el orden normativo e institucional de la conducta humana en sociedad inspirado en postulados de justicia, cuya base son las relaciones sociales existentes que determinan su contenido y carácter. En otras palabras, es el conjunto de normas que regulan la convivencia social y permiten resolver los conflictos interpersonales.
- Laki on valtion suvereenin viranomaisen, tavallisesti kansallisen parlamentin, antama velvoittava säädös. Laajasti ymmärrettynä laeiksi käsitetään myös valtioneuvoston ja tasavallan presidentin antamat asetukset. Laki koostuu muun muassa velvoittavista oikeusnormeista ja sisältää usein erilaisia määritelmiä. Oikeuslähteenä laki on sen soveltajaa vahvasti velvoittava. Oikeusnormit ovat kieltäviä, käskeviä tai sallivia.
- Le droit est l'ensemble des règles et normes générales et impersonnelles qui régissent les rapports sociaux et génèrent des prérogatives et droits pour les personnes, susceptibles d'une exécution contrainte institutionnalisée, notamment par l'intervention de la puissance publique, c'est-à-dire de l'État.
- Fájl:JMR-Memphis1. jpg Justitia istennő személyesíti meg a nyugati világban az igazságosságot, a jog morális tartalmát. Általában szemfedővel ábrázolják, ami azt szimbolizálja, hogy az igazságos jog nem tesz különbséget az egyes emberek között, azok származása, hatalma miatt; objektivitásra törekszik, nem jellemzi harag és részrehajlás.
- Il termine diritto è usato con accezioni differenti: l'insieme ed il complesso delle norme che regolano la vita dei membri della comunità di riferimento; la scienza del giurista, che studia i suscritti sistemi; il giudizio sulla legalità e legittimità delle azioni proprie dello Stato e delle personalità fisiche e giuridiche con cui si rapporta; (spesso al plurale) un valore economico legato ad un tipo di tributo od onere fiscale, oppure una controprestazione.
- Een wet als juridisch begrip is één van de bronnen van het recht. Elke wet is onderdeel van het recht, maar het recht is breder dan enkel wetten. Ook de rechtspraak (jurisprudentie) en de gewoonten zijn rechtsbronnen. De aankondiging van een wet wordt soms een edict genoemd.
- Het recht is een systeem van regels waarmee de mens de samenleving ordent. Het recht ligt steeds vervat in een rechtsbron. Het recht kan worden onderverdeeld in verschillende disciplines, rechtstakken genoemd. De verschillende rechtstakken maken meestal het voorwerp uit van een aparte studieonderdeel in de Rechtenopleidingen aan de universiteiten, maar hangen allemaal samen.
- Jus omdirigeres hit. Se også Jus (drikk). Rettsvitenskap, også kalt jus eller juss eller jura, er læren om rettsregler og juridisk metode. De som utdanner seg innen rettsvitenskap vil etter fullført studium kunne kalle seg jurist. Jurister besitter mange viktige stillinger i samfunnet, blant annet som dommere, advokater og forvaltningstjenestemenn på en rekke forskjellige områder.
- Plik:Portal. svg Portal: Prawo Prawo, a ściślej prawo w ujęciu przedmiotowym, to system norm prawnych, czyli ogólnych, abstrakcyjnych i jednoznacznych dyrektyw postępowania, które powstały w związku z istnieniem i funkcjonowaniem państwa lub innego uporządkowanego organizmu społecznego, ustanowione lub uznane przez właściwe organy władzy odpowiednio publicznej lub społecznej i przez te organy stosowane, w tym z użyciem przymusu.
- A palavra direito possui mais de um significado correlato: sistema de normas de conduta imposto por um conjunto de instituições para regular as relações sociais: o que os juristas chamam de direito objetivo, a que os leigos se referem quando dizem "o direito proíbe a poligamia". Neste sentido, equivale ao conceito de "ordem jurídica".
- Dreptul derivă din latinescul "directus, ceea ce înseamnă linie dreaptă, riglă, drept. Corespondentul perfect, identic al termenului este "jus" - drept, dreptate, licit.
- Право как один из видов регуляторов общественных отношений представляет собой особую категорию; в теории признано, что его универсальное определение не может быть дано.
- Juridik är läran om rättsreglernas tolkning och tillämpning. Den som yrkesmässigt arbetar med juridik kallas jurist. Det vetenskapliga studiet av juridik kallas rättsvetenskap. Rätten består av ett flertal rättskällor, såsom statuter (skriven rätt), praxis, förarbeten, doktrin och i vissa fall även sedvänja. Med ett gemensamt namn brukar de olika reglerna kallas normer, vilket är något missvisande eftersom ordet kan ha en annan betydelse i andra sammanhang.
- Hukuk, toplumun genel menfaatini veya fertlerin ve toplumun ortak iyiliğini sağlamak maksadıyla konulan ve kamu gücüyle desteklenen kaide, hak ve kanunların bütünüdür. Daha yaygın bir tanımıyla hukuk, adalete yönelmiş toplumsal yaşama düzenidir.
- Зако́н — нормативно-правовий акт, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); встановлене законодавчим органом загальнообов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
