| dbpprop:abstract
|
- Sir Karl Raimund Popper, CH, FRS, FBA (28 July 1902 – 17 September 1994) was an Austrian and British
- Sir Karl Raimund Popper war ein österreichisch-britischer Philosoph, der mit seinen Arbeiten zu Erkenntnis- und Wissenschaftstheorie, zur Sozial- und Geschichtsphilosophie sowie zur politischen Philosophie den kritischen Rationalismus begründete.
- Sir Karl Raimund Popper Kt CH, FRS, FBA fou un dels més importants filòsofs i sociòlegs del segle XX.
- Sir Karl Raimund Popper byl filosof rakouského původu, v roce 1937 emigroval na Nový Zéland a od roku 1945 žil v Londýně. Byl významným představitelem moderního liberalismu, teorie vědy a filosofie. Jeho vědecká činnost je zastoupena i na poli logiky, fyziky, biologie, sociologie a politologie. Svůj filozofický systém sám označuje jako kritický racionalismus.
- Karl Raimund Popper fue un filósofo, sociólogo y teórico de la ciencia nacido en Austria y posteriormente ciudadano británico.
- Sir Karl Popper oli itävaltalais-brittiläinen tieteenfilosofi, jonka näkemyksiä pidetään eräinä vaikutusvaltaisimmista myös 1900-luvun yhteiskuntafilosofiaan. Hänen suurin saavutuksensa tieteenfilosofian saralla oli falsifioitavuuden painottaminen induktivismin sijaan tieteellisten teorioiden todellisena tunnusmerkkinä. Popper vaikutti merkittävästi analyyttisen filosofian kehitykseen. Hänen tietoteoreettinen kantansa on instrumentalistinen, vaikka sen pohjana onkin vahva tieteellinen realismi.
- Karl Raimund Popper est l'un des plus influents philosophes des sciences du XX siècle.
- Sir Karl Raimund Popper osztrák származású angol filozófus. Fő eredményeket a tudományfilozófia, episztemológia és politika-filozófia területén ért el. A 20. század legbefolyásosabb filozófusainak egyike. A legismertebb a tudomány induktivista felfogásának kritikájáért, és e helyett a cáfolást (falszifikáció) tette meg a tudományokat és áltudományokat elválasztó kritériumnak (demarkáció). A politika-filozófia területén a liberális demokrácia a nyílt társadalom híve, és a kommunizmus bizonyos mértékű bírálója.
- Popper è anche considerato un filosofo politico di statura considerevole, difensore della democrazia e del liberalismo e avversario di ogni forma di totalitarismo. Egli è noto per il rifiuto e la critica dell'induzione, la proposta della falsificabilità come criterio di demarcazione tra scienza e non scienza, la difesa della "società aperta".
- カール・ライムント・ポパー（Sir Karl Raimund Popper、1902年7月28日 - 1994年9月17日）は、オーストリア出身イギリスの哲学者。ロンドン・スクール・オブ・エコノミクス教授を歴任。社会哲学や政治哲学にも言及した。純粋な科学的言説の必要条件としての反証可能性を提唱した。精神分析やマルクス主義を批判。ウィーン学団には参加しなかったものの、その周辺で、反証主義的観点から論理実証主義を批判した。また、「開かれた社会」において全体主義を積極的に批判した。
- Sir Karl Raimund Popper was een Oostenrijks-Britse filosoof die algemeen wordt beschouwd als een van de grootste wetenschapsfilosofen van de 20e eeuw. Daarnaast was hij een belangrijk sociaal en politiek filosoof, een onversaagd verdediger van de liberale democratie en de principes van sociale kritiek waar deze op is gebaseerd, en een onwrikbaar tegenstander van autoritarisme. Hij is het bekendst geworden door zijn weerlegging van het klassieke model van wetenschap als een proces van observatie en inductie, zijn pleidooi voor falsifieerbaarheid als criterium om wetenschap van non-wetenschap te scheiden en zijn verdediging van de 'open samenleving'.
- Karl Raimund Popper var en østerriksk filosof og vitenskapsteoretiker. Popper ble født i Østerrike som sønn av en advokat av jødisk opprinnelse, og tok doktorgraden i filosofi ved Universität Wien i 1928. Han arbeidet først i Tyskland, hovedsakelig som filosof, med vitenskapsteori som spesialitet. Etter Anschluss emigrerte han til New Zealand og senere til Storbritannia. Karl Popper blir regnet som den mest innflytelsesrike vitenskapsfilosofen på 1900-tallet. Et viktig tema hos Popper var forskjellen mellom det han beskrev som genuint testbare teorier og teorier som riktig nok stod frem som vitenskapelige, men som ikke var testbare og derfor var pseudo-vitenskap. Teorier for eksempel fra Adlers og Freuds arena var av denne ikke-testbare mytiske typen. De var, slik Popper så det, fascinerende nok, men stod frem som grunnleggende upålitelige. Som eksempel på en dristig teori av et helt annet vitenskapelig kaliber trakk han fram Einsteins relativitetsteori. Relativitetsteorien medførte at det var mulig å forutsi konsekvenser som var testbare. På den måten var den et svært dristig vitenskapelig foretagende samtidig som den, i tilfelle den viste seg å overleve denne testen, hadde en helt annen substans av pålitelighet.
- Karl Raimund Popper – filozof specjalizujący się w filozofii nauki i filozofii społeczno-politycznej. Jego system filozoficzny został przez niego samego nazwany racjonalizmem krytycznym, który on sam uważał za kontynuację filozofii Immanuela Kanta. Przez wielu jest uważany za jednego z największych filozofów XX-wieku. Najbardziej znanymi z jego dokonań są; stworzenie zasady falsyfikowalności jako kryterium naukowości oraz koncepcji społeczeństwa otwartego, będącego swoistym rozwinięciem koncepcji demokracji Johna Locke'a i Johna Stuarta Milla.
- Karl Popper foi um filósofo da ciência austríaco naturalizado britânico. É considerado por muitos como o filósofo mais influente do século XX a tematizar a ciência. Foi também um filósofo social e político de estatura considerável, um grande defensor da democracia liberal e um oponente implacável do totalitarismo. Ele é talvez mais bem conhecido pela sua defesa do falsificacionismo como um critério da demarcação entre a ciência e a não-ciência, e pela sua defesa da sociedade aberta.
- Sir Karl Raimund Popper a fost un filozof englez de origine austriacă, considerat unul din cei mai mari filozofi ai ştiinţei din secolul al XX-lea. Fondator al raţionalismului critic împotriva determinismului istoric, s-a opus oricărei forme de scepticism, convenţionalism şi relativism în ştiinţă şi în activitatea umană în general, a susţinut ideea unei societăţi deschise (Open society), adversar implacabil al totalitarismului sub orice formă.
- Сэр Карл Рэймонд Поппер — австрийский и британский философ и социолог; стоит в ряду наиболее влиятельных философов науки XX столетия; труды по социальной и политической философии; наиболее известен критикой классического понятия научного метода, а также энергичной защитой демократии и принципов социального критицизма, которых он предлагал придерживаться, чтобы сделать возможным процветание открытого общества. Родился в Австрии. До 1937 работал в Вене. Так как родители были евреи, принявшие христианство, угроза нацизма вынудила его покинуть Австрию. С 1946 до середины 1970-х — профессор Лондонской школы экономики. Крупнейший представитель школы «критического рационализма». Кавалер орденов Кавалеров почёта. Член Лондонского королевского общества, лауреат Премии Киото. На русский язык переведены его труды по логике и философии науки и теории открытого общества.
- Sir Karl Raimund Popper, född 28 juli 1902 i Wien, död 17 september 1994 i London, var en filosof, vetenskapsteoretiker och politisk teoretiker. Popper var en av de mest inflytelserika vetenskapsfilosoferna under 1900-talet, tillsammans med bland andra Thomas Samuel Kuhn och Imre Lakatos. Han underströk falsifierbarhet som grunden för vetenskaplig verksamhet. I sina politiskt-filosofiska böcker om "Det öppna samhället och dess fiender" levererade han också stark kritik mot all form av auktoritarism. Han vänder sig särskilt mot Platon, Hegel och Marx. Popper föddes som son till en advokat med judiskt ursprung i Österrike. Han var ursprungligen verksam i Tyskland, främst som filosof, med specialiteten vetenskapsteori. Efter Anschluss emigrerade han till Nya Zeeland, och senare till Storbritannien.
- Sir Karl Raimund Popper, Avusturya kökenli Britanyalı felsefeci. Bilim felsefesine önemli katkılarda bulunmuştur.
- ПО́ППЕР (Popper) Карл Ра́ймунд — британський філософ, логік і соціолог. Народився в Австрії. До 1937 працював у Відні, з 1946 до середини 70-х — професор Лондонської школи економіки і політичних наук. Автор і представник школи «критичного раціоналізму» — спроби конструктивного теоретичного подолання логічного позитивізму. Основні твори: «Логіка наукового дослідження» (1935), «Відкрите суспільство та його вороги» (1945), «Злиденність історицизму» (1945), «Припущення і спростування» (1963), «Об'єктивне знання. Еволюційний підхід» (1972), "Автобіографія (Пошуку немає кінця) "(1974), «Відповідь моїм критикам» (1974), «Особистість та її мозок» (у співавторстві з Дж. Екклсом, 1977), «Реалізм і ціль науки» (1983) та ін. Головною метою філософії бачив вивчення зростання наукового знання, особливо — наукової космології. Остання виявляє собою проблему пізнання світу, включаючи нас самих (і наше знання) як частин цього світу. На думку П. , не існує особливого методу філософії — є метод будь-якої раціональної дискусії з чіткою постановкою питань і критичним аналізом пропонованих рішень. Запропонував принцип фальсифікації (принципової спростованості будь-якого твердження) на противагу принципу верифікації. Стверджував органічну єдність теоретичного й емпіричного рівнів організації знання, а також гіпотетичний характер і схильність до помилок (принцип «фаллібілізму») будь-якої науки. Відокремлення наукового знання від ненаукового, науки від «метафізики» (або проблему «демаркації») позначав як істотно значущу на противагу орієнтаціям на розробку критеріїв значення. Зростання наукового знання (у рамках якого особлива увага повинна була приділятися, за П. , проблемам і їхньому вирішенню) П. трактував як окремий випадок загальних процесів суспільних змін. Історія наукового пізнання — це історія сміливих припущень і їхніх перманентних спростувань. Глобальне ж світоуявлення П. (принципово не онтологічного характеру) виступало у вигляді теорії трьох світів: світу фізичних явищ; світу суб'єктивних (ментальних і психічних) станів свідомості; світу об'єктивного змісту мислення і предметів людської свідомості поза суб'єктом, що пізнає, (гіпотези, що підтвердилися, і що не підтвердилися, наукові теорії, матеріалізовані проекти і непрочитані ніким книги тощо). «Світ» у П. — скоріше метафора для позначення існування різноякісних рівнів реальності. «Третій» світ ніде не локалізований і відносно автономний, тому що будь-яка теорія або ідея — першооснова для будь-яких немислимих для її авторів наслідків (найперший числовий ряд містив у собі і геометрію Евкліда, і усю математику, що слідувала за нею). Цей світ і впливає на свідомість людей, цивілізація є результат реалізації ідеальних об'єктів. Світ перший і світ третій взаємодіють у процесі інтеракції тільки через другий світ. Людина знаходить свою самість (самість — «пілот тіла-корабля») у процесі розвитку. Єдине знаряддя, на яке людина, за П. , генетично запрограмована, — це мова. Еволюція самості й еволюція мови тісно переплітаються. Суспільним ідеалом П. виступало «відкрите суспільство», влада розуму, справедливість, воля, рівність і запобігання міжнародних злочинів. На думку П. , «закриті суспільства» (тоталітарні держави) характеризуються вірою в існування магічних табу на відміну від «відкритого суспільства», у рамках якого «люди (значною мірою) навчилися критично ставитися до табу і засновувати свої рішення на спільному обговоренні і можливостях власного інтелекту». П. підкреслював, що самого лише урахування суспільної думки недостатньо для конституювання суспільства в «відкрите»: суспільна думка, за П. нерідко помилкова, ненавчальна і піддається маніпулюванню. За П. , будь-які доктрини «суспільної обраності» виникають як специфічна реакція на той чи той вид гноблення: доктрина обраності єврейського народу виникає в епоху «вавілонського полону», доктрина пануючої арійської раси Ж. Гобіно виступила відповіддю аристократа-еміґранта на ідею про вигнання французькою революцією «агресивних тевтонців», пророцтва Маркса про перемогу пролетаріату з’явилися в період найбільш жорстокої експлуатації робітничого класу у середині XIX ст. З погляду П. , теза Маркса про те, що класова свідомість робітників (яке ґрунтується на єдності і солідарності) може бути акумульована і збережена після закінчення класової боротьби і з необхідністю повинна і спроможна пережити умови, що її породили, і сили, не узгоджується як з діалектикою самого Маркса, так і з його теорією про те, що класова свідомість робітників є відображенням важких суспільних умов їхнього існування. Те, що людина була робітником, не є гарантія того, що вона завжди буде пам’ятати про солідарність пригноблених і не буде прагнути до експлуатації своїх колег. Пророцтва і пророкування Маркса про необхідність і неминучість пришестя соціалізму були, за П. , результатом «мислення, основаного на суб'єктивних бажаннях, віри в містичний колективізм і ірраціональної реакції на хід розвитку цивілізації». Глобальні теорії суспільного розвитку укупі із соціальними пророцтвами можуть завершуватися тільки катастрофою. Неприпустимо формулювати утопічну соціальну мету і потім підшукувати раціональні засоби для її досягнення. (П. у такий спосіб формулював заборону на процедури соціальної інженерії комуністичної користі, не трактуючи при цьому навіть «відкрите суспільство» як якийсь проект, а лише як своєрідне суспільне належне). З погляду П. , «єдиної історії людства немає, а є лише нескінченна безліч історій, зв’язаних з різними аспектами людського життя, і серед них — історія політичної влади. Її звичайно зводять у ранг світової історії, але… це образливо для будь-якої серйозної концепції розвитку людства… історія політичної влади є не що інше, як історія міжнародних злочинів і масових убивств (включаючи, щоправда, деякі спроби їхнього припинення)». П. принципово відкидав «історицизм» «лжепророків Геґеля, Маркса й інших оракулів». Історицизм у П. — концепція, відповідно до якої «область наук про суспільство збігається з областю застосування історичного, або еволюціоністського, методу і, особливо, історичного пророцтва». Історія, по П. , не має смислу. Тільки люди в стані додати їй мети і смислу. П. доводив, що «ми несемо повну відповідальність навіть за ті зразки, що вибираємо для наслідування». «Історицизм допускає, що ми можемо пожинати те, що ми не сіяли, переконує нас у тому, що усе буде і повинне бути добре, якщо ми підемо в ногу з історією… Він намагається перекласти нашу відповідальність на історію… Історицизм народжується з крайнього розчарування в раціональності і відповідальності наших дій… Історицизм є спробою підмінити надію і віру людини, що породжені моральним ентузіазмом і презирством до успіху, якоюсь упевненістю, заснованою на… „людській природі“ або на історичному приреченні… Якщо ми думаємо, що історія прогресує або що ми змушені прогресувати, то ми робимо таку ж помилку, як і ті, хто вірить, що історія має смисл, що може бути в ній відкритий, а не доданий їй. Адже прогресувати — значить рухатися до якоїсь мети, що існує для нас, як для людських істот. Для „історії“ це неможливо. Прогресувати можемо тільки ми, людські індивідууми… захищаючи і посилюючи ті демократичні інститути, від яких залежить воля… і прогрес… Ми повинні стати творцями своєї долі… Відкинувши ідею про те, що історія політичної влади нас розсудить, і позбувшись від занепокоєння з приводу того, виправдає нас чи історія ні, ми, можливо, досягнемо успіху у встановленні контролю над владою. Саме в такий спосіб ми… зможемо виправдати історію». Ми, на думку П. , «не можемо створити небеса на землі», треба відмовитися від пошуку чудодійної формули, що перетворить наше розбещене людське суспільство в ідеальне «золоте» співтовариство. За такими поглядами і надіями стоїть древня як світ віра в можливість вигнання диявола з нашого світу через руйнування держави (анархізм) або шляхом ліквідації існуючої економічної системи (Маркс). Значимі соціальні успіхи цілком досяжні, але ціль політики в тому, щоб вибирати найменше зло з усіх мислимих.
- 卡尔·雷蒙德·波普尔爵士，CH，FRS，FBA（Sir Karl Raimund Popper，1902年7月28日－1994年9月17日），出生于奥地利，逝於英国伦敦，犹太人，20世纪最著名的学术理论家、哲学家之一，在社会学上亦有建树。 波普尔最著名的理论，在于对经典的观测-归纳法的批判，提出「从实验中证伪的」的评判标准：区别“科学的”与“非科学的”。在政治上，他拥护民主和自由主义，并提出一系列社会批判法则，为“开放社会”奠定理论根基。 卡尔•波普尔出生于维也纳（当时属于奥匈帝国）的一个犹太裔中产阶级家庭，毕业于维也纳大学。1928年，他获授哲学博士学位，1930年至1936年间在中学任教。1937年，纳粹主义势力抬头，奥地利势被德国吞并，波普尔因而移民至新西兰。他在新西兰克赖斯特彻奇市（即基督城）的坎特伯雷大学任哲学讲师。1946年迁居英国，在伦敦经济学院讲解逻辑和科学方法论，1949年获得教授职衔。1965年，他被女皇伊莉莎白二世封為下級勳位爵士，1976年当选皇家科学院院士。1969年从教坛退休后，他仍活跃于知识界。1982年，波普尔获颁荣誉侍从勋章。
|
| rdfs:comment
|
- Sir Karl Raimund Popper, CH, FRS, FBA (28 July 1902 – 17 September 1994) was an Austrian and British
- Sir Karl Raimund Popper war ein österreichisch-britischer Philosoph, der mit seinen Arbeiten zu Erkenntnis- und Wissenschaftstheorie, zur Sozial- und Geschichtsphilosophie sowie zur politischen Philosophie den kritischen Rationalismus begründete.
- Sir Karl Raimund Popper Kt CH, FRS, FBA fou un dels més importants filòsofs i sociòlegs del segle XX.
- Sir Karl Raimund Popper byl filosof rakouského původu, v roce 1937 emigroval na Nový Zéland a od roku 1945 žil v Londýně. Byl významným představitelem moderního liberalismu, teorie vědy a filosofie. Jeho vědecká činnost je zastoupena i na poli logiky, fyziky, biologie, sociologie a politologie. Svůj filozofický systém sám označuje jako kritický racionalismus.
- Karl Raimund Popper fue un filósofo, sociólogo y teórico de la ciencia nacido en Austria y posteriormente ciudadano británico.
- Sir Karl Popper oli itävaltalais-brittiläinen tieteenfilosofi, jonka näkemyksiä pidetään eräinä vaikutusvaltaisimmista myös 1900-luvun yhteiskuntafilosofiaan. Hänen suurin saavutuksensa tieteenfilosofian saralla oli falsifioitavuuden painottaminen induktivismin sijaan tieteellisten teorioiden todellisena tunnusmerkkinä. Popper vaikutti merkittävästi analyyttisen filosofian kehitykseen.
- Karl Raimund Popper est l'un des plus influents philosophes des sciences du XX siècle.
- Sir Karl Raimund Popper osztrák származású angol filozófus. Fő eredményeket a tudományfilozófia, episztemológia és politika-filozófia területén ért el. A 20. század legbefolyásosabb filozófusainak egyike. A legismertebb a tudomány induktivista felfogásának kritikájáért, és e helyett a cáfolást (falszifikáció) tette meg a tudományokat és áltudományokat elválasztó kritériumnak (demarkáció).
- Popper è anche considerato un filosofo politico di statura considerevole, difensore della democrazia e del liberalismo e avversario di ogni forma di totalitarismo. Egli è noto per il rifiuto e la critica dell'induzione, la proposta della falsificabilità come criterio di demarcazione tra scienza e non scienza, la difesa della "società aperta".
- Sir Karl Raimund Popper was een Oostenrijks-Britse filosoof die algemeen wordt beschouwd als een van de grootste wetenschapsfilosofen van de 20e eeuw. Daarnaast was hij een belangrijk sociaal en politiek filosoof, een onversaagd verdediger van de liberale democratie en de principes van sociale kritiek waar deze op is gebaseerd, en een onwrikbaar tegenstander van autoritarisme.
- Karl Raimund Popper var en østerriksk filosof og vitenskapsteoretiker. Popper ble født i Østerrike som sønn av en advokat av jødisk opprinnelse, og tok doktorgraden i filosofi ved Universität Wien i 1928. Han arbeidet først i Tyskland, hovedsakelig som filosof, med vitenskapsteori som spesialitet. Etter Anschluss emigrerte han til New Zealand og senere til Storbritannia. Karl Popper blir regnet som den mest innflytelsesrike vitenskapsfilosofen på 1900-tallet.
- Karl Raimund Popper – filozof specjalizujący się w filozofii nauki i filozofii społeczno-politycznej. Jego system filozoficzny został przez niego samego nazwany racjonalizmem krytycznym, który on sam uważał za kontynuację filozofii Immanuela Kanta. Przez wielu jest uważany za jednego z największych filozofów XX-wieku.
- Karl Popper foi um filósofo da ciência austríaco naturalizado britânico. É considerado por muitos como o filósofo mais influente do século XX a tematizar a ciência. Foi também um filósofo social e político de estatura considerável, um grande defensor da democracia liberal e um oponente implacável do totalitarismo.
- Sir Karl Raimund Popper a fost un filozof englez de origine austriacă, considerat unul din cei mai mari filozofi ai ştiinţei din secolul al XX-lea. Fondator al raţionalismului critic împotriva determinismului istoric, s-a opus oricărei forme de scepticism, convenţionalism şi relativism în ştiinţă şi în activitatea umană în general, a susţinut ideea unei societăţi deschise (Open society), adversar implacabil al totalitarismului sub orice formă.
- Sir Karl Raimund Popper, född 28 juli 1902 i Wien, död 17 september 1994 i London, var en filosof, vetenskapsteoretiker och politisk teoretiker. Popper var en av de mest inflytelserika vetenskapsfilosoferna under 1900-talet, tillsammans med bland andra Thomas Samuel Kuhn och Imre Lakatos. Han underströk falsifierbarhet som grunden för vetenskaplig verksamhet.
- Sir Karl Raimund Popper, Avusturya kökenli Britanyalı felsefeci. Bilim felsefesine önemli katkılarda bulunmuştur.
- ПО́ППЕР (Popper) Карл Ра́ймунд — британський філософ, логік і соціолог. Народився в Австрії. До 1937 працював у Відні, з 1946 до середини 70-х — професор Лондонської школи економіки і політичних наук.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
