| dbpprop:abstract
|
- John Marshall Harlan (May 20, 1899 – December 29, 1971) was an American jurist who served as an Associate Justice of the Supreme Court from 1955 to 1971. His namesake was his grandfather John Marshall Harlan, another associate justice who served from 1877 to 1911. Harlan was a student at Upper Canada College and Appleby College and then at Princeton University. He continued his education at Balliol College, Oxford. Upon his return to the U.S. in 1923 Harlan worked in the law firm of Root, Clark, Buckner & Howland while studying at New York Law School. Later he served as Assistant U.S. Attorney for the Southern District of New York and as Special Assistant Attorney General of New York. In 1954 Harlan was appointed to the United States Court of Appeals for the Second Circuit, and a year later president Dwight Eisenhower nominated Harlan to the United States Supreme Court following the death of Justice Robert H. Jackson. Harlan is often characterized as a member of the conservative wing of the Warren Court. He advocated a limited role for the judiciary, remarking that the Supreme Court should not be considered "a general haven for reform movements". In general, Harlan adhered more closely to precedent, and was more reluctant to overturn legislation, than many of his colleagues on the Court. He strongly disagreed with the doctrine of incorporation, which held that the provisions of the federal Bill of Rights applied to the state governments, not merely the Federal. At the same time, he advocated a broad interpretation of the Fourteenth Amendment's Due Process Clause, arguing that it protected a wide range of rights not expressly mentioned in the United States Constitution. Harlan is sometimes called the "great dissenter" of the Warren Court, and has been described as one of the most influential Supreme Court justices in the twentieth century. Justice Harlan was gravely ill when he retired from the Supreme Court on September 23, 1971. He died from spinal cancer three months later, on December 29, 1971. After Harlan's retirement, President Nixon appointed William Rehnquist to replace him.
- Гарлан, Джон Маршалл - американський юрист, член Верховного Суду США в 1955-1971 роках. Тезко свого діда Джона Маршалла Гарлана, теж судді, який працював у Верховному суді з 1877 по 1911 рр. Гарлан закінчив Прінстонський університет. Продовжував навчання в Балліол-колдежі в Оксфорді. Після повернення до США у 1923 р. працював в юридичній фірмі «Рут, Кларк, Бакнер і Хауленд», одночасно навчаючись у Юридичній школі Нью-Йорка. Пізніше працював помічником районного прокурора в Південному окрузі Нью-Йорка та спеціальним помічником генерального прокурора Нью-Йорка. У 1954 р. Гарлана призначено до Апеляційного суду США у Другому окрузі, а роком пізніше президент Дуайт Ейзенхауер висунув його кандидатуру на пост судді Верховного суду США після смерті судді Роберта Джексона. Гарлана часто характеризують як представника консервативного крила тогочасного Верховного суду. Він підтримував обмеження ролі судової влади, підкреслюючи, що Верховний суд не повинен розглядатися як «головний притулок для реформаційних рухів». Загалом, Гарлан додержувався прецедентного права і був менш схильний до скасовування законів, ніж інші його колеги по суду. Він рішшуче не погоджувався з доктриною інкорпорації, яка стверджувала, що умови федерального Біллю про права стосуються урядів штатів, а не тільки федерального уряду. В той же час, він захищав вільну інтерпретацію пункту про належну правову процедуру у Чотирнадцятій поправці до Конституції, аргументуючи це тим, що той пункт захищає широку низку прав, які в Конституції точно не зазначені. Гарлана іноді називають «Великим опозиціонером» Верховного суду тих часів, проте він без сумніву був одним з найвпливовіших суддів в США у XX ст. Суддя Гарлан був серйозно хворим, коли 23 вересня 1971 р. вийшов у відставку. Через три місяці, 29 грудня 1971 р. , він помер від раку спинного мозку. Після відставки Гарлана його місце заступив Вільям Ренквіст, призначений президентом Ніксоном.
|
| rdfs:comment
|
- John Marshall Harlan (May 20, 1899 – December 29, 1971) was an American jurist who served as an Associate Justice of the Supreme Court from 1955 to 1971. His namesake was his grandfather John Marshall Harlan, another associate justice who served from 1877 to 1911. Harlan was a student at Upper Canada College and Appleby College and then at Princeton University. He continued his education at Balliol College, Oxford. Upon his return to the U.S.
- Гарлан, Джон Маршалл - американський юрист, член Верховного Суду США в 1955-1971 роках. Тезко свого діда Джона Маршалла Гарлана, теж судді, який працював у Верховному суді з 1877 по 1911 рр. Гарлан закінчив Прінстонський університет.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
