| dbo:abstract
|
- Johann Gottfried von Herder [herdr] (25. srpna 1744 Mohrungen [dnes ], Východní Prusko – 18. prosince 1803 Výmar) byl německý spisovatel, filosof, průkopník preromantické estetiky v Německu a protestantský kazatel. Jeho myšlenky o národech a národních jazycích měly rozhodující vliv na německé i české národní obrození. (cs)
- Johann Gottfried Herder (1744-1803), a partir de 1802 von Herder, fou un filòsof i crític literari alemany els escrits del qual contribuïren a l'aparició del romanticisme alemany. Com a instigador del moviment conegut com a Sturm und Drang ('tempesta i impuls') inspirà molts escriptors, entre els quals, i molt especialment, el jove Johann Wolfgang von Goethe, a qui va conèixer a Estrasburg i que posteriorment es convertiria en la principal figura del classicisme literari alemany. També és important per la seva conceptualització del fet nacional en termes moderns, alhora que universalistes. (ca)
- يوهان جوتفريد هردر (بالألمانية: Johann Gottfried Herder)، هو كاتب وشاعر وفيلسوف وناقد ولاهوتي ألماني. ولد عام 1744 في موراغ، ومات في عام 1803 في فايمار. كان والده قائد موسيقى كنسية وينتمي إلى الحركة التقوية، ودرس هردر في الفترة بين 1762 و1764 الطب وعلوم الدين والفلسفة في جامعة كونيغسبرغ، حيث خضع هناك لتأثير كل من كانط وهامان. وفي الفترة من 1764 حتى 1769 عمل مدرساً وواعظاً في مدينة ريغا. وفي عام 1769 قام هردر برحلة بحرية إلى نانت، وأدت هذه الرحلة إلى تحوله من الإيمان بحركة التنوير إلى اقتناعه التام بحركة العاصفة والدفع كما اعترف هو نفسه. تعرف على غوته، وكان صديقاً لكل من جان باول وفيلاند. (ar)
- Ο Γιόχαν Γκότφριντ Χέρντερ (Johann Gottfried von Herder, 25 Αυγούστου 1744 - 18 Δεκεμβρίου 1803) ήταν Γερμανός φιλόσοφος, θεολόγος, ποιητής και τεχνοκρίτης. Γιος φτωχού δασκάλου, πήγε στο Καίνιγκσμπεργκ της ανατολικής Πρωσσίας (σήμερα Καλίνινγκραντ της Ρωσίας) για να σπουδάσει ιατρική. Μια αποτυχημένη εγχείρηση για ν’ απαλλαγεί από συρίγγιο που είχε στο μάτι, ενίσχυσε την αντιπάθειά του προς την ιατρική και έτσι στράφηκε στη θεολογία. Παρακολούθησε μαθήματα του Καντ, ο οποίος τον απάλλαξε από τα δίδακτρα. Έγινε λουθηρανός ιερέας και από τα είκοσι μέχρι τα εικοσιπέντε του χρόνια δίδασκε στην εκκλησιαστική σχολή της μητρόπολης της Ρίγας. Εκεί εμφανίστηκε το 1767 το τρίτομο έργο του Περί της νεωτέρας γερμανικής λογοτεχνίας, όπου έκανε έκκληση για μια γερμανική λογοτεχνία απαλλαγμένη από ξένες επιρροές. Το 1769 εγκατέλειψε τη Ρίγα και ταξίδεψε στο Παρίσι. Γνώρισε τους Εγκυκλοπαιδιστές, αλλά δεν προσχώρησε στον Διαφωτισμό. Το 1770 συνόδευσε ως παιδαγωγός τον πρίγκιπα του Χόλσταϊν-Γκόττορπ ανά τη Γερμανία. Είχε εν τω μεταξύ αρχίσει να γράφει τα Κριτικά Δάση, δοκίμια για την τέχνη και τη λογοτεχνία. Πεποίθησή του ήταν ότι έπρεπε να εγκαταλειφθεί η μίμηση των Ελλήνων κλασσικών, που κήρυτταν οι Βίνκελμαν και Λέσσινγκ και ότι έπρεπε να αναζητηθούν οι λαϊκές πηγές της ποίησης. Η ποίηση κατά τον Χέρντερ γεννιέται από το ένστικτο του λαού και όχι από λίγους καλλιεργημένους ανθρώπους. Νέα αποτυχημένη εγχείρηση του έδωσε την ευκαιρία να γνωριστεί προσωπικά με τον Γκαίτε, ο οποίος ήταν ενθουσιασμένος από τα κηρύγματα του Χέρντερ. Το 1771 έγινε αυλικός ιεροκήρυκας και πρόεδρος του στο Μπύκενμπουργκ, πρωτεύουσα του μικρού πριγκιπάτου του . Εκεί έγραψε τα βιβλία, που συνέβαλαν στη διαμόρφωση του Sturm und Drang. Ήταν πιστός Χριστιανός, αλλά δεν έβλεπε παντού το . Πίστευε ότι κάθε πολιτισμός ήταν μια αυθύπαρκτη ενότητα με γέννηση, ακμή και θάνατο. Θαύμαζε τον Μεσαίωνα σαν εποχή φαντασίας, λαϊκής ποίησης και απλότητας και επέκρινε τον Διαφωτισμό σαν ειδωλολατρεία της λογικής. Το 1773 νυμφεύτηκε και το 1776 ο Κάρολος-Αύγουστος δούκας της Βαϊμάρης, ο μεγάλος μαικήνας, τον κάλεσε στην Αυλή του ύστερα από σύσταση του Γκαίτε. Με τους Γκαίτε, Βίλαντ και Σίλλερ ο Χέρντερ αποτέλεσε την περίφημη τετράδα που κατέστησε τη Βαϊμάρη πνευματικό κέντρο της Γερμανίας. Τα πολλαπλά του καθήκοντα στη Βαϊμάρη -ιερέας και ιεροκήρυκας των ανακτόρων, επόπτης της διαγωγής του κλήρου και των σχολείων του δουκάτου (τα οποία έγιναν υποδείγματα για όλη τη Γερμανία)- σε συνδυασμό με την πάθησή του, τον έκαναν ευερέθιστο. Οι Γκαίτε και Βίλαντ τον απέφευγαν για μεγάλο χρονικό διάστημα και ο δούκας εξοργιζόταν από ορισμένα κηρύγματά του. «Μετά από ένα τέτοιο κήρυγμα», έγραψε ο Γκαίτε, «δεν μένει στον δούκα παρά να παραιτηθεί». Τελικά συμφιλιώθηκε με όλους και αφοσιώθηκε στις συγγραφές του, επαναλαμβάνοντας τις επιθέσεις του κατά του ορθολογισμού στη λογοτεχνία και της «έντεχνης» ποίησης. Μεταξύ 1784 και 1791 κυκλοφόρησε σε τέσσερις τόμους το μεγάλο του έργο Ιδέες για μια φιλοσοφία της Ιστορίας της Ανθρωπότητας, το οποίο, παρά την «ορθόδοξή» του συγκρότηση, περιέχει ορισμένες θεολογικές και πολιτικές απόψεις, που μπορεί να χαρακτηριστούν αιρετικές. Στις Επιστολές περί της προόδου της ανθρωπότητος (1793-97), χαιρέτιζε -μετ' επιφυλάξεων- τη Γαλλική Επανάσταση. Παρ' όλα αυτά ο δούκας -που πολέμησε το 1792 στο Βαλμύ εναντίον των Γάλλων- τον έκανε ευγενή («»). Στα τελευταία του χρόνια περιεπλάκη σε φιλοσοφική έριδα με τον Καντ και ψυχράνθηκε πάλι με τον Γκαίτε. Πέθανε τον Δεκέμβριο του 1803. Ο δούκας Κάρολος-Αύγουστος, παρά τις προσβολές που είχε δεχτεί από τον Χέρντερ, διέταξε να ταφεί με μεγάλες τιμές στη μητρόπολη της Βαϊμάρης. (el)
- Johann Gottfried von HERDER, esperantigita Johano Godfredo de Herder (25-an de aŭgusto 1744 en Mohrungen, pole Morąg; 18-a de decembro 1803 en Vajmaro; nobeligita en 1802) estis germana poeto, tradukisto, teologo kaj histori- kaj kulturfilozofo. Iliaj skribaĵoj influis trege la Klasikon kaj la Romantikismon germanajn kaj kunfondis la sciencojn de lingvistiko kaj historiscienco en Germanlingvio. Li apartenis al la literatursocieta rondo de Merck. (eo)
- Johann Gottfried Herder, ab 1802 von Herder (Rufname Gottfried, * 25. August 1744 in Mohrungen, Ostpreußen; † 18. Dezember 1803 in Weimar), war ein deutscher Dichter, Übersetzer, Theologe sowie Geschichts- und Kultur-Philosoph der Weimarer Klassik.Er war einer der einflussreichsten Schriftsteller und Denker deutscher Sprache im Zeitalter der Aufklärung und zählt mit Christoph Martin Wieland, Johann Wolfgang Goethe und Friedrich Schiller zum klassischen Viergestirn von Weimar. (de)
- Johann Gottfried Herder (Mohrungen, Ekialdeko Prusia, gaur egun Varmia-Mazuriako voivoderria, Polonia, 1744ko abuztuaren 25a - Weimar, 1803ko abenduaren 18a) alemaniar filosofo eta idazlea izan zen. (eu)
- Johann Gottfried (after 1802 von) Herder (/ˈhɜːrdər/ HUR-dər, German: [ˈjoːhan ˈɡɔtfʁiːt ˈhɛʁdɐ]; 25 August 1744 – 18 December 1803) was a German philosopher, theologian, poet, and literary critic. He is associated with the Enlightenment, Sturm und Drang, and Weimar Classicism. (en)
- Johann Gottfried (von) Herder (né le 25 août 1744 à Mohrungen et mort le 18 décembre 1803 à Weimar) est un poète, théologien et philosophe allemand. Ami et mentor du jeune Goethe, ce disciple de Kant est considéré comme l'inspirateur du Sturm und Drang et des deux grands Classiques de Weimar Goethe et Schiller dans leur jeunesse. (fr)
- Johann Gottfried von Herder (Mohrungen, Alemania, 25 de agosto de 1744-Weimar, Alemania, 18 de diciembre de 1803) fue un filósofo, teólogo y crítico literario alemán, cuyos escritos contribuyeron a la aparición del romanticismo alemán. Como instigador del movimiento conocido como Sturm und Drang (“tormenta e ímpetu”), la vertiente alemana del prerromanticismo europeo, inspiró a muchos escritores, entre ellos, y muy especialmente, al joven Johann Wolfgang von Goethe, a quien conoció en Estrasburgo en 1770 y que posteriormente se convertiría en la principal figura del clasicismo literario alemán, aunque se distanciaría notablemente de Herder. (es)
- Johann Gottfried Herder (25 August 1744 – 18 December 1803) adalah seorang filsuf, teolog, penulis sastra dan ahli kritik literatur di Konigsberg, Weimar. Dia tergabung dalam periode abad Pencerahan, sebagai seorang filsuf dan sejarawan, kritikus sastra dan ahli teori, seorang penyair, penerjemah, dan pendidik, dia adalah salah satu universalis besar terakhir dan salah satu pelopor gerakan dan serta mentor dari Goethe muda di Strassburg serta Weimar Klasikisme. Herder belajar di bawah bimbingan Kant, dan pada awalnya dia adalah pengikutnya dalam berfilsafat, tetapi di kemudian dia berbeda dengannya. Dia menekankan kesatuan dari realitas dan personalitas. Pandangannya mengatakan bahwa Allah dan dunia adalah satu, dan begitu juga pikiran dan alam, seperti yang diajukan oleh Spinoza. Masa yang paling baik dari manusia adalah ketika antara puisi, agama dan filsafat tidak terpisahkan. Unsur-unsur yang ada semuanya berelasi dan menjadi satu kesatuan. Setiap individu dan masyarakat saling berkait dan mempengaruhi satu sama lain. Individu-individu adalah produk dari sejarah perkembangan, tetapi juga berkonntribusi untuk membentuk sejarah. Alasan di dalamnya sendiri adalah sebuah produk dari pengalaman, memproduksi syair dan agama terlebih dahulu. Ide ini tercermin pada karyanya berjudul Ide Filsafat dari Sejarah Manusia (1784-1791). (in)
- Johann Gottfried Herder (Mohrungen, 25 agosto 1744 – Weimar, 18 dicembre 1803) è stato un filosofo, teologo e letterato tedesco. (it)
- ヨハン・ゴットフリート・ヘルダー（Johann Gottfried von Herder, 1744年8月25日 - 1803年12月18日）は、ドイツの哲学者・文学者、詩人、神学者。 カントの哲学などに触発され、若きゲーテやシュトゥルム・ウント・ドラング、ドイツ古典主義文学およびドイツロマン主義に多大な影響を残すなどドイツ文学・哲学両面において忘れることの出来ない人物である。優れた言語論や歴史哲学、詩作を残したほか、一世を風靡していたカントの超越論的観念論の哲学と対決し、歴史的・人間発生学的な見地から自身の哲学を展開し、カントの哲学とは違った面で20世紀の哲学に影響を与えた人物としても知られている。 地質学者・鉱物学者のジギムント・アウグスト・ヴォルフガング・ヘルダーは息子で、植物学者のフェルディナント・ゴットフリート・フォン・ヘルダーは孫である。 (ja)
- 요한 고트프리트 헤르더(Johann Gottfried Herder, 1744년 8월 25일 ~ 1803년 12월 18일)는 18세기 독일의 '슈투름 운트 드랑(Strum und Drang)' 시대의 대표적 사상가이며 신학자·문예비평가이다. 동프로이센의 소도시 에서 초급 교원의 아들로 태어났다. 쾨니히스베르크에서 의학과 신학을 배운 뒤 철학자 칸트의 강의에서 커다란 영향을 받았다. 목사를 천직으로 삼았으나 항상 성직자라는 것과 자기의 사상 및 문필 활동 사이의 모순에 고민했다. 1767년 유럽 편력에 나섰을 무렵의 여행 일기는 '슈투름 운트 드랑'의 심정을 대표하는 것으로서 유명하다. 1776년 이후 바이마르에서 살았으며 괴테와 친교를 맺기도 했다. 만년에 이르러서는 스승인 칸트의 철학을 격렬하게 비판하여 칸트 철학의 추상성·관념성을 스피노자 주의적 범신론 입장에서 공격했다. 그리고 그의 저작은 매우 광범위한 영역에 걸쳐 저술되고 있다. 주요저서로는 <인류사에 대한 철학의 구상>, <인간성의 교화를 위한 서간>(1797), <민요집>(1778), <언어의 기원에 관하여>(1772) 등이 있다. (ko)
- Johann Gottfried (von) Herder (Mohrungen in Oost-Pruisen, na 1945 Morąg 25 augustus 1744 – Weimar, 18 december 1803) was een Duitse dichter, filosoof en theoloog. Hij studeerde theologie en filosofie en was kerkelijk ambtenaar, leraar en predikant van beroep. Hij woonde en werkte achtereenvolgens in Riga, Bückeburg, Straatsburg en Weimar. (nl)
- Иога́нн Го́тфрид Ге́рдер (нем. Johann Gottfried Herder; 25 августа 1744 года, Морунген, Восточная Пруссия — 18 декабря 1803 года, Веймар) — немецкий мыслитель и богослов, историк культуры; один из ведущих деятелей позднего Просвещения. Как теолог представляет (наряду с Гаманом и Якоби) реакцию против излишнего рационализма и догматизма Просвещения во имя свободного религиозного чувства и живой веры. Как философ истории поставил вопрос о существовании общих законов исторического развития, разработав теорию исторического прогресса народов и человечества. Создатель исторического понимания искусства, считавший своей задачей «всё рассматривать с точки зрения духа своего времени». Первым привлёк внимание к фольклору как проявлению уникального духа того или иного народа. Вдохновитель движения «Буря и натиск». Один из зачинателей славистики. (ru)
- Johann Gottfried von Herder (Mohrungen, Prússia Oriental, 25 de agosto de 1744 — Weimar, 18 de dezembro de 1803) foi um filósofo e escritor alemão. (pt)
- Johann Gottfried von Herder (ur. 25 sierpnia 1744 w Mohrungen, późniejszym Morągu, zm. 18 grudnia 1803 w Weimarze) – niemiecki filozof, pastor i pisarz, którego poglądy wpłynęły znacząco na późniejszy rozwój idei narodu (koncepcja Volk) oraz filozofii i historii kultury. Był jednym z klasyków weimarskich. (pl)
- Johann Gottfried Herder (senare von Herder), född 25 augusti 1744 i Mohrungen, Preussen, död 18 december 1803 i Weimar, tysk filosof, författare, historiker och pedagog. (sv)
- Йога́нн-Ґот́фрід Ге́рдер (нім. Johann Gottfried Herder; 25 серпня 1744, Морунген, Східна Пруссія — 18 грудня 1803, Веймар) — німецький філософ, фольклорист, письменник і мислитель, один з визначних представників німецького Просвітництва. (uk)
- 约翰·戈特弗里德·赫尔德（德語：Johann Gottfried Herder，姓或譯赫德；1744年8月25日－1803年12月18日），德國哲學家、路德派神學家、詩人。其作品《论语言的起源》（德语：Abhandlung über den Ursprung der Sprache；英語：Treatise on the Origin of Language）成为浪漫主义狂飙运动的基础。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Johann Gottfried von Herder [herdr] (25. srpna 1744 Mohrungen [dnes ], Východní Prusko – 18. prosince 1803 Výmar) byl německý spisovatel, filosof, průkopník preromantické estetiky v Německu a protestantský kazatel. Jeho myšlenky o národech a národních jazycích měly rozhodující vliv na německé i české národní obrození. (cs)
- Johann Gottfried Herder (1744-1803), a partir de 1802 von Herder, fou un filòsof i crític literari alemany els escrits del qual contribuïren a l'aparició del romanticisme alemany. Com a instigador del moviment conegut com a Sturm und Drang ('tempesta i impuls') inspirà molts escriptors, entre els quals, i molt especialment, el jove Johann Wolfgang von Goethe, a qui va conèixer a Estrasburg i que posteriorment es convertiria en la principal figura del classicisme literari alemany. També és important per la seva conceptualització del fet nacional en termes moderns, alhora que universalistes. (ca)
- يوهان جوتفريد هردر (بالألمانية: Johann Gottfried Herder)، هو كاتب وشاعر وفيلسوف وناقد ولاهوتي ألماني. ولد عام 1744 في موراغ، ومات في عام 1803 في فايمار. كان والده قائد موسيقى كنسية وينتمي إلى الحركة التقوية، ودرس هردر في الفترة بين 1762 و1764 الطب وعلوم الدين والفلسفة في جامعة كونيغسبرغ، حيث خضع هناك لتأثير كل من كانط وهامان. وفي الفترة من 1764 حتى 1769 عمل مدرساً وواعظاً في مدينة ريغا. وفي عام 1769 قام هردر برحلة بحرية إلى نانت، وأدت هذه الرحلة إلى تحوله من الإيمان بحركة التنوير إلى اقتناعه التام بحركة العاصفة والدفع كما اعترف هو نفسه. تعرف على غوته، وكان صديقاً لكل من جان باول وفيلاند. (ar)
- Johann Gottfried von HERDER, esperantigita Johano Godfredo de Herder (25-an de aŭgusto 1744 en Mohrungen, pole Morąg; 18-a de decembro 1803 en Vajmaro; nobeligita en 1802) estis germana poeto, tradukisto, teologo kaj histori- kaj kulturfilozofo. Iliaj skribaĵoj influis trege la Klasikon kaj la Romantikismon germanajn kaj kunfondis la sciencojn de lingvistiko kaj historiscienco en Germanlingvio. Li apartenis al la literatursocieta rondo de Merck. (eo)
- Johann Gottfried Herder, ab 1802 von Herder (Rufname Gottfried, * 25. August 1744 in Mohrungen, Ostpreußen; † 18. Dezember 1803 in Weimar), war ein deutscher Dichter, Übersetzer, Theologe sowie Geschichts- und Kultur-Philosoph der Weimarer Klassik.Er war einer der einflussreichsten Schriftsteller und Denker deutscher Sprache im Zeitalter der Aufklärung und zählt mit Christoph Martin Wieland, Johann Wolfgang Goethe und Friedrich Schiller zum klassischen Viergestirn von Weimar. (de)
- Johann Gottfried Herder (Mohrungen, Ekialdeko Prusia, gaur egun Varmia-Mazuriako voivoderria, Polonia, 1744ko abuztuaren 25a - Weimar, 1803ko abenduaren 18a) alemaniar filosofo eta idazlea izan zen. (eu)
- Johann Gottfried (after 1802 von) Herder (/ˈhɜːrdər/ HUR-dər, German: [ˈjoːhan ˈɡɔtfʁiːt ˈhɛʁdɐ]; 25 August 1744 – 18 December 1803) was a German philosopher, theologian, poet, and literary critic. He is associated with the Enlightenment, Sturm und Drang, and Weimar Classicism. (en)
- Johann Gottfried (von) Herder (né le 25 août 1744 à Mohrungen et mort le 18 décembre 1803 à Weimar) est un poète, théologien et philosophe allemand. Ami et mentor du jeune Goethe, ce disciple de Kant est considéré comme l'inspirateur du Sturm und Drang et des deux grands Classiques de Weimar Goethe et Schiller dans leur jeunesse. (fr)
- Johann Gottfried von Herder (Mohrungen, Alemania, 25 de agosto de 1744-Weimar, Alemania, 18 de diciembre de 1803) fue un filósofo, teólogo y crítico literario alemán, cuyos escritos contribuyeron a la aparición del romanticismo alemán. Como instigador del movimiento conocido como Sturm und Drang (“tormenta e ímpetu”), la vertiente alemana del prerromanticismo europeo, inspiró a muchos escritores, entre ellos, y muy especialmente, al joven Johann Wolfgang von Goethe, a quien conoció en Estrasburgo en 1770 y que posteriormente se convertiría en la principal figura del clasicismo literario alemán, aunque se distanciaría notablemente de Herder. (es)
- Johann Gottfried Herder (Mohrungen, 25 agosto 1744 – Weimar, 18 dicembre 1803) è stato un filosofo, teologo e letterato tedesco. (it)
- ヨハン・ゴットフリート・ヘルダー（Johann Gottfried von Herder, 1744年8月25日 - 1803年12月18日）は、ドイツの哲学者・文学者、詩人、神学者。 カントの哲学などに触発され、若きゲーテやシュトゥルム・ウント・ドラング、ドイツ古典主義文学およびドイツロマン主義に多大な影響を残すなどドイツ文学・哲学両面において忘れることの出来ない人物である。優れた言語論や歴史哲学、詩作を残したほか、一世を風靡していたカントの超越論的観念論の哲学と対決し、歴史的・人間発生学的な見地から自身の哲学を展開し、カントの哲学とは違った面で20世紀の哲学に影響を与えた人物としても知られている。 地質学者・鉱物学者のジギムント・アウグスト・ヴォルフガング・ヘルダーは息子で、植物学者のフェルディナント・ゴットフリート・フォン・ヘルダーは孫である。 (ja)
- 요한 고트프리트 헤르더(Johann Gottfried Herder, 1744년 8월 25일 ~ 1803년 12월 18일)는 18세기 독일의 '슈투름 운트 드랑(Strum und Drang)' 시대의 대표적 사상가이며 신학자·문예비평가이다. 동프로이센의 소도시 에서 초급 교원의 아들로 태어났다. 쾨니히스베르크에서 의학과 신학을 배운 뒤 철학자 칸트의 강의에서 커다란 영향을 받았다. 목사를 천직으로 삼았으나 항상 성직자라는 것과 자기의 사상 및 문필 활동 사이의 모순에 고민했다. 1767년 유럽 편력에 나섰을 무렵의 여행 일기는 '슈투름 운트 드랑'의 심정을 대표하는 것으로서 유명하다. 1776년 이후 바이마르에서 살았으며 괴테와 친교를 맺기도 했다. 만년에 이르러서는 스승인 칸트의 철학을 격렬하게 비판하여 칸트 철학의 추상성·관념성을 스피노자 주의적 범신론 입장에서 공격했다. 그리고 그의 저작은 매우 광범위한 영역에 걸쳐 저술되고 있다. 주요저서로는 <인류사에 대한 철학의 구상>, <인간성의 교화를 위한 서간>(1797), <민요집>(1778), <언어의 기원에 관하여>(1772) 등이 있다. (ko)
- Johann Gottfried (von) Herder (Mohrungen in Oost-Pruisen, na 1945 Morąg 25 augustus 1744 – Weimar, 18 december 1803) was een Duitse dichter, filosoof en theoloog. Hij studeerde theologie en filosofie en was kerkelijk ambtenaar, leraar en predikant van beroep. Hij woonde en werkte achtereenvolgens in Riga, Bückeburg, Straatsburg en Weimar. (nl)
- Johann Gottfried von Herder (Mohrungen, Prússia Oriental, 25 de agosto de 1744 — Weimar, 18 de dezembro de 1803) foi um filósofo e escritor alemão. (pt)
- Johann Gottfried von Herder (ur. 25 sierpnia 1744 w Mohrungen, późniejszym Morągu, zm. 18 grudnia 1803 w Weimarze) – niemiecki filozof, pastor i pisarz, którego poglądy wpłynęły znacząco na późniejszy rozwój idei narodu (koncepcja Volk) oraz filozofii i historii kultury. Był jednym z klasyków weimarskich. (pl)
- Johann Gottfried Herder (senare von Herder), född 25 augusti 1744 i Mohrungen, Preussen, död 18 december 1803 i Weimar, tysk filosof, författare, historiker och pedagog. (sv)
- Йога́нн-Ґот́фрід Ге́рдер (нім. Johann Gottfried Herder; 25 серпня 1744, Морунген, Східна Пруссія — 18 грудня 1803, Веймар) — німецький філософ, фольклорист, письменник і мислитель, один з визначних представників німецького Просвітництва. (uk)
- 约翰·戈特弗里德·赫尔德（德語：Johann Gottfried Herder，姓或譯赫德；1744年8月25日－1803年12月18日），德國哲學家、路德派神學家、詩人。其作品《论语言的起源》（德语：Abhandlung über den Ursprung der Sprache；英語：Treatise on the Origin of Language）成为浪漫主义狂飙运动的基础。 (zh)
- Ο Γιόχαν Γκότφριντ Χέρντερ (Johann Gottfried von Herder, 25 Αυγούστου 1744 - 18 Δεκεμβρίου 1803) ήταν Γερμανός φιλόσοφος, θεολόγος, ποιητής και τεχνοκρίτης. Γιος φτωχού δασκάλου, πήγε στο Καίνιγκσμπεργκ της ανατολικής Πρωσσίας (σήμερα Καλίνινγκραντ της Ρωσίας) για να σπουδάσει ιατρική. Μια αποτυχημένη εγχείρηση για ν’ απαλλαγεί από συρίγγιο που είχε στο μάτι, ενίσχυσε την αντιπάθειά του προς την ιατρική και έτσι στράφηκε στη θεολογία. Το 1769 εγκατέλειψε τη Ρίγα και ταξίδεψε στο Παρίσι. Γνώρισε τους Εγκυκλοπαιδιστές, αλλά δεν προσχώρησε στον Διαφωτισμό. (el)
- Johann Gottfried Herder (25 August 1744 – 18 December 1803) adalah seorang filsuf, teolog, penulis sastra dan ahli kritik literatur di Konigsberg, Weimar. Dia tergabung dalam periode abad Pencerahan, sebagai seorang filsuf dan sejarawan, kritikus sastra dan ahli teori, seorang penyair, penerjemah, dan pendidik, dia adalah salah satu universalis besar terakhir dan salah satu pelopor gerakan dan serta mentor dari Goethe muda di Strassburg serta Weimar Klasikisme. Herder belajar di bawah bimbingan Kant, dan pada awalnya dia adalah pengikutnya dalam berfilsafat, tetapi di kemudian dia berbeda dengannya. Dia menekankan kesatuan dari realitas dan personalitas. Pandangannya mengatakan bahwa Allah dan dunia adalah satu, dan begitu juga pikiran dan alam, seperti yang diajukan oleh Spinoza. Masa y (in)
- Иога́нн Го́тфрид Ге́рдер (нем. Johann Gottfried Herder; 25 августа 1744 года, Морунген, Восточная Пруссия — 18 декабря 1803 года, Веймар) — немецкий мыслитель и богослов, историк культуры; один из ведущих деятелей позднего Просвещения. Как теолог представляет (наряду с Гаманом и Якоби) реакцию против излишнего рационализма и догматизма Просвещения во имя свободного религиозного чувства и живой веры. Как философ истории поставил вопрос о существовании общих законов исторического развития, разработав теорию исторического прогресса народов и человечества. Создатель исторического понимания искусства, считавший своей задачей «всё рассматривать с точки зрения духа своего времени». Первым привлёк внимание к фольклору как проявлению уникального духа того или иного народа. Вдохновитель движения «Бу (ru)
|
