| dbpedia-owl:abstract
|
- El japonès (日本語 nihongo o nippongo, en japonès) és una llengua parlada per uns 130 milions de persones al Japó, les comunitats d'emigrants japonesos, especialment al Perú i al Brasil i a l'illa d'Angaur a la República de Palau. Un tret característics del japonès és el seu complex sistema honorífic de cortesia (keigo, 敬語 literalment "llengua de respecte") que reflecteix la naturalesa de la societat japonesa, i que compta amb formes verbals i un vocabulari particular per indicar l'estatus relatiu del parlant, l'interlocutor i les persones esmentades a la conversa. El japonès és un idioma de difícil filiació, forma part de les llengües japòniques però la seva relació amb d'altres llengües és discutida, se n'han proposat algunes classificacions però cap d'elles ha estat acceptada unànimement. Per a alguns lingüistes el japonès està relacionat amb el coreà (aquesta hipòtesis està àmpliament reconeguda) i el manxú, per d'altres mantenen una teoria que la relacionaria amb les llengües altaiques, alguns pocs la consideren emparentada amb les llengües austronèsies, etc. Però fins ara acostuma a ser classificada com a llengua aïllada. És una llengua aglutinant amb un nombre relativament petit de sons i un sistema d'accent tonal amb significat lèxic. El japonès té una estructura basada en mores.
- Japonština je jazyk, kterým mluví přibližně 130 milionů lidí. Většina z nich žije v Japonsku, část pak v komunitách japonských emigrantů po celém světě. Japonština je aglutinační jazyk s mnoha úrovněmi zdvořilosti promluvy. Systém japonského písma patří k nejsložitějším na světě – používá se kombinace čínských znaků a dvě fonetické slabičné abecedy, v některých případech i latinka . Do slovní zásoby byla již od 5. století přejímána slova z čínštiny (ve velkém rozsahu), v malém rozsahu z korejštiny a ainštiny. Od prvních kontaktů s Evropany do japonštiny pronikají i výrazy z evropských jazyků, nejprve z portugalštiny a holandštiny a od reforem Meidži z němčiny, francouzštiny a angličtiny. V současnosti drtivě převažuje angličtina.
- Japanisch (jap. 日本語、にほんご、にっぽんご nihongo, nippongo) ist die Amtssprache Japans. Sie wird von rund 99 % der japanischen Bevölkerung als Muttersprache gesprochen. In Brasilien und den USA gibt es größere Sprechergruppen, die Nachfahren japanischer Emigranten sind. Eine Besonderheit der Sprache ist ihr komplexes Schriftsystem, das eine Mischung aus chinesischen Schriftzeichen und den Silbenschriften Hiragana und Katakana ist. Durch ihren agglutinierenden Sprachbau weist die japanische Sprache Parallelen zu den altaischen Sprachen und dem Koreanischen auf, die Herkunft und Einordnung der Sprache sind jedoch umstritten.
- is a language spoken by over 120 million people in Japan and in Japanese immigrant communities. It is a member of the Japonic (or Japanese-Ryukyuan) language family, which has a number of proposed relationships with other languages, none of which has gained wide acceptance among historical linguists. Japanese is an agglutinative language and a mora-timed language. It has a relatively small sound inventory, and a lexically significant pitch-accent system. It is distinguished by a complex system of honorifics reflecting the nature of Japanese society, with verb forms and particular vocabulary to indicate the relative status of the speaker, the listener, and persons mentioned in conversation. Japanese vowels are pure. The Japanese language is written with a combination of three scripts: Chinese characters called kanji, and two syllabic scripts made of modified Chinese characters, hiragana and katakana . The Latin script, rōmaji, is also often used in modern Japanese, especially for company names and logos, advertising, romanization of Japanese characters, and when entering Japanese text into a computer. Arabic numerals are generally used for numbers, but traditional Sino-Japanese numerals are also commonplace. Although Japanese is written using Chinese characters, and has historically imported many words of Chinese origin, the two languages are not actually related.
- El japonés es un idioma de la familia de lenguas japónicas hablado por más de 127 millones de personas, principalmente en las islas de Japón (Kyushu, Honshū, Hokkaidō, Shikoku y muchas islas de menor tamaño, siendo la más importante Honshū).
- Japanin kieli on japanilaisiin kieliin kuuluva kieli, jota puhutaan pääasiassa Japanissa. Mahdollisista sukukielistä on useita teorioita, muun muassa korean kieltä ja altailaisia kieliä on pidetty mahdollisina sukulaiskielinä. Japanin kieltä puhuu äidinkielenään noin 127 miljoonaa ihmistä ja se muodostaa okinawan kielen ja muiden Ryūkyū-saarilla puhuttujen kielten kanssa japanilaisten kielten kielikunnan. Jotkut tutkijat pitävät japanilaisia kieliä vain toistensa murteina ja näin ollen yhtenä kielenä ja tällöin japanista tulee maailman suurin isolaattikieli. Morfologialtaan japanin kieli on agglutinoiva kieli kuten suomen kielikin. Länsimaalaisille japanin kielessä lienee vaikeinta oppia kiinalaisperäiset kanji-kirjoitusmerkit, joita on jopa kymmeniä tuhansia. Japanin opetusministeriö on kuitenkin määritellyt yleisimmät kanjit, joihin kuuluu 1 945 kirjoitusmerkkiä. Suomalaiselle puhujalle japani on suhteellisen helppo kieli oppia, jos oppii kirjoitusjärjestelmän. Vastaavasti monien Suomessa asuvien japanilaisten mielestä suomen kieli on helppo oppia.
- Le japonais est la langue du Japon, parlée par le peuple japonais bien qu'aucune loi ne lui donne le statut de langue officielle. Elle est en revanche la langue des documents officiels et de l'éducation. Le japonais est également utilisé par la diaspora nippone ainsi que sur l'île de Anguar dans les Palaos. En japonais, langue japonaise se dit nihongo. Les caractères 日本, désignent le Japon. Le dernier caractère, 語, signifie langue. Le japonais appartient à la famille isolée des langues japoniques. Bien que sa structure morphologique et sa syntaxe ressemblent sensiblement à celles du coréen, aucune parenté n'a pu être clairement établie à ce jour. Par ailleurs, son vocabulaire s'est notablement enrichi, au cours de l'Histoire, par le truchement de divers emprunts : le plus remarquable est la présence de nombreux vocables issus ou dérivés de la langue chinoise écrite, ce qui explique que le japonais soit qualifié de « langue sinoxénique » ; d'autre part, la langue contemporaine effectue de fréquents emprunts à diverses langues européennes, particulièrement à l'anglais.
- A japán nyelvet 126 millió ember beszéli anyanyelvként, ezzel a kilencedik legnagyobb beszélőközösségű nyelv a világon. E közösség legnagyobb része Japánban él. Egyetlen más országban sem beszélik első vagy második nyelvként. Standardizált változata (hjódzsungo) a tokiói dialektuson alapszik. A japán ragozó nyelv, eredete máig sem tisztázott: közelebbi rokonságot eddig az Okinaván beszélt rjúkjú nyelvvel igazoltak (a két nyelvet és dialektusaikat újabban a japán nyelvek családjának nevezik), a koreai nyelvvel sokan távolabbi rokonságot feltételeznek (nyelvszerkezeti hasonlóságok, csekély számú rokon szó), korábban gyakran az altaji nyelvcsaládba sorolták, de ez az elmélet nem egyértelműen bizonyítható és ezért nem általánosan elfogadott, néha az ajnu (Japán őslakosai) nyelvrokonság is felmerül, emellett azonban csak igen kevés érv szól.
- La lingua giapponese è una lingua parlata in Giappone e in numerose aree di immigrazione giapponese. Il giapponese, insieme alle Lingue ryūkyūane, forma la famiglia linguistica delle Lingue nipponiche. Dal punto di vista filogenetico il giapponese si considera solitamente una lingua isolata, per l'impossibilità di ricostruire con sicurezza la sua origine. Alcune delle teorie proposte ipotizzano che il giapponese possa avere origini comuni con la lingua ainu (parlata dalla popolazione indigena Ainu tuttora presente nell'isola di Hokkaidō), con le lingue austronesiane oppure con alcune lingue del gruppo uralo-altaico. Le ultime due ipotesi sono attualmente le più accreditate: molti linguisti concordano nel ritenere che il giapponese sarebbe costituito da un substrato austronesiano a cui si è sovrapposto un apporto di origine uralo-altaica. Evidenti sono le somiglianze sintattiche con il coreano, da cui differisce tuttavia sul piano morfologico e lessicale. Dal punto di vista tipologico il giapponese presenta molti caratteri propri delle lingue agglutinanti del tipo SOV, con una struttura "tema-commento" (simile a quella del coreano). La presenza di alcuni elementi tipici delle lingue flessive ha spinto tuttavia alcuni linguisti a definire il giapponese una lingua "semi-agglutinante".
- 日本語（にほんご、にっぽんご）は、主として日本で使用されている言語。日本では法規によって「公用語」として規定されているわけではないが、各種法令（裁判所法第74条、会社計算規則第57条、特許法施行規則第2条など）において日本語を用いることが定められるなど事実上の公用語となっており、学校教育の「国語」でも教えられる。 使用人口について正確な統計はないが、日本国内の人口、および日本国外に住む日本人や日系人など約1億3千万人以上と考えられる。日本で生まれ育ったほとんどの人は、日本語を母語とする。日本語の文法体系や音韻体系を反映する手話として日本語対応手話がある。 現在インターネット上の使用言語において、英語、中国語、スペイン語に次ぐ第4の言語である。
- 일본어는 야마토 민족의 언어로 전 세계적으로 약 1억 3천 만이 넘는 사람들이 이 언어를 사용한다. 주로 일본에서 일본인이 쓰고 있으며 줄인 말로 일어(日語)라고도 한다. 일본어를 글자로 표기할 때는 가나와 한자를 사용한다.
- Het Japans (日本語, Nihongo) wordt gesproken door ongeveer 127 miljoen mensen in Japan en immigranten in onder andere Brazilië, de Verenigde Staten en Peru.
- Japansk (日本語, nihongo) er et språk som først og fremst tales i Japan. På japansk heter det Nihongo (日本語), fra ordene Japan (nihon - 日本) og språk (go - 語). Japansk tales av omkring 130 millioner mennesker.
- – język używany przez ok. 130 mln mieszkańców Japonii oraz japońskich emigrantów na wszystkich kontynentach.
- A língua japonesa é o idioma falado no Japão e em outros lugares do mundo onde se encontram comunidades de imigrantes e descendentes de japoneses, ou nikkei. A maior dessas comunidades fora do Japão encontra-se no Brasil, seguida pelas do Peru e dos Estados Unidos. É uma língua aglutinante e caracteriza-se por um sistema complexo de construções honoríficas, que refletem a natureza hierárquica da sociedade japonesa, com formas verbais e vocabulários particulares que variam de acordo com o status relativo entre interlocutores. O repertório de fonemas da língua japonesa é relativamente pequeno, e tem diferenciação léxica baseada em um sistema de acento tonal. O nome japonês para a língua é nihongo. O kanji 日 designa o sol, e o kanji 本, aqui, significa "origem". Essa designação para o Japão vem da China devido à posição geográfica relativa entre os dois países — é daí que vem a expressão País do Sol Nascente. Os kanjis entraram na sua maioria por intermédio da Coreia. A língua japonesa sofreu influência maciça da língua chinesa por um período de, no mínimo, 1.500 anos. Muito de seu vocabulário foi importado da língua chinesa ou criado com base em modelos chineses. Sua gramática é semelhante à da língua coreana e há indícios de que são correlatas.
- — язык японцев и фактически государственный язык Японии, со спорным систематическим положением среди других языков. Число свободно говорящих — около 140 миллионов человек, родной для 125 млн. Генетические связи японского языка не до конца выяснены. Выделяются два слоя лексики, один из которых имеет параллели в алтайских языках, другой — в австронезийских языках; вероятнее, исконен алтайский слой. Обладает оригинальной письменностью, сочетающей идеографию и слоговую фонографию. По грамматическому строю — агглютинативный с преимущественно синтетическим выражением грамматических значений.
- Japanska (日本語, nihongo) är det officiella språket i Japan. Språket har 127 miljoner talare. Dess härkomst är osäker, och de vanligaste teorierna om språkets ursprung gör gällande att språket antingen är isolerat, eller att språket är altaiskt. Japanskan är baserat på 50 stavelser samt modifikationer och kombinationer dem emellan. Totalt förekommer 5 vokalljud och 21 konsonantljud. Det vanligaste provet i japansk språkförmåga är JLPT (engelska, Japanese Language Proficiency Test).
- Япо́нська мо́ва — мова, якою розмовляють японці, мешканці Японського архіпелагу, а також японці в еміграції. Належить до японо-рюкюської групи мов. Є рідною мовою практично усіх жителів Японії, за виключенням натуралізованих іноземців. Юридично не має статусу офіційної мови, але фактично є такою. В системі японської освіти вивчається як «державна мова». Кількість носіїв мови в Японії і світі складає близько 130 мільйонів осіб. Займає 9 місце в світі для кількості мовців Перші документальні свідчення, які підтверджують існування японської мови, датуються 8 століттям. Японська мова графічно виражається трьома складовими елементами — двома силабічними абетками, хіраґана і катакана, а також ієрогліфами кандзі. Крім цього інколи використовується латинська абетка ромадзі для передачі японських фонем. Словник японської мови нараховує більше мільйона слів. Мова зазнала сильного впливу китайської мови. Після Другої світової війни має місце активне запозичення англійських слів.
- Tiếng Nhật Bản, hay tiếng Nhật, là một ngôn ngữ được hơn 130 triệu người sử dụng ở Nhật Bản và những cộng đồng dân di cư Nhật Bản khắp thế giới. Nó là một ngôn ngữ chắp dính (khác biệt với tiếng Việt vốn thuộc vào loại ngôn ngữ đơn lập phân tích cao) và nổi bật với một hệ thống các nghi thức nghiêm ngặt và rành mạch, đặc biệt là hệ thống kính ngữ phức tạp thể hiện bản chất thứ bậc của xã hội Nhật Bản, với những dạng biến đổi động từ và sự kết hợp một số từ vựng để chỉ mối quan hệ giữa người nói, người nghe và người được nói đến trong cuộc hội thoại. Kho ngữ âm của tiếng Nhật khá nhỏ, với một hệ thống ngữ điệu rõ rệt theo từ. Tiếng Nhật cổ nhất được biết đến chủ yếu dựa vào trạng thái của nó vào thế kỷ thứ 8, khi ba tác phẩm chủ yếu của tiếng Nhật cổ được dịch (hai bộ sử Kojiki Cổ Sự Ký, Nihon Shoki Nhật Bản Thư Kỷ và thi tập Manyoshu; nhưng một số lượng tài liệu ít hơn, chủ yếu là chữ khắc, còn cổ hơn. Những chứng thực về tiếng Nhật cổ nhất có thể tìm thấy trong một số tư liệu thành văn của Trung Quốc từ năm 252. Tiếng Nhật được viết trong sự phối hợp ba kiểu chữ: Hán tự hay Kanji và hai kiểu chữ đơn âm mềm Hiragana và đơn âm cứng Katakana . Kanji dùng để viết các từ Hán hoặc các từ người Nhật dùng chữ Hán để thể hiện rõ nghĩa. Hiragana dùng để ghi các từ gốc Nhật và các thành tố ngữ pháp như trợ từ, trợ động từ, đuôi động từ, tính từ v.v. Katakana dùng để phiên âm từ vựng nước ngoài, trừ tiếng Trung và từ vựng của một số nước dùng chữ Hán khác. Bảng ký tự Latinh Rōmaji cũng được dùng trong tiếng Nhật hiện đại, đặc biệt là ở tên và biểu trưng của các công ty, quảng cáo, nhãn hiệu hàng hóa, khi nhập tiếng Nhật vào máy tính và được dạy ở cấp tiểu học nhưng chỉ có tính thí điểm. Số Ả Rập theo kiểu phương Tây được dùng để ghi số, nhưng cách viết số theo ngữ hệ Hán-Nhật cũng rất phổ biến. Từ vựng Nhật chịu ảnh hưởng lớn bởi những từ mượn từ các ngôn ngữ khác. Một số lượng khổng lồ các từ vựng mượn từ tiếng Hán, hoặc được tạo ra theo kiểu của tiếng Hán, qua giai đoạn ít nhất 1.500 năm. Từ cuối thế kỷ 19, tiếng Nhật đã mượn một lượng từ vựng đáng kể từ hệ ngôn ngữ Ấn-Âu, chủ yếu là tiếng Anh. Do mối quan hệ thương mại đặc biệt giữa Nhật Bản và Hà Lan vào thế kỷ thứ 17, tiếng Hà Lan cũng có ảnh hưởng, với những từ như bīru và kōhī .
- 日本語（日(に)本(ほん)語(ご)、），簡稱日语、日文，是一種主要為日本列島上大和族所使用的語言。雖然日本國并沒有在法律上明確規定日本的官方語言，然而日語是日本的公用語言是不爭的事實。 雖然并沒有精確的日語使用人口的統計，不過計算日本國內的人口以及居住在日本國外的日本人和日系人，日語使用者應超過一億三千萬人。幾乎所有在日本出生長大的日本國民（日本國籍擁有者）都以日語為母語。此外，對於失聰者，有對應日語文法及音韻系統的日本手語存在。 日本語在音韻方面，除了促音「っ」和撥音「ん」外，開音節（open syllable）語言的特徵強烈，且包括了標準發音在內的眾多方言都具有音拍（mora）。在重音方面，屬於音高重音（pitch accent，或謂非重音語言）。自古流傳至今的和語具有以下特徵： 不以「ら行」假名作為詞語的開頭（因此在日語接龍遊戲中很少見到「ら行」開頭的詞語。「楽(らく)（簡單）」「らっぱ（喇叭）」「りんご（蘋果）」等都不是和語）。 不以濁音作為詞語的開頭（「抱(だ)く（擁抱）」「どれ（哪個）」「場(ば)（場合）」「薔薇(ばら)（薔薇）」等詞語在後世發生了變化）。 同一詞根内沒有連續元音（「青(あお)（藍色）」「貝(かい)（貝殼）」在古代的發音是「あを 宽式IPA：//awo//」, 「かひ /kafi/」）。 在語序方面，句子由主語、賓語、謂語的順序構成，屬於主賓謂結構，且是具代表性的話題優先語言之一。修飾語位於被修飾語之前。另外日語在表現名詞的格時，并不是通過改變語序或語尾，而是通過在詞后加具有語法功能的機能語（助詞）來表現。因此在語言類型學上，日語屬於主賓謂結構，在形態學（morphology）上，日語屬於黏著語。 在語彙方面，除了自古傳下來的和語外，還有中國傳入的漢字詞。自近代之後，以西方語言為中心各國傳入的外來語的比例也逐漸增加。 在對人表現上，日語顯得極富變化，不單有口語和書面語的區別，還有普通和鄭重、男與女、老與少等的區別。日語擁有在語法和詞彙上均很發達的敬語體系，以表達叙述人物之間微妙的關係。 日語也有多樣的方言系統，特別是在琉球群島，方言之間有著很大的差異。直到近代中期，京都方言都有著標準語的地位。在近世後期，江戶方言的地位提高，明治之後的現代日本語是以東京山之手的中產階層的方言（山之手言葉）為基礎的標準語（共通語）形成的。 日語的書寫系統和其他語言相比較為複雜。漢字（含和製漢字。有音讀及訓讀等多種讀法）和平假名、片假名是日語的主要文字，日語在大多數時候都同時使用這三種文字來表記。此外也頻繁使用拉丁字母（日語羅馬字）和西里爾字母（主要用於醫學和科學用語）。此外日語還同時通用橫向和縱向兩種方向來書寫。 日語的音韻基本上都是「輔音＋元音」的音節，元音只有五種，較易理解，同時也有直音和拗音的對立、「一音節兩音拍」現象、無声化元音、隨著詞彙的合成使得高音位置也隨之變化等特點。
- Japanese language is an East Asian language spoken by about 125 million speakers, primarily in Japan, where it is the national language. It is a member of the Japonic language family, whose relation to other language groups, particularly to Korean and the suggested Altaic language family, is debated. Little is known of the language's prehistory, or when it first appeared in Japan. 3rd century Chinese documents recorded a few Japanese words, but substantial texts did not appear until the 8th century. During the Heian period (794–1185), Chinese had a considerable influence on the vocabulary and phonology of Old Japanese. Late Middle Japanese (1185–1600) saw changes in features that brought it closer to the modern language, as well the first appearance of European loanwords. The standard dialect moved from the Kansai region to the Edo region in the Early Modern Japanese period (early 17th century–mid-19th century). Following the end in 1853 of Japan's self-imposed isolation, the flow of loanwords from European languages has increased significantly. English loanwords in particular have become frequent, and Japanese words from English roots have proliferated. Japanese is an agglutinative, mora-timed language with simple phonotactics, a pure vowel system, phonemic vowel and consonant length, and a lexically significant pitch-accent. Word order is normally subject–object–verb with particles marking the grammatical function of words, and sentence structure is topic–comment. Sentence-final particles are used to add emotional or emphatic impact, or make questions. Nouns have no grammatical number or gender, and there are no articles. Verbs are conjugated, primarily tense and voice, but not person. Japanese equivalents of adjectives are also conjugated. Japanese has a complex system of honorifics with verb forms and vocabulary to indicate the relative status of the speaker, the listener, and persons mentioned. Japanese has no genealogical relationship with Chinese, but it makes extensive use of Chinese characters, or kanji, in its writing system, and a large portion of its vocabulary is borrowed from Chinese. Along with kanji, the Japanese writing system primarily uses two syllabic scripts, hiragana and katakana . Latin script is used in a limited way, such as for imported acronyms, and the numeral system uses mostly Arabic numerals, alongside traditional Chinese numerals. Japanese was little studied by non-Japanese before the Japanese economic bubble of the 1980s. Since then, along with the spread of Japanese popular culture, the number of students of Japanese has reached the millions.
- Japanese language is an East Asian language spoken by about 125 million speakers, primarily in Japan, where it is the national language. It is a member of the Japonic language family, whose relation to other language groups, particularly to Korean and the suggested Altaic language family, is debated. Little is known of the language's prehistory, or when it first appeared in Japan. Chinese documents from the 3rd century recorded a few Japanese words, but substantial texts did not appear until the 8th century. During the Heian period (794–1185), Chinese had a considerable influence on the vocabulary and phonology of Old Japanese. Late Middle Japanese (1185–1600) saw changes in features that brought it closer to the modern language, as well the first appearance of European loanwords. The standard dialect moved from the Kansai region to the Edo region in the Early Modern Japanese period (early 17th century–mid-19th century). Following the end in 1853 of Japan's self-imposed isolation, the flow of loanwords from European languages has increased significantly. English loanwords in particular have become frequent, and Japanese words from English roots have proliferated. Japanese is an agglutinative, mora-timed language with simple phonotactics, a pure vowel system, phonemic vowel and consonant length, and a lexically significant pitch-accent. Word order is normally subject–object–verb with particles marking the grammatical function of words, and sentence structure is topic–comment. Sentence-final particles are used to add emotional or emphatic impact, or make questions. Nouns have no grammatical number or gender, and there are no articles. Verbs are conjugated, primarily tense and voice, but not person. Japanese equivalents of adjectives are also conjugated. Japanese has a complex system of honorifics with verb forms and vocabulary to indicate the relative status of the speaker, the listener, and persons mentioned. Japanese has no genealogical relationship with Chinese, but it makes extensive use of Chinese characters, or kanji, in its writing system, and a large portion of its vocabulary is borrowed from Chinese. Along with kanji, the Japanese writing system primarily uses two syllabic scripts, hiragana and katakana . Latin script is used in a limited way, such as for imported acronyms, and the numeral system uses mostly Arabic numerals, alongside traditional Chinese numerals. Japanese was little studied by non-Japanese before the Japanese economic bubble of the 1980s. Since then, along with the spread of Japanese popular culture, the number of students of Japanese has reached the millions.
|
| rdfs:comment
|
- El japonès (日本語 nihongo o nippongo, en japonès) és una llengua parlada per uns 130 milions de persones al Japó, les comunitats d'emigrants japonesos, especialment al Perú i al Brasil i a l'illa d'Angaur a la República de Palau.
- Japonština je jazyk, kterým mluví přibližně 130 milionů lidí. Většina z nich žije v Japonsku, část pak v komunitách japonských emigrantů po celém světě. Japonština je aglutinační jazyk s mnoha úrovněmi zdvořilosti promluvy. Systém japonského písma patří k nejsložitějším na světě – používá se kombinace čínských znaků a dvě fonetické slabičné abecedy, v některých případech i latinka . Do slovní zásoby byla již od 5.
- Japanisch (jap. 日本語、にほんご、にっぽんご nihongo, nippongo) ist die Amtssprache Japans. Sie wird von rund 99 % der japanischen Bevölkerung als Muttersprache gesprochen. In Brasilien und den USA gibt es größere Sprechergruppen, die Nachfahren japanischer Emigranten sind. Eine Besonderheit der Sprache ist ihr komplexes Schriftsystem, das eine Mischung aus chinesischen Schriftzeichen und den Silbenschriften Hiragana und Katakana ist.
- El japonés es un idioma de la familia de lenguas japónicas hablado por más de 127 millones de personas, principalmente en las islas de Japón (Kyushu, Honshū, Hokkaidō, Shikoku y muchas islas de menor tamaño, siendo la más importante Honshū).
- Japanin kieli on japanilaisiin kieliin kuuluva kieli, jota puhutaan pääasiassa Japanissa. Mahdollisista sukukielistä on useita teorioita, muun muassa korean kieltä ja altailaisia kieliä on pidetty mahdollisina sukulaiskielinä. Japanin kieltä puhuu äidinkielenään noin 127 miljoonaa ihmistä ja se muodostaa okinawan kielen ja muiden Ryūkyū-saarilla puhuttujen kielten kanssa japanilaisten kielten kielikunnan.
- Le japonais est la langue du Japon, parlée par le peuple japonais bien qu'aucune loi ne lui donne le statut de langue officielle. Elle est en revanche la langue des documents officiels et de l'éducation. Le japonais est également utilisé par la diaspora nippone ainsi que sur l'île de Anguar dans les Palaos. En japonais, langue japonaise se dit nihongo. Les caractères 日本, désignent le Japon. Le dernier caractère, 語, signifie langue.
- A japán nyelvet 126 millió ember beszéli anyanyelvként, ezzel a kilencedik legnagyobb beszélőközösségű nyelv a világon. E közösség legnagyobb része Japánban él. Egyetlen más országban sem beszélik első vagy második nyelvként. Standardizált változata (hjódzsungo) a tokiói dialektuson alapszik.
- La lingua giapponese è una lingua parlata in Giappone e in numerose aree di immigrazione giapponese. Il giapponese, insieme alle Lingue ryūkyūane, forma la famiglia linguistica delle Lingue nipponiche. Dal punto di vista filogenetico il giapponese si considera solitamente una lingua isolata, per l'impossibilità di ricostruire con sicurezza la sua origine.
- 日本語（にほんご、にっぽんご）は、主として日本で使用されている言語。日本では法規によって「公用語」として規定されているわけではないが、各種法令（裁判所法第74条、会社計算規則第57条、特許法施行規則第2条など）において日本語を用いることが定められるなど事実上の公用語となっており、学校教育の「国語」でも教えられる。 使用人口について正確な統計はないが、日本国内の人口、および日本国外に住む日本人や日系人など約1億3千万人以上と考えられる。日本で生まれ育ったほとんどの人は、日本語を母語とする。日本語の文法体系や音韻体系を反映する手話として日本語対応手話がある。 現在インターネット上の使用言語において、英語、中国語、スペイン語に次ぐ第4の言語である。
- 일본어는 야마토 민족의 언어로 전 세계적으로 약 1억 3천 만이 넘는 사람들이 이 언어를 사용한다. 주로 일본에서 일본인이 쓰고 있으며 줄인 말로 일어(日語)라고도 한다. 일본어를 글자로 표기할 때는 가나와 한자를 사용한다.
- Het Japans (日本語, Nihongo) wordt gesproken door ongeveer 127 miljoen mensen in Japan en immigranten in onder andere Brazilië, de Verenigde Staten en Peru.
- Japansk (日本語, nihongo) er et språk som først og fremst tales i Japan. På japansk heter det Nihongo (日本語), fra ordene Japan (nihon - 日本) og språk (go - 語). Japansk tales av omkring 130 millioner mennesker.
- – język używany przez ok. 130 mln mieszkańców Japonii oraz japońskich emigrantów na wszystkich kontynentach.
- A língua japonesa é o idioma falado no Japão e em outros lugares do mundo onde se encontram comunidades de imigrantes e descendentes de japoneses, ou nikkei. A maior dessas comunidades fora do Japão encontra-se no Brasil, seguida pelas do Peru e dos Estados Unidos.
- — язык японцев и фактически государственный язык Японии, со спорным систематическим положением среди других языков. Число свободно говорящих — около 140 миллионов человек, родной для 125 млн. Генетические связи японского языка не до конца выяснены. Выделяются два слоя лексики, один из которых имеет параллели в алтайских языках, другой — в австронезийских языках; вероятнее, исконен алтайский слой. Обладает оригинальной письменностью, сочетающей идеографию и слоговую фонографию.
- Japanska (日本語, nihongo) är det officiella språket i Japan. Språket har 127 miljoner talare. Dess härkomst är osäker, och de vanligaste teorierna om språkets ursprung gör gällande att språket antingen är isolerat, eller att språket är altaiskt. Japanskan är baserat på 50 stavelser samt modifikationer och kombinationer dem emellan. Totalt förekommer 5 vokalljud och 21 konsonantljud. Det vanligaste provet i japansk språkförmåga är JLPT (engelska, Japanese Language Proficiency Test).
- Япо́нська мо́ва — мова, якою розмовляють японці, мешканці Японського архіпелагу, а також японці в еміграції. Належить до японо-рюкюської групи мов. Є рідною мовою практично усіх жителів Японії, за виключенням натуралізованих іноземців. Юридично не має статусу офіційної мови, але фактично є такою. В системі японської освіти вивчається як «державна мова». Кількість носіїв мови в Японії і світі складає близько 130 мільйонів осіб.
- Tiếng Nhật Bản, hay tiếng Nhật, là một ngôn ngữ được hơn 130 triệu người sử dụng ở Nhật Bản và những cộng đồng dân di cư Nhật Bản khắp thế giới.
- 日本語（日(に)本(ほん)語(ご)、），簡稱日语、日文，是一種主要為日本列島上大和族所使用的語言。雖然日本國并沒有在法律上明確規定日本的官方語言，然而日語是日本的公用語言是不爭的事實。 雖然并沒有精確的日語使用人口的統計，不過計算日本國內的人口以及居住在日本國外的日本人和日系人，日語使用者應超過一億三千萬人。幾乎所有在日本出生長大的日本國民（日本國籍擁有者）都以日語為母語。此外，對於失聰者，有對應日語文法及音韻系統的日本手語存在。 日本語在音韻方面，除了促音「っ」和撥音「ん」外，開音節（open syllable）語言的特徵強烈，且包括了標準發音在內的眾多方言都具有音拍（mora）。在重音方面，屬於音高重音（pitch accent，或謂非重音語言）。自古流傳至今的和語具有以下特徵： 不以「ら行」假名作為詞語的開頭（因此在日語接龍遊戲中很少見到「ら行」開頭的詞語。「楽(らく)（簡單）」「らっぱ（喇叭）」「りんご（蘋果）」等都不是和語）。 不以濁音作為詞語的開頭（「抱(だ)く（擁抱）」「どれ（哪個）」「場(ば)（場合）」「薔薇(ばら)（薔薇）」等詞語在後世發生了變化）。 同一詞根内沒有連續元音（「青(あお)（藍色）」「貝(かい)（貝殼）」在古代的發音是「あを 宽式IPA：//awo//」, 「かひ /kafi/」）。 在語序方面，句子由主語、賓語、謂語的順序構成，屬於主賓謂結構，且是具代表性的話題優先語言之一。修飾語位於被修飾語之前。另外日語在表現名詞的格時，并不是通過改變語序或語尾，而是通過在詞后加具有語法功能的機能語（助詞）來表現。因此在語言類型學上，日語屬於主賓謂結構，在形態學（morphology）上，日語屬於黏著語。 在語彙方面，除了自古傳下來的和語外，還有中國傳入的漢字詞。自近代之後，以西方語言為中心各國傳入的外來語的比例也逐漸增加。 在對人表現上，日語顯得極富變化，不單有口語和書面語的區別，還有普通和鄭重、男與女、老與少等的區別。日語擁有在語法和詞彙上均很發達的敬語體系，以表達叙述人物之間微妙的關係。 日語也有多樣的方言系統，特別是在琉球群島，方言之間有著很大的差異。直到近代中期，京都方言都有著標準語的地位。在近世後期，江戶方言的地位提高，明治之後的現代日本語是以東京山之手的中產階層的方言（山之手言葉）為基礎的標準語（共通語）形成的。 日語的書寫系統和其他語言相比較為複雜。漢字（含和製漢字。有音讀及訓讀等多種讀法）和平假名、片假名是日語的主要文字，日語在大多數時候都同時使用這三種文字來表記。此外也頻繁使用拉丁字母（日語羅馬字）和西里爾字母（主要用於醫學和科學用語）。此外日語還同時通用橫向和縱向兩種方向來書寫。 日語的音韻基本上都是「輔音＋元音」的音節，元音只有五種，較易理解，同時也有直音和拗音的對立、「一音節兩音拍」現象、無声化元音、隨著詞彙的合成使得高音位置也隨之變化等特點。
- Japanese language is an East Asian language spoken by about 125 million speakers, primarily in Japan, where it is the national language. It is a member of the Japonic language family, whose relation to other language groups, particularly to Korean and the suggested Altaic language family, is debated. Little is known of the language's prehistory, or when it first appeared in Japan.
|
