| dbpprop:abstract
|
- Irish (Gaeilge) is a Goidelic language of the Indo-European language family, originating in Ireland and historically spoken by the Irish people. Irish is now only spoken natively by a small minority of the Irish population but also plays an important symbolic role in the life of the Irish state, and is used across the country in a variety of media, personal contexts and social situations. It enjoys constitutional status as the national and first official language of the Republic of Ireland and it is an official language of the European Union. Irish is also an officially recognised minority language in Northern Ireland. Irish is the main community and household language of 3% of the Republic's population (which was estimated at 4,422,100 in 2008). Estimates of fully native speakers range from 40,000 up to 80,000 people. Areas in which the language remains the vernacular are referred to as Gaeltacht areas. The Department of Community, Rural and Gaeltacht Affairs estimated in 2007 that about 17,000 people lived in strongly Irish-speaking communities, about 10,000 people lived in areas where there was substantial use of the language, and 17,000 people lived in "weak" Gaeltacht communities; Irish was no longer the main community language in the remaining parts of the official Gaeltacht. However, since Irish is an obligatory subject in schools, many more are reasonably fluent second-language speakers. Furthermore, a much larger number regard themselves as competent in the language to some degree: 1,656,790 (41.9% of the total population aged three years and over) regard themselves as competent Irish speakers. Of these, 538,283 (32.5%) speak Irish on a daily basis (taking into account both native speakers and those inside the education system), 97,089 (5.9%) weekly, 581,574 (35.1%) less often, and 412,846 (24.9%) never. 26,998 (1.6%) respondents did not state how often they spoke Irish. Complete or functional monolingualism is now restricted to a handful of elderly within Gaeltacht regions as well as mother-tongue speakers of Irish under school age. 14% of the population of the Republic of Ireland listen to Irish radio programming daily, 16% listen 2-5 times a week, while 24% listen to Irish programming once a week. The number of inhabitants of the official-designated Gaeltacht regions of Ireland is 91,862, as of the 2006 census. Of these, 70.8% aged three and over speak Irish and approximately 60% speak Irish on a daily basis. The 2001 census in Northern Ireland showed that 167,487 (10.4%) people "had some knowledge of Irish". Combined, this means that at least one in three people (~1.8 million) on the island of Ireland can understand Irish to some extent. On 13 June 2005, EU foreign ministers unanimously decided to make Irish an official language of the European Union. The new arrangements came into effect on 1 January 2007, and Irish was first used at a meeting of the EU Council of Ministers, by Minister Noel Treacy, T.D. , on 22 January 2007.
- Die irische Sprache (irisch Gaeilge oder Gaolainn, nach der bis 1948 geltenden Orthographie meist Gaedhilge) ist eine der drei goidelischen oder gälischen Sprachen. Zu diesen zählen auch das Schottisch-Gälische und das Manx (eine früher auf der Insel Man gesprochene Sprache). Die goidelischen Sprachen zählen zum inselkeltischen Zweig der keltischen Sprachen. Laut des 8. Verfassungsartikels ist sie „die Hauptamtssprache“ (an phríomhtheanga oifigiúil) der Republik Irland, „da [sie] die nationale Sprache ist“. Auch die Europäische Union führt Irisch seit dem 1. Januar 2007 als eine ihrer 23 Amtssprachen. Im Deutschen wird sie bisweilen, jedoch ungenau, nur als Gälisch bezeichnet. Insbesondere in England und Schottland wird unter „Gaelic“ meist das Schottisch-Gälische verstanden. Die Sprachkennung des Irischen ist ga oder gle; sga bezeichnet Altirisch (bis etwa 900) und mga Mittelirisch (900–1200).
- L'irlandès o irlandés (Gaeilge) és una llengua parlada com a llengua nadiua a l'illa d'Irlanda per prop de 85.000 persones, predominantment en les regions occidentals rurals de l'illa. L'irlandès era la llengua principal d'Irlanda abans que els anglesos conquerissin l'illa durant l'edat mitjana. L'irlandès, juntament amb el gaèlic escocès i el manx, pertany a la branca goidèlica de les llengües celtes, i és habitualment considerada la llengua amb la tercera literatura més antiga d'Europa, després del grec i el llatí. Des de 1922 amb la independència d'Irlanda (anomenada originalment l'Estat Lliure Irlandès), l'irlandès hi ha estat idioma oficial, juntament amb l'anglès. Des de 1998 amb l'Acord de Divendres Sant, l'irlandès és també un idioma oficial a Irlanda del Nord, una part del Regne Unit. Actualment, l'irlandès és la llengua materna de poc més del 2% de la població a la república (unes 70.000 persones) i unes 30.000 més a Irlanda del Nord. Les comunitats i regions on es parla l'irlandès s'anomenen Gaeltachtaí (singular, Gaeltacht). El Gaeltacht amb la població més gran és Connemara al Comtat de Galway i inclou les Illes Aran. Atès que el govern de la república exigeix que els residents estudiïn l'irlandès en les escoles públiques, moltes persones saben parlar-lo com a segona llengua. La majoria de la gent té, com a mínim, una comprensió general de la llengua. Encara que l'idioma principal d'Irlanda sigui l'anglès, al llarg de l'illa (i especialment en els Gaeltachtaí) hi ha diversos diaris, revistes, i radioemissores disponibles en irlandès. També, des de 1996, hi ha un canal de televisió en irlandès anomenat Teilifís na Gaeilge o TG4.
- Irština (také irská gaelština) je goidelský (gaelský) jazyk keltské větve indoevropské jazykové rodiny, blízce příbuzný skotské gaelštině. Irštinou se mluví v Irské republice a Severním Irsku jako menšinovým jazykem, získala však status národního a úředního jazyka Irska. Irsky mluvící obyvatelé se soustřeďují především v oblastech zvaných Gaeltacht, které jsou v situovány přibližně do oblastí západně od Galway s přilehlými Aranskými ostrovy, oblast v okolí města Bangor a přilehlého poloostrova. Menší oblasti jsou i ve vnitrozemí. Na západě ostrova mluví irštinou jako mateřským jazykem asi 40 tisíc lidí. V Severním Irsku není irština úředním jazykem, nicméně je úředně považována za menšinový jazyk. Dnes se irská vláda snaží o jakési „znovuvzkříšení“ irštiny na základě různých programů, např. zavedení irštiny na úřadech, školách, v televizi a rozhlase. Pro turistu vyvstávají jisté potíže, když se dostane do oblastí Gaeltacht, kde se setká pouze s ukazateli v irštině, na což mapy často nemyslí. Po celé zemi je většina nápisů dvojjazyčných v podobě anglicko-irské. Jen malá část mladé generace umí jazykem předků mluvit, větší část populace je schopna pasivně rozumět. Asi 30 000 žáků mimo Gaeltacht navštěvuje základní a střední školy s výukou vedenou v irském jazyce, jejich počet přitom narůstá. O chod těchto škol se stará nevládní organizace Gaelscoileanna. Některé obory lze v irštině studovat na univerzitě, především na Národní universitě v Galway (Ollscoil na hÉireann). Irská státní televize TG4 vysílaná v irštině, podobně i rádiová stanice. V Severním Irsku je malá část vysílání BBC vedena v irštině, případně s výukovými programy. Irština se až do 60. let minulého století psala irskou unciálou, písmem užívaným od raného středověku. Přechod na latinku byl dlouho předmětem sporu, podobně jako v Německu přechod od fraktury k latince. Před příchodem křesťanství se irština psala keltským oghamem. Teprve 13. června 2005 se irština stala jedním z úředních jazyků EU (s účinností od roku 2007), tedy po více než třech desetiletích od vstupu Irska v roce 1973.
- El irlandés o gaélico irlandés moderno (gaeilge en irlandés) es un idioma goidélico de la familia de Lenguas indoeuropeas originario de Irlanda y hablado historicamente por los irlandeses. Se estima que el número de personas en la isla que lo hablan como lengua nativa ronda entre 20.000 y 80.000, predominantemente en las regiones rurales occidentales. El irlandés era la lengua principal de Irlanda antes de que los ingleses la conquistasen durante la Edad Media. Desde 1922 con la independencia de la República de Irlanda (llamado originalmente el Estado Libre Irlandés), ha sido el idioma oficial junto al inglés. En 1998 con el Acuerdo de Viernes Santo, fue reconocido oficialmente como lengua de minoría en Irlanda del Norte, un país constituyente del Reino Unido. El 13 de junio de 2005 se aprobó e incluyó como idioma de trabajo en la Unión europea entrando en vigor el 1 de enero de 2007. El 22 de enero del mismo año, el ministro Noel Treacy, lo usó por primera vez en una reunión del Consejo de Ministros de la Unión Europea. El Departamento de la Gaeltacht de Asuntos Rurales y Comunitarios de Irlanda estimó en el 2003 que alrededor de 1.500.000 personas aseguraban tener conocimiento del idioma. En el 2007, de los 4.3 millones de habitantes que poseía la isla, el 40.8% de la población era capaz de hablarlo. Las comunidades y regiones donde se habla el irlandés se llaman Gaeltachtaí y la mayor de ellas es Connemara, en el Condado de Galway, incluyendo las Islas Aran. Al ser el idioma un requerimiento de estudio en las escuelas públicas del país, muchos lo hablan con fluidez como segundo idioma nativo. Aunque el idioma principal a lo largo de la isla es el inglés, existen varios periódicos, revistas y emisoras de radio en irlandés, especialmente en los Gaeltachtaí. Desde 1996 existe un canal de televisión llamado Teilifís na Gaeilge (Televisión del irlandés) o TG4. Los tres dialectos irlandeses principales son Ulster en el norte, Munster en el sur y Connacht en la región central y occidental de la isla. El irlandés pertenece a la división gaélica de idiomas célticos.
- Iiri (iirinkielinen nimi Gaeilge, Munsterin murteella Gaelainn tai Gaoluinn) on Irlannin ensimmäinen virallinen kieli. Vuosina 2003–2004 järjestetyn Stádas-kampanjan jälkeen Irlannin hallitus haki sille myös virallisen kielen asemaa Euroopan unionissa, joka sille kesäkuussa 2005 päätettiin antaa vuodesta 2007 alkaen. Iiri on kelttiläinen kieli ja kuuluu kelttikielten niin sanottuun Q-kelttiläiseen tai gaelilaiseen (goidelilaiseen) alaryhmään. Iirin kielen lähimmät sukulaiset ovat Skotlannin Ylämaan gaelin eli skottigaelin kieli (Gàidhlig) sekä Mansaaren 1970-luvulla sukupuuttoon kuollut, mutta kielenharrastajien vielä ylläpitämä manksin kieli (engl. Manx Gaelic, omakielinen nimitys Gaelg tai Çhengey-ny-Mairey Vannin). Kaukaisempaa sukua ovat kymri (wales) ja Bretagnessa puhuttu bretoni, jotka kuuluvat kelttiläisessä kieliryhmässä toiseen alaryhmään, brittiläisiin kieliin eli P-kelttiläisiin kieliin. Nämä eroavat iiristä ja muista goidelilaisista kielistä niin paljon, että esimerkiksi kymri on iirinpuhujalle tuoreita englantilaisia lainasanoja lukuun ottamatta täysin vieras ja käsittämätön kieli.
- La langue irlandaise, est une langue celtique indo-européenne du groupe des langues gaéliques, parlée en Irlande. C'est la première langue officielle de la République d'Irlande, et elle est reconnue comme langue régionale en Irlande du Nord selon la Charte européenne des langues régionales ou minoritaires. Elle est devenue une langue de travail officielle de l'Union européenne le 13 juin 2005, et cette décision est entrée en vigueur le 1 janvier 2007. Elle fait partie de la famille celtique en Q, parce qu'au lieu du 'P' caractéristique des langues brittoniques on utilise généralement un phonème /k/, qui s'écrit c en irlandais. Par exemple, le mot pour Pâques, Cáisc, contre Pask en breton. Ceann (tête) a pour pendant Penn en breton . À l'irlandais each (cheval) et cúig (cinq) correspondent en britto-gaulois epos et pempe . Dans cette famille, se trouvent également le gaélique écossais et le mannois qui lui sont apparentés. Aujourd'hui, environ 70 000 Irlandais (moins de 2 % de la population) utilisent la langue nationale dans leur vie quotidienne, 260 000 personnes ont une « bonne connaissance » de la langue et selon le dénombrement de la population 2001, 1,6 million d'habitants dans la République d'Irlande possèdent une certaine connaissance de l'irlandais, ainsi que 200 000 habitants au nord. La langue est étudiée obligatoirement dans toutes les écoles de la République d'Irlande. Les quelques régions où l'irlandais reste traditionnellement vivace sont appelées des gaeltachtaí.
- Az ír nyelv az indo-európai nyelvcsaládba tartozik, annak kelta nyelvekkelta ágába, a szigeti, azon belül a Goidel kelta nyelvekgael nyelvek („Q-kelta nyelvek”) közé. Az ír alkotmány értelmében Írország első hivatalos nyelve (az angol nyelvangol a második), 2007-től pedig az Európai Unió egyik hivatalos munkanyelve. Erősen veszélyeztetett nyelv, bár Írországon kívül a Nagy-BritanniaNagy-Britanniához tartozó Észak-Írországban, KanadaKanadában és az Egyesült Államokban is beszélik. Hivatalos statisztikák szerint Írországban jelenleg körülbelül másfélmillió, a világon összesen talán kétmillió beszélője van, ezek többségének azonban második (tanult) nyelve. A nyelv ismerete az elmúlt kétszáz évben rohamosan csökkent (elsősorban a tömeges kivándorlás hatására), a huszadik század közepétől csekély növekedés tapasztalható, hála a nyelvvédő szervezeteknek. Az anyanyelvi beszélők száma eléggé vitatott, a nyelvvédő aktivisták szerint 65 ezer körül van, a kormány statisztikái 260 ezerre teszik. Az írajkúak ma már többnyire kétnyelvűek, akik ugyanúgy használják az angolt, mint az írt, így az, hogy valaki ír anyanyelvűnek vallja magát, inkább egyfajta 'hitvallás'. Az írajkú lakosság jobbára a nyugati parton, a Gaeltachtnak nevezett körzetben él. A Gaeltacht nem összefüggő, hanem több egymástól elszigetelt, jobbára néhány városnyi-falunyi terület, ezért többes számban is emlegetik így: Gaeltachtaí.
- La lingua irlandese, comunemente chiamata gaelico o gaelico irlandese, in irlandese Gaeilge (Gaedhilge prima della riforma ortografica del 1948), è la lingua nazionale della Repubblica d'Irlanda. È una delle tre lingue goideliche altrimenti dette lingue gaeliche. Tra queste vi sono il gaelico scozzese (compresa la sua variante, il gaelico canadese) e il mannese, la lingua dell'isola di Man. Appartiene al gruppo linguistico delle lingue celtiche insulari della famiglia delle lingue celtiche. Secondo l'articolo 8 della costituzione irlandese è la "principale lingua ufficiale" dell'Irlanda, poiché è la lingua nazionale. Dal 1º gennaio 2007 l'irlandese è anche una delle lingue ufficiali dell'Unione europea.
- ファイル:Cainteoirí Gaeilge - Irish Speakers. svg 各カウンティにおけるアイルランド語話者の割合 アイルランド語（アイルランドご）は、インド・ヨーロッパ語族ケルト語派に属する言語である。現存するゲール語の一つであり、しばしば「アイルランド・ゲール語」や「アイリッシュ・ゲール（語）」、あるいは単に「ゲール語」と呼ばれる。アイルランド共和国の第一公用語であり、2007年以降欧州連合の公用語の一つである。 現代のアイルランド人の多くは英語を母語とするが（2002年の国勢調査によると、41.9%がアイルランド語話者）、アイルランド語は言語系統的には英語とはあまり関係がない。
- Iers of Iers-Gaelisch (Gaeilge) is een Keltische taal die gesproken wordt in Ierland. Het Primitief Iers is bekend uit de vijfde en zesde eeuw door inscripties in het Ogham-alfabet. Vanaf de zesde eeuw zijn er Oud-Ierse glossen, en vanaf 700 een rijke literatuur. Vanaf de zeventiende eeuw werd de taal teruggedrongen door het Engels. De taal heeft in Ierland een beschermde positie: het is de eerste officiële taal van het land. Ondanks deze hoge erkenning hebben slechts weinigen haar ook echt als moedertaal, en kan het Iers zelfs als een potentieel bedreigde taal worden beschouwd. Deze ogenschijnlijke paradox is veroorzaakt doordat het Iers een hele tijd lang wel als tweede taal is onderwezen in een poging de taal nieuw leven in te blazen, maar niet door nieuwe generaties als moedertaal aangeleerd. De status van de taal is dus onveilig maar wellicht niet uitzichtloos. Momenteel beleeft het Iers een heropleving. De taal wordt op school opnieuw onderwezen in de hele Ierse Republiek. Als eerste taal fungeert het Iers met name in het westen van het eiland. Deze "Gaeltacht regions" liggen met name in de graafschappen Donegal, Mayo, Galway en Kerry. In heel de republiek wordt ook de bewegwijzering in de twee talen aangeduid. In delen van het schiereiland Dingle - en bij uitbreiding in de hele Gaeltacht - zelfs uitsluitend in het Iers. Het hiernaast afgebeelde bord werd in Galway aangetroffen (zoals voor een goed verstaander leesbaar is). TG4 is een Ierse nationale televisiezender die voornamelijk (vrijwel uitsluitend) in het Iers uitzendt. Iers werd in juni 2005 tot één van de officiële talen van de Europese Unie aanvaard, met ingang van 1 januari 2007.
- Irsk eller irsk gælisk (irsk Gaeilge) er et keltisk språk som tales på Irland. Det er anerkjent som det fremste offisielle språk i Republikken Irland, selv om et stort flertall av befolkningen har engelsk som førstespråk. Irsk har også fått en formell anerkjennelse i Nord-Irland, da den britiske regjeringen i Langfredagserklæringen aksepterte irsk og lavlandsskotsk språk som minoritetsspråk i provinsen. Fra og med 1. januar 2008 er det også et offisielt språk i EU.
- Język irlandzki, język iryjski (Gaeilge) – język z grupy goidelskiej (q-celtyckiej) języków celtyckich. Język narodowy Irlandczyków uznany został za język urzędowy niepodległej Irlandii. Około 1,6 miliona anglojęzycznych mieszkańców Irlandii posiada jakąkolwiek znajomość swojego języka narodowego, wyniesioną głównie ze szkolnych lekcji. Na co dzień jako języka narodowego i ojczystego używa go ok. 480 tysięcy osób, głównie w północno-zachodnich regionach kraju. Wiele nazwisk i nazw miejscowości irlandzkich pochodzi z właśnie tego języka, np. : Belfast – Béal Feirste – Zatoka piaszczystych brzegów, Cork – Corcaigh – Bagno, Ennis – Inis – Wyspa. Do zapisu języka irlandzkiego używa się alfabetu łacińskiego, ale stosuje się także odrębne pismo gaelickie, tzw. pismo ogamiczne. Najstarsze inskrypcje zapisane właśnie tym pismem pochodzą z V w. Z języka irlandzkiego wywodzi się język gaelicki szkocki oraz język shelta.
- O irlandês (Gaeilge), também conhecido como gaélico irlandês ou simplesmente gaélico, é um idioma falado como língua nativa na ilha de Irlanda por cerca de 104 mil pessoas, predominantemente nas zonas rurais ocidentais da ilha. O irlandês era a língua principal da ilha antes de os ingleses conquistarem-na durante a Idade Média.
- Limba irlandeză (Gaeilge na hÉireann, cod ISO ga) este o limbă celtică. Câteodată, limba este cunoscută ca limba gaelică, dar acest uz este incorect şi nu este precis. Limba irlandeză are statut de limbă oficială în Irlanda, dar numai o mică parte din populaţia acestei ţări o vorbeşte ca limbă maternă, majoritatea vorbind engleza. Imigranţi vorbitori de limbă irlandeză se găsesc şi în Statele Unite ale Americii, Canada, Australia, dar în toate aceste ţări folosirea limbii este în declin în favoarea limbii engleze.
- Ирла́ндский язык (ирл. Gaeilge) — язык ирландцев, один из кельтских языков; наряду с шотландским и мэнским принадлежит к гойдельской подгруппе этой группы. Государственный язык Ирландской Республики. 13 июня 2005 г. было принято решение о включении ирландского в число рабочих языков Европейского союза, которое вступило в силу с 1 января 2007 г. По официальным данным ирландского правительства, в Ирландской Республике насчитывается 1 570 894 человека, владеющих ирландским языком. Из них 339 541 использует ирландский язык в повседневном общении, 155 039 прибегают к нему раз в неделю, 585 300 — реже, 459 657 — практически никогда, а 31 357 не ответили на вопрос о частоте использования языка. Однако многие активисты ирландского языка и профессиональные лингвисты ставят эти данные под сомнение. Многие оценивают число носителей, использующих язык в повседневном общении всего в 65 000 человек. Число владеющих ирландским в той или иной степени оценивается в 167 487 в Северной Ирландии и в 25 870 в США.
- Iriska, Gaeilge eller Gaedhilge (som är en lätt föråldrad form), är ett keltiskt språk som talas på Irland. Det är Irlands inhemska språk. Den närmast levande släktingen är den skotska gäliskan i Skottland. Iriska talas framför allt i de områden på Irland som kallas Gaeltachtaí (uttalas som där står för ett långt e-ljud och för det tyska 'ch' i 'Bach'), men även på andra ställen på Irland. Språket är Irlands nationalspråk och undervisas i alla skolor och de allra flesta irländare har någon kunskap i språket. I princip räknar man med sjuttio-åttiotusen infödda irisktalande på Irland. Språket talas dock även inom en kulturnationalistiskt sinnad subkultur av principiella skäl. Sådana sekundära irisktalande är med säkerhet fler än de som är födda eller bor i Gaeltacht-bygderna.
- İrce Hint-Avrupa dil ailesinin Kelt koluna ait dildir. İrlanda Cumhuriyeti'nin ve Birleşik Krallık'a bağlı Kuzey İrlanda'in resmî dilidir. İrlandacayı yalnızca İrlandada yaşayan İrlandalılar konuşur. Ülkede İngilizce daha yaygındır.
- Ірландська мова — разом із шотландською і менською мовами відноситься до гаельської групи кельтських мов. Ірландська мова засвідчена з IV століття нашої ери огамічними написами, а з VII ст. н. е. - глоссами на латинському алфавіті. Після завоювання Англією Ірландії було заборонено говорити ірландською мовою, але народ продовжував нею користуватись. З кінця XIX століття почався рух на захист національної мови. У 1921 році ірландська мова була визнана однією з державних мов. Ірландська мова має свою давню писемність, збереглися пам'ятки з VI ст. , хоча окремі написи цією мовою на різних предметах відомі ще з IV ст. Християнство прийшло в Ірландію в 432 р. (на два століття раніше, ніж у решту сучасної Британії) і пов'язане з особою Патрикія, сина римського посадовця, захопленого в 16-річному віці в полон місцевими жителями. Згодом він утік у Галлію, отримав сан єпископа і, повернувшись до Ірландії як проповідник, розпочав християнізацію країни, з якою познайомився в юності. Найімовірніше, що Патрикій, згодом канонізований як св. Патрик, проповідував ірландською (2). У період з VI до IX ст. ст. , який отримав назву "Золотий вік", Ірландія була єдиною в Європі країною, мова якої використовувалася в літературі й освітніх закладах. В інших державах вони були латиномовними. У VIII ст. ірландська мова вже плекалася в монастирях як мова релігії, витісняючи латину, панування якої на континенті залишалося непорушним протягом багатьох століть. Ще до норманського завоювання Британських островів у другій половині XI ст. колоністи, що жили серед ірландців, але належали до інших кельтських племен – піктів, англо-саксів, данців, скандинавів, – були здебільшого асимільовані, тобто перейшли на ірландську мову. Процес занепаду мови почався з приходом нормандців (XII ст. ) і відбувався поступово. Англійцям, що також потрапили у васальну залежність і були змушені миритися протягом трьох століть із офіційним статусом франко-нормандської мови, вдалося відстояти свій мовний суверенітет, і в 1362 р. засідання парламенту вперше було відкрито англійською мовою. Геополітична експансія Лондона незабаром позначилася на мовному житті сусідніх етносів: у Ірландії домінування нормандців успадкували англійці. Судячи з уваги найвищої влади до мовної політики, уже в середньовіччі мова визнавалася важливим компонентом національної ідентичності. Король Генріх VIII видав на початку XVI ст. низку указів, спрямованих проти ірландської мови. Ключову роль у прискоренні лінгвоциду зіграло заснування англійських поселень на ірландській території, що почалося ще в XVI ст. і набуло найбільшого розмаху за часів Кромвеля (3). Особливо відчутною була експансія англійської мови в період 1600-1800 pp. На кінець XVIII ст. нею вже говорило понад 50% населення Ірландії. До складу цієї мовної більшості увійшла й панівна верхівка. Ірландськомовними залишилися переважно представники низів, проте їхній мові бракувало соціального престижу й офіційного визнання. На початку XIX ст. ірландці зазнали ще одного важкого удару: на англійську мову перейшло католицьке духівництво, яке вирішило, що це сприятиме піднесенню престижу конфесії. Піклування про порятунок душ виявилося для церкви важливішим, аніж збереження ірландської мови. Оскільки початкова освіта була переважно в руках ченців, то система так званих "національних шкіл", запроваджена у 1831р. , стала своєрідною машиною мововбивства. Фатальну роль відіграли також голодомори першої половини XIX ст. , які найбільше позначилися на соціальних низах, тобто ірландськомовному населенні: його пропорція стрімко зменшилася через вимирання та інтенсивну еміграцію. У 1937 p. , коли ірландську мову проголосили державною, всі офіційні документи стали видаватися двома (ірландською й англійською) мовами. Але на цей час кількість носіїв ірландської мови вже була надзвичайно малою. Перепис 1926 р. показав, що нею володіло тільки 18 % населення, а тих, хто говорив виключно ірландською, було катастрофічне мало — 0,6 % від загальної кількості населення. Попри такі показники, ірландська мова зберігала свій символічно-психологічний вплив на засновників молодої держави. Відомий вислів Де Валери (Eamon de Valera), одного з ідеологів ірландського руху за незалежність і першого президента країни про те, що «краще Ірландія з її мовою, але без свободи, ніж вільна Ірландія без мови» (4). Таким чином, і політична воля керівництва, і сама логіка розгортання національної ідеї диктували стратегічну необхідність підтримки ірландської мови, яка була видимою ознакою небританської перспективи у розвитку нації. У незалежній державі ірландську мову було запроваджено як обов'язковий предмет у системі освіти. У початкових класах навчання мало вестися виключно ірландською, хоча цією мовою не володіла переважна більшість населення. У 1975 р. уряд створив Комісію в справах ірландської (гельської) мови "Bord na Gaeilge", на яку покладалась відповідальність за стан ірландської мови та її розвиток. Комісія намагалася досягати зазначеної мети шляхом популяризації своєї ідеї переходу на рідну мову, створенням мовних курсів різного рівня, поширенням відповідної літератури. Проте, наслідки такої діяльності виявилися досить скромними. Заходи щодо підтримки ірландської мови було запроваджено в офіційній сфері. Вона стала обов'язковою для державних службовців, у юриспруденції, армії, поліції тощо. Проте дотримання цієї вимоги стало переважно номінальним, і переважання англійської мови в практичній діяльності відповідних структур не зазнало суттєвих змін. Хоча під час перепису 1971 р. 28,3% громадян вказали, що володіють ірландською мовою, але рівень цього володіння виявився насправді досить низьким, оскільки для абсолютної більшості вона залишається лише одним із шкільних предметів, а не живою стихією. Однак, згідно з переписом 2006 року ірландською мовою володіло вже понад 40% населення Ірландії.
- 愛爾蘭語（Gaeilge na hÉireann），在英語中也稱為Irish、Gaelic、Irish Gaelic或Erse（此語彙係借用自蘇格蘭語），因此在漢語中愛爾蘭語也有「蓋德爾語」、「蓋爾語」、或「愛爾蘭蓋爾語」等其他譯名。愛爾蘭語在語言分類上屬於印歐語系的凱爾特語族，和同屬該語族的布列塔尼語、威爾斯語、以及蘇格蘭蓋爾語有相當密切的關係。愛爾蘭語是愛爾蘭共和國的官方語言，同時也是北愛爾蘭官方承認的區域語言，使用人口有26萬。 在語言學者關於母語運動的討論中，最常提到的兩個語言是希伯來語和愛爾蘭語。不過，前者通常被視為是少數成功的母語運動之一，而後者的母語運動，則被不少學者認為是一個失敗的例子(黃宣範 1995，177)。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
