| dbpprop:abstract
|
- Ingvar Yaroslavich (Ингварь Ярославич in Russian) (? - ?), Prince of Dorogobuzh, Prince of Lutsk, Grand Prince of Kiev (1202 and 1214), Prince of Volodymyr-Volynskyi (1207). Son of Yaroslav Izyaslavich, great-grandson of Vladimir Monomakh. In 1180, Ingvar Yaroslavich joined Ryurik Rostislavich in his struggle against Sviatoslav Vsevolodovich of Chernihiv. According to the Tale of Igor's Campaign, Ingvar was a brave man, however, he never wanted to irritate his powerful neighbors. In 1183, for instance, Ingvar refused to accommodate Vladimir Yaroslavich in Dorogobuzh, who had been banished from Halych. It appears that Ingvar was wary of Yaroslav Osmomysl, Vladimir Yaroslavich's father. Soon after this, Ingvar took place of his older brother Vsevolod Yaroslavich as the ruler of Lutsk. In 1202, Ingvar was appointed ruler of Kiev instead of the ousted Ryurik Rostislavich in accordance with a deal between Roman Mstislavich of Halych and Vsevolod the Big Nest, Grand Prince of Vladimir. Ryurik, however, would regain Kiev that same year with the help of the Olgovichs and polovtsy. In 1204, Ingvar took part in capturing the city of Volodymyr-Volyns'kyi together with Alexander of Bielz. He was appointed ruler of the city on the spot, but was soon replaced by Alexander due to boyars' discontent. In 1208-1211, Ingvar sent his son to assist Daniil Romanovich in his struggle against the sons of Igor Sviatoslavich of Novhorod-Siverskyi. In 1212, Ingvar and Mstislav Romanovich attacked Vsevolod Sviatoslavich and captured Kiev. After a battle near Belgorod Ingvar voluntarily ceded Kiev to Mstislav Romanovich and left for Lutsk. Ingvar Yaroslavich had three sons: Vladimir Ingvarevich, Yaroslav Ingvarevich and Iziaslav Ingvarevich.
- Ingwar Kiev. Prince de Kiev en 1200 & 1214. Ingwar était le fils de Iaroslav, prince de Novgorod lui même fils du prince Iziaslav II. En 1200 il est proclamé Grand duc par Roman Mstislavich qui venait de chasser Rurik II de Kiev du trône. La même année il perd son trône. En 1214 il est de nouveau proclamé Grand duc après la chute de Vsevolod IV de Kiev, mai il doit céder presque aussitot le pouvoir à Mstislav III Boris de Kiev.
- Ингварь Ярославич - князь луцкий с 1180 г. , великий князь киевский в 1202 и 1214 гг. , князь волынский в 1207 г. Сын Ярослава Изяславича. В 1202 году Роман Мстиславич, выгнав из Киева Рюрика Ростиславича, отдал Ингварю великое княжение. В следующем году Рюрик, соединившись с черниговскими князьями и половцами, взял опять Киев. В 1207 году польские князья Лешко и Конрад изгнали из Галича северских князей, а Владимир отдали Ингварю. Но здесь он опять сидел недолго. Бояре не полюбили его и с согласия Лешка отдали Владимир Александру Всеволодовичу Белзскому. В 1214 году с Мстиславом Мстиславичем Удалым Ингварь выгнал Всеволода Святославича Чермного из Киева. Ингварь сел на время в Киеве, но потом, когда черниговцы заключили мир, уехал обратно в Луцк.
- Інгвар Ярославич (? — бл. 1220) — Великий князь Київський (07.1201 -16.01.1202; середина 01.1203 -16.02.1203; друга половина 02.1204, 1212). Князь Луцький (1180 — бл. 1220 рр. ), Дорогобузький і Шумський. Син Луцького князя, Великого князя Київського Ярослава Ізяславича, онук Великого князя Ізяслава ІІ Мстиславича, праправнук Володимира Мономаха. 1180 року підтримував Великого князя Рюрика Ростиславича проти Святослава Всеволодовича. 1183 року у суперечці з братом Всеволодом втратив Луцьк До 1186 року не тільки повернув собі верховенство на Волині, але й прогнав Всеволода і тримав Дорогобуж. У 1205 року намагався утримати Володимир (Волинський). Проводив політику співпраці з Галицькими князями. У 1201-1204 роках точились боротьба галицько-волинських князів за Київський престол. За підтримки князя Романа, Інгвар Ярославич став Великим князем Київським (1201-1204 рр. , з невеликими перервами). Таким чином Київ був під зверхністю галицького князя аж до смерті князя Романа 1205 року. Вів боротьбу з Рюриком Ростиславовичем, який за допомогою половців намагався завоювати Київ. Підтримував стосунки з Польщею, його зятем був вел. кн. краківський Лешко Білий. Є одним з героїв “Галицько – Волинського літопису, згадується в “Слові о полку Ігоревім”. Після 1204 року був князем Бельзьким. 1208—1211 рр. посилав війська на підтримку малолітнього сина князя Романа - Данила проти представників Ігоря Святославича Сіверського. 1212 року, спільно з Мстиславом Романовичем, ходив на Київ проти Всеволода Чермного і здобув його, ставши знову на великокняжий престол. Проте, після битви під Білгородом (неподалік Києва), коли князі остаточно вибороли Київ, добровільно віддав столицю Мстиславу Романовичу, а сам пішов княжити до Луцька. Помер близько 1220 року.
|
| rdfs:comment
|
- Ingvar Yaroslavich (Ингварь Ярославич in Russian) (? - ?), Prince of Dorogobuzh, Prince of Lutsk, Grand Prince of Kiev (1202 and 1214), Prince of Volodymyr-Volynskyi (1207). Son of Yaroslav Izyaslavich, great-grandson of Vladimir Monomakh. In 1180, Ingvar Yaroslavich joined Ryurik Rostislavich in his struggle against Sviatoslav Vsevolodovich of Chernihiv.
- Ingwar Kiev. Prince de Kiev en 1200 & 1214. Ingwar était le fils de Iaroslav, prince de Novgorod lui même fils du prince Iziaslav II. En 1200 il est proclamé Grand duc par Roman Mstislavich qui venait de chasser Rurik II de Kiev du trône. La même année il perd son trône. En 1214 il est de nouveau proclamé Grand duc après la chute de Vsevolod IV de Kiev, mai il doit céder presque aussitot le pouvoir à Mstislav III Boris de Kiev.
- Ингварь Ярославич - князь луцкий с 1180 г. , великий князь киевский в 1202 и 1214 гг. , князь волынский в 1207 г. Сын Ярослава Изяславича. В 1202 году Роман Мстиславич, выгнав из Киева Рюрика Ростиславича, отдал Ингварю великое княжение.
- Інгвар Ярославич (? — бл. 1220) — Великий князь Київський (07.1201 -16.01.1202; середина 01.1203 -16.02.1203; друга половина 02.1204, 1212). Князь Луцький (1180 — бл. 1220 рр. ), Дорогобузький і Шумський.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
