| dbpprop:abstract
|
- The term "hierophany" (from the Greek roots "ἱερός", meaning "sacred" or "holy," and "φαίνειν" meaning "to reveal" or "to bring to light") signifies a manifestation of the sacred. It occurs frequently in the works of the religious historian Mircea Eliade as an alternative to the more restrictive term "theophany" (an appearance of a god). Eliade argues that religion is based on a sharp distinction between the sacred (God, gods, mythical ancestors, etc. ) and the profane. According to Eliade, for traditional man, myths describe "breakthroughs of the sacred (or the 'supernatural') into the World" — that is, hierophanies. In the hierophanies recorded in myth, the sacred appears in the form of ideal models (the actions and commandments of gods, heroes, etc.). By manifesting itself as ideal models, the sacred gives the world value, direction, and purpose: "The manifestation of the sacred ontologically founds the world". According to this view, all things need to imitate or conform to the sacred models established by hierophanies in order to have true reality: to traditional man, things "acquire their reality, their identity, only to the extent of their participation in a transcendent reality".
- Der Begriff der Hierophanie in der Bedeutung des „Aufscheinen des Heiligen im Profanen“ wurde von Mircea Eliade 1949 in seiner Abhandlung über die Geschichte der Religionen („Die Religionen und das Heilige“) geschaffen. Eliade vertrat die Ansicht, dass so genannte Heiligenerscheinungen auf bereits in der Antike stattgefundene Fortentwicklungen des (frühen indogermanischen) Schamanismus zurückgehen. Eliade verweist darauf, dass die Einweihung in einige Mysterien gleichzusetzen sei mit den Techniken zur Erzielung von außerkörperlichen Erfahrungen im Schamanismus. Die Hieorphanie wurde von Eliade als einzelne Erscheinung dem Symbolismus entgegengestellt: „Während die Hierophanie Diskontinuität des religiösen Erlebnisses in sich einschließt, ... bedeutet der Symbolismus die dauernde Verbindung des Menschen mit dem Heiligen. “ Der Ausdruck ist abgeleitet vom Wort Hierophant.
- Hierofanía, del griego hieros (‘ηρος) = sagrado y faneia (φανεια)= manifestar. Es el acto de manifestación de lo sagrado.
- Le terme hiérophanie (nom féminin) dont le sens est « manifestation du sacré » a été créé par Mircea Eliade dans son Traité d'histoire des religions. Ce vocable est issu du mot hiérophante.
- Ierofania (dal greco antico hiero, "sacro", e phainein, "mostrare") è un termine proprio della storia delle religioni e dell' antropologia del sacro che designa la "manifestazione del sacro". Ierofania è anche un concetto cardine della ricerca dello storico delle religioni rumeno Mircea Eliade (1907-1986). Il termine non comporta alcuna ulteriore specificazione e si riferisce a qualsiasi manifestazione del sacro in qualunque oggetto, persona o luogo nel corso della Storia dell'umanità. Esso denota una realtà del tutto diversa rispetto a quella comunemente intesa come del "nostro mondo", il profano, la quale si manifesta nella realtà fisica. Un albero o una pietra o un essere umano come manifestazioni del sacro, ierofanie, non perdono le loro caratteristiche fisiche, ma non per queste caratteristiche fisiche essi vengono ritenuti sacri. Divengono "ierofanie" quando assurgono ad ulteriori significati ed attributi, quando, cioè, gli uomini scorgono in loro qualcosa d'"altro", di totalmente "altro", un "altro" che appartiene al mondo del sacro. Qualsiasi oggetto, comportamento, funzione, essere può divenire sacro in una cultura umana separandosi inevitabilmente da ciò che lo circonda, il profano, pur mantenendone le caratteristiche fisiche.
- Hierofani kommer fra gresk og betyr «tilsynekomst av noe hellig». Begrepet hierofani er brukt i religionsvitenskap og sikter til åpenbaring av noe hellig, og handler derfor om å observere noe guddommelig. Begrepet ble brukt av religionshistorikeren Mircea Eliade som term for teofani («tilsynekomst av en gud»). Et eksempel på hierofani er Bibelens fortellinger om da jødene forlot Egypt hvor det hevdes at Moses fremkalte gresshoppesvermer, froskeinvasjon, solformørkelse, omdannet elver til blod og tilkalte en pest. (2. Mos.7-12) Hierofani kan også være tilknyttet ofring, da man får en følelse av guddommelighet under ofringen.
- Иерофа́ния (от греч. ιερός, «священный» + греч. φανός, «светоч, свет») — проявление священного. Термин был введён румынским историком религий Мирчей Элиаде, который определил его как «нечто священное, предстающее перед нами». По сути термин иерофания является расширением христианского понятия теофания (богоявление) на всю сферу священного независимо от конкретной конфессии. Исследователь религии Брайен С. Ренни определяет иерофанию как любое явление, воспринятое в качестве проявления священного. Для религиозного человека иерофанией может стать любой объект, например, камень или дерево, или такая более сложная концепция, как воплощение Бога в Иисусе Христе для христиан. Священное дерево почитается не потому, что оно является деревом, а камень — не из-за его естественных свойств. Они становятся объектами поклонения, так как представляют собой иерофании, проявляющие по определению Рудольфа Отто «нечто отличное» (ganz andere).
- Ієрофа́нія (визначення М. Еліаде) — прояв святого, священного (грец. ιερός — святий, та грец. φαίνω — являтися, проявлятися) Можна вважати, що історія релігій, від найпримітивніших до найрозвиненіших, складається з суми ієрофаній, суми проявів священного. Найпростіша ієрофанія, наприклад, прояв священного в якомусь предметі, дереві чи камені, і найвища, якою для християн є втілення Бога в особі Ісуса Христа, вважається, ніяк не пов'язані між собою. Це завжди один і той самий таємничий акт: прояв чогось «цілком відмінного», реальності не з нашого світу, в предметах, що є частиною нашого світу, світу природного, мирського. Див. також: Кс. Сосенко. Культурно-історична постать Староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечора. Львів, 1928. — СІНТО, Київ, 1994. 343с.
|
| rdfs:comment
|
- The term "hierophany" (from the Greek roots "ἱερός", meaning "sacred" or "holy," and "φαίνειν" meaning "to reveal" or "to bring to light") signifies a manifestation of the sacred. It occurs frequently in the works of the religious historian Mircea Eliade as an alternative to the more restrictive term "theophany" (an appearance of a god). Eliade argues that religion is based on a sharp distinction between the sacred (God, gods, mythical ancestors, etc. ) and the profane.
- Der Begriff der Hierophanie in der Bedeutung des „Aufscheinen des Heiligen im Profanen“ wurde von Mircea Eliade 1949 in seiner Abhandlung über die Geschichte der Religionen („Die Religionen und das Heilige“) geschaffen. Eliade vertrat die Ansicht, dass so genannte Heiligenerscheinungen auf bereits in der Antike stattgefundene Fortentwicklungen des (frühen indogermanischen) Schamanismus zurückgehen.
- Hierofanía, del griego hieros (‘ηρος) = sagrado y faneia (φανεια)= manifestar. Es el acto de manifestación de lo sagrado.
- Le terme hiérophanie (nom féminin) dont le sens est « manifestation du sacré » a été créé par Mircea Eliade dans son Traité d'histoire des religions. Ce vocable est issu du mot hiérophante.
- Ierofania (dal greco antico hiero, "sacro", e phainein, "mostrare") è un termine proprio della storia delle religioni e dell' antropologia del sacro che designa la "manifestazione del sacro". Ierofania è anche un concetto cardine della ricerca dello storico delle religioni rumeno Mircea Eliade (1907-1986). Il termine non comporta alcuna ulteriore specificazione e si riferisce a qualsiasi manifestazione del sacro in qualunque oggetto, persona o luogo nel corso della Storia dell'umanità.
- Hierofani kommer fra gresk og betyr «tilsynekomst av noe hellig». Begrepet hierofani er brukt i religionsvitenskap og sikter til åpenbaring av noe hellig, og handler derfor om å observere noe guddommelig. Begrepet ble brukt av religionshistorikeren Mircea Eliade som term for teofani («tilsynekomst av en gud»).
- Иерофа́ния (от греч. ιερός, «священный» + греч. φανός, «светоч, свет») — проявление священного. Термин был введён румынским историком религий Мирчей Элиаде, который определил его как «нечто священное, предстающее перед нами».
- Ієрофа́нія (визначення М. Еліаде) — прояв святого, священного (грец. ιερός — святий, та грец. φαίνω — являтися, проявлятися) Можна вважати, що історія релігій, від найпримітивніших до найрозвиненіших, складається з суми ієрофаній, суми проявів священного.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
