| dbpprop:abstract
|
- Hentaigana are historical variants of modern standard hiragana. They are a legacy of man'yōgana, where many different kanji could be used to represent the same sound value. As the man'yōgana became simplified into cursive forms, multiple hiragana, including the hentaigana, was the result. Many derive from differing man'yōgana characters, but some are the result of differing styles of cursive writing. Hentaigana were used more or less interchangeably with their standard equivalents on an ad hoc, individual basis until 1900, when the hiragana syllabary was standardized to one character per mora. They are not included in Unicode.
- Hentaigana sind historische, nur noch selten gebrauchte japanische Silbenschriftzeichen. Wie die Hiragana wurden sie aus den Grasschriftformen der Manyōgana entwickelt, also aus chinesischen Schriftzeichen, die phonetisch verwendet wurden, um grammatische Elemente der japanischen Sprache zu schreiben. Vor der Standardisierung der Hiragana um das Jahr 1900 herum wurden die Hentaigana mehr oder weniger nach persönlichen Vorlieben und in beliebiger Kombination mit den Hiragana verwendet. Die Hiragana-Silbe ん n ist ursprünglich eine Hentaigana-Form der Silbe mu, abgeleitet vom chinesischen Schriftzeichen 无 (Das u ist in japanischen Silben nahezu stimmlos). Vor bestimmten Konsonanten (m, b, p) wird n auch im modernen Japanisch als m gelesen. Im modernen Japanisch sind die Hentaigana verschwunden, sie finden sich nur noch als Schmuckelemente auf Ladenschildern, etwa von traditionellen Restaurants mit japanischer Küche. Traditionsbewusste Gruppen wie Kampfschulen, Etiketteschulen oder religiöse Gruppen verwenden die Hentaigana teilweise noch in handschriftlichen Texten. Die Hentaigana sind (noch) nicht im Unicode standardisiert. Das lange s (ſ), das teilweise noch bis zur Mitte des 20. Jahrhunderts in Deutschland, bis etwa zum 18. Jahrhundert auch in anderen europäischen Sprachen auch im Antiquatext Verwendung fand und bis heute im Fraktursatz die Regel darstellt, kann nicht als perfektes Äquivalent der Hentaigana angesehen werden, da die Auswahl einer Hentaigana-Variante ganz dem persönlichen Geschmack des Schreibenden anheimgestellt bleibt, während für die Auswahl zwischen gewöhnlichem und langem s genaue Regeln existieren, die jede Abweichung vom Standard als orthographischen Fehler erscheinen lassen. Eher lassen sich die verschiedenen fakultativen schreibtechnischen Varianten einiger Zahlzeichen (z. B. der 3, der 7), einiger Interpunktionszeichen und Buchstaben (z. B. des g) mit Hentaigana gleichsetzen.
- Els hentaiganes (変体仮名) són formes alternatives d'escriure els kanes. Històricament, són els manyoganes, que permeten representar una mateixa síl·laba mitjançant diferents kanjis que es varen anar simplificant donant lloc a formes cursives alternatives dels kanes. Els hentaiganes es podien fer servir més o menys indistintament amb els hiraganes equivalents fins al 1900, any en què es va estandarditzar el sil·labari hiragana de tal forma que només un caràcter representés una mora. La "n sil·làbica" del hiragana prové d'un hentaigana que representava els sons /mu/. La reforma ortogràfica del 1900 va separar els dos usos, especificant que む només es faria servir per a /mu/ i ん per a la /n/ de final de síl·laba. Anteriorment, en absència d'un caràcter per a la /n/ de final de síl·laba, el so s'escrivia (encara que no es pronunciés) igual que /mu/, i els lectors havien de resoldre l'ambigüitat pel context. Això mateix passa actualment amb diverses paraules en què la u dels mores es debilita fins al punt de no pronunciar-se. Els hentaiganes es consideren obsolets en l'escriptura moderna, però encara se segueixen fent servir en determinats casos. Per exemple, moltes botigues de soba (pasta) fan servir els hentaiganes per escriure kisoba en els cartells. També es fan servir en alguns documents manuscrits formals, sobre tot en els certificats emesos per grups culturals clàssics japonesos (com escoles d'arts marcials tradicionals, grups de protocol, grups d'estudis religiosos, etc). A més, els hentaiganes es fan servir a vegades en les reproduccions de textos clàssics japonesos. Es podria dir que els hentaiganes es fan servir en japonès de forma similar a com es fa servir l'escriptura gòtica en els idiomes d'escriptura llatina per donar-li al text un tic antic. Tanmateix, la majoria de la població japonesa no pot llegir els hentaiganes i només pot reconèixer uns pocs caràcters degut al seu ús comú en els cartells o pel context.
- Los hentaigana son formas alternativas de escribir los caracteres kana. Históricamente, son los manyogana, que permiten representar una misma sílaba mediante distintos caracteres kanji que se fueron simplificando y dieron lugar a formas cursivas que conocemos como hentaigana. Los hentaigana se podían utilizar más o menos indistintamente con los hiragana equivalentes hasta 1900, año en que se estandarizó el silabario hiragana de tal forma que sólo un carácter representase una mora. La "n silábica" del hiragana proviene de un hentaigana que representaba /mu/. La reforma ortográfica de 1900 separó los dos usos, especificando que む sólo se utilizaría para /mu/ y ん para la /n/ de final de sílaba. Anteriormente, en ausencia de un carácter para la /n/ de final de sílaba, el sonido se escribía (aunque no se pronunciara) igual que /mu/, y los lectores tenían que resolver la ambigüedad por el contexto. Los hentaigana se consideran obsoletos en la escritura moderna, pero aún se siguen utilizando en determinados casos. Por ejemplo, muchas tiendas de soba utilizan hentaigana para escribir kisoba en los letreros. También se utilizan los caracteres hentaigana en algunos documentos manuscritos formales, sobre todo en los certificados emitidos por grupos culturales clásicos japoneses (como escuelas de artes marciales tradicionales, grupos de protocolo, grupos de estudios religiosos, etc). Además, los hentaigana se utilizan a veces en las reproducciones de textos clásicos japoneses. Se podría decir que los hentaigana se utilizan en japonés de forma similar a como se utiliza la escritura gótica medieval en los idiomas de escritura latina para darle al texto un toque antiguo. Sin embargo, la mayoría de la población japonesa no sabe leer hentaigana y sólo puede reconocer unos pocos caracteres debido a su uso común en los letreros o por el contexto.
- Les hentaigana (変体仮名) sont une forme alternative des hiraganas standards. Historiquement, ce sont les man'yōgana, permettant d'utiliser divers kanji pour représenter la même syllabe, qui furent simplifiés en formes cursives pour donner naissance aux hentaigana. Les hentaigana étaient utilisés de manière interchangeable avec leurs équivalents hiragana, jusqu'en 1900, où le syllabaire hiragana fut standardisé à un caractère par more. Le hiragana ん (pour n) dérive du hentaigana désignant mu. La réforme de l'orthographe de 1900 a séparé les deux utilisations, statuant que む ne pourrait qu'être utilisé pour mu et que ん ne le serait que pour n. Auparavant, en l'absence de caractère pour la syllabe finale n, le son était épelé (sans être prononcé) de la même manière que mu, et le lecteur devait se reporter au contexte pour dissiper l'ambiguïté. De fait, certaines expressions modernes sont nées d'une prononciation « épelée ». Par exemple iwan to suru « essayant de dire, » est en fait une mauvaise lecture de mu en n. (La forme japonaise moderne 言おう ioo vient d'un ancien 言はむ ipamu. On peut voir qu'il y a eu encore beaucoup d'autres altérations. ) Les hentaigana sont considérés comme obsolètes dans l'écriture japonaise moderne. Toutefois, ils sont encore utilisés sporadiquement. Par exemple, de nombreux magasins de soba (des nouilles de blé noir) les utilisent pour épeler kisoba sur leur enseigne. En outre, les hentaigana sont écrits sur des documents manuscrits ayant un caractère formel, notamment les certificats provenant d'un groupe culturel classique du Japon (par exemple une école d'art martiaux, de protocole ou d'études religieuses). À l'occasion, ils sont aussi utilisés dans la reproduction de textes classiques japonais. De même qu'on peut se servir de l'écriture gothique en anglais ou dans d'autres langues germaniques pour donner un tour archaïque et noble à un texte, on peut faire de même avec les hentaigana dans un texte japonais. Cependant, la plupart des Japonais sont incapables de lire tous les hentaigana : le plus souvent, il leur suffit d'en reconnaître quelques-uns d'utilisation courante sur les enseignes des magasins et de déduire les autres du contexte.
- 変体仮名（へんたいがな）とは、平仮名の字体のうち、1900年（明治33年）の小学校令施行規則改正以降の学校教育で用いられていないものの総称である。平仮名の字体の統一が進んだ結果、現在の日本では、変体仮名は看板や書道など限定的な場面でしか使われていない。異体仮名（いたいがな）とも呼ばれる。 align=right perrow=3> Image:Hiragana_I_01. png|以（い） Image:Hiragana_E_01. png|江（え） Image:Hiragana_O_01. png|於（お） Image:Hiragana_KA_01. png|可（か） Image:Hiragana_KI_01. png|起（き） Image:Hiragana_KO_01. png|古（こ） Image:Hiragana_SI_01. png|志（し） Image:Hiragana_SU_01. png|春（す） Image:Hiragana_TA_01. png|多（た） Image:Hiragana_NA_01. png|奈（な） Image:Hiragana_NO_01. png|能（の） Image:Hiragana_HA_01. png|者（は） Image:Hiragana_YU_01. png|由（ゆ） Image:Hiragana_RE_01. png|連（れ） Image:Hiragana_RO_01. png|路（ろ） Image:Hiragana_WA_01. png|王（わ）
- Хэнтайгана (яп. 変体仮名, букв. «необычная кана») — в японской письменности альтернативная слоговая азбука — кана, отличающаяся вычурным написанием символов. Хэнтайгана возникла в результате курсивной записи знаков Манъёганы, в которой для представления одного слога могли использоваться разные кандзи. До реформы 1900 года, когда за каждой морой японского языка был закреплён один знак хираганы, хэнтайгана использовалась наравне с хираганой, причём выбор между этими двумя азбуками зависел от желания пишущего. Хэнтайгана не включена в таблицу Юникода. В современной письменности хэнтайгана считается устаревшей, однако в некоторых областях она применяется до сих пор. Например, многие рестораны, где подают собу, используют хэнтайгану для записи «кисоба» на своих вывесках. Хэнтайгана используется в некоторых официальных рукописных документах и свидетельствах, выдаваемыми школами боевых искусств, религиозными семинарами и школами этикета. Хэнтайгана также используется для воспроизведения классических японских текстов и для того, чтобы придать тексту старинный вид. Использование хэнтайганы схоже с современным использованием готического письма в германских и других европейских языках. Впрочем, большинство японцев сегодня не могут читать хэнтайгану, узнавая лишь некоторые знаки, часто встречающиеся на вывесках, или догадываясь об их смысле по контексту. Примечание: слово хэнтай не следует путать с омофоном хентай, от которого происходит жаргонное выражение, обозначающее эротическую разновидность аниме и манги.
- Хентайґана — в японській писемності альтернативна силабічна абетка кана, яка відрізняється від стадартних хіраґани і катакана скорописними формами знаків. Хентайґана виникла у результаті стандартизації скороченого написання знаків манйоґани, в якій для вираження одного складу використовувалися різні ієрогліфи. До реформи 1900 року, коли за кожною морою японської мови був закріплений один знак хіраґани, хентайґана використовувалась нарівні з хіраґаною, при цьому вибір при написанні між двома абетками був вільний. Хентайґана не включена до таблиці Юнікоду. У сучасній писемності хентайґана вважається застарілою, однак у деяких областях вона застосовується по-сьгодні. Наприклад, багато ресторанів, де подають японську гречану лапшу соба, використовують хентайґану для запису "кісоба" на своїх вивісках. Хентайґана використовується у деяких офіційних рукописних документах і посвідченнях, які видаються школами бойових мистецтв, релігійними семінарами й школами етикету. Також хентайґана застосовується для відтворення класичних японських текстів, або для надання тексту старовинного вигляду. Використання хентайґани схоже із сучасним використанням готичного письма в німецькій, або старослов'янської в'язі в українській мовах. Втім, більшість японців сьогодні не можуть читати хентайґану, розуміючи лише деякі знаки, що часто зустрічаються на рекламних вивісках ресторанів або здогадуючись про зміст написаного за контекстом. Зауваження: слово "хентай" (変体 — незвичайний) не слід плутати з омонімом "хентай" (変態 — збочений). Останнім у японській мові позначаються маньяки, або різновиж еротичних аніме і манґа.
- 變體假名（へんたいがな）是日本語文字的其中一種，1900年（明治33年）小學校令施行以後，使用機會變得很少的一種平假名種類。 假名是由萬葉假名派生。其读音源于古汉语汉字的相应读音。平假名是汉字草書體的演变形式。在紀貫之的『土佐日記』之后、清少納言的随筆『枕草子』、紫式部的『源氏物語』等等古典文學代表作亦多用假名、可见平假名在平安时代已经出现了。 明治維新後，施行學校教育近代化政策，把同音韻的平假名進行整理，製作出現在使用的五十音圖，而這時沒被採用的平假名，其後則稱呼為變體假名。 明治33年以後、直至戰前，變體假名還常見於日記、書簡等日常筆記的使用上。夏目漱石的親筆原稿就能看到很多變體假名。活字字母亦有存在、戰前的活字樣本書可以見到很多變體假名活字。『言海』『大言海』中、「し」條目標題開始即使用「志」這個變體假名。教練教科書所收錄的軍人勅諭同樣多數為變體假名字。昭和23年的戶籍法施行以前、多數人的名字皆使用變體假名來命名。 現在於そば屋、天婦羅屋、和服店的招牌依然有機會看到變體假名。 ゛生 ＝ 生そば（注：从右到左看） 在传统的书法里，我们也不难见到变体假名的出现。
|
| rdfs:comment
|
- Hentaigana are historical variants of modern standard hiragana. They are a legacy of man'yōgana, where many different kanji could be used to represent the same sound value. As the man'yōgana became simplified into cursive forms, multiple hiragana, including the hentaigana, was the result. Many derive from differing man'yōgana characters, but some are the result of differing styles of cursive writing.
- Hentaigana sind historische, nur noch selten gebrauchte japanische Silbenschriftzeichen. Wie die Hiragana wurden sie aus den Grasschriftformen der Manyōgana entwickelt, also aus chinesischen Schriftzeichen, die phonetisch verwendet wurden, um grammatische Elemente der japanischen Sprache zu schreiben. Vor der Standardisierung der Hiragana um das Jahr 1900 herum wurden die Hentaigana mehr oder weniger nach persönlichen Vorlieben und in beliebiger Kombination mit den Hiragana verwendet.
- Els hentaiganes (変体仮名) són formes alternatives d'escriure els kanes. Històricament, són els manyoganes, que permeten representar una mateixa síl·laba mitjançant diferents kanjis que es varen anar simplificant donant lloc a formes cursives alternatives dels kanes.
- Los hentaigana son formas alternativas de escribir los caracteres kana. Históricamente, son los manyogana, que permiten representar una misma sílaba mediante distintos caracteres kanji que se fueron simplificando y dieron lugar a formas cursivas que conocemos como hentaigana. Los hentaigana se podían utilizar más o menos indistintamente con los hiragana equivalentes hasta 1900, año en que se estandarizó el silabario hiragana de tal forma que sólo un carácter representase una mora.
- Les hentaigana (変体仮名) sont une forme alternative des hiraganas standards. Historiquement, ce sont les man'yōgana, permettant d'utiliser divers kanji pour représenter la même syllabe, qui furent simplifiés en formes cursives pour donner naissance aux hentaigana. Les hentaigana étaient utilisés de manière interchangeable avec leurs équivalents hiragana, jusqu'en 1900, où le syllabaire hiragana fut standardisé à un caractère par more.
- 変体仮名（へんたいがな）とは、平仮名の字体のうち、1900年（明治33年）の小学校令施行規則改正以降の学校教育で用いられていないものの総称である。平仮名の字体の統一が進んだ結果、現在の日本では、変体仮名は看板や書道など限定的な場面でしか使われていない。異体仮名（いたいがな）とも呼ばれる。 align=right perrow=3> Image:Hiragana_I_01.
- Хэнтайгана (яп. 変体仮名, букв. «необычная кана») — в японской письменности альтернативная слоговая азбука — кана, отличающаяся вычурным написанием символов.
- Хентайґана — в японській писемності альтернативна силабічна абетка кана, яка відрізняється від стадартних хіраґани і катакана скорописними формами знаків.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
