| dbpedia-owl:abstract
|
- A hellenisztikus civilizáció vagy hellenizmus kora Nagy Sándor trónralépésétől (egyesek szerint halálától) az utolsó hellenisztikus állam, Egyiptom rómaiak által történő meghódításig tartó időszak. A gazdasági fejlődés az Égei-tengertől kiterjedt az Indiai-óceáni területekre. A gazdaság központja Görögországtól keletre tolódott.
- 希臘化文明（Hellenistic civilization），公元前4世紀下半葉，馬其頓的亞歷山大大帝統一了整個希臘，並且在帝國擴張的過程中將希臘文明傳播至東方。公元前4世纪末至公元前2世纪，稱希臘化文明。希臘語漸漸成為“世界語言”。《聖經》的“七十士譯本”即是在公元前三世紀被譯為希臘文。 公元前323年，亞歷山大大帝駕崩之後，其帝國分裂成四大部分，各自獨立，有馬其頓安提哥那王朝、小亞細亞的阿塔羅斯王朝、敘利亞的塞琉古王朝、埃及的托勒密王朝。 猶太人聚居的以色列地區在塞琉古王朝境内。塞琉古王朝在前238年東部的安息（帕提亞）和大夏（巴克特里亞）獨立之後，東部被安息所擾，西面又面臨羅馬帝國的擴張，最終被羅馬帝國和安息瓜分。 公元前168年，馬其頓安提哥那王朝被羅馬共和國所滅。
- This article focuses on the cultural aspects of the Hellenistic age; for the historical aspects see Hellenistic period. Kingdom of Ptolemy I Soter Kingdom of Cassander Kingdom of Lysimachus Kingdom of Seleucus I Nicator Epirus Also shown on the map: Greek colonies Carthage (non-Greek) Rome (non-Greek) The orange areas were often in dispute after 281 BC. The kingdom of Pergamon occupied some of this area. Not shown: Indo-Greeks. ]] Hellenistic civilization (Greek civilization beyond classical Greeks) represents the zenith of Greek influence in the ancient world from 323 BC to about 146 BC (or arguably as late as 30 BC). Hellenistic civilization was preceded by the Classical Hellenic period, and followed by Roman rule over the areas Greece had earlier dominated – even though much of Greek culture, religion, art and literature still permeated Rome's rule, whose elite spoke and read Greek as well as Latin. The spread of Hellenistic cultures was sparked by the conquests of Alexander the Great. After his ventures of the Persian Empire, Hellenistic kingdoms were established throughout south-west Asia and north-east Africa. This resulted in the export of Greek culture and language to these new realms, and moreover Greek colonists themselves. Equally, however, these new kingdoms were influenced by the indigenous cultures, adopting local practices where beneficial, necessary or convenient. Hellenistic civilization thus represents a fusion of the Ancient Greek world with that of the Near East, Middle East and Southwest Asia, and a departure from earlier Greek attitudes towards "barbarian" cultures. The extent to which genuinely hybrid Greco-Asian cultures emerged is contentious; consensus tends to point towards pragmatic cultural adaptation by the elites of society, but for much of the populations, life would probably have continued much as it had before. The Hellenistic periods was characterized by a new wave of Greek colonization (as distinguished from that occurring in the 8th-6th centuries BC) which established Greek cities and kingdoms in Asia and Africa. Those new cities were composed of Greek colonists who came from different parts of the Greek world, and not, as before, from a specific "mother city". The main cultural centers expanded from mainland Greece to Pergamon, Rhodes, and new Greek colonies such as Seleucia, Antioch and Alexandria. This mixture of Greek-speakers gave birth to a common Attic-based dialect, known as Hellenistic Greek, which became the lingua franca through the Hellenistic world. The term "Hellenistic" itself is derived from Ἕλλην (Héllēn), the Greeks' traditional name for themselves. It was coined by the historian Johann Gustav Droysen to refer to the spreading of Greek culture and colonization over the non-Greek lands that were conquered by Alexander the Great in the 4th century BC, compared to "Hellenic" which describes Greek culture in its native form. There has been much debate about the validity of Droysen's ideas, leading many to reject the label 'Hellenistic' (at least in the specific meaning of Droysen). However, the term Hellenistic can still be usefully applied to this period in history, and, moreover, no better general term does so.
- 헬레니즘 문명은 기원전 323년에서 146년 사이(혹은 기원전 30년까지 주장하는 경우도 있다)의 고대 세계에서 그리스의 영향력이 절정에 달한 시대를 일컫는다. 헬레니즘은 그리스 고전기 이후의 시대로, 이후 로마가 그리스의 정복지를 지배하게 되면서 로마 시대로 넘어간다. 그러나 로마 시대에도 그리스 문화, 예술, 문학은 로마 사회에 스며들어, 로마의 지도층은 라틴어와 마찬가지로 그리스어를 구사했다. 마케도니아 왕국의 알렉산드로스 대왕이 페르시아 제국을 정복하여 마케도니아 왕국은 서남 아시아에서 고대 이집트에 이르는 대제국으로 발전했다. 그리스 문화와 언어가 그리스인 지배자들과 함께 새 제국 전역에 널리 퍼졌으며, 반대로 헬레니즘 왕국들은 각지 토착 문화의 영향을 받게 되어 필요나 편의에 따라 지역 관습을 받아들이게 되었다. 그리하여 헬레니즘 문명은 고대 그리스 세계와 중동, 서남 아시아의 문화가 융합된 산물이었다. 그리스와 아시아 문화의 혼성이 실제로 얼마 정도였느냐는 논쟁의 여지가 있으나, 대체로 사회 상류층의 실용적인 문화 수용으로 보고 있으며, 당시 인구 대다수는 이전과 다를 바 없는 생활을 영위한 것으로 보인다. 헬레니즘 시대의 특징으로는 (기원전 8~6세기의 식민화와 다른) 그리스 식민화가 새롭게 진행되었다는 것이다. 그리스인들은 아시아와 아프리카에 그리스 도시를 건설했다. 이들 새 도시는 이전처럼 특정한 일개 '모도시(母都市)' 출신이 아닌, 그리스 세계의 여러 지역에서 온 그리스 식민자들로 구성되었다. 주된 문화 중심지는 그리스 본토에서 페르가몬, 로도스, 그 밖에 셀레우케이아, 안티오케이아, 알렉산드리아 등 새로운 식민 도시들로 확대되었다. 그리스어 사용자들이 뒤섞이면서 일반적으로 아티카 방언에 기반을 둔 코이네가 헬레니즘 세계의 링구아 프랑카가 되었다. 헬레니즘이란 용어는 그리스어로 원래 그리스인 자신을 지칭하던 Ἕλλην (Héllēn)에서 나온 말이다. 역사가 요한 구스타프 드로이젠이 기원전 4세기 알렉산드로스 대왕이 정복한 非그리스 지역의 그리스 문화와 식민화의 확산을 이컫는 말로 이 용어를 만들었다. 그는 1833년 자신의 저서 《알렉산드로스 대왕의 역사》에서 고전 그리스 문화를 동경하던 알렉산드로스가 정복 사업과 더불어 광범위한 지역에 그리스 문화를 전파하여, 그리스적 정신과 동방 정신이 융합한 범세계적 문화를 일컬어 그리스적 문화, 즉 헬레니즘 문화라 명명했다. 드로이젠의 이런 생각이 얼마나 타당한지는 논란이 분분하며, '헬레니즘'을 거부하는 사람도 많다. (적어도 드로이젠이 생각한 특정한 그 의미에 대해서는 말이다) 그러나 용어 '헬레니즘'는 역사상의 이 시기를 이르는 데 유용하며, 더 좋은 표현도 없다.
- El període hel·lenístic o època hel·lenística, llevat dels seus personatges importants com ara Alexandre Magne i Cleòpatra VII, es considera un període de transició, potser fins i tot de declivi o de decadència, entre l'esplendor del període clàssic de Grècia i el poder de l'Imperi romà que el succeiria. A més de l'esplendor de les ciutats, com ara Alexandria, Antioquia de l'Orontes i Pèrgam, la importància de l'intercanvi comercial, el mestissatge de cultures, el paper dominant de la llengua grega i la seva difusió, van modificar profundament l'Orient Pròxim, que després seria part de l'Imperi romà. L'hel·lenisme és el fenomen de difusió de l'esperit grec (llengua i cultura) en l'àmbit del món oriental, difusió que suposa una universalització d'aquesta cultura, vehiculada pel grec com a idioma comú, dins no obstant això d'un procés històric de descomposició de l'imperi macedònic, que passa per les fases de desmembrament, conquesta de Grècia per Roma i el sorgiment de l'imperi romà. Aquesta època de profundes transformacions socials està marcada per l'aparició de les anomenades. El període hel·lenístic ha estat definit pels historiadors del segle XIX (el terme "hel·lenístic" va ser utilitzat per primera vegada per l'historiador alemany Johan Gustav Droysen en el seu llibre "Geschichte des Hellenismus"), a partir d'un criteri lingüístic i cultural, per referir-se a l'expansió de la cultura grega cap als pobles no grecs que van ser conquerits per Alexandre Magne. D'acord a Droysen, la civilització hel·lenística va ser la fusió de les cultures de Grècia i l'Orient Pròxim, la qual cosa permetria que el cristianisme florís en el futur. Els principals centres culturals es van expandir fora de Grècia, a Pèrgam, Rodes, Antioquia de l'Orontes i Alexandria. Aquest va ser un retrobament de les civilitzacions antigues orientals i gregues que sovint s'inclou en allò que els historiadors han anomenat l'"imperi greco-romà". Els límits cronològics del període hel·lenístic són, doncs, convencionals i polítics: comencen amb la conquesta d'Alexandre Magne i acaben amb el suïcidi de l'últim gran sobirà hel·lenístic, la reina d'Egipte, Cleopatra VII, amb el qual comença la dominació romana. Les recerques arqueològiques i històriques recents han propiciat una revaloració d'aquest període i especialment dos aspectes característics de l'època: l'existència i el pes dels grans regnes encapçalats per les dinasties d'origen grec o macedoni (lagides, selèucides, antigònides, atàlides, etc. ) i també el paper determinant de les centenes de ciutats la importància de les quals, contràriament a la idea estesa per molt temps, no va declinar.
- Også vist på kartet: ██ Greske kolonier ██ Karthago (ikke-gresk) ██ Roma (ikke-gresk)]] Hellenistisk sivilisasjon representerer høydepunktet av gresk innflytelse på antikkens verden fra 323 f. Kr. og fram til rundt 146 f. Kr. (eller diskutabelt så sent som 30 f. Kr. ); merk imidlertid at koinegresk språk og hellenistisk filosofi og religion er også uatskillelig elementer av romersk tid fram til senantikken. Hellenistiske sivilisasjon ble umiddelbart etterfulgt av den klassiske greske perioden, og deretter umiddelbart etterfulgt av romersk styre av de områdene som grekerne tidligere hadde dominert – skjønt mye av den greske kultur, kunst og litteratur gjennomsyret romersk samfunn, og den romerske elite både snakket og leste gresk som de gjorde med latin. Etter at det persiske riket ble erobret av Aleksander den store ble det etablert hellenistiske kongedømmer over hele sørvestlige Asia, og nordøstlige Afrika. Dette førte til en eksport av gresk kultur og språk til disse nye rikene, og dessuten også greske kolonister selv. Likeledes ble disse nye kongedømmene påvirket av det stedegne kulturen, tilpasset seg lokale skikker og praksis hvor det var gagnlig, nødvendig eller bekvemt. Hellenistiske sivilisasjon representerte således en fusjon av den antikke greske verden med den i Det nære østen, Midtøsten og sørvestlige Asia, og en avskjed fra den tidligere greske holdningen mot «barbariske» kulturer. Omfanget av i hvilken grad hybrid gresk-asiatiske kulturer oppsto er omstridt; konsensus synes å peke mot en pragmatisk kulturell tilpassing av samfunnets elite, men for det meste av befolkningen ville livet ha artet seg som de hadde gjort tidligere. Den hellenistiske perioden var karakterisert av en ny bølge av gresk kolonisering, som skilte seg fra den som skjedde på 700- og 500-tallet f. Kr. , og som etablerte greske byer og kongedømmer i Asia og Afrika. De nye byene ble formet av greske kolonister som kom fra ulike steder i den greske verden, og ikke som før fra en særskilt hovedstad eller egentlig «moderby», metropolis. De mest betydningsfulle kulturelle sentra ekspanderte fra fastlandet i Hellas til Pergamon, Rhodos, og nye greske kolonier som Seleukia ved Tigris, Antiokia ved Orontes, og Alexandria i nordlige Egypt. Denne blandingen av gresktalende ga fødsel til en felles attikabasert gresk dialekt, kjent som hellenistisk gresk, og som ble fellesspråk, lingua franca, over hele den hellenistiske verden. Begrepet «hellenistisk» i seg selv er avledet fra Ἕλλην (Héllēn), grekernes tradisjonelle navn på seg selv. Det ble gitt av den tyske historikeren Johann Gustav Droysen for å referere til spredningen av gresk kultur og kolonisering over ikkegreske land som var blitt erobret av Aleksander den store på 300-tallet f. Kr. Det har vært mye faglig debatt over gyldigheten i Droysens ideer, og ført til avvisning av begrepet «hellenistisk», i det minste i Droysens spesielle mening, men begrepet har vist seg å bli stående som et hendig begrep for å referere til denne historiske epoken, og det er heller intet annet eksisterende begrep som har vunnet innpass og kan benyttes.
- Ця стаття про культуру доби еллінізму, історичні аспекти викладені у статті Елліністичний період. Царство Птолемея I Сотера Царство Кассандра Царство Лісімаха Царство Селевка І Нікатора Епір Також на мапі виділено: Давньогрецькі колонії Карфаген (негрецький) Рим (негрецький) ]] Елліністична цивілізація — термін, який має два смислових значення: хронологічне — культура епохи еллінізму і типологічне — культура, що виникла в результаті взаємодії грецьких (еллінських) і місцевих елементів. Типологічне розуміння призводить до розширення хронологічних та географічних рамок аж до включення в поняття «Елліністична цивілізація» усієї культури античного світу від часу походів Александра Македонського (4 століття до н. е. ) до падіння Римської імперії (5 століття н. е.). При цьому не беруться до уваги якісні зміни в ідеології та культурі, що виникли після римського завоювання. Сформована на всій території елліністичного світу культура не була одноманітною. У кожній області вона формувалася шляхом взаємодії місцевих, найбільш стійких традиційних елементів культури з культурою, принесеної завойовниками і переселенцями — греками і негреками. Форми синтезу визначалися впливом багатьох конкретних обставин: чисельним співвідношенням різних етнічних груп (місцевих і прийдешніх), рівнем їхньої економіки і культури, соціальної організації, політичною обстановкою і т. д. Навіть при зіставленні великих елліністичний міст, де греко-македонське населення відігравало провідну роль, чітко видно особливі, характерні для кожного міста риси культурного життя. Ще ясніше проступають вони у внутрішніх областях елліністичних держав. Проте всім місцевим варіантами елліністичної культури властиві деякі спільні риси, обумовлені, з одного боку, подібними тенденціями соціально-економічного та політичного розвитку суспільства на всій території елліністичного світу, з іншого — обов'язковою участю в синтезі елементів грецької культури. Утворення елліністичних монархій у поєднанні із полісною структурою міст сприяло виникненню нових відносин у суспільстві. Напружена політична обстановка, безперервні військові конфлікти між державами та соціальні рухи всередині них також наклали істотний відбиток на елліністичну культуру. Саме у культурі доби еллінізму більш опукло, ніж у класичній грецькій, виступають розбіжності у змісті та характері культури еллінізованих верхніх шарів суспільства і міської та сільської бідноти, в середовищі якої стійкіше зберігалися місцеві традиції.
|
