| dbo:abstract
|
- الهادرونات هي مجموعة جسيمات كان يظن في بادئ الأمر أنها جسيمات أولية أي ليست مكونة من جسيمات أصغر ولكن تبين فيما بعد خطأ هذا الزعم، فقد وجد أن الهدرونات تتكون إما من كواركات أو كواركات مضادة أو كليهما معاً، إضافة إلى الغلونات. والغلون هو جسيم افتراضي يحمل قوة «التفاعل الشديد» التي تربط الكواركات ببعضها البعض، والهدرونات تنقسم إلى ميزونات (والتي منها البيونات والكاونات) وباريونات (والتي منها البروتونات والنيوترونات ) والرنين المتعدد لكل منهم. لا يمكن لأغلب الهدرونات أن تكتشف في المواد العادية وذلك لأن معظمها - باستثاء النيوترون والبروتون – تنحل في أجزاء من الثانية إلى جسيمات مستقرة، وبشكل نسبي يعد البروتون أكثر الهدرونات استقراراً حيث بينت التجارب أن عمر نصفه لا يقل عن 1032 سنة، بينما النيوترون الحر لا تتجاوز فترة عمر نصفه 10.3 دقيقة. (ar)
- En física de partícules, un hadró (del grec ἁδρός, hadrós, 'dens') és una partícula composta formada de quarks units per la força nuclear forta. Segons el nombre de quarks que formen els hadrons, poden ser de dues menes:
* Barions formats per 3 quarks.
* Mesons formats per un quark i un antiquark. Els hadrons més coneguts són els protons i neutrons (barions ambdós), que són els components dels nuclis atòmics. Tots els hadrons, llevat dels protons, són inestables si es troben aïllats i són sotmesos a la , però són estables quan formen part d'un nucli atòmic. Els mesons més coneguts són els pions i els , que van ser descoberts durant els experiments de raigs còsmics de la dècada del 1940 i principis del 1950. Els anys 70, es va predir l'existència d'hadrons, que es van anomenar tetraquarks (o, més concretament, mesons exòtics) i pentaquarks (barions exòtics), però no va ser fins al 2008 en què es va poder tenir certes proves de la seva existència amb diversos experiments, anomenats BELLE, elaborats al laboratori KEK del Japó. (ca)
- Hadron je složená silně interagující subatomární částice (menší než atom). Hadrony mohou obsahovat kvarky, antikvarky, případně také gluony nebo být složeny pouze z gluonů. (cs)
- Ένας διαχωρισμός που μπορεί να γίνει ανάμεσα στα στοιχειώδη σωματίδια, αφορά το είδος των αλληλεπιδράσεων στις οποίες μπορούν αυτά να μετέχουν. Έτσι, χωρίζουμε τα στοιχειώδη σωματίδια στα αδρόνια και τα λεπτόνια. Η διαφορά τους έγκειται στο ότι τα πρώτα μπορούν να μετέχουν εκτός των άλλων και σε ισχυρές αλληλεπιδράσεις, ενώ τα λεπτόνια όχι. Τα αδρόνια ονομάστηκαν έτσι από την λέξη αδρός (=δυνατός), σε αντίθεση με τα λεπτόνια, από τη λέξη λεπτός (=αδύνατος). Τα λεπτόνια ονομάστηκαν έτσι γιατί τα πρώτα από αυτά που ανακαλύφθηκαν είχαν πολύ μικρή μάζα σε σχέση με τα αντίστοιχα αδρόνια. Μετέπειτα πειράματα έδειξαν ότι αυτό δεν ισχύει για όλα τα λεπτόνια, αλλά οι όροι αυτοί έχουν παραμείνει για ιστορικούς λόγους. Τα αδρόνια χωρίζονται σε δύο κατηγορίες. Τα βαρυόνια τα οποία είναι φερμιόνια και τα μεσόνια που είναι μποζόνια. (el)
- Hadrono (el greka hadros — forta) estas familio de kompundaj (t.e. nefundamentaj) elementaj partikloj, kiuj partoprenas en fortaj interagoj kaj konsistas je kvarkoj. La termino estas enkondukita far Soveta fizikisto . Ekzistas du bazaj grupoj de hadronoj:
* Barionoj - konsistas je tri kvarkoj de diferaj kolorŝargoj, kiuj kune donas t.n. blankan aŭ senkoloran kombinaĵon. Al barionoj apartenas nuklonoj (t.e. protonoj kaj neŭtronoj, el kiuj konsistas nukleo) kaj (multepezaj kaj nestabilaj partikloj, kiuj observeblas nur en partiklaj akceliloj).
* Mezonoj - konsistas je unu kvarko kaj unu kontraŭkvarko. Al mezonoj apartenas pionoj (π-mezonoj), (K-mezonoj) kaj multaj pli pezaj partikloj. Antaŭe, mezono signifis meza je maso, kaj pro tio al kategorio de mezonoj apartenis ankaŭ muonoj, kiuj tiam nomiĝis μ-mezonoj. Nun oni scias, ke muono ne konsistas je kvarkoj kaj do tute ne estas hadrono; ĝi apartenas al leptonoj. Do, nomo μ-mezono estas malĝusta. Krom tiuj, antaŭnelonge estis malkovritaj t.n. ekzotaj hadronoj - la partikloj, kiuj ankaŭ konsistas je kvarkoj kaj partoprenas je fortaj interagoj, sed ne estas nek trikvarkaj, nek kvark-plus-kontraŭkvarkaj:
* , inter kiuj
* - tetrakvarkoj, glupilkoj, hibridaj mezonoj ktp. (eo)
- Als Hadronen (von altgriechisch ἁδρός hadrós ‚dick‘, ‚stark‘) bezeichnet man subatomare Teilchen, die von der starken Wechselwirkung zusammengehalten werden. Die bekanntesten Hadronen sind die Nukleonen (Neutronen und Protonen), die Bestandteil der Atomkerne sind. Die Bezeichnung Hadronen wurde 1962 von Lew Okun als Reaktion auf die Entdeckung immer neuer Teilchen, die der starken Wechselwirkung unterlagen, eingeführt. Zwei Jahre später postulierte Murray Gell-Mann die Existenz von Quarks, aus denen die Hadronen aufgebaut sind. Dies führte dazu, dass die Hadronen nicht mehr als Elementarteilchen angesehen werden. Je nach Spin werden die Hadronen in zwei Typen eingeteilt:
* Mesonen, sie haben ganzzahligen Spin und sind damit Bosonen. Sie bestehen aus einem Quark und einem Antiquark, dem Antiteilchen eines Quarks. Beispiele für Mesonen sind Pi-Meson und K-Meson.
* Baryonen, sie haben halbzahligen Spin und sind damit Fermionen. Sie bestehen aus drei Quarks; Antibaryonen aus drei Antiquarks. Beispiele für Baryonen sind Proton und Neutron. Hadronen werden oft vereinfacht als sphärisch (kugelförmig) angenommen und haben einen Radius von ca. 10−15 m. Alle freien Hadronen sind instabil, außer dem Proton, bei dem noch keine Zerfälle nachgewiesen wurden. Die Zerfälle der Hadronen können über die starke, die schwache oder die elektromagnetische Wechselwirkung stattfinden. Beispielsweise zerfällt das neutrale Pi-Meson (Pion) durch die elektromagnetische Wechselwirkung, meist in zwei Photonen. Die Übergänge zwischen Quarks verschiedener Flavour-Quantenzahlen (up, down, strange, sowie die sehr viel schwereren charm, bottom, top) werden durch die schwache Wechselwirkung bewirkt, die somit auch Übergänge zwischen verschiedenen Hadronen ermöglicht. Da sie im Austausch schwerer W-Bosonen besteht, sind diese Zerfälle relativ langsam. Neutronen zerfallen z. B. unter Abgabe eines Elektrons und Antineutrinos in Protonen (Betazerfall). In einem Atomkern kann das Neutron allerdings stabil sein, weil die Umwandlung in ein Proton die Bindungsenergie wegen der Coulomb-Abstoßung verringern würde. Die starke Wechselwirkung wird auf „fundamentaler Ebene“ durch die Quantenchromodynamik als Austausch von Gluonen beschrieben, oder – wie in der Kernphysik überwiegend üblich – auf der „phänomenologischen Ebene“ durch den Austausch von Mesonen, vor allem den leichten Pionen. Quark-Flavours werden durch die starke Wechselwirkung nicht verändert, es können aber z. B. über Mesonen Quarks zwischen Baryonen ausgetauscht werden. In der Hochenergiephysik beobachtet man bei Streuexperimenten nicht nur Quarks, sondern auch Gluonen. Man stellt sich den Aufbau eines Hadrons deshalb so vor, dass außer den „Grundbausteinen“ eines Hadrons, den so genannten Valenzquarks, die seine Quantenzahlen festlegen, noch Gluonen und eine Wolke virtueller Quark-Antiquark-Paare vorhanden sind. Virtuell heißt, dass nach der Quantenfeldtheorie aus dem Vakuum ständig solche Paare von Teilchen und Antiteilchen erzeugt und gleich wieder vernichtet werden. Allgemein rührt bei Hadronen aus leichten Quarks (up, down) die Masse zum größten Teil nicht von den Massen der Valenzquarks her. Vielmehr wird diese Masse durch die starke Wechselwirkung dynamisch erzeugt. Viele Hadronen sind extrem kurzlebige Anregungszustände, die Resonanzen, die bei inelastischen Streuexperimenten beobachtet werden. Theoretisch kann es Hadronen beliebig hoher Masse geben (wenn man den Massebereich, in dem die Gravitation wichtig wird, einmal beiseitelässt). Je schwerer ein Hadron ist, desto kurzlebiger ist es im Allgemeinen. Diskutiert wird auch die Existenz exotischer Hadronen wie Tetraquarks, die aus zwei Quarks und zwei Antiquarks bestehen, und Pentaquarks, die aus vier Quarks und einem Antiquark bestehen. Weitere exotische Hadronen wären sogenannte Hybride (Zustände, die neben Quarks auch gluonische Anregungen enthalten) oder rein aus Gluonen bestehende Glueballs. Neben den Hadronen gibt es eventuell neue Materiezustände wie das Quark-Gluon-Plasma. Dafür sprechen Hinweise aus Kollisionsexperimenten mit schweren Ionen. (de)
- In particle physics, a hadron (/ˈhædrɒn/; Ancient Greek: ἁδρός, romanized: hadrós; "stout, thick") is a composite subatomic particle made of two or more quarks held together by the strong interaction. They are analogous to molecules that are held together by the electric force. Most of the mass of ordinary matter comes from two hadrons: the proton and the neutron, while most of the mass of the protons and neutrons is in turn due to the binding energy of their constituent quarks, due to the strong force. Hadrons are categorized into two broad families: baryons, made of an odd number of quarks (usually three quarks) and mesons, made of an even number of quarks (usually two quarks: one quark and one antiquark). Protons and neutrons (which make the majority of the mass of an atom) are examples of baryons; pions are an example of a meson. "Exotic" hadrons, containing more than three valence quarks, have been discovered in recent years. A tetraquark state (an exotic meson), named the Z(4430)−, was discovered in 2007 by the Belle Collaboration and confirmed as a resonance in 2014 by the LHCb collaboration. Two pentaquark states (exotic baryons), named P+c(4380) and P+c(4450), were discovered in 2015 by the LHCb collaboration. There are several more exotic hadron candidates and other colour-singlet quark combinations that may also exist. Almost all "free" hadrons and antihadrons (meaning, in isolation and not bound within an atomic nucleus) are believed to be unstable and eventually decay into other particles. The only known possible exception is free protons, which appear to be stable, or at least, take immense amounts of time to decay (order of 1034+ years). By way of comparison, free neutrons are the longest-lived unstable particle, and decay with a half-life of about 879 seconds. Experimentally, hadron physics is studied by colliding hadrons, e.g. protons, with each other or the nuclei of dense, heavy elements, such as lead or gold, and detecting the debris in the produced particle showers. A similar process occurs in the natural environment, in the extreme upper-atmosphere, where muons and mesons such as pions are produced by the collisions of cosmic rays with rarefied gas particles in the outer atmosphere. (en)
- Hadroia (greziereazko ἁδρός, hadrós (dentso) hitzetik eratorria) quarkez osatuta dagoen partikula azpiatomiko bat da. Quarken artean dagoen elkarrekintza nuklear bortitzari esker batuta mantentzen da partikula. Quark eredua argitaratu eta onartu aurretik, hadroiak elkarrekintza indartsuarekiko sentikortasuna adierazten zuten partikulak bezala definitzen ziren. Partikula azpiatomiko guztien antzera, hadroiek ere irudikapenei dagozkien badituzte: J<sup>PC</sup>(m), zenbaki horretan, J spina da, P, , C, eta m, masa. Zenbaki kuantiko horietaz gain, zaporearen zenbaki kuantikoak ere eduki ditzakete, hala nola, , , etab. (eu)
- En physique des particules, un hadron est une particule composite, composée de particules subatomiques régies par l'interaction forte. Par exemple, les protons ou les neutrons sont des hadrons. (fr)
- Un hadrón (del griego ἁδρός, hadrós, "denso" o "fuerte") es una partícula subatómica formada por quarks que permanecen unidos debido a la interacción nuclear fuerte entre ellos. Antes de la postulación del modelo de quarks se definía a los hadrones como aquellas partículas que eran sensibles a la interacción fuerte. Como todas las partículas subatómicas, los hadrones tienen números cuánticos correspondientes a las representaciones del grupo de Poincaré: J<sup>PC</sup>(m), donde J es el espín, P la paridad, C la paridad C, y m la masa. Además, pueden llevar números cuánticos de sabor como el isoespín, extrañeza, etc. Se cree que casi todos los hadrones y antihadrones "libres" (es decir, aislados y no unidos dentro de un núcleo atómico) son y eventualmente se descomponen en otras partículas. La única posible excepción conocida son los protones libres, los cuales parecen ser estables, o al menos, tardan mucho tiempo en desintegrarse (del orden de 1034+ años). A modo de comparación, los neutrones libres son la y se desintegran con una vida media de aproximadamente 879 segundos. Experimentalmente, la física de hadrones se estudia mediante la como el plomo o el oro, y la detección de escombros en las lluvias de partículas producidas. El proceso idéntico ocurre en el entorno natural, en la atmósfera superior extrema, donde los muones y los mesones como los piones son producidos por las colisiones de los rayos cósmicos con partículas de gas enrarecido en la atmósfera exterior. (es)
- Sa bhfisic cháithníní, is éard is Hadrón ann (Sean-Ghréigis:ἁδρός, hadrós , "storrúil, tiubh") ná cáithnín déanta de chuarcanna, coinnithe le chéile ag an bhfórsa láidir (sa dul céanna, is a mbíonn móilíní á gcoinneáil le chéile ag lucht leictreach ). Bíonn hadróin rangaithe ina dhá theaghlach: baróin (déanta de thrí cuarc), agus méasóin (déanta as cuarc amháin agus amháin). Is iad an dá chineál hadrón is aithnidiúil ná prótóin agus neodróin (dís ina bharóin), agus bíonn fáil orthu sa núicléas adamhach. Bíonn na hadróin go léir, seachas prótóin, éagobhsaí agus tagann meath ar a gcáithníní - bíonn neodróin, áfach, cobhsaí nuair a fhaightear iad taobh istigh den núicléas adamhach. Is iad na cineálacha méasón is aitheanta na pióin agus , thángthas orthu i rith turgnamh , sna 1940í déanacha agus go luath sna 1950í. Tá líon mór hadrón ann áfach- fionnadh cuid mór acu go dtí le déanaí. Féadfar cineálacha eile hadrón a bheith ann, mar shampla (nó, níos ginearálta, méasóin andúchasacha) agus (baróin andúchasacha), ach níl bhfuarthas aon fhianaise chinntitheach gur ann dóibh fós. (ga)
- Hadron ([ˈhædrɒn], dari bahasa Yunani: ἁδρός, hadrós, "kokoh, tebal") dalam ilmu fisika partikel, adalah sebuah partikel yang terbuat dari beberapa quark yang diikat bersama-sama oleh suatu gaya yang kuat (yang mirip dengan gaya elektromagnetik yang mengikat atom-atom dan molekul-molekul). Hadron dapat dikategorikan menjadi dua kelompok: barion (yaitu proton dan neutron yang terdiri dari tiga quark) dan meson (yaitu pion yang terdiri dari satu quark dan satu antiquark). tetraquark, yaitu - yang ditemukan pada tahun 2014 oleh kolaborasi dari . Berbagai jenis lain dari Hadron eksotis mungkin ada, seperti pentaquark. Namun belum terdapat bukti-bukti yang menjelaskan keberadaan partikel ini. Berbagai jenis dari Hadron, proton dan neutron stabil, sedangkan hadron lainnya tidak stabil dalam kondisi biasa; peluruhan neutron dengan usia setengah dari 880 detik. Dalam eksperimen, Hadron fisika dipelajari dari tumbukan proton atau inti atom dari elemen berat seperti timbal, dan mendeteksi sisa yang dihasilkan dari tumbukan. (in)
- 강입자(強粒子) 또는 하드론(영어: hadron)은 입자물리학에서 쿼크와 글루온으로 만들어지고 색전하가 중성인 합성 소립자다. 이 구성 입자들은 강한 상호작용으로 결합되어 있다. 강입자는 중입자수에 따라 두 종류로 구분한다.
* 중입자는 중입자수가 1이다. 세개의 쿼크로 이루어진다. 페르미온이다. 양성자와 중성자가 이에 속한다.
* 중간자는 중입자수가 0이다. 하나의 쿼크와 하나의 반쿼크로 이루어진다. 보손이다. 파이온과 케이온이 이에 속한다. 이 이외에도 테트라쿼크(쿼크 2개, 반쿼크 2개)와 (쿼크 6개)도 발견되었으며 펜타쿼크(쿼크 4개, 반쿼크 1개)를 일부 모형에서 예측하였고 2015년 7월 14일(유럽 시각 기준), CERN의 LHC에서 uudcc-로 이루어진 펜타쿼크를 관측하는데 성공했다. 중입자수는 쿼크의 수를 세어 계산한다. 각 쿼크는 중입자수 1/3을 가지고, 각 반쿼크는 중입자수 −1/3을 가진다. 다른 소립자처럼, 강입자도 푸앵카레 군의 표현론에 따른 네 가지의 양자수, 즉 스핀 J, 반전성 P, C-반전성 C, 질량 m을 가진다. 또한, 강입자는 아이소스핀이나 , 기묘도 등의 맛깔 양자수를 가진다. 강입자의 들뜬 상태를 공명이라 한다. 바닥 상태에 있는 강입자는 많은 들뜬 상태를 가진다. 실헙적으로 수백 개의 들뜬 상태가 관찰되었다. 강력이 작용하면 공명은 아주 빠르게 (하나의 상태로) 붕괴한다. 모든 강입자는 강력의 기초 이론인 양자 색역학의 들뜬 상태다. 색역학은 색역학 눈금보다 낮은 에너지에서 이라는 성질을 가진다. 이 성질 때문에 색역학의 들뜬 상태는 독립적으로 존재하는 쿼크나 글루온이 아니라 색전하적으로 중성인 강입자이다. 색역학적 물질이 다른 상에 있을 때, 강입자는 사라질 수 있다. 색역학에 따르면, 매우 높은 압력과 온도에서 쿼크 맛깔이 충분하지 못하면 쿼크와 글루온이 서로 약하게 상호작용하며, 쿼크와 글루온 각각으로는 구속되지 않는다. 점근 자유성이라 불리는 이 성질은 기가전자볼트에서 테라전자볼트 사이의 에너지에서의 실험으로 확인하였다. (ko)
- Un adrone (dal greco ἁδρός hadrós: "forte") è una particella subatomica composta da quark o da quark e antiquark, legati dalla forza nucleare forte. La famiglia degli adroni è suddivisa in due sottogruppi:
* I barioni, formati da un numero dispari di quark (almeno 3), come il protone e il neutrone;
* I mesoni, formati da una coppia quark-antiquark, come il pione e il kaone. Come per tutte le particelle, il numero quantico di un adrone segue il gruppo di Poincaré: dove è lo spin, la parità, la coniugazione di carica e la massa. Inoltre gli adroni possono avere sapore, come ad esempio l'isospin (o parità ) o stranezza. La branca della fisica subnucleare che si occupa dello studio degli adroni è detta fisica adronica. (it)
- ハドロン（英: hadron）は、素粒子標準模型において強い相互作用で結びついた複合粒子のグループである。強粒子とも呼ばれる。 この名称は、ギリシャ語の「強い」の意のἁδρόςに由来し、1962年にレフ・オクンによって付けられた。 (ja)
- Hadrony – grupa silnie oddziałujących cząstek elementarnych złożonych z kwarków bądź gluonów. Wyróżnia się stany złożone z samych kwarków (mezony, bariony, tetrakwarki, pentakwarki itd.), samych gluonów (kule gluonowe) oraz kwarków i gluonów . Pierwszymi odkrytymi hadronami były bariony (trzy kwarki albo trzy antykwarki) i mezony (jeden kwark i jeden antykwark). Właściwością hadronów jest ich liczba barionowa oraz całkowity ładunek elektryczny, choć budujące je kwarki i antykwarki mają ładunki ułamkowe. Hadrony, będące stanami związanymi, same mogą tworzyć stany związane - są to jądro atomowe, hiperjądro, (jądro atomowe z orbitującym wokół nim hadronem), (np. pionium) czy gwiazda neutronowa. Możliwe, że grupa kilku neutronów czy neutronów i hiperonów również jest zdolna do utworzenia stanu związanego. (pl)
- Een hadron is een subatomair deeltje dat uit quarks bestaat. Deze quarks worden door onderlinge uitwisseling van gluonen bijeen gehouden. De naam is afgeleid van het Griekse hadros, dat sterk betekent. Dit omdat de gluonen de sterke kernkracht vertegenwoordigen. Er zijn twee categorieën hadronen:
* Baryonen (zoals protonen en neutronen). Deze bestaan uit drie quarks, hebben een halftallige spin en zijn dus fermionen.
* Mesonen (zoals pionen en kaonen). Deze bestaan uit een quark en een antiquark, hebben een heeltallige spin en zijn dus bosonen. Het grootste gedeelte van de massa van een hadron bestaat uit potentiële en kinetische energie.Zo bevat een proton (invariante massa 938 MeV/c2)twee up-quarks (2×3 MeV/c2) en een down-quark (6 MeV/c2). De overige massa is energie volgens Einsteins formule E = mc2. De massa van het heelal bestaat voor vier procent uit hadronen. 23% is donkere materie en 73% is donkere energie, aldus resultaten van de WMAP. (nl)
- Hádron (português brasileiro) ou hadrão (português europeu) (do grego ἁδρός, transl. hadrós, "forte", "robusto"), na física de partículas, é uma partícula composta, formada por um estado ligado de quarks. Os hádrons, que incluem os bárions e os mésons, mantêm sua coesão interna devido à interação forte. (pt)
- Hadroner, från grekiskans ἁδρός, hadrós, "bastant", "tjock", är subatomära partiklar som är uppbyggda av kvarkar. Hadronerna delas in i två undergrupper:
* Baryoner som är uppbyggda av tre kvarkar.
* Mesoner som består av en kvark och en anti-kvark. (sv)
- Адро́ны (от др.-греч. ἁδρός «сильный») — класс составных частиц, подверженных сильному взаимодействию. Термин предложен советским физиком Л. Б. Окунем в 1962 году, при переходе от модели Сакаты сильно взаимодействующих частиц к кварковой теории. Для элементарных частиц, не участвующих в сильных взаимодействиях, Л. Б. Окунь тогда же предложил название аденоны. Адроны обладают сохраняющимися в процессах сильного взаимодействия квантовыми числами: странностью, очарованием, прелестью и др. Адронизация — процесс формирования адронов из цветных объектов: кварков и глюонов. Адроны делятся на две основные группы в соответствии с их кварковым составом:
* Барионы — состоят из трёх кварков трёх цветов, образуя так называемую бесцветную комбинацию. Именно из барионов построена подавляющая часть наблюдаемого нами вещества — это нуклоны, составляющие ядро атома и представленные протоном и нейтроном. К барионам относятся также многочисленные гипероны — более тяжёлые и нестабильные частицы, получаемые на ускорителях элементарных частиц.
* Мезоны — состоят из одного кварка и одного антикварка. К мезонам относятся пионы (-мезоны) и каоны (-мезоны) и многие более тяжёлые мезоны. В последнее время были обнаружены так называемые , которые также являются сильновзаимодействующими частицами, но которые не укладываются в рамки кварк-антикварковой или трёхкварковой классификации адронов. Некоторые адроны пока только подозреваются в экзотичности. Экзотические адроны делятся на:
* экзотические барионы, в частности пентакварки, минимальный кварковый состав которых — 4 кварка и 1 антикварк.
* экзотические мезоны — в частности адронные молекулы, глюболы и гибридные мезоны. Изучение свойств адронов является одной из задач, стоящих перед Большим адронным коллайдером. Среди каналов распада адронов принято выделять адронные распады, лептонные распады, полулептонные распады, радиационные распады. (ru)
- 强子（英语：hadron）是粒子物理学中一种由夸克或反夸克通過強作用力綑綁在一起的複合粒子。 强子主要分为以下兩大類：
* 重子：由三个夸克或三个反夸克组成，自旋总是半整数；也就是说，它们是费米子。例如，组成原子核的质子和中子都是重子。
* 介子：由一个夸克和一个反夸克组成，自旋是整数；也就是说，它们是玻色子。例如，π介子可以是π0、π+、π−，每一種都分別帶有不同的電荷。π0介子是由上夸克與反上夸克組成，或由下夸克與反下夸克組成。π+介子是由上夸克與反下夸克組成。π−介子是由下夸克與反上夸克組成。 另外，還有一些比較稀有的奇異強子：
* ：由Belle實驗發現的一種介子共振，質量為4430 MeV。這個粒子內含的夸克為ccdu，因此可以候選為由四個夸克組成的四夸克。2014年，大型强子对撞机底夸克（Large Hadron Collider beauty，LHCb）实验團隊發現與確認Z(4430)粒子存在。
* 由四個夸克與一個反夸克組成的五夸克可能會存在，但是至今為止，尚未有實驗證據确切地证实存在，不过2015年七月的新数据分析可能证实它的存在。 在所有強子之中，只有質子是穩定的，束縛於原子核內的中子也是穩定的，其它種類的強子在普通狀況都是不穩定的。自由中子會進行衰變，半衰期約為880秒。在實驗方面，強子物理學研究通常會將質子或像鉛一類的重元素原子核碰撞在一起，然後分析產生的粒子射叢。 (zh)
- Адро́ни (від дав.-гр. ἁδρός «великий; масивний») — клас елементарних частинок, до якого належать лише частинки, що беруть участь у сильних взаємодіях. Як правило, беруть участь і в інших взаємодіях — електромагнітних і слабких. Згідно з сучасною теорією (див. Квантова хромодинаміка) мезони складаються з кварків та антикварків, а баріони — із трьох кварків, тобто адрони не є елементарними у первісному значенні цього слова, однак за традицією їх продовжують називати елементарними частинками. Як і інші елементарні частинки, адрони характеризуються квантовими числами: масою, електричним зарядом, спіном, парністю тощо. Крім цього адрони характеризуються ароматовими квантовими числами: дивністю, чарівністю та красою. Адрони — найчисленніша група елементарних частинок — їх нараховується близько 400. За значенням спіну адрони поділяють на дві великі групи:
* Баріони мають напівцілий спін, тобто є ферміонами. Баріони характеризуються адитивним квантовим числом — баріонним зарядом . У баріонів , у антибаріонів . Баріонами є, наприклад, складові атомного ядра — протони та нейтрони.
* Мезони мають цілий спін, тобто є бозонами. Баріонний заряд у мезонів відсутній: . До мезонів належать піони, каони тощо. Розрізняють стабільні (точніше, метастабільні) адрони з середніми часом життя Т > 10−23 с і резонанси, часи життя яких Т ~ 10−24 — 10−23 с. Всі адрони, за винятком протона, є нестабільними частинками, тобто вони розпадаються на інші частинки. Згідно з кварковою моделлю, мезони складаються з кварка та антикварка, а баріони — з трьох кварків (антибаріони, відповідно, — з трьох антикварків). Адрони, які не вписуються у цю схему, називають . До екзотичних адронів належать:
* глюболи,
* тетракварки,
* пентакварки тощо. На сьогодні існування екзотичних адронів не є встановленим фактом. Ведуться інтенсивні експериментальні пошуки таких частинок. Серед теоретиків йдуть дискусії щодо екзотичності деяких відомих мезонів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- الهادرونات هي مجموعة جسيمات كان يظن في بادئ الأمر أنها جسيمات أولية أي ليست مكونة من جسيمات أصغر ولكن تبين فيما بعد خطأ هذا الزعم، فقد وجد أن الهدرونات تتكون إما من كواركات أو كواركات مضادة أو كليهما معاً، إضافة إلى الغلونات. والغلون هو جسيم افتراضي يحمل قوة «التفاعل الشديد» التي تربط الكواركات ببعضها البعض، والهدرونات تنقسم إلى ميزونات (والتي منها البيونات والكاونات) وباريونات (والتي منها البروتونات والنيوترونات ) والرنين المتعدد لكل منهم. لا يمكن لأغلب الهدرونات أن تكتشف في المواد العادية وذلك لأن معظمها - باستثاء النيوترون والبروتون – تنحل في أجزاء من الثانية إلى جسيمات مستقرة، وبشكل نسبي يعد البروتون أكثر الهدرونات استقراراً حيث بينت التجارب أن عمر نصفه لا يقل عن 1032 سنة، بينما النيوترون الحر لا تتجاوز فترة عمر نصفه 10.3 دقيقة. (ar)
- Hadron je složená silně interagující subatomární částice (menší než atom). Hadrony mohou obsahovat kvarky, antikvarky, případně také gluony nebo být složeny pouze z gluonů. (cs)
- En physique des particules, un hadron est une particule composite, composée de particules subatomiques régies par l'interaction forte. Par exemple, les protons ou les neutrons sont des hadrons. (fr)
- ハドロン（英: hadron）は、素粒子標準模型において強い相互作用で結びついた複合粒子のグループである。強粒子とも呼ばれる。 この名称は、ギリシャ語の「強い」の意のἁδρόςに由来し、1962年にレフ・オクンによって付けられた。 (ja)
- Hádron (português brasileiro) ou hadrão (português europeu) (do grego ἁδρός, transl. hadrós, "forte", "robusto"), na física de partículas, é uma partícula composta, formada por um estado ligado de quarks. Os hádrons, que incluem os bárions e os mésons, mantêm sua coesão interna devido à interação forte. (pt)
- Hadroner, från grekiskans ἁδρός, hadrós, "bastant", "tjock", är subatomära partiklar som är uppbyggda av kvarkar. Hadronerna delas in i två undergrupper:
* Baryoner som är uppbyggda av tre kvarkar.
* Mesoner som består av en kvark och en anti-kvark. (sv)
- En física de partícules, un hadró (del grec ἁδρός, hadrós, 'dens') és una partícula composta formada de quarks units per la força nuclear forta. Segons el nombre de quarks que formen els hadrons, poden ser de dues menes:
* Barions formats per 3 quarks.
* Mesons formats per un quark i un antiquark. (ca)
- Als Hadronen (von altgriechisch ἁδρός hadrós ‚dick‘, ‚stark‘) bezeichnet man subatomare Teilchen, die von der starken Wechselwirkung zusammengehalten werden. Die bekanntesten Hadronen sind die Nukleonen (Neutronen und Protonen), die Bestandteil der Atomkerne sind. Je nach Spin werden die Hadronen in zwei Typen eingeteilt: Hadronen werden oft vereinfacht als sphärisch (kugelförmig) angenommen und haben einen Radius von ca. 10−15 m. Neben den Hadronen gibt es eventuell neue Materiezustände wie das Quark-Gluon-Plasma. Dafür sprechen Hinweise aus Kollisionsexperimenten mit schweren Ionen. (de)
- Ένας διαχωρισμός που μπορεί να γίνει ανάμεσα στα στοιχειώδη σωματίδια, αφορά το είδος των αλληλεπιδράσεων στις οποίες μπορούν αυτά να μετέχουν. Έτσι, χωρίζουμε τα στοιχειώδη σωματίδια στα αδρόνια και τα λεπτόνια. Η διαφορά τους έγκειται στο ότι τα πρώτα μπορούν να μετέχουν εκτός των άλλων και σε ισχυρές αλληλεπιδράσεις, ενώ τα λεπτόνια όχι. Τα αδρόνια ονομάστηκαν έτσι από την λέξη αδρός (=δυνατός), σε αντίθεση με τα λεπτόνια, από τη λέξη λεπτός (=αδύνατος). Τα λεπτόνια ονομάστηκαν έτσι γιατί τα πρώτα από αυτά που ανακαλύφθηκαν είχαν πολύ μικρή μάζα σε σχέση με τα αντίστοιχα αδρόνια. Μετέπειτα πειράματα έδειξαν ότι αυτό δεν ισχύει για όλα τα λεπτόνια, αλλά οι όροι αυτοί έχουν παραμείνει για ιστορικούς λόγους. (el)
- Hadrono (el greka hadros — forta) estas familio de kompundaj (t.e. nefundamentaj) elementaj partikloj, kiuj partoprenas en fortaj interagoj kaj konsistas je kvarkoj. La termino estas enkondukita far Soveta fizikisto . Ekzistas du bazaj grupoj de hadronoj: Antaŭe, mezono signifis meza je maso, kaj pro tio al kategorio de mezonoj apartenis ankaŭ muonoj, kiuj tiam nomiĝis μ-mezonoj. Nun oni scias, ke muono ne konsistas je kvarkoj kaj do tute ne estas hadrono; ĝi apartenas al leptonoj. Do, nomo μ-mezono estas malĝusta.
* , inter kiuj
* - tetrakvarkoj, glupilkoj, hibridaj mezonoj ktp. (eo)
- In particle physics, a hadron (/ˈhædrɒn/; Ancient Greek: ἁδρός, romanized: hadrós; "stout, thick") is a composite subatomic particle made of two or more quarks held together by the strong interaction. They are analogous to molecules that are held together by the electric force. Most of the mass of ordinary matter comes from two hadrons: the proton and the neutron, while most of the mass of the protons and neutrons is in turn due to the binding energy of their constituent quarks, due to the strong force. (en)
- Un hadrón (del griego ἁδρός, hadrós, "denso" o "fuerte") es una partícula subatómica formada por quarks que permanecen unidos debido a la interacción nuclear fuerte entre ellos. Antes de la postulación del modelo de quarks se definía a los hadrones como aquellas partículas que eran sensibles a la interacción fuerte. (es)
- Hadroia (greziereazko ἁδρός, hadrós (dentso) hitzetik eratorria) quarkez osatuta dagoen partikula azpiatomiko bat da. Quarken artean dagoen elkarrekintza nuklear bortitzari esker batuta mantentzen da partikula. Quark eredua argitaratu eta onartu aurretik, hadroiak elkarrekintza indartsuarekiko sentikortasuna adierazten zuten partikulak bezala definitzen ziren. (eu)
- Sa bhfisic cháithníní, is éard is Hadrón ann (Sean-Ghréigis:ἁδρός, hadrós , "storrúil, tiubh") ná cáithnín déanta de chuarcanna, coinnithe le chéile ag an bhfórsa láidir (sa dul céanna, is a mbíonn móilíní á gcoinneáil le chéile ag lucht leictreach ). Bíonn hadróin rangaithe ina dhá theaghlach: baróin (déanta de thrí cuarc), agus méasóin (déanta as cuarc amháin agus amháin). Féadfar cineálacha eile hadrón a bheith ann, mar shampla (nó, níos ginearálta, méasóin andúchasacha) agus (baróin andúchasacha), ach níl bhfuarthas aon fhianaise chinntitheach gur ann dóibh fós. (ga)
- Hadron ([ˈhædrɒn], dari bahasa Yunani: ἁδρός, hadrós, "kokoh, tebal") dalam ilmu fisika partikel, adalah sebuah partikel yang terbuat dari beberapa quark yang diikat bersama-sama oleh suatu gaya yang kuat (yang mirip dengan gaya elektromagnetik yang mengikat atom-atom dan molekul-molekul). Hadron dapat dikategorikan menjadi dua kelompok: barion (yaitu proton dan neutron yang terdiri dari tiga quark) dan meson (yaitu pion yang terdiri dari satu quark dan satu antiquark). tetraquark, yaitu - yang ditemukan pada tahun 2014 oleh kolaborasi dari . Berbagai jenis lain dari Hadron eksotis mungkin ada, seperti pentaquark. Namun belum terdapat bukti-bukti yang menjelaskan keberadaan partikel ini. Berbagai jenis dari Hadron, proton dan neutron stabil, sedangkan hadron lainnya tidak stabil (in)
- 강입자(強粒子) 또는 하드론(영어: hadron)은 입자물리학에서 쿼크와 글루온으로 만들어지고 색전하가 중성인 합성 소립자다. 이 구성 입자들은 강한 상호작용으로 결합되어 있다. 강입자는 중입자수에 따라 두 종류로 구분한다.
* 중입자는 중입자수가 1이다. 세개의 쿼크로 이루어진다. 페르미온이다. 양성자와 중성자가 이에 속한다.
* 중간자는 중입자수가 0이다. 하나의 쿼크와 하나의 반쿼크로 이루어진다. 보손이다. 파이온과 케이온이 이에 속한다. 이 이외에도 테트라쿼크(쿼크 2개, 반쿼크 2개)와 (쿼크 6개)도 발견되었으며 펜타쿼크(쿼크 4개, 반쿼크 1개)를 일부 모형에서 예측하였고 2015년 7월 14일(유럽 시각 기준), CERN의 LHC에서 uudcc-로 이루어진 펜타쿼크를 관측하는데 성공했다. 중입자수는 쿼크의 수를 세어 계산한다. 각 쿼크는 중입자수 1/3을 가지고, 각 반쿼크는 중입자수 −1/3을 가진다. 다른 소립자처럼, 강입자도 푸앵카레 군의 표현론에 따른 네 가지의 양자수, 즉 스핀 J, 반전성 P, C-반전성 C, 질량 m을 가진다. 또한, 강입자는 아이소스핀이나 , 기묘도 등의 맛깔 양자수를 가진다. (ko)
- Een hadron is een subatomair deeltje dat uit quarks bestaat. Deze quarks worden door onderlinge uitwisseling van gluonen bijeen gehouden. De naam is afgeleid van het Griekse hadros, dat sterk betekent. Dit omdat de gluonen de sterke kernkracht vertegenwoordigen. Er zijn twee categorieën hadronen:
* Baryonen (zoals protonen en neutronen). Deze bestaan uit drie quarks, hebben een halftallige spin en zijn dus fermionen.
* Mesonen (zoals pionen en kaonen). Deze bestaan uit een quark en een antiquark, hebben een heeltallige spin en zijn dus bosonen. (nl)
- Un adrone (dal greco ἁδρός hadrós: "forte") è una particella subatomica composta da quark o da quark e antiquark, legati dalla forza nucleare forte. La famiglia degli adroni è suddivisa in due sottogruppi:
* I barioni, formati da un numero dispari di quark (almeno 3), come il protone e il neutrone;
* I mesoni, formati da una coppia quark-antiquark, come il pione e il kaone. Come per tutte le particelle, il numero quantico di un adrone segue il gruppo di Poincaré: La branca della fisica subnucleare che si occupa dello studio degli adroni è detta fisica adronica. (it)
- Hadrony – grupa silnie oddziałujących cząstek elementarnych złożonych z kwarków bądź gluonów. Wyróżnia się stany złożone z samych kwarków (mezony, bariony, tetrakwarki, pentakwarki itd.), samych gluonów (kule gluonowe) oraz kwarków i gluonów . Pierwszymi odkrytymi hadronami były bariony (trzy kwarki albo trzy antykwarki) i mezony (jeden kwark i jeden antykwark). Właściwością hadronów jest ich liczba barionowa oraz całkowity ładunek elektryczny, choć budujące je kwarki i antykwarki mają ładunki ułamkowe. Hadrony, będące stanami związanymi, same mogą tworzyć stany związane - są to jądro atomowe, hiperjądro, (jądro atomowe z orbitującym wokół nim hadronem), (np. pionium) czy gwiazda neutronowa. Możliwe, że grupa kilku neutronów czy neutronów i hiperonów również jest zdolna do utwor (pl)
- Адро́ны (от др.-греч. ἁδρός «сильный») — класс составных частиц, подверженных сильному взаимодействию. Термин предложен советским физиком Л. Б. Окунем в 1962 году, при переходе от модели Сакаты сильно взаимодействующих частиц к кварковой теории. Для элементарных частиц, не участвующих в сильных взаимодействиях, Л. Б. Окунь тогда же предложил название аденоны. Адроны обладают сохраняющимися в процессах сильного взаимодействия квантовыми числами: странностью, очарованием, прелестью и др. Адронизация — процесс формирования адронов из цветных объектов: кварков и глюонов. (ru)
- 强子（英语：hadron）是粒子物理学中一种由夸克或反夸克通過強作用力綑綁在一起的複合粒子。 强子主要分为以下兩大類：
* 重子：由三个夸克或三个反夸克组成，自旋总是半整数；也就是说，它们是费米子。例如，组成原子核的质子和中子都是重子。
* 介子：由一个夸克和一个反夸克组成，自旋是整数；也就是说，它们是玻色子。例如，π介子可以是π0、π+、π−，每一種都分別帶有不同的電荷。π0介子是由上夸克與反上夸克組成，或由下夸克與反下夸克組成。π+介子是由上夸克與反下夸克組成。π−介子是由下夸克與反上夸克組成。 另外，還有一些比較稀有的奇異強子：
* ：由Belle實驗發現的一種介子共振，質量為4430 MeV。這個粒子內含的夸克為ccdu，因此可以候選為由四個夸克組成的四夸克。2014年，大型强子对撞机底夸克（Large Hadron Collider beauty，LHCb）实验團隊發現與確認Z(4430)粒子存在。
* 由四個夸克與一個反夸克組成的五夸克可能會存在，但是至今為止，尚未有實驗證據确切地证实存在，不过2015年七月的新数据分析可能证实它的存在。 (zh)
- Адро́ни (від дав.-гр. ἁδρός «великий; масивний») — клас елементарних частинок, до якого належать лише частинки, що беруть участь у сильних взаємодіях. Як правило, беруть участь і в інших взаємодіях — електромагнітних і слабких. Згідно з сучасною теорією (див. Квантова хромодинаміка) мезони складаються з кварків та антикварків, а баріони — із трьох кварків, тобто адрони не є елементарними у первісному значенні цього слова, однак за традицією їх продовжують називати елементарними частинками. Адрони — найчисленніша група елементарних частинок — їх нараховується близько 400. (uk)
|
