| dbpprop:abstract
|
- Hades (from Greek, Hadēs, originally Ἅιδης, Haidēs or Άΐδης, Aidēs, probably from Proto-Indo-European *n̥-wid- 'unseen') refers both to the ancient Greek underworld, the abode of Hades, and to the god of the underworld. Hades in Homer referred just to the god; the genitive ᾍδου, Haidou, was an elision to denote locality: "[the house/dominion] of Hades". Eventually, the nominative, too, came to designate the abode of the dead. In Greek mythology, Hades and his brothers Zeus and Poseidon defeated the Titans and claimed rulership over the universe ruling the underworld, sky, and sea, respectively; the solid earth, long the province of Gaia, was available to all three concurrently. Because of his association with the underworld, Hades is often interpreted by moderns as the Grim Reaper, even though he was not. By the Romans Hades was called Pluto, from his Greek epithet Πλούτων Ploutōn (πλοῦτος, wealth), meaning "Rich One". In Roman mythology, Hades/Pluto was called Dis Pater and Orcus. The corresponding Etruscan god was Aita. Symbols associated with him are the Helm of Darkness and the three-headed dog, Cerberus. In Christian theology, the term hades refers to the abode of the dead, a parallel of Sheol that in English in also called Hell, where the dead await Judgment Day, either at peace or in torment.
- Hades (griech. ᾍδης; Aides/Hades – „der Unsichtbare“) bezeichnet in der griechischen Mythologie den Ort der Toten „die Unterwelt“ und zugleich den Herrscher derselben, den „Gott der Unterwelt“. Mit Hilfe des Fährmannes Charon, dem Empfang der Begräbnisriten und einer Geldmünze, dem sogenannten Obolus, unter der Zunge kann der Fluss Styx bzw. Acheron, der Ober- und Unterwelt voneinander trennt, überquert werden. Weitere, das Totenreich umgebende Flüsse, sind Kokytos, Pyriphlegethon, der Lethestrom und der vom Acheron gebildete „Acherusische See“.
- En la mitologia grega, Hades (grec Αδης o Αἵδη&sigmaf) (invisible) era el nom del món dels morts i a la vegada el del déu d'aquest món subterrani. Haidou era el genitiu de la paraula, i significava "la casa d'Hades"; el seu nominatiu Haides, era originalment la designació de l'estança de la mort. Era fill de Cronos i Rea, i germà de Zeus, Posidó, Hera, Hèstia i Demèter. A l'igual que els seus germans va ser devorat pel seu pare just després d'haver nascut, però va ser alliberat per Zeus. Durant la guerra contra els titans, Hades va lluitar junt als seus germans i els cíclops el van armar amb un casc fet per Hefest que el feia invisible quan se’l posava (aquest casc seria usat també per Perseu). En acabar la guerra, els tres germans es van repartir la sobirania del món en un sorteig i a Hades li va correspondre el govern del món subterrani. El món d'ultratomba és el seu reialme on governa com un amo despietat que no deixa mai escapar les ànimes dels difunts al món dels vius. Per vigilar-les disposa d'un gran nombre de criatures i genis que treballen per a ell, com el barquer Caront i el gos Cèrber. Resideix en un luxós palau junt amb la seva esposa i neboda Persèfone, a la qual va raptar, però també manté algunes poques relacions amb altres dones, com la nimfa Mente. Rarament surt al món exterior i no participa mai en les reunions dels altres déus a l'Olimp. Com a sobirà del món subterrani, totes les riqueses que hi ha sota terra li pertanyen, i per això se’l coneix també com a Plutó, nom que els grecs usaven com un eufemisme per referir-se a ell .
- V řecké mytologii je Hádés (2. pád Háda, řecky též Plútón, latinsky Plútó, řecky ᾍδης) bůh podsvětí. Je nejstarším synem Titána Krona a Rheii. Po narození ho Kronos pozřel, protože se bál, že ho některý ze synů zbaví vlády. Když ho bratr Zeus z útrob Krona spolu s jeho dalším bratrem Poseidonem po velkém boji osvobodil, Hádovi po dělení světa připadla říše mrtvých. Hádés unesl do podsvětí Persefonu a učinil z ní svou manželku a spoluvládkyni nad říší mrtvých. Hádés nebyl mezi bohy oblíben a své sídlo zpravidla neopouštěl. Do věcí mezi nebem a zemí se příliš nepletl, věděl, že „každý kdo se jednou narodil, musí dříve či později vejít do Hádova domu“. Z obětních zvířat měl nejraději černé ovce, při jejich zabíjení se však obětující musel dívat jinam. Ze stromů mu byl zasvěcen cypřiš a z květin narcis. Jeho jméno původně asi znamenalo "Neviděný" (předřecký základ *n̥-wid-).
- En la mitología griega Hades (en griego antiguo ᾍδης Hadēs, originalmente Ἅιδης Haidēs o Ἀΐδης Aïdēs, de origen incierto, aunque se suele asociar con ἀ + ἰδεῖν, es decir, ‘el que no ve’ o ‘el invisible’) alude tanto al antiguo inframundo griego como al dios de los muertos. La palabra hacía referencia originalmente sólo al dios; ἐν o εἰς ᾍιδού (‘en Hades’) era una abreviatura para su morada y finalmente el nominativo llegó también a designar la morada de los muertos. Hades también era conocido con la perífrasis Plutón (en griego antiguo Πλούτων Ploutōn, del verbo πλουτέω, ‘enriquecerse’), y así fue conocido, además de como Dis Pater y Orcus, en la mitología romana. El dios etrusco equivalente era Aita. «Hades» es a veces usado por los cristianos para referirse al lugar en el que residen las almas que han caído en desgracia.
- Haades tai Hades (muinaiskreikaksi Ἅιδης tai Ἄιδης 'näkymätön') tarkoittaa kreikkalaisessa ja roomalaisessa jumaltarustossa esiintyvää vainajalaa eli tuonpuoleista. Kreikkalaisessa mytologiassa Haades on myös paikkaa hallitsevan jumalan nimi, jonka vastine roomalaisessa mytologiassa on Pluto.
- Hadès (en grec ancien Ἅιδης / Aidês) est dans la Religion grecque antique un dieu chthonien, c'est le maître des Enfers (dans le sens gréco-romain du terme). La mythologie, en fait le frère de Zeus et de Poséidon. Comme Zeus gouverne le Ciel, Poséidon la Mer, Hadès règne sous la Terre, celle-ci étant considérée comme le bien commun aux trois frères. Il est marié à Perséphone. Il correspond au Sérapis ptolémaïque et au Pluton romain.
- Fájl:Hades. png Hadész Kerberosszal az oldalán Fájl:Hades (Greek Mythology). jpg Hadész és jogarának ábrázolása egy ógörög, apuliai, vörösalakos vázán (i. e. 4. század) Hadész (görögül ᾍδης vagy Ἅιδης, „láthatatlan”) az alvilág istene, a holtak ura a görög mitológiában. Római megfelelője Pluto, Dis vagy Dis Pater; etruszk megfelelője Aita. Gyakran magát az alvilágot, a holtak birodalmát is Hadésznek nevezték. Kronosz és Rheia gyermeke, a hat olümposzi nagy közé tartozott, tehát Zeusz és Poszeidón testvére. Amikor a három testvér felosztotta egymás között a világot, Hadész kapta meg az alvilágot, aminek igazán nem örült az istenség eleinte, de aztán beletörődött posztjába. Hadész a föld alatti kincsek, a még fel nem tárt bányák istene is, ezért gyakran „a leggazdagabb” jelzővel illették. A legendák szerint Hadész a halottak hozzátartozóinak fájdalomkönnyeiből és sóhajaiból alkotta meg a föld érceit. Hadész birodalmát élők nem igazán látogatták, ezért a holtak urának nem volt tudomása arról, hogy mi történik a föld felszínén vagy az Olümposzon. Voltak azonban segítői, akikkel kormányozta az alvilágot. Ebonitból készült fekete trónján ülve utasította Thanatoszt és Hüpnoszt, szorgos segítőit. Kharón is hű alattvalói közé tartozott, aki a holtak folyójának révésze volt. Az isten birodalmának kapuját kívülről a Gorgók őrizték, míg bentről a háromfejű kutya, Kerberosz. Hatalmas birodalmát fekete tüzes paripái (Orphnaiosz, „a sötét”, Aithón, „az égő”, Nükteusz, „az éji” és Alasztór, „a bosszú”) által húzott szekerén járta be, kezében jogarával, amelynek láttán minden holt lélek engedelmességre kényszerült. Hadésznak egy sisakja is volt, amely láthatatlanná tette a viselőjét: ezt a küklopszok készítették a holtak urának. Erről kapta maga az isten is a nevét (’láthatatlan’), és arra utal, hogy a halál mindenhol ott lehet, váratlanul a semmiből is előléphet. Gyermeke nem született a holtak királyának; felesége azonban volt: Perszephoné, az alvilág királynője, akit a felszínről rabolt el, és feleségül kényszerített magához. Az idő múlásával azonban Perszephoné is megkedvelte a zord istent. Hadésznak azonban el kellett engednie nejét, mert annak anyja, Démétér elhanyagolta a földet, amíg eltűnt leányát kereste, ami katasztrófához vezetett volna. Zeusz nyomására tehát Hadésznak fel kellett engednie Perszephonét. Az alvilág ura azonban rávette kedvesét, hogy egyen egy gránátalmát, mielőtt felmegy, és mivel Perszephoné nem tudta, hogy aki az alvilág ételeiből eszik, az a holtak birodalmához lesz kötve mindörökre, jóízűen beleharapott a gyümölcsbe. Zeusz enyhítette ezt a szabályt, és a leány az évnek csak egyharmadát volt köteles az alvilágban tölteni. Ha egy halandó leszállt a holtak birodalmába, onnan nemigen tért vissza élve a felszínre. Mégis járt pár halandó az alvilágban: egyrészt eltávozott hozzátartozóikért mentek le oda, hogy kikönyörögjék az istentől, engedje el szeretteiket. Ezt azonban csak egyetlenegyszer sikerült halandónak elérnie, mégpedig Orpheusznak, aki szívbemarkoló énekével érintette meg Hadészt. Mások szörnyek legyőzéséért fordultak meg az alvilágban, így például Héraklész a Kerberoszt verte láncra. Odüsszeusz, Aineiász és Thészeusz is megjárta a holtak birodalmát. Hadész volt az egyetlen isten, akinek nem avattak nagy szentélyeket, és nemigen tartottak neki nagy ünnepeket. Az emberek ugyanis még a nevét sem szerették kiejteni, nehogy magukra vonják az isten figyelmét. Hadészt az Olümposzon sem igen kedvelték az istenek. Ha azonban áldoztak az isten tiszteletére, akkor mindenképpen fekete állatot öltek le neki: főleg fekete bárányt és bikát, amelyek vérét egy tálban gyűjtötték össze. Amikor Hadészhoz imádkoztak az emberek, tenyerüket a föld felé tartva és azt ütve könyörögtek az istenhez, hogy így hívják fel a figyelmét. Neki szentelt növény volt a nárcisz, valamint a bánat jelképe, a cédrusfa.
- Ade (in greco Ἅδης, -ου e Ἅιδης, -ου, in latino Hades, -ae) è una divinità della mitologia greca, fratello di Zeus e di Poseidone, nonché dio degli Inferi; la sua sposa è tradizionalmente Persefone. Dati i suoi attributi mitici avrebbe come corrispettivi nella mitologia egizia il dio Serapide e in quella romana il dio Plutone. È conosciuto anche come Axiokersos, poiché coniuge di Persefone soprannominata infatti "axiokersa", e Zeus Katakthonios, ossia "signore degli Inferi". Con Ade si vuole anche intendere più genericamente il mondo degli Inferi. Inizialmente solo il caso genitivo del nome della divinità era impiegato come abbreviazione per intendere la casa del dio dell'oltretomba; in seguito, per estensione, si cominciò a utilizzare il termine in tale significato anche al nominativo. Nella mitologia latina inizialmente Plutone (l'alter ego latino di Ade) è definito Signore degli Inferi, e solo successivamente Signore dell'Ade. Altro termine utilizzato è Averno, nome del lago dal quale si può accedere agli inferi.
- ハーデース（古典ギリシア語：ΑΙΔΗΣ, Ἅιδης, Hādēs） は、ギリシア神話の冥府の神。一部の神話では、オリュンポス十二神の1柱としても伝えられてもいる。日本語では長母音を省略してハデス、あるいはハーデスなどとも呼ばれる。クロノスとレアーの子で、ポセイドーンとゼウスの兄である。ペルセポネーの夫。 のちに冥府が地下にあるとされるようになったことから、地下の神ともされる。また、さらに後には豊穣神（作物は地中から芽を出して成長する）としても崇められるようになった。
- Hades, ook Haides (Ἅιδης), Ploutoon (Πλούτων), Plouteus (Πλουτεύς) of Pluto, Orcus is een figuur uit de Griekse mythologie. Hij is de god van de dood en heerser van de gelijknamige onderwereld of Schimmenrijk. Tevens is hij de god van de rijkdom en de kostbare metalen. Hades is een zoon van Kronos en Rheia en echtgenoot van Persephone.
- Hades (usett) betyr i den greske mytologien både dødsriket og herskeren av denne underverdenen. Hades var altså dødsguden i den greske mytologien. Han var en eldre bror av Zevs, tordenguden, som regjerte på Olympos. Hades hadde en kone som het Persefone. Hades' kone Persefone, ble kidnappet av Hades fordi han var så forelsket. Moren til Persefone gråt og bar seg, og forlangte at Zevs (den øverste guden og værguden) skulle få henne opp til jorda igjen. Men Hades hadde fått Persefone til å spise et granateple, så hun kunne ikke komme tilbake til jorda igjen. Men moren til Persefone ga seg ikke. Hun gråt og bar seg, og Zevs orket ikke å høre på. Så han inngikk en avtale med Hades, om at Persefone skulle tilbringe halve året på jorda og halve i underverdenen. Den tilsvarende romerske guden var Pluto, Dis Pater eller Orcus. I norrøn mytologi regjerte Hel underverdenen. Den tilsvarende romerske gudinnen var Proserpina.
- Hades (w rzymskiej mitologii znany również jako Pluton) (gr. Ἅιδης, także Ἀίδης Aides – "niewidziany") – w mitologii greckiej oznacza zarówno państwo zmarłych, jak i boga-władcę tego podziemnego świata zmarłych. Hades był bogiem świata podziemnego i umarłych; nazywany był także Plutonem (gr. Πλούτων, od wyrazu πλοῦτος plutos – "bogactwo") i pod tym imieniem występował w mitologii rzymskiej. Imię to nadane mu zostało ze względu na niezmierzone bogactwa świata podziemnego. Nazywano go także Agesandros (Ἀγήσανδρος – "prowadzący ludzi"). Hades był jednym z 12 bogów olimpijskich, mimo że nie uczestniczył w biesiadach olimpijskich. Hades był synem tytana Kronosa i Rei oraz bratem Zeusa, Posejdona, Demeter, Hestii i Hery. Uprowadził z ziemi Persefonę, córkę Demeter, która później została jego małżonką. Jego atrybutami były berło i klucze. Przy boku zawsze miał Cerbera – trójgłowego psa.
- Na mitologia grega, Hades é o deus do submundo e das riquezas dos mortos. O nome Hades era usado freqüentemente para designar tanto o deus quanto o reino que governa, nos subterrâneos da Terra. Ele é também conhecido por ter raptado a deusa Perséfone filha de Deméter. É interessante observar que, ao contrário de seus irmãos Zeus e Posídon, que tiveram dezenas de filhos, Hades teve apenas uma filha, Macária, sendo poucas as tradições nas quais ele teve mais filhos.
- Hades, zeul împărăţiei subpământene, fiul lui Cronos şi al Rheei. Ca şi ceilalţi fraţi ai săi, când s-a născut, Hades a fost înghiţit de tatăl său, apoi dat afară. Mai târziu a participat la lupta dusă de olimpieni împotriva titanilor. Când s-a făcut împărţirea Universului, lui Zeus i-a revenit Cerul, lui Poseidon - Marea, iar lui Hades - lumea subpământeană. Hades sălăşluia în împărăţia umbrelor, pe care o cârmuia alături de soţia sa, Persefona (în legătură cu răpirea Persefonei vezi şi Demeter). El nu îngăduia nimănui, odată ajuns acolo, să mai vadă lumina zilei. Când Heracles a trecut hotarele Infernului, s-a lovit de împotrivirea lui Hades, pe care l-a rănit cu o săgeată, silindu-l să se refugieze în Olympus. Numele de Hades era evitat de cei vechi, care se fereau să-l pronunţe, socotindu-l aducător de nenorociri. Cel mai adesea el era invocat sub numele de Pluton (Zeul cel bogat), aluzie la bogăţiile nemăsurate care se ascundeau în măruntaiele pământului.
- Аи́д у греков (или Гаде́с, др. -греч. Ἀΐδης или ᾍδης, также Ἀϊδωνεύς; у римлян Плуто́н, греч. Πλούτων, лат. Pluto — «богатый»; также Дит лат. Dis или Орк) — в древнегреческой мифологии бог подземного царства мёртвых и название самого царства мёртвых, вход в которое, согласно Гомеру и другим источникам, находится где-то «на крайнем западе, за рекой Океан, омывающей землю». Старший сын Кроноса и Реи, брат Зевса, Посейдона, Геры, Гестии и Деметры. Супруг Персефоны, вместе с ним почитаемой и призываемой.
- Hades var i grekisk mytologi härskaren över underjorden (som även den kallas Hades). Som underjordens härskare styr han över de döda och över mineralrikedomarna. Hans kännetecken är ymnighetshorn och osynlighetshätta. I den romerska mytologin kallades Hades för Pluto. Hans föräldrar var Kronos och Rhea, och Zeus och Poseidon var hans bröder. I den första världsordningen delade Kronos tre söner världen mellan sig: Zeus tog himlen, Poseidon havet och Hades underjorden. Hades var kall och utan nåd, men han ansågs inte vara ond. Hans mantel (i vissa berättelser förekommer en hjälm) fick dess bärare att bli osynlig och användes bland annat av Perseus när han skulle döda gorgonen Medusa. Hades var gift med Persefone som han rövade bort från hennes mor Demeter. När Hades kidnappade Persefone till dödsriket bad hennes mor Demeter, som var fruktbarhetens gudinna, Zeus att hjälpa henne. Då han vägrade såg hon till att det förblev vinter på jorden så länge hennes dotter befann sig i Hades. Zeus tvingades då förhandla med Hades om att låta henne komma tillbaka. Men en slags förbannelse sade att om hon åt i Hades skulle hon inte bli helt fri, så precis innan hon lämnade dödsriket gav Hades henne kärnor från ett granatäpple som hon åt. Konsekvensen blev att Persefone fick vistas på ytan under två tredjedelar av året och i Hades under en tredjedel av året. Så när det är kallt och ingenting växer, beror det på att Persefone är hos sin man i underjorden. När det sen blir vår har Persefone tillfälligt fått lämna dödsriket.
- Hades Yunan mitolojisinde ölülere hükmeden yeraltı tanrısıdır. Zeus,yeryüzünün hakimiyetini kardeşleri arasında paylaşırken Zeus'a gökyüzü, Poseidon'a denizler ve Hades'e yeraltı düşer. O artık ölüler ülkesi tanrısıdır, korkunç bir tanrıdır ancak kötü değildir. Yer altının tüm hazineleri Hades'in olduğu için Romalılar onun adını Pluton olarak değiştirmiştir. Karısı, Demeter ve Zeus'un kızı Pershephone'dir. Kelime anlamı olarak "Hades" görünmez manasına gelmektedir. Onu görünmez yapan bir miğferi vardır. Yeraltı zenginliklerinin sahibidir, yerden çıkan değerli metaller onu bolluk çokluk ve servet tanrısı yapmıştır. Acımasız ve hatta korkunçtur; ama sözünden dönmez ve birçok tanrının aksine kaprisli bir tanrı değildir. Mitolojik öykülerde adı çokça yer almamaktadır. Bilinen en önemli öyküsü karısı Persephone’yi kaçırması ile ilgili olandır. Ancak Hades'in en önemli sıfatı, ölümün tanrısıdır. Hades aynı zamanda ölüler ülkesinin de adıdır. Hades ülkesi Asphodel, Tartaros ve Elysium olmak üzere üçe ayrılır. Ölen insanlar, fani yaşamlarında iyilerse Elysium'da, ne kötü,ne de iyilerse Asphodel'de yaşamlarını sürdürürler. Zeus ve Olimpos tanrılarının düşmanları, katiller vb. kişiler ise ceza olarak Tartaros'a atılırlar. Enteresandır ki, Hades'in yeraltı ülkesine yaşayanlar da ölmeden geçebilmektedir. Ancak diyarın girişini üç kafalı şeytani bir köpek olan Cerberus korur. Herkes o köpeğin dehşetinden korkar ve kimse o kapıyı geçemez. Herkül bir macerasında bu köpekle yüzleşmeye gider. Hades her ne kadar birçok zenginliğe sahip olsa da ortalıklarda pek gezinmez, övünmez, konuşmaz, kendi yeraltı ülkesinde oturmayı tercih eder. Çünkü sahibi olduğu yeraltı ülkesi o kadar çirkin bir ülkedir ki, efendisi sürekli saklanır. Bir keresinde Poseidon, Hades'i utandırmak için üç başlı mızrağını yere saplar ve yeryüzü boydan boya yarılarak Hades'in çirkin yeraltı ülkesi meydana çıkar. Az utanıp sinirlenmemiştir Hades.
- Файл:Hades Altemps Inv8584. jpg Аї́д, Аїдоней, Гадес, Плутон — 1 Бог підземного світу, володар «царства тіней» померлих, син Кроноса й Реї, брат Зевса, Посейдона й Деметри. При поділі світу між братами після перемоги богів над титанами Аїд дістав підземне царство й владу над тінями померлих. Дружиною Аїда була Персефона, дочка богині родючості Деметри. У грецькій релігії Аїд як бог смерті вважався страшним богом. Навіть ім'я його боялися вимовляти, замінюючи різними евфемізмами. Так виникла й назва Плутон — «багатий», тобто володар незліченних підземних скарбів і людських душ, — яка згодом витіснила первісне ім'я бога підземного царства. Із зміною імені відбулася зміна самого уявлення про бога. Йому почали приписувати якості бога родючості . В «Іліаді» й «Одіссеї» Аїда описано винятково як бога смерті, що особисто стереже вхід до свого царства. Тільки двічі залишав Аїд підземне царство. Вперше тоді, коли його поранив Геракл, і він мусив вирушити на Олімп до лікаря богів Пеана. Вдруге Аїд покинув свої володіння для того, щоб викрасти майбутню дружину Персефону. Аїд згадується також у міфі про Орфея, який зійшов під землю за своєю дружиною Еврідікою. В багатьох міфах розповідається про чарівний шолом Аїда, який робив невидимим того, хто його надягав. Цим шоломом користується Афіна, допомагаючи Діомедові в боротьбі проти Ареса, а також Персей, убиваючи Медузу, шолом-невидимка покриває голову Гермеса в гігантомахії. Культ Аїда дуже мало поширений у Греції. Відомий лише один храм, присвячений йому, — в Еліді. Культ Аїда поєднується з культом інших хтонічних богів, причому він постає більше в ролі бога родючості й урожаю, ніж у ролі страшного бога смерті. Місця вшанування Аїда розташовувалися, як правило, поблизу глибоких печер, біля розколин у земній корі, в яких забобонні люди бачили «входи до підземного царства». Здебільшого в жертву Аїдові приносили чорну худобу. У Римі Аїд ототожнювався з давнім італьським богом смерті й підземного царства Орком. Грецька назва Плутон поширилася в римлян досить пізно. (Наприклад, Децій Мус у Лівія, віддаючи себе в жертву богам підземного царства, не вимовляє імені Плутона). Зображення Аїда зустрічаються досить рідко, причому більшість із них належить до пізніших часів. Він зображувався, як і Зевс, у гордій, величній позі на троні, з двозубцем або жезлом у руці, іноді з рогом достатку. Біля ніг Аїда на одній із статуй сидить Кербер. Поряд з ним зображували Персефону. 2) Царство мертвих, що, за уявленнями давніх греків, містилося десь на краю світу або під землею; в інших міфах Аїд розташований за річкою Океаном, як місце життя тіней померлих. Аїд, де перебувають тіні, Гомер відрізняє від Тартару — місця ув'язнення титанів. Згодом Аїд став уявлятися місцем, де нібито душі померлих караються за гріхи, вчинені на землі. За віруваннями греків, входи в Аїд були розташовані біля озера Аверно, біля Тенарського мису, в Пілосі та в інших місцях. До воріт Аїда тіні померлих приводить провідник душ — Гермес. Через річку Стікс, яка відмежовує царство тіней, померлих перевозить Харон. При вході стоїть триголовий пес Кербер, який усіх пропускає в Аїд, але звідти не випускає нікого. Тіні померлих стають перед судилищем, у якому беруть участь Еак, Мінос, Радамант і Тріптолем. В Аїді тече річка Лета, ковток води з якої змушує забути про земне життя. Володарі підземного царства Аїд (Плутон) і Персефона. Ті, що образили богів, приречені в Аїді на довічні муки. В Аїді багато страховищ і демонів. Там можна зустріти Гекату, ериній, горгон, гарпій, химеру, єхидну, гідру, Емпусу. Мало хто із смертних міг повернутися з підземного царства. Еней і Одіссей зійшли в Аїд, щоб побачитися з близькими. Розповіді про зішестя смертних у підземне царство були поширені в середньовіччі. Уявлення стародавніх народів про Аїд частково були прийняті християнством. Відомий вислів Данте: «Lasciate ogni speranza, voi ch'entrate» — «Облиште всяку надію ті, хто входить сюди».
- 哈底斯（希腊语：ᾍδης，又译黑帝茲、哈帝斯、哈迪斯）是古希腊神话中的冥神，相对应于罗马神话的普路托（拉丁语：Plūtō）。他是克洛诺斯和瑞亚的儿子，宙斯的哥哥。他的太太是妹妹得墨忒耳的女兒珀耳塞福涅。 希臘神話的死亡觀不存在帶善惡判斷的天堂與地獄，而是認為冥界是所有死者唯一的去處，因此哈底斯的神話形象雖冷酷但並無大多宗教神話中的惡神色彩，古希臘神話中的哈底斯形象也是典型的奧林帕斯英挺男子（但哈底斯身上有一股驅之不去的屍臭味），同時由於神話中的冥府位於地底，哈底斯同時也被視為地下礦產的支配者。 書庫第一書第五章以前都以普路托（Πλούτων）稱呼冥王，以後便都稱為艾多斯（Ἄιδος）或哈得斯（Ἅιδης）。
|
| rdfs:comment
|
- Hades (from Greek, Hadēs, originally Ἅιδης, Haidēs or Άΐδης, Aidēs, probably from Proto-Indo-European *n̥-wid- 'unseen') refers both to the ancient Greek underworld, the abode of Hades, and to the god of the underworld. Hades in Homer referred just to the god; the genitive ᾍδου, Haidou, was an elision to denote locality: "[the house/dominion] of Hades". Eventually, the nominative, too, came to designate the abode of the dead.
- Hades (griech. ᾍδης; Aides/Hades – „der Unsichtbare“) bezeichnet in der griechischen Mythologie den Ort der Toten „die Unterwelt“ und zugleich den Herrscher derselben, den „Gott der Unterwelt“. Mit Hilfe des Fährmannes Charon, dem Empfang der Begräbnisriten und einer Geldmünze, dem sogenannten Obolus, unter der Zunge kann der Fluss Styx bzw. Acheron, der Ober- und Unterwelt voneinander trennt, überquert werden.
- En la mitologia grega, Hades (grec Αδης o Αἵδη&sigmaf) (invisible) era el nom del món dels morts i a la vegada el del déu d'aquest món subterrani. Haidou era el genitiu de la paraula, i significava "la casa d'Hades"; el seu nominatiu Haides, era originalment la designació de l'estança de la mort. Era fill de Cronos i Rea, i germà de Zeus, Posidó, Hera, Hèstia i Demèter.
- V řecké mytologii je Hádés (2. pád Háda, řecky též Plútón, latinsky Plútó, řecky ᾍδης) bůh podsvětí. Je nejstarším synem Titána Krona a Rheii. Po narození ho Kronos pozřel, protože se bál, že ho některý ze synů zbaví vlády. Když ho bratr Zeus z útrob Krona spolu s jeho dalším bratrem Poseidonem po velkém boji osvobodil, Hádovi po dělení světa připadla říše mrtvých.
- En la mitología griega Hades (en griego antiguo ᾍδης Hadēs, originalmente Ἅιδης Haidēs o Ἀΐδης Aïdēs, de origen incierto, aunque se suele asociar con ἀ + ἰδεῖν, es decir, ‘el que no ve’ o ‘el invisible’) alude tanto al antiguo inframundo griego como al dios de los muertos.
- Haades tai Hades (muinaiskreikaksi Ἅιδης tai Ἄιδης 'näkymätön') tarkoittaa kreikkalaisessa ja roomalaisessa jumaltarustossa esiintyvää vainajalaa eli tuonpuoleista. Kreikkalaisessa mytologiassa Haades on myös paikkaa hallitsevan jumalan nimi, jonka vastine roomalaisessa mytologiassa on Pluto.
- Hadès (en grec ancien Ἅιδης / Aidês) est dans la Religion grecque antique un dieu chthonien, c'est le maître des Enfers (dans le sens gréco-romain du terme). La mythologie, en fait le frère de Zeus et de Poséidon. Comme Zeus gouverne le Ciel, Poséidon la Mer, Hadès règne sous la Terre, celle-ci étant considérée comme le bien commun aux trois frères. Il est marié à Perséphone. Il correspond au Sérapis ptolémaïque et au Pluton romain.
- Fájl:Hades. png Hadész Kerberosszal az oldalán Fájl:Hades (Greek Mythology). jpg Hadész és jogarának ábrázolása egy ógörög, apuliai, vörösalakos vázán (i. e. 4. század) Hadész (görögül ᾍδης vagy Ἅιδης, „láthatatlan”) az alvilág istene, a holtak ura a görög mitológiában. Római megfelelője Pluto, Dis vagy Dis Pater; etruszk megfelelője Aita. Gyakran magát az alvilágot, a holtak birodalmát is Hadésznek nevezték.
- Ade (in greco Ἅδης, -ου e Ἅιδης, -ου, in latino Hades, -ae) è una divinità della mitologia greca, fratello di Zeus e di Poseidone, nonché dio degli Inferi; la sua sposa è tradizionalmente Persefone. Dati i suoi attributi mitici avrebbe come corrispettivi nella mitologia egizia il dio Serapide e in quella romana il dio Plutone.
- Hades, ook Haides (Ἅιδης), Ploutoon (Πλούτων), Plouteus (Πλουτεύς) of Pluto, Orcus is een figuur uit de Griekse mythologie. Hij is de god van de dood en heerser van de gelijknamige onderwereld of Schimmenrijk. Tevens is hij de god van de rijkdom en de kostbare metalen. Hades is een zoon van Kronos en Rheia en echtgenoot van Persephone.
- Hades (usett) betyr i den greske mytologien både dødsriket og herskeren av denne underverdenen. Hades var altså dødsguden i den greske mytologien. Han var en eldre bror av Zevs, tordenguden, som regjerte på Olympos. Hades hadde en kone som het Persefone. Hades' kone Persefone, ble kidnappet av Hades fordi han var så forelsket. Moren til Persefone gråt og bar seg, og forlangte at Zevs (den øverste guden og værguden) skulle få henne opp til jorda igjen.
- Hades (w rzymskiej mitologii znany również jako Pluton) (gr. Ἅιδης, także Ἀίδης Aides – "niewidziany") – w mitologii greckiej oznacza zarówno państwo zmarłych, jak i boga-władcę tego podziemnego świata zmarłych. Hades był bogiem świata podziemnego i umarłych; nazywany był także Plutonem (gr. Πλούτων, od wyrazu πλοῦτος plutos – "bogactwo") i pod tym imieniem występował w mitologii rzymskiej.
- Na mitologia grega, Hades é o deus do submundo e das riquezas dos mortos. O nome Hades era usado freqüentemente para designar tanto o deus quanto o reino que governa, nos subterrâneos da Terra. Ele é também conhecido por ter raptado a deusa Perséfone filha de Deméter. É interessante observar que, ao contrário de seus irmãos Zeus e Posídon, que tiveram dezenas de filhos, Hades teve apenas uma filha, Macária, sendo poucas as tradições nas quais ele teve mais filhos.
- Hades, zeul împărăţiei subpământene, fiul lui Cronos şi al Rheei. Ca şi ceilalţi fraţi ai săi, când s-a născut, Hades a fost înghiţit de tatăl său, apoi dat afară. Mai târziu a participat la lupta dusă de olimpieni împotriva titanilor. Când s-a făcut împărţirea Universului, lui Zeus i-a revenit Cerul, lui Poseidon - Marea, iar lui Hades - lumea subpământeană.
- Аи́д у греков (или Гаде́с, др. -греч. Ἀΐδης или ᾍδης, также Ἀϊδωνεύς; у римлян Плуто́н, греч. Πλούτων, лат. Pluto — «богатый»; также Дит лат.
- Hades var i grekisk mytologi härskaren över underjorden (som även den kallas Hades). Som underjordens härskare styr han över de döda och över mineralrikedomarna. Hans kännetecken är ymnighetshorn och osynlighetshätta. I den romerska mytologin kallades Hades för Pluto. Hans föräldrar var Kronos och Rhea, och Zeus och Poseidon var hans bröder. I den första världsordningen delade Kronos tre söner världen mellan sig: Zeus tog himlen, Poseidon havet och Hades underjorden.
- Hades Yunan mitolojisinde ölülere hükmeden yeraltı tanrısıdır. Zeus,yeryüzünün hakimiyetini kardeşleri arasında paylaşırken Zeus'a gökyüzü, Poseidon'a denizler ve Hades'e yeraltı düşer. O artık ölüler ülkesi tanrısıdır, korkunç bir tanrıdır ancak kötü değildir. Yer altının tüm hazineleri Hades'in olduğu için Romalılar onun adını Pluton olarak değiştirmiştir. Karısı, Demeter ve Zeus'un kızı Pershephone'dir.
- Файл:Hades Altemps Inv8584. jpg Аї́д, Аїдоней, Гадес, Плутон — 1 Бог підземного світу, володар «царства тіней» померлих, син Кроноса й Реї, брат Зевса, Посейдона й Деметри.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
