The Gregorian Reforms were a series of reforms initiated by Pope Gregory VII and the circle he formed in the papal curia, c. 1050–80, which dealt with the moral integrity and independence of the clergy. The reforms are considered to be named after Pope Gregory VII (1073–85), though he personally denied it and claimed his reforms, like his regnal name, honoured Pope Gregory I.

Property Value
dbo:abstract
  • الإصلاح الغريغوري هي سلسة من الإصلاحات من التي بدأها البابا غريغوري السابع في الكوريا الرومانية، بين الأعوام 1050 حتى 1080، وكان الغرض منه هو تعزيز دور البابوية والكوريا الرومانية ضد تأثير الحكام في أوروبا والقضاء على الفساد في الكنيسة. بدأ الإصلاح مع تعيين البابا غريغوري السابع في عام 1073 واستمر في عهد خلفائه. وتألفت عملية الإصلاح من سلسلة من النضالات والقرارات ضد الفساد في الكنيسة والأساقفة المتمردين، وخاصًة ضد الحكام العلمانيين في أوروبا، من أجل تعزيز استقلالية الكنيسة وقوتها. تسبب الإصلاح الغريغوري رفض من الحكام وبالتالي ارتبطت مع نضالات مختلفة بين الكنيسة الحكام. النضال الأشهر والذي كان جزء من هذا الإصلاح الصراع الرئيسي من نزاع التنصيب والذي بدأ في عام 1075 بين البابا غريغوري السابع وهنري الرابع الإمبراطور الروماني المقدس. حلول القرن الحادي عشر من خلال جهود وسلسة إصلاحات غريغوري السابع، نجحت الكنيسة بتأسيس واعلان نفسها بأنها «كيان مستقل من الناحية القانونية والسياسية داخل المسيحية الغربية». مما أتاح للكنيسة قوة سياسية وتأثير كبير على المجتمع الغربي؛ وكانت قوانين الكنيسة وتشريعاتها القانون النافذ ويمتد تأثيرها إلى السلطات القضائية وحياة والشعوب في جميع أنحاء أوروبا، مما أتاح لها سلطة بارزة. ومن خلال نظام المحاكم الخاص بها، احتفظت الكنيسة الولاية على جوانب كثيرة من الحياة العادية، بما في ذلك الميراث، والتعليم، والوعود شفوية، وخطاب القسم، والجرائم الأخلاقية، والزواج. وباعتبارها واحدة من أقوى المؤسسات في العصور الوسطى، فقد انعكست المواقف الكنيسة على القوانين العلمانية الحديثة. وكان غريغوريوس غيورا على نشر حقائق الإنجيل بين البرابرة حتى يعتنقوا الايمان الكاثوليكي ؛ فقد فهم ان هذه الشعوب الجديدة تخفي تحت قشورها الخشنة مصادر طاقة وقوة لتطوير الكنيسة في الغرب.ان جماهير الغزاة الذين انقضوا على مقاطعات الامبراطورية اهتدوا عاجلا إلى المسيحية. ومع انهم لم يكونوا يعرفون شيئا كثيرا عن ديانتهم الجديدة، الا انها لينت طباعهم وهذبت نفوسهم إلى حد كبير. فقد سبق للاساقفة الغاليين-الرومانيين، ان بشروا الفرنجة والبورغنديين؛ وفي القرن السادس، في الوقت الذي اعتلى فيه غريغوريوس عرش البابوية، كان وضع الامبراطورية التي كانت تعاني من الافتقار إلى سلطة اوحى إلى البابا بسياسة جديدة، فصب اهتمامه على الغرب حيث راحت تنشأ دول البرابرة الجديدة، وحيث كانت البدعة الاريوسية تهدد سلامة العقيدة المستقيمة. فاقام علاقات بالملكة تيودولند واقنعها بأن يتم تعليم ابنها في الدين الكاثوليكي. وباشر، بواسطة صديقه لياندرو، اسقف اشبيلية، محاولة رد ريكاريدو ملك الفيزيقوط. وتبادل الرسائل وافرة مع ملوك الفرنجة، ولكن رغبة قلبه الخصوصية التي انشغل بها وقتا طويلا كانت تبشير الانجليز السكسونيين. (ar)
  • La Reforma gregoriana es pot definir històricament com a la redacció i aplicació de les 27 normes conegudes com a Dictatus Papae, que Gregori VII va escriure el 1075 amb la intenció d'intentar unificar el potencial de culte en el si de l'Església. És una política portada sota l'impuls del papat a l'edat mitjana. Si els historiadors admeten que el papa Lleó IX va començar el redreçament de l'Església, és el papa Gregori VII qui ha deixat el seu nom a la reforma. A més, els esforços per treure l'Església catòlica d'una crisi generalitzada des del segle x prosseguiren també després del pontificat de Gregori VII. Així l'expressió "reforma gregoriana" pot semblar impròpia, ja que ha concernit en total prop de tres segles. Aquesta reforma gregoriana, juntament amb el desenvolupament de l'ordre monàstic de Cluny i la ideologia i l'acció de les croades, esdevindran els tres fets claus en la confecció de la matriu del que coneixem com l'Europa de l'Edat Mitjana. La tasca culturitzadora de l'Església en aquests tres fets esmentats, hi és present, i per tant podem atribuir-li una responsabilitat unificadora del vell continent. L'evolució de les reformes gregorianes sorgeix a través del creixement dels sectors de la vida. De fet, vacomençar pels papes d'Alemanya designats per Enric III, la qual cosa voliacombatre contra els matrimonis dels sacerdots i, també, crear una renovaciómoral. Si no es batallava contra aquests fets, es podia crear un enorme perillper a l'Església i la seva fe. Amb el matrimoni dels sacerdots la puresa de l'Església era agredida, de tal manera que això s'havia d'evitar. Aquest fou un dels fets claus que ajuden a entendre el pes de l'Església i els fets que tingueren lloc durant l'Edat Mitjana en la unificació d'Europa. Podríem dir, tal com Ernst Robert Curtius a l'assaig ('Literatura europea i edat mitjana llatina') (1948), on a partir del reconeixement de la unitat espiritual d'Europa fonamentada a l'Edat Mitjana (la Reforma Gregoriana n'és una important causa), ha estat llegada fins als nostres dies a través de la literatura. És just, doncs, reconèixer, segons ell, que en temps on es posa en dubte aquesta unitat (preservar-la després de la Segona Guerra Mundial), el paper de la literatura com a element aglutinador d'una cultura comuna en els seus orígens. (ca)
  • Gregoriánská reforma je označení dlouhé řady církevních reforem církve, čerpajících mimo jiné z podnětů papeže Řehoře VII. zhruba v letech 1050–1080, podle kterého jsou nazývány. Tyto reformy měly za cíl především osvobození duchovenstva a církve obecně od světské moci. (cs)
  • Η γρηγοριανή μεταρρύθμιση είναι πολιτική που ακολουθήθηκε κατά τον Μεσαίωνα με πρωτοβουλία της . Αν και οι ιστορικοί συμφωνούν στο γεγονός ότι ο Πάπας Λέων Θ΄ ξεκίνησε την αναστύλωση της Εκκλησίας, ήταν, ωστόσο, ο Πάπας Γρηγόριος Ζ΄ που άφησε το όνομά του στην μεταρρύθμιση. Επιπλέον, οι προσπάθειες για την έξοδο της Καθολικής Εκκλησίας από μια γενικευμένη κρίση που είχαν ξεκινήσει από τον 10ο αιώνα συνεχίστηκαν και πολύ καιρό μετά το ποντιφικάτο του Γρηγορίου Ζ΄. Έτσι η έκφραση « γρηγοριανή μεταρρύθμιση » μπορεί να φανεί ατυχής καθώς δεν περιορίστηκε σε μερικά χρόνια, αλλά αφορούσε συνολικά χρονικό διάστημα διάρκειας σχεδόν τριών αιώνων. Περιελάμβανε τρία κύρια σχέδια : 1. * Επικύρωση της ανεξαρτησίας του κλήρου : οι λαϊκοί δεν μπορούσαν πλέον να επεμβαίνουν στους διορισμούς. Αυτό το σημείο δεν θα μπορούσε να μην αποτελέσει πεδίο αντιπαράθεσης, κυρίως μεταξύ του Πάπα και των Γερμανών Αυτοκρατόρων που θεωρούσαν τους εαυτούς τους ως εκπροσώπους του Θεού επί της Γης (). 2. * Μεταρρύθμιση του κλήρου : με στόχο ο κλήρος να τυχαίνει του σεβασμού του δέοντος σεβασμού. Ο κλήρος ήταν καλύτερα εκπαιδευμένος, ενώ η Εκκλησία επέβαλε τον άγαμο βίο των ιερέων καθώς και τον χριστιανικό γάμο για τους λαϊκούς. 3. * Επικύρωση του ρόλου του Πάπα : από τον 11ο αιώνα, ο Πάπας έθεσε σε εφαρμογή μια κεντροποιημένη πολιτική δομή γύρω από την παποσύνη. Το 1059, ο Πάπας Νικόλαος Β΄ ίδρυσε το Κολέγιο των Καρδιναλίων το οποίο εξέλεγε τον νέο Ποντίφικα. Επιπλέον, άρχισε να αναπτύσσεται η ποντιφική κουρία η οποία ήλεγχε όσα συνέβαιναν στο εσωτερικό της Εκκλησίας. Τέλος, ο Πάπας πολλαπλασίασε τις παπικές παρεμβάσεις. Μια από τις γνωστότερες καθαρογράφτηκε με το Διάταγμα του 1059, με το οποίο μεταρρυθμιζόταν η ποντιφική εκλογή και απαγορεύονταν ο και η σιμωνία. (el)
  • The Gregorian Reforms were a series of reforms initiated by Pope Gregory VII and the circle he formed in the papal curia, c. 1050–80, which dealt with the moral integrity and independence of the clergy. The reforms are considered to be named after Pope Gregory VII (1073–85), though he personally denied it and claimed his reforms, like his regnal name, honoured Pope Gregory I. (en)
  • Gregorianische Reformen nennt man die Maßnahmen der nach Papst Gregor VII. benannten kirchlichen Reformbewegung des 11. und 12. Jahrhunderts, die durch den Kampf gegen Simonie, Priesterehe („Nikolaitismus“) und Laieninvestitur charakterisiert war. Ihr wesentliches Anliegen war neben der Beseitigung dieser Missstände die Verteidigung der libertas ecclesiae, der Freiheit der Kirche von weltlichen Einflussnahmen. Geistiges Zentrum war zunächst die mächtige burgundische Abtei Cluny, in der die Cluniazensische Klosterreform entstand, die in Deutschland mit der Hirsauer Reform weitergeführt wurde. Mit der Etablierung des Reformpapsttums verlagerte sich das theologische und politische Schwergewicht der Bewegung an die päpstliche Kurie und war auch in den Kanonikerstiften und Domkapiteln reformorientierter Bistümer stark vertreten. Mit seinem 1075 erlassenen Dekret gegen die Laieninvestitur löste Papst Gregor VII., einer der radikalsten Reformvertreter seiner Zeit, den so genannten Investiturstreit aus. Gregor und seine Schüler und Nachfolger verstanden die Freiheit der Kirche im Sinne einer Suprematie des Papsttums über die weltliche Gewalt, was zu dem das Hochmittelalter prägenden Konflikt zwischen Papst und Kaiser führte. Die seiner persönlichen Überzeugung erwachsene und auch öffentlich mit großem Sendungsbewusstsein vertretene Maximalforderung, wonach der Papst als Nachfolger und unmittelbarer Stellvertreter des Apostels Petrus auf Erden sowohl die geistliche als auch die säkulare Weltherrschaft ausüben müsse und von geistlichen wie weltlichen Herrschern als Oberherrscher zu akzeptieren sei, formulierte Gregor in seinem 1075 privat verfassten Dictatus Papae, der allerdings den Zeitgenossen unbekannt blieb und erst in der späteren Geschichtsschreibung als Essenz gregorianischen Denkens erkannt und hervorgehoben wurde. Die erstrebte Herauslösung der dem Papst untergebenen Kirche aus der Abhängigkeit von weltlichen Gewalten ging mit einer innerkirchlichen Stärkung der Stellung des Papsttums, das nun den so genannten Jurisdiktionsprimat beanspruchte und in der Westkirche durchsetzte, und einer starken Zentralisierung der Kirchenorganisation einher. Zur Umsetzung ihrer Vorstellungen in den einzelnen Landes- und Ortskirchen bedienten sich Gregor und seine Nachfolger vor allem des Instruments der päpstlichen Legaten, das sind direkt vom Papst ernannte und nur dem Papst verantwortliche Gesandte, die vor Ort anstelle des Papstes und mit päpstlicher Gewalt Entscheidungen treffen und den örtlichen Bischöfen und Fürsten mit päpstlicher Vollmacht Befehle erteilen können. (de)
  • La reforma gregoriana deriva erróneamente su nombre del Papa Gregorio VII (1073-1085), quien en realidad la llevó a cabo asegurando que la autoría de la misma pertenecía al Papa San Gregorio Magno de quien Gregorio VII se consideraba tan sólo un continuador (de ahí su nombre papal). Sin embargo, la reforma había comenzado a ser puesta en práctica algunos años antes, durante el pontificado del Papa León IX (1049-1054), tiempo en el cual el futuro Gregorio VII (entonces solo diácono Hildebrando de Toscana) se hizo una de las más reputadas figuras del papado, ya ensayando la adhesión a la reforma. (es)
  • Reformasi Gregorian adalah serangkaian reformasi yang diinisiasikan oleh Paus Gregorius VII dan lingkup yang ia bentuk dalam kuria kepausan pada sekitar tahun 1050–80, yang menyepakati integritas moral dan independensi rohaniwan. Reformasi tersebut mengambil nama dari Paus Gregorius VII (1073–85), meskipun ia sendiri menyangkalnya dan mengklaim bahwa reformasinya, seperti nama regnalnya, menghormati Paus Gregorius I. (in)
  • La réforme grégorienne est une politique menée durant le Moyen Âge sous l'impulsion de la papauté. Si les historiens admettent que le pape Léon IX a commencé le redressement de l'Église, c'est pourtant le pape Grégoire VII qui a laissé son nom à la réforme. De plus, les efforts pour sortir l'Église catholique d'une crise généralisée depuis le Xe siècle se poursuivent bien après le pontificat de Grégoire VII. Ainsi, l'expression « réforme grégorienne » peut paraître impropre puisqu'elle ne s'est pas limitée à quelques années mais concerne au total près de trois siècles. Elle comporte quatre projets principaux : * l'affirmation de l'indépendance du clergé : les laïcs ne peuvent plus intervenir dans les nominations. Ce point ne va pas sans conflits, notamment entre le pape et les empereurs germaniques qui se considèrent comme les représentants de Dieu sur terre (Querelle des Investitures) ; * la réforme du clergé, pour que celui-ci suscite le respect. Le clergé est mieux instruit et l'Église impose le célibat des prêtres ainsi que le mariage chrétien pour les laïcs ; * l'affirmation du rôle du pape : à partir du XIe siècle, le pape met en place une structure centralisée autour de la papauté. En 1059, le pape Nicolas II crée le collège des cardinaux qui élit le nouveau pape. De plus, on voit se développer la curie pontificale qui contrôle ce qui se fait dans l'Église. Enfin, le pape multiplie les interventions pontificales. L'une des plus connues est matérialisée par le Décret de 1059 réformant l'élection pontificale et interdisant le nicolaïsme et la simonie ; * la garantie du travail des moines tout en contrôlant les comptes de l'église, qui fut un sujet très polémique à l'époque. (fr)
  • グレゴリウス改革(英: Gregorian Reform)は、11世紀に教皇グレゴリウス7世(在位:1073年-1085年)によって推進されたカトリック教会の改革。の世俗権力からの奪還と聖職者の綱紀粛正が改革の二本柱であった。 (ja)
  • 그레고리오 개혁은 교황 그레고리오 7세가 추진한 일련의 개혁과 11세기 로마 교황청에서 전국적인 규모로 기독교 성직자들의 기강 확립과 세속으로부터의 독립 문제를 처리한 사건을 일컫는다. 개혁의 이름은 교황 그레고리오 7세(1073–1085)의 이름에서 따온 것으로 보이나, 그레고리오 7세 본인은 자신이 주창한 개혁에 자신의 이름을 붙이는 것을 직접적으로 거부하였으며, 자신의 교황명과 같은 그레고리오 대교황을 영광스럽게 생각하여 그의 이름을 차용하였다. (ko)
  • De Gregoriaanse hervorming was de grote herstelbeweging in de Katholieke Kerk die onder leiding van het pausdom na de IJzeren eeuw werd ingezet. Het hoogtepunt van deze hervorming viel in de periode van circa 1049 tot 1122. Hoewel historici het erover eens zijn dat het herstel van de Kerk al tijdens het pontificaat van paus Leo IX begon, werd de beweging door vernoemd naar paus Gregorius VII (paus van 1073 tot 1085), een van de belangrijkste drijvende krachten achter deze hervormingsbeweging, hoewel deze zelf benadrukte dat deze hervorming naar Gregorius de Grote was genoemd. In deze periode werd met succes gestreden tegen onder andere simonie, nicolaïsme en lekeninvestituur. Aangezien de hervorming ook na het pontificaat van Gregorius VII nog lang aanhield, kan de naam "Gregoriaanse hervorming" misleidend lijken, omdat deze naam een periode van op zijn hoogst een paar decennia suggereert, terwijl de Gregoriaanse hervorming een periode van bijna drie eeuwen beslaat. De Gregoriaanse hervorming kenmerkte zich door vier hoofdprojecten: * De bevestiging van de onafhankelijkheid van de geestelijke stand: leken mochten niet ingrijpen in de benoemingen van de clerus. Het doorzetten van dit punt bleef niet zonder conflicten, met name tussen de paus en de keizer van het Heilig Roomse Rijk, die zich als de vertegenwoordiger van God op aarde beschouwde (investituurstrijd). * De hervorming van de geestelijkheid, opdat deze meer respect zou afdwingen. De geestelijkheid werd voortaan beter opgeleid. De Kerk herbevestigde het celibaat voor de geestelijken en het christelijk huwelijk voor de leken. * De bevestiging van de rol van de paus: vanaf de 11e eeuw bouwde de paus een gecentraliseerde structuur rond het pausdom op. In 1059 stelde paus Nicolaas II het College van Kardinalen in, dat voortaan de taak kreeg de nieuwe paus te kiezen. Daarnaast zien we de opkomst van de Romeinse Curie die controleerde wat er in de Kerk gebeurt. Ten slotte ging de paus een actievere rol spelen. Een van de bekendste pauselijke interventies was het decreet van 1059, waarin de pauselijke verkiezing werd hervormd en het nicolaïsme en de simonie werden verboden. * De garantie van het werk van de monniken; zij kregen de controle over de Kerk. In die tijd was dit een zeer controversieel onderwerp. (nl)
  • Reforma gregoriańska – zmiany przeprowadzone w Kościele w XI-XII w. Reforma wzięła nazwę od papieża Grzegorza VII (1073-1085), jednego z jej realizatorów. Reforma miała na celu: * przywrócenie modelu społeczeństwa odpowiadającego Ewangelii. * uwolnienie Kościoła spod władzy świeckiej i jego scentralizowanie wokół papieża (papocezaryzm) * podniesienie poziomu moralnego kleru i świeckich. Ważnymi zmianami reformy było: * ujednolicenie liturgii, upowszechnienie rytu rzymsko-łacińskiego * reforma zakonów, kontynuacja reformy clunyckiej * wzmocnienie praktyki celibatu duchownych. (pl)
  • A reforma gregoriana faz derivar erradamente o seu nome do Papa Gregório VII (1073-1085), visto que ele mesmo atribuía a autoria da reforma ao Papa São Gregório Magno I. Começou a ser posta em prática alguns anos antes, ainda sob o pontificado de Papa Leão IX 1049-1054, durante o qual o futuro Gregório VII (então apenas diácono Hildebrando da Toscânia) se tornou uma das mais reputadas figuras do Papado. (pt)
  • Григорианские реформы — принятое в исторической литературе обозначение движения в католической церкви за реформы, имевшие место в конце XI — начале XII столетия. Реформы эти получили своё название по имени папы Римского Григория VII, выпустившего в 1075 году свою энциклику "Диктат Папы", давшую толчок и направление для этого движения духовного обновления в католицизме. Основными проблемами при проведении «григорианских реформ», вокруг которых велась борьба, являлись такие вопросы, как симония, целибат и борьба за инвеституру, так как назначение епископов в то время находилось в руках у мирских властей. После того, как в начале XII века борьба за инвеституру окончилась победой церкви и усилением позиций папства, реформистское движение стало постепенно терять свою динамичность. Важнейшими духовными центрами движения за реформы во Франции было бургундское аббатство Клюни, в Германии — аббатство Хирзау. (ru)
  • Gregorianska reformen var den kyrkoreform som på 1000-talet utgick från klostret Cluny och initierades av påven Gregorius VII. Den gregorianska reformrörelsen innebar att kyrkan skulle skilja sig från det världsliga ledarskapet. Reformen var en reaktion på kunga- och kejsarmaktens inflytande över kyrkan under de föregående århundradena, den mynnade i investiturstriden, och den kyrkliga hierarkin underställdes enbart påven. Påven Gregorius VII förbjöd lekmannainvestitur, som innebar att man inte kunde utnämna andra än präster till prästämbeten. Den stränga åtskillnaden mellan präster och lekmän gjorde det möjligt att bygga upp kurian som en övernationell organisation, prästerskapet ställdes under kyrklig rätt i stället för världslig. Reformrörelsen ledde till hårda motsättningar mellan påvedömet och kejsar- eller kungamakterna. Den tyske kungen Henrik IV svarade med att avsätta påven. Gregorius VII förklarade å sin sida Henrik IV avsatt och hans undersåtar lösta från sin trohetsed. Denna artikel med anknytning till romersk-katolska kyrkan saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att tillföra sådan. (sv)
  • Григоріанські реформи - процеси реформування Західної Церкви, що тривали в другій половині XI століття (приблизно 1050-1080 рр.) й мали на меті відродження духовності та встановлення незалежності церковних ієрархів від світської влади. Одним з ініціаторів цих змін був Папа Григорй VII, в честь якого вони і отримали свою назву. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 435584 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 9000 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 973254381 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Gregoriánská reforma je označení dlouhé řady církevních reforem církve, čerpajících mimo jiné z podnětů papeže Řehoře VII. zhruba v letech 1050–1080, podle kterého jsou nazývány. Tyto reformy měly za cíl především osvobození duchovenstva a církve obecně od světské moci. (cs)
  • The Gregorian Reforms were a series of reforms initiated by Pope Gregory VII and the circle he formed in the papal curia, c. 1050–80, which dealt with the moral integrity and independence of the clergy. The reforms are considered to be named after Pope Gregory VII (1073–85), though he personally denied it and claimed his reforms, like his regnal name, honoured Pope Gregory I. (en)
  • La reforma gregoriana deriva erróneamente su nombre del Papa Gregorio VII (1073-1085), quien en realidad la llevó a cabo asegurando que la autoría de la misma pertenecía al Papa San Gregorio Magno de quien Gregorio VII se consideraba tan sólo un continuador (de ahí su nombre papal). Sin embargo, la reforma había comenzado a ser puesta en práctica algunos años antes, durante el pontificado del Papa León IX (1049-1054), tiempo en el cual el futuro Gregorio VII (entonces solo diácono Hildebrando de Toscana) se hizo una de las más reputadas figuras del papado, ya ensayando la adhesión a la reforma. (es)
  • Reformasi Gregorian adalah serangkaian reformasi yang diinisiasikan oleh Paus Gregorius VII dan lingkup yang ia bentuk dalam kuria kepausan pada sekitar tahun 1050–80, yang menyepakati integritas moral dan independensi rohaniwan. Reformasi tersebut mengambil nama dari Paus Gregorius VII (1073–85), meskipun ia sendiri menyangkalnya dan mengklaim bahwa reformasinya, seperti nama regnalnya, menghormati Paus Gregorius I. (in)
  • グレゴリウス改革(英: Gregorian Reform)は、11世紀に教皇グレゴリウス7世(在位:1073年-1085年)によって推進されたカトリック教会の改革。の世俗権力からの奪還と聖職者の綱紀粛正が改革の二本柱であった。 (ja)
  • 그레고리오 개혁은 교황 그레고리오 7세가 추진한 일련의 개혁과 11세기 로마 교황청에서 전국적인 규모로 기독교 성직자들의 기강 확립과 세속으로부터의 독립 문제를 처리한 사건을 일컫는다. 개혁의 이름은 교황 그레고리오 7세(1073–1085)의 이름에서 따온 것으로 보이나, 그레고리오 7세 본인은 자신이 주창한 개혁에 자신의 이름을 붙이는 것을 직접적으로 거부하였으며, 자신의 교황명과 같은 그레고리오 대교황을 영광스럽게 생각하여 그의 이름을 차용하였다. (ko)
  • Reforma gregoriańska – zmiany przeprowadzone w Kościele w XI-XII w. Reforma wzięła nazwę od papieża Grzegorza VII (1073-1085), jednego z jej realizatorów. Reforma miała na celu: * przywrócenie modelu społeczeństwa odpowiadającego Ewangelii. * uwolnienie Kościoła spod władzy świeckiej i jego scentralizowanie wokół papieża (papocezaryzm) * podniesienie poziomu moralnego kleru i świeckich. Ważnymi zmianami reformy było: * ujednolicenie liturgii, upowszechnienie rytu rzymsko-łacińskiego * reforma zakonów, kontynuacja reformy clunyckiej * wzmocnienie praktyki celibatu duchownych. (pl)
  • A reforma gregoriana faz derivar erradamente o seu nome do Papa Gregório VII (1073-1085), visto que ele mesmo atribuía a autoria da reforma ao Papa São Gregório Magno I. Começou a ser posta em prática alguns anos antes, ainda sob o pontificado de Papa Leão IX 1049-1054, durante o qual o futuro Gregório VII (então apenas diácono Hildebrando da Toscânia) se tornou uma das mais reputadas figuras do Papado. (pt)
  • Григоріанські реформи - процеси реформування Західної Церкви, що тривали в другій половині XI століття (приблизно 1050-1080 рр.) й мали на меті відродження духовності та встановлення незалежності церковних ієрархів від світської влади. Одним з ініціаторів цих змін був Папа Григорй VII, в честь якого вони і отримали свою назву. (uk)
  • الإصلاح الغريغوري هي سلسة من الإصلاحات من التي بدأها البابا غريغوري السابع في الكوريا الرومانية، بين الأعوام 1050 حتى 1080، وكان الغرض منه هو تعزيز دور البابوية والكوريا الرومانية ضد تأثير الحكام في أوروبا والقضاء على الفساد في الكنيسة. بدأ الإصلاح مع تعيين البابا غريغوري السابع في عام 1073 واستمر في عهد خلفائه. وتألفت عملية الإصلاح من سلسلة من النضالات والقرارات ضد الفساد في الكنيسة والأساقفة المتمردين، وخاصًة ضد الحكام العلمانيين في أوروبا، من أجل تعزيز استقلالية الكنيسة وقوتها. (ar)
  • La Reforma gregoriana es pot definir històricament com a la redacció i aplicació de les 27 normes conegudes com a Dictatus Papae, que Gregori VII va escriure el 1075 amb la intenció d'intentar unificar el potencial de culte en el si de l'Església. És una política portada sota l'impuls del papat a l'edat mitjana. Si els historiadors admeten que el papa Lleó IX va començar el redreçament de l'Església, és el papa Gregori VII qui ha deixat el seu nom a la reforma. A més, els esforços per treure l'Església catòlica d'una crisi generalitzada des del segle x prosseguiren també després del pontificat de Gregori VII. (ca)
  • Gregorianische Reformen nennt man die Maßnahmen der nach Papst Gregor VII. benannten kirchlichen Reformbewegung des 11. und 12. Jahrhunderts, die durch den Kampf gegen Simonie, Priesterehe („Nikolaitismus“) und Laieninvestitur charakterisiert war. Ihr wesentliches Anliegen war neben der Beseitigung dieser Missstände die Verteidigung der libertas ecclesiae, der Freiheit der Kirche von weltlichen Einflussnahmen. Geistiges Zentrum war zunächst die mächtige burgundische Abtei Cluny, in der die Cluniazensische Klosterreform entstand, die in Deutschland mit der Hirsauer Reform weitergeführt wurde. Mit der Etablierung des Reformpapsttums verlagerte sich das theologische und politische Schwergewicht der Bewegung an die päpstliche Kurie und war auch in den Kanonikerstiften und Domkapiteln reformori (de)
  • Η γρηγοριανή μεταρρύθμιση είναι πολιτική που ακολουθήθηκε κατά τον Μεσαίωνα με πρωτοβουλία της . Αν και οι ιστορικοί συμφωνούν στο γεγονός ότι ο Πάπας Λέων Θ΄ ξεκίνησε την αναστύλωση της Εκκλησίας, ήταν, ωστόσο, ο Πάπας Γρηγόριος Ζ΄ που άφησε το όνομά του στην μεταρρύθμιση. Επιπλέον, οι προσπάθειες για την έξοδο της Καθολικής Εκκλησίας από μια γενικευμένη κρίση που είχαν ξεκινήσει από τον 10ο αιώνα συνεχίστηκαν και πολύ καιρό μετά το ποντιφικάτο του Γρηγορίου Ζ΄. Έτσι η έκφραση « γρηγοριανή μεταρρύθμιση » μπορεί να φανεί ατυχής καθώς δεν περιορίστηκε σε μερικά χρόνια, αλλά αφορούσε συνολικά χρονικό διάστημα διάρκειας σχεδόν τριών αιώνων. (el)
  • La réforme grégorienne est une politique menée durant le Moyen Âge sous l'impulsion de la papauté. Si les historiens admettent que le pape Léon IX a commencé le redressement de l'Église, c'est pourtant le pape Grégoire VII qui a laissé son nom à la réforme. De plus, les efforts pour sortir l'Église catholique d'une crise généralisée depuis le Xe siècle se poursuivent bien après le pontificat de Grégoire VII. Ainsi, l'expression « réforme grégorienne » peut paraître impropre puisqu'elle ne s'est pas limitée à quelques années mais concerne au total près de trois siècles. (fr)
  • De Gregoriaanse hervorming was de grote herstelbeweging in de Katholieke Kerk die onder leiding van het pausdom na de IJzeren eeuw werd ingezet. Het hoogtepunt van deze hervorming viel in de periode van circa 1049 tot 1122. Hoewel historici het erover eens zijn dat het herstel van de Kerk al tijdens het pontificaat van paus Leo IX begon, werd de beweging door vernoemd naar paus Gregorius VII (paus van 1073 tot 1085), een van de belangrijkste drijvende krachten achter deze hervormingsbeweging, hoewel deze zelf benadrukte dat deze hervorming naar Gregorius de Grote was genoemd. In deze periode werd met succes gestreden tegen onder andere simonie, nicolaïsme en lekeninvestituur. Aangezien de hervorming ook na het pontificaat van Gregorius VII nog lang aanhield, kan de naam "Gregoriaanse herv (nl)
  • Григорианские реформы — принятое в исторической литературе обозначение движения в католической церкви за реформы, имевшие место в конце XI — начале XII столетия. Реформы эти получили своё название по имени папы Римского Григория VII, выпустившего в 1075 году свою энциклику "Диктат Папы", давшую толчок и направление для этого движения духовного обновления в католицизме. Основными проблемами при проведении «григорианских реформ», вокруг которых велась борьба, являлись такие вопросы, как симония, целибат и борьба за инвеституру, так как назначение епископов в то время находилось в руках у мирских властей. После того, как в начале XII века борьба за инвеституру окончилась победой церкви и усилением позиций папства, реформистское движение стало постепенно терять свою динамичность. (ru)
  • Gregorianska reformen var den kyrkoreform som på 1000-talet utgick från klostret Cluny och initierades av påven Gregorius VII. Den gregorianska reformrörelsen innebar att kyrkan skulle skilja sig från det världsliga ledarskapet. Reformen var en reaktion på kunga- och kejsarmaktens inflytande över kyrkan under de föregående århundradena, den mynnade i investiturstriden, och den kyrkliga hierarkin underställdes enbart påven. Denna artikel med anknytning till romersk-katolska kyrkan saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att tillföra sådan. (sv)
rdfs:label
  • إصلاح غريغوري (ar)
  • Reforma gregoriana (ca)
  • Gregoriánská reforma (cs)
  • Gregorianische Reformen (de)
  • Γρηγοριανή Μεταρρύθμιση (el)
  • Gregorian Reform (en)
  • Reforma gregoriana (es)
  • Réforme grégorienne (fr)
  • Reformasi Gregorian (in)
  • グレゴリウス改革 (ja)
  • 그레고리오 개혁 (ko)
  • Gregoriaanse hervorming (nl)
  • Reforma gregoriańska (pl)
  • Reforma gregoriana (pt)
  • Григорианские реформы (ru)
  • Gregorianska reformen (sv)
  • Григоріанські реформи (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is foaf:primaryTopic of