| dbpedia-owl:abstract
|
- Golda Meir (גּוֹלְדָה מְאִיר) fou una primera ministra d'Israel. Nascuda a Kíev emigrà el 1906 als Estats Units. El 1921 marxà a Palestina i visqué en un quibuts fins el 1924. S'uní al partit sionista. Aconsellada per Ben-Gurion canvià el seu nom original, Golda Mabovitz, pel cognom hebreu Meir. El 1947 entrà com a diputada a la Kenésset (parlament israelià) . De 1969 a 1974 va ser escollida primera ministra. En la seva època i davant de la situació de força d'Israel, no va necesitar compromisos amb els palestins. Tanmateix la crisi política posterior a la guerra araboisraeliana de 1973 forçà la seva dimissió.
- Golda Meirová byla ministerskou předsedkyní Státu Izrael. Historicky byla první a dodnes jedinou ženou v tomto úřadě, zároveň v pořadí pátou osobou v této funkci a rovněž tak v pořadí třetí ženou na světě vůbec, která úřad ministerského předsedy zastávala. Již od mládí byla horlivou sionistkou, angažovanou v sionistickém hnutí. Ve 23 letech tato Američanka původem z carského Ruska imigrovala s manželem do mandátní Palestiny, kde se postupně propracovala od práce v kibucu až do nejvyššího vedení jišuvu. Po vzniku Izraele působila na krátkou dobu jako izraelská velvyslankyně v Sovětském svazu a následně jako ministryně práce. Jako taková podporovala neomezenou židovskou imigraci a velké projekty na výstavbu technické a bytové infrastruktury. Během 50. a 60. stála po deset let v čele izraelské diplomacie jako ministryně zahraničních věcí. Z tohoto vládního postu se jí podařilo dojednat historicky první nákup amerických zbraní a rovněž tak rozvíjela četné vztahy s africkými a asijskými státy. Izraelskou ministerskou předsedkyní byla zvolena 17. března 1969 a v čele stála pět let. Za její vlády vedl Izrael vleklou opotřebovací válku a byl svědkem růstu teroristických útoků. V září 1972 skupina teroristů zavraždila izraelské sportovce na mnichovských olympijských hrách a Golda Meirová následně nařídila zpravodajským službám v rámci odvety vypátrat a zabít všechny osoby spojené s tímto masakrem. Mezi nejzásadnější okamžiky její vlády však patří jomkipurská válka v roce 1973, při které byl Izrael zasažen nepřipraven. S těžkými ztrátami nakonec válku vyhrál, avšak rostoucí veřejná nespokojenost nakonec Goldu Meirovou donutila 11. dubna 1974 rezignovat. V Izraeli byla označována za „železnou lady“ politiky mnoho let před tím, než ve Spojeném království tento přídomek připadl britské ministerské předsedkyni Margaret Thatcherové. Někdejší premiér David Ben Gurion ji jednou označil za „jediného muže v kabinetu. “ Zemřela 8. prosince 1978 v Jeruzalémě na následky rakoviny.
- Golda Meir war eine israelische Politikerin. Sie war langjährige Außenministerin Israels und vom 17. März 1969 bis 1974 der bisher einzige weibliche Premierminister Israels.
- Golda Meir (earlier Golda Meyerson, born Golda Mabovich; May 3, 1898 – December 8, 1978) was a teacher, kibbutznik and politician who became the fourth Prime Minister of Israel. Meir was elected Prime Minister of Israel on March 17, 1969, after serving as Minister of Labour and Foreign Minister. Israel's first and the world's third woman to hold such an office, she was described as the "Iron Lady" of Israeli politics years before the epithet became associated with British prime minister Margaret Thatcher. Former prime minister David Ben-Gurion used to call Meir "the best man in the government"; she was often portrayed as the "strong-willed, straight-talking, grey-bunned grandmother of the Jewish people. " In 1974, after the conclusion of the Yom Kippur War, Meir resigned as prime minister. She died in 1978.
- Golda Meir (Meyerson), nacida Golda Mabovitch, fue una política, diplomática, estadista y cuarta Primera Ministra de Israel. Fue una de las primeras jefas de gobierno del mundo —sólo precedida por Sirimavo Bandaranaike de Sri Lanka e Indira Gandhi de la India—, y la primera de Oriente Medio, seguida sólo por la primera ministra Tansu Çiller de Turquía.
- Golda Meir oli Israelin valtion perustajia. Hän toimi työministerinä, ulkoministerinä sekä Israelin neljäntenä pääministerinä 1969–1974. Golda Meir oli Israelin politiikan "rautarouva" – vuosia ennen kuin sanaa alettiin käyttää Margaret Thatcherista. David Ben Gurion kuvasi häntä kerran "hallituksen ainoaksi mieheksi". Hän oli maansa ensimmäinen nainen pääministerinä ja näihin päiviin ainoa Israelissa, kolmas naispääministeri maailmassa.
- Golda Meir, née Golda Mabovitch à Kiev le 3 mai 1898 et décédée à Jérusalem le 8 décembre 1978, a participé à la création de l'État d'Israël, a été ministre des Affaires étrangères, ainsi que le quatrième Premier ministre d'Israël du 17 mars 1969 au 11 avril 1974. En raison de sa fermeté, elle avait gagné le surnom de « la Dame de fer » de la politique israélienne avant que ce qualificatif ne soit employé pour Margaret Thatcher, alors Premier ministre de Grande-Bretagne. Pendant sa vie politique, Golda Meir avait gagné les surnoms de « meilleur homme du gouvernement » (par Ben Gourion) et de « grand-mère d'Israël » par la presse populaire. Elle a été la première femme à accéder au poste de Premier ministre en Israël et la troisième femme dans le monde à ce niveau de responsabilité.
- Golda Meir (ivritül: גולדה מאיר/גּוֹלְדָּה מֵאִיר, jiddisül: גאָלדע מאיר, izraeli angol átírással Golda Meir, születési neve: Golda Mabovics Izrael állam alapítóinak egyike, 1969. és 1974. között Izrael miniszterelnöke, a világ harmadik női miniszterelnöke, külügyminiszter, munkaügyi miniszter. Az izraeli politika vasladyje, akiről Dávid Ben-Gúrión miniszterelnök egyszer azt találta mondani: „Golda az egyetlen igazi férfi a kormányomban. ”
- Golda Meir è stata anche una figura di primo piano del movimento sionista, che si prefiggeva di creare uno stato israeliano nel territorio sotto il mandato britannico, area con cui il popolo ebraico ha forti e millenari legami storici e religiosi. A causa del suo carattere risoluto, le è stata spesso paragonata il primo ministro britannico Margaret Thatcher, due "lady di ferro" della politica. Il suo piglio deciso era celebre anche in patria: gli israeliani, secondo una battuta ricorrente, solevano definirla "l'unico vero uomo in Israele", e anche David Ben-Gurion, ex primo ministro israeliano, era solito riferirsi a lei come "il miglior uomo al governo". Nonostante questa nomea, verso la fine della sua carriera, Golda Meir ha saputo mantenere un'aura materna, che la faceva apparire come "la nonna del popolo israeliano". È tuttora considerata una delle figure femminili più importanti del XX secolo.
- ゴルダ・メイア（גולדה מאיר (Goldah Me'ir), Golda Meir, 1898年5月3日 - 1978年12月8日）は、イスラエルの政治家、第5代首相（在任期間1969年-1974年）。
- 골다 메이어는 이스라엘을 건국한 정치인 중 하나였다. 노동부 장관, 외무부 장관을 거쳐 1969년 3월 17일부터 1974년 4월 11일까지 네 번째 총리를 역임했다. 메이어는 마거릿 대처 등이 이 별명을 이어받기 전까지 철의 여인이라고 불리었다. 메이어는 이스라엘의 첫 (그리고 유일한) 여성 총리이며, 세계에서 세 번째 여성 총리이다.
- Golda Meïr, soms ook geschreven als Golda Meir, geboren als Golda Mabovitsj, tijdens haar huwelijk Golda Meyerson, bijnamen De IJzeren Dame en in de Arabische wereld De Oude Dame was de vierde minister-president van Israël, van 17 maart 1969 tot 11 april 1974. Meïr werd geboren in Oekraïne (dat behoorde toentertijd tot het Russische Rijk). Op de vlucht voor het antisemitisme in Rusland emigreerde de familie 1906 naar Milwaukee in de staat Wisconsin in de Verenigde Staten. Later zou Meïr over haar tijd in Rusland zeggen: "Aan Rusland heb ik geen enkele gelukkige herinnering, alleen droevige. De nachtmerrie van de pogroms, het geweld van de Kozakken tegen jonge socialisten, angst en terreur. " In Milwaukee volgde ze een lerarenopleiding en gaf ze les aan publieke scholen. In 1915 werd ze lid van de Poalei Zion (de Zionistische Arbeiders Organisatie) en in 1921 emigreerde ze met haar man, Morris Meyerson, naar het Britse Mandaatgebied Palestina. Haar echtgenoot stierf daar in 1951, in 1956 nam ze een Hebreeuwse naam aan: Meïr dat "helder schijnen" betekent. In 1924 verhuisde ze naar Tel Aviv waar ze op verschillende plaatsen werkzaam was, onder andere bij de vakbond Histadroet en de ambtenarij. Op 14 mei 1948 was ze een van de 37 personen die de Israëlische onafhankelijkheidsverklaring ondertekenden. Van 1948 tot 1949 was ze de eerste Israëlische ambassadeur in de toenmalige Sovjet-Unie. In 1949 werd ze voor de Mapai (een van de Poalei Zion afgescheiden sociaaldemocratische, zionistische politieke partij) lid van het nieuwe Israëlische parlement, de Knesset, een ambt dat ze tot 1974 zou blijven bekleden. Tevens was ze van 1949 tot 1956 minister van Arbeid en van 1956 tot 1966 minister van Buitenlandse Zaken in opeenvolgende regeringen. Ze werd na de dood van Levi Eshkol in 1969 minister-president, de derde vrouw in de wereldgeschiedenis na Sirimavo Bandaranaike en Indira Gandhi. Tijdens haar regeerperiode begon de PLO een terreurcampagne tegen Israel van gijzelingen, vliegtuigkapingen en bomaanslagen. In 1972 vond het gijzelingsdrama op de Olympische Spelen in München plaats waarbij diverse Israëlische atleten door een Palestijnse terreurgroep om het leven werden gebracht. Meir stemde in met een beperkte contraterreur. Palestijnen met duidelijke terroristische banden werden met instemming van het kernkabinet door de Mossad geliquideerd. Eveneens brak tijdens haar bewindsperiode in 1973 de Jom Kipoeroorlog uit die ze alhoewel ze van tevoren door koning Hoessein van Jordanië was gewaarschuwd, niet echt had verwacht, evenmin als haar minister van Defensie Moshe Dayan. De nasleep van deze oorlog deed haar regering uiteindelijk de das om. Haar regering werd geteisterd door interne ruzies binnen de coalitie, vragen over strategische blunders en zwak leiderschap. Ze diende daarom in het voorjaar van 1974 haar ontslag in en werd opgevolgd door Yitzchak Rabin. Meïr leed vanaf de jaren zestig aan kanker. Ze overleed eind jaren zeventig op 80-jarige leeftijd aan deze ziekte. Ze werd begraven op de Herzlberg. Beroemde uitspraken van Golda Meïr zijn onder andere: "We zullen pas vrede hebben in het Midden-Oosten als de Arabieren meer van hun kinderen houden dan dat ze ons haten. " "Er is geen enkel verschil tussen zelf iemand doden of een ander sturen om voor jou te doden. Het is precies hetzelfde, zelfs erger. " "We vieren onze overwinningen in een strijd niet, we vieren het als we een nieuw soort katoen weten te kweken of als er aardbeien groeien in Israël."
- Golda Meir var fjerde statsminister i og en av grunnleggerne av Staten Israel. Etter å ha vært arbeiderminister og utenriksminister, ble Golda Meir statsminister den 17. mars 1969. Hun ble beskrevet som «jernkvinnen» innen israelsk politikk, år før uttrykket ble assosiert med den britiske statsministeren Margaret Thatcher. David Ben-Gurion pleide å kalle henne «den eneste mannen i regjeringen». Meir var Israels første kvinnelige statsminister, og den tredje kvinnen i verden til å inneha dette vervet, men den første til å være dette uten at familiemedlemmer tidligere hadde vært stats- eller regjeringsledere.
- – izraelska polityk, premier Izraela, minister pracy, spraw zagranicznych. Była czwartym premierem Izraela, pełniąc to stanowisko od 17 marca 1969 roku do 11 kwietnia 1974. Była "Żelazną Damą" izraelskiej polityki lata przed przylgnięciem tego określenia do Margaret Thatcher. Pierwsza (i jak dotychczas ostatnia) kobieta na stanowisku szefa rządu Izraela, a także trzecia pani premier na świecie. Dawid Ben Gurion swego czasu określił ją jako jedynego mężczyznę w gabinecie.
- Golda Meir, em hebraico: גולדה מאיר, em árabe: جولدا مائير, nascida Golda Mabovitch, foi uma fundadora do Estado de Israel. Emigrou para a Palestina no ano de 1921, onde militou no sindicato Histadrut e no partido trabalhista Mapai. Além de primeira embaixadora israelense na extinta URSS em 1948, ela foi ministra do Bem-Estar Social, ministra do Exterior, secretária-geral do Mapai e foi o quarto primeiro-ministro de Israel, entre 1969 e 1974. Conhecida pela firmeza de suas convicções, estava à frente do Estado de Israel em seu momento mais dramático: a Guerra do Yom Kippur, na qual tropas egípcias e sírias atacaram Israel, cuja população estava distraída pelas comemorações do Dia do Perdão judaico. David Ben-Gurion certa vez disse dela: "Golda Meir é o único homem do meu gabinete". Proveniente de uma humilde família judaica, em 1906, emigra com a família para Milwaukee, Wisconsin nos EUA. Após a conclusão dos seus estudos, Golda foi, durante algum tempo, professora primária em Milwaukee e delegada da secção americana do Congresso Judaico Mundial. Em 1917, casou com Morris Myerson, tendo emigrado em 1921 para a Palestina. Golda Meir tornou-se então membro do Kibbutz de Marnavia e, três anos mais tarde, aderiu ao Histadruth (Confederação Geral do Trabalho), passando entre 1932 e 1934 a ser a sua representante no estrangeiro, nomeadamente nos Estados Unidos da América. Nos anos que antecederam e durante a Segunda Guerra Mundial, Golda Meir ocupou lugares fulcrais na hierarquia política, foi chefe do departamento político da Agência Judaica (a maior autoridade na Palestina, sob administração britânica) e da Organização Mundial Sionista. Após a Declaração de Independência do Estado de Israel em 1948, Golda Meir foi nomeada pelo primeiro-ministro, David Ben-Gurion, para o cargo de embaixadora de Israel na União Soviética, por quatro anos. Posteriormente à nomeação, entre 1949 e 1956, Golda exerceu a função de ministra do Trabalho e, na década seguinte, foi ministra dos Negócios Estrangeiros, bem como representante máxima da delegação israelita enviada aos Estados Unidos da América. Foi secretária-geral do movimento socialista entre 1966 e 1968. Desde a sua fundação, o novo Estado dotou-se de instituições democráticas, tinha uma câmara única - o Knesset - e foram fundados vários partidos políticos. O partido mais representativo de todos era o Mapai (movimento socialista). Sob o impulso de Golda Meir, o Mapai, o Ahduth Haavoda (União do Trabalho) e o Rafi (Movimento de Esquerda) fundiram-se em Julho de 1968, com o objectivo de formarem o Partido Trabalhista. No ano seguinte, esse novo partido uniu-se ao Mapam (Partido Operário Unificado) constituindo uma aliança eleitoral - a Maarakh (Frente Operária). Em 1969, após a morte do Presidente Levi Eshkol, Golda Meir forma Governo sendo primeira-ministra de Israel por cinco anos (1969-1974). Em sua primeira coletiva de imprensa como primeira-ministra, bradou aos vizinhos árabes que estaria disposta a qualquer coisa pela paz, exceto o suicídio nacional. E convidou explicitamente o então presidente do Egito, Nasser, para a mesa de negociações, dizendo que iria até mesmo ao Cairo, caso necessário, para negociar devoluções de território pacificamente. Embora este tenha recusado, seu sucessor Sadat atendeu aos pedidos. Durante esse período não acatou as resoluções da Organização das Nações Unidas, que invalidavam a anexação israelita de Jerusalém oriental e que ordenavam a retirada de Israel dos territórios árabes ocupados em 1967 na guerra dos seis dias, por entender que, como não haveria contrapartida para impedir ataques dos palestinos e de nações árabes, tais medidas colocariam em risco a existencia do Estado de Israel. Golda Meir aplicou uma política de medidas extremas contra membros de organizações que realizavam atentados, chegando a ordenar o assassinato de suas lideranças. Em 6 de Outubro de 1973 deu-se a quarta guerra do conflito árabe-israelense, chamada "Guerra do Yom Kippur" (os israelitas celebram nesse dia a grande data religiosa de "Yom Kippur", onde se faz jejum completo por 24 horas, daí o nome atribuído ao conflito). No início da guerra, os israelenses foram apanhados completamente de surpresa, por acreditarem que seriam respeitados no dia mais importante de seu calendário religioso, por invasões pelo Egipto e Síria. A Síria atacou pelas Colinas do Golan, ao norte de Israel e o Egito se encarregou da península do Sinai e no canal de Suez, ao sul do país, desencadeando assim uma guerra com duas frentes. Os ataques árabes causaram enormes perdas às forças de defesa de Israel. Porém, após três semanas, as tropas de Israel obrigaram as tropas agressoras a recuarem. Penetraram com tanques e artilharia no território sírio a precisamente 32km da capital Damasco (que teve seus subúrbios bombardeados) e a 100km de Cairo, capital egípcia. Como consequência do conflito, os países árabes, decidiram parar de exportar petróleo para os Estados Unidos e a países que apoiavam a sobrevivência de Israel, o que levou à crise do petróleo. Em Abril de 1974, Golda Meir apresenta a sua demissão dadas as críticas à sua actuação e à do seu Ministro da Defesa, Moshe Dayan (herói da guerra dos seis dias), na Guerra do Yom Kippur, e pelos baixos resultados alcançados nas eleições pelo Partido Trabalhista. Meir foi substituída pelo General Yitzhak Rabin. A 5 de Março de 1976, Golda Meir regressou ainda à cena política como dirigente do seu Partido, em virtude da demissão de Meir Zarmi de Secretário-Geral, tendo publicado nesse mesmo ano um livro de carácter autobiográfico: A minha vida. A 8 de dezembro de 1978, Golda Meir morre de câncer em Jerusalém com 80 anos de idade. Encontra-se sepultada no Cemitério Nacional do Monte Herzl no Monte Herzl, Jerusalém em Israel. Referências Precedido porLevi Eshkol Primeiro-ministro de Israel 1969 - 1974 Sucedido porYitzhak Rabin
- Го́лда Ме́ир, фамилия по мужу — Меерсон, урождённая Мабович — израильский политический и государственный деятель, 5-й премьер-министр Израиля, министр внутренних дел Израиля, министр иностранных дел Израиля, министр труда и социального обеспечения Израиля.
- Golda Meir, född Golda Mabovitz, även känd som Golda Myerson, född 3 maj 1898 i Kiev, Ukraina, död 8 december 1978 i Jerusalem, Israel, var en israelisk politiker och en av grundarna till den nuvarande staten Israel. Meir tjänstgjorde som arbetsmarknadsminister, utrikesminister, och sedan som Israels fjärde premiärminister 17 mars 1969–3 juni 1974. Golda Meir kom att benämnas "järnladyn" inom israelisk politik, flera år innan samma epitet myntades angående Margaret Thatcher inom brittisk politik. David Ben-Gurion beskrev henne en gång som "den ende mannen i kabinettet". Hon var den första och hittills enda kvinnliga israeliska premiärministern, och den tredje kvinnliga premiärministern i världen.
- Го́лда Ме́їр (івр. גּוֹלְדָּה מֵאִיר, сп. пр. Меєрсон, нар. Голді Мабович), одна з засновників держави Ізраїль, 4-й прем'єр-міністр Ізраїлю з 17 березня 1969 року до 1974 року. Голда народилася у родині Мойше-Іцхока і Блюми Мабовичів. У 1906 році після погромів родина переїхала у Мілуокі, штат Вісконсін. Батьки посватали чотирнадцятирічну Голді за тридцятирічного страхового агента, вона втекла до сестри у Денвер, щоб здобути середню освіту, там познайомилася з Морісом Мейерсоном, майбутнім чоловіком. Вступила у «Поалей Ціон» ("Робочі Сіону"). в 1915 році. Зимою 1918 року стала наймолодшім делегатом Єврейського конгресу, якій проходив у Філадельфії. У 1921 р. вона з чоловіком і сестрою відправилася до Палестини на судні "Pocahontas". Після прибуття офіційно змінила ім'я Голді на Голда. Мейерсони вступили в кібуц ЕМЕК в Мерхавії. Голда стала делегатом сіоністського конвенту і зустріла там багато майбутніх лідерів Ізраїлю: Бен-Гуріона, Берла Кацнельсона, Залмана Шазара і Давида Ремеза. Сім'я повертається до Америки, в 1923 році у них народилася дочка Сара, в 1926 – син Менахем. Меїр запрошується до Єрусалиму секретарем Жіночої трудової ради. У 1929 році її вибрали делегатом на Всесвітній сіоністський конгрес. У 1932 р. стає секретарем Організації жінок-піонерів в США, де вона організувала американські відділення. Незадовго до Другої світової війни Меїр відправилася в агітаційну подорож покликану переконати євреїв приєднатися до Британії. Їй вдалося завербувати близько 33000 сіоністів в Британські озброєні сили. Під час війни вона була призначена розділом Сіоністського політичного департаменту і служила в Британській військовій економічній консультативній раді. У 1943 році Меїр довелося судитися з Британією з питання управління Палестинською державою. У 1946 році Організація Об'єднаних Націй проголосувала за розділ Палестини і незалежність Ізраїлю. 14 травня 1948 року було проголошено державу Ізраїль. У вересні 1948 р. Г. Меїр стала першим послом Ізраїлю в СРСР. У квітні 1949 року вона повернулася до Ізраїлю. Була обрана до Кнесету в 1949 і прийняла пост міністра праці і соціального страхування в кабінеті прем'єр-міністра Давида Бен-Гуріона. Прийняла прізвище Меїр за порадою Давида Бен-Гуріона у 1956 році. У липні 1956 р. Меїр призначена міністром закордонних справ і представником Ізраїлю в ООН. 17 березня 1969 року Голда Меїр була вибрана прем'єр-міністром Ізраїлю. Померла в 1978 у Єрусалимі і похована на горі Герцля.
- Golda Meir (ɡolˈda meˈʔiʁ, גּוֹלְדָּה מֵאִיר, khai sinh Golda Mabovitch, 3 tháng 5, 1898 – 8 tháng 12, 1978, hay Golda Meyerson từ 1917–56) là Thủ tướng của Nhà nước Isarel thứ 4.
- 果尔达·梅厄（通称梅雅夫人，并译迈尔夫人，希伯来语：גּוֹלְדָּה מֵאִיר；拉丁轉寫：Golda Meir，1898年5月3日－1978年12月8日）是以色列创国者之一，她曾经擔任以色列劳工部长、外交部长及第四任以色列总理（由1969年－1974年）。在英国首相玛格利特·撒切尔未被称为“铁娘子”之前，果尔达·梅厄被外界认为是一位以色列的“铁娘子”，大卫·本-古理安也称她为“内阁中的最好的人”。果尔达·梅厄是首位女性掌以色列大权，她也是世界上第三位女性总理。
- Golda Meir was an Israeli teacher, kibbutznik and politician who became the fourth Prime Minister of Israel. Meir was elected Prime Minister of Israel on March 17, 1969, after serving as Minister of Labour and Foreign Minister. Israel's first and the world's third woman to hold such an office, she was described as the "Iron Lady" of Israeli politics years before the epithet became associated with British Prime Minister Margaret Thatcher. Former Prime Minister David Ben-Gurion used to call Meir "the best man in the government"; she was often portrayed as the "strong-willed, straight-talking, grey-bunned grandmother of the Jewish people". In 1974, after the conclusion of the Yom Kippur War, Meir resigned as prime minister. She died in 1978 of leukemia.
- Golda Meir was an Israeli teacher, kibbutznik and politician who became the fourth Prime Minister of Israel. Meir was elected Prime Minister of Israel on March 17, 1969, after serving as Minister of Labour and Foreign Minister. Israel's first and the world's third woman to hold such an office, she was described as the "Iron Lady" of Israeli politics years before the epithet became associated with British Prime Minister Margaret Thatcher. Former Prime Minister David Ben-Gurion used to call Meir "the best man in the government"; she was often portrayed as the "strong-willed, straight-talking, grey-bunned grandmother of the Jewish people". In 1974, after the end of the Yom Kippur War, Meir resigned as prime minister. She died in 1978 of leukemia.
- Golda Meir (earlier Golda Meyerson, born Golda Mabovich, Голда Мабович; May 3, 1898 – December 8, 1978) was an Israeli teacher, kibbutznik and politician who became the fourth Prime Minister of Israel. Meir was elected Prime Minister of Israel on March 17, 1969, after serving as Minister of Labour and Foreign Minister. Israel's first and the world's third woman to hold such an office, she was described as the "Iron Lady" of Israeli politics years before the epithet became associated with British Prime Minister Margaret Thatcher. Former Prime Minister David Ben-Gurion used to call Meir "the best man in the government"; she was often portrayed as the "strong-willed, straight-talking, grey-bunned grandmother of the Jewish people". In 1974, after the end of the Yom Kippur War, Meir resigned as prime minister. She died in 1978 of leukemia.
- Golda Meir (earlier Golda Meyerson, born Golda Mabovich, Голда Мабович; May 3, 1898 – December 8, 1978) was an Israeli teacher, kibbutznik and politician who became the fourth Prime Minister of Israel. Meir was elected Prime Minister of Israel on March 17, 1969, after serving as Minister of Labour and Foreign Minister. Israel's first and the world's third woman to hold such an office, she was described as the "Iron Lady" of Israeli politics years before the epithet became associated with British Prime Minister Margaret Thatcher. Former Prime Minister David Ben-Gurion used to call Meir "the best man in the government"; she was often portrayed as the "strong-willed, straight-talking, grey-bunned grandmother of the Jewish people". In 1974, after the end of the Yom Kippur War, Meir resigned as prime minister. She died in 1978 of lymphoma.
|
| rdfs:comment
|
- Golda Meir (גּוֹלְדָה מְאִיר) fou una primera ministra d'Israel. Nascuda a Kíev emigrà el 1906 als Estats Units. El 1921 marxà a Palestina i visqué en un quibuts fins el 1924. S'uní al partit sionista. Aconsellada per Ben-Gurion canvià el seu nom original, Golda Mabovitz, pel cognom hebreu Meir. El 1947 entrà com a diputada a la Kenésset (parlament israelià) . De 1969 a 1974 va ser escollida primera ministra.
- Golda Meirová byla ministerskou předsedkyní Státu Izrael. Historicky byla první a dodnes jedinou ženou v tomto úřadě, zároveň v pořadí pátou osobou v této funkci a rovněž tak v pořadí třetí ženou na světě vůbec, která úřad ministerského předsedy zastávala. Již od mládí byla horlivou sionistkou, angažovanou v sionistickém hnutí.
- Golda Meir war eine israelische Politikerin. Sie war langjährige Außenministerin Israels und vom 17. März 1969 bis 1974 der bisher einzige weibliche Premierminister Israels.
- Golda Meir (Meyerson), nacida Golda Mabovitch, fue una política, diplomática, estadista y cuarta Primera Ministra de Israel. Fue una de las primeras jefas de gobierno del mundo —sólo precedida por Sirimavo Bandaranaike de Sri Lanka e Indira Gandhi de la India—, y la primera de Oriente Medio, seguida sólo por la primera ministra Tansu Çiller de Turquía.
- Golda Meir oli Israelin valtion perustajia. Hän toimi työministerinä, ulkoministerinä sekä Israelin neljäntenä pääministerinä 1969–1974. Golda Meir oli Israelin politiikan "rautarouva" – vuosia ennen kuin sanaa alettiin käyttää Margaret Thatcherista. David Ben Gurion kuvasi häntä kerran "hallituksen ainoaksi mieheksi". Hän oli maansa ensimmäinen nainen pääministerinä ja näihin päiviin ainoa Israelissa, kolmas naispääministeri maailmassa.
- Golda Meir, née Golda Mabovitch à Kiev le 3 mai 1898 et décédée à Jérusalem le 8 décembre 1978, a participé à la création de l'État d'Israël, a été ministre des Affaires étrangères, ainsi que le quatrième Premier ministre d'Israël du 17 mars 1969 au 11 avril 1974.
- Golda Meir (ivritül: גולדה מאיר/גּוֹלְדָּה מֵאִיר, jiddisül: גאָלדע מאיר, izraeli angol átírással Golda Meir, születési neve: Golda Mabovics Izrael állam alapítóinak egyike, 1969. és 1974. között Izrael miniszterelnöke, a világ harmadik női miniszterelnöke, külügyminiszter, munkaügyi miniszter. Az izraeli politika vasladyje, akiről Dávid Ben-Gúrión miniszterelnök egyszer azt találta mondani: „Golda az egyetlen igazi férfi a kormányomban. ”
- Golda Meir è stata anche una figura di primo piano del movimento sionista, che si prefiggeva di creare uno stato israeliano nel territorio sotto il mandato britannico, area con cui il popolo ebraico ha forti e millenari legami storici e religiosi. A causa del suo carattere risoluto, le è stata spesso paragonata il primo ministro britannico Margaret Thatcher, due "lady di ferro" della politica.
- ゴルダ・メイア（גולדה מאיר (Goldah Me'ir), Golda Meir, 1898年5月3日 - 1978年12月8日）は、イスラエルの政治家、第5代首相（在任期間1969年-1974年）。
- 골다 메이어는 이스라엘을 건국한 정치인 중 하나였다. 노동부 장관, 외무부 장관을 거쳐 1969년 3월 17일부터 1974년 4월 11일까지 네 번째 총리를 역임했다. 메이어는 마거릿 대처 등이 이 별명을 이어받기 전까지 철의 여인이라고 불리었다. 메이어는 이스라엘의 첫 (그리고 유일한) 여성 총리이며, 세계에서 세 번째 여성 총리이다.
- Golda Meïr, soms ook geschreven als Golda Meir, geboren als Golda Mabovitsj, tijdens haar huwelijk Golda Meyerson, bijnamen De IJzeren Dame en in de Arabische wereld De Oude Dame was de vierde minister-president van Israël, van 17 maart 1969 tot 11 april 1974. Meïr werd geboren in Oekraïne (dat behoorde toentertijd tot het Russische Rijk). Op de vlucht voor het antisemitisme in Rusland emigreerde de familie 1906 naar Milwaukee in de staat Wisconsin in de Verenigde Staten.
- Golda Meir var fjerde statsminister i og en av grunnleggerne av Staten Israel. Etter å ha vært arbeiderminister og utenriksminister, ble Golda Meir statsminister den 17. mars 1969. Hun ble beskrevet som «jernkvinnen» innen israelsk politikk, år før uttrykket ble assosiert med den britiske statsministeren Margaret Thatcher. David Ben-Gurion pleide å kalle henne «den eneste mannen i regjeringen».
- – izraelska polityk, premier Izraela, minister pracy, spraw zagranicznych. Była czwartym premierem Izraela, pełniąc to stanowisko od 17 marca 1969 roku do 11 kwietnia 1974. Była "Żelazną Damą" izraelskiej polityki lata przed przylgnięciem tego określenia do Margaret Thatcher. Pierwsza (i jak dotychczas ostatnia) kobieta na stanowisku szefa rządu Izraela, a także trzecia pani premier na świecie. Dawid Ben Gurion swego czasu określił ją jako jedynego mężczyznę w gabinecie.
- Golda Meir, em hebraico: גולדה מאיר, em árabe: جولدا مائير, nascida Golda Mabovitch, foi uma fundadora do Estado de Israel. Emigrou para a Palestina no ano de 1921, onde militou no sindicato Histadrut e no partido trabalhista Mapai. Além de primeira embaixadora israelense na extinta URSS em 1948, ela foi ministra do Bem-Estar Social, ministra do Exterior, secretária-geral do Mapai e foi o quarto primeiro-ministro de Israel, entre 1969 e 1974.
- Го́лда Ме́ир, фамилия по мужу — Меерсон, урождённая Мабович — израильский политический и государственный деятель, 5-й премьер-министр Израиля, министр внутренних дел Израиля, министр иностранных дел Израиля, министр труда и социального обеспечения Израиля.
- Golda Meir, född Golda Mabovitz, även känd som Golda Myerson, född 3 maj 1898 i Kiev, Ukraina, död 8 december 1978 i Jerusalem, Israel, var en israelisk politiker och en av grundarna till den nuvarande staten Israel. Meir tjänstgjorde som arbetsmarknadsminister, utrikesminister, och sedan som Israels fjärde premiärminister 17 mars 1969–3 juni 1974.
- Го́лда Ме́їр (івр. גּוֹלְדָּה מֵאִיר, сп. пр. Меєрсон, нар. Голді Мабович), одна з засновників держави Ізраїль, 4-й прем'єр-міністр Ізраїлю з 17 березня 1969 року до 1974 року. Голда народилася у родині Мойше-Іцхока і Блюми Мабовичів. У 1906 році після погромів родина переїхала у Мілуокі, штат Вісконсін.
- Golda Meir (ɡolˈda meˈʔiʁ, גּוֹלְדָּה מֵאִיר, khai sinh Golda Mabovitch, 3 tháng 5, 1898 – 8 tháng 12, 1978, hay Golda Meyerson từ 1917–56) là Thủ tướng của Nhà nước Isarel thứ 4.
- 果尔达·梅厄（通称梅雅夫人，并译迈尔夫人，希伯来语：גּוֹלְדָּה מֵאִיר；拉丁轉寫：Golda Meir，1898年5月3日－1978年12月8日）是以色列创国者之一，她曾经擔任以色列劳工部长、外交部长及第四任以色列总理（由1969年－1974年）。在英国首相玛格利特·撒切尔未被称为“铁娘子”之前，果尔达·梅厄被外界认为是一位以色列的“铁娘子”，大卫·本-古理安也称她为“内阁中的最好的人”。果尔达·梅厄是首位女性掌以色列大权，她也是世界上第三位女性总理。
- Golda Meir was an Israeli teacher, kibbutznik and politician who became the fourth Prime Minister of Israel. Meir was elected Prime Minister of Israel on March 17, 1969, after serving as Minister of Labour and Foreign Minister. Israel's first and the world's third woman to hold such an office, she was described as the "Iron Lady" of Israeli politics years before the epithet became associated with British Prime Minister Margaret Thatcher.
- Golda Meir (earlier Golda Meyerson, born Golda Mabovich, Голда Мабович; May 3, 1898 – December 8, 1978) was an Israeli teacher, kibbutznik and politician who became the fourth Prime Minister of Israel. Meir was elected Prime Minister of Israel on March 17, 1969, after serving as Minister of Labour and Foreign Minister.
|
