Glenn Theodore Seaborg was an American scientist who won the 1951 Nobel Prize in Chemistry for "discoveries in the chemistry of the transuranium elements," contributed to the discovery and isolation of ten elements, developed the actinoids concept and was the first to propose the actinoids series which led to the current arrangement of the Periodic Table of the Elements.

PropertyValue
dbpedia-owl:Person/almaMater
dbpedia-owl:Person/birthDate
  • 1912-04-19 (xsd:date)
dbpedia-owl:Person/birthPlace
dbpedia-owl:Person/deathDate
  • 1999-02-25 (xsd:date)
dbpedia-owl:Person/deathPlace
dbpedia-owl:Person/individualisedPnd
  • 107873850
dbpedia-owl:Person/knownFor
dbpedia-owl:Scientist/doctoralAdvisor
dbpedia-owl:almaMater
dbpedia-owl:birthDate
  • 1912-04-19 (xsd:date)
dbpedia-owl:birthPlace
dbpedia-owl:deathDate
  • 1999-02-25 (xsd:date)
dbpedia-owl:deathPlace
dbpedia-owl:doctoralAdvisor
dbpedia-owl:knownFor
dbpedia-owl:thumbnail
dbpprop:abstract
  • Glenn Theodore Seaborg was an American scientist who won the 1951 Nobel Prize in Chemistry for "discoveries in the chemistry of the transuranium elements," contributed to the discovery and isolation of ten elements, developed the actinoids concept and was the first to propose the actinoids series which led to the current arrangement of the Periodic Table of the Elements. He spent most of his career as an educator and research scientist at the University of California, Berkeley where he became the second Chancellor in its history and served as a University Professor. Seaborg advised ten presidents from Truman to Clinton on nuclear policy and was the chairman of the United States Atomic Energy Commission from 1961 to 1971 where he pushed for commercial nuclear energy and peaceful applications of nuclear science. Throughout his career, Seaborg worked for arms control. He was signator to the Franck Report and contributed to the achievement of the Limited Test Ban Treaty, the Nuclear Non-Proliferation Treaty, and the Comprehensive Test Ban Treaty. Seaborg was a well-known advocate of science education and federal funding for pure research. He was a key contributor to the report "A Nation at Risk" as a member of President Reagan's National Commission on Excellence in Education and was the principal author of the Seaborg Report on academic science issued in the closing days of the Eisenhower administration. Seaborg was the principal or co-discoverer of ten elements: plutonium, americium, curium, berkelium, californium, einsteinium, fermium, mendelevium, nobelium and element 106, which was named seaborgium in his honor while he was still living. He also developed more than 100 atomic isotopes, and is credited with important contributions to the separation of the isotope of uranium used in the atomic bomb at Hiroshima. Early in his career, Seaborg was a pioneer in nuclear medicine and developed numerous isotopes of elements with important applications in the diagnosis and treatment of diseases, most notably iodine-131, which is used in the treatment of thyroid disease. In addition to his theoretical work in the development of the actinide concept which placed the actinide series beneath the lanthanide series on the periodic table, Seaborg proposed the placement of super-heavy elements in the transactinide and superactinide series. After sharing the 1951 Nobel Prize in Chemistry with Edwin McMillan, he received approximately 50 honorary doctorates and numerous other awards and honors. The list of things named after Seaborg ranges from his atomic element to an asteroid. Seaborg was a prolific author, penning more than 50 books and 500 journal articles, often in collaboration with others. He received so many awards and honors that he was once listed in the Guinness Book of World Records as the person with the longest entry in Who's Who in America.
  • Glenn Theodore Seaborg war ein US-amerikanischer Chemiker und Atomphysiker. Für seine Arbeiten zur Isolierung und Identifizierung von Transuranen wurde er mit dem Nobelpreis ausgezeichnet.
  • Glenn Theodore Seaborg fou un físic, químic i professor universitari guardonat amb el Premi Nobel de Química l'any 1951.
  • Glenn Theodore Seaborg byl významný americký jaderný chemik. Za objevy transuranů získal spolu s Edwinem Mattisonem McMillanem roku 1951 Nobelovu cenu (byl objevitelem všech transuranů až do čísla 102). V otázkách vědy a výchovy radil devíti americkým prezidentům. Ještě za jeho života byl po něm pojmenován chemický prvek s protonovým číslem 106 – seaborgium.
  • Glenn Theodore Seaborg logró el Premio Nobel en Química en 1951 por "descubrimientos en la química de los elementos transuránicos", contribuyendo al descubrimiento y aislamiento de diez elementos químicos, desarrolló el concepto de elemento actínido y fue el primero en proponer la serie actínida, que deja fija la disposición actual de la tabla periódica de los elementos.
  • Glenn Theodore Seaborg oli yhdysvaltalainen ydinkemisti. Hän sai vuonna 1951 Edwin Mattison McMillanin ohella Nobelin kemianpalkinnon transuraanien kemian havaintojensa ansiosta. Hänet muistetaan parhaiten työstään uraania raskaampien alkuaineiden eriyttämisestä ja tunnistamisesta. Seaborgilla oli ruotsalaiset sukujuuret.
  • Glenn Theodore Seaborg est un physicien atomiste. Il passa sa jeunesse près de Los Angeles. Il suivit les travaux de Frederick Soddy sur les isotopes et lut les livres d'Otto Hahn sur la radiochimie appliquée. Il devint un expert à l'Université de Berkeley dans la relation avec le grand physicien Robert Oppenheimer. Ce dernier était si rapide et érudit qu’il avait l’habitude de répondre avant même que la question soit terminée. Ces réponses étaient plus fouillées que de besoin ce qui les rendait peu utiles. Seaborg apprit donc à formuler ses questions à Oppenheimer de manière très succincte et précise. Il devint un instructeur en chimie en 1939, fut promu professeur en 1945 puis servit comme chancellier de 1958 à 1961. Il découvrit le plutonium, l'américium, le curium, le berkélium, et le californium (éléments 94 à 98). Il partagea avec Edwin McMillan, le prix Nobel de chimie en 1951 pour ces découvertes. La même année où il produisit du plutonium, 1941, il découvrit que l’isotope U subit une fission sous les conditions appropriées. Il fut donc responsable de deux approches différentes dans le développement des armes nucléaires. À ce moment il fut transféré au projet Manhattan où il était dans le groupe d’Enrico Fermi qui obtint la première réaction nucléaire en chaîne en 1942. Son rôle fut d’extraire, de la masse de l’uranium, l'infime partie de plutonium. Il épousa en 1942 Helen Griggs, la secrétaire d’Ernest Orlando Lawrence avec laquelle il eut six enfants. Il fut élu à la National Academy of Sciences en 1948. Il fut directeur de la commission des États-Unis pour l’énergie nucléaire de 1961 à 1971. Il fut lauréat de la Médaille Franklin en 1963. Il accueillit le roi de Suède en 1976. L’élément seaborgium lui a été dédié alors qu’il était vivant ce qui créa une controverse. Pour le reste de sa vie, il était le seul homme pouvant écrire son adresse avec des éléments chimiques: Seaborgium, Lawrencium, Berkélium, Californium, Américium.
  • Ha scoperto, con i suoi collaboratori, dieci nuovi elementi chimici ottenuti artificialmente mediante radiazioni nucleari e detti elementi transuranici, perché aventi numeri atomici superiori a quello dell'uranio (n. 92). Nel 1940, con il fisico Edwin McMillan, sintetizzò ed isolò il plutonio (n.94). Continuando le ricerche, Seaborg sintetizzò ed isolò con metodi radiochimici nel 1944 l'americio (n.95) ed il curio (n.96), nel 1949 il berkelio (n.97) ed il californio (n.98), nel 1953 l'einstenio (n.99) ed il fermio (n.100). Per opera di altri ricercatori fu poi la volta del mendelevio (n.101), del nobelio (n.102), del laurenzio (n.103), del kurciatovio (n.104). Degli elementi transurantici, che sono tutti prodotti artificialmente, solo il plutonio è stato preparato su larga scala, mentre di alcuni altri sono state ottenute quantità appena pesabili e di altri qualche milione di atomi. Inoltre, molti elementi trasuranici si disintegrano in tempi brevissimi. Nel 1951 divise con il suo collaboratore McMillan il premio Nobel per la Chimica per la scoperta dei primi 5 elementi transuranici e fu poi nominato Presidente della Commissione per l'energia atomica. È da molti considerato il fondatore della moderna Chimica Nucleare.
  • グレン・セオドア・シーボーグ（Glenn Theodore Seaborg、1912年4月19日 - 1999年2月25日 ）は、アメリカの化学者 、物理学者。 加速器を用いて多くの新元素を発見したことで知られる。アクチニウムに始まる元素を「アクチノイド系列」と命名し、この系列に属する元素の大半、すなわちプルトニウム（原子番号94）、アメリシウム（95）、キュリウム（96）、バークリウム（97）、カリホルニウム（98）、アインスタイニウム（99）、フェルミウム（100）、メンデレビウム（101）、ノーベリウム（102）の発見に寄与した。 その他にも、マンハッタン計画に参加し、原子爆弾に用いるプルトニウムの分離に関わった。 超ウラン元素の合成および研究の功績により、1951年度のノーベル化学賞をマクミランとともに受賞した。 シーボーグの名前にちなんで元素番号106の新元素はシーボーギウムと名づけられた。
  • Glenn Theodore Seaborg was een Amerikaans scheikundige en kernfysicus aan de Universiteit van Californië - Berkeley. Seaborg was een van de eersten die een transuraan element wist te synthetiseren. Hiervoor won hij, samen met Edwin McMillan, in 1951 de Nobelprijs voor de Scheikunde. Uiteindelijk is het scheikundig element seaborgium naar hem vernoemd. Ook het Amerikaanse Glenn T Seaborg Institute is naar hem vernoemd.
  • Glenn Theodore Seaborg var en amerikansk kjemiker og kjernefysiker. Seaborg, som var av svensk opprinnelse, studerte kjemi ved UCLA (University of California in Los Angeles) og i Berkeley. I 1946 ble han professor i kjemi ved Berkely-universitetet og egnet seg hovedsakelig til undersøkelser av egenskapene til ulike grunnstoffer. Han oppdaget mer enn 100 ulike isotoper og greide i samarbeid med andre forskrer å isolere og identifisere de såkalte transurane grunnstoffene, nemlig grunnstoff nr. 94 plutonium, 95 americium, 96 curium, 97 berkelium, 98 californium, 99 einsteinium, 100 fermium, 101 mendelevium og 102 nobelium. Sammen med fysikeren Edwin M. McMillan ble Seaborg i 1951 tildelt nobelprisen i kjemi for deres oppdaeglser angående de transurane grunnstoffenes kjemi.
  • Glenn Theodore Seaborg – amerykański chemik, odkrywca wielu pierwiastków transuranowych: plutonu, ameryku, kiuru, berkelu i kalifornu. Laureat Nagrody Nobla w dziedzinie chemii w 1951 r. W 1997 r. na jego cześć nazwano sztucznie wytworzony pierwiastek 106. Od tego momentu stał się jedyną osobą, która mogła zapisać cały swój adres za pomocą nazw pierwiastków: Seaborg, Lorens, Berkel, Kaliforn, Ameryk (Glenn Seaborg, Lawrence Berkeley National Laboratory, Berkeley, California, United States of America). W 1980 r. dokonał transmutacji bizmutu w złoto, co było głównym celem starożytnej alchemii.
  • Glenn Theodore Seaborg foi um químico estadunidense. Foi agraciado com o Nobel de Química de 1951. Durante o Projeto Manhattan, Seaborg foi o responsável pela definição da escala dos procedimentos para produzir grandes quantidades de plutônio. Foi também o responsável pela descoberta e isolamento de 10 elementos químicos transurânicos: o próprio plutônio, e também o amerício, cúrio, berquélio, califórnio, einstênio, férmio, mendelévio,nobélio e seabórgio, que recebeu este nome em sua homenagem.
  • Glenn Theodore Seaborg a fost un chimist american, laureat al Premiului Nobel pentru chimie (1951).
  • Гленн Теодор Сиборг — знаменитый американский химик и физик-ядерщик. Благодаря его работам окончательно сформировалась новая наука — ядерная химия.
  • Glenn Theodore Seaborg (svenskt namn Glenn Teodor Sjöberg), född 19 april 1912 i Ishpeming, Marquette County, Michigan, död 25 februari 1999 i Lafayette, Contra Costa County, Kalifornien, var en amerikansk kemist och kärnfysiker. Seaborg, som var av svensk härkomst, studerade kemi vid UCLA (University of California in Los Angeles) samt i Berkeley. Han blev 1946 professor i kemi vid Berkeley-universitetet och ägnade sig där framför allt åt att undersöka olika grundämnens egenskaper. Han upptäckte därvid mer än 100 olika isotoper och kom att tillsammans med andra forskare isolera och identifiera de så kallade transuranerna, nämligen ämne nr 94 plutonium, 95 americium, 96 curium, 97 berkelium, 98 californium, 99 einsteinium, 100 fermium, 101 mendelevium och 102 nobelium. Tillsammans med fysikern Edwin M McMillan tilldelades Seaborg 1951 nobelpriset i kemi för deras upptäckter angående transuranernas kemi.
  • Файл:Nobel prize medal. svg Ґленн Сіборґ — американський фізик, удостоєний в 1951 Нобелівської премії з хімії (спільно з Е. Макмілланом) за синтез плутонію і інших трансуранових елементів. Народився 19 квітня 1912 в Ішпемінгу. Закінчив університет в Лос-Анджелесі (1934). Отримав ступінь доктора філософії в Каліфорнійському університеті (1937). З 1945 професор, в 1958–1961 – президент Каліфорнійського університету. Роботи Сіборґа з отримання трансуранових елементів мали величезне значення для розвитку атомної енергетики і створення атомної бомби. Спільно з Макмілланом Сіборґ синтезував плутоній (1940–1941), брав участь у відкритті ряду трансуранових елементів: америцію, кюрію (1944), берклію (1949) і інших. У 1942 висловив гіпотезу про існування сімейства актинідів, що зіграло велику роль в прогнозі властивостей важких трансуранових елементів. У 1942–1946 працював в Металургійній лабораторії в Чикаго над проблемою промислового отримання плутонію для атомної бомби. З 1946 по 1950 був членом загального консультативного комітету Комісії з атомної енергії (КАЕ). У 1954–1956 і з 1971 – директор Радіаційної лабораторії в Берклі, якою раніше керував Е. Лоуренс. З 1961 по 1971 займав посаду голови КАЕ. У 1971 Сіборґ повернувся до Берклі. Нагороджений медалями Перкіна (1957), Б. Франкліна (1963) і ін. Лауреат премії Е. Фермі (1959). Помер Сіборг в Лафаєті 25 лютого 1999.
  • 格伦·西奥多·西博格 (Glenn Theodore Seaborg)（1912年一1999年）美国核化学家。鉴于西博格在超铀元素方面的杰出贡献，他与麦克米伦（镎的主要发现者）共同荣获1951年诺贝尔化学奖。之后，国际纯粹与应用化学联合会（IUPAC）在1997年8月举行的国际会议上，决定用西博格的名字命名由吉奥索（A．Ghiorso）和他发现的106号元素，打破了不能以健在人姓名为化学元素命名的惯例。
dbpprop:almaMater
dbpprop:birthDate
dbpprop:birthPlace
dbpprop:dateOfBirth
dbpprop:dateOfDeath
dbpprop:deathDate
dbpprop:deathPlace
dbpprop:doctoralAdvisor
dbpprop:doctoralStudents
  • Ralph Arthur James Joseph William Kennedy Kenneth Ross Mackenzie Arthur Wall
dbpprop:field
dbpprop:hasPhotoCollection
dbpprop:knownFor
dbpprop:name
  • Glenn T. Seaborg
  • Seaborg, Glenn Theodore
dbpprop:nationality
  • United States
dbpprop:prizes
dbpprop:reference
dbpprop:shortDescription
  • American chemist, Nobel Prize laureate
dbpprop:wikiPageUsesTemplate
dbpprop:wordnet_type
dbpprop:workInstitutions
rdf:type
rdfs:comment
  • Glenn Theodore Seaborg was an American scientist who won the 1951 Nobel Prize in Chemistry for "discoveries in the chemistry of the transuranium elements," contributed to the discovery and isolation of ten elements, developed the actinoids concept and was the first to propose the actinoids series which led to the current arrangement of the Periodic Table of the Elements.
  • Glenn Theodore Seaborg war ein US-amerikanischer Chemiker und Atomphysiker. Für seine Arbeiten zur Isolierung und Identifizierung von Transuranen wurde er mit dem Nobelpreis ausgezeichnet.
  • Glenn Theodore Seaborg fou un físic, químic i professor universitari guardonat amb el Premi Nobel de Química l'any 1951.
  • Glenn Theodore Seaborg byl významný americký jaderný chemik. Za objevy transuranů získal spolu s Edwinem Mattisonem McMillanem roku 1951 Nobelovu cenu (byl objevitelem všech transuranů až do čísla 102). V otázkách vědy a výchovy radil devíti americkým prezidentům. Ještě za jeho života byl po něm pojmenován chemický prvek s protonovým číslem 106 – seaborgium.
  • Glenn Theodore Seaborg logró el Premio Nobel en Química en 1951 por "descubrimientos en la química de los elementos transuránicos", contribuyendo al descubrimiento y aislamiento de diez elementos químicos, desarrolló el concepto de elemento actínido y fue el primero en proponer la serie actínida, que deja fija la disposición actual de la tabla periódica de los elementos.
  • Glenn Theodore Seaborg oli yhdysvaltalainen ydinkemisti. Hän sai vuonna 1951 Edwin Mattison McMillanin ohella Nobelin kemianpalkinnon transuraanien kemian havaintojensa ansiosta. Hänet muistetaan parhaiten työstään uraania raskaampien alkuaineiden eriyttämisestä ja tunnistamisesta. Seaborgilla oli ruotsalaiset sukujuuret.
  • Glenn Theodore Seaborg est un physicien atomiste. Il passa sa jeunesse près de Los Angeles. Il suivit les travaux de Frederick Soddy sur les isotopes et lut les livres d'Otto Hahn sur la radiochimie appliquée. Il devint un expert à l'Université de Berkeley dans la relation avec le grand physicien Robert Oppenheimer. Ce dernier était si rapide et érudit qu’il avait l’habitude de répondre avant même que la question soit terminée.
  • Ha scoperto, con i suoi collaboratori, dieci nuovi elementi chimici ottenuti artificialmente mediante radiazioni nucleari e detti elementi transuranici, perché aventi numeri atomici superiori a quello dell'uranio (n. 92). Nel 1940, con il fisico Edwin McMillan, sintetizzò ed isolò il plutonio (n.94).
  • Glenn Theodore Seaborg was een Amerikaans scheikundige en kernfysicus aan de Universiteit van Californië - Berkeley. Seaborg was een van de eersten die een transuraan element wist te synthetiseren. Hiervoor won hij, samen met Edwin McMillan, in 1951 de Nobelprijs voor de Scheikunde. Uiteindelijk is het scheikundig element seaborgium naar hem vernoemd. Ook het Amerikaanse Glenn T Seaborg Institute is naar hem vernoemd.
  • Glenn Theodore Seaborg var en amerikansk kjemiker og kjernefysiker. Seaborg, som var av svensk opprinnelse, studerte kjemi ved UCLA (University of California in Los Angeles) og i Berkeley. I 1946 ble han professor i kjemi ved Berkely-universitetet og egnet seg hovedsakelig til undersøkelser av egenskapene til ulike grunnstoffer. Han oppdaget mer enn 100 ulike isotoper og greide i samarbeid med andre forskrer å isolere og identifisere de såkalte transurane grunnstoffene, nemlig grunnstoff nr.
  • Glenn Theodore Seaborg – amerykański chemik, odkrywca wielu pierwiastków transuranowych: plutonu, ameryku, kiuru, berkelu i kalifornu. Laureat Nagrody Nobla w dziedzinie chemii w 1951 r. W 1997 r. na jego cześć nazwano sztucznie wytworzony pierwiastek 106.
  • Glenn Theodore Seaborg foi um químico estadunidense. Foi agraciado com o Nobel de Química de 1951. Durante o Projeto Manhattan, Seaborg foi o responsável pela definição da escala dos procedimentos para produzir grandes quantidades de plutônio.
  • Glenn Theodore Seaborg a fost un chimist american, laureat al Premiului Nobel pentru chimie (1951).
  • Гленн Теодор Сиборг — знаменитый американский химик и физик-ядерщик. Благодаря его работам окончательно сформировалась новая наука — ядерная химия.
  • Glenn Theodore Seaborg (svenskt namn Glenn Teodor Sjöberg), född 19 april 1912 i Ishpeming, Marquette County, Michigan, död 25 februari 1999 i Lafayette, Contra Costa County, Kalifornien, var en amerikansk kemist och kärnfysiker. Seaborg, som var av svensk härkomst, studerade kemi vid UCLA (University of California in Los Angeles) samt i Berkeley. Han blev 1946 professor i kemi vid Berkeley-universitetet och ägnade sig där framför allt åt att undersöka olika grundämnens egenskaper.
  • Файл:Nobel prize medal. svg Ґленн Сіборґ — американський фізик, удостоєний в 1951 Нобелівської премії з хімії (спільно з Е. Макмілланом) за синтез плутонію і інших трансуранових елементів. Народився 19 квітня 1912 в Ішпемінгу. Закінчив університет в Лос-Анджелесі (1934).
  • 格伦·西奥多·西博格 (Glenn Theodore Seaborg)（1912年一1999年）美国核化学家。鉴于西博格在超铀元素方面的杰出贡献，他与麦克米伦（镎的主要发现者）共同荣获1951年诺贝尔化学奖。之后，国际纯粹与应用化学联合会（IUPAC）在1997年8月举行的国际会议上，决定用西博格的名字命名由吉奥索（A．Ghiorso）和他发现的106号元素，打破了不能以健在人姓名为化学元素命名的惯例。
rdfs:label
  • Glenn T. Seaborg
  • Glenn Theodore Seaborg
  • Glenn Theodore Seaborg
  • Glenn Seaborg
  • Glenn Theodore Seaborg
  • Glenn Theodore Seaborg
  • Glenn Theodore Seaborg
  • Glenn Theodore Seaborg
  • グレン・シーボーグ
  • Glenn Seaborg
  • Glenn T. Seaborg
  • Glenn Theodore Seaborg
  • Glenn Theodore Seaborg
  • Glenn T. Seaborg
  • Сиборг, Гленн Теодор
  • Glenn T. Seaborg
  • Гленн Сіборг
  • 格倫·西奧多·西博格
owl:sameAs
skos:subject
foaf:depiction
foaf:homepage
foaf:name
  • Glenn T. Seaborg
foaf:page
is dbpedia-owl:Scientist/doctoralStudent of
is dbpedia-owl:doctoralStudent of
is dbpprop:before of
is dbpprop:doctoralStudents of
is dbpprop:redirect of
is dbpprop:source of
is owl:sameAs of