| dbpprop:abstract
|
- Geography (from Greek γεωγραφία - geographia, lit. "earth describe-write") is the study of the Earth and its lands, features, inhabitants, and phenomena. A literal translation would be "to describe or write about the Earth". The first person to use the word "geography" was Eratosthenes (276-194 B.C.). Four historical traditions in geographical research are the spatial analysis of natural and human phenomena (geography as a study of distribution), area studies (places and regions), study of man-land relationship, and research in earth sciences. Nonetheless, modern geography is an all-encompassing discipline that foremost seeks to understand the Earth and all of its human and natural complexities—not merely where objects are, but how they have changed and come to be. As "the bridge between the human and physical sciences," geography is divided into two main branches—human geography and physical geography.
- Die Geographie (auch Geografie, griechisch γεωγραφία geographia) oder Erdkunde ist die Wissenschaft, die sich mit der räumlichen Struktur und Entwicklung der Erdoberfläche befasst, sowohl in ihrer physischen Beschaffenheit wie auch als Raum und Ort des menschlichen Lebens und Handelns. Sie beschreibt und erklärt darüber hinaus, wie sich der Geographische Raum und die Vorgänge an der Erdoberfläche auf den Menschen auswirken. Sie entwickelt Konzepte zum Verständnis und zur Lösung von Problemen zwischen Mensch und Umwelt. Sie bewegt sich dabei oft an der Nahtstelle zwischen den Naturwissenschaften und den Sozialwissenschaften. Gegenstand der Geographie ist die gesamte Geosphäre hinsichtlich ihrer Phänomene und Querverbindungen. Die mathematisch-physikalische bzw. biologische Erforschung ihrer Erscheinungen ist jedoch Gegenstand anderer Geowissenschaften wie Bodenkunde, Geodäsie, Geologie, Geophysik, Hydrologie, Ozeanographie oder Meteorologie.
- La geografia és la ciència que té per objecte l'estudi de la superfície terrestre i la distribució espacial i les relacions recíproques dels fenòmens físics, biològics i socials que en ella es manifesten.
- Geografie (z řeckého γεός geos pozemský, zemský + γράφειν grafein psáti), česky též zeměpis, je věda studující prostorové rozšíření jevů na Zemi (přesněji části Země, nazývané „krajinná sféra“), jejich vzájemnou interakci a vývoj v čase. Označení se poprvé objevuje v 3. stol. př. n. l. v díle Geografíka sepsaném Eratosthenem z Kyrény. Geografie se dělí na fyzickou geografii, sociální geografii, regionální geografii a kartografii.
- [[Archivo:World-map-2004-cia-factbook-large-1.7m-whitespace-removed. jpg|Mapa del planeta tierra. |thumb [[Archivo:MapL. png|150px|right| [[Archivo:Nordhalbkugel_gr. png|150px|right| [[Archivo:MapS. png|150px|right| [[Archivo:MapW. png|150px|right| La geografía (del [[Idioma griego|griego γεια, "Tierra", y γραφειν, "describir" o "representar gráficamente") es la [[ciencia que estudia la [[superficie terrestre, las [[sociedades que la habitan y los [[Territorio|territorios, [[Paisaje|paisajes, lugares o [[Región|regiones que forman al relacionarse entre sí.
- Maantiede (kreik. geografia, ”maan piirtäminen”) tutkii Maan pintaa ja maan pinnalla esiintyviä sekä ihmisen että luonnon aikaansaamia ilmiöitä. Maantiede etsii näistä ilmiöistä säännönmukaisuuksia, sekä näiden ilmiöiden syitä ja vuorovaikutussuhteita. Maan pinnan lisäksi maantieteessä käsitellään myös maan rakennetta ja maapalloa ympäröivää avaruutta, mutta näiden tarkempi tutkiminen kuuluu tähtitieteen ja geologian piiriin. Yhteistä näille moninaisille tutkimusnäkökulmille on alueellinen tarkastelutapa. Maantieteeseen kuuluviin ilmiöihin aletaan Suomessa tutustua ala-asteella. Peruskoulussa oppiaineesta käytetään yleisemmin nimitystä maantieto ja ala-asteen ensimmäisillä luokilla se on osa ympäristöoppia. Yleisemmin maantieteestä aletaan puhua lukiossa, jossa maantiede kuuluu ympäristö- ja luonnontieteellisten aineiden joukkoon. Yliopistotasoista opetusta maantieteessä annetaan Suomessa Helsingin, Turun, Oulun ja Joensuun yliopistoissa. Maantieteen kanssa läheisessä yhteydessä on aluetiede, jota voi opiskella edellisten yliopistojen lisäksi myös Tampereen ja Vaasan yliopistoissa. Yliopistossa maantiede kuuluu matemaattis-luonnontieteelliseen tiedekuntaan.
- La géographie est l'étude de la surface de la Terre. Le mot, inventé par Ératosthène pour un ouvrage aujourd'hui perdu, provient du grec ancien "η γη" (hê gê) la Terre et "γραφειν" (graphein) graver. Pour les Grecs, c'est la description rationnelle de la Terre. Il s'agit d'une science qui répond à une curiosité nouvelle, et qui va déterminer la géopolitique en définissant les territoires à conquérir et à tenir. Pour Strabon, c'est la base de la formation de celui qui voulait décider. Aujourd'hui, la géographie est une science sociale, comme la sociologie ou l'économie. C'est la science qui étudie l'espace des sociétés, ou la dimension spatiale du social, c'est-à-dire la façon dont les sociétés établissent les distances qui séparent leur composants (individus, entreprises, États, ressources, etc). Longtemps les géographes se sont posé quatre questions majeures lorsqu'ils regardaient la Terre, s'inscrivant en cela dans une démarche descriptive et analytique : Qui : Les individus/les sociétés produisent leur espace avec leurs valeurs, leurs modes de vie. C'est la géographie des aires culturelles, qui cherche à montrer le particulier; Quoi : L'impact de ces hommes, qu'il soit économique, social, ou environnemental, produit de leurs institutions, de la recherche, des techniques, des échanges ou encore de l'exploitation des ressources naturelles; Où : Le lieu de ces activités humaines; plus généralement la raison des localisations; Quand : La période historique où les individus ou les sociétés produisent des espaces qui s'ajoutent ou concurrencent les précédents. Cette question traduisant du reste la situation de subordination de la géographie vis-à-vis de l'histoire, à laquelle elle fournissait un décor. La géographie du début du XX siècle a beaucoup changé, à présent, c'est la science qui étudie les dimensions spatiales du social. Pour dépasser cette approche analytique et essayer de saisir la manière dont les sociétés jouent de l'espace pour s'organiser et se structurer. La question fondamentale de la géographie contemporaine est la suivante : "Y a-t-il de la distance ?" Si, pour une problématique donnée (emploi, logement, accès aux ressources naturelles, tourisme…), la réponse est positive, alors cela signifie que l'approche géographique est à ce sujet pertinente. Dès lors, il convient de s'interroger dans cette perspective que la place faite aux grandes forces qui travaillent la société : l'individu, les communautés, les pouvoirs, la technique, la Nature. Des questions complexes se font alors jour, combinant les dimensions de la société sous l'angle géographique (pourquoi ? - Les objectifs des individus/des sociétés; comment ? - Les relations du pouvoir dans l'espace; Jusqu'où ? - Les limites, les discontinuités, les seuils... ) L'approche géographique d'un phénomène ne se limite pas uniquement à l'utilisation de la cartographie - l'étude des cartes. La grille de questionnement, associée à la cartographie, permet d'ajuster l'analyse de l'objet - l'espace - et d'expliquer pourquoi on trouve tel ou tel phénomène ici et pas ailleurs. La géographie s'applique donc à déterminer les causes, aussi bien naturelles qu'humaines; et lorsqu'ils observent des différences, leurs conséquences.
- Fájl:Physical world. jpg A Föld domborzati térképe A földrajztudomány vagy földrajz (geográfia) a földtudományok egy részterülete. A szilárd kéreg (litoszféra), a vízburok (hidroszféra) és a levegőburok (atmoszféra) szövedéke alkotja a bioszférát, az élet színterét. Az itt lezajló természeti és társadalmi folyamatok által kialakított rendszerek elrendeződéseivel és törvényszerűségeivel foglalkozó tudomány a földrajztudomány. A földrajz két fő ága a természetföldrajz és a társadalomföldrajz. Egy másik szempontú csoportosítás szerint van regionális földrajz és általános földrajz.
- La geografia (dal latino geographia, a sua volta dal greco antico, γῆ/γέα e γράφειν, letteralmente, scrittura della terra) è la scienza che studia, interpreta, descrive e rappresenta la Terra nei suoi aspetti fisici e antropici, cioè negli organismi spaziali della sua superficie. La geografia è molto più che la cartografia, cioè lo studio delle mappe, e non è nemmeno lo studio di promontori e baie, non investiga solo su cosa e dove è sulla Terra, ma anche perché è lì e non da qualche altra parte, riferendosi alla sua "posizione nello spazio". Ne prende in esame le cause, sia naturali che umane, e studia le conseguenze che questi fatti determinano.
- 地理学（ちりがく、英:geography、独:Geographie(-fie)またはErdkunde、仏:géographie）は、空間ならびに自然と、経済・社会との関係を対象とする学問の分野。空間や自然環境という物理的存在を対象の中に含むことから、社会科学と自然科学という両面の性格を有する。 元来は農耕や戦争、統治のため、各地の情報を調査しまとめるための研究領域として成立した。しかし現在は、自然科学ないし人文科学の一分野として、各地ごとに異なる空間的異質性を説明することが求められるようになった。 地理学の内部は、大きく系統地理学、地誌学、地図学、地理学史の4つに分類される。系統地理学はさらに自然地理学・人文地理学に分けられ、それぞれがまた細かく分類される。ただし、自然地理学の諸分野は地球科学の影響を受け、その中でも時に生態学や気象学、地質学などと連携されることが多い。人文地理学は歴史学・社会学・経済学などの近隣分野の影響を受け、それらの知識ならびに隣接分野の理論の十分な理解が要求される学問である。また、自然・人文ともにフィールドワークや巡検を実施し、実地調査に基づく観察を重視する傾向があるのが特徴である。
- Aardrijkskunde of geografie is een wetenschappelijke discipline die zich bezighoudt met het bestuderen van het aardoppervlak, het in kaart brengen van vormen van bijvoorbeeld cultuur, het plantenleven en de dierenwereld, gebruik van het milieu en verkeer en het beschrijven van het landschap overal op de wereld. Te onderscheiden van de geologie die de chemische en fysische eigenschappen van de aardkorst bestudeert.
- Geografi er vitenskapen om hvordan jordas ytre ser ut, forklarer hvorfor den ser ut som den gjør, og setter dette i relasjon til hvordan menneskelig aktivitet påvirker og påvirkes av jorda. Ordet geografi kommer fra gresk γη (ge) eller γεια (geia) som betyr «jord» og «jordmonn» og γραφειν (grafein), med betydningen «å skrive» eller «å beskrive». Geografi kan deles inn i to undergrener, naturgeografi og samfunnsgeografi. Begge grenene er tverrvitenskapelige, med innslag av for eksempel hydrologi, geologi, klimatologi, sosiologi og matematikk. I tillegg omfatter det store begrepet geografi: kartografi, geomatikk, geostatistikk, og geodesi.
- Geografia – nauka przyrodnicza i społeczna zajmująca się badaniem powierzchni Ziemi, jej zróżnicowaniem przestrzennym pod względem przyrodniczym i społeczno-gospodarczym, a także powiązaniami pomiędzy środowiskiem przyrodniczym a działalnością społeczeństw ludzkich. Nazwa ta pochodzi od słów γῆ geos – "ziemia" i γράφω grapho – "piszę". Za twórcę terminu uważa się Eratostenesa z Cyreny. Ze względu na różnorodność przedmiotu geografii i urozmaiconej metodologii częste są dyskusje wokół jej definicji oraz zakresu badawczego; proponuje się używanie w miejsce dotychczasowej nazwy "geografia" terminu "nauki geograficzne".
- A geografia é uma ciência que tem por objetivo o estudo da superfície terrestre e a distribuição espacial de fenômenos geográficos e a relação recíproca entre homem e meio ambiente, mas também pode ser uma prática humana de conhecer o espaço onde se vive, para compreender e planejar onde se vive. Um dos temas centrais da geografia é a relação homem-natureza. A natureza é entendida aqui como as forças que geraram ou contribuem para moldar o espaço geográfico, isto é, a dinâmica e interações que existem entre a atmosfera, litosfera, hidrosfera e biosfera. O homem é entendido como um organismo capaz de modificar consideravelmente as forças da natureza através da tecnologia. O profissional que estuda a geografia é chamado de geógrafo.
- Fişier:World-map-2004-cia-factbook-large-1.7m-whitespace-removed. jpg Harta Pământului Geografia (din grecescul γεωγραφία—geographia, însemnând „a descrie pământul”) este studiul care se ocupă cu relieful, terenurile, trăsăturile, locuitorii şi fenomenele Pământului. O traducere literară ar fi „să descrii sau să scrii despre Pământ”. Prima persoană care a folosit cuvântul „geografie” a fost Eratosthenes (276—194 î. Hr.). Patru direcţii tradiţionale ale cerectării în domeniul geografiei sunt analiza spaţială a fenomenlor naturale şi umane (geografia ca un studiu al distribuţiei), studiul fizic (al locurilor şi regiunilor), studiul relaţiei dintre om şi uscat şi cercetarea în domeniul ştiinţelor Pământului. Cu toate acestea, geografia modernă este o disciplină cuprinzătoare care încearcă să înţeleagă Pământul cu toate complexităţile sale naturale şi artificiale — nu doar unde sunt obiectele, dar şi cum au fost create şi cum vor fi. Ca „legătură dintre om şi ştiinţele fizice”, geografia este divizată în două mari ramuri, geografia umană şi geografia fizică.
- География (греч. γεωγραφία, землеописание, от γεια — Земля и γραφειν — писать, описывать) единый комплекс наук, изучающих географическую оболочку Земли и акцентирующихся на выявлении пространственно-временных закономерностей. Основными объектами изучения географических наук являются геосферы и геосистемы свод знаний о пространственно-временных особенностях какой-либо территории, объекта, явления или процесса Файл:Physical world. jpg Физическая карта мира (Средняя) (Большая 2 MB) Объект изучения географии — законы и закономерности размещения и взаимодействия компонентов географической среды и их сочетаний на разных уровнях. Сложность объекта исследования и широта предметной области обусловили дифференциацию единой географии на ряд специализированных (отраслевых) научных дисциплин, образующих систему географических наук. В ее рамках выделяются естественные (физико-географические) и общественные (социально-экономические) географические науки. Иногда отдельно выделяют географическую картографию, как отдельную географическую дисциплину. География — одна из древнейших наук. Многие ее основы были заложены в эллинскую эпоху. Обобщил этот опыт выдающийся географ Клавдий Птолемей в 1 в н. э. Расцвет западной географической традиции приходится на эпоху Возрождения, которая отмечается переосмыслением достижений эпохи позднего эллинизма и значительными достижениями в картографии, которые принято связывать с именем Герхарда Меркатора. Основы современной академической географии в 1-й половине XIX века заложили Александр Гумбольдт и Карл Риттер.
- Geografi är den vetenskap som beskriver hur jordytan ser ut, förklarar varför den ser ut som den gör och sätter detta i relation till hur mänsklig aktivitet påverkar och påverkas av jorden. Ordet geografi härleds ur grekiskan, γη (ge) eller γεια (geia), vilket betyder "jord" respektive "jordmån", och γραφειν (grafein), med betydelsen "att skriva" eller "att beskriva". Geografer söker inte bara svaren på hur jorden är beskaffad, utan de försöker också fastställa varför dessa platser i rummet befinner sig just där och om de hamnade där av naturens försorg eller som ett resultat av mänsklig påverkan. Det stora begreppet geografi innefattar mycket mer än forskningsgrenen kartografi, vilket ofta felaktigt jämställs med geografi. Vetenskapen geografi kan därför indelas i två undergrenar, naturgeografi och kulturgeografi (ibland även kallat samhällsgeografi). Båda grenarna är tvärvetenskapliga med inslag av till exempel hydrologi, geovetenskap, klimatologi, sociologi och matematik. Moderna geografers viktigaste analysverktyg är Geografiska informationssystem. GIS används vid rumsliga analyser av olika slag. Naturgeografin har kommit att utnyttja GIS i större omfattning än kulturgeografin. Kulturgeografin var senare att ta till sig GIS, men GIS utnyttjas nu mer och mer framförallt inom samhällsplanering.
- Coğrafya, insanlar ve yer (mekân) ile bunlar arasındaki ilişkiyi inceleyen bir bilimdir. Yer ve insanlar arasındaki ilişkiler coğrafyanın konusunu oluşturur. Coğrafya sözcüğü Yunanca gaia (yer) ve gráphein (yazmak, betimlemek) sözcüklerinden türemiştir. Türkçesi Yerçizim sözcüğüdür. Gress ve Leinhart (1994), coğrafyayı 4 özellikle karakterize edilen bir disiplin olarak tanımlamaktadırlar. Birincisi bir yere eşsiz bir karakter kazandıran, yeryüzü üzerindeki özelliklerin dağılımıdır. İkincisi, bazı şeylerin oldukları yerlerde ve zamanda neden ve nasıl meydana geldiğini anlamaktır. Üçüncüsü, meydana gelen olayların, diğer olaylarla ilgisi ve bağlantısıdır. Sonuncusu, coğrafyanın haritalar ile bilgilerin ve düşüncelerin iletişimini sağlamasıdır. Bu dört özellik birbiri ile çok çeşitli yollardan etkileşim içindedir. Bunlardan ilk üçü coğrafyanın dayanak ilkeleridir. Sonuncusu ise coğrafî araştırmalar sonucu elde edilen bilgilerin söylenişidir. Coğrafyanın bu değişik yönleri arasındaki etkileşim, onu tanımlama amaçlı olarak kesin çizgilerle bölünmesini zorlaştırır. Coğrafi beceriler, yerler, fizikî, beşerî ve çevre coğrafyası biçiminde bir bölümleme, bunlardan bir veya iki alanın coğrafya eğitiminin çeşitli basamaklarında yer alması; öğrencinin çeşitli alanlar arasındaki ilişkiyi anlamasının engellenmesi şeklinde bir sonuç doğurabilir. Coğrafya, bazı yeteneklerin gelişimini ve kavramların anlaşılmasını içerir. Bu kavram ve yetenekler ise fizikî çevre (ortam), beşerî çevre ve bunlar arasındaki ilişki ile ilgilidir.
- Файл:Physical world. jpg Фізична карта світу Географія - наука, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини. В сучасному розумінні поняття географія заміщено поняттям географічні науки. Географія – це ціла система наук про географічну оболонку Землі, її структуру та динаміку, взаємодію і розповсюдження в просторі її окремих компонентів. В сучасній географії виділяють прородничо-географічну та суспільно-географічну науки, які тісно пов'язані між собою спільними завданнями всебічного дослідження природно-територіальних та виробничо-територіальних комплексів. Основна мета географічних досліджень – наукове обґрунтування шляхів раціональної територіальної організації суспільства і природовикористання, створення основ стратегії екологічно безпечного розвитку суспільства. Відповідно до об'єктів вивчення виділяють фізичну, економічну, соціальну, політичну, історичну Г. Фізико-географічні науки вивчають закономірності будови та розвитку географічної оболонки та її окремих складових частин. До цих наук належать землезнавство, ландшафтознавство, палеогеографія, регіональна фізична географія та галузеві фізико-географічні дисципліни – геоморфологія, кліматологія, гідрологія, гляціологія, океанологія, геокріологія, географія ґрунтів, ботанічна географія, зоогеографія та ін. До економіко-географічних належать науки, що вивчають географічне розміщення виробництва, умови та особливості його розвитку в різних країнах та районах, зокрема географія населення, промисловості, сільського господарства, транспорту, невиробничої сфери та ін. Соціальну географію часто розглядають у комплексі з економічною Г. Система географічних наук включає також картографію, країнознавство, а також ряд прикладних дисциплін – військову Г. , медичну Г. , рекреаційну Г.
- thumb|230px|right|地球地圖 地理學是關於地球與及其特徵、居民和現象的學問。“地理”一词最早见于中国《易经》。英文中地理一词则来源于希腊文hê gê（意为“地球”）和graphein（意为“写”）。最早使用"geography"的人為埃拉托斯特尼，他此用詞來表示研究地球的學問。歷史傳統上四個基本的地理學研究範疇有： 自然及人文現象的空間分析（Spatial analysis），意即對分佈的研究。 區域研究（area studies），意即利用地方和區域去詮釋地球的特性。 人地關係（man-land relationship）研究，意即自然界各種現象對人類的影響。 地球科學研究。 但是現代地理學則是作為一個全面涵蓋的學科，其重點是要尋求理解世界、全部有關人類及自然的複雜性──不僅僅只是「知其然」，而要做到「知其所以然」。地理學作為「人類與物理科學（physical sciences）的橋樑」，分為兩大分支──人文地理學及自然地理學（Physical geography）。 中国古代最早的地理书籍包括了《禹贡》和《山海经》等。古代的地理学主要探索关于地球形状、大小有关的测量方法，或对已知的地区和国家进行描述。
|
| rdfs:comment
|
- Geography (from Greek γεωγραφία - geographia, lit. "earth describe-write") is the study of the Earth and its lands, features, inhabitants, and phenomena. A literal translation would be "to describe or write about the Earth". The first person to use the word "geography" was Eratosthenes (276-194 B.C.).
- Die Geographie (auch Geografie, griechisch γεωγραφία geographia) oder Erdkunde ist die Wissenschaft, die sich mit der räumlichen Struktur und Entwicklung der Erdoberfläche befasst, sowohl in ihrer physischen Beschaffenheit wie auch als Raum und Ort des menschlichen Lebens und Handelns. Sie beschreibt und erklärt darüber hinaus, wie sich der Geographische Raum und die Vorgänge an der Erdoberfläche auf den Menschen auswirken.
- La geografia és la ciència que té per objecte l'estudi de la superfície terrestre i la distribució espacial i les relacions recíproques dels fenòmens físics, biològics i socials que en ella es manifesten.
- Geografie (z řeckého γεός geos pozemský, zemský + γράφειν grafein psáti), česky též zeměpis, je věda studující prostorové rozšíření jevů na Zemi (přesněji části Země, nazývané „krajinná sféra“), jejich vzájemnou interakci a vývoj v čase. Označení se poprvé objevuje v 3. stol. př. n. l. v díle Geografíka sepsaném Eratosthenem z Kyrény. Geografie se dělí na fyzickou geografii, sociální geografii, regionální geografii a kartografii.
- [[Archivo:World-map-2004-cia-factbook-large-1.7m-whitespace-removed. jpg|Mapa del planeta tierra. |thumb [[Archivo:MapL. png|150px|right| [[Archivo:Nordhalbkugel_gr. png|150px|right| [[Archivo:MapS. png|150px|right| [[Archivo:MapW.
- Maantiede (kreik. geografia, ”maan piirtäminen”) tutkii Maan pintaa ja maan pinnalla esiintyviä sekä ihmisen että luonnon aikaansaamia ilmiöitä. Maantiede etsii näistä ilmiöistä säännönmukaisuuksia, sekä näiden ilmiöiden syitä ja vuorovaikutussuhteita. Maan pinnan lisäksi maantieteessä käsitellään myös maan rakennetta ja maapalloa ympäröivää avaruutta, mutta näiden tarkempi tutkiminen kuuluu tähtitieteen ja geologian piiriin.
- La géographie est l'étude de la surface de la Terre. Le mot, inventé par Ératosthène pour un ouvrage aujourd'hui perdu, provient du grec ancien "η γη" (hê gê) la Terre et "γραφειν" (graphein) graver. Pour les Grecs, c'est la description rationnelle de la Terre. Il s'agit d'une science qui répond à une curiosité nouvelle, et qui va déterminer la géopolitique en définissant les territoires à conquérir et à tenir.
- Fájl:Physical world. jpg A Föld domborzati térképe A földrajztudomány vagy földrajz (geográfia) a földtudományok egy részterülete. A szilárd kéreg (litoszféra), a vízburok (hidroszféra) és a levegőburok (atmoszféra) szövedéke alkotja a bioszférát, az élet színterét. Az itt lezajló természeti és társadalmi folyamatok által kialakított rendszerek elrendeződéseivel és törvényszerűségeivel foglalkozó tudomány a földrajztudomány.
- La geografia (dal latino geographia, a sua volta dal greco antico, γῆ/γέα e γράφειν, letteralmente, scrittura della terra) è la scienza che studia, interpreta, descrive e rappresenta la Terra nei suoi aspetti fisici e antropici, cioè negli organismi spaziali della sua superficie.
- Aardrijkskunde of geografie is een wetenschappelijke discipline die zich bezighoudt met het bestuderen van het aardoppervlak, het in kaart brengen van vormen van bijvoorbeeld cultuur, het plantenleven en de dierenwereld, gebruik van het milieu en verkeer en het beschrijven van het landschap overal op de wereld. Te onderscheiden van de geologie die de chemische en fysische eigenschappen van de aardkorst bestudeert.
- Geografi er vitenskapen om hvordan jordas ytre ser ut, forklarer hvorfor den ser ut som den gjør, og setter dette i relasjon til hvordan menneskelig aktivitet påvirker og påvirkes av jorda. Ordet geografi kommer fra gresk γη (ge) eller γεια (geia) som betyr «jord» og «jordmonn» og γραφειν (grafein), med betydningen «å skrive» eller «å beskrive». Geografi kan deles inn i to undergrener, naturgeografi og samfunnsgeografi.
- Geografia – nauka przyrodnicza i społeczna zajmująca się badaniem powierzchni Ziemi, jej zróżnicowaniem przestrzennym pod względem przyrodniczym i społeczno-gospodarczym, a także powiązaniami pomiędzy środowiskiem przyrodniczym a działalnością społeczeństw ludzkich. Nazwa ta pochodzi od słów γῆ geos – "ziemia" i γράφω grapho – "piszę". Za twórcę terminu uważa się Eratostenesa z Cyreny.
- A geografia é uma ciência que tem por objetivo o estudo da superfície terrestre e a distribuição espacial de fenômenos geográficos e a relação recíproca entre homem e meio ambiente, mas também pode ser uma prática humana de conhecer o espaço onde se vive, para compreender e planejar onde se vive. Um dos temas centrais da geografia é a relação homem-natureza.
- Fişier:World-map-2004-cia-factbook-large-1.7m-whitespace-removed. jpg Harta Pământului Geografia (din grecescul γεωγραφία—geographia, însemnând „a descrie pământul”) este studiul care se ocupă cu relieful, terenurile, trăsăturile, locuitorii şi fenomenele Pământului. O traducere literară ar fi „să descrii sau să scrii despre Pământ”. Prima persoană care a folosit cuvântul „geografie” a fost Eratosthenes (276—194 î. Hr.).
- География (греч. γεωγραφία, землеописание, от γεια — Земля и γραφειν — писать, описывать) единый комплекс наук, изучающих географическую оболочку Земли и акцентирующихся на выявлении пространственно-временных закономерностей.
- Geografi är den vetenskap som beskriver hur jordytan ser ut, förklarar varför den ser ut som den gör och sätter detta i relation till hur mänsklig aktivitet påverkar och påverkas av jorden. Ordet geografi härleds ur grekiskan, γη (ge) eller γεια (geia), vilket betyder "jord" respektive "jordmån", och γραφειν (grafein), med betydelsen "att skriva" eller "att beskriva".
- Coğrafya, insanlar ve yer (mekân) ile bunlar arasındaki ilişkiyi inceleyen bir bilimdir. Yer ve insanlar arasındaki ilişkiler coğrafyanın konusunu oluşturur. Coğrafya sözcüğü Yunanca gaia (yer) ve gráphein (yazmak, betimlemek) sözcüklerinden türemiştir. Türkçesi Yerçizim sözcüğüdür. Gress ve Leinhart (1994), coğrafyayı 4 özellikle karakterize edilen bir disiplin olarak tanımlamaktadırlar.
- Файл:Physical world. jpg Фізична карта світу Географія - наука, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
