Futures studies, foresight, or futurology is the philosophy, science, art and practice of postulating possible, probable, and preferable futures and the worldviews and myths that underlie them. Futures studies (colloquially called "futures" by many of the field's practitioners) seeks to understand what is likely to continue, what is likely to change, and what is novel.

PropertyValue
dbpprop:abstract
  • Futures studies, foresight, or futurology is the philosophy, science, art and practice of postulating possible, probable, and preferable futures and the worldviews and myths that underlie them. Futures studies (colloquially called "futures" by many of the field's practitioners) seeks to understand what is likely to continue, what is likely to change, and what is novel. Part of the discipline thus seeks a systematic and pattern-based understanding of past and present, and to determine the likelihood of future events and trends.
  • Die Futurologie ist eine Sammelbezeichnung für das Bemühen, die Zukunft mit wissenschaftlichen Methoden auf verschiedenen Gebieten und bis zu einem gewissen Grade vorherzusagen . Der Begriff Futurologie wurde 1943 von Ossip K. Flechtheim eingeführt. Flechtheim selber sieht in der Futurologie eine Synthese aus Ideologie und Utopie und räumt ein, dass in dem Begriff nicht der Anspruch auf Wissenschaftlichkeit steckt . Aus diesem Bemühen hat sich später die Zukunftsforschung entwickelt, die viel stärker die Nähe zur Wissenschaft sucht (daher auch forschung). Vielmehr ist sie eine aus der Praxis heraus entstandene problemgetriebene Disziplin. Nimmt man Poppers Logik der Forschung als Referenz, so zielt Wissenschaft auf das Finden der Wahrheit, von Erkenntnissen und Erklärungen. Obwohl es keine absolute Wahrheit geben kann, so kann man sich ihr annähern. Dazu wird Zeitlosigkeit, Kontextlosigkeit, Widerspruchsfreiheit und Allgemeingültigkeit vorausgesetzt. Da Zukunft noch nicht materialisiert ist, kann sie selber jedoch lediglich gedacht werden, entzieht sich insofern also jeglicher wissenschaftlichen oder empirischen Überprüfung. Solange sich die Ansprüche an Wissenschaftlichkeit nicht ändern oder wenigstens eine Theorie der Zukunft eine wissenschaftliche Grundlage bilden kann, wird es bei dem (guten und notwendigen) Bemühen bleiben. Trendforscher und Zukunftsforscher sehen in der gesuchten Nähe zur Wissenschaftlichkeit eine Aufwertung ihrer Arbeit und eine Distanzierung zur Spekulation.
  • Futurologie je teorie o budoucnosti nebo se též zabývá výzkumem možných budoucností, tzn. alternativ budoucnosti. Jako první tento termín použil Karl Osip Flechtheim. Futurologie je vědním odvětvím, které se zabývá předpovídáním budoucnosti. Užití tohoto oboru je široké, například v astronomii, teologii, ale i v designu, technologii a biologii.
  • La prospectiva (también conocida como futurología) es definida por Gaston Berger (uno de los fundadores de la disciplina), como la ciencia que estudia el futuro para comprenderlo y poder influir en él. Aunque en ocasiones el término futurología hace referencia a otras disciplinas no basadas en el método científico como, por ejemplo, la astrología, la teología o la ciencia ficción. La Organización para la Cooperación y el Desarrollo Económicos (OCDE)define la prospectiva como el conjunto de tentativas sistemáticas para observar a largo plazo el futuro de la ciencia, la tecnología, la economía y la sociedad con el propósito de identificar las tecnologías emergentes que probablemente produzcan los mayores beneficios económicos o sociales. Por otra parte, la prospectiva es una disciplina y un conjunto de metodologías orientadas a la previsión del futuro. Básicamente se trata de imaginar escenarios futuros posibles, denominados futuribles, y en ocasiones de determinar su probabilidad, con el fin último de planificar las acciones necesarias para evitar o acelerar su ocurrencia. Desde tal perspectiva, la prospectiva es entendida como una sistemática mental que, en su tramo más importante, viene desde el futuro hacia el presente; primero anticipando la configuración de un futuro deseable, luego, reflexionando sobre el presente desde ese futuro imaginado, para -finalmente- concebir estrategias de acción tendientes a alcanzar el futuro objetivado como deseable. Otras denominaciones son utilizadas en otros contextos culturales. Así, en el ámbito anglosajón la denominación genérica es futures studies y todo aquello que comúnmente es traducido por prospectiva no posee el carácter marcadamente normativo que se atribuye a ésta. Recientemente, ha aparecido un nuevo concepto foresight, que se ha utilizado profusamente en el Reino Unido y en el ámbito de la Unión Europea, pero que no presenta una especifidad clara respecto a los términos prospectiva o future studies. La futurología es un campo interdisciplinario que estudia tanto los cambios de ayer como los de hoy, agregando y analizando las estrategias legales y profesionales, y las opiniones con respecto al mañana. Incluye el análisis de las fuentes, patrones, las causas del cambio, la estabilidad en el intento de desarrollar el pronóstico y de planear los futuros posibles y la prospectiva. La futurología (futures studies) (y una de sus subdisciplinas, el pronóstico estratégico) es el término más usado en el campo académico en el mundo angloparlante. Pronóstico puede ser el término más antiguo para este campo. En una entrevista en 1932, el autor H. G. Wells pidió el establecimiento de los "Departamentos y profesores del Pronóstico", presagiando el desarrollo de la futurología moderna 40 años antes. La futurología es un término común en las enciclopedias, aunque se usa casi exclusivamente por los no-profesionales en el ramo, actualmente, al menos en el mundo anglosajón. La futurología es definida como el "estudio del futuro". El término fue ideado por el profesor alemán Ossip K. Flechteim en la década de los cuarent, quien lo propuso como una nueva rama del conocimiento que incluiría la nueva ciencia de la probabilidad. Este término ha perdido aceptación en las últimas décadas debido a que los profesionales modernos señalan la importancia de los futuros alternativos en vez del futuro monolítico, y las limitaciones de predicción y la probabilidad, contra la creación de futuros posibles y preferibles.
  • Tulevaisuudentutkimus eli futurologia on monitieteinen ja tieteiden välinen tiedonala, jonka päätehtävä on kartoittaa jonkin ilmiön mahdollisia, todennäköisiä ja toivottavia tulevaisuuksia. Tulevaisuudentutkimuksen perusolettamuksen mukaan tulevaisuus ei ole ainakaan kokonaan deterministinen eli ennalta määrätty, vaan tulevaisuus on avoin ja siihen voidaan vaikuttaa. Tulevaisuudentutkimus ei pyrikään siten ennustamaan yhtä ainoaa tulevaisuutta, vaan kartoittamaan mahdollisia vaihtoehtoisia tulevaisuustiloja. Tässä prosessissa tulevaisuudentutkijat käyttävät hyväkseen erilaisia työkaluja kuten esimerkiksi aikasarja-analyyseja, skenaarioita ja simulaatioita. Näin aikaan saatuja tuloksia kutsutaan tulevaisuustiedoksi. Tulevaisuudentutkimus poikkeaa merkittävästi muista tieteenaloista, sillä tulevaisuustietoa ei voida testata empiirisesti nykyhetkessä, koska se ei ole vielä tapahtunut. Tämän vuoksi tulevaisuudentutkimusta ja sen tuottaman tiedon totuudenmukaisuutta ja todistettavuutta kohtaan on usein esitetty kritiikkiä. Toisaalta tulevaisuudentutkimuksessa laajalti omaksutun kriittisen realismin tietoteorian mukaan kaikki tieto on epätäydellistä ainakin joltain osin, ja tieto on aina vain oikeutettu ja hyvin perusteltu tosiuskomus. Tämän tulkinnan mukaan siis oikeutettua ja hyvin perusteltua tosiuskomusta koskien tulevaisuutta voidaan myös pitää tietona. Ehkä tunnetuin tulevaisuudentutkimuksen alan tiedeyhteisöistä on Rooman klubi, jonka vuonna 1972 julkaisemaa raporttia Kasvun rajat voidaan pitää yhtenä modernin ympäristöliikkeen syntyyn eniten vaikuttaneista dokumenteista.
  • La futurologie (qui n'est pas considérée comme une science), étudie les différents scénarios possibles du futur, à partir des données technologiques, économiques ou sociales du passé et du présent, en se basant sur des techniques et des modèles scientifiques. Sous l'influence de l'anglais, le terme tend à remplacer celui de « prospective ». Le terme exclut les prédictions obtenues par des moyens supernaturels, ainsi que celles concernant le court terme (par exemple les estimations sur les fluctuations boursières). Celles-ci sont des sciences spéculatives. La futurologie repose sur le fait que chacun prend des décisions en rapport avec sa vision personnelle du futur, même de manière intuitive ou implicite. Les futurologues veulent construire une vision du futur qui soit la plus exacte possible, pour que ceux qui prennent les décisions importantes puissent le faire en connaissance de cause. "Les idées mènent le monde", disait Keynes à la fin de sa Théorie générale. Cependant, il ne peut s'agir seulement des idées erronées circulant dans le public. Les changements majeurs de l'histoire de l'humanité (démographie, économie, politique, etc. ), sont liés à des changements des conceptions en honneur. La plupart des futurologues pensent que les individus, organisations ou cultures qui tentent d'avancer vers le futur les yeux fermés prennent des risques non calculés. En étudiant le futur, on peut arrêter d'accepter d'une manière fataliste ce qui risque d'arriver, et participer à la création du monde de demain.
  • A jövőkutatás a társadalomtudományok közé tartozik. Egyik kulcskérdésének, a jövőorientáltság kutatásának gyökereit a szociálpszichológiában találjuk. Piaget-ről tudjuk, hogy foglalkozott a "jövőorientáció" fogalmával; Lewin pedig a jövőt már egy állandóan változó képként fogta fel. Ő vezette be a pszichikus tér fogalmát. E spektrumban megjelennek az anticipációk, a remények, a vágyak és a félelmek, amelyek mozgósító erővel hathatnak a jelenbeli döntéseinkre. Mindez az 1930-as, 40-es években történt. Azóta kialakult az a módszertan és metodika, amely a jövőkutatást önálló társadalomtudományi diszciplínaként határozza meg. Hazánkban az 1970-es évek óta a Magyar Tudományos Akadémia is elismeri tudományként. Globális szinten a káoszelmélet tanulságai, a technikai haladás, a környezeti változások, és a humán tényezőnek tulajdonított egyre nagyobb jelentőség, a megoldatlannak tűnő társadalmi problémák egyaránt életre hívták a jövővel való foglalkozás interdiszciplináris megközelítését, amely tudatában van annak, hogy az egész mindig több, mint a részek puszta összege. A jövőkutatás a mai napig megfelelően egzakt, ugyanakkor csodálatos módon nyitott tudományterület maradt: művelőinek kifejezett törekvése, hogy más diszciplínák képviselőivel, sőt a művészeti és spirituális megközelítések szakértőivel együttgondolkodva kutasson.
  • La futurologia è il tentativo di prevedere, con delle basi scientifiche, quale sarà il futuro, più o meno remoto, dell'umanità. Il termine futurologo o futurista talvolta descrive anche consulenti di management che aiutano aziende ed altre organizzazioni a comprendere una serie di andamenti e tendenze globali, ad operare la gestione del rischio e a conoscere potenziali opportunità di mercato.
  • 未来学（英: Futurology）は、歴史上の状況を踏まえて未来での物事がどう変わっていくかを詳細に調査・推論する学問分野である。Futurology という言葉は本来未来研究を意味する。ドイツ人教授 Ossip K. Flechtheim の造語であり、1940年代中盤に確率論に基づく新たな学問を提唱したものである。
  • Toekomstonderzoek, toekomstkunde of futurologie is de wetenschap die zich bezighoudt met het onderzoeken van de toekomst en vormt daarmee het tegenovergestelde van geschiedenis. Toekomstkunde (futurologie) wordt vaak bedreven door overheden en bedrijven in het kader van strategische beleidsvorming. Verschillende methoden om de toekomst te onderzoeken zijn: modellen scenariostudies delphi-studies en overige participatieve methoden technologisch aspectenonderzoek dialectiek Toekomstkunde wordt vaak verward met sciencefiction. Vervolgens kan je naar verschillende scenariostudies gaan met betrekking tot : geneeskunde voedselvoorziening klimaatwijzigingen energievoorziening ultieme toekomst samenleving wetgeving verplaatsingstechnieken communicatie relatie natuur en mens ruimtevaart
  • Futurologia (łac. futurus - przyszły) – nauka zajmująca się przewidywaniem i prognozowaniem przyszłości m. in. w dziedzinie techniki, przyrostu naturalnego, gospodarki, geopolityki, kultury czy też środowiska przyrodniczego.
  • A futurologia é a ciência que estuda o futuro. Apesar de uma elevada exactidão em pontos específicos, o trabalho de um futurólogo não é indicar o que vai acontecer, mas sim o que poderá acontecer. Em futurologia os cenários e eventos são, ou não, definidos como: -possíveis, -prováveis, -desejáveis. A Futurologia demonstra-se assim como uma ajuda à tomada de decisões. Apresentando-nos com um conjunto de possibilidades e uma análise dos pontos determinantes (key points), ganhamos uma perspectiva claro de como construir o mundo que desejamos. As áreas de aplicação da Futurologia situam-se sobretudo a nível político e de alta gestão, sendo que o objecto da Futurologia confunde-se por vezes com o de Estratégia. No limite as metodologias inovadoras da futurologia (planeamento de cenários/ scenario planing) vieram substituir os métodos clássicos de planeamento. Apesar de a maioria das pessoas não estar familiarizado com o conceito de futurologia, em quase todas as áreas científicas existe alguma conhecimento da mesma. Os sociólogos prevêm como os povos irão reagir à globalização Os gestores de marketing prevêm as próximas necessidades do consumidor Os historiadores encontram factores de repetição da história Os demógrafos indicam-nos que o crescimento da população tende a estabilizar. A construção de um bom trabalho de futurologia depende assim da transversalidade da sua pesquisa.
  • Futurologia (sau viitorologia) este literalmente ştiinţa viitorului. Se concentrează pe studierea legilor şi metodelor noi de previziune a viitorului.
  • Футурология — наука прогнозирования будущего, в том числе путём экстраполяции существующих технологических, экономических или социальных тенденций или попытками предсказания будущих тенденций. Термин «футурология» предложил социолог Осип Флехтхайм в 1943 году, в письме к Олдосу Хаксли, который с энтузиазмом его принял и ввел в оборот. Прогнозировать будущее пытались все философы, пророки и религиозные мыслители с древних времён: Платон, Аристотель, библейские пророки, Исайя, Иоанн Богослов, Нострадамус и пр. Первые попытки научных прогнозов относятся к концу XIX века: «Германия в 2000 году» Георга Эрманна, «Будущая война и ее экономические последствия» Ивана Станиславовича Блиоха, «Набросок политической и экономической организации будущего общества» Гюстава де Молинари, «Предвосхищения» Герберта Уэллса. В 1920-30-е годы пользовалась влиянием книга Джона Холдейна «Дедал, или Наука и будущее». В СССР было принято разделять «буржуазную» футурологию и «научную» (марксистскую) прогностику. Экстраполяция — лишь один из многих методов и техник, используемых при изучении будущего. Футурология также включает рассматривание таких вопросов как нормативные или желаемые варианты будущего, но её реальный вклад — это сочетание методов экстраполяции и нормативного исследования для изучения лучших стратегий. Футуролог использует вдохновение и исследование в различных пропорциях. Этот термин исключает тех, кто предсказывает будущее сверхъестественными способами, а также тех, кто предсказывает недалёкое будущее или легко предсказуемые варианты развития событий. (Например, экономисты, которые предсказывают изменения процентных ставок в течение следующего делового цикла, футурологами не являются, в отличие от тех, кто предсказывает относительное богатство наций через поколение. ) Некоторые авторы были признаны футурологами. Они исследовали тенденции (особенно технологические) и писали книги о своих наблюдениях, заключениях и предсказаниях. Вначале они следовали следующему порядку: публиковали свои заключения, а затем принимались за исследования для новой книги. В последнее время они основали консультационные группы или стали зарабатывать публичными выступлениями. Элвин Тоффлер, Джон Нейсбитт и его бывшая супруга Патриция Эбурдин — три ярких примера этого класса. Многие гуру бизнеса также подают себя в качестве футурологов. Футурологи имеют ряд общих черт с авторами научной фантастики, а некоторые писатели воспринимаются как футурологи или даже выступают с футурологическими статьями. Другие писатели часто отвергают этот ярлык. Например, во вступлении к «Левой руке тьмы» Урсула Ле Гуин писала, что предсказание — это дело пророков, ясновидящих и футурологов, но не писателей: «дело писателя — лгать». Некоторые попытки были сделаны в области космологической футурологии относительно предсказания далёкого будущего всей вселенной, обычно предрекая её тепловую смерть или «большой коллапс». Футурология, хотя и основывается иногда на науке, не может следовать научному методу, так как не может быть верифицирована никакими методами, кроме как ожиданием будущего. Однако футурологи могут применять (и применяют) многие научные методы. Футурологи имеют очень неоднозначную репутацию и историю успехов. По очевидным причинам они часто экстраполируют современные технологические и общественные тенденции и полагают, что они будут развиваться теми же темпами в будущем, однако технический прогресс в реальности имеет свои собственные пути и темпы развития. Например, многие футурологи 1950-х верили, что в наши дни космический туризм будет повсеместно распространённым явлением, но проигнорировали возможности вездесущих дешёвых компьютеров. С другой стороны, многие прогнозы были точными. Прогнозируемые варианты будущего (по состоянию на 2003 год) включают как экологическую катастрофу, так и утопическое будущее, в котором беднейшие люди живут в условиях, которые сегодня можно считать богатыми и комфортными, так и трансформацию человечества в постчеловеческую форму жизни, а также уничтожение всей жизни на Земле в нанотехнологической катастрофе.
  • Framtidsstudier eller futurologi är forskning om framtiden. Framtidsstudier syftar till att förutsäga framtiden i ett medel- till långtidsperspektiv. Det kan handla om samhällets framtid, om den fysiska världen, om förändringsmekanismerna, eller om förändringsdrivande krafter. Framtidsstudier är ett tvärvetenskapligt systembaserat sätt att komma åt och analysera förändringsmonster i de förflutna, identifiera trender och viktiga samtidsfrågor och extrapolera möjliga alternativ scenarier för att hjälpa människor skapa sin framtid på de sätt de önskar. (Schultz, 1996)
  • Футурологія— наука прогнозування майбутнього, в тому числі шляхом екстраполяції існуючих технологічних, економічних або соціальних тенденцій чи спробами передбачення майбутніх тенденцій. Екстраполяція - лише один з багатьох методів і технік, які використовуваються при вивченні майбутнього. Футурологія також включає розгляд таких питань як нормативні або можливі варіанти майбутнього, але її реальний внесок - це поєднання методів екстраполяції і нормативного дослідження для вивчення кращих стратегій. Футуролог використовує натхнення і дослідження у різних пропорціях. Цей термін виключає тих, хто передбачає майбутнє надприродними способами, а також тих, хто передбачає недалеке майбутнє або легко передбачені варіанти розвитку подій. (Наприклад, економісти, які передбачають зміни процентних ставок протягом наступного ділового циклу, футурологами не є, на відміну від тих, хто передбачає відносне багатство націй через покоління. ) Деякі автори були визнані футурологами. Вони досліджували тенденції (особливо технологічні) і писали книги про свої спостереження, висновки і прогнози. Спочатку вони слідували наступному порядку: публікували свої висновки, а потім бралися за дослідження для нової книги. Останнім часом вони заснували консультаційні групи або стали заробляти публічними виступами. Елвін Тофлер, Джон Нейсбітт і його колишня дружина Патриція Ебердин - три яскраві приклади цього класу. Багато гуру бізнесу також подають себе як футурологів. Футурологи мають ряд загальних рис з авторами наукової фантастики, а деякі письменники сприймаються як футурологи або навіть виступають з футурологічними статтями. Інші письменники часто відкидають цей ярлик. Наприклад, у вступі до «Лівої руки тьми» Урсула Ле Гуїн писала, що прогноз - це справа пророків, ясновидців і футурологів, але не письменників: «справа письменника - брехати». Деякі спроби були зроблені у області футурології щодо прогнозу далекого майбутнього всього всесвіту, звичайно передрікаючи її теплову смерть або «великий колапс». Футурологія, хоч і ґрунтується іноді на науці, не може слідувати науковому методу, оскільки не може бути фальсифікована ніякими методами, крім очікування настання майбутнього. Проте футурологи можуть застосовувати (і застосовують) багато наукових методів. Футурологи мають дуже змішану репутацію і історію успіхів. З очевидної причини вони часто екстраполюють сучасні технологічні і суспільні тенденції і вважають, що вони розвиватимуться тими ж темпами в майбутньому, проте технічний прогрес в реальності має свої власні шляхи і темпи розвитку. Наприклад, багато футурологів 1950-х вірили, що в наші дні космічний туризм буде повсюдно поширеним явищем, але проігнорували можливості усюдисущих дешевих комп'ютерів. З іншого боку, багато прогнозів були точними. Прогнозовані варіанти майбутнього (за станом на 2003 рік) включають як екологічну катастрофу, так і утопічне майбутнє, в якому бідні люди живуть в умовах, які сьогодні можна вважати багатими та комфортними, так і трансформацію людства в постлюдську форму життя, а також знищення всього життя на Землі в нанотехнологічній катастрофі.
  • 未来学（Futures Studies 或 Futurology）是一个综合性研究人类重大领域的未来趋势、可能图景、面临的挑战、应当采取的对策等內容的新学科。未来学也研究预测未来的科学方法。
dbpprop:hasPhotoCollection
dbpprop:reference
dbpprop:wikiPageUsesTemplate
dbpprop:wikiaProperty
  • The Future Wikia
  • future
rdfs:comment
  • Futures studies, foresight, or futurology is the philosophy, science, art and practice of postulating possible, probable, and preferable futures and the worldviews and myths that underlie them. Futures studies (colloquially called "futures" by many of the field's practitioners) seeks to understand what is likely to continue, what is likely to change, and what is novel.
  • Die Futurologie ist eine Sammelbezeichnung für das Bemühen, die Zukunft mit wissenschaftlichen Methoden auf verschiedenen Gebieten und bis zu einem gewissen Grade vorherzusagen . Der Begriff Futurologie wurde 1943 von Ossip K. Flechtheim eingeführt. Flechtheim selber sieht in der Futurologie eine Synthese aus Ideologie und Utopie und räumt ein, dass in dem Begriff nicht der Anspruch auf Wissenschaftlichkeit steckt .
  • Futurologie je teorie o budoucnosti nebo se též zabývá výzkumem možných budoucností, tzn. alternativ budoucnosti. Jako první tento termín použil Karl Osip Flechtheim. Futurologie je vědním odvětvím, které se zabývá předpovídáním budoucnosti. Užití tohoto oboru je široké, například v astronomii, teologii, ale i v designu, technologii a biologii.
  • La prospectiva (también conocida como futurología) es definida por Gaston Berger (uno de los fundadores de la disciplina), como la ciencia que estudia el futuro para comprenderlo y poder influir en él. Aunque en ocasiones el término futurología hace referencia a otras disciplinas no basadas en el método científico como, por ejemplo, la astrología, la teología o la ciencia ficción.
  • Tulevaisuudentutkimus eli futurologia on monitieteinen ja tieteiden välinen tiedonala, jonka päätehtävä on kartoittaa jonkin ilmiön mahdollisia, todennäköisiä ja toivottavia tulevaisuuksia. Tulevaisuudentutkimuksen perusolettamuksen mukaan tulevaisuus ei ole ainakaan kokonaan deterministinen eli ennalta määrätty, vaan tulevaisuus on avoin ja siihen voidaan vaikuttaa.
  • La futurologie (qui n'est pas considérée comme une science), étudie les différents scénarios possibles du futur, à partir des données technologiques, économiques ou sociales du passé et du présent, en se basant sur des techniques et des modèles scientifiques. Sous l'influence de l'anglais, le terme tend à remplacer celui de « prospective ».
  • A jövőkutatás a társadalomtudományok közé tartozik. Egyik kulcskérdésének, a jövőorientáltság kutatásának gyökereit a szociálpszichológiában találjuk. Piaget-ről tudjuk, hogy foglalkozott a "jövőorientáció" fogalmával; Lewin pedig a jövőt már egy állandóan változó képként fogta fel. Ő vezette be a pszichikus tér fogalmát.
  • La futurologia è il tentativo di prevedere, con delle basi scientifiche, quale sarà il futuro, più o meno remoto, dell'umanità. Il termine futurologo o futurista talvolta descrive anche consulenti di management che aiutano aziende ed altre organizzazioni a comprendere una serie di andamenti e tendenze globali, ad operare la gestione del rischio e a conoscere potenziali opportunità di mercato.
  • 未来学（英: Futurology）は、歴史上の状況を踏まえて未来での物事がどう変わっていくかを詳細に調査・推論する学問分野である。Futurology という言葉は本来未来研究を意味する。ドイツ人教授 Ossip K. Flechtheim の造語であり、1940年代中盤に確率論に基づく新たな学問を提唱したものである。
  • Toekomstonderzoek, toekomstkunde of futurologie is de wetenschap die zich bezighoudt met het onderzoeken van de toekomst en vormt daarmee het tegenovergestelde van geschiedenis. Toekomstkunde (futurologie) wordt vaak bedreven door overheden en bedrijven in het kader van strategische beleidsvorming.
  • Futurologia (łac. futurus - przyszły) – nauka zajmująca się przewidywaniem i prognozowaniem przyszłości m. in. w dziedzinie techniki, przyrostu naturalnego, gospodarki, geopolityki, kultury czy też środowiska przyrodniczego.
  • A futurologia é a ciência que estuda o futuro. Apesar de uma elevada exactidão em pontos específicos, o trabalho de um futurólogo não é indicar o que vai acontecer, mas sim o que poderá acontecer. Em futurologia os cenários e eventos são, ou não, definidos como: -possíveis, -prováveis, -desejáveis. A Futurologia demonstra-se assim como uma ajuda à tomada de decisões.
  • Futurologia (sau viitorologia) este literalmente ştiinţa viitorului. Se concentrează pe studierea legilor şi metodelor noi de previziune a viitorului.
  • Футурология — наука прогнозирования будущего, в том числе путём экстраполяции существующих технологических, экономических или социальных тенденций или попытками предсказания будущих тенденций.
  • Framtidsstudier eller futurologi är forskning om framtiden. Framtidsstudier syftar till att förutsäga framtiden i ett medel- till långtidsperspektiv. Det kan handla om samhällets framtid, om den fysiska världen, om förändringsmekanismerna, eller om förändringsdrivande krafter.
  • Футурологія— наука прогнозування майбутнього, в тому числі шляхом екстраполяції існуючих технологічних, економічних або соціальних тенденцій чи спробами передбачення майбутніх тенденцій.
  • 未来学（Futures Studies 或 Futurology）是一个综合性研究人类重大领域的未来趋势、可能图景、面临的挑战、应当采取的对策等內容的新学科。未来学也研究预测未来的科学方法。
rdfs:label
  • Futurology
  • Futurologie
  • Futurologie
  • Prospectiva
  • Tulevaisuudentutkimus
  • Futurologie
  • Jövőkutatás
  • Futurologia
  • 未来学
  • Toekomstonderzoek
  • Futurologia
  • Futurologia
  • Viitorologie
  • Футурология
  • Framtidsstudier
  • Футурологія
  • 未来学
owl:sameAs
skos:subject
foaf:page
is dbpedia-owl:Work/genre of
is dbpedia-owl:genre of
is dbpprop:fields of
is dbpprop:genre of
is dbpprop:mainInterests of
is dbpprop:redirect of