| dbpedia-owl:abstract
|
- Intuïtivament, una funció és una «transformació» d'un objecte en un altre objecte. Així, hi ha funcions que transformen nombres en nombres, funcions que transformen formes geomètriques en formes geomètriques, funcions que transformen una forma geomètrica en un nombre i, en general, funcions que transformen elements d'un conjunt de sortida A en elements d'un conjunt d'arribada B. Una funció, una aplicació o un mapatge f és una relació entre un conjunt donat X (el domini) i un altre conjunt d'elements Y (el codomini) de manera que a cada element x del domini li correspon un únic element del codomini f(x). Es denota per: Habitualment, el terme funció s'utilitza quan el codomini són valors numèrics, reals o complexos. Llavors es parla de funció real o funció complexa mentre que a les funcions entre conjunts qualssevol se les anomena aplicacions.
- Funkce je v matematice název pro zobrazení z nějaké množiny M do množiny čísel (většinou reálných nebo komplexních), nebo do vektorů (pak se mluví o vektorové funkci). Je to tedy předpis, který každému prvku z množiny M jednoznačně přiřadí nějaké číslo nebo vektor (hodnotu funkce). Někdy se však slovo funkce používá pro libovolné zobrazení.
- In der Mathematik ist eine Funktion oder Abbildung eine Beziehung zwischen zwei Mengen, die jedem Element der einen Menge (Funktionsargument, unabhängige Variable, -Wert) genau ein Element der anderen Menge (Funktionswert, abhängige Variable, -Wert) zuordnet. Das Konzept der Funktion oder Abbildung nimmt in der modernen Mathematik eine zentrale Stellung ein; es enthält als Spezialfälle unter anderem parametrische Kurven, Skalar- und Vektorfelder, Transformationen, Operationen, Operatoren und vieles mehr.
- In mathematics, a function is a relation between a set of inputs and a set of potential outputs with the property that each input is related to exactly one output. An example of such a relation is defined by the rule f(x) = x, which relates an input x to its square, which are both real numbers. The output of the function f corresponding to an input x is denoted by f(x) (read "f of x"). If the input is –3, then the output is 9, and we may write f(–3) = 9. The input to a function is often called the argument and the output is often called the value. Inputs and outputs need not be numbers – they can be elements of any set, for instance geometric figures. For example, a function could associate a triangle with the number 3, a square with the number 4, and so on. There are many ways to describe or represent a function. Some functions may be described by a formula or algorithm that tells how to compute the output for a given input. Others are given by a picture, called the graph of the function. In science, many functions are given by a table that gives the outputs for selected inputs. A function can be described through its relationship with other functions, for example as an inverse function or as a solution of a differential equation. In analogy with arithmetic, it is possible to define addition, subtraction, multiplication, and division of functions. Another important operation defined on functions is function composition, where the output from one function becomes the input to another function. The input and output are often expressed as an ordered pair. In the example above, we have the ordered pair <–3, 9>. This ordered pair can be viewed as the Cartesian coordinates of a point on the graph of the function. But no picture can exactly define every point in an infinite set. In modern mathematics, a function is defined by its set of inputs, called the domain, a set containing the outputs, called its codomain, and the set of all paired input and outputs, called the graph. For example, we could define a function using the rule f(x) = x by saying that the domain and codomain are the real numbers, and that the ordered pairs are all pairs of real numbers <x, x>. Collections of functions with the same domain and the same codomain are called function spaces, the properties of which are studied in such mathematical disciplines as real analysis and complex analysis.
- En matemáticas, se dice que una magnitud o cantidad es función de otra si el valor de la primera depende exclusivamente del valor de la segunda. Por ejemplo el área A de un círculo es función de su radio r: el valor del área es proporcional al cuadrado del radio, A = π·r. Del mismo modo, la duración T de un viaje de tren entre dos ciudades separadas por una distancia d de 150 km depende de la velocidad v a la que este se desplace: la duración es inversamente proporcional a la velocidad, T = d / v. A la primera magnitud (el área, la duración) se la denomina variable dependiente, y la cantidad de la que depende (el radio, la velocidad) es la variable independiente. De manera más abstracta, el concepto general de función, aplicación o mapeo se refiere en matemáticas a una regla que asigna a cada elemento de un primer conjunto un único elemento de un segundo conjunto. Por ejemplo, cada número entero posee un único cuadrado, que resulta ser un número natural: Esta asignación constituye una función entre el conjunto de los números enteros Z y el conjunto de los números naturales N. Aunque las funciones que manipulan números son las más conocidas, no son el único ejemplo: puede imaginarse una función que a cada palabra del español le asigne su letra inicial: Esta es una función entre el conjunto de las palabras del español y el conjunto de las letras del alfabeto español. La manera habitual de denotar una función f es: f: A → B a → f(a), donde A es el dominio de la función f, su primer conjunto o conjunto de partida; e B es el codominio de f, su segundo conjunto o conjunto de llegada. Por f(a) se denota la regla o algoritmo para obtener la imagen de un cierto objeto arbitrario a del dominio A, es decir, el (único) objeto de B que le corresponde. En ocasiones esta expresión es suficiente para especificar la función por completo, infiriendo el dominio y codominio por el contexto. En el ejemplo anterior, las funciones «cuadrado» e «inicial», llámeseles f y g, se denotarían entonces como: f: Z → N k → k, o sencillamente f(k) = k; g: V → A p → Inicial de p; si se conviene V = {Palabras del español} y A = {Alfabeto español}. Una función puede representarse de diversas formas: mediante el citado algoritmo para obtener la imagen de cada elemento, mediante una tabla de valores que empareje cada valor de la variable independiente con su imagen —como las mostradas arriba—, o como una gráfica que dé una imagen de la función.
- Funktio eli kuvaus kertoo olioiden välisistä riippuvuussuhteista. Formaalisti funktio joukolta joukkoon on sääntö, joka liittää jokaiseen joukon alkioon täsmälleen yhden joukon alkion. Funktiota merkitään yleensä symbolilla . Funktioon liittyviä joukkoja kutsutaan :n lähtö- eli määrittelyjoukoksi ja maali- eli arvojoukoksi . Määrittelyjoukon alkioita kutsutaan usein funktion argumenteiksi ja maalijoukon alkioita sen arvoiksi. Sitä, että :n argumenttiin liittämä arvo on, merkitään yleensä . Esimerkiksi asetetaan kuvitellussa tilanteessa määrittelyjoukoksi nelihenkinen perhe. Tämä on siis ihminen-tyyppisistä alkioista koostuva joukko, jossa on neljä alkiota. Asetetaan sitten arvojoukoksi kaikkien mahdollisten suomalaisten etunimien joukko. Koska jokaiseen ihmiseen voimme liittää jonkin yksikäsitteisen etunimen, niin voimme muodostaa funktion nelihenkisen perheen ja kaikkien etunimien joukon välille. Tämän funktion argumentit ovat perheen jäseniä ja arvot perheenjäsenten etunimet. Matematiikassa ja sen sovelluksissa tavallisin funktiotyyppi on sellainen, jossa lähtö- ja maalijoukot ovat lukujoukkoja ja funktion määrittelevä vastaavuus voidaan ilmaista laskutoimituksin. Tällöin on tavallista, joskin muodollisesti epäkorrektia nimetä funktio määrittelyjoukon yleiseen alkioon kohdistuvan laskutoimituksen osoittavalla kaavalla, esimerkiksi "funktio ".
- A függvény (vagy más néven parciális leképezés) a matematika egy olyan absztrakt fogalma, mely a geometriai leképezések, elemi algebrai műveletek, folytonosan változó mennyiségek és hasonló, bemeneti értékekből egyetlen kimeneti értéket produkáló fogalmak általános leírására szolgál. Egy függvény értékek egy halmazának – melyet az értelmezési tartományának nevezünk – minden egyes eleméhez egyetlen kimeneti értéket rendel. Hagyományosan ezt így jelölik:, ahol vagy, ahol A függvény fogalmához szorosan hozzátartozik az az elv, hogy két függvényt akkor tekintünk egyenlőknek, ha értelmezési tartományuk ugyanaz és a közös értelmezési tartomány minden egyes eleméhez a két függvény ugyanazt az értéket rendeli. Szabatos matematikai fogalmazásban, függvényen általában úgynevezett jobbról egyértelmű hozzárendelést értünk. A függvény fogalma tehát a reláció fogalmának olyan speciális esete, melyben bármely adott dologhoz legfeljebb egy dolgot rendelünk hozzá. Ha ezen felül megköveteljük azt is, hogy a függvény minden ilyen dologhoz legalább egy dolgot hozzárendeljen, azaz ha a reláció bármely adott dologhoz pontosan egy dolgot rendel hozzá, akkor függvény helyett totális függvényről (illetve parciális leképezés helyett relációról beszélünk).
- In matematica, una funzione, anche detta applicazione, mappa o trasformazione, è definita dai seguenti oggetti: Un insieme detto dominio della funzione . Un insieme detto codominio della funzione . Una legge che ad ogni elemento in associa uno ed un solo elemento in . Tale unico elemento è indicato con . Si dice che è l'argomento della funzione, oppure un valore della variabile indipendente, mentre o è un valore della variabile dipendente della funzione. I sinonimi "trasformazione" e "mappa" sono utilizzati specialmente in ambito geometrico, mentre quando si trattano funzioni lineari tra spazi vettoriali si usa talvolta il termine "operatore". Le funzioni hanno un ruolo molto importante in tutte le scienze esatte. Il concetto di dipendenza funzionale tra due grandezze sostituisce infatti, all'interno delle teorie fisiche e matematiche, quello di causa-effetto, che, al contrario del precedente, non riguarda gli enti teorici ma direttamente gli elementi della realtà concreta. Se si afferma, ad esempio, che la pressione di una certa quantità di gas perfetto è funzione della sua temperatura e del suo volume si sta facendo un'affermazione interna ad un modello termodinamico, mentre il rapporto di causa-effetto che viene individuato fra le tre grandezze dipende in modo sostanziale dalle possibilità di intervento concreto su di esse. Rimanendo a questo esempio, poiché è generalmente molto più facile intervenire sul volume e sulla temperatura che direttamente sulla pressione, il valore di quest'ultima viene visto più spesso come conseguenza del valore degli altri due parametri.
- 数学における関数（函数、かんすう、英語: function）とは、ある変数に依存して決まる値あるいはその対応を表す式の事である。この言葉はライプニッツによって導入された。その後定義が一般化されて行き、現代的には数の集合に値をとる写像の一種であると理解される。
- 함수(函數)는 공집합이 아닌 두 집합, 에 대하여 의 각 원소를 의 오직 하나의 원소에 대응시키는 대응 관계이다. 이 때, 집합 를 정의역, 집합 를 공역이라 한다.
- In de wiskunde drukt een functie een afhankelijkheid uit van één element van een ander. Meestal wordt het begrip gebruikt in de traditionele context waarin deze elementen getallen zijn. Een functie f is dan een afbeelding van getallen, die voorschrijft wat de functiewaarde f(x) is van het argument x. De functie f(x) = 2x bijvoorbeeld bepaalt van elk reëel getal x als functiewaarde f(x) = 2x het dubbele van dit getal. Deze opvatting van het begrip functie is niet algemeen. Het begrip functie heeft in het Nederlandse taalgebied geen eenduidige betekenis, zij het dat de nuanceverschillen gering en van ondergeschikte betekenis zijn. Enerzijds is er de opvatting dat een functie een relatie is die voor ieder 'origineel' maximaal één 'beeld' heeft; dit wordt door sommigen ook wel een partiële functie genoemd. Anderzijds, ook in andere taalgebieden, is er de opvatting een functie als synoniem te beschouwen van afbeelding, dus een relatie die voor ieder 'origineel' precies één 'beeld' heeft, soms ook wel totale functie genoemd. In dit artikel wordt deze definitie gevolgd. Behalve elementaire functies op getallen kunnen functies ook afbeelding tussen algebraïsche structuren zoals groepen en afbeeldingen tussen meetkundige objecten, zoals variëteiten zijn. In de abstracte verzameling-theoretische benadering is een functie een relatie tussen het domein en het codomein dat elk element in het domein associeert met precies één element in het codomein. Een voorbeeld van een functie met domein {A, B, C} en codomein {1,2,3} associeert A met 1, B met 2 en C met 3.
- For andre betydninger av ordet, se Funksjon. Områder i algebra Abstrakt algebra Grupper Ringer Kropper Algebraisk geometri Elementær algebra Ligninger Funksjoner Kombinatorikk Lineær algebra Vektorrom Matriser Tallteori I matematikk er en funksjon en relasjon mellom to mengder, slik at det til ethvert element i den første mengden (funksjonsargument, uavhengig variabel, x-verdi) blir tilordnet ett element i den andre mengden (funksjonsverdi, avhengig variabel, y-verdi). Funksjonsbegrepet er et svært sentralt begrep i moderne matematikk og inngår også som en viktig del av matematikkundervisningen i skolen. En funksjon kan defineres på mange forskjellige måter: som en formel, som en graf, ved å beskrive egenskapene, eller ved å spesifisere en algoritme for funksjonsverdiene. Funksjonen kan også defineres ved å beskrive forholdet til en annen funksjon, som for eksempel ved inversfunksjoner. Som en følge av at funksjonsbegrepet er så viktig i matematikk, eksisterer det en stor og rik terminologi knyttet til dette. Begrepene avbildning, operator, transformasjon og det engelske mapping brukes av og til synonymt med funksjon, av og til med en tillagt nyanse i forhold til denne. Ofte brukes begrepene operator, transformasjon og mapping spesielt for funksjoner der både argumentmengden og verdiområdet er abstrakte rom, slik som for en lineær transformasjon. Operator brukes ofte for å betegne en funksjon der definisjonsmengden består av funksjoner.
- Funkcja f (łac. function-, functio, „wykonanie”, od fungi, „wykonać, wypełnić, zwolnić”; być może spokr. z sanskr. bhuṅkte, „używa, cieszy się”) – dla danych dwóch zbiorów X i Y przyporządkowanie każdemu elementowi zbioru X dokładnie jednego elementu zbioru Y. Oznacza się ją na ogół: . Zbiór nazywa się dziedziną, a zbiór – przeciwdziedziną funkcji Zbiór wszystkich funkcji ze zbioru X do zbioru Y oznacza się często . Ponadto: dziedzinę czasami nazywa się zbiorem argumentów funkcji f, przeciwdziedzinę nazywa się czasem zbiorem wartości funkcji, każdy element x zbioru X nazywa się argumentem funkcji, każdy element y = f(x) nazywa się wartością funkcji, mówi się także, że f jest przekształceniem lub odwzorowaniem zbioru X w zbiór Y, zbiór jest obrazem podzbioru A zbioru X w przekształceniu f, dla każdego elementu przeciwobrazem elementu b (dokładniej pełnym przeciwobrazem) nazywamy zbiór ; jeśli, to . przeciwobrazem podzbioru nazywamy zbiór ; jeżeli, to
- Função é um dos conceitos mais importantes da matemática. Existem várias definições, dependendo da forma como são escolhidos os axiomas. Uma relação entre dois conjuntos, onde há uma relação entre cada um de seus elementos. Também pode ser uma lei que para cada valor x é correspondido por um elemento y, também denotado por ƒ(x). Existem inúmeros tipos de funções matemáticas, entre as principais temos: função sobrejetora, função injetora, função bijetora, função trigonométrica, Função linear, função modular, função quadrática, função exponencial, função logarítmica, função polinomial, dentre inúmeras outras. Cada função é definida por leis generalizadas e propriedades específicas..
- Функция (отображение, оператор, преобразование) — математическое понятие, отражающее связь между элементами множеств. Можно сказать, что функция — это «закон», по которому каждому элементу одного множества ставится в соответствие некоторый элемент другого множества. Математическое понятие функции выражает интуитивное представление о том, как одна величина полностью определяет значение другой величины. Так значение переменной однозначно определяет значение выражения, а значение месяца однозначно определяет значение следующего за ним месяца, также любому человеку можно сопоставить другого человека — его отца. Аналогично, некоторый задуманный заранее алгоритм по варьируемым входным данным выдаёт определённые выходные данные. Часто под термином «функция» понимается числовая функция; то есть функция которая ставит одни числа в соответствие другим. Эти функции удобно представляются на рисунках в виде графиков.
- Ordet funktion syftar inom matematiken ofta på en regel som innebär att till ett invärde associeras ett utvärde, ofta beräknat med en matematisk formel. En mycket viktig egenskap hos funktioner är att de är deterministiska (det vill säga konsekventa, så att varje invärde alltid ger samma utvärde). Detta gör att funktionen kan ses som en mekanism, en maskin, som systematiskt levererar rätt utvärde så fort man stoppar in ett invärde. I tekniska sammanhang brukar invärdet kallas ’’argument’’ och utvärdet för ’’värdet’’.
- Фу́нкція (відображення, трансформація, оператор) в математиці — це правило, яке кожному елементу з першої множини ставить у відповідність один і тільки один елемент з другої множини. Часто цю другу множину називають цільовою множиною чи образом функції чи відображення. Відображення f, яке зіставляє кожному елементу множини A єдиний елемент множини B позначається як f:A→B (тобто f відображує A в B).
- Trong toán học, khái niệm hàm số (函數) (hay hàm) được hiểu tương tự như khái niệm ánh xạ. Nếu như ánh xạ được định nghĩa là một qui tắc tương ứng áp dụng lên hai tập hợp bất kỳ (còn được gọi là tập nguồn và tập đích), mà trong đó mỗi phần tử của tập hợp này (tập hợp nguồn) tương ứng với một và chỉ một phần tử thuộc tập hợp kia (tập hợp đích), thì ta hoàn toàn có thể coi hàm số là một trường hợp đặc biệt của ánh xạ, khi tập nguồn và tập đích đều là tập hợp số. Ví dụ một hàm số f xác định trên tập hợp số thực R được miêu tả bằng biểu thức:y = x - 5 sẽ cho tương ứng mỗi số thực x với một số thực y duy nhất nhận giá trị là x - 5, như vậy 3 sẽ tương ứng với 4. Khi hàm f đã được xác định, ta có thể viết f(3) = 4. Đôi khi chữ hàm được dùng như cách gọi tắt thay cho hàm số. Tuy nhiên trong các trường hợp sử dụng khác, hàm mang ý nghĩa tổng quát của ánh xạ, như trong lý thuyết hàm. Các hàm hay ánh xạ tổng quát có thể là liên hệ giữa các tập hợp không phải là tập số. Ví dụ có thể định nghĩa một hàm là qui tắc cho tương ứng mỗi hãng xe với tên quốc gia xuất xứ của nó, chẳng hạn có thể viết Xuất_xứ(Honda) = Nhật.
- 在数学中，一个函数表示每个输入值对应唯一输出值。函数 中对应输入值 的输出值的标准符号为 。包含某个函数所有的输入值的集合被称作这个函数的定义域，包含所有的输出值的集合被称作值域。 例如，表达式 表示了一个函数 ，其中每个输入值 都与唯一输出值相联系。因此，如果一个输入值为3，那么它所对应的输出值为9。一旦一个函数 被定义，例如，就可以被写为。 在数学中，用像 这样临时的名字来表述函数是一个不常见的操作；在下一段中我们也许会定义，那么。当不需要函数名称的时候，我们经常使用这样的格式。 经常使用的函数可能会具有专有名称，例如 表示 的平方为 . 一个函数的基本特质是，对于每一个输入值都有唯一输出值与其对应。因此，例如， 表示 的平方根为 它并不被定义为一个函数，因为它可能含有两个输出值。例如，9的平方根是3和-3。要将一个平方根定义为一个函数，必须明确地选择一个平方根。定义 表示 的正平方根为 亦即对于任何非负输入值，选择其非负平方根作为函数值。 函数并不一定与数字有关。例如，指定每个国家当前的首都，那么，在这个函数裡， 。 一个更精确，但是仍然非正式的定义如下。令A和B为两个集合。在一个从A到B的函数中，对于A每个元素x，B中都有一个被限定的唯一元素y与其对应。集合A被称为函数的定义域，而集合B被称为函数的陪域。 在一些文章——比如lambda演算——的观念中，函数可能被认为是原始的、结构不全面、不完整的，而不是被完善的理论所定义的。 在更广的数学领域内，术语对应、映射、变换通常是函数的同义词或近义词。无论如何在一些文章中它们也许会被定义为更多的专业含义。例如，在拓扑里一个对应关系有时被定义成一个连续函数。
|
| rdfs:comment
|
- Intuïtivament, una funció és una «transformació» d'un objecte en un altre objecte. Així, hi ha funcions que transformen nombres en nombres, funcions que transformen formes geomètriques en formes geomètriques, funcions que transformen una forma geomètrica en un nombre i, en general, funcions que transformen elements d'un conjunt de sortida A en elements d'un conjunt d'arribada B.
- Funkce je v matematice název pro zobrazení z nějaké množiny M do množiny čísel (většinou reálných nebo komplexních), nebo do vektorů (pak se mluví o vektorové funkci). Je to tedy předpis, který každému prvku z množiny M jednoznačně přiřadí nějaké číslo nebo vektor (hodnotu funkce). Někdy se však slovo funkce používá pro libovolné zobrazení.
- In der Mathematik ist eine Funktion oder Abbildung eine Beziehung zwischen zwei Mengen, die jedem Element der einen Menge (Funktionsargument, unabhängige Variable, -Wert) genau ein Element der anderen Menge (Funktionswert, abhängige Variable, -Wert) zuordnet.
- In mathematics, a function is a relation between a set of inputs and a set of potential outputs with the property that each input is related to exactly one output. An example of such a relation is defined by the rule f(x) = x, which relates an input x to its square, which are both real numbers. The output of the function f corresponding to an input x is denoted by f(x) (read "f of x"). If the input is –3, then the output is 9, and we may write f(–3) = 9.
- En matemáticas, se dice que una magnitud o cantidad es función de otra si el valor de la primera depende exclusivamente del valor de la segunda. Por ejemplo el área A de un círculo es función de su radio r: el valor del área es proporcional al cuadrado del radio, A = π·r.
- Funktio eli kuvaus kertoo olioiden välisistä riippuvuussuhteista. Formaalisti funktio joukolta joukkoon on sääntö, joka liittää jokaiseen joukon alkioon täsmälleen yhden joukon alkion. Funktiota merkitään yleensä symbolilla . Funktioon liittyviä joukkoja kutsutaan :n lähtö- eli määrittelyjoukoksi ja maali- eli arvojoukoksi . Määrittelyjoukon alkioita kutsutaan usein funktion argumenteiksi ja maalijoukon alkioita sen arvoiksi.
- A függvény (vagy más néven parciális leképezés) a matematika egy olyan absztrakt fogalma, mely a geometriai leképezések, elemi algebrai műveletek, folytonosan változó mennyiségek és hasonló, bemeneti értékekből egyetlen kimeneti értéket produkáló fogalmak általános leírására szolgál. Egy függvény értékek egy halmazának – melyet az értelmezési tartományának nevezünk – minden egyes eleméhez egyetlen kimeneti értéket rendel.
- In matematica, una funzione, anche detta applicazione, mappa o trasformazione, è definita dai seguenti oggetti: Un insieme detto dominio della funzione . Un insieme detto codominio della funzione . Una legge che ad ogni elemento in associa uno ed un solo elemento in . Tale unico elemento è indicato con . Si dice che è l'argomento della funzione, oppure un valore della variabile indipendente, mentre o è un valore della variabile dipendente della funzione.
- 数学における関数（函数、かんすう、英語: function）とは、ある変数に依存して決まる値あるいはその対応を表す式の事である。この言葉はライプニッツによって導入された。その後定義が一般化されて行き、現代的には数の集合に値をとる写像の一種であると理解される。
- 함수(函數)는 공집합이 아닌 두 집합, 에 대하여 의 각 원소를 의 오직 하나의 원소에 대응시키는 대응 관계이다. 이 때, 집합 를 정의역, 집합 를 공역이라 한다.
- In de wiskunde drukt een functie een afhankelijkheid uit van één element van een ander. Meestal wordt het begrip gebruikt in de traditionele context waarin deze elementen getallen zijn. Een functie f is dan een afbeelding van getallen, die voorschrijft wat de functiewaarde f(x) is van het argument x. De functie f(x) = 2x bijvoorbeeld bepaalt van elk reëel getal x als functiewaarde f(x) = 2x het dubbele van dit getal. Deze opvatting van het begrip functie is niet algemeen.
- For andre betydninger av ordet, se Funksjon. Områder i algebra Abstrakt algebra Grupper Ringer Kropper Algebraisk geometri Elementær algebra Ligninger Funksjoner Kombinatorikk Lineær algebra Vektorrom Matriser Tallteori I matematikk er en funksjon en relasjon mellom to mengder, slik at det til ethvert element i den første mengden (funksjonsargument, uavhengig variabel, x-verdi) blir tilordnet ett element i den andre mengden (funksjonsverdi, avhengig variabel, y-verdi).
- Funkcja f (łac. function-, functio, „wykonanie”, od fungi, „wykonać, wypełnić, zwolnić”; być może spokr. z sanskr. bhuṅkte, „używa, cieszy się”) – dla danych dwóch zbiorów X i Y przyporządkowanie każdemu elementowi zbioru X dokładnie jednego elementu zbioru Y. Oznacza się ją na ogół: . Zbiór nazywa się dziedziną, a zbiór – przeciwdziedziną funkcji Zbiór wszystkich funkcji ze zbioru X do zbioru Y oznacza się często .
- Função é um dos conceitos mais importantes da matemática. Existem várias definições, dependendo da forma como são escolhidos os axiomas. Uma relação entre dois conjuntos, onde há uma relação entre cada um de seus elementos. Também pode ser uma lei que para cada valor x é correspondido por um elemento y, também denotado por ƒ(x).
- Функция (отображение, оператор, преобразование) — математическое понятие, отражающее связь между элементами множеств. Можно сказать, что функция — это «закон», по которому каждому элементу одного множества ставится в соответствие некоторый элемент другого множества. Математическое понятие функции выражает интуитивное представление о том, как одна величина полностью определяет значение другой величины.
- Ordet funktion syftar inom matematiken ofta på en regel som innebär att till ett invärde associeras ett utvärde, ofta beräknat med en matematisk formel. En mycket viktig egenskap hos funktioner är att de är deterministiska (det vill säga konsekventa, så att varje invärde alltid ger samma utvärde). Detta gör att funktionen kan ses som en mekanism, en maskin, som systematiskt levererar rätt utvärde så fort man stoppar in ett invärde.
- Фу́нкція (відображення, трансформація, оператор) в математиці — це правило, яке кожному елементу з першої множини ставить у відповідність один і тільки один елемент з другої множини. Часто цю другу множину називають цільовою множиною чи образом функції чи відображення. Відображення f, яке зіставляє кожному елементу множини A єдиний елемент множини B позначається як f:A→B (тобто f відображує A в B).
- Trong toán học, khái niệm hàm số (函數) (hay hàm) được hiểu tương tự như khái niệm ánh xạ. Nếu như ánh xạ được định nghĩa là một qui tắc tương ứng áp dụng lên hai tập hợp bất kỳ (còn được gọi là tập nguồn và tập đích), mà trong đó mỗi phần tử của tập hợp này (tập hợp nguồn) tương ứng với một và chỉ một phần tử thuộc tập hợp kia (tập hợp đích), thì ta hoàn toàn có thể coi hàm số là một trường hợp đặc biệt của ánh xạ, khi tập nguồn và tập đích đều là tập hợp số.
- 在数学中，一个函数表示每个输入值对应唯一输出值。函数 中对应输入值 的输出值的标准符号为 。包含某个函数所有的输入值的集合被称作这个函数的定义域，包含所有的输出值的集合被称作值域。 例如，表达式 表示了一个函数 ，其中每个输入值 都与唯一输出值相联系。因此，如果一个输入值为3，那么它所对应的输出值为9。一旦一个函数 被定义，例如，就可以被写为。 在数学中，用像 这样临时的名字来表述函数是一个不常见的操作；在下一段中我们也许会定义，那么。当不需要函数名称的时候，我们经常使用这样的格式。 经常使用的函数可能会具有专有名称，例如 表示 的平方为 .
|
