| dbpprop:abstract
|
- Franz Bopp was a German linguist known for extensive comparative work on Indo-European languages.
- Franz Bopp war ein deutscher Sprachwissenschaftler und Sanskritforscher. Er gilt als Begründer der historisch-vergleichenden indogermanischen Sprachwissenschaft.
- Franz Bopp va ser un filòleg i lingüista alemany, nascut a Magúncia, cofundador de la gramàtica comparada juntament amb Rasmus Christian Rask.
- Franz Bopp byl německý jazykovědec, který je považován za průkopníka komparativní lingvistiky a spolu s Augustem Schleicherem také indoevropeistiky. Vyučoval na katedře sanskrtu a srovnávací gramatiky v Berlíně (od 1821).
- Franz Bopp fue un filólogo y lingüista alemán, nacido en Maguncia, cofundador de la gramática comparada junto con Rasmus Christian Rask. Discípulo de Windischmann, y por eso muy imbuido de las doctrinas de la escuela simbolista de Heidelberg, estuvo en París entre 1812 y 1816, donde estudió persa, árabe, hebreo y sánscrito. Allí nació su memoria Ueber das Konjugationssystem der Sanskritsprache in Vergleichung mit jenem der griechischen, lateinischen, persischen und germanischen Schprache, Frankfort, 1816, que hace de Bopp el fundador de la gramática comparada. Windischmann obtiene para él una beca del rey de Baviera y con ella se dirige a Londres (1816-1820), donde enseñó a Wilhelm von Humboldt el sánscrito y se encuentra con Henry Thomas Colebrooke y Charles Wilkins. Humboldt da a Bopp la cátedra de sánscrito en la Universidad de Berlín en 1821. Desde allí impulsará el desarrollo de la gramática comparada en Alemania. Progresivamente irá descubriendo parentescos indoeuropeos en el lituano, el eslavo, el armenio, el celta y el albanés a partir sobre todo del sistema verbal, mientras que Rask se centrará más bien en las lenguas nórdicas. Desechó la idea de que todas las lenguas vinieran del sánscrito, pensó más bien en una lengua común más antigua y prescindió del misticismo nacionalista que empañaba hasta entonces la investigación filológica alemana, estudiando de forma más moderna las lenguas por sí mismas, como objeto y como medio de conocimiento. Por otra parte, Bopp, junto con Schlegel, es el autor del concepto moderno de flexión.
- Franz Bopp, philologue et linguiste allemand. C'est Franz Bopp qui, par ses exposés sur l'indo-européen primordial, a justifié la linguistique comparative et qui fonda par son enseignement et par ses publications une science nouvelle, la Grammaire comparée. Franz Bopp a en outre prouvé l'appartenance des langues celtiques aux langues Indo-européennes. En effet il faut attendre les premières années du dix-neuvième siècle pour que des allemands, comme Franz Bopp et les frères Jacob et Wilhelm Grimm, et parallèlement, une figure plus isolée et moins connue, le danois Rasmus Rask, abordent un domaine jusque-là inexploré, celui des rapports qu'offrent à l'observateur attentif les ressemblances entre les langues classiques, les langues germaniques, langues slaves, le persan et surtout la langue ancienne de l'Inde, le sanscrit, dont la connaissance se répand alors. Cet ensemble de langues s'est progressivement adjoint les langues celtiques, les langues baltes, l'arménien, l'albanais, puis, dans notre siècle, le hittite et le tokharien, pour constituer la famille de langues d'abord baptisée indo-germanique, puis indo-européenne. Il est l'auteur d' un ouvrage titanesque rempli d'un savoir dont l'immensité donne le vertige au commun des mortels : « La "Grammaire comparée des langues indo-européennes comprenant le sanscrit, le zend, l'arménien, le grec, le latin, le lithuanien, l' ancien slave,le gothique, et l' allemand ». De 1821 à 1864, Franz Bopp fut à Berlin professeur de sanscrit, de littérature orientale et de linguistique générale. Il était membre correspondant de l'Institut de France à Berlin. Ses principaux ouvrages sont : Grammaire comparée des langues sanscrites, zende, grecque, latine, lithuanienne, slave, gohique, et allemande Grammaticocritica linguae sanscriticae, 1829 Glossarium sanscritum, 1840, etc.
- Fájl:Franz Bopp. jpg Franz Bopp Franz Bopp német nyelvész, az összehasonlító nyelvtudomány egyik megalapítója. Über das Konjugationssystem der Sanskritsprache in Vergleichung mit jenem der griechischen, lateinischen, persischen und germanischen Sprache (A szanszkrit nyelv konjugációs rendszeréről, a görög, latin, perzsa és germán nyelv megfelelő rendszerével összehasonlítva) című könyvének 1816-os megjelenése fordulópont volt a nyelvészet történetében; ekkortól beszélünk történeti-összehasonlító nyelvészetről. Bopp a "Konjugationssystem…"-ben az indoeurópai nyelvek grammatikájának egy részterületén, az igeragozásban bizonyította e részrendszerek – s így az indoeurópai nyelvek – rokonságát. Később további nyelvekre terjesztette ki kutatásait, melynek eredménye 1833 és 1852 között megjelent hatalmas műve, a 'Vergleichende Grammatik des Sanskrit, Zend, Griechischen, Lateinischen, Litauischen, Gotischen und Deutschen' (A szanszkrit, zend, görög, latin, litván, gót és német összehasonlító nyelvtana). Bopp nézeteinek jelentős része, például a nyelvek történeti korszakolásáról vallott felfogása, mely szerint minden nyelv történetében a fejlődés korszakát a regresszió ideje követi, vagy a kaukázusi és polinéz nyelvek indoeurópai volta nem minősült időtállónak, de összehasonlító módszerével – valószínűleg szándéka ellenére – önálló tudomány alapjait vetette meg.
- フランツ・ボップ（Franz. Bopp、1791年9月14日 - 1867年10月23日）はドイツの言語学者。 インド・ヨーロッパ語族の源流を科学的に研究する比較言語学は、フランツ・ボップ、ラスムス・ラスク、そしてグリム兄弟として有名なヤーコプ・グリムの3人から始まった。この3人はウィリアム・ジョーンズ (言語学者)がヨーロッパ諸語とサンスクリットの共通点を指摘した後に出生、研究の初出年も生没年も近似している。 ボップはペルシャ語やサンスクリットを学び「ギリシヤ・ラテン・ペルシャ・ゲルマン語動詞変化との比較におけるサンスクリットの動詞変化組織について」なる書籍を執筆し、刊行された1816年は、比較言語学スタートの年とされている。
- Franz Bopp var en tysk språkforsker. Han regnes som grunnleggeren av den sammenlignende indoeuropeiske språkvitenskapen. Bopp utviklet en interesse for orientalske studier alt som gymnasiast i Aschaffenburg. I 1812 reiste han til Paris, hvor han kom sammen med Antoine-Léonard de Chézy, Silvestre de Sacy, August Wilhelm Schlegel, studerte bok- og manuskriptsamlinger og la grunnlaget for sin banebrytende avhandling Über das Konjugationssystem der Sanskritsprache in Vergleichung mit jenem der griechischen, lateinischen, persischen und germanischen Sprache («Om konjugasjonssystemet i sanskrit, sammenlignet med det greske, det latinske, det persiske og det germanske»), som utkom i 1816. Denne avhandlingen markerer begynnelsen til den indoeuropeiske språkforskningen som vitenskap. Etter en reise til London, hvor han møtte Wilhelm von Humboldt, ble Bopp i 1821 professor ved universitetet i Berlin. Han samlet arbeidene sine i verket Vergleichende Grammatikk des Sanskrit, Zend, Griechischen, Lateinischen, Litauischen, Gotischen und Deutschen (6 bind, 1833–52).
- Franz Bopp - niemiecki językoznawca. Wykładał na uniwersytecie w Berlinie, prowadził specjalnie dla niego stworzoną katedrę sanskrytu. Był jednym z twórców językoznawstwa historyczno-porównawczego. Badał strukturę gramatyczną języków indoeuropejskich. Napisał między innymi: Über das Conjugationssystem der Sanskritsprache in Vergleichung mit jenem der griechischen, lateinischen, persischen und germanischen Sprache (O systemie koniugacji sanskrytu w porównaniu z greką, łaciną, perskim i germańskim językiem), wydaną we Franfurcie w 1816.
- Franz Bopp foi um lingüista alemão e professor de filologia e sânscrito na Universidade de Berlim. Foi um dos principais criadores da gramática comparada, em O sistema de conjugação do sânscrito comparado aos das línguas grega, latina, persa e germânica demonstrou a afinidade genética que existe entre essas línguas, deduzindo os princípios gerais de sua formação. Sua monumental Gramática comparada das línguas indo-européias, traduzida para o francês por Michel Bréal, exerceu uma influência profunda.
- Файл:Franz Bopp. JPG Франц Бопп Франц Бопп — немецкий лингвист, основатель сравнительного языкознания. Франц Бопп родился в Майнце, посещал гимназию в Ашаффенбурге. Познакомившись благодаря Виндишману с восточными языками, Бопп Франц увлекся санскритским языком и отправился для изучения его в Париж, где пробыл 5 лет. Уже первый труд Боппа, «Über das Konjugationsystem der Sanskritsprache in Vergleichung mit jenem der griech. -lat. , pers. und german. Sprache» (Франкф. -на-M. , 1816), составил эпоху в языкознании. Родство поименованных в заголовке языков было известно уже до него, но Бопп первый возвел сравнительное языкознание на высоту науки, приняв за основание для сравнения не случайное созвучие слов, но весь общий строй языка, насколько таковой проявляется во флексиях и словообразовании, и первый объяснил, «что сходство языков обозначает происхождение их от одного общего первобытного языка». Следующий труд Боппа, самый главный труд его, «Vergleichende Grammatik des Sanskrit, Send, Arm e nischen, Griechischen, Lateinischen, Litauischen, Altslavischen, Gotischen und Deutschen» (Берлин, 1833), составлял собственно дальнейшее развитие первого. Этим сочинением, Франц Бопп поднял сравнительную грамматику индогерманских языков на высоту, которой она никогда не достигала. Влияние Боппа не ограничилось только этой ветвью языков, но метод его был применен и ко всем другим языкам, и таким образом его справедливо можно назвать основателем сравнительного языкознания. Из последующих произведений Боппа по этому вопросу следует отметить: «Die kelt. Sprachen in ihrem Verh ä ltnisse zum Sanskrit n. s. w. » (Берл. , 1839); «Uber das Albanesische in seinen verwandschaftlichen Beziehungen» (Берлин, 1855); «Vergleichendes Accentuationssystem» (Берл. , 1854). Заслуги Франца Боппа не ограничиваются сравнительным языкознанием. Отправившись для дальнейшего изучения санскритского языка в Лондон, он предпринял здесь издание ряда отрывков из большого индийского эпоса «Махабхарата». Этими изданиями, а также многочисленными переделками санскритской грамматики он дал удобные и общедоступные пособия для ознакомления с этим языком. Бопп с 1821 года был профессором восточной литературы и общего языкознания в Берлинском университете, с 1822 года членом Академии наук и работал без устали до 1864 г. Вследствие апоплексического удара Бопп Франц прекратил с этого года профессорскую деятельность, но дождался еще великолепного юбилейного торжества, устроенного его учениками по поводу «50-летия основания сравнительного языкознания» (в 1866 г.). Франц Бопп умер 23 октября 1867 г. в Берлине. Ср. Кун (K ühn), «Franz B. » (1868).
- Franz Bopp, född 14 september 1791 i Mainz, död 23 oktober 1867 i Berlin, var en tysk språkvetare och sanskritforskare, som räknas som grundaren av den jämförande språkforskningen och forskningen om indoeuropeiska språk. Bopp flyttade med sina föräldrar till Aschaffenburg, där Windischmann väckte hans intresse för orientaliska studier. 1812 for han till Paris, där han studerade sanskrit och skrev sin banbrytande skrift Über das Konjugationssystem der Sanskritsprache in Vergleichung mit jenem der griechischen, lateinischen, persischen und germanischen Sprache, som utgavs med förord av hans lärare Windischmann i Frankfurt am Main 1816. I denna skrift gav dessa språks verbalstrukturer det metodiska beviset för deras släktskap, som den engelske orientalisten William Jones hade upptäckt. Senare utvidgade Bopp begreppet indoeuropeiska språk till att även omfatta slaviska språk, litauiska, albanska och armeniska. Av kung Maximilian I av Bayern fick Bopp medel för att resa till London. Där kom han i nära förbindelse med det dåvarande preussiska sändebudet Wilhelm von Humboldt, som blev hans elev i sanskrit. Han utvidgade också sina jämförande studier från konjugationssystemet till att även omfatta deklinationen i en engelskspråkig skrift. Dessutom utgav han en latinsk översättning av Nalasagan, en episod ur Mahabharata, i London 1819. Sedan han återvänt till Bayern fick han på Humboldts rekommendation 1821 en professur vid universitetet i Berlin och blev 1822 ledamot av Berlins vetenskapsakademi. Han producerade många skrifter om olika språkområden och utgav med början 1832 sitt stora verk Vergleichende Grammatik des Sanskrit, Zend, Griechischen, Lateinischen, Litauischen, Gotischen und Deutschen (Berlin 1833–52, 6 band).
- Франц Бопп — німецький мовознавець-санскритолог, один з основоположників порівняльно-історичного мовознавства. Професор Берлінського університету (з 1821). Вперше довів історичну спорідненість індоєвропейських мов. Головна праця: «Порівняльна граматика санскритської, зендської, вірменської, грецької, латинської, литовської, старослов'янської, готської і німецької мов» (6 чч. , 1833—52).
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
