| dbpprop:abstract
|
- Finno-Ugric is a group of languages in the Uralic language family, comprising Finnish, Estonian, Hungarian and related languages. It comprises the Finno-Permic and Ugric language families.
- Die finnougrischen Sprachen (auch finnugrische oder ugro-finnische Sprachen) bilden zusammen mit dem samojedischen Zweig die uralische Sprachfamilie. Die finnougrischen Sprachen gliedern sich in zwei Zweige: den finnischen und den ugrischen Zweig. Die eine finnougrische Sprache sprechenden Völker nennt man Finnougrier oder finno-ugrische Völker.
- Les llengües ugrofineses o finoúgriques formen una subfamília de les llengües uralianes. A diferència de moltes de les altres llengües parlades a Europa, les llengües ugrofineses no formen part de la família de llengües indoeuropees. Les llengües uralianes inclouen també les llengües samoièdiques, i alguns lingüistes usen els termes ugrofinès i uralià com a sinònims. Moltes de les més petites llengües ugrofineses estan en perill d'extinció.
- Ugrofinské jazyky tvoří společně se samojedskými jazyky uralskou jazykovou rodinu. Přestože se jimi mluví na rozlehlých plochách Eurasie, nepatří do rodiny indoevropských jazyků. Termín „ugrofinské“ je však dnes považován za sporný, neboť někteří ligvisté mají zato, že obě podskupiny ugrofinských jazyků, tj. Finsko-Permské jazyky a Ugrické jazyky k sobě mají zhruba stejně daleko, jako k nim má jiná skupina uralských jazyků, jazyky samojedské. Občas se termín ugrofinské jazyky používá též pro celou uralskou jazykovou rodinu. Ugrofinské jazyky mají kolem 20 milionů mluvčích, a to zejména ve východní a střední Evropě a na západní Sibiři.
- Las lenguas ugrofinesas forman una hipotética subfamilia de las lenguas urálicas. Demográficamente el húngaro, el finés y el estonio son las lenguas más destacadas del grupo. A diferencia de muchas de las otras lenguas habladas en Europa, las lenguas ugrofinesas no forman parte de la familia indoeuropea. Las lenguas urálicas incluyen también a las lenguas samoyedas, e históricamente se ha usado el término ugrofinés como sinónimo de urálico, aunque no es el uso moderno más extendido. Muchas de las más pequeñas lenguas ugrofinesas están en peligro de extinción.
- Suomalais-ugrilaiset kielet on uralilaisten kielten toinen päähaara. Uralilaiseen kielikunnan toinen päähaara on samojedikielet. Yhdessä nämä muodostavat uralilaisen kielikunnan. Jotkut kielentutkijat käyttävät termejä suomalais-ugrilainen ja uralilainen toistensa synonyymeinä. Suomalais-ugrilaisten kielten puhujia on maailmassa noin 23 miljoonaa. Pienemmistä suomalais-ugrilaisista kielistä useat ovat uhanalaisia ja vaarassa kuolla sukupuuttoon. Suomalais-ugrilaisten kielten tutkimusta nimitetään fennougristiikaksi.
- Les langues finno-ougriennes sont parlées en Europe et en Asie, sur une vaste aire géographique qui va de la mer Baltique et du nord de la Scandinavie jusqu'à l'Oural et au Don. Le nombre total de locuteurs de ces langues est estimé à 25 millions de personnes. Toutefois, le nombre de locuteurs varie très fortement selon les langues, allant de 14 millions pour le hongrois jusqu'à quelques locuteurs isolés pour le live. Un certain nombre de langues finno-ougriennes ont disparu au cours du XX siècle et plusieurs autres sont menacées d'extinction. Les langues finno-ougriennens ne font pas partie de la famille des langues indo-européennes. Les langues finno-ougriennes étaient autrefois considérées comme l'une des deux grandes branches de la famille des langues ouraliennes, l'autre branche étant celle des langues samoyèdes. Cette dichotomie a été fortement remise en question ces dernières années, la branche samoyède étant désormais placée par certains au même niveau de ramification que les autres sous-familles. Avec l'effacement de cette dichotomie, le sens du terme « finno-ougrien » s'est élargi et le mot est de plus en plus souvent utilisé pour désigner l'ensemble de la famille, y compris les langues samoyèdes. On notera d'ailleurs que, depuis leur création dans les années 1960, les congrès mondiaux rassemblant tous les cinq ans les spécialistes des langues ouraliennes ont pour nom officiel « Congrès mondial des finno-ougristes ». Selon la théorie la plus communément admise par les spécialistes, les langues finno-ougriennes (ou ouraliennes) sont issues d'une langue mère commune, le proto-ouralien, qui aurait été parlée il y a au moins 6 000 ans. L'une des grandes tâches de la linguistique finno-ougrienne a été pendant longtemps de reconstituer cette protolangue et les diverses étapes de son évolution qui ont donné naissance aux langues actuelles. Les finno-ougristes ont également tenté de déterminer, en croisant différentes approches, le territoire où résidaient les locuteurs de cette protolangue. Cette théorie de la protolangue a été contestée depuis la fin des années 1980 par quelques linguistes, qui ont tenté de la remplacer par l'idée que les langues finno-ougriennes actuelles seraient issues d'une ancienne lingua franca. En voir la liste dans cet autre article.
- A finnugor nyelvek az uráli nyelvcsalád nagyobbik csoportja. A finnugor nyelvek közé 15 élő és 2 holt nyelv tartozik. (A dialektus jellegű nyelveket külön számolva összesen 30 nyelv. ) Ezek a nyelvek egymással bizonyos rokon vonásokat mutatnak a szerkezetüket és az alapszókincsüket tekintve. A finnugor nyelveket mintegy 24 millió ember beszéli a Kárpát-medencében, valamint Észak-Európa, Kelet-Európa és Nyugat-Szibéria hatalmas kiterjedésű területén. A finnugor nyelvek távolabbi rokoni kapcsolatát állapították meg a Szibériában beszélt szamojéd nyelvekkel. A két nyelvcsoport együtt alkotja az uráli nyelvcsaládot. A magyar nyelvet a finnugor nyelveken belül az ugor nyelvek csoportjába sorolják. Ide tartozik még a Szibériában, az Urál hegységtől keletre élő obi-ugorok, a manysik (vogulok) és hantik (osztjákok) nyelve. A finnugor népek a finnugor nyelveket beszélő népek összefoglaló elnevezése. A legnagyobb lélekszámú finnugor népek a magyarok, a finnek, az észtek és a mordvinok. A finnugor nyelvrokonság vizsgálatával, a finnugor nyelvek és az ezeket beszélő népek kultúrájának összehasonlító tanulmányozásával a finnugrisztika foglalkozik. Művelői, a finnugristák elsősorban magyar, finn és észt nyelvészek, de számos más országban is vannak finnugrista kutatók.
- Le lingue ugrofinniche sono un gruppo linguistico diffuso soprattutto nell'Europa orientale e settentrionale. Assieme alle lingue samoiede formano la famiglia linguistica uralica. Diversamente dalla maggior parte delle lingue europee le lingue ugrofinniche non hanno un legame di parentela con la famiglia delle lingue indoeuropee. Spesso i termini ugrofinnico ed uralico vengono confusi. Molte delle lingue ugrofinniche più piccole si trovano in pericolo o sono prossime all'estinzione.
- フィン・ウゴル語派（-ごは）はウラル語族に属する言語群で、ハンガリー語、フィンランド語、エストニア語などを含む。このほかにロシア連邦などに分布する多数の少数民族の言語を含むが、すでに絶滅した言語、現在危機に瀕する言語も多い。シベリア北部のサモイェード語派とともにウラル語族を構成する。
- De Finoegrische (of Fins-Oegrische) talen vormen een taalfamilie met twee belangrijke takken. De Fins-Permische talen, bestaande uit: de Oostzeefinse talen: Fins, waaronder ook Meänkieli, Karelisch en Kveens Estisch Wepsisch Wotisch Lijfs Ingrisch het Saami of Laps, eigenlijk meerdere talen het Mordwiens het Tsjeremissisch of Mari het Zurjeens of Komi het Wotjaaks of Oedmoerts De Oegrische talen, bestaande uit: het Hongaars de Ob-Oegrische talen: het Ostjaaks of Chanti het Wogoels of Mansi Hogerop vormen deze talen samen met de Samojeedse talen de Oeraalse taalfamilie. Het meest kenmerkend voor deze talen zijn een systeem van 15 tot 17 naamvallen, waarmee behalve de gewone grammaticale functies ook allerlei ruimtelijke relaties worden uitgedrukt zoals "tot boven op" en "weg van", en vocaalharmonie. De grootste talen van deze familie zijn het Hongaars en het Fins, gevolgd door het Mordwiens en het Estisch. Sommige van de overige talen worden als minderheidstalen in een overwegend anderstalige omgeving ernstig in hun voortbestaan bedreigd.
- Finsk-ugriske språk er en språkgruppe innen den uralske språkfamilien som hovedsakelig tales i skogsbeltet fra og langs elven Ob og vestover. De finsk-ugriske språkene er sammen med baskisk, tyrkisk og maltesisk de eneste språkene i Europa som ikke tillhører den indoeuropeiske språkfamilien. Som finsk-ugriske folk regnes de folk som taler finsk-ugriske språk. Noen av de største finsk-ugriske språka er ungarsk, finsk, estisk, mari, syrjensk og nordsamisk.
- Języki ugrofińskie - grupa języków w obrębie języków uralskich lub uralsko-jukagirskich. Posługuje się nimi ok 24 mln mówiących, zamieszkujących Europę Północną, Syberię, a także Węgry. Grupa ta dzieli się na dwa zespoły: fiński (zwany czasem zachodniougrofińskim, fińsko-permskim) i ugryjski. Najważniejsze z nich to języki węgierski, fiński, estoński oraz mordwiński; jednak wieloma językami z tej grupy posługują się niewielkie społeczności zamieszkujące daleką północ Rosji i wraz z postępującą asymilacją tych ludów wiele z tych języków zagrożona jest wymarciem. Cechą charakterystyczną języków z tej grupy jest występowanie dużej liczby przypadków (zwykle kilkanaście, zaś w języku wepskim - 24)
- As línguas fino-úgricas ou fino-ugrianas formam uma sub-família das línguas uralianas. A maioria dos lingüistas entendem que o húngaro, o finlandês e o estoniano, dentre outros idiomas, devem ser incluídos neste grupo. Ao contrário da maioria das línguas faladas na Europa, o grupo fino-úgrico não integra a família indo-européia das línguas. Alguns lingüistas usam os termos "fino-úgrico" e "uraliano" como sinônimos.
- Limbile Fino-Ugrice sunt o subfamilie a limbilor uralice, cele mai importante fiind maghiara, estona şi finlandeza. Spre deosebire de majoritatea limbilor vorbite în Europa, limbile fino-ugrice nu aparţin familiei indo-europene Locul unde s-a dezvoltat limba comună a acestor limbi se crede că e în partea de vest a Munţilor Ural, acum 5000 de ani. Astfel că înainte de sosirea triburilor slave în teritoriul Rusiei, acesta era locuit de triburi fino-ugrice, de la Urali la Marea Baltică. Au fost încercări pentru clasificarea sub categoria limbilor indo-europene, dar au fost găsite doar aproximativ 40 de similarităţi, aceasta fiind insuficient.
- Фи́нно-уго́рские языки́ — группа родственных языков, образующих ветвь в составе уральской языковой семьи. Распространены в России, Финляндии, Эстонии, Венгрии и других странах. Допустимо так же произношение и написание «у́гро-фи́нский». В древности носители финно-угорских языков образовали несколько археологических культур на севере Европы — ямочной керамики и ямочно-гребенчатой керамики.
- Det äldsta karelska språkminnesmärket härstammar från 1200-talet och är en mycket kort text skriven på björkbark, Näverdokument 292. Fornpermiska, en tidig form av komi, fick på 1300-talet genom missionären Stefan ett eget alfabet, som baserades på grekiska alfabetet och kyrilliska alfabetet. Den äldsta estniska boken trycktes 1525, men har inte bevarats. Den äldsta bevarade estniska texten är 11 sidor ur en religiös kalender som trycktes 1535. Den finska litteraturen börjar 1544 Mikael Agricolas Rukouskirja Bibliasta, och 1548 följde hans översättning av Nya testamentet. De äldsta samiska texterna härstammar från 1600-talet.
- Угро-фінські мови (або фіно-угорські мови) — група мов, яка входить до уральської мовної сім'ї і поширена частково на своїй прабатьківщині — на Уралі та Поволжі, а частково — у Прибалтиці й Подунав'ї. У всіх північних областях Європи ці мови є доіндоєвропейськими. Угорську мову принесли з собою до центральної Європи давні угри 1000 років тому з приуральських степів; найближчі мовні родичі їх — ханти й мансі — живуть тепер понад річкою Об на схід від Уралу. Три найбільші мови — угорська (мадярська, 15 млн. ), фінська (суомі, 5 млн. ) і естонська (1 млн. ) мають статус державних відповідно в Угорщині, Фінляндії та Естонії. Чимало інших — статус парціальних мов у суб'єктах Російської Федерації. Генеалогічно сучасні угрофінські мови поділяються на 5 груп: прибалтійсько-фінські; волзько-фінські (мордовська мова, спільна назва двох мов — ерзянської та мокшанської і марійська з двома варіантами — луговим та гірським); пермсько-фінські; угорські; окрема саамська мова в Лапландії. Ступінь близькості між мовами в межах кожної групи неоднаковий. Саамська з численними діалектами тяжіє до прибалтійсько-фінської групи, однак не включається до неї. Волзько-фінські досить відмінні одна від одної. Угорська (мадярська) дуже відрізняється від ханти й мансі. Взаємне розуміння при спілкуванні кожного своєю мовою неможливе між удмуртом і комі. Деякі хантийські діалекти являють собою швидше окремі хантийські мови (Б. Серебренников). Чимало спільних рис угрофінських мов свідчать про їхнє походження з однієї прамови: спільна частка словникового запасу, матеріальний збіг словотвірних і словозмінних морфем, присвійні афікси тощо. Разом з тим очевидна і яскрава своєрідність груп і окремих мов. Географічно східні угрофінські мови — типово аглютинативні; західні — переважно флективні. Поширені різні типи фіксованого наголосу — на останньому, передостанньому або першому складі слова (такий, зокрема, у фінській мові); трапляються також мови з рухомим наголосом. У пермсько-фінських численні приголосні й мало дифтонгів, у прибалтійсько-фінських, навпаки, приголосних мало, а дифтонги численні. Кількість відмінків вагається від 3 у хантийській мові до 15 у фінській і 20 й більше у мадярській. Особливістю угрофінських мов є брак дієслова «мати», а також наявність спеціального заперечного дієслова. Проте в угорській та естонській мовах, очевидно, під сильнішим і тривалішим впливом сусідніх індоєвропейських мов, заперечення при дієслові виражається заперечною часткою. Система вказівних займенників тричленна: tä mä, tuo, se. Чималі розбіжності в синтаксисі: географічно східні угрофінські мови тяжіють до давнього синтаксису тюркського типу, в західних - сильний вплив індоєвропейських мов. До інновацій (нових структурних рис), вироблених упродовж власного історичного розвитку мови, відносять розгалуженість відмінкової системи у мадярській та скорочення числа приголосних у фінській (суомі): за даними історії мови видно, що в угрофінській прамові було мало відмінків, а система приголосних була багатша. Під порівняно пізніми шарами запозичених слів з тюркських і слов'янських мов виявлені давні індоєвропейські запозичення з балтійських, германських, іранських і навіть тохарських мов. Мадярська, фінська й естонська мови мають багатовікову писемну традицію і високорозвинені літературні мови. Словникова система, зокрема, фінської мови, побудована на власному запасі коренів, є самодостатньою і справляє на носіїв індоєвропейських мов враження «герметичної» системи (справді, лише в 5% словника можна без спеціальної підготовки впізнати європейські запозичення або християнські імена власні). Порівняно невелика частка словника досі впізнавана як спільна між фінською та мадярською мовами. Помічено субстратний вплив фінських мов на синтаксис пізніших індоєвропейських мов; можливим протофінським субстратом можна пояснити й спрощення у вимові початкових груп приголосних в англійській, шведській та норвезькій мовах: англ. (k)now, (k)nee, (k)nife, luck, шв. Lycka (пор. нім. Glück).
- 芬蘭-烏戈爾語族（也譯稱為芬-烏戈爾語族或芬諾-烏戈爾語族）是烏拉爾语系的一支，多数语言学家认为芬蘭语、匈牙利语和爱沙尼亚语都包含在此语族中。与欧洲其他地方使用的语言不同，芬蘭-烏戈爾語族并不属于印欧语系。很多使用人口較少的芬蘭-烏戈爾諸語言都属濒危、接近消亡。
|
| rdfs:comment
|
- Finno-Ugric is a group of languages in the Uralic language family, comprising Finnish, Estonian, Hungarian and related languages. It comprises the Finno-Permic and Ugric language families.
- Die finnougrischen Sprachen (auch finnugrische oder ugro-finnische Sprachen) bilden zusammen mit dem samojedischen Zweig die uralische Sprachfamilie. Die finnougrischen Sprachen gliedern sich in zwei Zweige: den finnischen und den ugrischen Zweig. Die eine finnougrische Sprache sprechenden Völker nennt man Finnougrier oder finno-ugrische Völker.
- Les llengües ugrofineses o finoúgriques formen una subfamília de les llengües uralianes. A diferència de moltes de les altres llengües parlades a Europa, les llengües ugrofineses no formen part de la família de llengües indoeuropees. Les llengües uralianes inclouen també les llengües samoièdiques, i alguns lingüistes usen els termes ugrofinès i uralià com a sinònims. Moltes de les més petites llengües ugrofineses estan en perill d'extinció.
- Ugrofinské jazyky tvoří společně se samojedskými jazyky uralskou jazykovou rodinu. Přestože se jimi mluví na rozlehlých plochách Eurasie, nepatří do rodiny indoevropských jazyků. Termín „ugrofinské“ je však dnes považován za sporný, neboť někteří ligvisté mají zato, že obě podskupiny ugrofinských jazyků, tj. Finsko-Permské jazyky a Ugrické jazyky k sobě mají zhruba stejně daleko, jako k nim má jiná skupina uralských jazyků, jazyky samojedské.
- Las lenguas ugrofinesas forman una hipotética subfamilia de las lenguas urálicas. Demográficamente el húngaro, el finés y el estonio son las lenguas más destacadas del grupo. A diferencia de muchas de las otras lenguas habladas en Europa, las lenguas ugrofinesas no forman parte de la familia indoeuropea.
- Suomalais-ugrilaiset kielet on uralilaisten kielten toinen päähaara. Uralilaiseen kielikunnan toinen päähaara on samojedikielet. Yhdessä nämä muodostavat uralilaisen kielikunnan. Jotkut kielentutkijat käyttävät termejä suomalais-ugrilainen ja uralilainen toistensa synonyymeinä. Suomalais-ugrilaisten kielten puhujia on maailmassa noin 23 miljoonaa. Pienemmistä suomalais-ugrilaisista kielistä useat ovat uhanalaisia ja vaarassa kuolla sukupuuttoon.
- Les langues finno-ougriennes sont parlées en Europe et en Asie, sur une vaste aire géographique qui va de la mer Baltique et du nord de la Scandinavie jusqu'à l'Oural et au Don. Le nombre total de locuteurs de ces langues est estimé à 25 millions de personnes. Toutefois, le nombre de locuteurs varie très fortement selon les langues, allant de 14 millions pour le hongrois jusqu'à quelques locuteurs isolés pour le live.
- A finnugor nyelvek az uráli nyelvcsalád nagyobbik csoportja. A finnugor nyelvek közé 15 élő és 2 holt nyelv tartozik. (A dialektus jellegű nyelveket külön számolva összesen 30 nyelv. ) Ezek a nyelvek egymással bizonyos rokon vonásokat mutatnak a szerkezetüket és az alapszókincsüket tekintve. A finnugor nyelveket mintegy 24 millió ember beszéli a Kárpát-medencében, valamint Észak-Európa, Kelet-Európa és Nyugat-Szibéria hatalmas kiterjedésű területén.
- Le lingue ugrofinniche sono un gruppo linguistico diffuso soprattutto nell'Europa orientale e settentrionale. Assieme alle lingue samoiede formano la famiglia linguistica uralica. Diversamente dalla maggior parte delle lingue europee le lingue ugrofinniche non hanno un legame di parentela con la famiglia delle lingue indoeuropee. Spesso i termini ugrofinnico ed uralico vengono confusi. Molte delle lingue ugrofinniche più piccole si trovano in pericolo o sono prossime all'estinzione.
- フィン・ウゴル語派（-ごは）はウラル語族に属する言語群で、ハンガリー語、フィンランド語、エストニア語などを含む。このほかにロシア連邦などに分布する多数の少数民族の言語を含むが、すでに絶滅した言語、現在危機に瀕する言語も多い。シベリア北部のサモイェード語派とともにウラル語族を構成する。
- De Finoegrische (of Fins-Oegrische) talen vormen een taalfamilie met twee belangrijke takken.
- Finsk-ugriske språk er en språkgruppe innen den uralske språkfamilien som hovedsakelig tales i skogsbeltet fra og langs elven Ob og vestover. De finsk-ugriske språkene er sammen med baskisk, tyrkisk og maltesisk de eneste språkene i Europa som ikke tillhører den indoeuropeiske språkfamilien. Som finsk-ugriske folk regnes de folk som taler finsk-ugriske språk. Noen av de største finsk-ugriske språka er ungarsk, finsk, estisk, mari, syrjensk og nordsamisk.
- Języki ugrofińskie - grupa języków w obrębie języków uralskich lub uralsko-jukagirskich. Posługuje się nimi ok 24 mln mówiących, zamieszkujących Europę Północną, Syberię, a także Węgry. Grupa ta dzieli się na dwa zespoły: fiński (zwany czasem zachodniougrofińskim, fińsko-permskim) i ugryjski.
- As línguas fino-úgricas ou fino-ugrianas formam uma sub-família das línguas uralianas. A maioria dos lingüistas entendem que o húngaro, o finlandês e o estoniano, dentre outros idiomas, devem ser incluídos neste grupo. Ao contrário da maioria das línguas faladas na Europa, o grupo fino-úgrico não integra a família indo-européia das línguas. Alguns lingüistas usam os termos "fino-úgrico" e "uraliano" como sinônimos.
- Limbile Fino-Ugrice sunt o subfamilie a limbilor uralice, cele mai importante fiind maghiara, estona şi finlandeza. Spre deosebire de majoritatea limbilor vorbite în Europa, limbile fino-ugrice nu aparţin familiei indo-europene Locul unde s-a dezvoltat limba comună a acestor limbi se crede că e în partea de vest a Munţilor Ural, acum 5000 de ani. Astfel că înainte de sosirea triburilor slave în teritoriul Rusiei, acesta era locuit de triburi fino-ugrice, de la Urali la Marea Baltică.
- Фи́нно-уго́рские языки́ — группа родственных языков, образующих ветвь в составе уральской языковой семьи. Распространены в России, Финляндии, Эстонии, Венгрии и других странах. Допустимо так же произношение и написание «у́гро-фи́нский».
- Det äldsta karelska språkminnesmärket härstammar från 1200-talet och är en mycket kort text skriven på björkbark, Näverdokument 292. Fornpermiska, en tidig form av komi, fick på 1300-talet genom missionären Stefan ett eget alfabet, som baserades på grekiska alfabetet och kyrilliska alfabetet. Den äldsta estniska boken trycktes 1525, men har inte bevarats. Den äldsta bevarade estniska texten är 11 sidor ur en religiös kalender som trycktes 1535.
- Угро-фінські мови (або фіно-угорські мови) — група мов, яка входить до уральської мовної сім'ї і поширена частково на своїй прабатьківщині — на Уралі та Поволжі, а частково — у Прибалтиці й Подунав'ї. У всіх північних областях Європи ці мови є доіндоєвропейськими.
- 芬蘭-烏戈爾語族（也譯稱為芬-烏戈爾語族或芬諾-烏戈爾語族）是烏拉爾语系的一支，多数语言学家认为芬蘭语、匈牙利语和爱沙尼亚语都包含在此语族中。与欧洲其他地方使用的语言不同，芬蘭-烏戈爾語族并不属于印欧语系。很多使用人口較少的芬蘭-烏戈爾諸語言都属濒危、接近消亡。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
