| dbpprop:abstract
|
- In common usage, existence is the world of which we are aware through our senses, but in philosophy the word has a more specialized meaning, and is often contrasted with essence. Philosophers investigate questions such as "What exists?" "How do we know?" "To what extent are the senses a reliable guide to existence?" "What is the meaning, if any, of assertions of the existence of categories, ideas, and abstractions. " The word "existence" comes from the Latin word existere meaning "to appear," "to arise," "to become," or "to be," but literally, it means "to stand out" (ex- being the Latin prefix for "out" added to the Latin verb stare, meaning "to stand"). The word 'exist' is certainly a grammatical predicate, but philosophers have long disputed whether it is also a logical predicate. Some philosophers claim that it predicates something, and has the same meaning as 'is real', 'has being', 'is found in reality', 'is in the real world' and so on. Other philosophers deny that existence is logically a predicate, and claim that it is merely what is asserted by the etymologically distinct verb 'is', and that all statements containing the predicate 'exists' can be reduced to statements that do not use this predicate. For example, 'A Four-leaved clover exists. ' can be rephrased as 'There is a clover with four leaves. ' This philosophical question is an old one, and has been discussed and argued over by philosophers from Parmenides, Plato, Aristotle, through Avicenna, Aquinas, Scotus, Hume, Kant, Kierkegaard and many others. In mathematical logic existence is a quantifier, the "existential quantifier", symbolized by ∃, a backwards capital E. To symbolize "Four leaf clovers exist," mathematicians would first define predicates, P(x) = "x is a clover" and Q(x) = "x has four leaves", and then form the well-formed formula (∃x)(P and Q). For the question of why the universe exists in the first place see Cosmogony.
- Das Wort Existenz (lat. existentia – Bestehen, Dasein) bezeichnet in der Philosophie das Vorhandensein eines Dinges ohne nähere Bestimmung, ob es sich um einen materiellen oder ideellen Gegenstand handelt. In der Existenzphilosophie und im Existenzialismus wird der Begriff oft synonym für „menschliches Dasein“ gebraucht. Umgangssprachlich bezeichnet Existenz auch die wirtschaftliche Lebensgrundlage eines Menschen, z. B. in Form eines wirtschaftlichen Betriebes (Handelsgeschäft, Anwaltskanzlei oder Ähnliches). In der Prädikatenlogik wird mit Existenz die Voraussetzung für eine Prädikatzuweisung gekennzeichnet.
- L'existència és el fet d'ésser, per exemple el fet d'ésser d'una manera absoluta, el fet de ser donat per a la percepció, o fins i tot per a la consciència. Existència s'oposa al mateix temps a la essència (el que és) i al res que és la seva negació.
- Existence (z latinského existentia < ex-sistere spočívat vně, vyskytovat se) je ontologický pojem, který popisuje, že něco skutečně je ve fyzickém světě. Pojem lze do češtiny přeložit též jako „výskyt“, „vnější projev“. Často se však slova existence užívá jen jako synonyma pojmu bytí.
- En el uso común, la existencia es "estar en el mundo". De eso somos conscientes al ver con nuestros sentidos otras cosas "existentes". De modo que existir viene a ser "estar en el mundo", tanto nosotros como las cosas que nos rodean. Los filósofos investigan cuestiones como "¿Qué es lo que existe?", "¿Es lo mismo ser que existir?", "¿Cómo conocemos y sabemos?", "¿Hasta qué punto son los sentidos una guía fidedigna respecto al conocimiento de lo que existe?", "¿Cuál es el sentido, si existe, de las afirmaciones acerca de la existencia y de las categorías, ideas y abstracciones con las que expresamos nuestro conocimiento acerca del mundo y de las cosas que existen?". En filosofía la palabra tiene un sentido más especializado distinguiendo el hecho de existir de los modos del existir.
- Olemassaolon määritelmästä ei vallitse yksimielisyyttä. Olemassaolokysymysten tarkastelusta käytetään nimitystä ontologia eli oppi olevaisesta. Ontologia tutkii olemisen ja olemassaolon käsitteitä. Sen esittämiä kysymyksiä ovat muun muassa ”mitä on olemassa?” ja ”mikä on erilaisia entiteettejä koskevien olemassaoloväitteiden luonne?” Sana ”olla” on selvästi kielellinen predikaatti, mutta filosofit ovat väitelleet paljon siitä, onko ”olla olemassa” looginen predikaatti. Joidenkin filosofien mukaan se predikoi jotain, ja sen merkitys on samankaltainen kuin predikaateilla ”olla todellinen” tai ”esiintyä todellisuudessa”. Toiset filosofit puolestaan kieltävät sen, että olemassaolo olisi looginen predikaatti, ja katsovat, että kaikki lauseet joissa predikaatti ”olla olemassa” esiintyy, voidaan palauttaa lauseisiin, jotka eivät käytä kyseistä predikaattia. Analyyttisen filosofian hyödyntämässä predikaattilogiikassa olemassaolo tulkitaan kvanttoriksi, eksistenssikvanttoriksi ∃. Tässä analyyttinen filosofia on seurannut Gottlob Fregeä. Mannermainen filosofia, joka on kysymyksessä saanut vaikutteita Alexius Meinongiilta ja Edmund Husserlilta, on valinnut olemassaolokysymysten suhteen toisen tien ja tutkinut enemmän olemisen käsitettä. Inhimilliseen olemassaoloon keskittynyt eksistentialismi on ollut nykyfilosofian merkittäviä suuntauksia.
- L'existence désigne le fait d'être, d'être de manière réelle.
- A filozófiában a létező problémájának a kérdése a metafizika probléma körébe tartozik. A 'létező' kérdésével való foglalkozást két igen korán megfogalmazott filozófiai felismerés tette szükségessé: Nem minden létezik (a szó valódi értelmében), ami az érzékszervek számára megjelenik. Továbbá nem minden létező jelenik meg az érzészerveink számára. A dolgok valódi természete nem jelenik meg érzékszerveink számára. A gondolkodásnak, erőfeszítéseket kell tennie, hogy felismerje a dolgok valódi természetét. A létezésre irányuló kérdés nyelvi eredetű. Vegyük a következő két állítást: Én vagyok. Én nő vagyok. A létige (lenni) mindkét mondatban más-más szerepet tölt be. Az első mondatban az alany létezését fejez ki, a második mondatban az alanyt és a névszói állítmányt kapcsolja össze. Filozófiai nyelvben, a kétféle használatot egzisztenciális és kopulatív létigéknek nevezzük. E különbséget elsőként Arisztotelész ismerte fel.
- L’esistenza è argomento ontologico per eccellenza e si relaziona con quello di Essere ma in subordine, come suo modo contingente di manifestarsi.
- 存在（そんざい、existence）とは、この世界の多様な現象を把握するために、一定の条件を満たした現象群を統合した呼称。一般的にはその現象群が物理的因果関係を持つ時、その現象群は存在する、と認識される。例えば何らかの塊に力を加えて動いた時、我々はその塊が物理的に存在すると認識する。そして、その表面の色、模様、感触から材質が木であることが分かり、また、形状から機能を推定することでその塊を「椅子」として認識する。 また、そのような物理的存在を過去や未来、或いは別世界に移動して想像する時にも、その物は存在すると考えられる場合もある。例えば、椅子を動かしたという記憶がある時、我々はその椅子がかつて存在していたと考える。また、多世界論理では様々な世界にそれぞれ椅子が存在し、（椅子に腰掛ける時）我々の意思がそのうちの一つを選択するという形而上学を展開する。これらの存在感覚の底辺を成していると思われるのは「実存感」（reality）であると思われる。
- Met de term bestaan wordt het er zijn van een bepaalde entiteit aangeduid. In de natuurlijke taal wordt de term "bestaan" vaak gebruikt als synoniem voor "het er zijn" van élke entiteit, ook van abstracta. Het is heel gewoon om te zeggen: "er bestaat een getal drie dat de wortel is van negen". Binnen de ontologie, de zijnsleer, bestaan er verschillende opvattingen over het gebruik van de term.
- Egzystencja (łac. existere z ex "na zewnątrz" i sistere "stać, znajdować się") - byt, istnienie, warunki życia. Do filozofii egzystencjalistycznej termin wprowadził Søren Kierkegaard, a rozwijał m. in. Jean Paul Sartre. Egzystencja oznacza tu sposób istnienia charakterystyczny wyłącznie dla człowieka i poprzedza esencję - człowiek najpierw istnieje, a dopiero później się definiuje. Istnienie człowieka tym różni się od istnienia roślin, że człowiek nie posiada wrodzonej natury, danej mu z góry, lecz musi sam ją stworzyć, nadać swemu życiu sens i wziąć za nie odpowiedzialność. Istnieje pojęcie zwane Kryzys Egzystencjalny, znaczy ono że osoba nie ma chęci do życia. Zobacz też: byt, sens życia, tathata, dharmadhatu.
- Existência é a qualidade de tudo que é real ou existe, e também a base de todas as outras coisas. Seus campos de estudo são principalmente a Metafísica (enquanto tratado o aspecto amplo do termo) e a Ontologia (do ser enquanto ser). Sartre foi um filósofo conhecido a tratar temas tais qual a existência, o nada e o ser.
- Существование - аспект всякого сущего в отличие от другого его аспекта - сущности. В отличие от понятия "бытия" понятие "существование" всегда остается только аспектом сущего, тогда как понятие "бытие" употребляют также в смысле "всего существующего", "мира как целое". Особое место занимает вопрос существования человека. Экзистенция - центральная категория экзистенциальной философии, обозначающая прежде всего уникальное и непосредственно переживаемое человеческое существование. Так, согласно Хайдеггеру такое существование - экзистенция - относится к особому сущему - Dasein - и должно рассматриваться в особой экзистенциальной аналитике, в отличие от категориальной аналитики для других сущих. Схоластика усматривала в дуализме сущности и существования коренную раздвоенность природного (сотворённого) универсума, снимаемую лишь в Боге: существование вещи не выводимо из её сущности, но детерминировано в конечном счёте творческим волением Бога.
- Se även Existens (TV-program). Existens, den viktigaste kategorin (ung. frågeställning, problemområde) inom den filosofiska disciplinen ontologi (kunskapens problem). Frågeställningarna kring existensen sägs också utgöra en del av metafysiken. Bland de svar som givits kring existensen i filosofins historia finns kända sentenser som Descartes "Jag tänker, alltså är jag till" (cogito, ergo sum). Skeptiker har ibland givit svar på frågan, med ungefär innebörden att världen och livet kanske är en illusion och att någon sann existens inte finns, eller att all verklig existens är andlig. Dessa åsikter delades av bland andra George Berkeley. Den vanliga människans kanske vanligaste fråga på området är följande: Vad är meningen med livet?
- Екзистенція – центральне поняття екзистенціалізму, унікальна особистісна сутність людини, що втілює в собі духовну, психоемоційну неповторність особи. Особистісний характер екзистенції робить її недосяжною для будь-яких логіко-дискурсивних, раціонально-об'єктивних методів пізнавального осягнення. Внаслідок загальності методи виявляються принципово «несумірними» з особистісною (неповторно-унікальною) природою екзистенції. Тому екзистенція, як принципово несумірна із «загальним», речово-предметним об'єктивним світом, з його раціонально–логічною структурою виступає як те, що «не є» (сукупність можливостей, майбутнє та ін. , що на них переважно і орієнтована екзистенція як на предмет своїх бажань, задумів, планів, проектів), як небуття, ніщо.
- 存在（實在）是一个哲学概念，按照20世紀西方存在主义哲學家的定义，是具有難以改變，但能夠改變的特性。而相對於存在的不存在（虛無）則是具有難以控制，但能夠控制的特性。而兩者的界別存在於（無限線）的正反面上。但此界別中的正反面本不存在，故分辨的方向只在乎於其外延對該物的影響。 西方哲學家認為，無法被感知的事物（包括被神感知），就無法證明其存在，故“存在就是被感知”。 黑格爾認為，存在不過是絕對理念的一個最簡單的規定；存在主義所說的“存在”，實質上僅僅是個人的主觀存在。 存在乃是一切存在者的共性。
|
| rdfs:comment
|
- In common usage, existence is the world of which we are aware through our senses, but in philosophy the word has a more specialized meaning, and is often contrasted with essence. Philosophers investigate questions such as "What exists?" "How do we know?" "To what extent are the senses a reliable guide to existence?" "What is the meaning, if any, of assertions of the existence of categories, ideas, and abstractions.
- Das Wort Existenz (lat. existentia – Bestehen, Dasein) bezeichnet in der Philosophie das Vorhandensein eines Dinges ohne nähere Bestimmung, ob es sich um einen materiellen oder ideellen Gegenstand handelt. In der Existenzphilosophie und im Existenzialismus wird der Begriff oft synonym für „menschliches Dasein“ gebraucht. Umgangssprachlich bezeichnet Existenz auch die wirtschaftliche Lebensgrundlage eines Menschen, z. B.
- L'existència és el fet d'ésser, per exemple el fet d'ésser d'una manera absoluta, el fet de ser donat per a la percepció, o fins i tot per a la consciència. Existència s'oposa al mateix temps a la essència (el que és) i al res que és la seva negació.
- Existence (z latinského existentia < ex-sistere spočívat vně, vyskytovat se) je ontologický pojem, který popisuje, že něco skutečně je ve fyzickém světě. Pojem lze do češtiny přeložit též jako „výskyt“, „vnější projev“. Často se však slova existence užívá jen jako synonyma pojmu bytí.
- En el uso común, la existencia es "estar en el mundo". De eso somos conscientes al ver con nuestros sentidos otras cosas "existentes". De modo que existir viene a ser "estar en el mundo", tanto nosotros como las cosas que nos rodean.
- Olemassaolon määritelmästä ei vallitse yksimielisyyttä. Olemassaolokysymysten tarkastelusta käytetään nimitystä ontologia eli oppi olevaisesta. Ontologia tutkii olemisen ja olemassaolon käsitteitä.
- L'existence désigne le fait d'être, d'être de manière réelle.
- A filozófiában a létező problémájának a kérdése a metafizika probléma körébe tartozik. A 'létező' kérdésével való foglalkozást két igen korán megfogalmazott filozófiai felismerés tette szükségessé: Nem minden létezik (a szó valódi értelmében), ami az érzékszervek számára megjelenik. Továbbá nem minden létező jelenik meg az érzészerveink számára. A dolgok valódi természete nem jelenik meg érzékszerveink számára.
- L’esistenza è argomento ontologico per eccellenza e si relaziona con quello di Essere ma in subordine, come suo modo contingente di manifestarsi.
- Met de term bestaan wordt het er zijn van een bepaalde entiteit aangeduid. In de natuurlijke taal wordt de term "bestaan" vaak gebruikt als synoniem voor "het er zijn" van élke entiteit, ook van abstracta. Het is heel gewoon om te zeggen: "er bestaat een getal drie dat de wortel is van negen". Binnen de ontologie, de zijnsleer, bestaan er verschillende opvattingen over het gebruik van de term.
- Egzystencja (łac. existere z ex "na zewnątrz" i sistere "stać, znajdować się") - byt, istnienie, warunki życia. Do filozofii egzystencjalistycznej termin wprowadził Søren Kierkegaard, a rozwijał m. in. Jean Paul Sartre. Egzystencja oznacza tu sposób istnienia charakterystyczny wyłącznie dla człowieka i poprzedza esencję - człowiek najpierw istnieje, a dopiero później się definiuje.
- Existência é a qualidade de tudo que é real ou existe, e também a base de todas as outras coisas. Seus campos de estudo são principalmente a Metafísica (enquanto tratado o aspecto amplo do termo) e a Ontologia (do ser enquanto ser). Sartre foi um filósofo conhecido a tratar temas tais qual a existência, o nada e o ser.
- Существование - аспект всякого сущего в отличие от другого его аспекта - сущности. В отличие от понятия "бытия" понятие "существование" всегда остается только аспектом сущего, тогда как понятие "бытие" употребляют также в смысле "всего существующего", "мира как целое".
- Se även Existens (TV-program). Existens, den viktigaste kategorin (ung. frågeställning, problemområde) inom den filosofiska disciplinen ontologi (kunskapens problem). Frågeställningarna kring existensen sägs också utgöra en del av metafysiken. Bland de svar som givits kring existensen i filosofins historia finns kända sentenser som Descartes "Jag tänker, alltså är jag till" (cogito, ergo sum).
- Екзистенція – центральне поняття екзистенціалізму, унікальна особистісна сутність людини, що втілює в собі духовну, психоемоційну неповторність особи.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
