| dbo:abstract
|
- Un epigrama és una composició poètica breu que expressa un pensament moral, social o polític, de manera satírica i enginyosa. (ca)
- Epigram je krátká satirická báseň (často má jen dva verše), která úsečně sděluje nápad či myšlenku – snaží se například upozornit na nějaký problém. Známým českým autorem epigramů byl Karel Havlíček Borovský, také dalším velice známým spisovatelem tohoto žánru byl římský satirik Martialis. (cs)
- الإبيجراما (بالإنجليزية: Epigram) كلمة مركبة مستوحاة من اللغة اليونانية القديمة من كلمتين هما epos وgraphein، وكانت تعني الكتابة على شيء أو النقش على الحجر في المقابر بوصفها عملية إحياء لذكرى المتوفى، أو نحت تمثال لأحد الشخوص، إلى أن تحولت إلى نوع شعري قائم بذاته. والإبيجراما هي نوع شعري قديم تم تعريفه في والأوروبية والعربية؛ كانت تعني في الآداب اليونانية الكتابة المنقوشة أو الكتابة على شيء؛ أما في الآداب الأوربية فقد تحولت في القرن السابع عشر من قبل جون دن، وأسكار وايلد إلى فن شعري قائم بذاته له سماته ومعاييره التي يمكن أن يتم الاحتكام إليها. وعرف الإبيجراما الشاعر الرومانسي الإنجليزي بقوله: «إنها كيان مكتمل وصغير.. جسده الإيجاز، والمفارقة روحه». كان يقصد بالإيبجراما في النقد الأدبي القصيدة القصيرة التي تتميز على وجه الخصـوص بتركيز العبارة وإيجازها، وكثافة المعنى فيها، فضلًا عن اشتمالها على مفارقة، وتكون إما مدحًا أو هجاءً أو حكمة. أما في الشعر فكانت قد تتشكل أحيانا من جزء من القصيدة، يتمثل في بيتين أو رباعية دون أن يكون لها كيان مستقل. وارتبطت قصيدة الإِبيجراما ارتباطًا شديدًا بالنصوص التراثية مثل القرآن الكريم والكتاب المقدس والأساطير والتراث الشعري. (ar)
- Epigramm (altgriechisch ἐπίγραμμα epigramma, deutsch ‚Aufschrift‘), ein kurzes, zugespitztes Sinngedicht, war ursprünglich eine Inschrift auf einem Weihgeschenk, einem Grabmal, einem Kunstwerk und Ähnlichem, lediglich mit dem Zweck der Bezeichnung des Gegenstandes und dessen Bedeutung. Die Erstellung von Epigrammen bezeichnet man als Epigrammatik. Später erhielten diese Inschriften eine poetische Erweiterung, indem sie in knappster Fassung des Sinnes, meist in Distichen, auch Gefühlen und Gedanken Raum gaben, die sich an die betreffende Person, Handlung oder Begebenheit knüpften, und bildeten sich so zu einer selbständigen, im 20. Jahrhundert selten gewordenen Dichtungsgattung heraus. (de)
- Επίγραμμα αρχικά ήταν μια απλή επιγραφή πάνω σ’ ένα τάφο του ονόματος του νεκρού, της γενιάς του ή και του τόπου του. Δύο-τρεις λέξεις χωρίς (ποιητικό) μέτρο και με πληροφοριακά στοιχεία μόνο. Σιγά-σιγά, όσο η συνήθεια της επιτάφιας επιγραφής διαδιδόταν, άρχισε η έντεχνη διατύπωση και ο εμπλουτισμός των στοιχείων με πληροφορίες για την δράση και τις ανδραγαθίες του νεκρού (ή των νεκρών) και η έκφραση του πόνου που ένιωσαν όσοι τον έχασαν. Το επίγραμμα, αν κι έζησε πολύ περισσότερο από το Έπος και το Δράμα, αν κι έφτασε ώς εμάς πιο άρτιο, εκτεταμένο και συστηματοποιημένο από τα άλλα είδη της λυρικής ποίησης, παραμένει ακόμα ένας τόπος άγνωστος στους πολλούς, αν εξαιρέσουμε το « Ὦ ξεῖν´, ἀγγέλλειν Λακεδαιμονίοις… » Η πολύ περιορισμένη σχολική του διδασκαλία και οι μεταφράσεις που κατά καιρούς γίνονται δεν αρκούν για να συνειδητοποιηθεί η αξία του, παρά το ότι ήταν από τις κυριότερες εκφράσεις της ελληνικής ποίησης από τους Αλεξανδρινούς χρόνους μέχρι την εποχή του Ιουστινιανού. (el)
- Epigramo de la latina epigramma de l' greka epi kaj gramma "surskribo". En origino, epigramo estis poemo mallonga kiu, ĝenerale, havis spritaĵon en du ĝis kvar aŭ kvin versoj, skribitaj sur tomboŝtono. Poste, oni nomis epigramoj ĉiujn mallongajn spritaĵojn en versoj. Oni verkadis ankaŭ spritajn epigramojn pri politikaj aferoj, kaj tio faris el ili sinonimon de akra kritiko aŭ mokaĵo, ĝenerale anonimaj. (eo)
- El epigrama (del griego antiguo ἐπί-γραφὼ: literalmente, 'sobreescribir' o 'escribir encima') es una composición poética breve que expresa un solo pensamiento principal festivo o satírico de forma ingeniosa. (es)
- An epigram is a brief, interesting, memorable, and sometimes surprising or satirical statement. The word is derived from the Greek ἐπίγραμμα epígramma "inscription" from ἐπιγράφειν epigráphein "to write on, to inscribe", and the literary device has been employed for over two millennia. The presence of wit or sarcasm tends to distinguish non-poetic epigrams from aphorisms and adages, which tend to lack those qualities. (en)
- Epigrama (antzinako grezieraz: ἐπί-γραφὼ: gain-idatzi) edo ziri-bertsoa esaten zaie poema labur umoretsu edo ironiatsuei. Esaten da Grezia Klasikoan zenbait objektutan idazten ziren testuei esaten zitzaiela epigrama eta hortik datorrela hitza baina Antzineko Grezian bertan objektuetatik harago joan zen epigramak idazteko joera. Erdi Aroan, epigramen zenbait antologia egin ziren eta garrantzi berezia ematen zaio Bizanzion, X. mendean jaunak egin zuenari, delakoari. Horren eskuizkribu bat, kodex bat, Heidelbergeko Unibertsitateko liburutegian gordetzen da. Antzinako Erromako poeta batzuek ere epigramak idatzi zituzten, esaterako: Lukano, Katulo eta Martzial. Berpizkundeko literaturan eta geroagokoan ere epigrama moldeak bizirik iraun du. (eu)
- À l’origine, une épigramme (du grec ancien ἐπίγραμμα / epígramma signifiant « inscription ») est une inscription, d’abord en prose, puis en vers, qu’on gravait sur les monuments, les statues, les tombeaux et les trophées, pour perpétuer le souvenir d’un héros ou d’un événement. À partir du IVe siècle, l’épigramme devient une petite pièce de poésie sur un sujet quelconque, imitant par sa brièveté les inscriptions, offrant une pensée ingénieuse ou délicate exprimée avec grâce et précision[Selon qui ?]. Enfin, à partir du XVIe siècle, le genre se spécialise[Quoi ?] dans le mot d’esprit : l’épigramme renferme généralement une pointe grivoise ou assassine. Les plus anciennes épigrammes ne revêtent qu'un caractère pratique, visant à identifier le propriétaire de l'objet ou la personne à qui il est dédié. Le premier auteur d’épigrammes, selon la tradition grecque, est Simonide de Céos (Hérodote, VII, 228, 4), qui vécut à la fin du VIe siècle av. J.-C. C'est de cette même époque que date la première épigramme signée connue ; il s'agit d’une dédicace d’Ion de Chios à Delphes. (fr)
- Epigram adalah sebuah pernyataan singkat, peminatan, kenangan dan terkadang pernyataan mengejutkan atau satir. Kata tersebut berasal dari kata bahasa Yunani: ἐπίγραμμα epigramma "enkripsi" dari ἐπιγράφειν epigraphein "untuk menulis, untuk menginskripsi", dan yang dipakai selama lebih dari dua milenium. (in)
- エピグラム（epigram）は、結末にひねりを利かせるか、簡潔でウィットのある主張を伴う短い詩。語源はギリシャ語の ἐπίγραμμα（epigramma、碑銘・碑文の意）で、文学的修辞技法として長い歴史を持つ。警句、寸鉄詩。 (ja)
- Een epigram (puntdicht, sneldicht) is een kort en bondig gedicht met een woordspeling of pointe. (nl)
- 에피그램(Epigram)은 단시(短詩)·비시(碑詩)·묘시(墓詩)·경구시(警句詩)를 가리키는 단어이다. 그리스에서는 묘비나 기념비에 쓰여진 단시를 의미했으나, 로마 시대에는 풍자시의 체재를 갖춘 단어로 쓰인다. 대표적인 작품으로 포프의 풍자시, 볼테르의 경구 등이 있다. 수사학상(修辭學上)으로는 경구라고 번역하기도 한다. (ko)
- L'epigramma è un'iscrizione poetica encomiastica o dedicatoria o, più spesso, funeraria. Più comunemente viene inteso come epigramma un componimento poetico di vario carattere che si contraddistingue per la sua brevità ed efficacia. (it)
- Ett epigram är en kort dikt, ofta med en satirisk udd. Ordet epigram kommer från det grekiskans ἐπίγραμμα epigramma, som betyder påskrift eller inskrift. Antikens greker använde det ordet om sådana inskrifter på gudabilder, byggnader, minnesmärken och liknande, som upplyste om deras betydelse och ursprung eller om de händelser dessa föremål var avsedda att påminna om. Eftersom epigrammen ofta var skrivna på vers (vanligen ett eller några få distika), utvecklades epigrammet till en egen diktform vars viktigaste egenskap är den mycket stränga begränsningen både för innehållet och formen, så att en enda tanke kunde få ett oerhört sammanpressat och tillspetsat, men på samma gång fulländat och poetiskt avrundat uttryck. I övrigt kunde innehållet i denna tanke variera helt fritt. Mästaren i detta slags miniatyrdiktning och den egentlige grundläggaren av densamma var Simonides från Keos (omkring 500 före Kristus). Epigram författades senare i stor mängd, framförallt under den alexandrinska litteraturperioden och samlades längre fram av bysantinska lärde till så kallade antologier, av vilka några bevarats till vår tid. Bland de romerska epigrammatisterna hör Martialis till de främsta genom sina många kvicka och bitande, men ofta också oanständiga epigram. Catullus skrev också många små dikter i epigrammatisk stil. Även de så kallade priapeiska kvädena kan räknas till denna klass. Det moderna epigrammet är vanligen satiriskt och man kräver att det ska samla och tillspetsa innehållet i slutraden till en formell poäng, den så kallade udden. De lärda humanisterna på 1500- och 1600-talen skrev epigram flitigt. Bland den tidens mera kända epigrammatister kan nämnas Alciati, Bembo, Scaliger, Buchanan och More. I England följdes Martialis exempel av John Owen och bland 1600-talets epigramdiktare bör också lyrikern Herrick nämnas. Senare skrevs sådana dikter av Cowley, Dryden, Swift, Addison, Goldsmith, Young och framförallt Pope, den förnämste engelske epigramskalden, samt Landor. I Frankrike blomstrade denna diktart mycket rikt och användes särskilt i polemiskt syfte. Mellin de Saint-Gelais, Marot, Boileau, Racine, Marie-Joseph Chénier, J.B. Rousseau, Piron, Voltaire, Marmontel och Lebrun är de mest uppmärksammade därifrån. Det italienska epigrammet följdes ganska snart i sonett och madrigal. I Tyskland har epigrammen för det mesta haft en didaktisk tendens och utgjort Sinn-Gedichte. Äldst är de så kallade , en mera folklig variant. Det konstmässiga epigrammet fick fart på 1600-talet med bland andra Logau, Opitz, Weckherlin och Gryphius. Under 1700-talet följde och Kästner, Hagedorn, Klopstock, Lessing, den förnämste, Herder, Bürger, A.W. Schlegel och under 1800-talet Uhland, Rückert, Grillparzer, Platen, Hebbel, Geibel, Visscher med flera. Schiller och Goethe är de moderna mästarna genom sina med litterärt polemiskt innehåll och ett stort antal sinn-gedichte. Från Goethes diktning bör särskilt Venetianische Epigramme och stora partier av Westöstlicher Divan framhållas. I Sverige togs epigramdiktningen upp av 1600-talets skalder efter tyskt föredöme. Logau och hans skola stod modell för Ett hundrade ofwerskrifter, Olof Wexionius Poetiske bi- och öfverskrifter, Carl Gripenhielm med flera. Religiösa epigram skrevs av Frese. Israel Holmström blev ryktbar genom sitt epigram över Karl XII:s Pompe. Under den senare frihetstiden och Gustav III:s tid fick den svenska epigramdiktningen sin blomstring. Dalin, Kellgren, Oxenstierna, Leopold och Lenngren bör framhållas, liksom något senare Franzén, Tegnér och Erik Sjöberg. Med Atterboms xenier omplanterades det litterärt polemiska epigrammet efter tysk förebild i Sverige. Där liksom i andra länder har distikon och rimmade jamber varit de vanligaste versformerna i epigramdiktningen. (sv)
- Epigramat, epigram (stgr. ἐπίγραμμα epigramma „inskrypcja”) – krótki utwór poetycki w formie aforyzmu, wywodzący się z napisów informacyjnych w starożytnej Grecji zamieszczanych na grobach, pomnikach lub ofiarach wotywnych. Tekst inskrypcji krótki, przeważnie dwuwierszowy, pisany dystychem elegijnym. (pl)
- Epigrama (Grego: ἐπί-γραφὼ, literalmente, "sobre-escrever") é uma composição poética breve que expressa um único pensamento principal, festivo ou satírico, de forma engenhosa. O Epigrama foi criado na Grécia Clássica e, como o significado do termo indica, era uma inscrição que se punha sobre um objeto — uma estátua ou uma tumba, por exemplo. Os epigramas sobre as tumbas formaram uma classe à parte e se denominaram Epitáfios ou , designando um poema engenhoso que tinha a característica de ser breve, para poder passar por rótulo ou inscrição. A maioria dos epigramas gregos pode ser encontrada na Antologia Palatina. Além dos gregos, destacaram-se na composição de epigramas os romanos Catulo e Marco Valerio Marcial. (pt)
- Эпигра́мма (др.-греч. ἐπίγραμμα «надпись») — небольшое сатирическое стихотворение, высмеивающее какое-либо лицо или общественное явление. (ru)
- Епігра́ма (від грец. επίγραμμα — «напис») — жанр сатиричної поезії дошкульного змісту, викривального змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою (пуантом). В еллінську добу епіграма вживалася як напис на вівтарях, сприймалася як епічна форма, втілена в елегійний двовірш, пізніше поети вдавалися до ямбічних та інших розмірів, розширювали її тематичні межі. До епіграми зверталися Платон, Сапфо, Анакреонт, Симонід Кеоський, Мелеагр Гадарський, а в римські часи — Марціал, Ювенал, Валерій Едітуй та інші, де епіграма набуває чітких ознак сатиричного твору. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Un epigrama és una composició poètica breu que expressa un pensament moral, social o polític, de manera satírica i enginyosa. (ca)
- Epigram je krátká satirická báseň (často má jen dva verše), která úsečně sděluje nápad či myšlenku – snaží se například upozornit na nějaký problém. Známým českým autorem epigramů byl Karel Havlíček Borovský, také dalším velice známým spisovatelem tohoto žánru byl římský satirik Martialis. (cs)
- Epigramo de la latina epigramma de l' greka epi kaj gramma "surskribo". En origino, epigramo estis poemo mallonga kiu, ĝenerale, havis spritaĵon en du ĝis kvar aŭ kvin versoj, skribitaj sur tomboŝtono. Poste, oni nomis epigramoj ĉiujn mallongajn spritaĵojn en versoj. Oni verkadis ankaŭ spritajn epigramojn pri politikaj aferoj, kaj tio faris el ili sinonimon de akra kritiko aŭ mokaĵo, ĝenerale anonimaj. (eo)
- El epigrama (del griego antiguo ἐπί-γραφὼ: literalmente, 'sobreescribir' o 'escribir encima') es una composición poética breve que expresa un solo pensamiento principal festivo o satírico de forma ingeniosa. (es)
- An epigram is a brief, interesting, memorable, and sometimes surprising or satirical statement. The word is derived from the Greek ἐπίγραμμα epígramma "inscription" from ἐπιγράφειν epigráphein "to write on, to inscribe", and the literary device has been employed for over two millennia. The presence of wit or sarcasm tends to distinguish non-poetic epigrams from aphorisms and adages, which tend to lack those qualities. (en)
- Epigram adalah sebuah pernyataan singkat, peminatan, kenangan dan terkadang pernyataan mengejutkan atau satir. Kata tersebut berasal dari kata bahasa Yunani: ἐπίγραμμα epigramma "enkripsi" dari ἐπιγράφειν epigraphein "untuk menulis, untuk menginskripsi", dan yang dipakai selama lebih dari dua milenium. (in)
- エピグラム（epigram）は、結末にひねりを利かせるか、簡潔でウィットのある主張を伴う短い詩。語源はギリシャ語の ἐπίγραμμα（epigramma、碑銘・碑文の意）で、文学的修辞技法として長い歴史を持つ。警句、寸鉄詩。 (ja)
- Een epigram (puntdicht, sneldicht) is een kort en bondig gedicht met een woordspeling of pointe. (nl)
- 에피그램(Epigram)은 단시(短詩)·비시(碑詩)·묘시(墓詩)·경구시(警句詩)를 가리키는 단어이다. 그리스에서는 묘비나 기념비에 쓰여진 단시를 의미했으나, 로마 시대에는 풍자시의 체재를 갖춘 단어로 쓰인다. 대표적인 작품으로 포프의 풍자시, 볼테르의 경구 등이 있다. 수사학상(修辭學上)으로는 경구라고 번역하기도 한다. (ko)
- L'epigramma è un'iscrizione poetica encomiastica o dedicatoria o, più spesso, funeraria. Più comunemente viene inteso come epigramma un componimento poetico di vario carattere che si contraddistingue per la sua brevità ed efficacia. (it)
- Epigramat, epigram (stgr. ἐπίγραμμα epigramma „inskrypcja”) – krótki utwór poetycki w formie aforyzmu, wywodzący się z napisów informacyjnych w starożytnej Grecji zamieszczanych na grobach, pomnikach lub ofiarach wotywnych. Tekst inskrypcji krótki, przeważnie dwuwierszowy, pisany dystychem elegijnym. (pl)
- Эпигра́мма (др.-греч. ἐπίγραμμα «надпись») — небольшое сатирическое стихотворение, высмеивающее какое-либо лицо или общественное явление. (ru)
- Епігра́ма (від грец. επίγραμμα — «напис») — жанр сатиричної поезії дошкульного змісту, викривального змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою (пуантом). В еллінську добу епіграма вживалася як напис на вівтарях, сприймалася як епічна форма, втілена в елегійний двовірш, пізніше поети вдавалися до ямбічних та інших розмірів, розширювали її тематичні межі. До епіграми зверталися Платон, Сапфо, Анакреонт, Симонід Кеоський, Мелеагр Гадарський, а в римські часи — Марціал, Ювенал, Валерій Едітуй та інші, де епіграма набуває чітких ознак сатиричного твору. (uk)
- الإبيجراما (بالإنجليزية: Epigram) كلمة مركبة مستوحاة من اللغة اليونانية القديمة من كلمتين هما epos وgraphein، وكانت تعني الكتابة على شيء أو النقش على الحجر في المقابر بوصفها عملية إحياء لذكرى المتوفى، أو نحت تمثال لأحد الشخوص، إلى أن تحولت إلى نوع شعري قائم بذاته. والإبيجراما هي نوع شعري قديم تم تعريفه في والأوروبية والعربية؛ كانت تعني في الآداب اليونانية الكتابة المنقوشة أو الكتابة على شيء؛ أما في الآداب الأوربية فقد تحولت في القرن السابع عشر من قبل جون دن، وأسكار وايلد إلى فن شعري قائم بذاته له سماته ومعاييره التي يمكن أن يتم الاحتكام إليها. وعرف الإبيجراما الشاعر الرومانسي الإنجليزي بقوله: «إنها كيان مكتمل وصغير.. جسده الإيجاز، والمفارقة روحه». (ar)
- Επίγραμμα αρχικά ήταν μια απλή επιγραφή πάνω σ’ ένα τάφο του ονόματος του νεκρού, της γενιάς του ή και του τόπου του. Δύο-τρεις λέξεις χωρίς (ποιητικό) μέτρο και με πληροφοριακά στοιχεία μόνο. Σιγά-σιγά, όσο η συνήθεια της επιτάφιας επιγραφής διαδιδόταν, άρχισε η έντεχνη διατύπωση και ο εμπλουτισμός των στοιχείων με πληροφορίες για την δράση και τις ανδραγαθίες του νεκρού (ή των νεκρών) και η έκφραση του πόνου που ένιωσαν όσοι τον έχασαν. (el)
- Epigramm (altgriechisch ἐπίγραμμα epigramma, deutsch ‚Aufschrift‘), ein kurzes, zugespitztes Sinngedicht, war ursprünglich eine Inschrift auf einem Weihgeschenk, einem Grabmal, einem Kunstwerk und Ähnlichem, lediglich mit dem Zweck der Bezeichnung des Gegenstandes und dessen Bedeutung. Die Erstellung von Epigrammen bezeichnet man als Epigrammatik. (de)
- Epigrama (antzinako grezieraz: ἐπί-γραφὼ: gain-idatzi) edo ziri-bertsoa esaten zaie poema labur umoretsu edo ironiatsuei. Esaten da Grezia Klasikoan zenbait objektutan idazten ziren testuei esaten zitzaiela epigrama eta hortik datorrela hitza baina Antzineko Grezian bertan objektuetatik harago joan zen epigramak idazteko joera. Erdi Aroan, epigramen zenbait antologia egin ziren eta garrantzi berezia ematen zaio Bizanzion, X. mendean jaunak egin zuenari, delakoari. Horren eskuizkribu bat, kodex bat, Heidelbergeko Unibertsitateko liburutegian gordetzen da. (eu)
- À l’origine, une épigramme (du grec ancien ἐπίγραμμα / epígramma signifiant « inscription ») est une inscription, d’abord en prose, puis en vers, qu’on gravait sur les monuments, les statues, les tombeaux et les trophées, pour perpétuer le souvenir d’un héros ou d’un événement. À partir du IVe siècle, l’épigramme devient une petite pièce de poésie sur un sujet quelconque, imitant par sa brièveté les inscriptions, offrant une pensée ingénieuse ou délicate exprimée avec grâce et précision[Selon qui ?]. Enfin, à partir du XVIe siècle, le genre se spécialise[Quoi ?] dans le mot d’esprit : l’épigramme renferme généralement une pointe grivoise ou assassine. (fr)
- Epigrama (Grego: ἐπί-γραφὼ, literalmente, "sobre-escrever") é uma composição poética breve que expressa um único pensamento principal, festivo ou satírico, de forma engenhosa. O Epigrama foi criado na Grécia Clássica e, como o significado do termo indica, era uma inscrição que se punha sobre um objeto — uma estátua ou uma tumba, por exemplo. Os epigramas sobre as tumbas formaram uma classe à parte e se denominaram Epitáfios ou , designando um poema engenhoso que tinha a característica de ser breve, para poder passar por rótulo ou inscrição. (pt)
- Ett epigram är en kort dikt, ofta med en satirisk udd. Ordet epigram kommer från det grekiskans ἐπίγραμμα epigramma, som betyder påskrift eller inskrift. Antikens greker använde det ordet om sådana inskrifter på gudabilder, byggnader, minnesmärken och liknande, som upplyste om deras betydelse och ursprung eller om de händelser dessa föremål var avsedda att påminna om. Eftersom epigrammen ofta var skrivna på vers (vanligen ett eller några få distika), utvecklades epigrammet till en egen diktform vars viktigaste egenskap är den mycket stränga begränsningen både för innehållet och formen, så att en enda tanke kunde få ett oerhört sammanpressat och tillspetsat, men på samma gång fulländat och poetiskt avrundat uttryck. I övrigt kunde innehållet i denna tanke variera helt fritt. (sv)
|
