| dbpprop:abstract
|
- Certainty series: Agnosticism Belief Certainty Determinism Doubt Epistemology Justification Estimation Fallibilism Fatalism Nihilism Probability Solipsism Uncertainty This box: view • talk • edit Doubt, a status between belief and, involves uncertainty or distrust or lack of sureness of an alleged fact, an action, a motive, or a decision. Doubt brings into question some notion of a perceived "reality", and may involve delaying or rejecting relevant action out of concerns for mistakes or faults or appropriateness. Some definitions of doubt emphasize the state in which the mind remains suspended between two contradictory propositions and unable to assent to either of them
- Zweifel (von ahd. "zwîval" aus germanisch "twîfla") ist ein emotionaler Zustand und wird als Unsicherheit in Bezug auf Vertrauen, Taten, Entscheidungen, Glauben oder Behauptung bzw. Vermutung von Tatsachen bezeichnet.
- El dubte constitueix un estat d'incertesa i un límit a la confiança o la creença. Pot projectar-se en els camps de la decisió i l'acció, o afectar únicament a la creença i a la fe. Si li precediex una "veritat" convencionalment acceptada, el dubte implica desafiar aquesta. En filosofia, el dubte cartesià equival a la suspensió del judici (epojé) que tractaven de provocar, amb els seus nombrosos i sovint assenyats arguments, els escèptics antics. Els arguments escèptics que enfronta Descartes semblen estrambòtics, vists des de la vida quotidiana i el sentit comú. Però Descartes no sembla haver confós el conjunt de creences i conviccions que a les clares semblen indispensables per a orientar-nos en la pràctica, amb els criteris de la investigació filosòfica. Això pot apreciar-se en la distinció que estableix Descartes, entre les Regles del Mètode (Discurs, 2) i les Regles de la "moral provisional" (Discurs, 3). La investigació, que és una tasca pràctica i es desenvolupa en l'àmbit general de la vida, té el propòsit de servir a aquesta, però seria insensat esperar-ho abans que ella mateixa aconsegueixi alguns resultats raonablement confiables. Entre tant, per a desenvolupar-se, la investigació consisteix a sotmetre a examen una porción enorme del que anomenèm "sentit comú ", incloent aquí moltes idees conformi a les quals (tot sembla indicar-ho) hauríem de viure mentre la investigació mateixa es desenvolupa. Però no es tracta d'interrompre la pràctica i la vida per a permetre la investigació, així com tampoc de fer passar com "resultats", unes meres modes intel·lectuals (la doctrina de la secta on ens eduquem, o qualsevol altre producte de la confusió). El projecte cartesià va ser el d'examinar aquestes idees, entre unes altres, a la recerca de fonaments filosóficament vàlids. Els arguments escèptics (encaminats a introduir dubtes) que Descartes considera en les Meditacions Metafísiques, han estat presos en la seva totalitat de Plató (Cràtil i Teetetes). Aquests arguments constitueixen un instrument d'investigació, i en primer lloc han d'avaluar-se conformi a si són o no inteligibles, i si una vegada acceptats, serien en principi susceptibles de discutir-se (doncs del contrari, serien incompatibles amb l'activitat d'investigació). Si ambdues condicions es compleixen, els arguments són útils a l'empresa filosòfica en opinió de Descartes (precisamenmte com instruments d'investigació). Per a més tard, dintre de la investigació cartesiana, quedaria jutjar si realment no tenim raó alguna que permeti descartar-los.
- La duda constituye un estado de incertidumbre y un límite a la confianza o la creencia en la verdad de un conocimiento. Su contrapuesto es la certeza. Puede proyectarse en los campos de la decisión y la acción, o afectar únicamente a la creencia, a la fe o a la validez de un conocimiento. Si le antecede una "verdad" convencionalmente aceptada, la duda implica inseguridad en la validez de ésta. Lo característico de la duda es la suspensión de la decisión en orden a la acción o de la afirmación de una proposición respecto a un conocimiento respecto a su validez como verdadero. Cuando la duda se acepta como ignorancia puede ser fuente de conocimiento por el estudio y la crítica.
- Le doute est une interrogation. Il peut être le pressentiment, l’impression d’une réalité différente. Il s’oppose à la certitude, notion de ce qui est sûr et qui n’est pas discutable.
- Il dubbio è una condizione mentale, nota sin dall'antichità, per la quale si cessa di credere a una certezza, o con cui si mette in discussione una verità o un enunciato.
- 疑念（ぎねん、英: Doubt）とは信念と不信（disbelief）の間の状態のことであり、事実とされていること、行為、動機、あるいは意思決定の、不確かさ、ないしは疑惑（distrust）、ないしは確実さの欠如を含んでいる。疑念は、認識された「実在」というような何らかの概念に疑問を投げかけ、誤り、過失、ないしは適切さへの懸念から、関連のある行為を遅らせることあるいは退けることを含む。 「to doubt」という用語は「その人の環境と人生経験を問うこと」を意味することができる。
- Twijfel is het niet kunnen kiezen tussen zaken die gekend zijn. De stam twij- is etymologisch verwant aan het woord voor het getal twee. In de filosofie wordt gesproken van methodische twijfel: men kan aan alles (ook het zintuiglijk waarneembare) twijfelen, behalve aan het feit dat aan alles te twijfelen valt. Het is zeker dat ik op dit moment twijfel, dus dat ik denk. Alles wat ik buiten mij waarneem zou bedrieglijk kunnen zijn, alles wat ik maar kàn denken zou onwaar kunnen zijn, maar dat ik denk, betekent dat ik besta, dat ik in ieder geval zeker van mezelf kan zijn als denkend wezen. Het bekende adagium van Descartes is daarvan de kernachtigste formulering: "Dubito, ergo cogito, ergo sum" (ik twijfel, dus ik denk, dus ik ben). Het uitstellen van een oordeel lijkt op twijfel; de Stoïcijnen deden dat met overtuiging, met als doel zo veel mogelijk gegevens te verzamelen alvorens tot een oordeel te komen. Onthouden van oordeel is een methodische noodzaak in de fenomenologie. In de psychiatrie is pathologische twijfel een bekende aandoening. Twijfel kan pathologisch zijn als hij destructief is voor de persoon zelf of voor zijn omgeving, tot volslagen immobilisme aanzet of veel te lang duurt. Een voorbeeld hiervan in de literatuur is Hamlet, die in het gelijknamige stuk van Shakespeare letterlijk gek wordt van de twijfel.
- Dúvida (derivado do latim dubitare) é um estado mental ou uma emoção entre acreditar e desacreditar. Ela é a incerteza ou desconfiança de um fato, uma ação, de uma asserção ou de uma decisão. Para que se estabeleça a dúvida em geral é necessário uma noção de realidade do fato em que existe a suspeita, e isto pode adiar a decisão de ações relevantes ao fato pois podem estar incorretas ou incompletas. Dúvida tende a ser totalmente racional e nos causa a hesitação de agir, sendo necessário aplicar métodos mais rigorosos para procurar eliminar a hesitação.
- Tvivel är osäkerhet i sammanhang som tillit (vari det antar formen otillit), uppträdande, beslut eller tro. Uttrycket 'att tvivla', betyder ungefär 'att ifrågasätta ens omgivning och livserfarenheter'.
- Şüphe veya Kuşku, bir insanın, bir olay karşısında duyduğu emin olamama duygusu veya güvensizlik duygusudur. Şüphenin en genel tanımı ise; "inanç ve inançsızlık arasında kalan duygu"dur. Şüphe, çoğu insan için olağan bir duygu olsa da, kimi zaman bu duygu gereksiz veya aşırı olarak belirebilir. Aşırı şühe duyan insanlara "Paranoyak" veya "Kuşkucu" adı verilir. Şüphe, öncelikle bir yargıdan veya hükümden önce hissedilen tereddütle ortaya çıkar. Bu duygunun sebepleri, olayın veya hükmün inandırıcı oluşuna göre değişiklik göstermektedir. Bununla beraber, bir hükmün inandırıcılığı, kişiden kişiye de değişiklik göstermektedir. Paranoyak adı verilen insanlar, hemen hemen tüm durumlarda tereddüt yaşarlar. Psikologlar ise, şüphenin, kişinin benliğinden çıkan bir tür fobi olduğu görüşündedirler.
- Файл:F Goya Disparates No.2 Torheit der Furcht. jpg Гоя: Сухість страху. Наслідок сумніву - неможливість перемогти страх помилки і утримання від судження. Файл:Yakunchikova Fear. jpg Марія Якунчикова "Страх" (1893-95). Вважається, що сумнів є витонченою формою страху чи фобії Су́мнів — психічний стан чи стан розуму в якому виникає утримання від остаточно визначеного судження, або/і роздвоєння (троєння і т. п. ) його становлення, через нездатність свідомості зробити дискретний однозначний висновок. Якщо розум не може виявити причин, аргументів, які б дали йому змогу прийти до однозначного рішення стосовно правильності чи хибності своєї думки, тоді сумнів є негативним (тобто фактично блокування подальшого аналізу та висновків, "утимання" від дискретизації). Якщо ж розум виявив причини і вони є рівної, подібної, порівняльної ваги, роблячи таким чином унітарну вирішальну думку неможливою, тоді сумнів вважається позитивним (включаючим інваріантність). В обох випадках результатом є: неможливість формування остаточного судження (утримання від нього). Існує безліч прикладів де людина не може перемогти (дискретувати, перевести у стадію визначеності) свої сумніви. Слід зазначити також, що сумнів притаманний у більшій чи меншій мірі будь-якому судженню, і визначеність чи остаточність судження ніколи не є абсолютною. Судження може вважатись остаточним, чи абсолютно визначеним лише у випадку прив'язки до певної обмеженої (фіксованої) точки зору (так би мовити, одної системи коордитат). Сумнів вважається фундаментальною відмінністю мислячої і не мислячої природи (кібернетичного пристрою). Задачі, котрі стоять перед істотами мислячими, мають інваріантний набір розв’язків, без емпіричних “зважувань” обійтися неможливо. Будь-яке зважування може бути зроблене тільки з допустимою похибкою, а в кінцевому рахунку це означає наявність сумніву в достатній, для даного випадку точності цього зважування. По своїй природі, обчислювальній машині не притаманний сумнів, і як тільки вона найменшою мірою приходить до невизначеності, вона “зависає”. Стан невизначеності паралізує дію машини. Це в свою чергу означає, що допоки обчислювальна машина не почне сумніватися, доти не отримаємо конкурента людського розуму в особі штучного інтелекту. Для такого випадку вчені повинні знайти алгоритм розв’язку рівнянь з безліччю невідомих, програмісти запрограмувати машину, і якщо машина зможе їх розв’язувати ми отримаємо мислячий кібер пристрій. А це зробити неможливо, в силу неможливості розв’язати рівняння з n- кількістю невідомих. Сумнів є ознакою мислячої істоти. В узгодженні з ідеєю, що сумнів є тонкою формою чи симптомом більшого страху чи фобії від его, психологи і психоаналітики часто приписують це явище до ранніх стадій життя, коли его формується: тобто, дитинства. Саме там, вчені твердять, насаджується сумнів у власних можливостях і навіть сама самоідентифікація особистості. Вплив батьків та інших впливових осіб часто має глибокі наслідки на наступне самосприйняття дитини (его), з сумнівами часто залученими в такі самопортрети. Також згідно з деякими духовними традиціями сумнів є формою страху. Сумнівна внутрішня вдача веде до 'отруювання' власної реальності, світу де перебуває розум. Іншими словами, власне его стає стисненим і справді пошкодженим від таких понять, так як сумніви часто мають результатом бездіяльність і шкоду іншим. Сумнів є протилежністю віри. Віра є примусом слідувати певним шляхом, сумнів блокує шлях. Люди щоденно використовують сумніви і віру при виборі життєвого шляху яким вони слідують: напр. : Я сумніваюся, що лінь допоможе мені досягти моїх цілей. Сумнів також використовується для для відгородження від неприємних наслідків напр. : Я сумніваюся що хтось мене зловить якщо я обкрадну цей магазин. Залежно від енергії покладеної в такий сумнів, сам сумнів має малий вплив на події і просто звужує видиму сукупність можливостей. Існує багато пізнавальних розумових а також більш духовних підходів у відповідь на широке розмаїття причин сумніву. Раціональні, сократичні методи використовуються у манерній терапії, коли особа систематично питає свій власний розум чи сумнів має будь-які реальні підстави. Вважається, що постійне підтвердження веде до емоційного відокремлення від первинного сумніву. Цей метод контрастує, скажімо з буддистськими віруваннями, які мають інший підхід щодо сумніву і бездіяльності. Буддизм розглядає весь сумнів як негатиану прив'язаність до власного усвідомлюваного минулого і майбутнього. Позбутися особистої історії власного життя і щоденно підтвердити це звільнення в медитації є першочерговим для залишення таких сумнівів. Через велике духовне зусилля, сумнів можна розвіяти, і тоді говориться людина живе лише в теперішньості. В психопатології, надмірний сумнів за звичай асоціюється з синдромом нав'язливих станів, який часто зветься 'хворобою сумніву'.
|
| rdfs:comment
|
- Certainty series: Agnosticism Belief Certainty Determinism Doubt Epistemology Justification Estimation Fallibilism Fatalism Nihilism Probability Solipsism Uncertainty This box: view • talk • edit Doubt, a status between belief and, involves uncertainty or distrust or lack of sureness of an alleged fact, an action, a motive, or a decision.
- Zweifel (von ahd. "zwîval" aus germanisch "twîfla") ist ein emotionaler Zustand und wird als Unsicherheit in Bezug auf Vertrauen, Taten, Entscheidungen, Glauben oder Behauptung bzw. Vermutung von Tatsachen bezeichnet.
- El dubte constitueix un estat d'incertesa i un límit a la confiança o la creença. Pot projectar-se en els camps de la decisió i l'acció, o afectar únicament a la creença i a la fe. Si li precediex una "veritat" convencionalment acceptada, el dubte implica desafiar aquesta. En filosofia, el dubte cartesià equival a la suspensió del judici (epojé) que tractaven de provocar, amb els seus nombrosos i sovint assenyats arguments, els escèptics antics.
- La duda constituye un estado de incertidumbre y un límite a la confianza o la creencia en la verdad de un conocimiento. Su contrapuesto es la certeza. Puede proyectarse en los campos de la decisión y la acción, o afectar únicamente a la creencia, a la fe o a la validez de un conocimiento. Si le antecede una "verdad" convencionalmente aceptada, la duda implica inseguridad en la validez de ésta.
- Le doute est une interrogation. Il peut être le pressentiment, l’impression d’une réalité différente. Il s’oppose à la certitude, notion de ce qui est sûr et qui n’est pas discutable.
- Il dubbio è una condizione mentale, nota sin dall'antichità, per la quale si cessa di credere a una certezza, o con cui si mette in discussione una verità o un enunciato.
- Twijfel is het niet kunnen kiezen tussen zaken die gekend zijn. De stam twij- is etymologisch verwant aan het woord voor het getal twee. In de filosofie wordt gesproken van methodische twijfel: men kan aan alles (ook het zintuiglijk waarneembare) twijfelen, behalve aan het feit dat aan alles te twijfelen valt. Het is zeker dat ik op dit moment twijfel, dus dat ik denk.
- Dúvida (derivado do latim dubitare) é um estado mental ou uma emoção entre acreditar e desacreditar. Ela é a incerteza ou desconfiança de um fato, uma ação, de uma asserção ou de uma decisão. Para que se estabeleça a dúvida em geral é necessário uma noção de realidade do fato em que existe a suspeita, e isto pode adiar a decisão de ações relevantes ao fato pois podem estar incorretas ou incompletas.
- Tvivel är osäkerhet i sammanhang som tillit (vari det antar formen otillit), uppträdande, beslut eller tro. Uttrycket 'att tvivla', betyder ungefär 'att ifrågasätta ens omgivning och livserfarenheter'.
- Şüphe veya Kuşku, bir insanın, bir olay karşısında duyduğu emin olamama duygusu veya güvensizlik duygusudur. Şüphenin en genel tanımı ise; "inanç ve inançsızlık arasında kalan duygu"dur. Şüphe, çoğu insan için olağan bir duygu olsa da, kimi zaman bu duygu gereksiz veya aşırı olarak belirebilir. Aşırı şühe duyan insanlara "Paranoyak" veya "Kuşkucu" adı verilir. Şüphe, öncelikle bir yargıdan veya hükümden önce hissedilen tereddütle ortaya çıkar.
- Файл:F Goya Disparates No.2 Torheit der Furcht. jpg Гоя: Сухість страху. Наслідок сумніву - неможливість перемогти страх помилки і утримання від судження. Файл:Yakunchikova Fear. jpg Марія Якунчикова "Страх" (1893-95).
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
