| dbpprop:abstract
|
- Diskurz nebo také diskurs (z fr. discours, rozprava, přednáška, od lat. dis-currere, pobíhat sem a tam, rozebírat v řeči) znamená v běžné řeči rozpravu, pojednání nebo výklad o určitém tématu,, a to buď ve formě dialogu několika mluvčích nebo monologu. Speciální významy dostalo slovo diskurz po roce 1960 díky „teoriím diskurzu“ M. Foucaulta a dalších.
- Der Begriff des Diskurses wurde laut unterschiedlicher philosophischer und allgemeiner Lexika ursprünglich in der Bedeutung „erörternder Vortrag“ oder „hin und her gehendes Gespräch“ verwendet. Seit den 1960er Jahren wird der Begriff jedoch zunehmend von so genannten Diskurstheorien verwendet und erhält je nach Theorie eine völlig neue spezifische Bedeutung. Der aktuell populäre Begriff „Diskurs“ wird heute meist in Anlehnung an das Konzept der Diskursanalyse von Michel Foucault verwendet. Häufig wird der Begriff irreführend im Hinblick auf Foucault gebraucht, jedoch in seiner alten Bedeutung gemeint, nämlich im Sinne von Unterhaltung oder öffentlicher Diskussion.
- Discourse (L. discursus, "running to and from") means either "written or spoken communication or debate" or "a formal discussion or debate. " The term is often used in semantics and discourse analysis. In the work of Michel Foucault, and social theorists inspired by him, discourse has a special meaning. It is "an entity of sequences of signs in that they are enouncements (enoncés)" . An enouncement (often translated as "statement") is not a unity of signs, but an abstract matter that enables signs to assign specific repeatable relations to objects, subjects and other enouncements . Thus, a discourse constitutes sequences of such relations to objects, subjects and other enouncements. A discursive formation is defined as the regularities that produces such discourses. Foucault used the concept of discursive formation in relation to his analysis of large bodies of knowledge, such as political economy and natural history. Studies of discourse have been carried out within a variety of traditions that investigate the relations between language, structure and agency, including feminist studies, anthropology, ethnography, cultural studies, literary theory and the history of ideas. Within these fields, the notion of "discourse" is itself subject to discourse, that is, debated on the basis of specialized knowledge. Discourse can be observed in the use of spoken, written and signed language and multimodal/multimedia forms of communication, and is not found only in "non-fictional" or verbal materials.
- Discurso es una noción con muchos sentidos.
- Tiedosto:Question book-4. svg Tähän artikkeliin tai sen osaan on merkitty lähteet, mutta niihin ei viitata. Diskurssi-ilmaisulla tarkoitettiin 1960-luvulle saakka lähinnä pohdiskelevaa erittelyä tai keskustelua, mielipiteiden vaihtoa. Sen jälkeen käsitteestä on tullut teoreettisesti latautunut, ja sen merkitys vaihtelee teoreettisesta viitekehyksestä riippuen.
- Un discours est un développement oral fait devant une audience, le plus souvent à l’occasion d’un évènement particulier.
- A diskurzus jelentése egyrészt párbeszéd; másrészt (a francia és angol nyelvű szakirodalomban) gyakran a (koherens) szöveg szinonimája; továbbá (a kommunikatív cselekvéssel szemben) a metakommunikáció, mint párbeszéd a magától értetődőnek feltételezett jelentés összefüggésekről. Szemantikában a diskurzus több mondatból álló nyelvészeti egység, mint amilyen a társalgás, a vita vagy az előadás. Számos jelző kísérheti. A diskurzuselemzés az egy beszélt nyelvközösséget alkotó emberek által használt nyelv tanulmányozását jelenti. Vizsgálja a nyelv formáját és funkcióját, továbbá beletartozik a beszélt és az írott nyelvi közlés is. Azokat a nyelvi sajátosságokat nevezi meg, amelyek különböző műfajokra jellemzők, továbbá azokra a kulturális és szociális tényezőkre, amelyek abban segítenek nekünk, hogy a különböző szövegtípusokat és beszédet értelmezni és interpretálni tudjuk. A szövegek elemzésébe tartozik a mondatokon áthúzódó témakifejtés és kohézió, míg a beszélt nyelv tanulmányozása ezeken túl koncentrálhat a fordulatokra, a társasági érintkezés nyitó és záró kereteire, és a narratív szerkezetre.
- ディスクール（フランス語:discours）とは、「書かれたこと」や「言われたこと」といった、言語で表現された内容の総体を意味する概念。「言説」とも訳される。当初は言語学において考え出された概念だったが、ミシェル・フーコーの『言葉と物』、『知の考古学』を経て哲学や社会学でも用いられるようになった。批評用語としての「ディスクール」はフーコーが託した意味を引き継いで使われることが多く、単なる言語表現ではなく、制度や権力と結びつき、現実を反映するとともに現実を創造する言語表現であり、制度的権力のネットワークとされる。
- Diskurs (fra latin discursus, løpe frem og tilbake) betyr tale, samtale, drøftelse. En diskurs er et sett med begreper, problemstillinger og formuleringer som ligger nedfelt i språket og som alle deler innenfor en gitt kultur. Som en semantisk term viser diskurs til en sammenhengende rekke språklige enheter som utgjør en mening. Innenfor litteraturteorien kan termen diskurs betegne måten en fortelling er fremlagt på, i motsetning til «handlingen»; historien, fabelen, plottet. Som et sosiologisk eller sosialkritisk begrep henviser diskurs til en institusjonelt fundert måte å tenke på. Diskursbegrepet framhever at det er en sammenheng mellom kreftene i samfunnet slik de materialiserer seg i institusjoner, i språket, og i individets erkjennelse. Diskurs i en slik betydning er tett forbundet med forskjellige teorier om makt, hvor det å kunne definere diskursen ofte sidestilles med det å definere virkeligheten selv. Det foregår en stadig kamp om ordene som skal beskrive verden. Et eksempel kan være forskjellen mellom å bli kalt terrorist eller frihetskjemper.
- Met vertoog geeft men het spreken van een bepaalde groep op een bepaald niveau aan, waarmee de betreffende groep de werkelijkheid structureert en daarmee (impliciet) vastlegt wat zij voor moraliteit en waarheid houdt. Het begrip wordt vaak in verband gebracht met de Franse filosoof Michel Foucault en de Duitse filosoof Jürgen Habermas. Foucault beschouwt het vertoog als een materieel verschijnsel. Het oefent dus macht uit in de samenleving. Vertogen zijn in de samenleving verbonden aan allerlei procedures; niet iedereen mag zo maar alles zeggen. Het onderwerp kan namelijk taboe zijn, de spreker is niet gekwalificeerd etc.
- Dyskurs (łac. discursus, 'rozmowa', 'mowa', 'przemówienie') - pojęcie wywodzące się z językoznawstwa, jako forma organizacji języka.
- O discurso é uma exposição metódica sobre certo assunto. Um arrazoado que visa a influir no raciocínio, ou quando menos, nos sentimentos do ouvinte ou leitor. Ainda, o termo discurso refere-se ao uso da língua em um contexto especifico, ou seja, à relação entre os usos da língua e os fatores extralinguísticos presentes no momento em que esse uso ocorre. Por isso, o discurso é o espaço de materialização das formações ideológicas, sendo por elas determinado. Nesse sentido, pode ser visto como uma abstração, por que corresponde à “voz” de um grupo social. Aristóteles, ao longo do Organon, acaba tipificando quatro espécies de discurso, segundo sua finalidade, ordenando-os segundo o grau de rigor que o método produz: O discurso lógico, que é o método pelo qual se atinge a uma certeza no qual o axioma resultante é tido como verdadeiro e indubitável, pode ser produzido mecânica ou eletronicamente por engenhos e tem indispensável aplicação, principalmente, na matemática. O discurso dialético, que embora não objetive alcançar a certeza absoluta, tenta obter a máxima probabilidade de certeza e veracidade que se verifica da síntese entre duas afirmações antagônicas, a saber a tese e sua antítese. Já no discurso retórico não há o menor comprometimento na busca da verdade, nem da sua demonstrável probabilidade. Aqui o orador ou escritor objetiva apenas convencer o ouvinte ou leitor de que sua tese é certa ou verdadeira, utilizando-se do modo de falar, dos gestos e até da maneira de se vestir como fatores para influenciá-lo ou persuadi-lo. No discurso poético o grau de certeza ou veracidade nada importa, ou melhor, até pode laborar contra o discurso posto que aí a razão é abandonada em favor da ficção ou da fantasia. Neste método o que se busca é influir na emoção e não no raciocínio do ouvinte ou leitor, como modo de impressioná-lo. Análise do Discurso
- Ди́скурс или Диску́рс в общем смысле — речь, процесс языковой деятельности. В специальном, социогуманитарном смысле — социально обусловленная организация системы речи, а также определённые принципы, в соответствии с которыми реальность классифицируется и репрезентируется (представляется) в те или иные периоды времени. Это специальное значение слова «дискурс» впервые ввёл Э. Бенвенист, противопоставляя discours (речь, привязанная к говорящему) и récit (речь, не привязанная к говорящему). Термин часто используется в семантике, дискурсном анализе.
- Diskurs (latin; discursus, "springa till och från") betyder antingen "skriven eller talad kommunikation eller debatt" eller "en formell diskussion eller debatt" Termen används ofta inom semantik och diskursanalys. Inom semantiken är diskurser lingvistiska enheter uppbyggda av flera meningar; med andra ord konversationer, argument eller tal. Inom diskursanalys, som blev populär under sent 1960-tal, är ordet "diskurs" kort för "diskursiv formation", vilket är vad Michel Foucault kallade kommunikation som involverar specialiserad kunskap av olika sorter. Det är i denna form som ordet oftast används inom akademiska studier. Diskursstudier har utförts inom flera områden som undersöker relationerna mellan språk, till exempel feministiska studier, antropologi, etnografi, kulturella studier, litterär teori och idéhistoria. Inom dessa fält är begreppet "diskurs" i sig självt utsatt för diskurs, alltså debatterat på basis av specialiserad kunskap. Diskurs kan likväl ses i användandet av talat, skrivet, tecknat språk och andra kommunikationsformer. Under 1900-talet, via den generativa grammatiken, strukturalismen, poststrukturalismen och dekonstruktionen, har ordet fått en utvidgad betydelse. Detta beror på att de gemensamt ser språket som summan av de enheter, den struktur, som skapar, upprätthåller och utgör begreppsbildning och förståelse, och därför är den avgörande instansen för mänsklig samvaro, där diskursen är begreppsvärlden i dess specifika uttryck. Med denna utvidgade betydelse är det ett samlingsnamn för de infallsvinklar, begrepp, sätt att resonera, frågeställningar och så vidare som tillämpas inom ett visst område. Denna utvidgning från specifik till generell betydelse är närbesläktad med begreppet paradigm som under samma tid genomgick en likartad utveckling. Diskursbrott innebär att en diskussion som tidigare varit mer eller mindre tabubelagd, plötsligt går att formulera och diskutera, till exempel att avskaffa monarkin eller ha kvinnliga präster. Troligen kan man säga att ett diskursbrott även kan uppstå i ett äktenskap, inom en familj eller inom ett företag. Inom ämnet omvärldsbevakning är diskursbrott ett fundamentalt begrepp då det ofta föregår en större förändring av förutsättningarna (risker och möjligheter) för ett företag.
- Дискурс (франц. discours — промова, виступ) — у широкому сенсі являє собою складну єдність мовної практики і екстралінґвістичних факторів (значима поведінка, котра маніфестується в доступних почуттєвому сприйняттю формах), необхідних для розуміння тексту, тобто дають уявлення про учасників комунікації, їхніх установках і цілях, умовах вироблення і сприйняття повідомлення. Традиційно дискурс мав значення упорядкованого письмового, але найчастіше мовного повідомлення окремого суб'єкта. В останні десятиліття термін дістав широке поширення в гуманітаристиці і набув нових відтінків значення. Часте ототожнення тексту і дискурсу зв'язано, по-перше, з відсутністю в деяких європейських мовах терміна, еквівалентного фр. -англ, discours(e), а по-друге, з тим, що раніше в обсяг поняття дискурс включалася лише мовна практика. В міру становлення дискурсного аналізу як спеціальної області досліджень, з'ясувалося, що значення дискурсу не обмежується письмовим і усним мовленням, але позначає, крім того, і позамовні семіотичні процеси. Акцент в інтерпретації дискурсу ставиться на його інтеракціональній природі. Дискурс — насамперед, це мова, занурена в життя, у соціальний контекст (з цієї причини поняття дискурсу рідко вживається стосовно древніх текстів). Дискурс не є ізольованою текстовою або діалогічною структурою, тому що набагато більше значення в його рамках здобуває паралінґвістичний супровід мови, що виконує ряд функцій (ритмічну, референтну, семантичну, емоційно-оціночну та інші). Дискурс — це «істотна складова соціокультурної взаємодії». Філософське звучання термін набув завдяки роботам Фуко. «Дискурсія» розуміється ним як складна сукупність мовних практик, що беруть участь у формуванні уявлень про той об'єкт, що вони припускають. У «археологічних» і «генеалогічних» пошуках Фуко «дискурсія» виявляється своєрідним інструментом пізнання, репрезентуючим досить нетрадиційний підхід до аналізу культури. Фуко цікавить не денотативне значення висловлення, а, навпаки, вичитування в дискурсі тих значень, що маються на увазі, але залишаються невисловленими, невираженими, причаївшись за фасадом «уже сказаного». У зв'язку з цим виникає проблема аналізу «дискурсивної події» у контексті позамовних умов виникнення дискурсії — економічних, політичних та інших, що сприяли, хоча і не гарантували його появу. Простір «дискурсивних практик» обумовлений можливістю сполучати в мові різночасні події, що вислизають з-під влади культурної ідентифікації, відтворюючи динаміку реального. У дискурсії Фуко виявляє специфічну владу вимовляння, наділену силою щось стверджувати. Говорити — значить мати владу говорити. У цьому відношенні дискурс подібний всьому іншому у суспільстві — це такий самий об'єкт боротьби за владу. Багато в чому завдяки роботам Фуко, Альтюссера, Дерріди, Лакана французька школа дискурсного аналізу відрізняється більшою філософською спрямованістю, увагою до ідеологічних, історичних, психоаналітичних аспектів дискурсу. Сьогодні аналіз дискурсу являє собою міждисциплінарну область знання; теорія дискурсу розвивається в лінґвістиці тексту, психолінґвістиці, семіотиці, риториці.
|
| rdfs:comment
|
- Diskurz nebo také diskurs (z fr. discours, rozprava, přednáška, od lat. dis-currere, pobíhat sem a tam, rozebírat v řeči) znamená v běžné řeči rozpravu, pojednání nebo výklad o určitém tématu,, a to buď ve formě dialogu několika mluvčích nebo monologu. Speciální významy dostalo slovo diskurz po roce 1960 díky „teoriím diskurzu“ M. Foucaulta a dalších.
- Der Begriff des Diskurses wurde laut unterschiedlicher philosophischer und allgemeiner Lexika ursprünglich in der Bedeutung „erörternder Vortrag“ oder „hin und her gehendes Gespräch“ verwendet. Seit den 1960er Jahren wird der Begriff jedoch zunehmend von so genannten Diskurstheorien verwendet und erhält je nach Theorie eine völlig neue spezifische Bedeutung.
- Discourse (L. discursus, "running to and from") means either "written or spoken communication or debate" or "a formal discussion or debate. " The term is often used in semantics and discourse analysis. In the work of Michel Foucault, and social theorists inspired by him, discourse has a special meaning. It is "an entity of sequences of signs in that they are enouncements (enoncés)" .
- Discurso es una noción con muchos sentidos.
- Tiedosto:Question book-4. svg Tähän artikkeliin tai sen osaan on merkitty lähteet, mutta niihin ei viitata. Diskurssi-ilmaisulla tarkoitettiin 1960-luvulle saakka lähinnä pohdiskelevaa erittelyä tai keskustelua, mielipiteiden vaihtoa. Sen jälkeen käsitteestä on tullut teoreettisesti latautunut, ja sen merkitys vaihtelee teoreettisesta viitekehyksestä riippuen.
- Un discours est un développement oral fait devant une audience, le plus souvent à l’occasion d’un évènement particulier.
- A diskurzus jelentése egyrészt párbeszéd; másrészt (a francia és angol nyelvű szakirodalomban) gyakran a (koherens) szöveg szinonimája; továbbá (a kommunikatív cselekvéssel szemben) a metakommunikáció, mint párbeszéd a magától értetődőnek feltételezett jelentés összefüggésekről. Szemantikában a diskurzus több mondatból álló nyelvészeti egység, mint amilyen a társalgás, a vita vagy az előadás. Számos jelző kísérheti.
- Met vertoog geeft men het spreken van een bepaalde groep op een bepaald niveau aan, waarmee de betreffende groep de werkelijkheid structureert en daarmee (impliciet) vastlegt wat zij voor moraliteit en waarheid houdt. Het begrip wordt vaak in verband gebracht met de Franse filosoof Michel Foucault en de Duitse filosoof Jürgen Habermas. Foucault beschouwt het vertoog als een materieel verschijnsel. Het oefent dus macht uit in de samenleving.
- Diskurs (fra latin discursus, løpe frem og tilbake) betyr tale, samtale, drøftelse. En diskurs er et sett med begreper, problemstillinger og formuleringer som ligger nedfelt i språket og som alle deler innenfor en gitt kultur. Som en semantisk term viser diskurs til en sammenhengende rekke språklige enheter som utgjør en mening. Innenfor litteraturteorien kan termen diskurs betegne måten en fortelling er fremlagt på, i motsetning til «handlingen»; historien, fabelen, plottet.
- Dyskurs (łac. discursus, 'rozmowa', 'mowa', 'przemówienie') - pojęcie wywodzące się z językoznawstwa, jako forma organizacji języka.
- O discurso é uma exposição metódica sobre certo assunto. Um arrazoado que visa a influir no raciocínio, ou quando menos, nos sentimentos do ouvinte ou leitor. Ainda, o termo discurso refere-se ao uso da língua em um contexto especifico, ou seja, à relação entre os usos da língua e os fatores extralinguísticos presentes no momento em que esse uso ocorre. Por isso, o discurso é o espaço de materialização das formações ideológicas, sendo por elas determinado.
- Ди́скурс или Диску́рс в общем смысле — речь, процесс языковой деятельности.
- Diskurs (latin; discursus, "springa till och från") betyder antingen "skriven eller talad kommunikation eller debatt" eller "en formell diskussion eller debatt" Termen används ofta inom semantik och diskursanalys. Inom semantiken är diskurser lingvistiska enheter uppbyggda av flera meningar; med andra ord konversationer, argument eller tal.
- Дискурс (франц.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
