| dbpprop:abstract
|
- The Democratic Republic of Armenia was the first modern establishment of an Armenian republic. The republic was established in the former territory of Eastern Armenia in the Russian Empire following the Russian Revolution of 1917. The leaders of the government came from the Armenian Revolutionary Federation (also known as the ARF or Dashnaktsutyun) and other Armenian political parties who helped create the new republic. When it was established, it bordered the Democratic Republic of Georgia to the north, the Ottoman Empire to the west, the Persian Empire to the south, and Azerbaijan Democratic Republic to the east. From the very onset, the DRA was plagued with a variety of domestic and foreign problems. Much of its inhabitants were Armenian refugees who had fled the massacres of the Armenian Genocide in Western Armenia and it almost did not come into existence because of the advances of the armies of the Ottoman Empire, which were intent on eliminating the Armenian people living in the area.
- | Amtssprache|| Armenisch | Hauptstadt|| Eriwan | Währung|| Armenischer Rubel | Gründung|| 28. Mai 1918 | Auflösung|| 29. November 1920 | Karte|| Die Demokratische Republik Armenien (armenisch Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետութիւն, in wissenschaftlicher Transliteration Demokratakan Hayastani Hanrapetowt‘iwn) war die erste armenische Republik und existierte von 1918 bis 1922.
- | Llengua oficial | Armeni | Capital | Erevan |Sistema polític |República | Cap de Govern |Simon Vratsian | President |Avetis Aharonian | Legislatura | Parlament armeni | Himne nacional | "La nostra pàtria"(1918-1922) | Moneda | Ruble armeni | Període de duració | 28 de maig, 1918 a29 de novembre, 1920 | Continuat per | República Socialista Soviètica d'Armènia La República Democràtica d'Armènia, 1918–1920, fou el primer estat modern establert a l'actual Armènia. El país es va crear després del col·lapse de l'imperi Rus, conseqüència de la Revolució russa de 1917. Limitava amb la República Democràtica de Geòrgia al nord, l'imperi Otomà a l'oest, l' Imperi Persa al sud, i la República Democràtica d'Azerbaidjan a l'est.
- La República Democrática de Armenia, también conocida como la Primera República Armenia, fue el primer estado moderno armenio. Surgió en 1918, con el colapso del Imperio Ruso tras la Revolución rusa de 1917 y luego de que la República Federativa Democrática Transcaucásica se disolviera, dio una oportunidad a la Federación Revolucionaria Armenia para la creación de la nueva república, dirigida por los 103 delegados de un total 203 del ex reino de los Romanov. La nueva República limitaba con la República Democrática de Georgia al norte, con la República Democrática de Azerbaiyán al este, el Imperio Persa al sur, y el Imperio Otomano al oeste. Eventualmente, la nación estuvo en guerra con todos sus vecinos, excepto Persia, producto de conflictos limítrofes. Estos conflictos signifaron la pérdida del 50% de su territorio inicial. La Primera República Armenia dejó de existir en noviembre de 1920, cuando Azerbaiyán, controlada por los bolcheviques, la invadió. En 1918, la nueva república se enfrentó al Imperio Otomano en la primera Guerra Mundial durante la campaña del Cáucaso, que terminó con el Tratado de Batum. Este tratado fue el primer acuerdo internacional de la República Democratíca de Armenia, firmado en el mismo día de la declaración internacional de la república. Con la derrota del Imperio Otomano al final de la Primera Guerra Mundial, los Estados Unidos y Woodrow Wilson propusieron en la Conferencia de Paz de París de ampliar las fronteras de la Republica Democrática de Armenia a fin de incluir las regiones de la Armenia histórica, este nuevo territorio, también fue conocido como Armenia Wilsoniana, fue ratificado por el Tratado de Sèvres. Sin embargo, este tratado nunca se puso en práctica y el destino de los territorios se determinó por el Tratado de Alexandropol, después el Tratado de Kars y, finalmente, el Tratado de Lausana. En 1920, la República Democrática de Armenia administraba una zona que abarcaba la mayor parte de la actual Armenia, la Provincia de Kars, los distritos de Ardahan, Iğdır, Çıldır y Göle, en tanto que las regiones de Nakhchivan, Nagorno-Karabaj, Zanguezur (hoy provincia armenia de Syunik), y Qazakh que estaban en disputa y lucha con Azerbaiyán. La región de Olti también fue reivindicada por la República Democrática de Armenia. La mayoría de la zona de Armenia se disputó a Lorri, también administrado por Georgia. El ejército armenio logró el control de todas estas regiones a excepción de Karabaj que estaba bajo control temporal de Armenia, aunque Azerbaiyán seguía haciendo valer sus pretensiones sobre la zona. El nuevo estado enfrentó serios problemas internos y externos. Tras el colapso del nuevo estado independiente armenio, el Ejército Rojo invadido e incorporó a la República Democrática de Armenia a la República Federativa Democrática Transcaucásica. En 1922, Josef Stalin, comisario de las naciones de la Unión Soviética, cedió Nagorno-Karabaj a Azerbaiyán como un óblast autónomo. Las áreas de Qazakh y el corredor Artsvashen fueron finalmente cedidas a Azerbaiyán en 1931. Sin embargo Armenia recibió Lorri de Georgia en compensación ese mismo año. Con la disolución de la República Federativa Democrática Transcaucásica en 1936, Armenia con sus actuales fronteras proclamó la República Socialista Soviética de Armenia. Error en la cita: República Democrática de ArmeniaNacimientoFallecimientoNacionalidadOcupación, Patrimonio de Antonina Ivanovna Pojarkova (* -) fue una destacada, y . Realizó importantes exploraciones botánicas al [editar] Abreviatura La Pojark. se emplea para indicar a República Democrática de Armenia como autoridad en la descripción y de los vegetales. Realizó una extensa y exhaustiva labor taxonómica, identificando y clasificando más de 450 nuevas, las que publicaba habitualmente en : Trudy Bot. Inst. Akad. Nauk S.S.S.R. ; Novosti Sist. Vyssh. Rast. ; Fl. URSS, ed. Komarov; Bot. Mater. Gerb. Bot. Inst. Komarova Akad. Nauk S.S.S.R. ; Bot. Journ. , URSS; Journal Botanique de l'URSS; Fl. Murm. Prov. ; Referat. Nauch. -Issl. Rab. Akad. Nauk SSSR, Biol. ; Bot. Zhurn. ; Opred. Rast. Kavk. ; Notul. Syst. Inst. Bot. Komarov. Acad. Sci. URSS; Čas. Nár. Mus. , Odd. Přír. [editar] Referencias ↑ ↑ Recolecciones botánicas en el Cáucaso ↑ Algunas nuevas especies [editar] Enlaces externos *Archivo:Wikispecies-logo. svg tiene un artículo sobre . * Antonina Ivanovna Pojarkova en
- La première République d'Arménie (ou République démocratique d'Arménie) est née des convulsions qui ont agité la Transcaucasie à la fin de la Première Guerre mondiale. L'effondrement de l'empire russe en 1917 laisse un vide politique dans une région composée d'une mosaïque de groupes ethnico-religieux, qui peinent à s'entendre. Abandonnés par leurs voisins face à la menace turque, les Arméniens proclament la République d'Arménie. Après la défaite des Puissances centrales en 1918, les Arméniens fondent de grands espoirs sur la Conférence de paix de Paris (1919), pour obtenir le rétablissement de la Grande-Arménie historique. Leurs attentes sont rapidement déçues. Abandonnée par les Puissances alliées, face à l'hostilité de ses voisins, la République d'Arménie mène pendant deux ans une existence précaire et succombera à la collusion de la Turquie kémaliste et de la Russie bolchévique.
- La Repubblica Democratica di Armenia, nota anche come Prima Repubblica di Armenia, fu uno stato fondato dopo lo scioglimento della Repubblica Federale Democratica Transcaucasica, nel periodo di caos politico e militare prodotto dalla disfatta dell'Impero Russo durante la prima guerra mondiale e dalla successiva rivoluzione russa. Il nuovo stato nasceva nel segno della guerra, visto che uno dei motivi della sua fondazione era la guerra fra armeni e azeri, scatenata sia da cause religiose sia dall'atteggiamento da tenere nei riguardi del perdurante conflitto con l'Impero Ottomano, a cui l'Azerbaigian avrebbe voluto arrendersi, mentre l'Armenia no. Il 4 giugno 1918 con il Trattato di Batumi la nuova repubblica armena si arrese all'Impero Ottomano, ma una parte degli insorti armeni si arroccarono nella Repubblica dell'Armenia montanara, continuando così la guerra contro gli ottomani e contro la Repubblica Democratica di Azerbaigian. Il 29 novembre 1920 con l'arrivo dei bolscevichi la Repubblica venne sciolta e sostituita dalla RSS Armena.
- De Democratische Republiek Armenië (Armeens Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետութիւն, in Latijns alfabet Demokratakan Hayastani Hanrapetowt‘iwn) was de eerste Armeense republiek en bestond van 1918 tot 1922.
- Den demokratiske republikken Armenia eksisterte i perioden 28. mai 1918 til 29. november 1920. Dette var den første, moderne armenske statsdannelsen, dannet som en følge av at Det russiske keiserriket brøt sammen etter Den russiske revolusjon. Det ble først gjort et forsøk på å skape en stat for Armenia, Georgia og Aserbajdsjan i februar 1918 gjennom den såkalte Den transkaukasiske demokratiske føderale republikk, men denne falt sammen allerede i mai samme år. Med utgangspunkt i den gruppen den såkalte Armenias revolusjonære føderasjon hadde innenfor Det russiske keiserrikets styre, utropte disse Den demokratiske republikken Armenia 28. mai 1918 med utgangspunkt i den representasjonen denne gruppen hadde innenfor det tidligere styret. Den nye statsdannelsen måtte imidlertid umiddelbart håndtere kampene i Kaukasus som var en del av første verdenskrig og armenerne måtte overta posisjonene til de russiske styrkene som gikk i oppløsning. Ved fredsavtalen i Batumi ble kampene innstilt. Denne fredsavtalen med Det osmanske riket var den første internasjonale avtalen den nye republikken inngikk. Da Det osmanske riket senere tapte krigen og senere gikk i oppløsning, foreslo den amerikanske presidenten Woodrow Wilson på Paris-konferansen i 1919 at den nye republikken også skulle omfatte de historiske armenske områdene, som blant annet inkluderte provinsene Erzurum, Trabzon, Bitlis og Van i dagens østlige Tyrkia. Dette ble ratifisert gjennom Freden i Sèvres, men dette ble aldri gjennomført og ble endret i senere traktater, senest i Lausanne 24. juli 1923. I 1920 utgjorde denne republikken omtrent dagens Armenia, men også deler av dagens østlige Tyrkia, Nakhitsjevan, Nagorno-Karabakh og Qazakh som det har vært kjempet om med Aserbajdsjan. Det var også uenighet med Georgia om hvilke provinser og distrikt som skulle være hvor. I september 1920 rykket tyrkiske revolusjonære grupper inn i Jerevan, og etter at en våpenhvile ble em realitet 18. november, ble det i desember undertegnet en fredsavtale mellom Den demokratiske republikken Armenia og det nye Tyrkia under ledelse av Kemal Atatürk. På samme tid sendte Sovjetunionen Den røde armé inn i landet. Grensene ble krysset 29. november, og 4. desember rykket de sovjetiske styrkene inn i Jerevan. Dagen etter kom den såkalte Armenske revolusjonskomite, som i det vesentlige besto av armenere fra Aserbajdsjan. Den påfølgende dagen kom Feliks Dzierżyńskis hemmelige politi Tsjeka og sørget for at Den demokratiske republikken Armenia opphørte å eksistere.
- Demokratyczna Republika Armenii (orm. Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն, Demokratakan Hayastani Hanrapetutyun) - państwo armeńskie powstałe 28 maja 1918 wyniku rozpadu Zakaukaskiej DRF. DRA obejmowała oprócz terytorium dzisiejszej Armenii także Nachiczewan, Górski Karabach, Kars i Iğdır. Nachiczewan, Górski Karabach, Rejon Kazach i Prowincja Sjunik stanowiły terytorium sporne z Azerbejdżanem, Prowincja Lori stanowiła region sporny z Gruzją, natomiast region Oltu z Azerbejdżanem i Gruzją. Spory terytorialne powodowały ciągłe wojny z Gruzją, Azerbejdżanem i Turcją. Traktat pokojowy w Sèvres 1920 ustalił ostatecznie granicę armeńsko-turecką. Na jego mocy Turcja musiała oddać Armenii znaczną część swojego terytorium. Sprzeciw Turcji wobec nowej granicy spowodował wybuch kolejnej wojny, a także zawarcie sojuszu turecko-sowieckiego. Do listopada 1920 armia turecka zajęła większość terytorium armeńskiego. Rząd w Erywaniu został zmuszony do podpisania traktatu pokojowego, anulującego granicę ustaloną w Sèvres. Pod koniec listopada 1920 do republiki wkroczyła Armia Czerwona. 4 grudnia 1920 upadł Erywań. Dzień później ogłoszono powstanie Armeńskiej SRR.
- A República Democrática da Armênia, também conhecida como Primeira República da Armênia, foi um estado nacional na região do Cáucaso, primeiro estabelecimento moderno de uma república armênia. O colapso do império czarista russo depois da Revolução Russa de 1917 permitiu que a Federação Revolucionária Armênia criasse uma nova república, na qual a liderança e os 103 delegados do antigo reino dos Romanov (dum total de 203) pertenciam ao partido.. No momento de sua criação, fazia fronteira com a República Democrática da Geórgia ao norte, com o Império Otomano a oeste, o Império Persa ao sul, e a República Democrática do Azerbaijão a leste. Em 1918, a jovem república enfrentou o Império Otomano, durante a Campanha do Cáucaso, que concluiu com o Tratado de Batum. Este tratado foi o primeiro acordo internacional da república e foi assinado no mesmo dia da declarações internacional. Com a derrota do Império Otomano no fim da Primeira Guerra Mundial, o presidente americano Woodrow Wilson propôs, na Conferência de Paz de Paris, expandir as fronteiras da RDA para que incluíssem regiões historicamente Armênias, que passaram a ser conhecidas como "Armênia Wilsoniana" - o que foi ratificado posteriormente pelo Tratado de Sèvres. No entanto, estes acordos nunca foram postos em prática e o destino destes territórios foi determinado pelo Tratado de Alexandropol, depois pelo Tratado de Kars e, finalmente, pelo Tratado de Lausanne. Em 1920, a RDA administrava uma área que cobria a maior parte da atual Armênia e das províncias de Kars e Iğdır, dos distritos de Çıldır e Göle na província de Ardahan, enquanto as regiões de Nakhchivan, Nagorno-Karabakh, Zangezur (atual província armênia de Syunik), e Qazakh eram disputadas com o Azerbaijão. A região de Oltu, administrada brevemente pela Geórgia naquele ano, também era reclamada pela RDA. A área de maioria étnica armênia em Lorri também foi disputada com a Geórgia. O exército armênio conseguiu controlar todas estas regiões, com a exceção do Karabakh, que nunca chegou a ficar inteiramente fora do domínio do Azerbaijão. O jovem estado se viu diante de problemas internos e externos fatais. Logo depois do colapso do estado independente armênio, os exércitos vermelhos da República Socialista Federalista Soviética da Rússia invadiram e incorporaram a RDA à República Socialista Federalista Soviética Transcaucasiana (RSFST). Em 1922, Josef Stalin, Comissário-Atuante de Nacionalidades para a União Soviética cedeu o Nagorno-Karabakh para o Azerbaijão como um óblast autônomo, enquanto as áreas de Qazakh e do corredor de Artsvashen foram cedidas ao Azerbaijão em 1931. A Armênia, por sua vez, recebeu Lorri da Geórgia naquele mesmo ano. Com a dissolução da RSFST em 1936, a Armênia, com as mesmas fronteiras que apresenta hoje em dia, foi proclamada uma república soviética.
- Респу́блика Арме́нии (Пе́рвая Респу́блика, Демократи́ческая респу́блика Арме́ния) — независимое государство, провозглашённое в Закавказье, на территории Восточной Армении, 28 мая 1918 г. после распада Закавказской Демократической Федеративной Республики (ЗДФР). Включало территории Эриванской губернии и Карсской области Российской империи. На момент провозглашения независимости Армении значительная часть её территории была оккупирована турецкими войсками, которые находились уже в непосредственной близости от Еревана. Победы, одержанные армянской армией в сражениях под Сардарапатом, Баш-Абараном и Караклисом, позволили на определённое время приостановить продвижение турок и устранить нависшую над армянским народом угрозу физического уничтожения, однако в сложившихся условиях Армения была вынуждена подписать 4 июня 1918 года так называемый Договор о мире и дружбе с османским имперским правительством. Турция признала независимость Армении в пределах той территории, которую к этому времени контролировало правительство Республики Армении, — она ограничивалась Эриванским и Эчмиадзинским уездами, что составляло 12 тыс. км² с населением ок. 1 млн человек (включая беженцев). С июня по октябрь 1918 г. Республика Армении по существу находилась под контролем Турции. 30 октября Великобритания и Турция подписали так называемое Мудросское перемирие, ознаменовавшее поражение Турции в Первой мировой войне. Оно, в частности, предусматривало вывод турецких войск из Закавказья. В ноябре 1918 г. Турция уведомила Армению о том, что её войска покидают территории, расположенные вне границ, обозначенных Брестским миром 1918 г. В ноябре армянские войска вступили в Караклис, в начале декабря — в Александрополь. В апреле-мае 1919 г. правительство Армении установило контроль над Карсом, Олту, Кагызваном. В мае 1919 г. к Армении были присоединены Шарур и Нахичеван. Правительство Республики Армении оказывало поддержку армянскому населению Карабаха и Зангезура, стремившемуся к самостоятельности от Азербайджана. В апреле 1920 г. , однако, в Азербайджане была установлена советская власть, и 11-я Армия РККА, вошедшая в Азербайджан, заняла территорию Карабаха, Нахичевана, Зангезура. К середине июня было подавлено сопротивление армянских вооружённых отрядов в Карабахе. 28 июля была провозглашена Нахичеванская советская республика. 10 августа в Тифлисе представители РСФСР и Армении подписали соглашение о перемирии, согласно которому Карабах, Нахичеван и Зангезур временно оставались под контролем Красной Армии. Получив в конце 1918 - начале 1919 гг. под свой контроль восточноармянские территории, которые в 1918 г. были оккупированы турецкими войсками, правительство Республики Армении не остановилось на достигнутом и попыталось обеспечить решение проблемы Западной (Турецкой) Армении через покровительство Антанты. 10 августа 1920 в результате переговоров между странами Антанты и присоединившимися к ним государствами (в том числе Республикой Армении), с одной стороны, и султанской Турцией — с другой, был подписан Севрский мирный договор, согласно которому Турция признавала Армению как «свободное и независимое государство», а Армения должна была получить доступ к Чёрному морю и дополнительные территории в пределах турецких вилайетов Ван, Битлис, Эрзрум и Трапезунд. К этому времени, однако, Турция была охвачена национальным движением, лидеры которого отказались признать Севрский договор, а когда армянское правительство пошло на вооружённую авантюру, начав ввод войск на территорию Турецкой Армении, её войска оказались наголову разбиты турецкой армией, а 2 декабря правительство дашнаков пошло на подписание мирного договора, согласно которому территория Армении сокращалась до Ереванского и Гокчинского районов, численность армянской армии ограничивалась 1,5 тыс. чел. , а её вооружение - 20 пулемётами и 8 орудиями. 29 ноября 1920 года на территории Армении, занятой Красной Армией, была провозглашена Армянская Советская Социалистическая Республика и создан Революционный комитет Армении. 2 декабря 1920 в Ереване было подписано соглашение между РСФСР и Республикой Армении, по которому вся власть перешла к Ревкому. Созданное в результате Февральской революции в России Временное правительство 9 (22) марта 1917 сформировало в Тифлисе для управления Закавказьем Особый Закавказский Комитет (ОЗАКОМ), состоявший из членов 4-й Государственной думы, представлявших буржуазно-националистические партии. В конце сентября — начале октября в Тифлисе состоялся армянский национальный съезд, в котором приняли участие свыше 200 делегатов (большинство — от партии «Дашнакцутюн»). Для координации действий и управления армянским национальным движением съезд создал два органа: Генеральный Совет, в котором различные партии и течения были представлены в соответствии с числом их членов, и Национальный Совет — исполнительный орган, состоявший из 15 членов: 6 дашнаков, 2 эсеров, 2 социал-демократов, 2 народников и 3 беспартийных. В него вошли Арам Манукян, Аветис Агаронян, Никол Агбалян, X. Карджикян, Рубен Тер-Минасян и А. Бабалян («Дашнакцутюн»); А. Стамболцян и А. Тер-Оганян (эсеры); М. Гарабекян и Г. Тер-Газарян (социал-демократы); С. Арутюнян и М. Бабаджанян (народники); С. Мамиконян, Т. Бегзадян и П. Закарян (беспартийные). Национальный Совет (Армянский национальный совет) фактически стал правительством Восточной Армении. Файл:Gubernias del Caucaso. png Кавказские губернии Российской империи перед революцией 1917 г. После Октябрьского переворота ОЗАКОМ сменил Закавказский комиссариат — правительство Закавказья, созданное в Тифлисе 15 (28) ноября 1917. В него вошли представители грузинских меньшевиков, эсеров, армянских дашнаков и азербайджанских мусаватистов. По отношению к Советской России Закавказский комиссариат занял откровенно враждебную позицию, поддерживая все антибольшевистские силы Северного Кавказа — на Кубани, Дону, Тереке и в Дагестане в совместной борьбе против Советской власти и её сторонников в Закавказье. Февральская революция вызвала хаос и брожение в войсках Кавказского фронта, которыми с 1915 г. командовал генерал Юденич. Сам командующий в мае был снят за невыполнение предписания Временного правительства и переведён в Туркестан, а армия тем временем постепенно утрачивала боеспособность. Большинство противостоявших ей турецких войск было отведено на юг, отражать удары британских войск в Палестине и Месопотамии. В течение 1917 года русская армия постепенно разлагалась, солдаты дезертировали, отправляясь по домам, и к концу года Кавказский фронт оказался развален полностью. 5 (18) декабря между русскими и турецкими войсками было заключено так называемое Ерзнкайское перемирие. Это привело к массовому отходу русских войск из Западной (Турецкой) Армении на территорию России. Турецким силам в Закавказье противостояли лишь несколько тысяч кавказских добровольцев под командой двухсот офицеров. Ещё при Временном правительстве, к середине июля 1917 г. , на Кавказском фронте по предложению армянских общественных организаций Санкт-Петербурга и Тифлиса было создано 6 армянских полков. К октябрю 1917 г. здесь действовали уже 2 армянские дивизии. 13 декабря 1917 года новый главнокомандующий Кавказским фронтом генерал-майор Лебединский образовал добровольческий армянский корпус, командующим которого был назначен генерал Товмаз Назарбекян (позднее — главнокомандующий вооруженными силами Республики Армении), а начальником штаба — генерал Вышинский. По просьбе Армянского национального совета особым комиссаром при главнокомандующем Назарбекяне был назначен генерал Дро. Позднее в армянский корпус вошла также Западноармянская дивизия под командованием Андраника. К концу 1917 года армянский корпус был сформирован в следующем составе: 1-я дивизия (командир генерал Арамян); 2-я дивизия (полковник Мовсес Силикян); конная бригада (полковник Горганян); Западноармянская дивизия (генерал-майор Андраник Озанян); Лорийский, Шушинский, Ахалкалакский и Хазахский полки. /Переход на григорианский календарь в Закавказье был осуществлён 13 апреля 1918 г. Даты до 13 апреля указываются по старому и новому стилю, позднее - только по новому/ Файл:Ofensiva turca de 1918 en el Caucaso. png Наступление турецких войск в 1918 г.
- Demokratik Ermeni Cumhuriyeti, Transkafkasya Demokratik Federatif Cumhuriyeti'nin dağılmasından sonra Taşnaksutyun Ermeni Devrimci Federasyonu tarafından kurulan bir de facto hükumettir. Uluslararası alanda tanınmamış ve 18 Mayıs 1918 tarihinde kurulduğu zaman eski Rusya İmparatorluğu'nun Erivan Guberniyası ve Kars Oblastı'nda yüzölçümü 8.913 kilometrekarelik arazide iddialarda bulunmuştur. Kızıl Ordu'nun 29 Kasım 1920 tarihinde Erivan'a girmesiyle son bulmuştur.
- Демократична Республіка Вірменія – (вірм. Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն) – незалежна держава, проголошена в Закавказзі, на території Східної Вірменії, 28 травня (10 червня) 1918 року після розпаду Закавказької Демократичної Федеральної Республіки (ЗДФР). Включала території Ериванської губернії і Карської області Російської імперії. На 1919 рік її площа складала 58 тисяч км², населення – 961,7 тисяч осіб. 29 листопада 1920 року на території Вірменії, зайнятою Червоною Армією, була проголошена Вірменська Радянська Соціалістична Республіка і створений Революційний комітет Вірменії. 2 грудня 1920 в Єревані було підписано угоду між РРФСР і Республікою Вірменією, по якому вся влада перейшла до Ревкому. Утворення Республіки Вірменії ознаменувало собою відновлення вірменської державності через п’ять з половиною століть після падіння Кілікійської вірменської держави (1375). Республіка Вірменія утворилася в умовах складного міжнародного становища, обумовленого відривом Закавказзя від Радянської Росії, агресією Туреччини проти краю. У момент розпаду ЗДФР її делегація вела в Батумі переговори з Туреччиною, виходячи зі своїх інтересів, наполягала на поділі Закавказзя на три самостійних держави. Під час переговорів виявилися серйозні протиріччя між делегаціями, що представляли народи, що входили до ЗДФР. Протиріччя виявилися нездоланними, і 26 травня 1918 р. сейм ЗДФР ухвалив: “Через те, що з питанню про війну і мир виявилися корінні розбіжності між народами, що створили Закавказьку незалежну республіку, і тому стало неможливим існування однієї авторитетної влади, яка говорить від імені Закавказзя, сейм констатує факт розпаду Закавказзя і складає свої повноваження” Після того, як 26 травня 1918 р. свою незалежність проголосила Грузія, а 27 травня – Азербайджан, Вірменська національна рада, що знаходилася в Тифлісі, прийняла 28 травня декларацію, у якій йшлося: “У новій ситуації, що виникла з розпадом політичної цілісності Закавказзя і проголошенням незалежності Грузії й Азербайджану, Вірменська національна рада проголошує себе верховною і єдиною владою вірменських повітів”. Відновлення вірменської державності стало можливим завдяки тому, що в травні 1918 вірменський народ зумів у ряді боїв (Сардарапатська битва, Каракліська битва, Башапаранська битва 1918 року) завдати поразки турецьким агресорам, запобігти їхньому вторгненню в Араратську долину, врятувати Єреван. У Єревані в цей час містилась організована військова і цивільна адміністрація, яку очолював представник Вірменської Національної ради в Єревані Арам Манукян. Після проголошення незалежності, у Тифлисі між вірменськими політичними партіями й угрупованнями почалися переговори щодо утворення уряду Республіки Вірменія. У створеному в липні уряді більшість міністерських посад зайняли представники партії Дашнакцутюн. Прем’єр-міністром був призначений О. Качазнуні. 1 серпня 1918 р. почав свою роботу парламент Республіки Вірменія, що був утворений переважно з членів Тифліської і Єреванської національних рад. У перший склад парламенту входили 45 депутатів (від партії Дашнакцутюн – 18, від есерів – 6, від соціал-демократів – 6, від Вірменської народної партії – 6, безпартійних – 9). Пізніше, у червні 1919 р. , у республіці, на основі прямого і загального виборчого права, був обраний новий склад парламенту з 80 депутатів (від партії Дашнакцутюн – 72, від есерів – 4, безпартійних – 1; три депутати представляли місцеве тюркське населення). О. Качазнуні очолював уряд до серпня 1919; потім прем’єр-міністрами Республіки Вірменії були А. Хатісян (до травня 1920). А. Оганджанян (до 28 листопада 1920), С. Врацян (з 28 листопада по 2 грудня 1920). Наступного дня після утворення Республіки Вірменії її делегація прибула в Батум і почала переговори з турецькою делегацією. 4 червня був підписаний Батумський договір 1918, за якому Туреччина визнала незалежність Вірменії в межах тієї території, що залишалася до цього часу в розпорядженні уряду Республіки Вірменія. Файл:Ofensiva turca de 1918 en el Caucaso. png Турецька наступальна операція
- 亞美尼亞民主共和國（亚美尼亚语：Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն）是历史上第一个现代化的共和国。它的存在时期是从1918年至1920年。1917年俄国革命导致俄罗斯帝国的覆灭，亚美尼亚革命联盟乘机建立了亞美尼亞民主共和國。其议会的203个席位中有103个由亚美尼亚革命联盟占据。它成立时它的北边邻格鲁吉亚民主共和国，西边邻奥斯曼帝国，南边邻波斯帝国，东边邻阿塞拜疆民主共和国。 1918年新成立的共和国在高加索战役中击退了奥斯曼帝国的进攻，导致了巴统条约。这个条约是该共和国的第一个国际条约。第一次世界大战末奥斯曼帝国战败，美国总统伍德罗·威尔逊在巴黎和会上建议扩张亞美尼亞民主共和國的疆域，使得它包括历史上的亚美尼亚地区。这个建议最后导致色佛尔条约的签署。但是实际上这个条约从未生效。亞美尼亞民主共和國的疆域由亚历山卓普条约、卡尔斯条约和洛桑条约决定。 1920年亞美尼亞民主共和國的疆域包括今天亚美尼亚的大多数地区、卡尔斯、厄德尔和阿尔达汉的部分。与阿塞拜疆之间关于纳希切万、納戈爾諾-卡拉巴赫、休尼克的领土争议。亞美尼亞民主共和國称拥有洛里的主权，但是这个地区当时受格鲁吉亚管理。亚美尼亚军队占据了与阿塞拜疆有争议的地区并能够维护当地的稳定，而阿塞拜疆则继续宣称拥有这些地区的主权。 亞美尼亞民主共和國成立后面临着严重的内忧外患。独立亚美尼亚国家崩溃后俄罗斯红军入侵亞美尼亞民主共和國，将它合并入外高加索苏维埃联邦社会主义共和国。1922年约瑟夫·斯大林作为苏联民族委员长将納戈爾諾-卡拉巴赫划给阿塞拜疆作为自主省。1931年洛里被划给亚美尼亚。1936年外高加索解散，今天亚美尼亚的疆域成为一个苏维埃社会主义共和国。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
