| dbpprop:abstract
|
- The Crimean Khanate or the Khanate of Crimea was a Crimean Tatar state from 1441 to 1783. Its native name was Crimean Yurt (Template:Ottoman Turkish language . The khanate was by far the longest-lived of the Turkic khanates that succeeded the empire of the Golden Horde.
- Das Khanat der Krim entstand während des machtpolitischen Zerfalls der turko-mongolischen Goldenen Horde im 15. Jahrhundert mit dem Zentrum auf der Halbinsel Krim. Um etwa 1424 gründeten die Krimtataren unter der Führung des tatarischen Adelsgeschlechts der Giray ein eigenes Khanat, das die Halbinsel Krim, die südlichen Steppengebiete der modernen Ukraine, sowie die Gebiete der Nogaier-Horde zwischen Asow und Kuban umfasste. Zeitweilig kam das heute mehrheitlich zu Russland gehörende Einzugsgebiet des Don hinzu. Hauptstadt des Reiches wurde das 1454 gegründete Bachtschyssaraj.
- | Capital | Bağçasaray | Creació | 1441 Independència | Dissolució | 1774 Ocupació russa | Llengua oficial | Turc El Khanat de Crimea fou l'Estat dels tàtars de Crimea des del 1441 fins el 1783. Fou el més perdurable dels khanats túrquics successors de l'Imperi de l'Horda Dorada.
- El Kanato de Crimea fue el Estado de los tártaros de Crimea desde 1441 hasta 1783. Fue el más duradero de los kanatos túrquicos que sucedieron al Imperio de la Horda Dorada.
- Krimin kaanikunta oli Krimin tataarien muodostama valtakunta Krimin niemimaalla 1441–1783. Se oli selvästi pitkäikäisin Kultaisen ordan hajoamisen jälkeen syntyneistä kaanikunnista. Kaanikunta liitettiin Venäjään Katariina Suuren aikana 1783. Kaanikunta perustettiin, kun osa kultaisen ordan klaaneista lopetti paimentolaiselämän arolla ja päätti asettua aloilleen Krimin niemimaalle. He kutsuivat kaanikseen kultaisen ordan kruununperillisen Hacı I Girayn, joka eli maanpaossa Liettuassa. Girayn suku juonsi juurensa Tšingis-kaaniin asti, ja tämä antoi hänelle kunnioitetun aseman muiden ylhäisten klaanien joukossa. .
- De 1430 à 1783 les Tatars établirent un pays indépendant, le khanat de Crimée, issu de la division de la Horde d'Or. Le khanat s’étend sur 150 000 km² de terres inhabitées entre l’embouchure du Dniestr et du Dniepr : se sont les Champs sauvages, dans lesquels s’établissent à titre précaire des paysans russes et polonais fuyant leurs seigneurs, vivant de la pêche, de la chasse, de l’apiculture et menacés par les Tatars en quête d’esclaves. En 1475, le khanat doit accepter la suzeraineté de l'Empire ottoman, le sultan ayant conquis les colonies génoises de la prequ'ile et chassé Mengli Giray qui voulait garder son indépendance. Plus tard, Mengli Giray reviendra au pouvoir, en se reconnaissant vassal de la Porte, acceptant de payer tribut et de se mobiliser à la demande du sultan. C'est ainsi qu'en 1497, les Tatars de Crimée aidèrent à vaincre les troupes polonaises qui s'étaient aventurées en Moldavie, sur la demande des Ottomans. En 1511, le khanat fournit au futur sultan ottoman Selim I, gouverneur de province, des troupes pour étendre l'empire ottoman. En 1569, le khanat attaqua Astrakhan, qui était passé sous le contrôle de la Russie. Deux ans plus tard, les Tatars, sous les ordres du khan Devlet I Giray, lancèrent un raid contre Moscou, faisant environ 100 000 prisonniers. En 1578, le khanat aida l'Empire ottoman dans une guerre contre les Perses. En 1687-1689, la régente russe, Sophia Alexeievna, demi-sœur de Pierre le Grand, tenta sans succès de prendre contrôle du Khanat, alors vassal de la Sublime Porte, lors des campagnes de Crimée. La région tomba sous influence russe à la fin du XVIII siècle, après la guerre russo-ottomane de 1768-1774 et celle de 1787-1792. Le traité de Iassy (1792), qui mit fin à cette dernière, fit sortir le khanat de Crimée du giron ottoman pour le transférer dans l'Empire russe. Du XVI siècle à la fin de la dynastie des Giray, les Khans de Crimée résidèrent à l'Hansaray, le palais des Khans dans la ville de Bakhtchyssaraï.
- Fájl:Gerae-tamga. png A kánság címere. Fájl:Military flag of the Crimean Tatars. PNG A kánság katonai zászlaja. Fájl:Religious flag of the Crimean Tatars. PNG A kánság vallási zászlaja. A Krími Tatár Kánság egy hajdani állam, amely a Kaukázustól egészen a Dunáig terjedt, a mai Oroszország, Ukrajna és Románia területén. Központja a Krím-félszigeten volt. A térségben korábban kunok éltek, akiket a 13. században a Távol-Keletről nyugatnak törő mongolok hódítottak meg. A mongolok egyes csoportjai itt telepedtek le és elkezdtek keveredni a kunokkal, így belőlük alakultak ki a krími tatárok. Ez a terület a Mongol Világbirodalom részét képezte, amely Moldvát és Havasalföldet is birtokolta, s ahová szintén telepedtek le mongol csoportok, a kunok, besenyők és úzok közé. Egy részük beolvadt a románságba, míg a többiekből kialakult a heterogén moldvai tatárság. A Mongol Birodalom később szétvált nagy hordákra. A kánság területét az Arany Horda vette birtokába. A tatárok rendszeresen jártak rablókalandozásokra innét a lengyel, az ukrán, a litván, a magyar, az orosz, a román, a bolgár és a szerb területekre. Egyes tatárok pedig kiváltak innét és megtelepedve más országokban (Oroszországban, Litvániában és Ukrajnában) az ottani uralkodóknak ajánlották fel fegyveres szolgálataikat, s gyakran saját honfitársaik ellen is harcoltak. A krími tatárok ekkor már felvették a muszlim vallást. A Krími Kánság a 15. században kivált az Arany Hordából, akárcsak a Rjazanyi, a Kaszimovi, az Asztrahányi és a Szibériai Kánságok. Az új államhoz még tartoztak egyéb részfejedelemségek is, ilyenek Jediszán, Budzsák, Dobrudzsa, Nohaj, vagy Bialogrod. A moldvai tatároknak ellenben nem lett önálló kánságuk, kikerültek a krími kán fennhatóságából, de gyakran jelen voltak a krími és a török seregben. A kánság állandó rablóháborúkat vezetett szomszédai ellen, s tetemes zsákmányra tett szert. Nagy haszna volt a rabszolga-kereskedelemből, valamint az olaszoktól megszerzett kikötővárosok adóiból, s a Krímben még az ókorban alapított görög eredetű gyarmatvárosokéiból. A kánság fővárosa Bahcsiszeráj volt. A 14. században azonban feltűntek az oszmán-törökök a Balkánon, akik majdnem Lengyelország területéig jutottak. A kánság II. Bajazid uralkodása alatt ismerte el a török hűbéri függőséget, s ettől kezdve csapataival támogatta a szultánt háborúiban, ámbár csak a balkáni, közép- és kelet-európai harcokban vettek részt. A nagyobb török főseregekkel gyakran több tízezer fős hordák voltak együtt. A tatár seregeket pedig gyakran török segélyhadak egészítették ki, akik megtámadták az ukrán, a litván és az orosz területeket is. Magyarországon valamikor a 16. század közepe tájékán a Török háborúk kezdetén bukkantak fel a tatárok. A törököknél sokkal kegyetlenebb, vérszomjasabb és zsákmányra éhesebb harcosok voltak a tatárok, még a törökök is megvetették őket. Magyarországon a legnagyobb pusztítások az ő számlájukra írható. A 17. század utolsó harmadában az orosz terjeszkedés már török területeket vett célba. Az oroszok meg akarták szerezni a Fekete-tenger feletti ellenőrzést, hogy további utat nyithassanak a Földközi-tengerre. Ezért az orosz-török összecsapások rendkívül intenzívvé váltak. 1774-ben II. (Nagy) Katalin rávette a szultánt a kücsük-kajnaradzsi békében, hogy engedje a kánságot függetlenedni. 1783-ban az oroszok birodalmukhoz csatolták a területet és az ország önállósága megszűnt. Az utolsó kán Şahin Girej évdíj mellett lemondott a trónjáról.
- Il Khanato di Crimea o Canato di Crimea fu uno stato tataro-crimeano esistito dal 1441 al 1783. Fu il khanato che ebbe vita più lunga tra quelli che succedettero l'impero del Khanato dell'Orda d'Oro.
- クリミア・ハン国（クリム・ハン国とも。クリミア・タタール語:Qırım Hanlığı；ウクライナ語:Кримське ханство；ロシア語:Крымское ханство、1441年頃 - 1783年）は、ジョチ・ウルスの後継国家のひとつで、クリミア半島を中心に存在した政権。首都はバフチサライ（バフチェサライ）。 クリミア・ハン国の支配下で、クリミア半島にはテュルク諸語の一種を話すムスリム（イスラム教徒）の住民が多く居住するようになった。彼らの子孫が、現在クリミアで少数民族となっているクリミア・タタール人である。
- Het Kanaat van de Krim was een Krimtataarse staat die bestond vanaf 1441 tot 1783. Het was het langst bestaande kanaat dat het Kanaat van de Gouden Horde opvolgde.
- Krim-khanatet var en Tatar-stat som eksisterte fra 1441 til 1783. Den hadde sentrum på halvøya Krim i dagens Ukraina, og hovedstaden var Bakhtsjysaraj. Krim-khanatet var en av Den gyldne hordes avløsestater, og ble grunnlagt av Hacı I. Giray. Khanatet kontrollerte på denne tiden Krim og steppene i det sydlige Russland og Ukraina. Fra 1475 kom Krim-khanatet under innflytelse fra Det ottomanske rike, og rikene skulle ha en langvarig allianse. Krim-khanatet ble en viktig faktor i forsvaret av islams yttergrense, spesielt mot russere og polakker. Frem til 1700-tallet var khanatet et av de mektigste rikene i Øst-Europa, og var spesielt kjent for å skaffe slaver til osmanerne. På 1700-tallet gikk det nedover med Krim-khanatet, da forbedrede europeiske våpen og et langt svakere osmansk rike gjorde at maktbalansen tippet i russisk favør. Under Den russisk-østerrikske tyrkerkrig (1736–1739) greide russerne under ledelse av Burkhard Christoph von Münnich å trenge inn på selve Krim. Katarina II av Russland invaderte Krim-khanatet i 1783 og annekterte i praksis landet. Den siste khanen, Şahin Giray, flyktet til det ottomanske rike der han ble henrettet for forræderi noen år senere.
- Chanat krymski – historyczne państwo feudalne na Półwyspie Krymskim, istniejące od XV do XVIII wieku, pod panowaniem tatarskich chanów. W XIII-XIV wieku tereny te znajdowały się w składzie mongolskiej Złotej Ordy, a chanat powstał w roku 1427 w wyniku jej rozpadu. Ostateczna konsolidacja państwa została dokonana w 1449, w wyniku ostatecznego utrwalenia władzy pierwszego chana - Hadżi I Gireja. W 1475 przyjął zwierzchnictwo imperium osmańskiego w wyniku zajęcia przez Turków południowego Krymu i wzięcia do niewoli Mengli I Gireja. Chanat odegrał ważną rolę w Europie środkowo-wschodniej, najeżdżając Rosję i Rzeczpospolitą, co było powodem wojen polsko-tureckich. W latach 1648-1654 chan Islam III Girej poparł powstanie Chmielnickiego. Jednak widząc zbliżenie Kozaków z Rosją i chcąc utrzymać status quo na tym obszarze, zaczął je zwalczać. W wyniku wojny Turcji ze Świętą Ligą w latach 1683-1699 stracił on Azow (definitywnie w 1739 roku, mimo dwóch wojen). Skutkiem przegranej przez Turcję wojny z Rosją było uniezależnienie się państwa od Turcji, zagwarantowane w traktacie w Küczük Kajnardży w 1774. Od tej pory chanat stał się faktycznie rosyjskim protektoratem. W 1783 został anektowany przez Rosję i zamieniony w prowincję Nowa Rosja. Obecnie tereny te należą do Ukrainy (na zachód od Donu) i do Rosji (na wschód od wymienionej rzeki). Do upadku Chanatu Krymskiego przyczyniła się też niedostateczna znajomość nowoczesnej sztuki wojennej. Jednak najważniejszym czynnikiem upadku Chanatu była słabość Rzeczypospolitej oraz Imperium Osmańskiego naruszająca równowagę sił we wschodniej Europie
- O Canato da Criméia foi um estado tártaro que existiu entre 1441 a 1783. Além da península da Criméia, também abrangia algumas áreas do sul da Ucrânia e do sudoeste da Rússia. Fazia fronteira ao norte com a Polônia-Lituânia, ao sul com o Mar Negro, ao leste com o mar de Azov e a Moscóvia e a oeste com os principados da Valáquia. De longe foi o Estado sucessor da Horda de Ouro (e por tabela do Império Mongol) mais dourado, existindo até menos de 10 anos antes da Revolução Francesa.
- Hanatul Crimeii (tătară crimeeană – Qırım Hanlığı; rusă – Крымское ханство; ucrainiană – Кримське ханство; turcă – Kırım Hanlığı) a fost un stat al tătarilor din Crimeea care a existat între 1441 – 1783. A fost hanatul turcic succesor al Imperiului Hoardei de Aur care a rezistat cel mai mult de-a lungul timpului.
- Крымское ханство (крымскотат. Qırım Hanlığı, قريم خانلغى) — государство крымских татар, существовавшее с 1441 по 1783 годы. Самоназвание — Крымский юрт (крым. Qırım Yurtu, قريم يورتى&lrm). Помимо собственно Крыма занимало земли между Дунаем и Днепром, Приазовье и большую часть современного Краснодарского края России. В 1478 году Крымское ханство официально стало союзником Османского государства и сохранилось в этом качестве до Кючук-Кайнарджийского мира 1774 года. Было аннексировано Российской империей в 1783 году. В российской истории упоминается в основном в связи с частыми войнами и набегами на пограничные территории Московской Руси и Речи Посполитой в целях захвата рабов и грабежа, которые организовывали в основном вассальные по отношению к ханству орды причерноморских ногайцев.
- Krimkhanatet var ett krimtatariskt khanat som uppstod på Krimhalvön i och med uppdelningen av Gyllene horden år 1430 och bestod fram till den ryska erövringen 1783. Dess huvudstad var Bachtjysaraj. Samtidigt med andra folkslag hade stammar av turkfolk, som tillsammans med mongoliska stammar utgör grunden till vad som idag är krimtatarer, levt runt halvön sedan hunnernas tid. Under 1200-talet etablerade dessa sig i de norra och centrala delarna av halvön. Bland dessa turkfolk fanns en liten befolkning karaimer som främst levde kring fortet Çufut Qale (även Qırq Yer). Islam etablerades på halvön år 1315. Då Gyllene horden försvagats efter förlusten mot Timur Lenk år 1395, började turkfolken på halvön sträva efter självständighet. År 1428 kom Haci Giray, en ättling till Djingis khan tillika pretendent till Gyllene hordens tron, till Krim från sin exil i Litauen och hade 1430 tagit makten över turkfolken på halvön. Efter det att ett långt krig för Krims oberoende förts kunde Haci Giray upprätta ett eget rike, år 1441 eller 1443. Han flyttade sitt residens från Çufut Qale och han och hans efterföljande regerade Krimhalvön och dess omgivningar (med undantag för några genuesiska besittningar) från Bachtjysaraj på centrala Krim. De genuesiska handelsstäderna på halvön erövrades år 1475 av den osmanske generalen Gedik Ahmet Pascha, under sultan Mehmed II regering, och den krimske khanen Mengli Giray, som hoppats kunna bevara sin självständighet, fördrevs. Krimkhanatet tvingades acceptera osmansk suzeränitet och från och med 1478 var de krimska khanerna nominellt underställda såsom vasaller till Osmanska riket. Mengli Giray kom senare åter till makten sedan han erkänt vasallskap till sultanen, accepterat att betala tribut och att mobilisera på sultanens begäran. Sålunda var krimtatarerna åren 1497-1498 på osmansk begäran behjälpliga vid besegrandet av de polska trupper som trängt in i Moldavien. År 1502 besegrade Krimkhanatet den siste khanen av Gyllene horden, vilket beredde vägen för Tsarrysslands erövringar av Kazankhanatet (1552) och Astrachankhanatet (1556). Krimkhanatet lär ha hjälpt den framtide osmanske sultanen Selim I att 1511 få en postering som provinsguvernör, vilket banade väg för hans trontillträde året därpå, och gav honom därtill trupper för hans expansionskrig. År 1569 anföll khanatet Astrachan, som då stod under rysk överhöghet. År 1571 ledde Mohamed Khairi på order av khan Devlet I Giray en krimtatarisk hord i en räd norrut mot Ryssland och Moskva plundrades; man lät bränna staden, avkrävde den ryske tsaren tribut och lär ha tagit 100 000 fångar. Under 1500- och 1600-talen företogs vidare räder in i Ukraina och sammanlagt uppemot två miljoner rekryter och krigsfångar togs tillbaka till Krim; dessa räder motstods i stort av zaporogerna (även kallade Zaporozjekosackerna; bosatta runt staden Zaporizjzja). År 1578 understödde krimtatarerna den osmanska armén i kriget mot Persien. Under 1600-talet blev Ryssland allt mäktigare och år 1678 hade halvön inneslutits av ryska trupper; år 1697 erövrades Perekop. År 1736 invaderades halvön av ryssarna och Bachtjysaraj förhärjades. Den osmanska dominansen över krimkhanerna varade fram till 1774 då osmanerna efter det rysk-osmanska kriget 1768-1774 tvingades avsäga sig makten över halvön i freden i Kutschuk-Kainardji. Efter att de besegrats av Alexander Suvorov år 1777 kom krimkhanerna under rysk överhöghet. Den ryska inflyttningen av kristna ukrainare, greker och armenier till Krim ledde till ekonomisk kollaps och inbördeskrig mellan khanerna. År 1783 annekterades Krim av Katarina II, "från och med nu och för all framtid"; detta erkändes av Osmanska riket i freden i Jassy 1792 (1791 enligt julianska kalendern).
- Kırım Hanlığı veya Kırım Yurdu 1441-1783 yılları arasında Kırım'da hüküm sürmüş Kırım Tatar devletiydi. Altın Orda'nın yerini alan dört Hanlıkların en uzun süre hüküm süreni idi. 1475 yılından Küçük Kaynarca Antlaşması'nın imzalanışına kadar Osmanlı İmparatorluğu'na bağlı kaldı.
- Кри́мське ха́нство — феодальна держава в 1441—1783 роках на території Кримського півострова, приморської степової смуги від Дону до Дністра. Від Кримського ханства залежали Прикубання та західна Черкесія. Держава утворилася внаслідок політичного розпаду Золотої Орди. Власна назва держави — Кримський юрт (крим. Qırım Yurtu, قريم يورتى) Феодальні міжусобиці в Орді і підтримка Польсько-Литовської держави сприяли утворенню 1441 р. незалежного Кримського Ханства на чолі з Хаджі Ґераєм, який переніс резиденцію з Солхата до Салачику в околицях пізнішого Бахчисарая і поклав початок ханській династії Ґераїв. В 1475 р. під час походу османської Туреччини на Крим, коли султаном Мехмедом ІІ були завойовані ґенуезькі колонії Північного Причорномор'я, кримська правляча династія в особі Менґлі I Ґерая визнала сюзеренітет османського султана. В наступні роки османський вплив на внутрішні справи Кримського ханства підсилювався, час від часу викликаючи спротив кримських ханів, аж до збройних сутичок (в котрих Ґераї інколи зверталися за збройною допомогою до українського козацтва, як у подіях 1624—1629 рр.). Ефективність опору була низькою, стримувалася усобицями всередіні самого ханського роду, та до середини XVIII ст. ханство значною мірою втратило політичну самостійність на користь Османської імперії. Кримський хан мав двох офіційних наступників, що справляли функції контролю над східною та західною половинами держави: калгу та нуреддина, котрих обирав із числа своїх молодших родичів. Ханська влада була обмежена радою беїв — старійшин кількох найзнатніших родів, які у своїх володіннях мали право чинити суд та збирати податки. Судова система ханства будувалася за релігійним принципом: місцеві судді нижчого рангу (каді) та столичні судді вищого (каді-аскери) підпорядковувалися муфтієві — голові мусульманської спільноти Криму, що був непідзвітний хану та підпорядковувався безпосередньо халіфу (османському султану). Під час частих війн з Річчю Посполітою та Московським царством кримські війська захоплювали багато полонених, яких продавали на невільницьких ринках до Туреччини. Використовуючи суперечності між Москвою і шляхетською Польщею, кримські хани вимагали від обох держав данину, подарунки та великі кошти на утримання послів. Кримські правителі отримували щорічні дари, що трактували як данину, з Великого князівства Литовського (пізніш — Королівства Польського), Московського царства, Молдови, Валахії, Черкесії. З 1474 по 1556 рр. кримські татари грабували Литовську Русь не менше 86 разів. У 1575 р. вони взяли з неї понад 35 тис. бранців. Кримські татари разом з турецьким військом брали участь у війнах з Іраном, ходили в походи на Астрахань, Угорщину. Татари становили понад третину турецького війська під час Хотинської війни 1620—1621 рр. Опір військам Кримського Ханства чинили запорізькі козаки, які вели оборонну і наступальну боротьбу проти татар і турків (походи 1575—1577 рр. , 1608, 1616 рр. тощо). Разом із запорожцями в походи на Крим вирушали донські козаки (1628, 1667, 1675 рр.). Б. Хмельницький, потребуючи досвідченої кримськотатарської кавалерії для боїв із польським кінним військом, навесні 1648 р. уклав з Іслямом III Ґераєм угоду про спільну боротьбу проти Польщі. Цей ситуативний альянс сприяв кільком перемогам козацьких військ, але виявся нетривким. Наприкінці XVIII ст. Кримське ханство стало ареною боротьби впливів Туреччини та Росії. Після російської окупації 1771 р. та Кючук-Кайнарджійського мирного договору 1774 р. Кримське Ханство було оголошене незалежним від Туреччини, на престолі було затверджено проросійського правителя Шаґіна Ґерая. Незабаром російський уряд Катерини ІІ змусив Шахіна Ґерая, проти якого не раз повставало населення, зректися влади і 1783 р. приєднав територію Кримського Ханства до Росії.
|
| rdfs:comment
|
- The Crimean Khanate or the Khanate of Crimea was a Crimean Tatar state from 1441 to 1783. Its native name was Crimean Yurt (Template:Ottoman Turkish language . The khanate was by far the longest-lived of the Turkic khanates that succeeded the empire of the Golden Horde.
- Das Khanat der Krim entstand während des machtpolitischen Zerfalls der turko-mongolischen Goldenen Horde im 15. Jahrhundert mit dem Zentrum auf der Halbinsel Krim. Um etwa 1424 gründeten die Krimtataren unter der Führung des tatarischen Adelsgeschlechts der Giray ein eigenes Khanat, das die Halbinsel Krim, die südlichen Steppengebiete der modernen Ukraine, sowie die Gebiete der Nogaier-Horde zwischen Asow und Kuban umfasste.
- | Capital | Bağçasaray | Creació | 1441 Independència | Dissolució | 1774 Ocupació russa | Llengua oficial | Turc El Khanat de Crimea fou l'Estat dels tàtars de Crimea des del 1441 fins el 1783. Fou el més perdurable dels khanats túrquics successors de l'Imperi de l'Horda Dorada.
- El Kanato de Crimea fue el Estado de los tártaros de Crimea desde 1441 hasta 1783. Fue el más duradero de los kanatos túrquicos que sucedieron al Imperio de la Horda Dorada.
- Krimin kaanikunta oli Krimin tataarien muodostama valtakunta Krimin niemimaalla 1441–1783. Se oli selvästi pitkäikäisin Kultaisen ordan hajoamisen jälkeen syntyneistä kaanikunnista. Kaanikunta liitettiin Venäjään Katariina Suuren aikana 1783. Kaanikunta perustettiin, kun osa kultaisen ordan klaaneista lopetti paimentolaiselämän arolla ja päätti asettua aloilleen Krimin niemimaalle.
- De 1430 à 1783 les Tatars établirent un pays indépendant, le khanat de Crimée, issu de la division de la Horde d'Or. Le khanat s’étend sur 150 000 km² de terres inhabitées entre l’embouchure du Dniestr et du Dniepr : se sont les Champs sauvages, dans lesquels s’établissent à titre précaire des paysans russes et polonais fuyant leurs seigneurs, vivant de la pêche, de la chasse, de l’apiculture et menacés par les Tatars en quête d’esclaves.
- Fájl:Gerae-tamga. png A kánság címere. Fájl:Military flag of the Crimean Tatars. PNG A kánság katonai zászlaja. Fájl:Religious flag of the Crimean Tatars. PNG A kánság vallási zászlaja. A Krími Tatár Kánság egy hajdani állam, amely a Kaukázustól egészen a Dunáig terjedt, a mai Oroszország, Ukrajna és Románia területén. Központja a Krím-félszigeten volt. A térségben korábban kunok éltek, akiket a 13.
- Il Khanato di Crimea o Canato di Crimea fu uno stato tataro-crimeano esistito dal 1441 al 1783. Fu il khanato che ebbe vita più lunga tra quelli che succedettero l'impero del Khanato dell'Orda d'Oro.
- Het Kanaat van de Krim was een Krimtataarse staat die bestond vanaf 1441 tot 1783. Het was het langst bestaande kanaat dat het Kanaat van de Gouden Horde opvolgde.
- Krim-khanatet var en Tatar-stat som eksisterte fra 1441 til 1783. Den hadde sentrum på halvøya Krim i dagens Ukraina, og hovedstaden var Bakhtsjysaraj. Krim-khanatet var en av Den gyldne hordes avløsestater, og ble grunnlagt av Hacı I. Giray. Khanatet kontrollerte på denne tiden Krim og steppene i det sydlige Russland og Ukraina. Fra 1475 kom Krim-khanatet under innflytelse fra Det ottomanske rike, og rikene skulle ha en langvarig allianse.
- Chanat krymski – historyczne państwo feudalne na Półwyspie Krymskim, istniejące od XV do XVIII wieku, pod panowaniem tatarskich chanów. W XIII-XIV wieku tereny te znajdowały się w składzie mongolskiej Złotej Ordy, a chanat powstał w roku 1427 w wyniku jej rozpadu. Ostateczna konsolidacja państwa została dokonana w 1449, w wyniku ostatecznego utrwalenia władzy pierwszego chana - Hadżi I Gireja.
- O Canato da Criméia foi um estado tártaro que existiu entre 1441 a 1783. Além da península da Criméia, também abrangia algumas áreas do sul da Ucrânia e do sudoeste da Rússia. Fazia fronteira ao norte com a Polônia-Lituânia, ao sul com o Mar Negro, ao leste com o mar de Azov e a Moscóvia e a oeste com os principados da Valáquia.
- Hanatul Crimeii (tătară crimeeană – Qırım Hanlığı; rusă – Крымское ханство; ucrainiană – Кримське ханство; turcă – Kırım Hanlığı) a fost un stat al tătarilor din Crimeea care a existat între 1441 – 1783. A fost hanatul turcic succesor al Imperiului Hoardei de Aur care a rezistat cel mai mult de-a lungul timpului.
- Крымское ханство (крымскотат. Qırım Hanlığı, قريم خانلغى) — государство крымских татар, существовавшее с 1441 по 1783 годы. Самоназвание — Крымский юрт (крым. Qırım Yurtu, قريم يورتى&lrm).
- Krimkhanatet var ett krimtatariskt khanat som uppstod på Krimhalvön i och med uppdelningen av Gyllene horden år 1430 och bestod fram till den ryska erövringen 1783. Dess huvudstad var Bachtjysaraj. Samtidigt med andra folkslag hade stammar av turkfolk, som tillsammans med mongoliska stammar utgör grunden till vad som idag är krimtatarer, levt runt halvön sedan hunnernas tid. Under 1200-talet etablerade dessa sig i de norra och centrala delarna av halvön.
- Kırım Hanlığı veya Kırım Yurdu 1441-1783 yılları arasında Kırım'da hüküm sürmüş Kırım Tatar devletiydi. Altın Orda'nın yerini alan dört Hanlıkların en uzun süre hüküm süreni idi. 1475 yılından Küçük Kaynarca Antlaşması'nın imzalanışına kadar Osmanlı İmparatorluğu'na bağlı kaldı.
- Кри́мське ха́нство — феодальна держава в 1441—1783 роках на території Кримського півострова, приморської степової смуги від Дону до Дністра. Від Кримського ханства залежали Прикубання та західна Черкесія. Держава утворилася внаслідок політичного розпаду Золотої Орди.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
