Constitutional law is the study of foundational or basic laws of nation states and other political organizations. Constitutions are the framework for government and may limit or define the authority and procedure of political bodies to execute new laws and regulations. Not all nation states have codified constitutions, though all such states have a jus commune, or law of the land, that may consist of a variety of imperative and consensual rules.

PropertyValue
dbpedia-owl:thumbnail
dbpprop:abstract
  • Constitutional law is the study of foundational or basic laws of nation states and other political organizations. Constitutions are the framework for government and may limit or define the authority and procedure of political bodies to execute new laws and regulations. Not all nation states have codified constitutions, though all such states have a jus commune, or law of the land, that may consist of a variety of imperative and consensual rules. These may include customary law, conventions, statutory law, judge-made law or international rules and norms, etc.
  • Das Staatsrecht ist ein Teilgebiet der Staats- und Rechtswissenschaft. Es fällt unter das öffentliche Recht und befasst sich zum einen mit dem Aufbau des Staates und seinen Organen, ihren Beziehungen untereinander und der Gesetzgebung. Zum anderen befasst es sich mit den grundlegenden rechtlichen Beziehungen zwischen dem Staat und den seinem Einflussbereich unterworfenen Personen.
  • El dret constitucional és una branca de dret públic el camp d'estudi del qual inclou l'anàlisi de les lleis fonamentals que defineixen un estat. D'aquesta manera, és matèria d'estudi tot el relatiu a la forma d'estat, forma de govern, drets fonamentals i la regulació dels poders públics, incloent tant les relacions entre poders públics, com les relacions entre els poders públics i els ciutadans.
  • Ústavní právo je právním odvětvím veřejného práva vymezujícím stát a obsah státní moci. Tvoří je souhrn právních norem určujících formy států a vlády, rozdělení a výkon státní moci a základní práva a svobody občanů (lidí).
  • El Derecho constitucional es una rama del Derecho público cuyo campo de estudio incluye el análisis de las leyes fundamentales que definen un Estado. De esta manera, es materia de estudio todo lo relativo a la forma de Estado, forma de gobierno, derechos fundamentales y la regulación de los poderes públicos, incluyendo tanto las relaciones entre poderes públicos, como las relaciones entre los poderes públicos y los ciudadanos.
  • Le droit constitutionnel est une branche du droit public, il rassemble les règles relatives à la forme de l'État, à la constitution du gouvernement et des pouvoirs publics et à la participation des citoyens à l'exercice de ces pouvoirs. Ce droit de la Constitution est sanctionné par un juge. Le droit constitutionnel rassemble les règles juridiques intéressant les institutions, le système de norme, et les droits fondamentaux. Il peut aussi comprendre les systèmes de normes et des rapports entre normes.
  • Il diritto costituzionale è l'insieme delle norme che garantiscono le libertà e i diritti fondamentali dei cittadini, stabilendo i principi ai quali deve ispirarsi l'intero ordinamento giuridico (ossia, la cosiddetta forma di stato), regolano il funzionamento degli organi dello Stato, le loro competenze e i loro rapporti (ossia, la cosiddetta forma di governo). La principale fonte del diritto costituzionale è la costituzione, cui si affiancano le leggi costituzionali, alcune leggi ordinarie di attuazione o specificazione del dettato costituzionale, e le sentenze della Corte costituzionale.
  • 国法学（こくほうがく）は、国家と人権に関する法についての学問である。ドイツ語の Staatsrecht あるいは Staatsrechtslehre の翻訳語。一般に、憲法学と同義なので、詳しくはそちらを参照。 ただし、大学のカリキュラムにおいて、憲法学とは別に、国法学の講座が置かれる場合もある。この場合、憲法学においては日本国憲法を対象とする講義が行われるのに対し、国法学においては、近代立憲主義憲法に共通する基本原理を対象とする講義が行われる。
  • Het staatsrecht, grondwettelijk of constitutioneel recht is het recht inzake het organisatorisch 'de staat'. Het heeft betrekking op de organen van de staat, op de instelling ervan, hun bevoegdheden, hun verhouding tot elkaar en die tot de burgers. Het staatsrecht is een onderdeel van het publiekrecht. In zekere zin is het bestuursrecht of administratief recht ondergeschikt aan het staatsrecht, omdat het bestuursrecht beschrijft hoe lagere organen dan de (grond)wetgever beslissingen met rechtsgevolgen kunnen nemen. Specifieke bronnen van het Nederlandse staatsrecht: Het statuut voor het Koninkrijk der Nederlanden van 1954 De grondwet van het (Verenigd) Koninkrijk der Nederlanden van 1814/1815 Specifieke bronnen van het Belgische staatsrecht: De Belgische grondwet van 1831 Algemene bronnen van het staatsrecht: (Organieke) Wetten en besluiten Gewoonterecht, vb. vertrouwensregel Verdragen Rechtsleer Algemene rechtsbeginselen
  • Statsrett eller statsforfatningsrett er læren om en stats konstitusjon. Den er overordnet både offentlig rett og privatretten. Forvaltningsretten, strafferetten og prosessretten er i vid forstand deler av statsretten, men bare de grunnleggende rettsprinsippene som lovverket bygger på regnes som statsrett. Grensen mellom statsrett og forvaltningsrett er noe flytende: statsrett behandler de grunnleggende regler om statens organisasjon og om forholdet mellom stat og individ, mens forvaltningsrett behandler detaljreglene. Statsrett må heller ikke forveksles med folkerett, som er rett mellom stater, ikke mellom individer. På menneskerettsområdet har individet ukrenkelige rettigheter både etter statsretten og folkeretten. Ut fra en formell definisjon er statsrett rettsregler som bare kan endres etter prosedyren i Grunnloven § 112. Dette vil foruten reglene i grunnloven være regler fastsatt som konstitusjonell sedvanerett. Et eksempel på det siste er læren om domstolenes prøvelsesrett. Etter denne kan domstolene sette til side lover som strider med Grunnloven og forvaltningsvedtak som strider med lov. Stortinget ville ikke kunne sette denne læren til side i form av et vanlig lovvedtak, og den er følgelig statsrett i formell forstand. I norsk statsrett er det Utenriksdepartementet som har ansvaret for å påse at nye lover og traktater ikke strider mot norsk statsrett. Da statsretten i sin helhet bygger på ulovfestede rettsprinsipper og konstitusjonell sedvane, er dette en meget vanskelig oppgave.
  • Prawo konstytucyjne to zespół norm prawnych określających ustrojowe zasady funkcjonowania państwa, treść i sposoby zagwarantowania praw człowieka i obywatela oraz zaspokajania potrzeb społecznych, sposób tworzenia prawa, hierarchię źródeł prawa a także kompetencje i wzajemne relacje pomiędzy organami władzy państwowej.
  • Direito constitucional é o ramo do direito público interno dedicado à análise e interpretação das normas constitucionais. Tais normas são compreendidas como o ápice da pirâmide normativa de uma ordem jurídica, consideradas Leis Supremas de um Estado soberano, e tem por função regulamentar e delimitar o poder estatal, além de garantir os direitos considerados fundamentais.
  • Dreptul constituţional este ramura de drept care este formată din normele juridice care reglementează relaţiile sociale fundamentale care apar în procesul instaurării, menţinerii şi exercitării statale a puterii. Noţiunea de drept constituţional nu se confundă cu aceea de constituţie. Aceasta este cea mai importantă componentă a dreptului constituţional, dar nu reprezintă întregul; mai mult, în unele state există drept constituţional chiar şi în cazul în care nu există o constituţie. Dreptul constituţional stabileşte principiile fundamentale ale structurii social-economice şi ale organizării puterii de stat, reglementează relaţiile dintre diferitele componente ale statului, precum şi cele dintre stat şi cetăţeni, relaţii materializate în drepturile şi îndatoririle fundamentale ale acestora.
  • Ядром конституционного права является конституция — правовой акт или совокупность правовых актов, обладающих наивысшей юридической силой и регулирующая основы организации государства и взаимоотношение государства и гражданина[1]. Конституция является основным законом государства, обладает наивысшей юридической силой, является как политической, так и идеологической доктриной:Косвенные формы осуществления этой власти, отношения государства и гражданина (в том числе избирательную систему), а так же иных лиц.
  • Statsrätt är sammanfattningen av de rättsnormer, som har till föremål organisationen av utövandet av statens tvångsmakt och statsmaktens förhållande till de densamma underkastade individerna och samhällena. Statsrätten är den gren av den offentliga rätten, som bestämmer de statliga förhållandena inom enhetsstater eller förbundsstater, under det att denna rätts andra gren bestämmer rättsförhållandena mellan suveräna stater. Under statsrätten faller straffrätt, processrätt, förvaltningsrätt, skatterätt och statsrätt i inskränkt mening eller författningsrätt, vars huvudgrunder bestäms genom grundlag. Kyrkorätt kan ingå i alla dessa arter av statsrätt. Ordet statsrätt begagnas även som namn på läran om statsrätten. Den skiljer sig i denna mening från politik eller statsvetenskap därigenom, att den anger, vilka de statsrättsliga förhållandena är, inte vilka de anses böra vara. Statsrättsläran ingår som hjälpvetenskap i statskunskapen, men är också en självständig juridisk disciplin. Som sådan utreder den, vilka de statsrättsliga förhållandena är enligt positiv lag, oberoende av historiska, sociala och politiska inflytanden.
  • ± Anayasa hukuku ulus devletlerin ve diğer siyasi organizasyonların kurucu ve temel yasaları hakkındaki çalışmaları içermektedir. Anayasalar hükümetler için bir çatı oluşturur ve otoriteyi ve yeni yasa ve düzenlemelerin yapılmasında siyasi yapıların işlevlerini sınırlandırabilir veya tanımlayabilir.
  • Мабуть тут потрібно розпочати з визначення конституції: це основний закон держави,що має найвищу юридичну силу і є нормою прямої дії. Зміни до конституції України вносяться, за скликанням всенародного референдуму. ПЕРЕЛІК КОНСТИТУЦІЙНИХ АКТІВ ДЕРЖАВ ЄВРОПИ: Австрійська Республіка Федеральний конституційний закон від 10 листопада 1920 року Федеральний конституційний закон про вступ Австрії до Європейського Союзу 9 вересня 1994 року; 2 Федеральний конституційний закон про укладення Амстердамського Договору 12 травня 1998 року; 3) Федеральний конституційний закон про нейтралітет Австрії від 26 жовтня 1955 року; 4) Основний закон держави про загальні права громадян королівств і земель, представлених в Імперській раді, від 21 грудня 1867 року; 5) Федеральний конституційний закон про захист особистої свободи від 29 листопада 1988 року). Азербайджанська Республіка Конституція від 12 листопада 1995 року. Республіка Албанія Конституція від 21 жовтня 1998 року. Князівство Андорра Конституція від 14 березня 1993 року. Республіка Білорусь Конституція від 15 березня 1994 року. Королівство Бельгія Конституція від 17 лютого 1994 року. Республіка Болгарія Конституція від 12 липня 1991 року. Боснія і Герцеговина Конституція від 14 грудня 1995 року. Держава – Місто Ватикан Договір між Святим Престолом та Королівством Італія від 11 лютого 1929 року. Основний закон Держави – Міста Ватикану від 7 червня 1929 року. Закон № 2 про джерела права від 7 червня 1929 року. Закон № 3 про право громадянства та право перебування від 7 червня 1929 року. Закон № 4 про адміністративний устрій від 7 червня 1929 року. Закон № 5 про економічну, торговельну та професіональну організації від 7 червня 1929 року. Закон № 6 про суспільну безпеку від 7 червня 1929 року. Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії Акт про Палату лордів від 11 листопада 1999 року. Акт про Палату громад (управління справами) від 20 липня 1978 року. Акт про місцеве самоврядування від 27 липня 1999 року. Акт про народне представництво від 9 березня 2000]] року. Акт про Північну Ірландію від 10 лютого 2000]] року. Республіка Вірменія Конституція від 5 червня 1995 року. Грецька Республіка Конституція від 11 червня 1975 року. Грузія Конституція від 24 серпня 1995 року. Королівство Данія Конституція від 5 червня 1953 року (в тому числі Закон про престолонаслідування). Естонська Республіка Конституція від 28 червня 1992 року. Ірландська Республіка Конституція від 29 грудня 1937 року. Республіка Ісландія Конституція від 17 червня 1944 року. Королівство Іспанія Конституція від 27 грудня 1978 року. Італійська Республіка Конституція від 22 грудня 1947 року. Республіка Казахстан Конституція від 30 серпня 1995 року. Республіка Кіпр Конституція від 16 серпня 1960 року Договір про гарантії та незалежність, територіальну цілісність і Конституцію Республіки Кіпр; 2)Договір про воєнний союз). Латвійська Республіка Конституція від 15 лютого 1922 року. Литовська Республіка Конституція від 25 жовтня 1992 року Конституційний закон Литовської Республіки про Литовську державу від 11 лютого 1991 року; 2)Конституційний акт Верховної Ради Литовської Республіки про неприєднання Литовської Республіки до пострадянських Східних союзів від 8 червня 1992 року). Князівство Ліхтенштейн Конституція від 5 жовтня 1921 року. Велике Герцогство Люксембург Конституція від 17 жовтня 1868 року. Республіка Македонія Конституція від 17 листопада 1991 року. Республіка Мальта Конституція від 1964 року. Республіка Молдова Конституція від 29 липня 1994 року. Князівство Монако Конституція від 17 грудня 1962 року. Королівство Нідерландів Конституція від 17 лютого 1983 року (в тому числі окремі положення Конституції 1972 року). Федеративна Республіка Німеччина Основний закон від 23 травня 1949 року (в тому числі окремі положення Конституції Германської імперії від 11 серпня 1919 року). Норвезьке Королівство Конституція від 17 травня 1814 року. Республіка Польща Конституція від 2 квітня 1997 року. Португальська Республіка Конституція від 2 квітня 1976 року. Російська Федерація Конституція від 12 грудня 1993 року. Румунія Конституція від 21 листопада 1991 року. Республіка Сан-Марино Декларація прав громадян та основних принципів державного устрою Сан-Марино від 8 липня 1974 року. Республіка Сербія Конституція від 10 листопада 2006]] року. Словацька Республіка Конституція від 1 вересня 1992 року. Республіка Словенія Конституція від 25 червня 1991 року Конституційний закон про введення в дію Основної конституційної хартії самостійності і незалежності Республіки Словенія; 2)Конституційний закон про введення в дію Конституції Республіки Словенія). Турецька Республіка Конституція від 7 листопада 1982 року. Угорська Республіка Конституція від року). Республіка Хорватія Конституція від 22 грудня 1990 року. Чеська Республіка Конституція від 16 грудня 1992 року (в тому числі Хартія основних прав і свобод від 9 січня 1991 року). Республіка Чорногорія Конституція від 12 жовтня 1992 року. Швейцарська Конфедерація Конституція від 18 квітня 1999 року. Королівство Швеція Конституція від 27 лютого 1974 року Акт про престолонаслідування від 26 вересня 1810 року; 2) Акт про свободу друку від 1949 року; 3) Основний закон про свободу висловлювань від 1991 року; 4) Конституційний закон Акт про Риксдаг від 28 лютого 1974 року).
dbpprop:hasPhotoCollection
dbpprop:title
  • Constitutions of Africa
  • Constitutions of Asia
  • Constitutions of North America
  • Constitutions of Oceania
  • Constitutions of South America
dbpprop:wikiPageUsesTemplate
rdfs:comment
  • Constitutional law is the study of foundational or basic laws of nation states and other political organizations. Constitutions are the framework for government and may limit or define the authority and procedure of political bodies to execute new laws and regulations. Not all nation states have codified constitutions, though all such states have a jus commune, or law of the land, that may consist of a variety of imperative and consensual rules.
  • Das Staatsrecht ist ein Teilgebiet der Staats- und Rechtswissenschaft. Es fällt unter das öffentliche Recht und befasst sich zum einen mit dem Aufbau des Staates und seinen Organen, ihren Beziehungen untereinander und der Gesetzgebung. Zum anderen befasst es sich mit den grundlegenden rechtlichen Beziehungen zwischen dem Staat und den seinem Einflussbereich unterworfenen Personen.
  • El dret constitucional és una branca de dret públic el camp d'estudi del qual inclou l'anàlisi de les lleis fonamentals que defineixen un estat. D'aquesta manera, és matèria d'estudi tot el relatiu a la forma d'estat, forma de govern, drets fonamentals i la regulació dels poders públics, incloent tant les relacions entre poders públics, com les relacions entre els poders públics i els ciutadans.
  • Ústavní právo je právním odvětvím veřejného práva vymezujícím stát a obsah státní moci. Tvoří je souhrn právních norem určujících formy států a vlády, rozdělení a výkon státní moci a základní práva a svobody občanů (lidí).
  • El Derecho constitucional es una rama del Derecho público cuyo campo de estudio incluye el análisis de las leyes fundamentales que definen un Estado. De esta manera, es materia de estudio todo lo relativo a la forma de Estado, forma de gobierno, derechos fundamentales y la regulación de los poderes públicos, incluyendo tanto las relaciones entre poderes públicos, como las relaciones entre los poderes públicos y los ciudadanos.
  • Le droit constitutionnel est une branche du droit public, il rassemble les règles relatives à la forme de l'État, à la constitution du gouvernement et des pouvoirs publics et à la participation des citoyens à l'exercice de ces pouvoirs. Ce droit de la Constitution est sanctionné par un juge. Le droit constitutionnel rassemble les règles juridiques intéressant les institutions, le système de norme, et les droits fondamentaux.
  • Il diritto costituzionale è l'insieme delle norme che garantiscono le libertà e i diritti fondamentali dei cittadini, stabilendo i principi ai quali deve ispirarsi l'intero ordinamento giuridico (ossia, la cosiddetta forma di stato), regolano il funzionamento degli organi dello Stato, le loro competenze e i loro rapporti (ossia, la cosiddetta forma di governo).
  • Het staatsrecht, grondwettelijk of constitutioneel recht is het recht inzake het organisatorisch 'de staat'. Het heeft betrekking op de organen van de staat, op de instelling ervan, hun bevoegdheden, hun verhouding tot elkaar en die tot de burgers. Het staatsrecht is een onderdeel van het publiekrecht.
  • Statsrett eller statsforfatningsrett er læren om en stats konstitusjon. Den er overordnet både offentlig rett og privatretten. Forvaltningsretten, strafferetten og prosessretten er i vid forstand deler av statsretten, men bare de grunnleggende rettsprinsippene som lovverket bygger på regnes som statsrett.
  • Prawo konstytucyjne to zespół norm prawnych określających ustrojowe zasady funkcjonowania państwa, treść i sposoby zagwarantowania praw człowieka i obywatela oraz zaspokajania potrzeb społecznych, sposób tworzenia prawa, hierarchię źródeł prawa a także kompetencje i wzajemne relacje pomiędzy organami władzy państwowej.
  • Direito constitucional é o ramo do direito público interno dedicado à análise e interpretação das normas constitucionais. Tais normas são compreendidas como o ápice da pirâmide normativa de uma ordem jurídica, consideradas Leis Supremas de um Estado soberano, e tem por função regulamentar e delimitar o poder estatal, além de garantir os direitos considerados fundamentais.
  • Dreptul constituţional este ramura de drept care este formată din normele juridice care reglementează relaţiile sociale fundamentale care apar în procesul instaurării, menţinerii şi exercitării statale a puterii. Noţiunea de drept constituţional nu se confundă cu aceea de constituţie.
  • Ядром конституционного права является конституция — правовой акт или совокупность правовых актов, обладающих наивысшей юридической силой и регулирующая основы организации государства и взаимоотношение государства и гражданина[1].
  • Statsrätt är sammanfattningen av de rättsnormer, som har till föremål organisationen av utövandet av statens tvångsmakt och statsmaktens förhållande till de densamma underkastade individerna och samhällena. Statsrätten är den gren av den offentliga rätten, som bestämmer de statliga förhållandena inom enhetsstater eller förbundsstater, under det att denna rätts andra gren bestämmer rättsförhållandena mellan suveräna stater.
  • ± Anayasa hukuku ulus devletlerin ve diğer siyasi organizasyonların kurucu ve temel yasaları hakkındaki çalışmaları içermektedir. Anayasalar hükümetler için bir çatı oluşturur ve otoriteyi ve yeni yasa ve düzenlemelerin yapılmasında siyasi yapıların işlevlerini sınırlandırabilir veya tanımlayabilir.
  • Мабуть тут потрібно розпочати з визначення конституції: це основний закон держави,що має найвищу юридичну силу і є нормою прямої дії. Зміни до конституції України вносяться, за скликанням всенародного референдуму.
rdfs:label
  • Constitutional law
  • Staatsrecht
  • Dret constitucional
  • Ústavní právo
  • Derecho constitucional
  • Droit constitutionnel
  • Diritto costituzionale
  • 国法学
  • Staatsrecht
  • Statsrett
  • Prawo konstytucyjne
  • Direito constitucional
  • Drept constituţional
  • Конституционное право
  • Statsrätt
  • Anayasa hukuku
  • Конституційне державне право
owl:sameAs
skos:subject
foaf:depiction
foaf:page
is dbpedia-owl:Person/occupation of
is dbpedia-owl:occupation of
is dbpprop:fields of
is dbpprop:mainInterests of
is dbpprop:occupation of
is dbpprop:profession of
is dbpprop:redirect of
is dbpprop:shortDescription of