| dbpprop:abstract
|
- The Russian philologist and literary philosopher M.M. Bakhtin used the term chronotope to designate the spatio-temporal matrix, which governs the base condition of all narratives and other linguistic acts. The term itself, from Greek: χρόνος and τόπος, can be literally translated as "time-space. " The term is developed in Bakhtin's essay "Формы времени и хронотопа в романе" ("Formy vremeni i xronotopa v romane"), published in English as "Forms of Time and of the Chronotope in the Novel. " Bakhtin scholars Caryl Emerson and Michael Holquist state that the chronotope is 'a unit of analysis for studying language according to the ratio and characteristics of the temporal and spatial categories represented in that language'. Specific chronotopes are said to correspond to particular genres, or relatively stable ways of speaking, which themselves represent particular worldviews or ideologies. To this extent, a chronotope is both a cognitive concept and a narrative feature of language. The distinctiveness of chronotopic analysis, in comparison to most other uses of time and space in language analysis, stems from the fact neither time nor space is privileged by Bakhtin, they are utterly interdependent and they should be studied in this manner. Linguistic anthropologist Keith Basso invoked "chronotopes" in discussing Western [Apache] stories linked with places. At least in the 1980s when Basso was writing about the stories, geographic features reminded the Western Apache of "the moral teachings of their history" by recalling to mind events that occurred there in important moral narratives. By merely mentioning "it happened at [the place called] 'men stand above here and there,'" storyteller Nick Thompson could remind locals of the dangers of joining "with outsiders against members of their own community. " Geographic features in the Western Apache landscape are chronotopes, Basso says, in precisely the way Bakhtin defines the term when he says they are “points in the geography of a community where time and space intersect and fuse. Time takes on flesh and becomes visible for human contemplation; likewise, space becomes charged and responsive to the movements of time and history and the enduring character of a people. ... Chronotopes thus stand as monuments to the community itself, as symbols of it, as forces operating to shape its members' images of themselves” . More recently chronotopicity has been adopted into the analysis of classroom events and conversations; for example, by Raymond Brown and Peter Renshaw in order to view "student participation in the classroom as a dynamic process constituted through the interaction of past experience, ongoing involvement, and yet-to-be-accomplished goals" .
- Chronotopos (griech. chronos = Zeit; tópos = Ort) ist ein von dem russischen Literaturwissenschaftler Michail Bachtin eingeführter Begriff der Erzähltheorie und der Dramen-Analyse. Chronotopoi charakterisieren den Zusammenhang zwischen dem Ort und dem Zeitverlauf einer Erzählung.
- Se conoce como cronotopo a la conexión de las relaciones temporales y espaciales asimiladas artísticamente en la literatura. El cronotopo es a la unidad espacio-tiempo, indisoluble y de carácter formal expresivo. Es un discurrir del tiempo -cuarta dimensión-, densificado en el espacio y de éste en aquel donde ambos se interceptan y vuelven visibles al espectador y apreciables desde el punto de vista estético. En un mismo relato pueden coexistir distintos cronotopos que se articulan y relacionan en la trama textual creando una atmósfera especial y un determinado efecto.
- Под хроното́пом (от др. -греч. χρόνος, «время» и τόπος, «место») М. М. Бахтин понимает «существенную взаимосвязь временны́х и пространственных отношений». «Хронотоп в литературе имеет существенное жанровое значение. Можно прямо сказать, что жанр и жанровые разновидности определяются именно хронотопом, причем в литературе ведущим началом в хронотопе является время. Хронотоп как формально-содержательная категория определяет (в значительной мере) и образ человека в литературе; этот образ всегда существенно хронотопичен. … Освоение реального исторического хронотопа в литературе протекало осложненно и прерывно: осваивали некоторые определенные стороны хронотопа, доступные в данных исторических условиях, вырабатывались только определенные формы художественного отражения реального хронотопа. Эти жанровые формы, продуктивные в начале, закреплялись традицией и в последующем развитии продолжали упорно существовать и тогда, когда они уже полностью утратили свое реалистически продуктивное и адекватное значение. Отсюда и существование в литературе явлений глубоко разновременных, что чрезвычайно осложняет историко-литературный процесс». Термин хронотоп после работ Бахтина получил значительное распространение в русском и зарубежном литературоведении. Из историков его активно использовал медиевист Арон Гуревич.
- Під хронотопом (від грец. «час» і «місце») — «істотний взаємозв'язок часових і просторових відносин». Хронотоп у літературі має істотне жанрове значення. Можна прямо сказати, що жанр і жанрові різновиди визначаються саме хронотопом, причому в літературі провідним початком у хронотопі є час. Хронотоп як формально-змістовна категорія визначає (значною мірою) і образ людини в літературі; цей образ завжди істотно хронотопічний. Освоєння реального історичного хронотопу в літературі протікало ускладнено й не постійно: освоювали деякі певні сторони хронотопу, доступні в даних історичних умовах, вироблялися тільки певні форми художнього відбиття реального хронотопу. Ці жанрові форми, продуктивні на початку, закріплювалися традицією й у наступному розвитку продовжували завзято існувати й тоді, коли вони вже повністю втратили своє реалістично продуктивне й адекватне значення. Звідси й існування в літературі явищ глибоко різночасних, що надзвичайно ускладнює історико-літературний процес. Яскраво спостерігається хронотоп у творах І. Франка, особливо у його «Для домашнього огнища». Наукову статтю на цю тему написав Б. Кир’янчук. Де повністю описує явище хронотопу у Франка.
|
| rdfs:comment
|
- The Russian philologist and literary philosopher M.M. Bakhtin used the term chronotope to designate the spatio-temporal matrix, which governs the base condition of all narratives and other linguistic acts. The term itself, from Greek: χρόνος and τόπος, can be literally translated as "time-space.
- Chronotopos (griech. chronos = Zeit; tópos = Ort) ist ein von dem russischen Literaturwissenschaftler Michail Bachtin eingeführter Begriff der Erzähltheorie und der Dramen-Analyse. Chronotopoi charakterisieren den Zusammenhang zwischen dem Ort und dem Zeitverlauf einer Erzählung.
- Se conoce como cronotopo a la conexión de las relaciones temporales y espaciales asimiladas artísticamente en la literatura. El cronotopo es a la unidad espacio-tiempo, indisoluble y de carácter formal expresivo. Es un discurrir del tiempo -cuarta dimensión-, densificado en el espacio y de éste en aquel donde ambos se interceptan y vuelven visibles al espectador y apreciables desde el punto de vista estético.
- Под хроното́пом (от др. -греч. χρόνος, «время» и τόπος, «место») М. М. Бахтин понимает «существенную взаимосвязь временны́х и пространственных отношений». «Хронотоп в литературе имеет существенное жанровое значение.
- Під хронотопом (від грец. «час» і «місце») — «істотний взаємозв'язок часових і просторових відносин». Хронотоп у літературі має істотне жанрове значення.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
