The Carolingian dynasty (known variously as the Carlovingians, Carolings, or Karlings) was a Frankish noble family with its origins in the Arnulfing and Pippinid clans of the 7th century. The name "Carolingian", Medieval Latin karolingi, an altered form of an unattested Old High German *karling, kerling (meaning "descendant of Charles", cf. MHG kerlinc), derives from the Latinised name of Charles Martel: Carolus.

PropertyValue
dbpedia-owl:thumbnail
dbpprop:abstract
  • The Carolingian dynasty (known variously as the Carlovingians, Carolings, or Karlings) was a Frankish noble family with its origins in the Arnulfing and Pippinid clans of the 7th century. The name "Carolingian", Medieval Latin karolingi, an altered form of an unattested Old High German *karling, kerling (meaning "descendant of Charles", cf. MHG kerlinc), derives from the Latinised name of Charles Martel: Carolus. The family consolidated its power in the late 7th century, eventually making the offices of mayor of the palace and dux et princeps Francorum hereditary and becoming the de facto rulers of the Franks as the real powers behind the throne. By 751, the Merovingian dynasty which until then had ruled the Franks by right was deprived of this right with the consent of the Papacy and the aristocracy and a Carolingian, Pepin the Short, was crowned King of the Franks. Traditional historiography has seen the Carolingian assumption of kingship as the product of a long rise to power, punctuated even by a premature attempt to seize the throne through Childebert the Adopted. This picture, however, is not commonly accepted today. Rather, the coronation of 751 is seen typically as a product of the aspirations of one man, Pepin, and of the Church, which was always looking for powerful secular protectors and for the extension of its temporal influence. The greatest Carolingian monarch was Charlemagne, who was crowned Emperor by Pope Leo III at Rome in 800. His empire, ostensibly a continuation of the Roman Empire, is referred to historiographically as the Carolingian Empire. The traditional Frankish (and Merovingian) practice of dividing inheritances among heirs was not given up by the Carolingian emperors, though the concept of the indivisibility of the Empire was also accepted. The Carolingians had the practice of making their sons (sub-)kings in the various regions (regna) of the Empire, regna which they would inherit on the death of their father. Following the death of Louis the Pious, the surviving adult Carolingians fought a three-year civil war ending only in the Treaty of Verdun, which divided the empire into three regna while according imperial status and a nominal lordship to Lothair I. The Carolingians differed markedly from the Merovingians in that they disallowed inheritance to illegitimate offspring, possibly in an effort to prevent infighting among heirs and assure a limit to the division of the realm. In the late ninth century, however, the lack of suitable adults among the Carolingians necessitated the rise of Arnulf of Carinthia, a bastard child of a legitimate Carolingian king. The Carolingians were displaced in most of the regna of the Empire in 888. They ruled on in East Francia until 911 and they held the throne of West Francia intermittently until 987. Though they asserted their prerogative to rule, their hereditary, God-given right, and their usual alliance with the Church, they were unable to stem the principle of electoral monarchy and their propagandism failed them in the long run. Carolingian cadet branches continued to rule in Vermandois and Lower Lorraine after the last king died in 987, but they never sought thrones of principalities and made peace with the new ruling families. It is with the coronation of Robert II of France as junior co-ruler with his father, Hugh Capet, the first of the Capetian dynasty, that one chronicler of Sens dates the end of Carolingian rule.
  • Karolinger ist der Name des Herrschergeschlechts der westgermanischen Franken, das ab 751 im Frankenreich die Königswürde innehatte. Sein berühmtester Vertreter war Karl der Große, von dem die späteren karolingischen Herrscher abstammten. Nach der Teilung des Karolingerreichs regierten die Karolinger im Ostfrankenreich bis zu ihrem dortigen Aussterben im Jahr 911, im Westfrankenreich mit einer Unterbrechung bis zum Dynastiewechsel von 987, der die Kapetinger an die Macht brachte. Im Herzogtum Niederlothringen herrschte noch bis ins frühe 11. Jahrhundert ein Seitenzweig der westfränkischen Karolinger. Mit diesem starb das Karolingergeschlecht im Mannesstamm aus (wenn man nur die nachfolgeberechtigten ehelichen Söhne berücksichtigt). Nicht thronfähige Nachkommen unehelicher Kinder der karolingischen Herrscher sowie Nachkommen Karls des Großen in weiblicher Linie überlebten jedoch in großer Zahl.
  • La dinastia Carolíngia o Carolingis va controlar el Regne Franc entre els segles VIII i X. Oficialment, la dinastia carolíngia va succeir la merovíngia el 751. El nom de carolingi prove de Carles Martell, pare de Pipí el Breu i, en certa forma de la Dinastia.
  • Karlovská dynastie (Karlovci) byla šlechtickou a později panovnickou dynastií, která vládla ve Franské říši v letech 751 — 987 a stala se obnovitelkou říšské ideje v západní Evropě. Svůj název odvozuje od svého nejvýznamnějšího člena, císaře Karla Velikého. S Karlovci se setkáváme již od dob Pipina Staršího až do dob posledních Karlovců vévody dolnotrinského Oty a nelegitimního syna krále Lothara arcibiskupa remešského Arnulfa.
  • Se conoce como Dinastía Carolingia, Carolingios o Carlovingios, al linaje de reyes francos que gobernaron Europa Occidental entre los siglos VIII y X. Su nombre deriva de su fundador, el mayordomo de palacio y vencedor de la batalla de Poitiers, Carlos Martel.
  • Karolingit olivat hallitsijasuku, joka toimi merovingien aikana heidän major domuseinaan (linnanherra, vasalli tms. ) ja vuonna 751 seurasi merovingejä frankkien valtakunnan kuninkaina. Karolingit ovat huomionarvoisimpia ehkä siitä, että he herättivät henkiin ajatuksen läntisestä keisarista, jollaista ei Länsi-Rooman hajoamisen jälkeen ollut. Karolingien nimi tulee Kaarle Martelilta, joka löi maurit Toursin taistelussa. Suvun kuuluisin jäsen on Kaarle Suuri, joka kruunattiin keisariksi vuonna 800. Viimeinen karolingikeisari kuoli jo 899 ja karolingien alamäki oli nopeampaa kuin heidän nousunsa. Karolingit hallitsivat kuitenkin nykyisen Ranskan alkumuotoa vuoteen 987 saakka, jolloin heidät korvasivat kapetingit.
  • Les Carolingiens, que l'on appelait couramment Carlovingiens jusqu'à la fin du XIX siècle, forment une dynastie de rois francs qui régnèrent sur l'Europe occidentale de 750 jusqu'au X siècle, et dont la généalogie remonte à saint Arnoul, évêque de Metz. Ils doivent leur nom au plus illustre des leurs, Charlemagne.
  • A Karoling dinasztia irányította a Frank Birodalmat és utódállamait a 8. -tól a 10. századig, miután 751-ben megdöntötték a Merovingok uralmát. Az uralkodóház nevét Martell Károlyról (Carolus Martellus) kapta, aki 732-ben megverte a mórokat a Tours melletti csatában, korábban Pipin-nemzetségként (vagy Pipinidák néven) nevezték őket. Legnagyobb alakja Nagy Károly volt, akit 800-ban a Szent Római Birodalom császárává koronázott a pápa.
  • I carolingi sono una dinastia di sovrani franchi che regnò in Europa dal 750 fino al X secolo. Sono detti anche pipinidi e arnolfingi. I figli dei potentissimi nobili dell'Austrasia Pipino e Arnolfo ebbero come figlio a loro volta Pipino di Heristal, il primo sovrano della dinastia. Dalle gesta di Carlo Martello, prese poi il nome di dinastia carolingia, nome rinsaldato anche dalla figura di Carlo Magno.
  • カロリング朝（カロリングちょう、Carolingian）は、フランク族のカロリング家による王朝。カロリング家は、フランク王国の前王朝であるメロヴィング朝に仕える宮宰（宰相）であったが、次第に実権を握り、フランク王国2番目の王朝を開いた。なお、「カロリング」は姓ではなく「カールの」という意味である。当時のフランク人には姓はなかった。 751年から987年までフランク王国やそれが分裂した東フランク王国・西フランク王国・中フランク王国の王を輩出した。987年、西フランク王国の王家断絶をもって消滅した。 大ピピン（?-639年） カロリング朝の始祖。メロヴィング朝フランク王国の分国（アウストラシア）で宰相として仕えた。 中ピピン（640年?-714年） 大ピピンの外孫。687年のテルトリーの戦いでフランク王国の実権を握る。 カール・マルテル（688年?-741年） 中ピピンの庶子。宰相としてフランク王国を統一する。732年、トゥール・ポワティエ間の戦いでウマイヤ朝イスラーム帝国を撃退する。 小ピピン（714年-768年、在位751年-768年） カール・マルテルの子。メロヴィング朝の王を廃してフランク王に即位し、ローマ教皇ステファヌス3世にラヴェンナなどを寄進（ピピンの寄進）。 カール大帝（742年-814年、在位768年-814年） 800年に教皇により戴冠、西ローマ帝国の復興。カロリング朝ルネサンスといわれる時代を築く。 ルートヴィヒ（ルイ）1世（敬虔王） 817年に3人の息子たちに王国を分割相続させる法律を作り、死後、フランク王国は分裂する。
  • De Karolingen waren een dynastie die het Frankische Rijk regeerde van de 8e tot de 10e eeuw. De dynastie nam het Frankische rijk over van de Merovingen in 751, door Pepijn de Korte. De naam van de dynastie is afgeleid van Karel Martel (die als bastaardzoon niet als volwaardig lid van de Pepiniden werd aanvaard.
  • Frankrikes historieFil:Eugène Delacroix - La liberté guidant le peuple. jpg Eldre historie Gallia Frankerne Merovingerne (410–751) Karolingerne (751–987) Huset Capet(987–1328) Huset Valois(1328–1589) Bourbon-dynastiet (1)(1589–1830) Nyere historie Den franske revolusjon(1789–1799) Terroren (1793–1794) 1. republikk(1792–1804) 1. keiserdømme(1804–1814) Bourbon-dynastiet (2)(1814–1830) Julimonarkiet(1830–1848) 2. republikk(1848–1852) 2. keiserdømme(1852–1870) Pariskommunen(1871) 3. republikk(1870–1940) Vichy-regimet(1940–1944) 4. republikk(1946–1958) 5. republikk(1958&ndash) Karolingernes dynasti var et dynasti av herskere som begynte som rikshovmestre og til slutt ble frankiske konger. Dette dynastiet gjenreiste idéen om en keiser i vest. Karolingerne etterfulgte merovinger–dynastiet og fortsatte å herske i noen kongedømmer til 987. Navnet karolinger kommer fra Karl Martell som beseiret maurerne i slaget ved Poitiers i 732. Dynastiets mest kjente medlem er Karl den store som ble kronet til keiser i 800. Den siste karolingerkeiseren døde i 899 da tittelen hadde vært i familien i et århundre. Karolingernes nedgangstid var raskere enn deres oppgangstid. Dynastiet regnes vanligvis å ha blitt grunnlagt av sankt Arnulf, biskop av Metz tidlig i det 7. århundre, som samlet seg en god del makt og innflytelse i de merovingiske kongedømmene. Hans sønn Ansegisel giftet seg med sankt Begga, datteren til Pipin av Landen, og deres sønn var Pipin av Herstal. Det er fra Pipins bestefedre at dynastiet fikk sine tidlige (før Martell) navn: arnulfingene eller pipinidene. Rikshovmesterembetet i kongedømmet Austrasia startet med Ansegisel og fortsatte med Pipin av Herstal. Pipin erobret Neustria i slaget ved Tertry i 687 og spredte arnulfingernes autoritet over alle frankerne. Pipin ble etterfulgt av sin sønn, Karl Martell, som rikshovmester, som igjen var far til Pipin den yngre. Innen dette tidspunktet hadde merovingiske rois fainéants (gjør-ingenting konger) ingen makt som rikshovmestrene ikke allerede hadde tatt i det foregående århundret av mindreårige konger, regenter og borgerkriger. Pipin ble kronet til konge i 751 med støtte fra den ledende frankiske adelen og pave Sakarias etter at den siste merovingerkongen, Childerik III ble avsatt, tonsuret og satt i kloster. Karl den store, Pipins sønn, ble frankernes konge i 768 og ble kronet av pave Leo III i 800. Hans sønn, Ludvig den fromme, var hans eneste etterfølger. Hans urolige styre førte til at da Ludvig døde, fulgte tre års borgerkrig mellom hans sønner, Lothar, Ludvig den tyske og Karl den skallede. Etter delingen av riket mellom de tre barnebarnene til Karl den store i traktaten i Verdun i 843, fortsatte karolingerne til å begynne med å holde tronen i alle de tre seksjonene som ble skapt: Vest Frankia, Lothars kongedømme og Øst Frankia. I vest, som var kjernen av det senere Frankrike, fortsatte de å være det herskende dynastiet til kapetingerne som kom på tronen i 987. I midten hersket hovedgrenen av familien til 875, men videre deling i Lotharingia og Provence skjedde med traktaten i Mersen i 870. Disse beholdt den tomme tittelen som keiser i tillegg til jernkronen. I øst, spiren til det senere Tyskland og et tysk-romerske riket, hersket karolingerne til 911, da Ludvig barnet døde. Her utropte hertugene i stammehertugdømmene til slutt et saksisk dynasti, det saliske dynasti, som bevisst formet seg som karolingernes etterfølgere.
  • Karolingowie - dynastia frankijska wywodząca się od Karola Młota, panująca w latach 753-987. Pierwszym jej przedstawicielem miał być Arnulf z Metzu. Początkowo majordomowie dynastii Merowingów. Odsunęli ich od władzy 751 i sami objęli tron za zgodą możnowładztwa i papiestwa. Po śmierci Ludwika Pobożnego państwo frankijskie zostało podzielone na trzy części: zachodnią (Francia occidentalis), wschodnią (Francia orientalis) i środkową ciągnącą się od Flandrii po północną Italię i brzegi Morza Śródziemnego. Karol Młot, majordom zjednoczonego królestwa Franków Hiltrud Karloman (syn Karola Młota), od 741-747 król Austrazji, Szwabii i Turyngii Grifo Pepin Krótki, majordom Childeryka III, od 751 król Franków Karloman (syn Pepina Krótkiego), od 768 król Austrazji i Burgundii Karol I Wielki, od 768 król Franków, od 774 król Franków i Longobardów, od 800 cesarz rzymski Pepin Karol Pepin Longobardzki, od 781 król Longobardów Ludwik I Pobożny, od 781 król Akwitanii, od 814 król Franków i cesarz Lotar I, od 840 król Franków i cesarz Karolingowie włoscy do 875 Ludwik II Niemiecki, od 817 król Bawarii, od 843 król Franków wschodnich Karolingowie niemieccy do 911 <math>\Rightarrow \,</math> Państwo wschodniofrankijskie Pepin I, od 817 król Akwitanii Pepin II od 838 do 848 król Akwitanii Karol II Łysy, od 840 król Franków zachodnich, od 875 cesarz, od 876 król Italii Karolingowie francuscy do 987 <math>\Rightarrow \,</math> Państwo zachodniofrankijskie Drogo, biskup Metz
  • Carolíngios ou Carlovíngios é o nome da dinastia franca que sucedeu aos merovíngios, com Pepino, o Breve, e restabeleceu o Império Romano do Ocidente de 800 a 887. Seus últimos representantes reinaram na Alemanha até 911 e na França até 987. Assume-se que a família merovíngia extinguiu-se com a morte do rei Dagoberto II, que foi substituída por seus antigos criados - "Prefeitos do Palácio" (no singular, Majordomus), que formava a linhagem carolíngia. Esses monarcas, incluindo Carlos Magno, casaram-se com princesas merovíngias.
  • Dinastia Carolingiană (cunoscută şi sub numele de Carlovingieni sau Karlingi) a fost o dinastie de conducători, care au pornit de la stadiul de prefecţi şi au ajuns în cele din urmă regi ai francilor. Unul dintre cele mai importante lucruri este faptul că această dinstie a reînviat ideea unui împărat în Occident. Carolingienii i-au succedat Dinastiei Merovingiene şi s-au aflat la putere în unele regate până în 987. Numele carolingian vine de la Carol Martel, care i-a învins pe mauri în bătălia de la Tours în 732. Cel mai cunoscut membru al dinstiei este Carol cel Mare, sau Charlemagne (în latină, Carolus Magnus), care a fost încoronat împărat roman în 800. Ultimul împărat carolingian a murit în 899 înainte de a trece un secol de la intrarea în familie a acestui titlu. Prăbuşirea dinstiei a fost mai rapidă decât ridicarea ei.
  • Кароли́нги — королевская и императорская династия в государстве франков, а после его распада — в Западно-Франкском королевстве, в Восточно-Франкском королевстве, в Италии и в некоторых мелких государствах. Название происходит от латинизированного имени Карла Мартелла — лат. Carolus Martellus. Основателем же рода считается Арнульф, епископ Меца. Каролинги пришли к власти в 751 г. , когда отец Карла Великого, Пипин Короткий (Pépin le Bref), сверг последнего короля из рода Меровингов, Хильдерика III; Пипин короновался франкским правителем в 754 г. в базилике Сен-Дени недалеко от Парижа. Но в 787 г. его наследник Карл Великий предпочёл город Ахен (сегодня территория Германии). После распада Франкской империи Каролинги правили: в Италии — до 905 года, в Восточно-Франкском королевстве (Германии) — до 911 года (с 919 года утвердилась Саксонская династия), в Западно-Франкском королевстве (Франции) — с перерывами до 987 года.
  • Karolingerna var en frankisk ätt som övertog makten i frankerriket från merovingerna år 751 och härskade i och omkring dagens Frankrike under 700-900-talen. Ätten anses allmänt ha grundats av Arnulf av Metz, biskop i Metz i slutet av 700-talet, en viktig maktfaktor i de merovingiska kungadömena. Pippin av Herstal, maior domus i Austrasien, efterträddes av sin son Karl Martell, i sin tur far till Pippin den lille. Denne Pippin lyckades utmanövrera den siste merovingiske kungen Childerik III och själv inta kungatronen efter att ha använt sin position som maior domus till att vinna stöd hos många ledande adelsmän och även hos påven. Pippins son Karl den store blev frankernas kung 768 och kröntes till kejsare av påven Leo III år 800. I enlighet med fördraget i Verdun 843 delades det frankiska riket upp i tre riken som alla till en början behärskades av karolinger. I väst, i det rike som senare blev Frankrike, härskade karolingerna ända till 987 då en mindre gren av ätten, capetingerna, övertog kungatronen. I öst, i det rike som blev det tysk-romerska riket, härskade karolingerna fram till Ludvig barnets död 911 då de efterträddes av de saxiska ottonerna. I riket mellan dessa två riken, norra Italien och Lotharingia, härskade karolingerna fram till 887 varefter, enligt fördraget i Meerssen 870, riket delades mellan de väst- och östfrankiska rikena.
  • Каролінги (лат. Carolingi, фр. Carolingiens) — королівська династія у державах франків. Каролінги були династією голів палаців (мажордомів), потім франкських королів. Каролінги успадкували владу від Меровінгів і продовжували керувати в деяких королівствах до 987. Ім'я Каролінгів походить від Карла Мартела, який переміг маврів в битві при Турі в 732. Найвидатніший член династії - Карл Великий,, коронований імператором у 800. Вважають, що династія заснована Арнулфом (Arnulf), впливовим єпископом Меца на початку 7 сторіччя. Його син Ансежісел (Ansegisel) одружився зі Святою Беггі (Saint Begga), дочкою голови палацу Австразії Пепіна Ланденського (Pepin Landen). Їхнім сином був Пепін Херістальський (Pepin Heristal), також голова палацу Австразії. Від дідів Пепіна династія одержує свої раніші імена: Арнулфінги (Arnulfing) або Пепініди (Pippinid). Пепін Херістальський завоював Невстрію (Neustria) в Битві при Тертрі (Tertry) в 687 і обрав владу Арнулфінгів над усіма франками. Наступником Пепіна був його син Карл Мартел як голова палацу, який у свою чергу був батьком Пепіна Короткого. Пепін Короткий став королем в 751 році за підтримки франкських дворян і римського Папи Захарія (Zachary). Останнього короля династії Меровінгів, Хілдеріка III (Childeric III) було пострижено і заслано в монастир. Карл Великий, син Пепіна, став королем франків в 768 і був коронованим на імператора римським Папою Левом III у 800. Його син, Людовик I Благочестивий, був єдиним наступником, але після смерті Людовіка проходила трирічна громадянська війна між його синами: Лотарем I, Людовиком II Німецьким і Карлом II Лисим. Після розділення імперії між трьома онуками Карла Великого згідно з Верденським Договором 843, Каролінги продовжували тримати трон у всіх трьох країнах, які були створені: Західній Франкії, Середній Франкії і Східній Франкії: У Західній Франкії, яка стала Францією, вони далі були керівною династією, допоки Капетинги не одержали трон у 987. У Середній Франкії, яка стала королівствами Лотарингія, Прованс і Ломбардія, сім'я правила до 875, але подальше розділення відбувалося згідно з Меерсеенським Договором 870 року. У Східній Франкії, ядрі пізніших Німеччини і Священної Римської Імперії, Каролінги керували до смерті Людовика IV Дитини в 911. Герцоги племінних герцогств прийняли Саксонську династію, яка назвалась Оттоніани (Ottonians) або Людольфінґери (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе як наступники Каролінгів.
  • 卡洛林王朝（Carolingian）是自公元751年統治法蘭克王國的王朝。在此之前，其王朝成員以“宮相”的身分涉理王國朝政。在公元751年，卡洛林家族取代墨洛溫家族，正式坐上法蘭克王國的王位。在王朝其後的鼎盛時期，卡洛林家族在名義上復辟了羅馬帝國，也即是開創了後世所謂的神聖羅馬帝國。這使卡洛林王朝成為最為後人所記得的法蘭克王朝之一。 起源於今日法國中部的一個小部落，在當時混亂不安的時代，只要有能力就極有可能出頭。丕平就是在這樣的情況下：本身有能力並得到軍隊的支持，於是推翻了部落中舊王，自行任命自己是新王。而就在此時羅馬帝國的邊境出現了外族人即倫巴底人的入侵，當時羅馬教會的教皇就想出了一個彼此互利的點子：就是請丕平與羅馬帝國的軍隊一同出兵攻打倫巴底人，若打勝仗則羅馬教皇就會公開為丕平王進行加冕儀式，立他作王。沒想到驚奇的事情發生了，丕平竟然打勝仗了，並且把所佔領的倫巴底人的領土的一部份送給了羅馬教皇，當作是一份大禮，其作用是：使其羅馬城周圍有一個安全且緩衝的保護，使敵人不容易入侵。原來教皇只是屬於宗教上的領導，但因有這一大片土地要管理，故慢慢的有關部隊、百姓生活、政府機關運作等等這些俗世的事物，教皇都得耗費時間來管理。也就是說原本教皇只是教會的領袖，但曾幾何時教皇更是政治上的領袖。所以之後歐洲的一些土王因著丕平的例子，開始了一個新的認知：只要王能獲得羅馬教皇的加冕，則就算當初是自立為王，此時也具有合法性了，同時也讓百姓們可以信服、有實質的權柄來指揮所屬的百姓和領土。 一般認為，卡洛林名稱的由來，是源自其最著名的君主，查理曼大帝（Carolus Magnus）。最後一位卡洛林王朝的神聖羅馬皇帝死於首位皇帝登基後一百多年的公元899年。
dbpprop:hasPhotoCollection
dbpprop:reference
rdf:type
rdfs:comment
  • The Carolingian dynasty (known variously as the Carlovingians, Carolings, or Karlings) was a Frankish noble family with its origins in the Arnulfing and Pippinid clans of the 7th century. The name "Carolingian", Medieval Latin karolingi, an altered form of an unattested Old High German *karling, kerling (meaning "descendant of Charles", cf. MHG kerlinc), derives from the Latinised name of Charles Martel: Carolus.
  • Karolinger ist der Name des Herrschergeschlechts der westgermanischen Franken, das ab 751 im Frankenreich die Königswürde innehatte. Sein berühmtester Vertreter war Karl der Große, von dem die späteren karolingischen Herrscher abstammten. Nach der Teilung des Karolingerreichs regierten die Karolinger im Ostfrankenreich bis zu ihrem dortigen Aussterben im Jahr 911, im Westfrankenreich mit einer Unterbrechung bis zum Dynastiewechsel von 987, der die Kapetinger an die Macht brachte.
  • La dinastia Carolíngia o Carolingis va controlar el Regne Franc entre els segles VIII i X. Oficialment, la dinastia carolíngia va succeir la merovíngia el 751. El nom de carolingi prove de Carles Martell, pare de Pipí el Breu i, en certa forma de la Dinastia.
  • Karlovská dynastie (Karlovci) byla šlechtickou a později panovnickou dynastií, která vládla ve Franské říši v letech 751 — 987 a stala se obnovitelkou říšské ideje v západní Evropě. Svůj název odvozuje od svého nejvýznamnějšího člena, císaře Karla Velikého. S Karlovci se setkáváme již od dob Pipina Staršího až do dob posledních Karlovců vévody dolnotrinského Oty a nelegitimního syna krále Lothara arcibiskupa remešského Arnulfa.
  • Se conoce como Dinastía Carolingia, Carolingios o Carlovingios, al linaje de reyes francos que gobernaron Europa Occidental entre los siglos VIII y X. Su nombre deriva de su fundador, el mayordomo de palacio y vencedor de la batalla de Poitiers, Carlos Martel.
  • Karolingit olivat hallitsijasuku, joka toimi merovingien aikana heidän major domuseinaan (linnanherra, vasalli tms. ) ja vuonna 751 seurasi merovingejä frankkien valtakunnan kuninkaina. Karolingit ovat huomionarvoisimpia ehkä siitä, että he herättivät henkiin ajatuksen läntisestä keisarista, jollaista ei Länsi-Rooman hajoamisen jälkeen ollut. Karolingien nimi tulee Kaarle Martelilta, joka löi maurit Toursin taistelussa.
  • Les Carolingiens, que l'on appelait couramment Carlovingiens jusqu'à la fin du XIX siècle, forment une dynastie de rois francs qui régnèrent sur l'Europe occidentale de 750 jusqu'au X siècle, et dont la généalogie remonte à saint Arnoul, évêque de Metz. Ils doivent leur nom au plus illustre des leurs, Charlemagne.
  • A Karoling dinasztia irányította a Frank Birodalmat és utódállamait a 8. -tól a 10. századig, miután 751-ben megdöntötték a Merovingok uralmát. Az uralkodóház nevét Martell Károlyról (Carolus Martellus) kapta, aki 732-ben megverte a mórokat a Tours melletti csatában, korábban Pipin-nemzetségként (vagy Pipinidák néven) nevezték őket. Legnagyobb alakja Nagy Károly volt, akit 800-ban a Szent Római Birodalom császárává koronázott a pápa.
  • I carolingi sono una dinastia di sovrani franchi che regnò in Europa dal 750 fino al X secolo. Sono detti anche pipinidi e arnolfingi. I figli dei potentissimi nobili dell'Austrasia Pipino e Arnolfo ebbero come figlio a loro volta Pipino di Heristal, il primo sovrano della dinastia. Dalle gesta di Carlo Martello, prese poi il nome di dinastia carolingia, nome rinsaldato anche dalla figura di Carlo Magno.
  • De Karolingen waren een dynastie die het Frankische Rijk regeerde van de 8e tot de 10e eeuw. De dynastie nam het Frankische rijk over van de Merovingen in 751, door Pepijn de Korte. De naam van de dynastie is afgeleid van Karel Martel (die als bastaardzoon niet als volwaardig lid van de Pepiniden werd aanvaard.
  • Frankrikes historieFil:Eugène Delacroix - La liberté guidant le peuple. jpg Eldre historie Gallia Frankerne Merovingerne (410–751) Karolingerne (751–987) Huset Capet(987–1328) Huset Valois(1328–1589) Bourbon-dynastiet (1)(1589–1830) Nyere historie Den franske revolusjon(1789–1799) Terroren (1793–1794) 1. republikk(1792–1804) 1. keiserdømme(1804–1814) Bourbon-dynastiet (2)(1814–1830) Julimonarkiet(1830–1848) 2.
  • Karolingowie - dynastia frankijska wywodząca się od Karola Młota, panująca w latach 753-987. Pierwszym jej przedstawicielem miał być Arnulf z Metzu. Początkowo majordomowie dynastii Merowingów. Odsunęli ich od władzy 751 i sami objęli tron za zgodą możnowładztwa i papiestwa.
  • Carolíngios ou Carlovíngios é o nome da dinastia franca que sucedeu aos merovíngios, com Pepino, o Breve, e restabeleceu o Império Romano do Ocidente de 800 a 887. Seus últimos representantes reinaram na Alemanha até 911 e na França até 987. Assume-se que a família merovíngia extinguiu-se com a morte do rei Dagoberto II, que foi substituída por seus antigos criados - "Prefeitos do Palácio" (no singular, Majordomus), que formava a linhagem carolíngia.
  • Dinastia Carolingiană (cunoscută şi sub numele de Carlovingieni sau Karlingi) a fost o dinastie de conducători, care au pornit de la stadiul de prefecţi şi au ajuns în cele din urmă regi ai francilor. Unul dintre cele mai importante lucruri este faptul că această dinstie a reînviat ideea unui împărat în Occident. Carolingienii i-au succedat Dinastiei Merovingiene şi s-au aflat la putere în unele regate până în 987.
  • Кароли́нги — королевская и императорская династия в государстве франков, а после его распада — в Западно-Франкском королевстве, в Восточно-Франкском королевстве, в Италии и в некоторых мелких государствах.
  • Karolingerna var en frankisk ätt som övertog makten i frankerriket från merovingerna år 751 och härskade i och omkring dagens Frankrike under 700-900-talen. Ätten anses allmänt ha grundats av Arnulf av Metz, biskop i Metz i slutet av 700-talet, en viktig maktfaktor i de merovingiska kungadömena. Pippin av Herstal, maior domus i Austrasien, efterträddes av sin son Karl Martell, i sin tur far till Pippin den lille.
  • Каролінги (лат. Carolingi, фр. Carolingiens) — королівська династія у державах франків. Каролінги були династією голів палаців (мажордомів), потім франкських королів. Каролінги успадкували владу від Меровінгів і продовжували керувати в деяких королівствах до 987.
rdfs:label
  • Carolingian dynasty
  • Karolinger
  • Dinastia Carolíngia
  • Karlovci
  • Dinastía Carolingia
  • Karolingit
  • Carolingiens
  • Karolingok
  • Carolingi
  • カロリング朝
  • Karolingen
  • Karolingerne
  • Karolingowie
  • Dinastia carolíngia
  • Dinastia Carolingiană
  • Каролинги
  • Karolinger
  • Каролінги
  • 卡洛林王朝
owl:sameAs
skos:subject
foaf:depiction
foaf:page
is dbpprop:combatant of
is dbpprop:house of
is dbpprop:redirect of
is dbpprop:royalHouse of
is dbpprop:sHouProperty of
is owl:sameAs of