| dbpprop:abstract
|
- Brattahlíð (anglicised as Brattahlid) was Erik the Red's estate in the Eastern Settlement Viking colony he established in south-western Greenland toward the end of the 10th century. The present settlement of Qassiarsuk, about 5 km (3 mi) from the community of Narsarsuaq, is now located in its place. It is about 96 km (60 mi) from the ocean, at the head of a fjord, and hence sheltered from ocean storms. Erik and his descendants lived there until late in the 15th century. The name Brattahlid means "the steep slope". At Brattahlíð stood probably the first church in the New World: Þjóðhildarkirkja (Thjodhild's church, actually a small chapel). A recent reconstruction of this chapel now stands at a distance from the actual site, along with a replica of a Norse longhouse. (Erik himself did not profess Christianity, but according to legend his wife, Þjóðhildur, converted him on his deathbed. ) At the site of the main church, built after the Norse were converted to Christianity, investigators have found melted fragments of bell-metal, and foundation stones of it and other buildings remained into the 20th century, as did the remnants of a possible forge. This church (not Thjodhild's chapel) measured 12.5 by 4.5 m. and had two entrances, with what was evidently a hearth in the middle. Apparently, fire destroyed it. The church, possibly a 14th-century structure, may have stood on the ruins of an earlier church. The churchyard has tombstones, with a cross cut on one of them. On another stand engraved the runes for "Ingibjørg's Grave". Today, stones clearly mark the church's outline, though people probably placed them there in recent years; visitors can also see the surrounding graveyard. One farm building nearby measured 53 by 14 m. , with stone walls about 1.5 m. thick; a turf outer bank provided further insulation. Inside, it had a flagstone floor. Flat stones — or, in one case, the shoulder-blade of a whale — formed the stalls. Some of these buildings still stood in 1953, contemporaneous with the Bluie West One airfield at Narsarsuaq, but today they exist mostly as depressions in the ground. Brattahlíð still has some of the very best farmland in Greenland, owing to its location at the inner end of Eriksfjord, which protects it from the cold foggy weather and arctic waters of the outer coast. It has a youth hostel and a small store. More extensive facilities exist in Narsarsuaq across the fjord. Brattahlíð hosted the first Greenlandic Þing (parliament), based on the Icelandic Althing. Its exact location remains unknown. The disappearance of the Norse settlements toward the end of the 15th century continues to mystify historians, but probably resulted from a combination of the Little Ice Age's cooling temperatures, soil erosion, abandonment by Norway, and competition from the Inuit moving southward.
- Brattahlíð (auch Brattahlid, altnord. für „steiler Abhang“) liegt in der Nähe des grönländischen Ortes Narsarsuaq; der heutige Name ist Qassiarsuk. Brattahlíð ist archäologisch interessant, weil dort die Grundmauern der ersten christlichen Kirche in Grönland freigelegt wurden. Diese soll auf Bestreben von Þjóðhildur, der Frau Eriks des Roten, um das Jahr 1000 erbaut worden sein. Erik der Rote, der ursprünglich kein Christ war, konvertierte der Überlieferung nach am Totenbett, dem Wunsch seiner Frau entsprechend, zum Christentum. In der Nähe der Reste der Kirche wurden Reste eines Langhauses gefunden. Das Gebäude war 53 m lang und 14 m breit und hatte Torfwände, die bis zu 1,5 m breit waren. Die Umgebung von Brattahlíð gilt nach wie vor als eine der besten landwirtschaftlich nutzbaren Flächen Grönlands. Brattahlíð befindet sich im innersten Teil des Eriksfjords und ist daher vor dem kalten nebeligen Wetter an der Küste geschützt. In der Nähe von Brattahlíð befand sich der erste Thing-Platz in Grönland. Ähnlich dem isländischem Althing wurden hier Versammlungen abgehalten und Rechtsprechung geübt. Erik der Rote wurde vom Thing in Island verbannt und fuhr auf das offene Meer hinaus, um neues Land zu entdecken. Er gelangte nach Grönland und segelte in einen Fjord, den er Eriksfjord nannte. Dort überwinterte er mehrmals auf einer kleinen Insel. Darauf fuhr er unter Missachtung des Verbots nach Island zurück und bewegte ca. 1.000 Menschen, mit ihm zu ziehen. Die Auswanderer bauten sich in Grönland Langhäuser und lebten von Viehhaltung und der Jagd auf Rentiere, Robben und Walrosse. Der Zustrom der Auswanderer hielt an. Als im Jahr 1002 Neusiedler eine Epidemie in das Dorf brachten, erkrankte auch Erik der Rote daran und verstarb 1003. Die Kolonie der Grönländer konnte sich aber von dieser Epidemie erholen und erreichte eine Bevölkerung von bis zu 5.000 Einwohnern. Wohl durch eine Verschlechterung des Klimas brach am Anfang des 15. Jahrhunderts die Verbindung nach Europa ab, und die Kolonie ging spätestens Ende des Jahrhunderts unter.
- Brattahlíð (transliterado como Brattahlid) es el nombre de la granja particular de Erik el Rojo, situada en el asentamiento oriental (Eystribygð) que los colonos vikingos establecieron en la costa sudoccidental de Groenlandia a finales del siglo X. Se hallaba situada al fondo del Eiríksfjörð (el actual fiordo Tunulliarfik), a 96 km de mar abierto, donde en la actualidad se sitúa el poblado de Qassiarsuk. Fue fundada por Erik el Rojo en el año 985, siendo su lugar de residencia y de su familia, desde la cual ejercía el control de los asentamientos nórdicos de la isla a través del primer Þing groenlandés, cuya ubicación exacta se desconoce. La ocupación de Brattahlíð duró hasta mediados del siglo XV, cuando las últimas colonias vikingas que aún subsistían fueron abandonadas debido a varias causas, entre las que se ha señalado el empeoramiento del clima causado por la Pequeña Edad de Hielo como la principal, unida a otros factores como el desgaste del suelo de labor, el paulatino abandono de las colonias por parte de Noruega y la expansión de los esquimales de la cultura Thule hacia el sur, por lo que sus últimos habitantes acabaron emigrando probablemente hacia Islandia. En Brattahlíð se construyó la que sería la primera iglesia del Nuevo Mundo: Þjóðhildarkirkja, así llamada en honor a Þjóðhildur, la esposa de Erik, que impulsó su construcción tras su conversión al cristianismo. Se trataba en realidad de una pequeña capilla, de la cual se ha construido una réplica en la actualidad cerca de donde se emplazaba, junto con una langhus. El propio Erik nunca abandonó el paganismo, aunque según la leyenda se habría convertido al cristianismo en su lecho de muerte gracias a su esposa. En el lugar que debió ocupar la iglesia principal, un edificio distinto al de Þjóðhildur y construida después de la conversión general de la colonia al cristianismo, los investigadores han encontrado fragmentos fundidos de metal de campana y los cimientos de piedra, así como los de otras edificaciones que han perdurado hasta la actualidad, y restos de una posible forja. La iglesia en sí medía 12,5 por 4,5 m y poseía dos entradas, con un hogar en el centro, siendo un incendio la causa aparente de su destrucción. Este edificio podría datarse en el siglo XIV, y habría sido edificado sobre las ruinas de otra iglesia anterior. En el terreno adyacente se pueden apreciar algunas lápidas, una de ellas con una cruz grabada, y otra que muestra una inscripción rúnica que señala la "tumba de Ingibjørg". Las tumbas aún marcan el contorno de la iglesia, a pesar de que es probable que existan nuevos enterramientos recientes; próximo a la iglesia se encuentra también el modesto cementerio. El edificio de una granja cercana medía 53 por 14 m, con muros de piedra de hasta 1,5 m de grosor, recubiertos al exterior por una capa de tierra y hierba que actuaba como aislante térmico. El suelo interior era de losas de piedra, con bancos hechos con piedras planas o, en un caso, con el omóplato de una ballena. Algunos de estos edificios aún permanecían en pie en 1953, contemporáneos al aeródromo Bluie West One de Narsarsuaq, pero hoy día sólo quedan de la mayoría meros hoyos en el suelo que atestigüen su existencia. En la actualidad, el paisaje de Brattahlíð ofrece aún la mejor tierra arable de Groenlandia debido a su ubicación al final del fiordo Tunulliarfik, que protege el paraje del clima frío y brumoso, las aguas heladas del mar abierto y las tormentas oceánicas. En el lugar existe un servicio de Albergue juvenil y una pequeña tienda; otras instalaciones pueden encontrarse en Narsarsuaq, situada a 5 km en la ribera opuesta del fiordo.
- Brattahlíð was de boerderij van Erik de Rode in Zuid-Groenland en tevens de naam van de kleine nederzetting die daaruit ontstond. Op dezelfde plaats ligt tegenwoordig de nederzetting Qassiarsuk, aan de andere kant van het fjord tegenover het international vliegveld van Narsarsuaq. Hierdoor trekken de ruïnes van Brattahlíð dan ook veel toeristen. Brattahlíð werd gesticht aan het einde van de 10e eeuw en was de eerste permanente boerderij op Groenland. Het ligt erg beschut aan het eind van een fjord op ongeveer 60 km van de oceaan. Brattahlíð was bewoond tot het einde van de 15e eeuw, toen het klimaat zover was afgekoeld dat er geen landbouw meer mogelijk was in Groenland. In Brattahlíð zijn nog de ruïnes te zien van de boerderij van Erik de Rode en enkele andere boerderijen. Ook de kapel van zijn tot het christendom bekeerde vrouw (Þjóðhildr) is nog te zien, de Þjóðhildarkirkja, de oudste kerk in Amerika. Er staat ook een nagebouwde vikingboerderij naast de ruïnes.
- Brattahlíð eller Brattahlid var Eirik Raudes boplass ved ved Eriksfjorden på Grønland. Boplassen ligger i den nåværende grønlandske byen Qassiarsuk. Den norsk-islandske vikingen Eirik Raude slo seg omkring 985 ned på Brattahlidsletten ved den sydgrønlandske fjorden som sedere ble oppkalt etter ham, og etablerte her Brattahlid i Austerbygda. Andre seilte lenger nordvest og grunnla Vesterbygda ved Godthåbsfjorden. I år 2000, i anledning 1000-årsfestlighetene, ble Tjodhildkirken gjenoppbygd, litt bortenfor der den opprinnelig stod.
- Brattahlíð som betyder brant sluttning är Erik Rödes gård på Grönland. Vid Brattahlíð hittades rester av den första kyrkan som fanns på Grönland. Enligt Erik den rödes saga lät den byggas av Eriks hustru Tjodhild efter att hon konverterat till kristendomen. Det var deras son Leif Eriksson som på uppdrag av den norske kungen Olof Tryggvesson ledde missionsuppdraget på Grönland.
- Файл:Brattachurch. jpg Сучасна реконструкція церкви Тьйодгільди з Еріксфіордом на задньому плані. Браттаглід — маєток і резиденція Еріка Рудого в вікінгській колонії, яку він заснував на південному сході Гренландії наприкінці X ст. н. е. Браттаглід знаходився на місці сучасного гренландського поселення Касіарсук, на протилежному березі фіорду від Нарссарссуаку в 5 км від нього. Розташований біля верхівки довгого вузького фіорду в 96 км від океану, Браттаглід був добре захищений від океанських штормів. Браттаглід був заснований Еріком Рудим десь у 982 році під час його трирічного вигнання з Ісландії за вбивство сусіда. По завершенні терміну вигнання Ерік відвідав Ісландію і повернувся звідти з групою переселенців, які заснували норвезьку колонію в Гренландії. В 1002 році колонію спіткала епідемія, під час якої Ерік захворів і в 1003 році помер. Нащадки Еріка володіли маєтком до кінця XVI ст. В Браттагліді, ймовірно, була зведена перша християнська церква в Новому Світі — Тьйодгільдаркіркья (Þjóðhildarkirkja, «церква Тьйодгільди», насправді невелика каплиця), яка була збудована дружиною Еріка Рудого Тьйодгільдою і була названа її ім’ям. За теперішнього часу у Карсіарсуку була відтворена копія тієї церкви, яка знаходиться дещо на відстані від місця її справжнього розташування, біля аналогічно відтвореної будівлі дома Еріка Рудого. Християнство привіз до Гренландії Лейф Ерікссон, син Еріка Рудого, який подорожував до Норвегії і був обернений до християнства норвезьким королем Олафом I, а по поверненні до Гренландії обернув свою мати Тьйодгільду. Сам Ерік при житті не був християнином, але, за легендами, був обернений до християнства дружиною на смертному одрі. Карта сучасних гренландських і колишніх вікінгських поселень на південному сході Гренландії. При розкопках на місці головної церкви, яку було збудовано пізніше, після того, як вся норвезька колонія прийняла християнство, археологи знайшли краплі розплавленого і застиглого металу, що використовувався для лиття дзвонів; до нашого часу також дійшли каміння фундаментів церкви та інших будівель, а також, можливо, залишки кузні. Ця церква, на відміну від невеличкої каплиці Тьйодгільди, була розміром 12,5 на 4,5 м і мала два входи; в центрі будівлі знаходилося вогнище. По-видимому, церква була знищена саме пожежею. Ця церква, збудована, імовірно, близько середини XIV ст. , можливо, стояла на фундаменті старішої будівлі. На церковному дворі були знайдені могильні каміння, один з них — з вирізьбленим хрестом. На іншому — вибитий рунами надпис «Могила Інгібьйорги». Зараз каміння чітко окреслюють обрис колишньої церкви, однак, по-видимому, більшість з них була принесена сюди за недавнього часу з метою приваблення туристів; туристи також відвідують місце колишнього церковного кладовища. Розташована неподалік житлова будівля мала розмір 53 на 14 м і кам’яні стіни півтора метри завтовшки; зовнішній торф’яний насип створював додаткову теплоізоляцію. Всередині дім мав замощену плитняком підлогу; загороди для худоби складались з плоского каміння і подекуди з китових кісток. Згідно з деякими свідоцтвами, якісь з цих будівель ще стояли в 1953 році, за часів існування в Нарссарссуаку американської авіабази Bluie West One, але зараз вони являють собою переважно лише поглиблення в землі. Околиці Браттагліду і зараз є одним з найкращих сільськогосподарських районів Гренландії завдяки своєму розташуванню вглибині фіорду, захищеного від холодних туманів і штормів зовнішнього узбережжя. Тут існує невеличка турбаза з молодіжним гуртожитком і маленька крамниця; більш розвинена інфраструктура з готелями і магазинами існує на протилежному березі фіорду в Нарссарссуаку, біля аеропорту. Браттаглід був місцем зборів першого гренландського тингу (Þing, парламент), створеного на взірець ісландського альтингу. Точне місце його розташування невідоме. Причини зникнення норвезьких поселень в Гренландії й досі залишаються загадкою, однак найбільш імовірно, що це сталося внаслідок збігу комплексу обставин, що включає до себе охолодження клімату, ерозію ґрунтів, утрату контактів з Європою і конкуренцію з боку мігруючих з півночі інуїтів. Більш докладно див. Історія Гренландії.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
