| dbpprop:abstract
|
- The Battle of Stalingrad was a battle of World War II between Nazi Germany and its allies and the Soviet Union for control of the city of Stalingrad in southwestern Russia. The battle took place between 17 July 1942 and 2 February 1943. It is often cited as one of the turning points of the war. The battle was the bloodiest in modern history, with combined casualties estimated at nearly two million. The battle involved more participants than any other in history, and was marked by brutality and disregard for military and civilian casualties by both sides. The German offensive to take Stalingrad, the battle inside the city, and the Soviet counter-offensive which eventually trapped and destroyed the German 6th Army and other Axis forces around the city, was the first large-scale German land defeat of World War II. Soviet and Russian studies identify ten campaigns, strategic and operational level operations.
- Die Schlacht von Stalingrad war eine der größten Schlachten des Zweiten Weltkrieges und gilt als der psychologische Wendepunkt des Krieges und Endpunkt des Vordringens der deutschen Wehrmacht in der Sowjetunion. Sie fand in der Region des heutigen Wolgograd (damals Stalingrad an der Wolga) statt und begann im August 1942 mit dem Angriff der deutschen 6. Armee auf Stalingrad und endete Anfang 1943 mit der Einkesselung und Kapitulation der deutschen Truppen und deren Verbündeten. Durch die Kampfhandlungen kamen in Stalingrad und Umgebung mindestens 700.000 Menschen, Zivilisten und Soldaten, ums Leben.
- Bitva u Stalingradu (podzim 1942 – zima 1943) neboli Stalingradská bitva představuje společně s Bitvou před Moskvou (1941) a Bitvou u Kurska nejvýznamnější a rozhodující střetnutí německých a sovětských vojsk na východní frontě. Bitva byla vedena o Stalingrad, klíčové město na dolním toku řeky Volhy. Rudá armáda v ní dobyla historické vítězství, když nejprve obklíčila a posléze zcela zničila německou 6. armádu pod velením polního maršála F. Pauluse a připravila Wehrmachtu významné materiální i lidské ztráty, které byly jednou z příčin ústupu německých vojsk z oblasti Donu, Kavkazu a Kubáně. Dodnes se jedná, spolu s bitvou v Kurském oblouku o jedno z největších válečných střetnutí všech dob vůbec.
- La Batalla de Stalingrado fue un enfrentamiento entre las fuerzas alemanas y los ejércitos soviéticos por la ciudad de Stalingrado entre junio de 1942 y febrero de 1943, durante la Segunda Guerra Mundial. Con bajas cercanas a los 3.000.000 a 4.000.000 de personas, entre soldados de ambos bandos y civiles, la Batalla de Stalingrado es considerada como la batalla más sangrienta en la historia de la humanidad. Los alemanes la llamaron Rattenkrieg, "guerra de ratas". Después de que Adolf Hitler desviase fuerzas de la imparable Fall Blau hacia Stalingrado, se libraron dentro de la ciudad intensos combates urbanos, sin que ningún bando se hiciese con el control total de las ruinas. En noviembre de 1942, una contraofensiva soviética atraparía al 6º Ejército Alemán, que sería aniquilado cien días después. La negativa de Hitler a renunciar a la importantísima ciudad, punto de entrada a la rica región petrolera del Caucaso, significó la muerte de cientos de miles de soldados de ambos bandos, y más de un millon de civiles rusos. Stalingrado significó el fin de las esperanzas alemanas de capturar el Cáucaso y el Volga. Además, muchos oficiales del Ejército Alemán se convencieron definitivamente que Hitler estaba llevando a Alemania al desastre, participando luego en el atentado contra Hitler de 1944. Stalingrado confirmó lo que muchos expertos militares sospechaban: las fuerzas alemanas no eran lo suficientemente poderosas como para mantener una ofensiva en un frente que se extendía desde el Mar Negro hasta el Mar Báltico.
- Stalingradin taistelu oli toisen maailmansodan käännekohta ja yksi ihmiskunnan verisimmistä taisteluista. Se oli aikanaan suurin koskaan käyty taistelu (osallisena noin 5 miljoonaa sotilasta), jossa vastakkain olivat akselivallat ja Neuvostoliitto. Taistelussa Saksa liittolaisineen valtasi liki kokonaan etelävenäläisen Stalingradin kaupungin, mutta puna-armeijan onnistui saartaa noin 250 000 akselivaltojen sotilasta mottiin, ja tuhota joukot torjuttuaan saksalaisten vastahyökkäyksen. Akselivallat menettivät 850 000 sotilasta, noin neljänneksen itärintaman miesvahvuudestaan, eivätkä enää toipuneet menetyksestä. Neuvostoliiton voitto aloitti pian saksalaisten perääntymisen itärintamalla, mikä lopulta johti Saksan häviöön vuonna 1945.
- Sur le plan stratégique, la bataille de Stalingrad a été un tournant majeur dans la Seconde Guerre mondiale de par sa signification et sa nature. Elle marque le début de la retraite ininterrompue de l'armée allemande en Europe de l’Est jusqu'à la défaite finale en 1945 avec la conquête de Berlin par l'Armée rouge. Elle est considérée comme une des batailles les plus sanglantes de l'Histoire et reste dans les mémoires pour l'intensité de ses combats urbains. Si la défaite de l'armée allemande devant Moscou en décembre 1941 est le tournant géostratégique de la Seconde Guerre mondiale en Europe, la victoire soviétique de Stalingrad en février 1943 constitue indéniablement le tournant psychologique. La bataille de Stalingrad, ville du sud de la Russie sur la Volga, a été marquée par la brutalité et le manque de prise en compte des pertes civiles. Contrairement au « classique » siège, elle a principalement consisté en combats urbains menés par les Allemands et leurs alliés. La bataille inclut le siège allemand de la ville, la bataille à l'intérieur de la ville et la contre-offensive soviétique. Les combats durèrent de fin août 1942 à début février 1943 et firent entre 1 à 2 millions de morts (entre 4 500 et 9 000 morts par jour). La capitulation du tout juste promu maréchal Paulus et des troupes allemandes le 2 février 1943 devant les forces soviétiques est considérée comme le début de la fin des forces de l'Axe, qui y perdirent un quart de leurs armées ainsi que l'initiative sur le front de l'Est. Cependant, de plus en plus d'historiens soulignent qu'un tournant stratégique n'est pas « le » tournant de la guerre, et que les deux tournants géostratégiques majeurs ont été l'opération Barbarossa en juin 1941, qui a rompu l'alliance germano-soviétique et mis l'Armée rouge du côté allié, et l'attaque sur Pearl Harbor en décembre 1941, qui a mis l'industrie américaine au service de la guerre.
- A sztálingrádi csata az európai hadszíntéren a II. világháború fordulópontja volt. A Sztálingrád szovjet városért folyó, 1942. augusztus 21. és 1943. február 2. között vívott ütközetben a szovjet csapatok döntő vereséget mértek a tengelyhatalmak csapataira. A csata – mintegy másfél milliós emberveszteségével – a világtörténelem talán legvéresebb csatája volt. Mindkét oldal példátlan kegyetlenséggel, a katonai és polgári veszteségekre, szenvedésekre való legkisebb tekintet nélkül harcolt. A csata Sztálingrád német ostromával indult, a városért folyó rendkívül intenzív harccal folytatódott, és a szovjet ellentámadással zárult, amely bekerítette, javarészt megsemmisítette és foglyul ejtette, valamint jelentősen visszavetette a tengelyhatalmak erőit.
- Con il termine battaglia di Stalingrado si intendono i feroci combattimenti svoltisi durante la seconda guerra mondiale che, tra l'estate del 1942 ed il 2 febbraio 1943, opposero i soldati dell'Armata Rossa alle forze tedesche, italiane, rumene ed ungheresi per il controllo della regione strategica tra il Don e il Volga e dell'importante centro politico ed economico di Stalingrado, sul fronte orientale. La battaglia, iniziata nella torrida estate 1942 con l'avanzata delle truppe dell'Asse fino al Don e al Volga, ebbe termine nell'inverno 1943, dopo una serie di fasi drammatiche e sanguinose, con l'annientamento della VI armata tedesca rimasta circondata a Stalingrado e con la distruzione di gran parte delle altre forze tedesche e dell'Asse impegnate nell'area strategica meridionale del Fronte Orientale. Questa lunga e gigantesca battaglia segnò la prima grande sconfitta politico-militare della Germania nazista e dei suoi alleati e satelliti e l'inizio dell'avanzata sovietica verso Ovest che sarebbe terminata (dopo altri due anni di durissime battaglie) con la distruzione finale del Nazismo e la morte di Hitler nel bunker della Cancelleria durante la Battaglia di Berlino.
- スターリングラード攻防戦（スターリングラードこうぼうせん、1942年6月28日 - 1943年2月2日）とは、独ソ戦におけるヴォルガ川西岸に広がるスターリングラード（現在のヴォルゴグラード）を巡り、繰り広げられた枢軸国軍（ドイツ、ルーマニア、イタリア、ハンガリー）対ソビエト労農赤軍の戦いである。 スターリングラードは元来ドイツ軍のブラウ作戦における副次的目標の一つに過ぎなかったが、日露戦争の奉天会戦、第一次世界大戦のヴェルダンの戦いを上回る動員兵力、犠牲者、経済損失をもたらした野戦に拡大した。また、史上最大の市街戦に発展した。
- De Slag om Stalingrad, wordt door velen als keerpunt van de Tweede Wereldoorlog beschouwd. Een compleet Duits leger werd aan de rivier de Wolga verslagen door het Rode Leger, dat nog maar enkele maanden eerder nagenoeg overwonnen leek. Stalingrad werd het symbool voor de wederopstanding van het Rode Leger en gaf het Duitse moreel een geweldige klap; in brede lagen van de bevolking drong door dat de oorlog wel eens slecht zou kunnen aflopen voor Duitsland; het Nazi-regime zag voortaan af van 'kanonnen én boter'-propaganda en riep na afloop van de slag het volk op tot een totale oorlog.
- Slaget om Stalingrad ble utkjempet mellom angripende tyske og samarbeidende lands styrker, og sovjetiske styrker, fra 21. august 1942 til 2. februar 1943. Slaget var et avgjørende vendepunkt i andre verdenskrig og blir ansett som historiens blodigste slag. Slaget var preget av hensynsløs brutalitet og likegyldighet overfor militære og sivile tap på begge sider. Konflikten dreide seg om den tyske beleiringen av den russiske byen Stalingrad, kampene i byen, og den sovjetiske motoffensiven som fanget og ødela de styrkene i og rundt byen som sto under tysk kommando. Totale tap (døde, sårede og fanger) for begge sider er anslått til å være mellom 1,5 og 2 millioner mennesker. Aksemaktene tapte store mengder utstyr og soldater under slaget, og klarte ikke senere å gjenvinne initiativet i krigen. For sovjetstyrkene, som også hadde enorme tap, markerte seieren ved Stalingrad starten på frigjøringen av Sovjetunionen og seieren over Tyskland i 1945.
- Bitwa stalingradzka – jedna z największych bitew II wojny światowej, tocząca się w okresie od 21 sierpnia 1942 do 2 lutego 1943. Celem wojsk niemieckich było zdobycie miasta Stalingrad nad Wołgą, ważnego ze względu na plany zajęcia Kubania i Kaukazu. W rejonie Stalingradu 23 listopada 1942 Rosjanie zamknęli w kotle 6 Armię Polową generała Friedricha Paulusa, część 4 Armii Pancernej oraz jednostki rumuńskie (łącznie około 260-270 tysięcy żołnierzy, w tym 9590 Rumunów i 20300 tzw. Hilfswillige). Niemieckie próby odblokowania stalingradzkiego kotła nie powiodły się. Dowództwo niemieckie odrzuciło propozycję kapitulacji. Bitwa zakończyła się klęską Niemiec i olbrzymimi stratami po obu stronach. Uznawana jest za przełomową w działaniach na froncie wschodnim. Od wygranej nad Wołgą inicjatywę na froncie przejęła Armia Czerwona.
- O Grupo de Exércitos Sul foi escolhido para a ofensiva pelas estepes do sudeste da União Soviética em direção ao Cáucaso, para capturar os vitais poços de petróleo ali situados. Ao invés de concentrar suas atenções num esforço final contra Moscou, como seus planejadores militares aconselhavam, Hitler continuou a enviar homens e suprimentos para o leste da Ucrânia. Os alemães continuaram usando as táticas estratégicas do Blitzkrieg (Guerra-Relâmpago) muito eficiente nas grandes extensões de campos abertos da Russia mas que seriam anuladas nas ruínas de Estanlingrado. [[Ficheiro:Eastern Front 1942-05 to 1942-11. png|thumb|right|300px|Operação Azul: Avanço alemão entre 7 de maio e 18 de novembro 1942: A planejada ofensiva de verão deveria incluir o 6º e o 17º Exército e o 1º e o 4º Exércitos Panzer. O Grupo Sul havia atravessado a Ucrânia durante a ofensiva de 1941. Assim, seria a ponta de lança da nova ofensiva até o Volga. O início da chamada Operação Azul estava previsto para o fim de maio de 1942. Entretanto, numerosas unidades dos exércitos alemão e romeno que deveriam fazer parte da operação, ainda estavam envolvidas no cerco de Sebastopol e da península da Criméia. Atrasos em terminar o cerco adiaram a data da operação por várias vezes e Sebastopol não caiu até o fim de junho. A ofensiva finalmente foi iniciada em 28 de junho, com o Grupo Sul atacando no sudoeste da Rússia. Os ataques foram bem sucedidos no começo, com as forças soviéticas oferecendo pouca resistência na vastidão das estepes e recuando para leste em desordem. Várias tentativas de restabelecer uma linha defensiva fracassaram ao serem atacadas nos flancos pelas forças alemãs. Dois grandes bolsões de resistência se formaram e foram destruídos na semana seguinte, ao nordeste de Kharkov e na província de Rostov. Ao mesmo tempo, forças húngaras, junto com o 4º Exército Panzer, lançaram um assalto a Voronej, capturando a cidade em 5 de julho de 1942. No fim de julho os alemães haviam empurrado os soviéticos para trás do rio Don e nesse ponto da ofensiva eles começaram a utilizar as forças italianas, húngaras e romenas, suas aliadas do Eixo, para guardar seu flanco norte. O 6º Exército alemão encontrava-se então a algumas dezenas de quilômetros de Stalingrado e o 4º Panzer, que atacava ao sul dele, foi direcionado ao norte para ajudar a tomar a cidade. Mais ao sul, o Grupo de Exércitos Adentrava fundo no Cáucaso, mas seu avanço se tornava lento devido à extensão das linhas de suprimento que, não acompanhando a velocidade do avanço, não chegavam a linha de frente com a rapidez necessária. Os dois grupos de exército alemães não estavam em posição nem em condições de ajudarem um ao outro devido à grande distância entre eles. Com as intenções de Hitler se tornando claras pelo fim de julho, Josef Stalin nomeou o marechal Andrei Yeremenko comandante da frente sudeste em 1 de agosto de 1942. Yeremenko e o comissário político Nikita Kruschev foram encarregados do planejamento da defesa de Stalingrado. O lado leste da cidade se estendia ao longo do rio Volga e por sobre o rio os soviéticos trouxeram mais tropas do interior do país para sua defesa. Todas estas unidades combinadas, as que recuavam e os reforços trazidos pelo rio, formaram o 62º Exército soviético e seu comando foi entregue ao general Vassili Chuikov em 1 de setembro. As ordens de Chuikov foram as de defender Stalingrado a qualquer preço.
- Bătălia de la Stalingrad a fost un punct de cotitură dintre cele mai importante ale celui de-al doilea război mondial şi este considerată cea mai sângeroasă şi mai mare bătălie din istoria omenirii. Bătălia a fost marcată de brutalitate şi de lipsa de grijă pentru populaţia civilă, manifestate de ambele părţi angrenate în conflict. Bătălia include campania de bombardamente a oraşului Stalingrad din sudul Rusiei, atacul terestru german asupra oraşului, luptele din interiorul oraşului însuşi şi contraofensiva sovietică care, în cele din urmă, a încercuit şi distrus forţele germane şi ale celorlalţi aliaţi din cadrul Axei din oraş şi din raionul oraşului. Numărul total al pierderilor este estimat la aproximativ 3 milioane. Lipsa datelor exacte este datorată refuzului guvernului sovietic de atunci de a calcula pierderile din cauza temerilor că sacrificiile ar fi părut prea mari şi ar fi demobilizat eforturile de război. Forţele Axei au pierdut aproximativ un sfert din efectivul total de pe frontul de răsărit şi nu şi-au mai revenit niciodată de pe urma acestei înfrângeri. Pentru sovietici, victoria de la Stalingrad a marcat începutul eliberării patriei, luptă care a dus în cele din urmă la victoria din 1945 asupra Germaniei Naziste.
- Сталинградская битва — сражение между войсками СССР, с одной стороны, и войсками нацистской Германии, Румынии, Италии и Венгрии в ходе Великой Отечественной войны. Битва была одним из важнейших событий Второй мировой войны. Сражение включало в себя попытку вермахта захватить левобережье Волги в районе Сталинграда и сам город, противостояние в городе, и контрнаступление Красной армии, в результате которого 6-я армия вермахта и другие силы союзников Германии внутри и вокруг города были окружены и частью уничтожены, частью захвачены в плен. По приблизительным подсчётам, суммарные потери обеих сторон в этом сражении превышают два миллиона человек. Державы Оси потеряли большое количество людей и вооружений и впоследствии не смогли полностью оправиться от поражения. И. В. Сталин писал: Файл:Aquote1. png Сталинград был закатом немецко-фашистской армии. После сталинградского побоища, как известно, немцы не могли уже оправиться. Файл:Aquote2. png Для Советского Союза, который также понёс большие потери в ходе сражения, победа в Сталинграде отметила начало освобождения страны и победного марша по Европе, приведшего к окончательному поражению нацистской Германии в 1945.
- Slaget vid Stalingrad utkämpades under andra världskriget mellan Tyskland och Sovjetunionen vid staden Stalingrad. Det pågick mellan 21 augusti 1942 och 2 februari 1943 och är ett av världshistoriens blodigaste slag med sammanlagda förluster på en och en halv miljoner människor. Det slutade med ett avgörande nederlag för Nazityskland och räknas som en vändpunkt på östfronten.
- Stalingrad Muharebesi, Stalingrad Meydan Muharebesi veya Stalingrad Savaşı, II. Dünya Savaşı’nın Doğu Cephesi'nde, Nazi ordularıyla Kızıl Ordu arasında, Stalingrad kenti için yapılan savaştır. Hemen hemen tüm tarihçiler tarafından II. Dünya Savaşı’nın kesin dönüm noktalarından biri olarak kabul edilir. Bu savaş, tarafların tüm güç ve azimlerini ortaya koydukları, kıran kırana süren ve sonuçta tarihin en kanlı savaşıdır. II. Dünya Savaşı üzerine yazan hemen bütün tarih yazarlarının ortak kanaati, Stalingrad Muharebesi'nin II. Dünya Savaşının dönüm noktası olduğu şeklindedir. Nazi Almanyasının Doğu'ya yayılma siyaseti temelinde, Ağustos 1942 tarihi, Alman ordularının zirveye ulaştığı tarihtir. Bu tarihte kıta Avrupasının neredeyse tümü Alman işgali altındadır. Belçika, Hollanda, Lüksemburg, Polonya, Danimarka, Norveç, Fransa, Çekoslovakya, Sırbistan, Yunanistan Alman çizmeleriyle çiğnenmektedir. Alman ordu birlikleri 22 Haziran 1941'de Sovyetler Birliği'ne karşı, daha yeni imzaladıkları karşılıklı saldırmazlık anlaşmasını hiçe sayarak, Barbarossa Harekatı adını verdikleri operasyona başlarlar ve saldırıya geçerler. Almanların esas aldıkları üç şehir, aynı zamanda Rusya'yı Kuzey-Güney ekseninde ikiye ayıran bir hattı da çizmekte olan Leningrad-Moskova-Stalingrad'dır. İlk başarısızlıklarını 1941 kışında Moskova önlerinde yaşarlar. Bununla birlikte Leningrad Alman kuşatması altındadır. Ağustos 1942'de savaş, bugün Volgograd adını almış bulunan ve Stalin'in adını taşıyan Stalingrad yakınlarına ulaşır. Şehrin stratejik öneminin yanı sıra, taşıdığı isimden kaynaklanan psikolojik değeri de bu şehri bir mahşer yerine çevirecektir. Stalingrad Muharebesi, Nazilerin dünyayı fethetme umutlarının sonunu temsil ettiği gibi, direnen Avrupa ve dünya halklarına da moral kaynağı olmuş, yenilmez bilinen kudretli Alman ordularının yok edilebileceğini göstermiştir.
- Сталінградська битва — битва Другої світової війни між Німеччиною і її союзниками та радянськими військами за Сталінград. Сталінградська битва поділяється на два періоди: оборонний — з 23 серпня по 18 листопада 1942 року, і наступальний — з 19 листопада 1942 року по 2 лютого 1943 року. У серпні 1942 року наші війська вели тяжкі стримуючі бої на підступах до Сталінграда. Але ударні сили противника були дуже сильними. У другій половині дня 23 серпня німецька авіація завдала Сталінграду сильного удару. Декілька годин сотні бомбардувальників бомбили місто. Бомбардування тривало і наступного дня. Місто, яке нагадувало гігантське багаття, перетворилося на руїни. До закінчення цього дня німці вийшли до Волги північніше Сталінграда. Радянські війська були поділені на два угруповання. Припинився рух судів Волгою — горіла розлита по ріці нафта. Сталінград обороняли дві армії: 62-а генерала Чуйкова і 64-а генерала Шумілова, до складу якої входила і наша 38-а окрема мотострілецька бригада. Запеклі бої велися за кожну вулицю, за кожен будинок. Кілька разів переходив із рук у руки вокзал Сталінград-1. Противник з ранку до вечора штурмував місто. До 27 вересня у центрі міста німецько-фашистські війська вийшли до Волги в районі заводу «Червоний Жовтень», і захисників міста (армія генерала Чуйкова) було притиснуто до берега ріки. День 14 жовтня 1942 року був днем найзапекліших боїв за весь період оборони Сталінграда. 15 жовтня ворог у районі тракторного заводу вийшов до Волги. 62-у армію було розчленовано, і, зайнявши кругову оборону, вона утримувала цей північний район до кінця оборонних боїв. 11 листопада німецьке командування зробило ще одну відчайдушну спробу повністю захопити Сталінград — ворогу вдалося вийти до Волги в районі заводу «Барикади». Але це був останній успіх німців у Сталінграді. До кінця оборонного періоду ворог витіснив нас за гряду пологих висот, які амфітеатром охоплюють місто з півдня і заходу. Наша бригада вела позиційні бої у степовій частині на південний захід від Сталінграда, у кількох кілометрах від зайнятого німцями великого села Плодовите. Файл:Soviet soldiers moving at Stalingrad. jpg 300px Уранці 19 листопада залп багатьох тисяч гармат і мінометів на північній ділянці фронту сповістив про початок наступальної операції з оточення угруповання ворога. На нашій, південній ділянці ми перейшли в наступ на добу пізніше. Удару завдавали по позиціях, які займали румунські війська, боєздатність яких була нижча за німецьку. Через кілька годин ми зайняли село Плодовите. 23 листопада кільце оточення сталінградського угруповання ворога замкнулося. Тепер ми повинні були стиснути кільце оточення і знищити ворога на підступах до міста і в самому місті. До 30 листопада район оточення поменшав удвічі, а зовнішній фронт відійшов на 30— 60 км, але не був суцільним. Ініціатива перейшла до нас, але оточене угруповання представляло собою серйозну силу. Що ж вело нас до перемоги у цьому вкрай зруйнованому місті? Голодних, холодних, які й командирів через два звання вже не знали, — не стикалися в окопах. Не було поруч і комісарів, які би надихали, показували приклад. Ані я, ані мої товариші не йшли у бій пліч-о-пліч «за Сталіна». Все було простіше: кожен був один на один зі своєю совістю. Командуючий 64-ю армією генерал М. С. Шумілов згадує, як полонений нами 31 січня 1943 року фельдмаршал Паулюс, доставлений до штаба нашої армії разом із його штабом, запитав: «Скажіть, генерале, чим можна пояснити, що ваш солдат наступає вдень і вночі та при 35—40-градусному морозі лежить на снігу?» Пам'ятаю, перед боєм у балці Ягідній під Сталінградом у січні комбат — майор Доценко з Дніпропетровська — заспівав українську пісню. Його підтримали сотні голосів, і заспівали так, що стрілянину з німецьких окопів припинили. А ми, українці, до мурашок по шкірі відчули, що тут, у Сталінграді, ми захищаємо і свою Україну. А наступного дня після того, як відбили Лапшин Сад із великою алеєю пірамідальних тополь — південне передмістя Сталінграда, — з'явилася пісня. Хто придумав її — не знаю, хто заспівав першим — також. Але з'явилася вона вчасно і так за душу брала! Мені запам'яталися лише кілька перших рядків: В окопах Сталінграда в грудні 1942 року мені виповнилося 18 років. Після цього в моєму житті була Курська дуга. Там, у танковому бою, мене важко поранили, довго лікувався в госпіталі і в березні 1944 року інвалідом повернувся до Харкова. Ще років п'ятнадцять давалася взнаки, відкриваючись і закриваючись, рана. Але було навчання, дуже напружена робота, участь у розвитку нових галузей науки і виробництва. А через багато років я встановив зв'язок із Радою ветеранів моєї 7-ої Сталінградської гвардійської мотострілецької бригади, почав активно брати участь у її роботі. Разом з іншими членами Ради, які тепер уже пішли з життя, склали список ветеранів бригади, які безпосередньо брали участь у штурмі штабу і взятті у полон Паулюса. Ось тоді і з'ясувалося, що я чи не наймолодший із цих ветеранів. Але це так, між іншим… Перечитую прізвища бойових товаришів, яких в Україні залишилися одиниці, і крізь серпанок років постає переді мною Сталінград у ніч з 30 на 31 січня 1943 року. Напередодні наша 38-а мотостріл ецьк а бригада зайняла заплаву ріки Цариця і з півдня підійшла до площі Полеглих борців. Уранці 31-го німців вибили з усіх будівель на підступах до будинку центрального універмагу, але стрілянину подекуди ще було чути. Не відчуваючи опору ворога, підійшли до будівлі універмагу, в якій, як незабаром з'ясувалося, знаходився штаб 6-ї німецької армії на чолі з генералом-фельдмаршалом Паулюсом. Залишившись без зв'язку, він вирішив піти на переговори. На світанку з підвалу універмагу вийшов парламентер. Він повідомив: німецьке командування готове вести переговори тільки з представниками командування фронту. Про це терміново повідомляють командиру нашої бригади полковнику І. Д. Бурмакову (який негайно отримав звання генерала), а він — командуючому 64-ї армії генералу М. С. Шумілову. Вони й прийняли капітуляцію. А о 12 годині ми вже конвоювали полонених — величезну масу німецьких солдат і офіцерів — до району Сталінградської ГРЕС. Знесилені, заночували на дерев'яній підлозі покинутого двоповерхового будинку. Холодна дощата підлога в непаленому будинку взимку здалася мені найкращою периною. Уперше за багато місяців ми спали безтурботно, без тривог. Але скільки наших хлопців віддали свої життя заради цієї перемоги! Страшна ціна. Наближалася весна, і щоб уникнути епідемій, нам довелося витягувати з розвалин тіла полеглих захисників міста і ховати їх у братських могилах.
- 史達林格勒戰役是第二次世界大戰中納粹德國及共盟國與蘇聯為爭奪蘇聯南部之史達林格勒而進行之戰役，該戰役時間是從1942年7月17日至1943年2月2日止。 它是戰爭的轉捩點，該戰役是現代歷史上最血腥的戰役（根據傷亡數字），雙方傷亡估計接近2,000,000人，戰役之參與人數比歷史上其它任何戰役均為多，更以殘忍及雙方漠視軍事和平民傷亡而著稱，德軍之攻勢首先攻入史達林格勒，市區的巷戰，蘇聯紅軍的反攻而最終包圍及消滅在城市周圍之德國第6軍團及其它軸心國軍隊，這是德國在第二次世界大戰中的首次大規模戰敗。蘇聯及俄羅斯書本均描述這是史達林十大突擊之一。
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
