| dbpedia-owl:abstract
|
- Banjo (zřídka bendžo či benžo) je drnkací strunný nástroj. Tón vzniká podobně jako u kytary rozechvěním struny mezi nultým pražcem a kobylkou. Pomocí hmatníku je možné struny zkracovat a tím zvyšovat jejich tón.
- A bendzsó egy pengetős hangszer. A hangszer olyan, mintha a dob és a gitár keresztezésével jött volna létre. Egy kerek fakeretre rugalmas bőrhártya feszül, amit egy hosszú nyak és négy, vagy több húr egészít ki. Afrikai eredetűnek tartják, úgy vélik, hogy a behurcolt rabszolgákkal került Amerikába. Tom Turpin: „The Buffalo Rag” (1904):noicon
- Il banjo è un cordofono di origini africane, già popolare tra i neri americani durante la Guerra di secessione americana nella sua versione a cinque corde e da allora largamente usato nella musica tradizionale nordamericana.
- バンジョーは、アフリカ系アメリカ人が、アメリカにおいてアフリカのいくつかの楽器の特徴を取り入れて生み出した撥弦楽器である。
- 班卓琴（banjo），又稱五弦琴，是美國的非洲裔奴隸由幾種非洲樂器發展而成，它上部形似吉他，下部形似铃鼓。 現在的班卓琴有不少類型，例如四弦和六弦，其中跟結他彈奏法相似的六弦琴正普及化。 班卓琴跟吉他族其他乐器一样是用拨奏发声的，但是其音量不大。班卓琴具有独特的音，产自琴身外膜的柔韧特性。绷紧的琴弦发出干脆明快的声音，可是音量比较小。在琴身背后加上木制共鸣器，可以把声音向外扩散，大大改善其音质，以及增强其声音的回响。 班卓琴能彈奏出不同曲風，但大部分都是彈撥（strumming）或用右手彈出琶音。 班卓琴以往在傳統非裔美國人音樂和十九世紀的走唱秀（minstrel show)出現，今日多用作彈奏鄉村音樂和藍草音樂（Bluegrass Music）。
- The banjo is a four, five or six stringed instrument with a piece of plastic or animal skin stretched over a circular frame. Simpler forms of the instrument were fashioned by Africans in Colonial America, adapted from several African instruments of similar design. The banjo is usually associated with country, folk, Irish traditional music and bluegrass music. Historically, the banjo occupied a central place in African American traditional music, before becoming popular in the minstrel shows of the 19th century. In fact, slaves influenced early development of the music that became country and bluegrass, through the introduction of the banjo and through the innovation of musical techniques for both the banjo and fiddle. The banjo, with the fiddle, is a mainstay of American old-time music.
- Banjo on amerikkalaista alkuperää oleva kielisoitin. Sen juuret ovat Lähi-idässä, Kaukoidässä ja Afrikassa, missä edelleen on käytössä muun muassa varhaista banjoa muistuttava soitin nimeltä akonting. Banjo kuuluu erityisesti country- ja bluegrass-musiikkiin, joissa käytetään viisikielistä banjoa. Soitto saattaa kuulostaa hyvin nopealta, koska sitä soitetaan kolmella sormella vaihtuvilla sormijärjestyksillä. Viisikielisen banjon erikoisuutena on muita kieliä lyhyempi viides kieli, joka sijaitsee kaulan puolivälin tietämillä matalimman pitkän kielen puolella. Vanhoissa soittotyyleissä sitä soitetaan yleensä vain vapaana, mutta nykyaikaisissa tyyleissä sitäkin painetaan otelautaa vasten joko peukalolla tai muilla vasemman käden sormilla.
- Le banjo est un instrument de musique à cordes pincées nord-américain. Avec sa table d'harmonie à membrane, on le distingue facilement de la guitare. Cet instrument serait un dérivé du luth ouest-africain ekonting apporté par les esclaves noirs et qui aurait suscité la création des premiers gourd-banjos (« banjo en gourde »). Le banjo représente désormais toute une famille d'instruments. L'origine de l'instrument moderne remonte d'abord aux années 1830-1840 durant lesquelles a commencé l'industrialisation et la commercialisation d'un instrument plus ancien utilisé par les esclaves africains déportés aux États-Unis. La source iconographique la plus ancienne se trouve dans un récit de voyage écrit par Sir Hans Sloane en 1688 et publié à Londres en 1707. Les musiciens noirs exploitèrent l'aspect rythmique de l'instrument avec un tel succès que les blancs du Sud des États-Unis s'y intéressèrent. À partir de la dernière décennie du XIX siècle, le banjo se distingua dans le style de pré-jazz appelé « Dixieland », vogue qui continua jusque dans les années 1930. Ce banjo connut à nouveau le succès après la Seconde Guerre mondiale grâce aux Américains Pete Seeger (style traditionnel du Sud) et Earl Scruggs.
- 밴조(banjo)는 주로 컨트리,포크,클래식, 아일랜드 전통 음악, 블루그래스, 재즈 음악에 사용되는 현악기로서, 아랍이나 유럽의 기타가 아프리카로 건너가서 변형된 것으로 생각된다. 서아프리카에서 바니아(bania)라 한 것을 흑인이 미국으로 가져와서 밴조가 되었다. 밴조는 보통 컨트리,포크,클래식, 아일랜드 전통 음악, 블루그래스 음악에 쓰인다. 역사적으로 밴조는 19세기의 민스트럴 쇼에서 유명해지기 전에 아프리카 전통음악에서 중심적인 역할을 차지했다. 사실 흑인들은 밴조의 소개와 밴조와 피들의 음악적 테크닉의 혁신을 통해 컨트리와 블루그래스 음악의 초기 발전에 영향을 주었다. 피들과 밴조는 초기 미국 음악에 주된 요소가 되었다. 최근에는 밴조는 팝을 포함하는 크로스오버 뮤직, 인디락과 셀틱 펑크, 넓은 음악 장르에서 포괄적으로 쓰이고 있다. 일반적으로 4현 또는 5현의 현악기로서 원형의 틀 위에 씌워진 플라스틱이나 동물의 양피지를 진동시켜 소리를 내며 현의 개수에 따라 4현,5현,6현밴조로 나누며 4현밴조에는 테너밴조, 플렉트럼밴조로 나뉜다. 주법으로는 서서 연주하는 것이 보통이며 넥의 끝에 붙어 있는 고리쇠와 테일피스 가까이를 벨트로 걸어 왼편 어깨에서 오른팔 밑으로 메고 오른손에 피크를 가지고 연주한다. 밴조의 튜닝은 여러 종류가 있으나 테너밴조는 보통 C,G,D,A 음으로, 5현밴조는 G,D,G,B,D 음으로 튜닝한다.
- Een banjo is een instrument uit een reeks snaarinstrumenten met doorgaans stalen snaren en fretten waarbij de kam op een strak gespannen vel (tegenwoordig meestal van kunststof) rust. Deze constructie bezorgt de banjo zijn karakteristieke geluid; het zorgt ervoor dat de energie die bij het bespelen van de snaren wordt toegevoerd zeer snel weg kan en derhalve een kort maar hard geluid produceert. Het instrument en de naam is afgeleid van de banjar, een Afrikaans snaarinstrument. Banjo's zijn er in soorten en maten en allerlei stemmingen. 5-snarige of bluegrassbanjo Plectrumbanjo Tenorbanjo Mandolinebanjo Gitaarbanjo Ukelelebanjo Bouzoukibanjo Er bestaan een aantal hybride instrumenten waarbij de banjo is 'gekruist' met een ander snaarinstrument. Meestal betreft het hier een combinatie van de klankkast van een banjo (vaak met resonator) met de hals van een ander instrument. Deze waren vooral populair in de eerste decennia van de twintigste eeuw en ontstonden waarschijnlijk om het bespelers van andere instrumenten mogelijk te maken gebruik te maken van het penetrante banjogeluid toen elektrische versterking nog niet beschikbaar was. Er zijn ook combinaties bekend van de hals van een vijfsnarige banjo op een houten klankkast, zoals de bouzouki, maar deze zijn behoorlijk zeldzaam. Banjo's hebben een tamboerijn-achtige romp die bestaat uit een ronde klankkast die aan de voorkant bespannen is met plastic of perkament. De meeste banjo's worden bespeeld met een plectrum, maar bespelen met de vingers (gitaarbanjo, bluegrassbanjo) gebeurt ook wel. Banjo's worden vaak gebruikt in ragtime, bluegrass en traditionele jazzmuziek. Sommige banjo's hebben een resonator op de achterkant van de cilinder of een slagplaat aan de voorkant. Hoofdzakelijk in de Verenigde Staten is er nog een stroming van spelers die nylon-, of soms zelfs darmsnaren prefereert. De instrumenten worden in dat geval ook zonder fretten gemaakt. In Nederland wordt eenmaal per jaar het Jazz Banjo Festival gehouden. Dit festival promoot de tenor (4 snarige banjo) die hoofdzakelijk in jazz- en dixieland orkesten wordt gebruikt.
- Este artículo es sobre el instrumento musical. Otros usos de este término se pueden encontrar en Banjo (desambiguación). El banjo o banyo es un instrumento musical de 4, 5, 6 (banjo guitarra) ó 10 cuerdas, constituido por un aro o anillo de madera circular de unos 35 cm de diámetro cubierto por un "parche" de plástico o piel a modo de tapa de guitarra. El parche y el anillo de madera se ensamblan con tornillos metálicos (y el resonador de madera que se añade posteriormente, también). La mezcla de materiales que conforman el banjo consigue uno de los instrumentos musicales con un sonido más característico e inconfundible que existen.
- El banjo és un instrument musical cordòfon de cinc o quatre cordes, constituït per un cèrcol o anell de fusta d'uns 35 cm de diàmetre, cobert per una mena de plàstic o pell tensat, a manera de la tapa de la guitarra, i un mànec. S'ha desenvolupat per esclaus en els Estats Units, adaptat de diversos instruments africans. El nom banjo pot ser derivat del terme Kimbundu mbanza. Aquest instrument procedeix de l'Àfrica occidental i va ser introduït en el segle XIX als Estats Units, on els músics negres van explotar sobretot les seves possibilitats rítmiques. Cap a 1890 entra a formar part de la música Dixieland i aviat es converteix en l'instrument musical per excel·lència de la música tradicional estatunidenca. En els seus orígens és obert per la part posterior (banjo openback), afegint en el segle XX un ressonador de fusta a manera de tancament. Es conforma així el banjo bluegrass, amb més ressonància i volum que el seu germà gran. Fins al dia d'avui, tots dos tipus de banjo segueixen convivint i són empleats depenent de l'estil musical. En la classificació de Hornbostel-Sachs pertany al grup: 321.322 dels llaüts amb caixa de ressonància en forma de capsa.
- Um banjo é instrumento de corda da família do alaúde, de corpo redondo, com uma abertura circular na parte posterior. Consta de uma armação circular, atualmente produzida em pvc, sobre o qual se retesa uma pele (antigamente pregada, hoje presa por um mecanismo de cola sintética), um braço longo e fino, com trastes e cordas metálicas ou de tripa retorcida. Baseado em vários instrumentos africanos, foi desenvolvido nos Estados Unidos da América pelos escravos negros, no século XVII, e adotado por grupos ambulantes de músicos brancos, no século XIX. É muito usado na música folk estadunidense e pelos grupos de bluegrass. Posteriormente teve grande importância na música jazz.
- Banjoen er et strengeinstrument med et trommeskinn over resonanskassen. Den er av afrikansk opprinnelse. Antallet strenger på en banjo kan variere, men opprinnelig hadde den 5 strenger, og dette strengeantallet er mest vanlig også i dag. Denne banjotypen kalles gjerne bluegrass-banjo fordi den er mest brukt i country- og bluegrassmusikk, og er vanligvis stemt i tonene GDGHD. Den femte strengen (G) er en oktav høyere enn den tredje, og den har også den for strengeinstrumenter særegenhet at den ikke «starter» på samme sted som de andre strengene, men derimot i femte bånd, hvilket gir en spesiell – og for bluegrass meget anvendelig – effekt. Blant de mest kjente utøvere på 5-strengs banjo er Earl Scruggs, en gigant i bluegrass-sammenheng, og Béla Fleck. Sistnevnte har tatt instrumentet et skritt videre ved å bruke det til klassisk musikk. Det finnes også varianter av 4-strengs banjoer som kalles plektrumbanjo og tenorbanjo. Disse brukes hovedsakelig innen dixielandjazz og tradisjonell irsk musikk. Av de mest kjente 4-strengs banjomusikere kan Barney McKenna (irsk 17-bånds tenor) og Sean Moyses (22-bånds plektrum) nevnes. Ukulelebanjoen finnes i utgavene sopran og tenor i hovedsak. Sopranen er 53cm lang som en vanlig ukulele. Den tidligere nevnte Sean Moyses har også tenorukulelebanjo (CGEA) som en av sine spesialiteter. Gitarbanjoen har 6 strenger, er stemt som en gitar og brukes hovedsakelig av gitarister som også vil spille banjo. Dessverre er kvaliteten på dagens nye gitarbanjoer dårlig, men 20-70-talls gitarbanjoer har en meget god kvalitet. Mandolinbanjoen har 8 strenger og er stemt som en mandolin. Denne brukes i hovedsak av mandolinister. Få eksemplarer blir produsert i dag, men 20-50-talls eksemplarer er ikke uvanlige å finne.
- Das Banjo ist ein Zupfinstrument. Als Resonanzkörper dient ein Fell, das über einen runden Rahmen gespannt ist. Dieses Fell lässt sich über Spannschrauben spannen. Das Banjo verfügt über einen langen Hals mit Bünden, war in seiner Urform jedoch bundlos. Banjos haben vier bis sechs Saiten. Entwickelt wurde das Banjo von westafrikanischen Sklaven, die in die Neue Welt verschifft wurden. Sie brachten schmale hölzerne Spießlauten vom Typ Ngoni mit. Das am nächsten verwandte afrikanische Musikinstrument ist die runde Kalebassen-Spießlaute Akonting. Die erste Erwähnung eines Banjos stammt aus dem Jahre 1678.
- Banjo (bandżo) – muzyczny instrument strunowy z grupy szarpanych. Banjo posiada okrągłe pudło rezonansowe przypominające tamburyn. Struny (4-8) rozpięte są wzdłuż gryfu z progami. W banjo 5-strunowym piąta struna - krótsza - traktowana jest jako struna burdonowa i strojona jest od połowy gryfu. Rodzaje banjo to: banjo 4-strunowe (banjo tenorowe, plectrum banjo); banjo 5-strunowe (banjo bluegrassowe), występujące w dwóch odmianach - z rezonatorem i bez (tzw. openback banjo); banjo 6-strunowe, strojone jak gitara; hybrydy banjo, takie jak: banjola, banjolele (połączenie banjo i ukulele), mandobanjo (banjolina) będące połączeniem banjo i mandoliny; banjo elektryczne. W niektórych stanach na południu USA jest niemal narodowym instrumentem, pospołu z gitarą rezofoniczną (dobro) czy skrzypcami ludowymi . W dwudziestoleciu międzywojennym i po drugiej wojnie światowej w Europie i w Polsce można było spotkać 8-strunową odmianę banjoliny, z krótkim gryfem, strojoną w stroju mandolinowym. Banjolina i banjola były popularne m. in. w kapelach miejskich, jak warszawska Orkiestra z Chmielnej. Banjo 4-strunowe używane jest w muzyce muzyce celtyckiej oraz w tradycyjnym jazzie. Banjo 5-strunowe jest jednym z głównych instrumentów muzyki bluegrass i muzyki country. Używane jest, zwłaszcza odmiana bez rezonatora (openback), w muzyce folk i muzyce celtyckiej. Banjo 6-strunowe używane jest w jazzie tradycyjnym i innych stylach muzyki popularnej Banjo elektryczne, występujące w różnych odmianach, dzięki przystawkom piezo i wykorzystywaniu m. in. interfejsu MIDI umożliwia uzyskiwanie brzmień zbliżonych do gitary elektrycznej i syntezatorów. Jednym z głównych eksperymentatorów w zakresie nowych brzmień banjo jest Béla Fleck i jego grupa The Flecktones. 50px Wikimedia Commons ma galerię ilustracji związaną z tematem:Title=Banjo;ns=0/Main/;language:wiki=pl,locale=pl Plik:WiktionaryPl nodesc. svg Zobacz hasło banjo w Wikisłowniku
- Ба́нджо — струнно-щипковый музыкальный инструмент, род гитары с резонатором (расширенная часть инструмента крыта кожей, как барабан); 4—9 струн. Томас Джефферсон упоминает о банджо в 1784 году — вероятно, инструмент был завезен в Америку из Западной Африки, где его предшественниками были какие-то арабские инструменты. В XIX веке банджо стало использоваться менестрелями и таким образом проникло в ранние джазовые коллективы в качестве ритмического инструмента. Игра на банджо осуществляется с помощью плектра, так называемых "когтей" (трёх плектров специальной конструкции, одеваемых на большой, указательный и средний пальцы правой руки) или же просто пальцами (в основном большим и средним). Банджо — родственник общеизвестной европейской мандолины, прямой потомок африканской лютни. Но между мандолиной и банджо есть резкое отличие в звуке — банджо имеет звук более звенящий и резкий. Мембрана придает банджо чистоту и силу звука, которые позволяют ему выделяться среди остальных инструментов. Поэтому оно получило место в джазовых группах Нового Орлеана, где исполняло одновременно ритмический и гармонический аккомпанемент. Его четыре струны настроены как у скрипки (соль-ре-ля-ми) или как у альта (до-соль-ре-ля). В народной американской музыке чаще всего используется тенор-банджо с 5-ю струнами. Пятая струна зафиксирована на колковой коробке на самом грифе. Аккордовая игра плектром, которая была изначально, впоследствии была вытеснена арпеджированной игрой «когтями» надеваемыми на пальцы. Также применяется игра без использования «когтей» и различные перкуссионные приёмы. 5-струнное банджо фигурирует в группах традиционной американской музыки наряду со скрипкой, плоской мандолиной, фолк- или добро-гитарой. Банджо широко используется также в музыке стилей кантри и блюграсс. Выдающимися исполнителями игры на банджо были Вейд Мейнер и Эрл Скраггс, которые известны новаторскими приёмами исполнения.
- Ба́нджо — струнний щипковий інструмент негритянського населення США. Споріднений з гітарою. Має корпус, схожий на бубон зі шкіряною мембраною, 4-9 струн. Різкий, гострий звук видобувають за допомогою медіатора. Використовується у джазі для акомпоніменту чи ритмічного супроводу. Традиційно банджо робили з дерева, тепер — з металу. Банджо — родич загальновідомої європейської мандоліни, прямий нащадок африканської лютні. Але між мандоліною і банджо є різка відмінність в звуці — банджо має звук дзвінкіший і різкіший. У деяких країнах Африки банджо вважається священним інструментом, торкатися до якого можуть тільки вищі жерці або правителі. Мембрана надає банджо чистоту і силу звуку, які дозволяють йому виділятися серед інших інструментів. Тому воно отримало місце в джазових групах Нового Орлеана, де виконувало одночасно ритмічний і гармонійний акомпанемент. Його чотири струни налагоджено як у скрипки (соль-ре-ля-мі) або як у альта (до-соль-ре-ля). У народній американській музиці найчастіше використовується п'ятиструнне банджо. П'ята струна зафіксована на колковій коробці на самому грифові. На цьому банджо виконують акорди правою рукою за допомогою плектра (у тому числі великим пальцем для басів). Таке банджо фігурує в групах традиційної американської музики разом з скрипкою, плоскою мандоліною та гітарою
- En fiktiv figur med detta namn hittas på Banjo (TV-spelsfigur) Banjo är ett stränginstrument med ett trumskinn spänt över resonanskroppen. Antalet strängar på en banjo brukar variera mellan fyra och sex. Ursprungligen hade banjon fyra strängar tills Joel Sweeney satte till en femte sträng på 1830-talet. Den femsträngade banjon användes i USA från början inom så kallad clawhammer (där man knäpper med två fingrar, vanligtvis tumme och långfinger) och den närbesläktade stilen frailing. Senare i början av 1900-talet användes den femsträngade banjon inom jazzmusiken med storheter som Harry Reser och Vess Ossman som dess främsta företrädare. Senare blev det allt vanligare med fyrsträngad banjo inom jazzen. I England uppstod det en liknande utveckling inom den klassiska banjostilen där den fyrsträngade banjon var ledande men som med tiden ersattes av den femsträngade. Den fem-strängade banjon fick ett uppsving 1946 när Earl Scruggs trädde fram som medlem i Bill Monroes Bluegrass Boys med en egen banjostil, populärt kallad Scruggs-style. Detta gjorde att den femsträngade banjon blev synonym med bluegrassmusik.
|
| rdfs:comment
|
- 밴조(banjo)는 주로 컨트리,포크,클래식, 아일랜드 전통 음악, 블루그래스, 재즈 음악에 사용되는 현악기로서, 아랍이나 유럽의 기타가 아프리카로 건너가서 변형된 것으로 생각된다. 서아프리카에서 바니아(bania)라 한 것을 흑인이 미국으로 가져와서 밴조가 되었다. 밴조는 보통 컨트리,포크,클래식, 아일랜드 전통 음악, 블루그래스 음악에 쓰인다. 역사적으로 밴조는 19세기의 민스트럴 쇼에서 유명해지기 전에 아프리카 전통음악에서 중심적인 역할을 차지했다. 사실 흑인들은 밴조의 소개와 밴조와 피들의 음악적 테크닉의 혁신을 통해 컨트리와 블루그래스 음악의 초기 발전에 영향을 주었다. 피들과 밴조는 초기 미국 음악에 주된 요소가 되었다. 최근에는 밴조는 팝을 포함하는 크로스오버 뮤직, 인디락과 셀틱 펑크, 넓은 음악 장르에서 포괄적으로 쓰이고 있다.
- Banjo on amerikkalaista alkuperää oleva kielisoitin. Sen juuret ovat Lähi-idässä, Kaukoidässä ja Afrikassa, missä edelleen on käytössä muun muassa varhaista banjoa muistuttava soitin nimeltä akonting. Banjo kuuluu erityisesti country- ja bluegrass-musiikkiin, joissa käytetään viisikielistä banjoa. Soitto saattaa kuulostaa hyvin nopealta, koska sitä soitetaan kolmella sormella vaihtuvilla sormijärjestyksillä.
- Een banjo is een instrument uit een reeks snaarinstrumenten met doorgaans stalen snaren en fretten waarbij de kam op een strak gespannen vel (tegenwoordig meestal van kunststof) rust. Deze constructie bezorgt de banjo zijn karakteristieke geluid; het zorgt ervoor dat de energie die bij het bespelen van de snaren wordt toegevoerd zeer snel weg kan en derhalve een kort maar hard geluid produceert. Het instrument en de naam is afgeleid van de banjar, een Afrikaans snaarinstrument.
- El banjo és un instrument musical cordòfon de cinc o quatre cordes, constituït per un cèrcol o anell de fusta d'uns 35 cm de diàmetre, cobert per una mena de plàstic o pell tensat, a manera de la tapa de la guitarra, i un mànec. S'ha desenvolupat per esclaus en els Estats Units, adaptat de diversos instruments africans. El nom banjo pot ser derivat del terme Kimbundu mbanza.
- The banjo is a four, five or six stringed instrument with a piece of plastic or animal skin stretched over a circular frame. Simpler forms of the instrument were fashioned by Africans in Colonial America, adapted from several African instruments of similar design. The banjo is usually associated with country, folk, Irish traditional music and bluegrass music.
- Banjo (zřídka bendžo či benžo) je drnkací strunný nástroj. Tón vzniká podobně jako u kytary rozechvěním struny mezi nultým pražcem a kobylkou. Pomocí hmatníku je možné struny zkracovat a tím zvyšovat jejich tón.
- Banjoen er et strengeinstrument med et trommeskinn over resonanskassen. Den er av afrikansk opprinnelse. Antallet strenger på en banjo kan variere, men opprinnelig hadde den 5 strenger, og dette strengeantallet er mest vanlig også i dag. Denne banjotypen kalles gjerne bluegrass-banjo fordi den er mest brukt i country- og bluegrassmusikk, og er vanligvis stemt i tonene GDGHD.
- Le banjo est un instrument de musique à cordes pincées nord-américain. Avec sa table d'harmonie à membrane, on le distingue facilement de la guitare. Cet instrument serait un dérivé du luth ouest-africain ekonting apporté par les esclaves noirs et qui aurait suscité la création des premiers gourd-banjos (« banjo en gourde »). Le banjo représente désormais toute une famille d'instruments.
- Das Banjo ist ein Zupfinstrument. Als Resonanzkörper dient ein Fell, das über einen runden Rahmen gespannt ist. Dieses Fell lässt sich über Spannschrauben spannen. Das Banjo verfügt über einen langen Hals mit Bünden, war in seiner Urform jedoch bundlos. Banjos haben vier bis sechs Saiten. Entwickelt wurde das Banjo von westafrikanischen Sklaven, die in die Neue Welt verschifft wurden. Sie brachten schmale hölzerne Spießlauten vom Typ Ngoni mit.
- Banjo (bandżo) – muzyczny instrument strunowy z grupy szarpanych. Banjo posiada okrągłe pudło rezonansowe przypominające tamburyn. Struny (4-8) rozpięte są wzdłuż gryfu z progami. W banjo 5-strunowym piąta struna - krótsza - traktowana jest jako struna burdonowa i strojona jest od połowy gryfu. Rodzaje banjo to: banjo 4-strunowe (banjo tenorowe, plectrum banjo); banjo 5-strunowe (banjo bluegrassowe), występujące w dwóch odmianach - z rezonatorem i bez (tzw.
- A bendzsó egy pengetős hangszer. A hangszer olyan, mintha a dob és a gitár keresztezésével jött volna létre. Egy kerek fakeretre rugalmas bőrhártya feszül, amit egy hosszú nyak és négy, vagy több húr egészít ki. Afrikai eredetűnek tartják, úgy vélik, hogy a behurcolt rabszolgákkal került Amerikába. Tom Turpin: „The Buffalo Rag” (1904):noicon
- Il banjo è un cordofono di origini africane, già popolare tra i neri americani durante la Guerra di secessione americana nella sua versione a cinque corde e da allora largamente usato nella musica tradizionale nordamericana.
- Um banjo é instrumento de corda da família do alaúde, de corpo redondo, com uma abertura circular na parte posterior. Consta de uma armação circular, atualmente produzida em pvc, sobre o qual se retesa uma pele (antigamente pregada, hoje presa por um mecanismo de cola sintética), um braço longo e fino, com trastes e cordas metálicas ou de tripa retorcida.
- バンジョーは、アフリカ系アメリカ人が、アメリカにおいてアフリカのいくつかの楽器の特徴を取り入れて生み出した撥弦楽器である。
- Ба́нджо — струнно-щипковый музыкальный инструмент, род гитары с резонатором (расширенная часть инструмента крыта кожей, как барабан); 4—9 струн. Томас Джефферсон упоминает о банджо в 1784 году — вероятно, инструмент был завезен в Америку из Западной Африки, где его предшественниками были какие-то арабские инструменты. В XIX веке банджо стало использоваться менестрелями и таким образом проникло в ранние джазовые коллективы в качестве ритмического инструмента.
- Este artículo es sobre el instrumento musical. Otros usos de este término se pueden encontrar en Banjo (desambiguación). El banjo o banyo es un instrumento musical de 4, 5, 6 (banjo guitarra) ó 10 cuerdas, constituido por un aro o anillo de madera circular de unos 35 cm de diámetro cubierto por un "parche" de plástico o piel a modo de tapa de guitarra. El parche y el anillo de madera se ensamblan con tornillos metálicos (y el resonador de madera que se añade posteriormente, también).
- En fiktiv figur med detta namn hittas på Banjo (TV-spelsfigur) Banjo är ett stränginstrument med ett trumskinn spänt över resonanskroppen. Antalet strängar på en banjo brukar variera mellan fyra och sex. Ursprungligen hade banjon fyra strängar tills Joel Sweeney satte till en femte sträng på 1830-talet. Den femsträngade banjon användes i USA från början inom så kallad clawhammer (där man knäpper med två fingrar, vanligtvis tumme och långfinger) och den närbesläktade stilen frailing.
- Ба́нджо — струнний щипковий інструмент негритянського населення США. Споріднений з гітарою. Має корпус, схожий на бубон зі шкіряною мембраною, 4-9 струн. Різкий, гострий звук видобувають за допомогою медіатора. Використовується у джазі для акомпоніменту чи ритмічного супроводу. Традиційно банджо робили з дерева, тепер — з металу. Банджо — родич загальновідомої європейської мандоліни, прямий нащадок африканської лютні.
- 班卓琴（banjo），又稱五弦琴，是美國的非洲裔奴隸由幾種非洲樂器發展而成，它上部形似吉他，下部形似铃鼓。 現在的班卓琴有不少類型，例如四弦和六弦，其中跟結他彈奏法相似的六弦琴正普及化。 班卓琴跟吉他族其他乐器一样是用拨奏发声的，但是其音量不大。班卓琴具有独特的音，产自琴身外膜的柔韧特性。绷紧的琴弦发出干脆明快的声音，可是音量比较小。在琴身背后加上木制共鸣器，可以把声音向外扩散，大大改善其音质，以及增强其声音的回响。 班卓琴能彈奏出不同曲風，但大部分都是彈撥（strumming）或用右手彈出琶音。 班卓琴以往在傳統非裔美國人音樂和十九世紀的走唱秀（minstrel show)出現，今日多用作彈奏鄉村音樂和藍草音樂（Bluegrass Music）。
|
